Діяльність акціонерного товариства

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКИЙ ІНСТИТУТ МЕНЕДЖМЕНТУ І БІЗНЕСУ ім. Б. ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Контрольна робота

З дисципліни: «Основи корпоративного управління»

Київ 2013



Зміст

1. Підготовка інформації щодо діяльності акціонерного товариства

2. Порядок ліквідації акціонерного товариства

3. Складіть схему розподілу прибутку публічного акціонерного товариства

Список використаних джерел



1. Підготовка інформації щодо діяльності акціонерного товариства

Важливою формою підприємництва є організація акціонерних підприємств. Ця форма господарювання в Україні, як і в інших республіках колишнього Радянського Союзу, не розвивалася. Якоюсь мірою вона існувала лише до 1929 р. Пізніше аж до 80-х років акціонерних підприємств у нас не було.

Тривалий час вважалося, що розподіл предметів споживання за соціалізму здійснюється двома формами: через оплату за працею і суспільні фонди споживання. При цьому розподіл через акції, одержання дивіденду розглядалися як явища несумісні з принципами соціалізму, як капіталістична форма економічних відносин, а саме відносин розподілу. Цим самим на тривалий час була закрита дорога для розвитку акціонерної форми підприємництва.

Однак абсолютизувати трудовий характер розподілу не можна. В будь-якому суспільстві в певній формі доходів реалізується не лише праця, а й власність. Якщо конкретна форма власності не реалізується в доходах, то вона перестає бути власністю.

У малому бізнесі чітко простежується зв'язок між приватною власністю і доходом. Приватний власник засобів виробництва є власником і результату виробництва - доходу, причому всього доходу, а не лише заробітної плати.

Акціонерним визнається засноване на установчому договорі та статуті товариство, яке має статутний фонд, поділений на певну кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства.

З визначення випливають особливості акціонерного товариства, які обумовлюють специфіку його юридичного статусу:

- воно є господарською організацією корпоративного типу, різновидом господарського товариства;

- належить до товариств - об'єднань капіталів, у яких майнові елементи домінують над особистими (для участі в акціонерному товаристві досить зробити майновий внесок - оплатити акцію, а персональна участь - трудова, в управлінні справами товариства - зазвичай є необов'язковою);

- статутний фонд акціонерного товариства має акціонерну природу, формується шляхом емісії та продажу акцій фізичним та/або юридичним особам;

- має публічний статус емітента цінних паперів (акцій, облігацій), воно є юридичною особою, яка від свого імені випускає акції і зобов'язується своєчасно виконувати обов'язки, що випливають з умов їх випуску.;

- фізичні та юридичні особи, які придбали акції акціонерних товариств, набувають статусу акціонерів, права і обов'язки яких визначаються законом;

- особливою ознакою акціонерного товариства є обмеження відповідальності акціонерів: вони відповідають за зобов'язаннями товариства тільки в межах належних їм акцій.

З 1 січня 2004 року в Україні діють три нормативних акти, якими регулюються правила створення та діяльності акціонерних товариств. Так, у Господарському кодексі України (далі - ГК України ), загальним питанням створення підприємств присвячено ст. ст. 62-72, а господарським товариствам - ст. ст. 79-92. У Цивільному кодексі України (далі - ЦК України ) загальним положенням про діяльність господарських товариств відведено ст. ст. 113 - 118, а спеціальним нормам щодо акціонерних товариств - ст. ст. 152 - 162. Також розповсюджується на акціонерні товариства і дія загальних норм про юридичних осіб, закріплена у ст. ст. 80 - 112 ЦК України.

Крім того, не втратив чинності та діє без будь яких застережень Закон України „Про господарські товариства " (далі - Закон), останні зміни до якого вносилися ще у березні 2005 року. Окремі положення цього Закону не були приведені у відповідність з новими, чинними на сьогодні кодифікованим актами.

Акціонерні форми господарювання базуються на створенні акціонерних товариств. У Законі України "Про господарські товариства" зазначається, що акціонерним товариством називається організація, яка має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язання тільки майном товариства.

Якщо правове становище інших господарських товариств визначається передусім Господарським кодексом, законами України "Про господарські товариства", "Про власність", то діяльність Акціонерних товариств у зв'язку з наявністю у них акцій регулюється ще й законами України "Про цінні папери і фондову біржу", "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні".

Головною метою створення акціонерних товариств у нашій країні є залучення до господарського обороту вільних коштів (грошових і матеріальних) трудящих, а також підприємств для виконання певних господарських завдань. Основні з них: технічна реконструкція підприємств і розширення виробництва матеріально-сировинних ресурсів.

Існуюча нормативно-правова база не повністю відповідає характеру тих відносин, які склалися в акціонерних товариствах в Україні , не забезпечує належного захисту прав власників цінних паперів і не врегульовує багато питань управління підприємствами. Все це призводить до постійного прояву типових корпоративних конфліктів, що істотно зменшує інвестиційну привабливість і вартість вітчизняних об'єктів приватизації, знижує конкурентоспроможність українських акціонерних товариств на ринках капіталів, гальмує розвиток фондового ринку тощо.

Акціонерне товариство створюється на основі купівлі-продажу акцій, їхня суть та види детально розглянуті в книзі першій цього підручника. Нагадаємо лише, що акція - це цінний папір, який підтверджує право акціонера брати участь в управлінні акціонерним товариством, у його прибутках і розподілі залишків майна товариства при його ліквідації.

За акцією кожний акціонер отримує доход, що називається дивідендом. Дивіденд - це доход, який виплачується власникам акцій акціонерного товариства з його прибутку за підсумками господарської діяльності за рік після виплати відповідних податків на основі рішення загальних зборів акціонерів.

Види акціонерних товариств

Акціонерне товариство є найбільш прийнятною організаційно-правовою формою для великих підприємств з великою кількістю власників (акціонерів). Відкриті акціонерні товариства мають такі переваги:

- більш широкі можливості для залучення капіталу шляхом емісії додаткової кількості акцій, емісії облігацій, отримання кредитів на вигідних умовах тощо;

- фінансовий ризик акціонерів обмежується розміром належної їм частки в майні Товариства (вартістю акцій, що їм належать);

- відповідно до чинного законодавства України та внутрішніх нормативних документів Товариства акціонери можуть продавати або іншим способом відчужувати акції, що їм належать, на власний розсуд, не повідомляючи про це інших акціонерів;

- функції власника та керівника чітко розмежовані, тому власники (акціонери) мають широкий вибір можливостей щодо найму "команди" високопрофесійних керівників.

Відповідно до чинного законодавства України, господарські товариства можуть існувати в таких організаційно-правових формах, що подані в табл.1.1

Таблиця 1.1 Основні форми господарських товариств в Україні

Акціонерне товариство	Товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки своїм майном. Акціонери відповідають за зобов'язаннями Товариства лише в межах належних їм акцій
Товариство з обмеженою відповідальністю	Товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Учасники товариства несуть відповідальність в межах своїх внесків.
Повне товариство	Товариство, усі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном.
Товариство з додатковою відповідальністю	Товариство, статутний фонд якого поділений на частки, розмір яких визначається в установчих документах. Учасники такого товариства відповідають за його боргами своїми внесками до статутного фонду, а у разі їх недостатності - додатково майном, що їм належить, пропорційно до розміру внеску кожного учасника до статутного фонду. Максимальний розмір відповідальності учасників передбачається в установчих документах.
Командитне товариство	Товариство, в якому разом з одним або більше учасниками, які здійснюють від імені Товариства підприємницьку діяльність і несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном, є один або більше учасників, відповідальність яких обмежується внеском у майно товариства.

Держава бере участь в управлінні Товариством лише в межах пакету акцій, що їй належить. Якщо держава продає свій пакет, то вона впливає на діяльність Товариства опосередковано, наприклад, шляхом проведення певної банківської, податкової, соціальної, антимонопольної, митної політики тощо.

Діяльність Товариства пов'язана з інтересами різноманітних внутрішніх та зовнішніх груп, зокрема: засновників, акціонерів, керівництва, споживачів, постачальників, кредиторів, працівників, пенсіонерів, центральних та регіональних органів державного управління, місцевого самоврядування та суспільства в цілому. Кожна з цих груп має певні юридично захищені права та інтереси і прагне не лише зберегти, а й розширити їх. Наприклад, Товариство має зобов'язання перед місцевими органами самоврядування щодо дотримання законів про охорону навколишнього середовища, сплату податків та інших обов'язкових платежів. В інтересах кредиторів Товариство також повинно дотримуватися законів, що регулюють питання застави, банкрутства, стежити за змінами в чинному законодавстві про оподаткування, митний контроль тощо. В інтересах працівників Товариство має дотримуватися положень Цивільного кодексу, Кодексу законів про працю, а також інших законів, що захищають права працівників.

Під час створення конкретної схеми корпоративного управління Товариства дуже важливо розробити систему, яка буде максимально демократичною та забезпечить доступ всіх акціонерів до механізмів задоволення своїх інтересів, пов'язаних з роботою акціонерного товариства.

2. Порядок ліквідації акціонерного товариства

Юридична особа припиняє своє існування в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Серед існуючих на даний момент форм власності юридичних осіб більш тривалою та складною є ліквідація саме акціонерних товариств, оскільки окрім загальних, передбачених законодавством для всіх юридичних осіб етапів їх ліквідації, ліквідація акціонерного товариства передбачає ще й скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій.

Законодавство виділяє такі види ліквідації, як:

- ліквідація за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) АТ або уповноваженим ними органом;

- ліквідація за судовим рішенням;

- ліквідація за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Найпоширенішою підставою ліквідації АТ є рішення акціонерів, тому зупинюсь більш докладно саме на ній.

Згідно із Законом України «Про господарські товариства» та ЦК України, прийняття рішення про ліквідацію АТ відноситься до виключної компетенції його вищого органу - Загальних зборів акціонерів.

На Зборах акціонерами приймається рішення щодо ліквідації АТ та створення комісії з припинення АТ , яка і проводить ліквідацію АТ, встановлюються строки припинення тощо.

Від дня призначення ліквідаційної комісії (далі - комісії) до неї переходять повноваження по управлінню справами товариства. Виконання функцій комісії може бути покладено на орган управління юридичною особою. Комісія у триденний строк із моменту її призначення повинна опублікувати інформацію товариства в одному з офіційних органів преси із зазначенням строку подачі заяв кредиторами своїх претензій. Згідно положень ЦК (ч. 4 ст. 105) цей строк не може становити менше двох місяців від дня публікації повідомлення про припинення ЮО.

Комісія або уповноважена нею особа звертається до Державного реєстратора з відповідними документами:

- нотаріально посвідченою копією рішення Зборів щодо ліквідації ВАТ;

- документом, що підтверджує внесення плати за публікацію повідомлення про прийняття Зборами рішення щодо ліквідації АТ у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Протягом десяти робочих днів із моменту внесення запису до ЄДРПОУ щодо ліквідації АТ Державний реєстратор публікує повідомлення про прийняття Зборами рішення щодо ліквідації АТ. Із моменту опублікування вищезазначеного повідомлення розпочинається строк для звернення зі своїми вимогами кредиторів.

Згідно з вимогами ст. 111 ЦК України комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс складається з урахуванням даних про майно АТ, отриманих після проведеної комісією інвентаризації та оцінки майна АТ.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи. Після закінчення передбаченого та встановленого Зборами строку для заявлення вимог кредиторів, коли вже буде отримано інформацію від ДПІ та фондів соціального страхування щодо наявності заборгованості АТ перед відповідними бюджетами, комісія повинна скликати Збори з метою затвердження проміжного ліквідаційного балансу АТ.

Виплата грошових сум кредиторам АТ провадиться у порядку черговості, встановленої ст. 112 ЦК, відповідно до проміжного ліквідаційного балансу, згідно із даними проведеної комісією інвентаризації та оцінки майна ВАТ, починаючи від дня його затвердження, за винятком кредиторів четвертої черги, виплати яким провадяться зі спливом місяця від дня затвердження проміжного ліквідаційного балансу:

- у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;

- у другу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;

- у третю задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів);

- у четверту задовольняються всі інші вимоги.

Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.

Після остаточного завершення розрахунків із дебіторами/кредиторами, комісія повинна скликати Збори з метою затвердження ліквідаційного балансу, який в ідеальному випадку повинен бути нульовим, та Звіту комісії. Тобто, знову ж таки, у відповідності до ст. 43 Закону України «Про господарські товариства» після розрахунків із дебіторами/кредиторами комісія скликає Збори, на яких акціонерами затверджується ліквідаційний баланс і звіт комісії.

Необхідно зазначити, що достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути підтверджені аудитором (аудиторською фірмою), за винятком товариств із річним господарським оборотом меншим за двісті п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів.

Особливість ліквідації АТ: при ліквідації необхідно спочатку зупинити обіг акцій відповідного АТ, а в подальшому повністю його припинити.

Зупинення обігу акцій, а також скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій у зв'язку з ліквідацією АТ передбачено Порядком скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 222 від 30 грудня 1998?р. (у редакції рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14 липня 2005 р.).

У відповідності до вищезазначеного Порядку протягом семи робочих днів після прийняття рішення про ліквідацію комісія повинна подати до реєструвального органу (Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку або її територіальних органів у відповідності до їх розмежованих повноважень) такі документи:

а) заяву про зупинення обігу акцій;

б) рішення зборів акціонерів АТ про ліквідацію і призначення комісії, оформлене відповідним протоколом, який повинен бути пронумерований, прошнурований та засвідчений підписами голови та секретаря зборів;

в) довідку, засвідчену підписами голови і секретаря зборів, голови комісії та печаткою АТ, яка має містити відомості про:

- загальну кількість акціонерів на дату проведення загальних зборів;

- кількість та відсоток голосів акціонерів, що беруть участь у загальних зборах;

- найменування емітента та його місцезнаходження, ідентифікаційний код;

- розмір статутного фонду;

- мету і предмет діяльності;

- розміщення раніше випущених в обіг цінних паперів (перелік і результати попередніх випусків цінних паперів із зазначенням свідоцтв про реєстрацію випусків цінних паперів та органів, що видали відповідні свідоцтва (із зазначенням за кожним випуском кількості іменних акцій, простих та привілейованих акцій, процентних та безпроцентних облігацій, номінальної вартості та загальної суми випуску, форми випуску));

- кількість і відсоток голосів акціонерів, що приймають рішення про ліквідацію;

- порядок голосування;

г) довідку, засвідчену підписами та печаткою реєстратора, про передачу йому реєстру власників іменних цінних паперів (при документарній формі) або депозитарію, з яким укладено договір про обслуговування випуску цінних паперів (при бездокументарній формі), із зазначенням ідентифікаційного коду АТ і його місцезнаходження. Довідка також повинна містити дані щодо наявності державної частки у статутному фонді емітента на дату прийняття рішення про ліквідацію. У разі самостійного ведення реєстру емітентом надається копія ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів - діяльності щодо ведення власного реєстру власників іменних цінних паперів;

д) копію опублікованого згідно з вимогами ст. 43 Закону «Про господарські товариства» повідомлення про проведення Зборів, на яких прийнято рішення про ліквідацію, та довідку, яка свідчить про персональне повідомлення акціонерів про проведення цих Зборів (згідно з порядком, установленим у статуті АТ), що засвідчуються підписом голови комісії та печаткою товариства.

Протягом п'ятнадцяти робочих днів від дати надходження до реєструвального органу вищезазначених документів уповноважена особа реєструвального органу видає розпорядження про зупинення обігу акцій.

Упродовж трьох робочих днів від дати видання розпорядження про зупинення обігу акцій реєструвальний орган направляє його емітенту та реєстроутримувачу (при документарній формі випуску акцій) або депозитарію (при бездокументарній формі випуску акцій), який обслуговує акції цього емітента. Реєструвальний орган забезпечує опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному зі своїх офіційних друкованих видань протягом п'ятнадцяти календарних днів від дати видання розпорядження про зупинення обігу акцій.

Починаючи з дати опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному з офіційних друкованих видань реєструвального органу, здійснення цивільно-правових договорів з акціями, обіг яких зупинено, забороняється.

Слід зазначити, що дата опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному з офіційних друкованих видань реєструвального органу є датою закриття реєстру (при документарній формі випуску акцій) або датою, на яку складається зведений обліковий реєстр і здійснюється операція обмеження в обігу акцій (при бездокументарній формі випуску акцій).

Останніми діями по ліквідації АТ є скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій.

Протягом семи робочих днів від дати затвердження звіту комісії та ліквідаційного балансу у відповідності до Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 222 від 30 грудня 1998?р., із метою скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій, комісія подає до реєструвального органу такі документи:

а) заяву про скасування реєстрації випуску акцій;

б)рішення Зборів акціонерів про затвердження звіту комісії та ліквідаційного балансу ВАТ, оформлене протоколом, який повинен бути пронумерований, прошнурований та засвідчений підписами голови та секретаря Зборів;

в) довідку, засвідчену підписами голови і секретаря Зборів, голови комісії та печаткою АТ, яка має містити відомості про: загальну кількість акціонерів на дату проведення Зборів; кількість і відсоток голосів акціонерів, що беруть участь у Зборах; найменування АТ, його місцезнаходження, ідентифікаційний код; розмір статутного фонду; кількість і відсоток голосів акціонерів, що приймають рішення про затвердження звіту комісії та ліквідаційного балансу АТ; порядок голосування;

г) копію повідомлення (оголошення) про прийняття рішення щодо ліквідації АТ, опублікованого в друкованих засобах масової інформації відповідно до вимог статті 105 ЦК, ст. 59 ГК, ст. 20 Закону України «Про господарські товариства»;

д) копії звіту комісії та ліквідаційного балансу АТ, засвідчені підписом голови комісії та печаткою товариства;

е) копію опублікованого згідно з вимогами ст. 43 Закону про госптовариства повідомлення про проведення Зборів, на яких прийнято рішення про затвердження звіту комісії та ліквідаційного балансу АТ, і довідку, яка свідчить про персональне повідомлення акціонерів про проведення цих Зборів (згідно з порядком, установленим у статуті АТ. Якщо Статутом порядок персонального повідомлення акціонерів не передбачений, можна надсилати акціонерам згідно з реєстром лист про проведення Зборів цінним листом із рекомендованим повідомленням), що засвідчуються підписом голови комісії та печаткою АТ;

ж) довідку, засвідчену підписами та печаткою реєстратора, про передачу йому реєстру власників іменних цінних паперів (при документарній формі) або депозитарію, з яким укладено договір про обслуговування випуску цінних паперів (при бездокументарній формі), із зазначенням ідентифікаційного коду АТ та його місцезнаходження;

з) оригінали свідоцтв про реєстрацію випуску акцій.

Протягом п'ятнадцяти робочих днів від дати надходження до реєструвального органу вищезазначених документів, уповноважена особа реєструвального органу видає розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій. Це розпорядження протягом трьох робочих днів від дати видання направляється емітенту та реєстроутримувачу (при документарній формі випуску акцій) або депозитарію (при бездокументарній формі випуску акцій), який обслуговує акції емітента.

Отримавши зазначене розпорядження, реєструвальний орган забезпечує опублікування інформації про скасування реєстрації випуску акцій в одному зі своїх офіційних друкованих видань протягом п'ятнадцяти календарних днів від дати видання розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій.

На підставі розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій реєструвальним органом вносяться відповідні зміни до загального реєстру випуску цінних паперів, а також здійснюється анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій.

Паралельно із процедурою скасування реєстрації випуску акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій, комісія займається проведення державної реєстрації ліквідації. У відповідності до ст. 36 Закону України «Про державну реєстрацію» Державному реєстратору комісією подаються такі документи:

заповнена реєстраційна картка на проведення державної реєстрації припинення АТ у зв'язку з ліквідацією;

оригінал свідоцтва про державну реєстрацію АТ;

оригінал установчих документів АТ;

акт ліквідаційної комісії з ліквідаційним балансом, затверджений рішенням Зборів. При цьому слід зауважити, що підписи на ліквідаційному балансі повинні бути нотаріально посвідчені;

довідка ДПІ про відсутність заборгованості по податках, зборах (обов'язкових платежах);

довідка відповідного органу Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості;

довідка відповідних органів фондів соціального страхування про відсутність заборгованості;

довідка архівної установи про прийняття документів, які, відповідно до закону, підлягають довгостроковому зберіганню;

висновок аудитора щодо достовірності та повноти ліквідаційного балансу.

Якщо документи для проведення державної реєстрації ліквідації АТ подаються представниками комісії або уповноваженою нею особою особисто, до ОДР, державного реєстратора ОДР додатково пред'являються паспорт та документ, що підтверджує його повноваження.

Документи, які подано для проведення державної реєстрації ліквідації АТ, приймаються за описом, копія якого в день надходження документів видається (надсилається рекомендованим листом) представникам комісії або уповноваженій нею особі з відміткою про дату надходження документів.

Державний реєстратор має право залишити без розгляду документи, які подано для проведення державної реєстрації припинення АТ у результаті її ліквідації, якщо:

- документи подані за неналежним місцем проведення державної реєстрації;

- документи не відповідають вимогам, які встановлені частинами першою та другою статті 8 Закону про держреєстрацію: повинні бути викладені державною мовою; реєстраційна картка заповнюється машинодруком або від руки друкованими літерами. Якщо документи надсилаються державному реєстратору рекомендованим листом, підпис заявника на реєстраційній картці повинен бути нотаріально посвідчений;

- підписи на ліквідаційному балансі нотаріально не посвідчені;

- документи подані не у повному обсязі;

- документи подані раніше закінчення процедури ліквідації, яка передбачена законом, але не раніше двох місяців від дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації

Про залишення документів, які подано для проведення державної реєстрації ліквідації ВАТ, без розгляду представникам комісії або уповноваженій нею особі не пізніше наступного робочого дня від дати їх надходження державним реєстратором видаються (надсилається рекомендованим листом з описом вкладення) відповідне повідомлення із зазначенням підстав залишення документів без розгляду та документи, що подавалися для проведення державної реєстрації ліквідації ВАТ, відповідно до опису.

Слід зауважити, що залишення документів, які подавалися для проведення державної реєстрації ліквідації АТ, без розгляду не перешкоджає комісії або уповноваженій нею особі повторному зверненню до державного реєстратора в загальному порядку після усунення причин, що були підставою для залишення цих документів без розгляду.

За відсутності підстав для залишення документів, які подані для проведення державної реєстрації ліквідації АТ, без розгляду державний реєстратор повинен внести до ЄДР запис про проведення державної реєстрації ліквідації ВАТ. Дата внесення запису до ЄДРПОУ про проведення державної реєстрації ліквідації ВАТ є датою державної реєстрації припинення, ліквідації ВАТ.

Державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації ліквідації ВАТ повинен видати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) представникам комісії або уповноваженій нею особі один примірник оригіналу установчих документів і свідоцтво про державну реєстрацію ВАТ, які мають спеціальну відмітку про державну реєстрацію ліквідації ВАТ. Така відмітка робиться державним реєстратором також на примірнику оригіналу установчих документів ВАТ, який залишається у реєстраційній справі.

Слід зазначити, що державний реєстратор у день державної реєстрації ліквідації АТ відповідно до Закону про держреєстрацію зобов'язаний надіслати відповідним органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування повідомлення про проведення державної реєстрації припинення АТ із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до ЄДР та відомості реєстраційної картки на проведення державної реєстрації припинення ВАТ, що є підставою для зняття юридичної особи з обліку в органах статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування.

3. Складіть схему розподілу прибутку публічного акціонерного товариства

Прибуток є однією з основних категорій товарного виробництва. Це передусім виробнича категорія, що характеризує відносини, які складаються в процесі суспільного виробництва.

Прибуток - це та частина вартості продукту, що реалізується підприємством, яка залишається після покриття витрат виробництва.

Прибуток є об'єктивною економічною категорією. Тому на його формування впливають об'єктивні процеси, що відбуваються у сфері виробництва й розподілу суспільного продукту, національного доходу.

Водночас прибуток - це підсумковий показник, результат фінансово-господарської діяльності підприємств як суб'єктів господарювання. Тому прибуток відбиває її результати і зазнає впливу багатьох чинників (залежно від сфери їхньої діяльності, галузі господарства, форми власності, розвитку ринкових відносин і т.д.). акціонерний командитний прибуток

На формування прибутку, як фінансового показника роботи акціонерного товариства, впливає встановлений державою порядок формування витрат на виробництво продукції; обчислення й калькулювання собівартості продукції; визначення позареалізаційних прибутків і витрат; визначення балансового прибутку.

Прибуток товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці.

Узагальнюючим показником діяльності акціонерного товариства є його балансовий прибуток. З балансового прибутку товариства сплачуються проценти по кредитах банків та облігаціях, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету. Отримання балансового прибутку пов'язане з кількома напрямками діяльності акціонерного товариства.

По-перше, це основна діяльність. Її результатом є прибуток від реалізації продукції. Як правило, цей прибуток має основну питому вагу в складі балансового прибутку. Прибуток від реалізації продукції визначається відніманням з виручки від реалізації суми ПДВ, акцизного збору, мита, митних зборів, а також витрат, що включаються в собівартість реалізованої продукції.

По-друге, це діяльність, що не є основною для даного акціонерного товариства, але яка пов'язана з реалізацією матеріальних і нематеріальних цінностей, деяких послуг. Це операційні доходи та витрати товариства.

По-третє, це діяльність пов'язана зі здійсненням фінансових інвестицій. У результаті товариства одержують прибуток у вигляді дивідендів на акції, від вкладання коштів у статутні капітали інших підприємств.

По-четверте, це діяльність, пов'язана з отриманням позареалізаційних прибутків і виникненням позареалізаційних витрат товариств.

Отриманий прибуток акціонерного товариства може бути використаний для задоволення різноманітних потреб. По-перше, він спрямовується на формування фінансових ресурсів держави. Це досягається вилученням у товаристві частини прибутку в державний бюджет. По-друге, прибуток є джерелом формування фінансових ресурсів самих підприємств і використовується ними для забезпечення господарської діяльності.

У розподілі прибутку можна виділити два етапи.

Перший етап - це розподіл балансового прибутку. На цьому етапі учасниками розподілу є держава та акціонерне товариство. В результаті розподілу кожний з учасників одержує свою частку прибутку.

Другий етап - це розподіл і використання прибутку, що залишився у розпорядженні акціонерного товариства після здійснення платежів у бюджет. На цьому етапі можуть створюватися за рахунок прибутку цільові фонди: резервний, розвитку й удосконалення виробництва, соціальних потреб, заохочення.

Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у повному розпорядженні товариства, яке відповідно до установчих документів визначає напрямки його використання: або шляхом попереднього формування цільових грошових фондів, або спрямовуючи кошти на фінансування витрат.

При розподілі чистого прибутку акціонерного товариства певна її частка повинна бути виплачена засновникам та іншим акціонерам в якості доходу по цінним паперам, якими вони володіють.

На отримання доходів по акціям їх власники мають право, коли цінні папери придбані не менше, ніж за 30 днів до виплати дивідендів. Розмір дивіденду залежить від величини прибутку, співвідношення між його нагромаджуваною та споживчою частинами, інвестиційної політики акціонерного товариства, виду і кількості акцій.

Через ринкову ціну акції визначають рейтинг акціонерного товариства, який в свою чергу, визначає спроможність товариства до залучення позичкового капіталу або до додаткового випуску акцій. Крім дивідендів, власники акції можуть одержати доход (у вигляді курсової різниці), якщо вони продадуть акції дорожче, ніж їх купили.



Список використаних джерел

1. Ільницька Н. Ф. Правове регулювання діяльності акціонерних товариств. // Проблеми науки.- 2006.- № 2.- C.37-45.

2. Кривошапка Ю.М. Організація корпоративного управління діяльністю акціонерних товариств: Дис... канд. екон. наук: 08.06.02 / Харківський держ. економічний ун- т. - Х., 2002. - 198 с.

3. Основи ринкової економіки. Термінологічний словник. -К, 2001 р.

4. Вінник О. Господарські товариства і виробничі кооперативи. Правове становище. -- С. 84-85.

5. ВінникО.М.,ЩербинаВ.С. Акціонерне право. Навчальний посібник. -- К.: Атіка, 2000. - С. 166-169.

6. Кибенко Е.Р. Корпоративное право Украины. Учебное пособие. -- X.: ЭСПАДА, 2001. -- С. 198--202; Вінник О. Господарські товариства і виробничі кооперативи. Правове становище. -- К.: Знання, 1998. -- С. 83--84.

Ливинець В. Правове регулювання діяльності акціонерних товариств: Дис... кандидата юридичних наук. -- Донецьк, 2000. -- С. 114.

7. Суржик В.Г. «Фінансове прогнозування доходів та витрат акціонерного товариства» // «Фінанси України», 2001 p., № 12.

8.Суржик В.Г. «Акціонування й управління акціонерним капіталом» // «Фінанси України», 2001 р., № 12.

9. Третяк О.Д. «Прогнозування фінансового стану акціонерних товариств» // «Фінанси України», 2000р., № 11.

Размещено на Allbest.ru

...