Розробка пропозицій та рекомендацій щодо вдосконалення системи підготовки персоналу до реалізації туристичного продукту на ринку туристичних послуг

Вкладення в людські ресурси і кадрову роботу стають довгостроковим фактором конкурентоздатності і виживання фірми. Під управлінням кадровими ресурсами зазвичай розуміють всю сукупність організаційних заходів, спрямованих на оптимальне формування колективу і повне використання його здібностей у виробничому процесі (політика підбору і найму працівників, розвиток кар'єри, мотивація, заохочення, звільнення з роботи, вихід на пенсію, лідерство в колективі, культура, взаємовідносини та зв'язки, розвиток колективу, творча обстановка, підготовка персоналу, управління конфліктними ситуаціями). Для досягнення успіху на ринку туристичні компанії повинні мати у своєму розпорядженні стабільний персонал. [ 2, c.56-58]

Система покращення роботи персоналу являє собою комплекс цілей, завдань та основних напрямів діяльності, а також різних видів, форм, методів і відповідного механізму управління, спрямованих на забезпечення постійного зростання ефективності виробництва, продуктивності праці і якості роботи.

Вона складається з кількох підсистем, що виконують відповідні функції: підсистема підбору і розстановки кадрів; підсистема профвідбору, підвищення кваліфікації і зростання професійної майстерності; підсистема якості праці і методів його оцінки; підсистема мотивації трудової діяльності.

Всі вони пов'язані єдиною метою підприємства - підвищенням продуктивності праці на основі максимально можливої ??реалізації здібностей працівників. Всі підсистеми спрямовані на те, щоб потенційні здібності співробітників умовах туристського підприємства повністю розкрилися.

Навіть якщо організація здатна залучати нових службовців, є багато труднощів на шляху підбору правильного працівника на певну посаду. Туристичний бізнес потребує від фахівців ґрунтовних знань та практичних навичок роботи на туристичних підприємствах, у готельному господарстві, мережах транспортних закладів, організаціях сфер розваг, страхування, торгівлі, суспільного харчування та обслуговування. [ 14, c.127]

Фахівцям потрібно постійно досягати гармонії між глибокими теоретичними знаннями та досконалою практичною підготовкою.

Підвищення кваліфікації спрямоване на послідовне удосконалення професійних знань, умінь і навиків, зростання майстерності, професії.

Підвищення кваліфікації -- це навчання, направлене на підтримку і удосконалення професійного рівня, знань і умінь персоналу.

Потреба організації в підвищенні кваліфікації її співробітників обумовлена: змінами зовнішнього і внутрішнього середовища, удосконаленням процесу управління, освоєнням нових видів і сфер діяльності. Підвищення кваліфікації персоналу повинно бути комплексним за обсягом, диференційованим по окремих категоріях працівників, неперервним, зорієнтованим на перспективні професії. [ 23, c.314]

Сфера послуг потребує фахівців нової генерації. Тому в туристичному бізнесі цінуються працівники, здатні працювати для задоволення потреб споживачів, які вміють зрозуміти та задовольнити їх запити. Особливого значення набувають, знання декількох іноземних мов, ділової етики, володіння комп'ютерною технікою та технологіями обслуговування згідно з сучасними стандартами якості обслуговування, готовність до поглиблення своїх фахових знань. Треба володіти знаннями з історії, археології, мистецтва, релігієзнавства, архітектури, політології, етнографії, краєзнавства, соціології та соціальної роботи. Фахівці туристичної індустрії повинні вміти вести бізнес, знати конфліктологію, психологію, етику обслуговування клієнтів. Це стосується також підготовки та підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, на яких покладено повноваження з виконання питань у сфері туризму та курортів. Підвищення рівня професіоналізму кадрів розглядається як важливіший чинник для створення конкурентоспроможного ринку якісних туристичних послуг та продукту у багатьох країнах. [ 7, c.193]

В Україні кадрове забезпечення розвитку сфери туризму здійснюється понад 130 вищими навчальними закладами. Державна програма розвитку туризму в Україні на 2002-2010 рр. передбачала конкретні заходи зі створення інтелектуального базису галузі - системи вищої туристичної освіти.

Висновки до розділу 3

Покращення підготовки туристичного персоналу - це системно організований процес безперервного професійного навчання, підготовки працівників до виконання нових виробничих функцій, професійно-кваліфікаційного та кар'єрного просування, формування резерву кадрів та вдосконалення соціальної структури персоналу. Система покращення роботи туристичного персоналу являє собою комплекс цілей, завдань та основних напрямів діяльності, а також різних видів, форм, методів і відповідного механізму управління, спрямованих на забезпечення постійного зростання ефективності виробництва, продуктивності праці і якості роботи.

Вона складається з кількох підсистем, що виконують відповідні функції: підсистема підбору і розстановки кадрів; підсистема профвідбору, підвищення кваліфікації і зростання професійної майстерності; підсистема якості праці і методів його оцінки; підсистема мотивації трудової діяльності.

Всі вони пов'язані єдиною метою підприємства - підвищенням продуктивності праці на основі максимально можливої ??реалізації здібностей працівників. Всі підсистеми спрямовані на те, щоб потенційні здібності співробітників умовах туристського підприємства повністю розкрилися.

Висновки

Перехід до ринкових відносин, пріоритетність питань якості продукції та забезпечення її конкурентоспроможності підвищили значимість ставлення до праці і високого професіоналізму. Це спонукає шукати нові форми управління, розвивати потенційні здібності персоналу, забезпечувати його мотивацію до трудового процесу. Управління людськими ресурсами є одним з найважливіших напрямків діяльності туристичного підприємства і вважається основним критерієм її економічного успіху, навіть попереду вдосконалення технічного процесу (по значимості). Можна мати відмінну технологію, але при некваліфікованому персоналі робота буде втрачена. Таким чином, ключовою складовою туристичного бізнесу є управління кадрами, технологія управління персоналом.

Відносно до основних напрямів розвитку туризму в Україні до 2010 р. підготовка кваліфікованих кадрів у сфері туризму посідає останнє місце серед 15 першочергових практичних кроків з їх реалізації . У Державній програмі розвитку туризму на 2002-2010 рр. поліпшення кадрового забезпечення займає 10-е місце серед десяти визначених напрямів розвитку туризму .

У Стратегії розвитку туризму і курортів, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України 06.08.2008 р. № 1088-р, розвиток кадрового потенціалу сфери туризму і курортів та удосконалення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів у сфері туризму і курортів мають 28 і 29 місця серед 35 визначених завдань .

Усвідомлення значущості кадрового забезпечення, як пріоритетного чинника розвитку туристичної сфери на всіх рівнях управління, здійснюється лише на сучасному етапі внаслідок загострення протиріч між потребами динамічного розвитку цієї сфери в умовах фінансово-економічної кризи та тенденціями ринку освітніх послуг у результаті їх невідповідності за кількісними та якісними показниками. Система освіти, внаслідок багатьох причин, не готує фахівців, які здатні вирішувати нові завдання розвитку туристичної індустрії на сучасному технологічному рівні.

Незважаючи на те, що за останні роки зросла кількість державних та приватних навчальних закладів, що займаються підготовкою кадрів для туристичної сфери ( в Україні 130 вищих навчальних закладів), потреби туристичного ринку в фахівцях різної кваліфікації, за експертними оцінками, забезпечуються лише на 55%. При цьому випускники туристичних спеціальностей не завжди можуть знайти роботу, яка б їх задовольняла.

Це зумовлено тим, що студенти та навчальні заклади зорієнтовані на вищу освіту як більш престижну, а на туристичному ринку 80% працівників обслуговуючого персоналу виконують обов'язки на рівні середньої ланки. В результаті випускники з дипломами спеціалістів та магістрів, маючи завищену самооцінку, претендують на високу заробітну плату, але не володіють знаннями та навичками, що потрібні керівництву туристичних підприємств. Як свідчить практика, їх робота не відповідає сучасним стандартам якості послуг та правилам етики обслуговування клієнтів.

Таким чином, тенденції розвитку ринку туристичних послуг свідчать про необхідність привести у відповідність обсяги підготовки фахівців за різними освітньо-кваліфікаційними рівнями (молодші спеціалісти, бакалаври, спеціалісти, магістри) з потребами ринку. При цьому дуже важливо піднімати престиж усіх працюючих у цій сфері діяльності.

Сфера послуг потребує фахівців нової генерації. Тому в туристичному бізнесі цінуються працівники, здатні працювати для задоволення потреб споживачів, які вміють зрозуміти та задовольнити їх запити. Особливого значення набувають, знання декількох іноземних мов, ділової етики, володіння комп'ютерною технікою та технологіями обслуговування згідно з сучасними стандартами якості обслуговування, готовність до поглиблення своїх фахових знань. Треба володіти знаннями з історії, археології, мистецтва, релігієзнавства, архітектури, політології, етнографії, краєзнавства, соціології та соціальної роботи. Фахівці туристичної індустрії повинні вміти вести бізнес, знати конфліктологію, психологію, етику обслуговування клієнтів. Це стосується також підготовки та підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, на яких покладено повноваження з виконання питань у сфері туризму.

Сьогоднішній працівник повинен володіти стратегічним мисленням, підприємливістю, високою ерудицією, багатою культурою. Це висунуло на порядок денний вимогу безперервного розвитку персоналу, тобто проведення заходів, що сприяють повному розкриттю особистісного потенціалу працівників та зростання їх спроможності робити внесок у діяльність туристичного підприємства. Забезпечення сфери туризму кваліфікованими, фахово-орієнтованими кадрами підвищить якість обслуговування туристів, створить передумови для збільшення туристичних потоків,та поліпшення туристичного іміджу України.

Список використаних джерел

1.Багрова І. В. Нормування праці: Навчальний посібник / І. В. Багрова. - Київ: Центр навчальної літератури, 2003. - 212 с.

2.Бородатий В. П. Управління персоналом: Навч. посібник / В. П. Бородатий, І. Д. Крижко, А. Й. Ягодзінський. - Київ, 1997. - 272 с.

3.Воронько О. А. Керівні кадри: державна політика та система управління: Навчальний посібник / О. А. Воронько. - Київ: УАДУ, 2000. - 156 с.

4. Гаудж П. Р. Дослідження мотивації персоналу: Визначення та підвищення рівня лояльності співробітників методом консультування / П. Р. Гаудж. - Дніпропетровськ, 2006. - 188 с.

5.Дзюба С. Г. Нормування праці: Навчальний посібник / С. Г. Дзюба, І. Ю. Гайдай. - Донецьк, 2004. - 133 с.

6.Дячун О. В. Організація, нормування та оплата праці персоналу: Навч. посібник / О. В. Дячун. - Львів, 2001. - 220 с.

7. Данюк В. М. 24.Менеджмент персоналу туристичного підприємства / В. М. Данюк, В. М. Петюх. - Київ, 2004. - 398 с.

8. Коваленко Г. О. Основи нормування праці: Навчальний посібник / Г. О. Коваленко. - Краматорськ, 2004. - 252 с.

9. Колот А. М. Мотивація, стимулювання й оцінка персоналу: Навчальний посібник / А. М. Колот. - Київ, 1998. - 224 с.

10. Колпаков В. М. Маркетинг персоналу: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних заклідів / В. М. Колпаков. - Київ, 2006. - 408 с.

11. Котова Н. В. Управління трудовими ресурсами: проблеми і перспективи розвитку / Н. В. Котова. - Київ, 2009. - 117 с.

12. Крамаренко В. І. Управління персоналом фірми: Навчальний посібник / В. І. Крамаренко, Б. І. Холод. - Київ, 2003. - 272 с.

13. Крушельницька О. В. Управління персоналом: Навчальний посібник. Видання друге, перероблене й доповнене / О. В. Крушельницька, Д. П. Мельничук. - Київ: Кондор, 2006. - 308 с.

14. Крушельницька Я. В. Фізіологія і психологія праці: Підручник / Я. В. Крушельницька. - Київ, 2003. - 367 с.

15. Лозниця В. С. Психологія менеджменту: Навчальний посібник / В. С. Лозниця. - Київ, 2000. - 507 с.

16. Михайлова Л. І. Підготовка туристичного персоналу / Л. І. Михайлова. - Київ: Центр навчальної літератури, 2007. - 248 с.

17. Мурашко М. І. Кадрова політика та основи управлінської діяльності / М. І. Мурашко. - Чернігів, 2005. - 231 с.

18. Осовська Г. В. Управління трудовими ресурсами: Навчальний посібник / Г. В. Осовська. - Київ: Кондор, 2003. - 211 с.

19. Пономаренко В. С. Менеджмент туристичного обслуговування / В. С. Пономаренко. - Харків, 2006. - 311 с.

20. Савченко В. А. Менеджмент обслуговування на туристичному підприємстві / В. А. Савченко. - Київ, 2002. - 351 с.

21. Тарасов І. С. Вимоги до персоналу, який реалізує туристичний продукт / І. С. Тарасов, В. Д. Марущак. - Львів, 2009. - 123 с.

22. Федулова Л. І. 31.Актуальні проблеми корпоративного управління в Україні: Збірник наукових праць / Л. І. Федулова, Є. В. Воротіна. - Київ: Науковий світ, 2003. - 142 с.

23. Хміль Ф. І. Управління персоналом: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / Ф. І. Хміль. - Одеса, 2006. - 488 с.

24. Щокін Г. В. Теорія кадрової політики: Монографія / Г. В. Щокін. - Київ, 1997. - 176 с.

25. Щокін Г. В. Як ефективно управляти людьми: психологія кадрового менеджменту: Науково-практичний посібник / Г. В. Щокін. - Київ, 1999. - 400-412с.

26. Проект Концепції Державної цільової програми розвитку туризму і курортів на 2011-2015 роки [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.tourism.gov.ua/doc.aspx?id=537.

27. Проект Цільової комплексної програми реформування системи підготовки кадрів для державної служби, підвищення кваліфікації державних службовців та формування кадрового резерву [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://guds.gov.ua/control/uk/publish.

Размещено на Allbest.ru