Система соціального страхування. Пенсійне забезпечення громадян

Размещено на http://www.allbest.ru/

[Введите текст]

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ « ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

Інститут економіки і менеджменту

Кафедра менеджменту організацій

КОНТРОЛЬНА РОБОТА З ДИСЦИПЛІНИ

«Соціальний менеджмент»

Варіант № 5

Тема «Система соціального страхування. Пенсійне забезпечення громадян»

Виконала

Студентка групи МІД-41

Голубка Х.Р.

Перевірила

Мавріна А.О.

Львів - 2015

ЗМІСТ

Вступ

Основна частина

1. Система соціального страхування

2. Пенсійне забезпечення громадян

Висновки

Список використаних джерел

ВСТУП

Соціальне страхування -- фундаментальна основа державної системи соціального захисту населення, що уможливлює матеріальне забезпечення і підтримку непрацездатних громадян за рахунок фондів, сформованих працездатними членами суспільства.

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування -- система, що передбачає матеріальне забезпечення громадян у разі настання страхового випадку (наприклад, досягнення пенсійного віку, непрацездатність, хвороба і т. ін.), а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету відповідного Фонду соціального страхування, що формується шляхом сплати обов'язкових страхових внесків юридичними та фізичними особами, а також за рахунок інших джерел.

Види загальнообов'язкового державного соціального страхування:

· пенсійне страхування;

· страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням;

· медичне страхування;

· страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;

· страхування на випадок безробіття;

· інші види страхування.

Пенсія -- одноразова або регулярна грошова виплата (у розрахунку на місяць), яка призначається у встановленому державою порядку як захід матеріального забезпечення певних категорій осіб за принципами пенсійного страхування, загальнолюдської солідарності та субсидування. Право на пенсію може виникнути протягом всього життя людини, починаючи з народження. В Україні розрізняють такі види пенсійних виплат: пенсія за віком, пенсія за інвалідністю (у тому числі каліцтва), пенсія у зв'язку з втратою годувальника (призначаються відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»), довічна пенсія, довічна обумовлена пенсія, довічна пенсія подружжя, одноразова пенсійна виплата, додаткові пенсії, пенсії за вислугу років (призначаються відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення»). Крім того Українське законодавство передбачає особливі умови нарахування пенсійних виплат для осіб, які підпадають під дію Законів України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною», «Про соціальний захист дітей війни», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про підвищення престижності шахтарської праці», «Про освіту», «Про державну службу» тощо. Словом «пенсія» називають також період часу в житті людини, протягом якого вона ніде не працює й отримує пенсійні виплати.

«Піти на пенсію» означає покинути роботу, маючи право на пенсійні виплати (як правило, у зв'язку з досягненням віку, необхідного для права на призначення пенсії за віком).

В Україні право на призначення пенсії за віком виникає: для чоловіків після досягнення 65 років, для жінок після досягнення 60 років.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. СИСТЕМА СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ

Проблеми раціоналізації соціального навантаження на економіку є актуальними для України. Сьогодні стоїть завдання побудувати таку систему соціального захисту, яка могла б швидко і якісно підняти рівень життя соціально незахищених груп населення і в той же час не гальмувати розвиток економіки. Вирішити це завдання можна тільки шляхом формування гнучких, адаптованих до нових економічних умов систем управління соціальними ризиками, які рівняються на найкращі світові досягнення та зважають на національні особливості. страховий бюджет соціальний внесок

Питання розвитку соціального страхування зводиться до пошуку шляхів досягнення балансу між економічною і соціальною складовими розвитку суспільства, які дозволили б уникнути конфронтації між ними та попередити перетворення соціального захисту населення з механізму управління соціальними ризиками в "баласт", який є перепоною економічного зростання.

Датою народження сучасного соціального страхування вважають 1881 рік, коли в результаті "Королівського послання" Рейхстагу (німецький парламент того часу) було створено схеми страхування робітників, які містили три різних типи захисту: від захворювань й ушкоджень, від повної непрацездатності та проти погіршення матеріального становища в старості. Соціальне страхування мало вирішальне значення для розвитку приватного страхування, бо держава повинна піклуватися лише про тих хто потребує її захисту. Обов'язкове державне соціальне страхування захищало тільки невелику групу людей. Право захищати іншу частину населення надали приватним страховим організаціям. З часом перелік осіб, які отримували державну соціальну допомогу, збільшувався. Зростання фінансових можливостей держави зумовило розширення обсягів страхової відповідальності й підвищення розмірів допомоги, пенсій та інших виплат.

Сучасні держави активно використовують соціальне страхування для захисту населення на випадок захворювання, зниження працездатності, смерті годувальника, допомоги багатодітним сім'ям тощо. Принцип, згідно з яким держава в рамках соціального страхування піклується про тих, хто потребує захисту, діє всюди і сьогодні.

Питома вага соціального страхування у внутрішньому продукті розвинутих країн набагато перевищує питому вагу комерційного (недержавного) страхування (табл. 1).

Таблиця 1

Питома вага соціального та комерційного (недержавного) страхування у внутрішньому продукті розвинутих країн Європи,% (за даними INSSE, Франція)

Табл.1

Предметом соціального страхування є основні соціальні ризики, які загрожують відтворенню населення: тимчасова непрацездатність у результаті хвороби, ушкодження здоров'я, вагітності та пологів, догляду за членом сім'ї; постійна непрацездатність у результаті інвалідності та старості; втрата трудового доходу у зв'язку з неможливістю працевлаштування; втрата доходів сім'ї у випадку смерті годувальника; виникнення непередбачуваних витрат у випадку оплати медичних послуг, народження і виховання дитини, оплати ритуальних послуг та поховання.

Об'єкт соціального страхування -- майнові інтереси громадян, пов'язані з компенсацією втрати трудового доходу або оплатою видатків, які раптово виникли внаслідок настання соціальних ризиків.

Як соціально-економічна категорія, соціальне страхування -це система відносин з розподілу і перерозподілу національного доходу, які полягають у формуванні зі страхових внесків, сплачуваних працюючими громадянами та роботодавцями, державних дотацій спеціальних страхових фондів, кошти яких використовують для утримання осіб, які не беруть участі у суспільній праці.

Соціальне страхування -- найважливіший елемент державної соціальної політики у сфері управління ризиками відтворення населення і виконує функції соціального захисту, забезпечення фінансування соціальної допомоги, регулювання доходів та рівня життя різних груп населення, попередження та профілактики наслідків настання соціальних ризиків.

Організаційні принципи соціального страхування визначаються національними, історичними, та політичними традиціями суспільства. Організаційні режими соціального страхування зображено на рис. 1.

Рис.1. Основні режими соціального страхування

Для кожного режиму соціального страхування характерні свої організаційні структури. Основні відмінності організаційних структур національних систем соціального страхування полягають у виборі страховиків, тобто тих установ, які здійснюють функції збирання, акумуляції та витрачання коштів. Класичним прикладом інфраструктури основних режимів соціального страхування є національний страховий фонд Великобританії і каси взаємного страхування в Німеччині. Окрім централізованої і децентралізованої структур соціального страхування функціонують змішані моделі, в яких і ті, й інші форми мають приблизно рівне значення (Японія, Франція, Швейцарія).

Функціональну структуру соціального страхування оцінюють за структурою страхових виплат і страхових внесків. Структура страхових виплат характеризує реальний рівень відшкодування ризиків як за рахунок страхування, так і за рахунок державної бюджетної участі у компенсації соціального збитку. У світовій системі соціального страхування структура виплат по країнах однаково регламентована в країнах ЄС, левову частку виплат якої становлять пенсії -- 54,8%10. Національні показники різняться в межах 6-7%.

Соціальне страхування можна проводити в двох формах: державній і колективній. Державне соціальне страхування обов'язкове, а колективне може бути і обов'язковим, і добровільним. За ступенем охоплення населення соціальне страхування буває загальним або для окремих соціальних груп населення.

2. ПЕНСІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГРОМАДЯН

Закон відповідно до Конституції України гарантує всiм непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондiв споживання шляхом надання трудових i соцiальних пенсiй. Закон спрямований на те, щоб повнiше враховувалася суспiльно корисна праця як джерело зростання добробуту народу i кожної людини, встановлює єднiсть умов i норм пенсiйного забезпечення робiтникiв, членiв колгоспiв та iнших категорiй трудящих.

Закон гарантує соцiальну захищенiсть пенсiонерiв шляхом встановлення пенсiй на рiвнi, орiєнтованому на прожитковий мiнiмум, а також регулярного перегляду їх розмiрiв у зв'язку iз збiльшенням розмiру мiнiмального споживчого бюджету i пiдвищенням ефективностi економiки республiки.

Громадяни України мають право на державне пенсiйне забезпечення за вiком, по iнвалiдностi, у зв'язку з втратою годувальника та в iнших випадках, передбачених цим Законом.

Іноземцi та особи без громадянства, якi проживають в Українi, мають право на пенсiю нарiвнi з громадянами України на умовах, передбачених законодавством або мiждержавними угодами. Пенсiйне забезпечення громадян України, що проживають за її межами, провадиться на основi договорiв (угод) з iншими державами. У тих випадках, коли договорами (угодами) мiж Україною та iншими державами передбачено iншi правила, нiж тi, що мiстяться у цьому Законi, то застосовуються правила, встановленi цими договорами (угодами).

За цим Законом призначаються:

а) трудовi пенсiї:

- за вiком;

- по iнвалiдностi;

- в разi втрати годувальника;

- за вислугу рокiв;

б) соцiальнi пенсiї.

Право на трудову пенсiю мають особи, зайнятi суспiльно корисною працею, при додержаннi iнших умов, передбачених цим Законом:

а) особи, якi працюють на пiдприємствах, в установах, органiзацiях, кооперативах (у тому числi за угодами цивiльно-правового характеру), незалежно вiд використовуваних форм власностi та господарювання, або є членами колгоспiв та iнших кооперативiв (далi iменуються -- пiдприємства та органiзацiї, якщо не обумовлено iнше), -- за умови сплати пiдприємствами та органiзацiями страхових внескiв до Пенсiйного фонду України;

б) особи, якi займаються пiдприємницькою дiяльнiстю, заснованою на особистiй власностi фiзичної особи та виключно її працi, -- за умови сплати страхових внескiв до Пенсiйного фонду України;

в) члени творчих спiлок, а також iншi творчi працiвники, якi не є членами таких спiлок, -- за умови сплати страхових внескiв до Пенсiйного фонду України;

г) iншi особи, якi пiдлягають державному соцiальному страхуванню;

д) працiвники воєнiзованих формувань, якi не пiдлягають державному соцiальному страхуванню, особи начальницького i рядового складу фельд'єгерської служби;

е) вихованцi, учнi, студенти, курсанти, слухачi, стажисти, клiнiчнi ординатори, аспiранти, докторанти;

є) особи, якi стали iнвалiдами у зв'язку з виконанням державних чи громадських обов'язкiв або у зв'язку з виконанням дiй по рятуванню людського життя, охоронi державної, колективної та iндивiдуальної власностi, а також по охоронi правопорядку;

ж) особи, якi здiйснюють догляд за iнвалiдом I групи або дитиною-iнвалiдом вiком до 16 рокiв, а також за пенсiонером, який за висновком медичного закладу потребує постiйного стороннього догляду;

з) члени сiмей осiб, вказаних у цiй статтi, i пенсiонерiв з числа цих осiб -- у разi втрати годувальника.

Умови, норми та порядок пенсiйного забезпечення вiйськовослужбовцiв, а також осiб начальницького i рядового складу органiв внутрiшнiх справ та членiв їх сiмей встановлюються Законом України про пенсiйне забезпечення вiйськовослужбовцiв та осiб начальницького i рядового складу органiв внутрiшнiх справ. Їм надається також право на одержання пенсiй на пiдставах, передбачених цим Законом, незалежно вiд мiсця проходження вiйськової служби. При цьому всi види грошового забезпечення вiйськовослужбовцiв, а також осiб начальницького i рядового складу органiв внутрiшнiх справ враховуються нарiвнi iз заробiтною платою робiтникiв i службовцiв.

Право на соцiальну пенсiю мають усi непрацездатнi громадяни на умовах, що визначаються цим Законом.

Особам, якi мають одночасно право на рiзнi державнi пенсiї, призначається одна пенсiя за їх вибором, за винятком пенсiй iнвалiдам внаслiдок поранення, контузiї або калiцтва, що їх вони дiстали при захистi Батькiвщини чи при виконаннi iнших обов'язкiв вiйськової служби, або внаслiдок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронтi чи з виконанням iнтернацiонального обов'язку.

Звернення за призначенням пенсiї може здiйснюватися у будь-який час пiсля виникнення права на пенсiю.

При цьому пенсiї за вiком i по iнвалiдностi призначаються незалежно вiд того, припинено роботу на час звернення за пенсiєю чи вона продовжується. Пенсiї за вислугу рокiв призначаються при залишеннi роботи, яка дає право на цю пенсію.

ВИСНОВКИ

Соціальне забезпечення є складовою соціальної політики держави і одночасно вважається невід'ємним компонентом системи соціального захисту і соціальної роботи зокрема. Соціальне забезпечення як соціальна технологія і технологія соціальної роботи є одним із провідних напрямків роботи організацій та установ Міністерства праці і соціальної політики, важливою функцією фахівців із соціальної роботи, які працюють в управліннях соціального захисту населення -- обласних, міських, районних державних адміністрацій.

Соціальне забезпечення -- комплекс заходів, спрямованих на підтримку та підвищення грошових доходів населення. Правове регулювання системи соціального забезпечення проводиться завдяки Основним напрямкам соціальної політики на період до 2004 р. (від 24 травня 2000 р. № 717) і на основі законів України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" (від 1 червня 2000 р. № 1768-ІП), "Про прожитковий мінімум" (від 15 липня 1999 p. № 966-XIV), ряду нормативно-правових документів, зокрема, державної програми "Про подолання бідності" та ін.

Основу соціального забезпечення громадян становлять пенсійне забезпечення, система грошових допомог, адресна соціальна допомога, підвищення оплати праці. Політика збільшення грошових доходів населення здійснюється в Україні відповідно до Основних напрямів політики щодо грошових доходів населення України, схвалених Указом Президента України від 7 серпня 1999 р. № 969 (969/99).

В Україні здійснюється процес реформування у сфері пенсійного забезпечення. Головна мета пенсійної реформи -- підвищення державних гарантій у досягненні більш високих соціальних стандартів.

Відповідно до Основних напрямів реформування пенсійного забезпечення в Україні, схвалених Указом Президента України від 13 квітня 1998 p. № 291 (291/98), основним змістом реформування пенсійного забезпечення є запровадження його трирівневої системи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Афонин Ю.А. Социальный менеджмент: Учебник / Ю.А. Афонин, А.П. Жабин, А.С. Панкратов. - М: Изд-во МГУ, 2004. - 320 с.

2. Валовой Д.В. Социальный менеджмент: Учебник / Под ред. Д.В.Валового. - М.: Бизнес-школа, 1999. - 384 с.

3. Ильенкова С.Д. Социальный менеджмент: Учебно-методический комплекс / С.Д. Ильенкова, В.И. Кузнецов. - М.: Изд. Центр ЕАОИ, 2008. - 116 с.

4. Тюптія А.Т. , Іванова І.В. Навчальний посібник. Теорія і практика «Соціальна робота». Соціальне забезпечення/ Пенсійне забезпечення.

5. Інтернет-ресурс http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2240-14 Закон України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

6. Інтернет-ресурс http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1788-12

Закон України про пенсійне забезпечення.

Размещено на Allbest.ru