Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

організаційний баланс правовий

Головний зміст підприємництва в сфері виробництва полягає в перебуванні і формуванні попиту на продукти (товари і послуги) і задоволенні його шляхом виготовлення (створення) і продажу споживачеві, з користю для себе, цих продуктів. Байдуже, чи сам підприємець організує виробництво цих товарів або виступає як посередника між виробником і споживачем. Головне, що відрізняє підприємницьку діяльність від діяльності інших некомерційних структур, - це прибуток, одержуваний як різниця між доходами і витратами підприємця. Підприємець необов'язково повинний бути власником підприємства, тому треба відрізняти доход підприємця від доходу власника.

Підприємство як виробнича система зі своїми підсистемами і службами є найскладнішою системою. Якщо для конструювання нової продукції та здійснення техніко-технологічних нововведень розробляються цільові проекти спеціалізованими підрозділами технічної підготовки виробництва, то проблема адаптації виробництва до виникаючих змін, його реорганізації залишається невирішеною, або вирішується в процесі освоєння продукції, що значно затримує строки виходу на ринок, збільшує витрати, погіршує конкурентну позицію.

У законах України відзначається, що «підприємницька діяльність (підприємництво) являє собою ініціативну самостійну діяльність громадян і їхніх об'єднань, спрямовану на повчання прибутку». Імовірно, справедливо, що це законодавство не застосовується стосовно юридичних осіб, громадянам і їхнім об'єднанням, що займаються діяльністю, не пренаступної мети одержання прибутку. Статус підприємця здобувається за допомогою його реєстрації. У Господарському кодексі України передбачається індивідуальна і колективна підприємницька діяльність з утворенням і без утворення юридичної особи, що здійснюється в рамках загальних правил підприємництва, що регулюють діяльність юридичних і фізичних осіб.

Актуальність теми заключається у тому, що діяльність кожного підприємства - це складний процес перетворення сировини, матеріалів, напівфабрикатів, інших предметів праці на готову продукцію, що задовольняє вибагливі потреби окремих споживачів і ринку в цілому, а виробничий процес - процес, в якому люди, знаходячись в певних виробничих відносинах і використовуючи знаряддя і предмети праці, створюють необхідні суспільству товари (роботи, послуги) виробничого і особистого споживання. З моменту виникнення праці як свідомої діяльності людини з метою створення матеріальних і духовних благ накопичився значний досвід організації виробничого процесу. Аналіз цього досвіду дав можливість узагальнити надбання суспільної практики і на цій основі сформулювати ряд наукових положень, дати наукове пояснення, встановити закономірності розвитку явищ у сфері організації виробництва.

Організаційне проектування економічно доцільне під час технічного переозброєння, реконструкції і розширення виробництва, розроблення нових виробничих процесів або їх частин, дільниць, цехів, підприємств промисловості, їх функціональних підрозділів (служб, господарств), а також реалізації довгострокових і поточних програм реорганізації та вдосконалювання діючого виробництва.

Під організаційним проектом, як правило, розуміють сукупність остаточних комплексних проектних рішень з організації праці, виробництва та управління, що спрямовані на забезпечення умов ефективного функціонування підприємства і призначені для впровадження та подальшого вдосконалення.

Мета курсової роботи - це обґрунтування доцільності створення підприємства та визначення показників вступного балансу.

Задачі курсової роботи: визначити основні економічні параметри створення підприємства; визначити етапи створення та реєстрації підприємства; умови та етапи державного реєстрації; нормативне регулювання створення підприємства.

Об'єкт дослідження - підприємство ТОВ «Галикон».

Предмет дослідження - організаційний процес створення підприємства ТОВ «Галикон».

1. Обґрунтування сфери діяльності підприємства

Згідно з ч. З ст. 80 ГК України (ст. 50 Закону України №1576-ХІІ «Про господарські товариства»; ст. 140 ЦК України) товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.

Товариства з обмеженою відповідальністю є найбільш популярним видом господарських товариств як в Україні, так і за кордоном. У цій організаційно-правовій формі провадять свою діяльність як невеликі за обсягами господарські організації, так і крупні підприємства (хоча кількість останніх, створених у формі товариств з обмеженою відповідальністю, все ж поступається акціонерній формі).

Характеристика товариства з обмеженою відповідальністю, у вигляді якого створюється ТОВ «Галактон», що планує діяльність у сфері послуг населенню:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю має статутний фонд, поділений на частки. Ці частки є відображенням вкладів, що їх вносять учасники при створенні товариства з обмеженою відповідальністю. Відповідно до статутного фонду визначається мінімальний розмір майна товариства, який гарантує інтереси його кредиторів. Згідно з ч. 2 ст. 144 ЦК України не допускається звільнення учасника товариства з обмеженою відповідальністю від обов'язку внесення вкладу до статутного фонду товариства, у тому числі шляхом зарахування вимог до товариства. До моменту державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю його учасники повинні сплатити не менше ніж 50% суми своїх вкладів. Внесення до статутного фонду грошей підтверджується документами, виданими банківською установою. Порядок оцінки інших вкладів (у вигляді майна, майнових прав тощо) визначається в установчих документах товариства. Частина статутного фонду, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства. Якщо учасники протягом першого року діяльності товариства не сплатили повністю суму своїх вкладів, товариство повинно оголосити про зменшення свого статутного фонду і зареєструвати відповідні зміни до статуту у встановленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію товариства. Якщо після закінчення другого чи кожного наступного фінансового року вартість чистих активів товариства з обмеженою відповідальністю виявиться меншою від статутного фонду, товариство зобов'язане оголосити про зменшення свого статутного фонду і зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому порядку, якщо учасники не прийняли рішення про внесення додаткових вкладів. Якщо вартість чистих активів товариства стає меншою від визначеного законом мінімального розміру статутного фонду, товариство підлягає ліквідації.

2. Товариство з обмеженою відповідальністю несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном; відповідно, його учасники не відповідають за його зобов'язаннями і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.

3. Учасниками товариства з обмеженою відповідальністю можуть бути юридичні та фізичні особи. При цьому ч. 2 ст. 114 ЦК України передбачає можливість створення товариства з обмеженою відповідальністю однією особою, проте власне товариство з обмеженою відповідальністю не може мати єдиним учасником інше господарське товариство, учасником якого є одна особа (ч. 2 ст. 141 ЦК України). Особа може бути учасником лише одного товариства з обмеженою відповідальністю, яке має одного учасника. Якщо товариство з обмеженою відповідальністю засновується кількома особами, ці особи у разі необхідності визначити взаємовідносини між собою щодо створення товариства укладають договір у письмовій формі, який встановлює порядок заснування товариства, умови здійснення спільної діяльності щодо створення товариства, розмір статутного фонду, частку у статутному фонді кожного з учасників, строки та порядок внесення вкладів та інші умови. Цей договір не є установчим документом і подання його при державній реєстрації товариства не є обов'язковим (ст. 142 ЦК України).

4. Установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут. Він повинен містити відомості про найменування та місцезнаходження, чітко вказувати на його вид, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, склад і компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, розмір статутного фонду, розмір і порядок формування резервного фонду, порядок передання (переходу) часток у статутному фонді, розподілу прибутків та збитків, умови реорганізації та ліквідації товариства [8, с. 19-20].

До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить:

- визначення основних напрямів діяльності товариства, затвердження його планів і звітів про їх виконання;

- внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного фонду;

- створення та відкликання виконавчого органу товариства;

- визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів;

- затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та збитків товариства;

- вирішення питання про придбання товариством частки учасника;

- виключення учасника із товариства;

прийняття рішення про ліквідацію товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.

Статутом товариства і законом до виключної компетенції загальних зборів може бути також віднесене вирішення інших питань.

Питання, віднесені до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства, не можуть бути передані ними для вирішення виконавчому органу товариства.

У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Виконавчий орган товариства може бути обраний також і не зі складу учасників товариства.

Контроль за діяльністю виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю здійснюється у порядку, встановленому статутом та законом.

Загальні збори товариства з обмеженою відповідальністю можуть формувати органи, що здійснюють постійний контроль за фінансово-господарською діяльністю виконавчого органу. Так, згідно зі ст. 63 Закону України «Про господарські товариства» контроль за діяльністю дирекції (директора) товариства з обмеженою відповідальністю здійснюється ревізійною комісією.

Переваги ТОВ:

- Спрощена система управління підприємством - повноваження виконавчого органу підприємства, як правило, одноосібного, обмежені повноваженнями вищого органу управління - зборів засновників (учасників);

- Відсутність законодавчо встановлених вимог до складання та подання спеціальної звітності, а також її опублікування (як для АТ);

- Формування статутного капіталу товариства внесками, що передаються товариству його засновниками у вигляді майна та/або грошових коштів, що спрощує процедуру реєстрації підприємства;

- Учасники товариства не відповідають по його зобов'язаннях і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах вартості внесених ними внесків;

- Відсутня необхідність здійснювати додаткові фінансові витрати на організацію обліку права власності і проведення операцій з цінними паперами акціонерів.

Мінімальний статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ): згідно змін, внесених Верховною радою України від 15 лютого 2009 року в Закон України «Про господарські товариства» зменшено розмір статутного капіталу ТОВ. Згідно змін розмір статутного капіталу ТОВ повинен становити не менше суми, еквівалентної однієї мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення Товариства з обмеженою відповідальністю.

3. Перелік документів, необхідних для державної реєстрації підприємства

Документи необхідні для реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Галактон»:

Документи від засновників - громадян України:

- Копії паспортів засновників, директора, бухгалтера (1, 2 сторінка і сторінка фактичної прописки);

- Копії довідок про присвоєння ідентифікаційного номера засновників, директора, бухгалтера;

- Копії свідоцтв про державну реєстрацію засновників, як приватних підприємців (за наявності).

Документи від юридичної особи - резидента:

- Нотаріально завірена копія Свідоцтва про державну реєстрацію - 3 шт.;

- Рішення (протокол) вищого органу юридичної особи про рішення виступити засновником створюваного ТОВ;

- Документи, що підтверджують повноваження особи, яка буде підписувати документи від імені юридичної особи-засновника (протокол про призначення директора і статут, нотаріальна довіреність на представника);

- Статут підприємства (нотаріально завірений) - 2 шт.;

- Довідка зі статистики (нотаріально завірена) - 3 шт.;

- Довідка про взяття на облік у податковій інспекції за формою 4-ОПП (копія завірена податковою інспекцією) - 1 шт.;

- Виписка з єдиного державного реєстру підприємств України.

Крім документів необхідно надати наступну інформацію:

- Найменування створюваного товариства з обмеженою відповідальністю;

- Точна адреса (якщо є) або бажаний район реєстрації ТОВ;

- Розмір статутного капіталу ТОВ;

- Розподіл часток між засновниками ТОВ;

- При формуванні статутного капіталу майном - перелік цього майна з вказівкою його вартості й вказівкою який засновник яке саме майно вносить;

- Бажані види діяльності ТОВ;

- Паспортні дані та копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера Директора створюваного підприємства (Директором початку може бути тільки громадянин України);

- Обрана система оподаткування.

Процедура реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Галактон» складаємося з наступних етапів:

- Підготовка комплекту установчих документів;

- Оплата державних зборів;

- Отримання виписки з державного реєстру;

- Отримання довідки статистики про присвоєння кодів КВЕД;

- Постановка на облік в ДПІ та отримання довідки за формою 4-ОПП;

- Виготовлення печатки;

- Постановка на облік у Пенсійному фонді;

- Сприяння при відкритті розрахункового рахунку в банку;

- Постановка на облік в якості платника ПДВ або єдиного податку [9, с. 88-89].

Свідоцтво про державну реєстрацію є підставою для відкриття рахунків у будь-яких банках України та інших держав за вибором суб'єкта підприємницької діяльності і за згодою цих банків у порядку, що встановлюється Національним банком України.

Перереєстрація суб'єктів підприємницької діяльності здійснюється у порядку, встановленому для реєстрації. Перереєстрація проводиться у разі зміни форм власності, організаційної форми чи назви суб'єкта підприємницької діяльності, а також у разі зміни основних положень статуту.

Скасування державної реєстрації здійснюється за особистою заявою підприємця, на основі рішення суду, арбітражного суду у випадках визнання дій підприємця недійсними або такими, що суперечать чинному законодавству, засновницьким документам, а також при здійсненні нестатутної діяльності.

4. Документальне оформлення рішення засновників про створення підприємства. Розробка засновницьких документів

Чинне законодавство не містить спеціальних вимог щодо розмежування змісту засновницького договору та статуту. Разом Господарчим кодексом України визначено обов'язкові ознаки статуту кожного підприємства. Це визначення у статуті власника і назви підприємства; його місцезнаходження; предмету і цілей діяльності; органів управління, порядку їх формування і компетенції; повноважень трудового колективу і його виборних органів; органу, що має право представляти інтереси трудового колективу; порядку утворення майна підприємства; умов реорганізації і ліквідації підприємства Звідси зрозуміло, що докладна фіксація зазначених положень - прерогатива статуту. Вони можуть, звичайно, бути і в тексті засновницького договору, але лише у загальній формі. Це загальні положення, що входять до статуту всіх підприємницьких структур. Разом з тим окремі положення до статуту додають при організації комерційних банків (ст. 23 Закону України «Про банки і банківську діяльність»), фондової біржі (ст. 34 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу»), різних товариств (ст. 4 Закону України «Про господарські товариства»).

Завдання статуту - дати повне уявлення про правовий статус підприємства (фірми) як самостійного господарського суб'єкта, що має всі права юридичної особи, про його внутрішній механізм управління і самоуправління, режим формування і використання майна підприємств (фірм), розпорядження його коштами і прибутком. У цьому розумінні статут - це акт підприємства, що внутрішньо регламентується, доповнює та конкретизує більшість положень засновницького договору. Таке призначення статуту виявляється і в його структурі, яка, на відміну від договору, докладніша і, як правило, складається з наступних розділів: «Загальні положення», «Предмет (вид), основні цілі та напрями діяльності», «Зовнішньоекономічна діяльність», «Права», «Майно», «Виробничо-господарська діяльність», «Управління та трудовим колективом», «Організація та оплата праці», «Розподіл прибутку (доходу) та відшкодування збитків», «Облік, звітність і контроль», «Припинення діяльності (реорганізація та ліквідація)».

Суть засновницького договору полягає в тому, що він є одним з різновидів згоди про спільну господарську діяльність з утворенням самостійної юридичної особи. Його зміст - об'єднання майна (капіталів) і підприємницьких зусиль з метою отримання прибутку. Тому основним для засновницького договору є визначення всіх параметрів взаємовідносин між учасниками фірми, насамперед майнового та організаційного характеру. Це виявляється і в структурі договору, яка має такі розділи: «Преамбула», «Предмет договору», «Загальні положення договору», «Юридичний статус», «Види діяльності», «Статутний капітал та вклади засновників (учасників)», «Права та обов'язки засновників (учасників)», «Управління фірмою», «Розподіл прибутку (доходу) та відшкодування збитків», «Решта умов», «Відповідальність за порушення договору», «Умови розірвання договору», «Умови та строки набуття договором чинності».

При формуванні договору особливу увагу слід звернути на конкретні розміри, строки і порядок участі партнерів у формуванні майнової бази; умови участі у розподілі прибутків та ризиків; конкретні одно - та двосторонні права й обов'язки учасників; порядок передавання прав на об'єкти промислової власності (винаходи, промислові зразки тощо) та їх комерційне використання; відповідальність партнерів за неналежне виконання своїх обов'язків; форс-мажорні обставини, що вивільняють учасників від відповідальності у зв'язку з неможливістю виконання прийнятих на себе зобов'язань; порядок вирішення суперечок між учасниками і право, що застосовується; конфіденційність у ході створення і діяльності фірми; строк діяльності [12, с. 88-89].

Крім зазначених, до статуту та засновницького договору можуть бути включені й інші положення, які не суперечать чинному законодавству.

У деяких випадках в засновницькі документи намагаються включити якомога більше прав, властивих кожній юридичній особі. В цьому немає практичної потреби, оскільки правами, визначеними цивільним законодавством, наділяється кожний суб'єкт господарювання, який є власником завдяки статусу юридичної особи. В засновницьких документах необхідно фіксувати ті особливості правового статусу, які випливають з конкретної організаційно-правової форми, або з вимог закону до фіксації тих чи інших положень статуту.

Засновницькі документи - важливий атрибут підприємницького бізнесу, що підтверджують юридичний статус підприємства, тому потребують професійного підходу до укладання. Тому таку роботу, як правило, доручають фахівцям (юристам, економістам).

5. Порядок отримання необхідних дозвільних документів. Опис процедури реєстрації підприємства

З метою спрощення процедури отримання суб'єктами господарської діяльності документів дозвільного характеру було запроваджено принцип організаційної єдності. Сутність такого принципу - в об'єднанні в одному приміщенні (дозвільному центрі) усіх представників місцевих дозвільних органів, які за координації та організації державного адміністратора забезпечують видачу (переоформлення, видача дублікатів, анулювання) дозвільних документів. Відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» дозвільний центр визначено як робочий орган відповідної міської ради міста обласного та/або республіканського значення (її виконавчого органу), районної та районної у містах, Київської міської державної адміністрації, в якому представники місцевих дозвільних органів та державний адміністратор діють за принципом організаційної єдності щодо видачі документів дозвільного характеру, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання документів дозвільного характеру.

Створення дозвільних центрів з метою видачі документів дозвільного характеру за принципом організаційної єдності має численні переваги для суб'єкта підприємницької діяльності, а саме:

- організація діяльності адміністратора та його співпраці з дозвільними органами в одному приміщенні;

- скорочення терміну надання адміністративних послуг; зменшення кількості документів, зокрема копій документів, необхідних для одержання документів дозвільного характеру;

- зменшення кількості відвідувань підприємцем місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, державних та комунальних служб, інших установ, підприємств та організацій, уповноважених відповідно до законодавства видавати документи дозвільного характеру.

Своєрідними гарантіями прав підприємців можна вважати закріплення певних відносин, які пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру, що встановлюються виключно законами, зокрема: необхідність одержання документів дозвільного характеру та їх види; дозвільний орган, уповноважений видавати документ дозвільного характеру; платність або безоплатність видачі (переоформлення, видачі дубліката, анулювання) документа дозвільного характеру; строк видачі або надання письмового повідомлення про відмову у видачі документа дозвільного характеру; вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформленні, видачі дубліката, анулюванні документа дозвільного характеру; строк дії документа дозвільного характеру або необмеженість строку дії такого документа.

Таким чином, у випадку відмови дозвільного органу з підстави, яка не передбачена законом, суб'єкт господарювання може оскаржити таку відмову із посиланням на ст. 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

У дозвільній процедурі можна виділити кілька стадій:

1. Звернення із заявою про надання документа дозвільного характеру;

2. Розгляд дозвільним органом документів;

3. Прийняття рішення в адміністративній справі щодо надання документів дозвільного характеру;

4. Видача суб'єкту господарювання документа дозвільного характеру.

Етапи реєстрації ТОВ «Галактон»:

1. Найменування. Перед зареєстрацією ТОВ засновники повинні визначитися з окремими питаннями: найменування (назва), місцезнаходження, виконавчий орган, особа керівника (директора, генерального директора), розмір статутного капіталу та ін. Відповідно до п. 1.5 Вимог щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу затверджених наказом Міністерства юстиції України 05.03.2012 р. №368/5, найменування новоствореного товариства не може співпадати із найменуванням іншого товариства. Варто звернути увагу на те, що будь-яка юридична особа має певну організаційно-правову форму: публічне або приватне акціонерне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, повне чи командитне товариство, кооператив та ін. Обмеження щодо тотожності найменувань стосуються виключно юридичних осіб із однаковою організаційно-правовою формою.

При реєстрації варто звернути увагу на написання найменування, що також врегульовано вищезгаданим порядком. У випадку використання в найменуванні спеціальних заборонених символів в реєстрації може бути відмовлено. Окремо варто звернути увагу, що найменування товариства повинно писатися у верхньому регістрі. Відповідна вимога стосується установчих документів (статут, положення, установчий договір та ін.), реєстраційної картки, та, для уникнення непорозумінь із державними реєстраторами, реєстрі учасників, протоколі установчих зборів, довіреностях та інших документах.

2.Місцезнаходження. З місцезнаходженням товариства пов'язані не стільки реєстраційні процедури, як подальша діяльність товариства. Саме тому радимо не звертатися до компаній, які займаються послугами з надання юридичних адрес. Реєстрація за такою адресою призвде до того, що ваша компанія буде перебувати під пильним наглядом податкових органів, оскільки згідно методичних рекомендацій ДПА (Методичні рекомендації щодо складання плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання затверджені наказом ДПА України від 28 березня 2008 р. №201) адреса масової реєстрації є свідченням фіктивності компанії. Наслідком може бути проведення перевірок, з'ясування органами податкової міліції реального місцезнаходження ТОВ, анулювання свідоцтва платника ПДВ, визнання нікчемними господарських операцій таких суб'єктів та ін. Незважаючи на запевнення в реальності таких адрес, після перевірки нашими юристами жодна із запропонований такими компаніями адрес не пройшла перевірку. Навіть у випадку, якщо такі адреси не бути внесені до бази адрес масової реєстрації, виявлялось, що за вказаною адресою була зареєстрована досить значна кількість суб'єктів. Наявність за однією адресою декількох компаній призводить також до ризику вашої участі при проведенні перевірок таких компаній. Як правило, фіктивні адреси використовуються компаніями із сумнівною напівлегальною господарською діяльність.

У відповідності із вимогами ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про господарські товариства» місцезнаходження повинно бути зазначено в установчих документах, за виключенням випадків, коли товариство діє на підставі модельного статуту, про що буде сказано далі. Під місцезнаходженням розуміють зазначення індексу, виду вулиці (вулиця, проспект, бульвар, площа і.т.д.), власне назви, номеру будинку, частини будинку за наявності (літера, корпус і т.д.), номер офісу, квартири чи кімнати. При зазначені найменування вулиці варто уточнити правильність написання у відповідності до даних адресного бюро. У зв'язку із частою зміною адрес може трапитися, що адреса зазнала змін або повна назва вулиці відрізняється від тієї, яка зазначена в вашому договорі оренди чи свідоцтві про право власності. В залежності від адреси та, як результат, району вам необхіно буде звертатися до державних реєстраторів відповідного району [9, с. 101-102].

3. Виконавчий орган. Виконавчий орган товариства є органом який здійснює управління поточною господарською діяльністю товариства. Відповідний орган може бути колегіальним або одноособовим. Відповідно до ч. 1 ст 62 ЗУ «Про господарські товариства» для ТОВ законодавець визначив лише конкретні виконавчі органи: дирекція або директор. Незважаючи на відсутність заборони щодо створення інших органів (правління, рада директорів, президент та ін.) задля уникненні складнощів із державною реєстрацією бажано визначити виконавчий орган у відповідність з ч. 1 ст. 62 «Про господарські товариства», тобто дирекція, на чолі з генеральним директором, або директор. Якщо ви плануєте створити колегіальний орган, то в подальшому необхідно буде визначити осіб, які будуть до нього входити. Частою помилкою є створення колегіального органу з однією особою. Таким чином, можна створити проблеми не лише в частині вчинення реєстраційних дій, але й зробити спірними будь-які рішення прийняті такою особою. При цьому, негативні наслідки можуть бути як цивільного характеру, так і податкового.

4. Особа керівника. Визначення особи керівника є не просто формальністю. Починаючи із 01 вересня 2014 року набирають чинності положення ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України стосовно відповідальності юридичних осіб». Відповідним Законом запроваджується субсидіарна кримінальна відповідальність юридичної особи за злочини, які вчиняються її посадовими особами, зокрема керівником. Серед визначеного переліку злочинів можна зустріти підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми, підкуп особи, яка надає публічні послуги, пропозиція або надання неправомірної вигоди службовій особі (ст. ст. 368-3, 368-4, 369 КК України).

Нажаль, чинним законодавством не передбачено необхідність подання документа, який підтверджує згоду особи на призначення її керівником. Попри таку відсутність, вважаємо за необхідне визначити в протоколі установчих зборів серед присутніх також особу, яку планується призначатися керівником.

5. Розмір статутного капіталу. В сучасних умова статутний капітал є скоріше не показником платоспроможності суб'єкта, а досить дієвим інструментом фінансування товариства на етапі його розвитку. З урахуванням положень п. 13 ч. 1 ст. 136 Податкового кодексу України кошти внесені в якості формування, поповнення чи збільшення статутного капіталу не включаються до складу доходу. У зв'язку із цим, при визначенні розміру статутного капіталу ТОВ варто провести оцінку всіх витрат, які можуть виникнути протягом першого року діяльності та закласти відповідну суму відразу в статуті. Однією із перших витрат є заробітна плата керівника.

Визначивши розмір статутного капіталу учасники можуть вносити відповідну суму по мірі необхідності протягом року. Незважаючи на те, що закон обмежує строк (один рік) протягом якого статутний капітал повинен бути сформований, наслідки неформування статутного капіталу можуть проявлятися у вигляді нелегітимності загальних зборів, а точніше, недійсності голосу учасника, який не вніс свою частку. Попри це, навіть після спливу одного року, учасник має право внести свою частку.

Наступним етапом в реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю є підготовка пакету документів, які передбачені ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців». Відповідно до ч. 1 ст. 24 відповідного Закону для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні надати:

- заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи;

- примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи у випадках, передбачених законом;

- два примірники установчих документів (у разі подання електронних документів - один примірник);

- документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи. У разі подання електронних документів для проведення державної реєстрації юридичної особи підтвердженням внесення плати за проведення державної реєстрації юридичної особи є примірник електронного розрахункового документа, засвідченого електронним цифровим підписом;

-інформацію з документами, що підтверджують структуру власності засновників-юридичних осіб, яка дає змогу встановити фізичних осіб - власників істотної участі цих юридичних осіб.

Реєстраційна картка. Реєстраційна картка являє собою форму №1 затверджуну наказом Міністерства юстиції України від 14.10.2011 р. №3178/5 (на момент написання статті). Актуальні реєстраційні картки завжди можна завантажити на сайті Реєстраційної служби України. Всі дані в реєстраційну картку необхідно вносити в верхньому регістрі. Власне такий регістр підтримує автоматизована система реєстраційної служби. Реєстраційна карта повинна бути підписана особою, яка призначена керівником, або особою, яка уповноважена засновниками на здійснення реєстраційних дій.

Довіреність. Для подання реєстраційної картки уповноваженою особою така особа повинна мати достатній обсяг повноважень. У випадку якщо засновниками виступають юридичні особи, повноваження представника підтверджується довіреністю в простій письмовій формі, тоді як довіреність видана фізичною особою повинна бути засвідчена нотаріально. Створити довіреність завжди можна за допомогою спеціалізованих сервісів. Довіреність повинна містити перелік суб'єктів, звернення до яких є необхідним при реєстрації ТОВ.

Рішення засновників про створення юридичної особи. Під відповідним рішенням розуміється протокол загальних зборів. Можливо також укладення установчого договору, який містить зобов'язання кожного учасника в процесі створення товариства. В протоколі необхідно вирішити наступні питання: створення товариства, визначення найменування, визначення місцезнаходження, структура органів управління, призначення керівника із зазначенням дати, коли останній приступає до виконання своїх обов'язків, розмір статутного капіталу із зазначенням частки кожного учасника, визначення дати формування статутного капіталу, затвердження статуту або застосування модельного статуту, визначення видів діяльності, визначення осіб уповноважених на представництво інтересів під час вчинення реєстраційних дій та підписання реєстраційної картки.

Документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору. Реєстраційний збір є обов'язковою умовою проведення реєстрації юридичної особи. Розмір реєстраційного збору становить 170 грн. (станом на 2013 рік). Реквізити для сплати збору можна дізнатися в державного реєстратора.

Інформація з документами, що підтверджують структуру власності засновників.Відповідна вимога була введена у зв'язку із прийняттям низки законів про боротьбу з корупцією, фінансовий моніторинг та боротьбу із легалізацією та відмиванням доходів отриманих злочинним шляхом. До таких документів відносяться: витяги з ЄДРПОУ, у випадку, якщо така юридична особа є резидентом, виписка з судового, торгового або іншого реєстру країни резиденства, якщо юридична особа є нерезидентом. При поданні документів необхідно надати документи до встановлення останньої фізичної особи, яка є власником юридичної особи. Відповідні документи необхідно подавати в оригіналі, а у випадку якщо засновники є нерезидентами - належним чином легалізованими з перекладом на українську мову (російську, якщо засновники належать до країн СНД).

6. Нотаріальне оформлення заяви на відкриття поточного рахунку у відділенні банку

Перш ніж, як відкрити розрахунковий рахунок у банку, слід уважно ознайомитися з рейтингами банків й умовами, на яких вони надають послуги, та обрати найкращі умови, але, як правило, обирається найближчий від місцезнаходження юридичної особи філіал банка.

Для відкриття поточного рахунку необхідно укласти договір банківського рахунку, а для депозитного рахунку - договір банківського внеску.

Для укладання договору банківського рахунку ТОВ «Галактон» необхідно надати наступний пакет з документів:

- заяву про відкриття поточного рахунку. Заяву підписують керівник й головний бухгалтер юридичної особи. Якщо у штатному розкладі відсутня посада головного бухгалтера або іншої особи, якій доручено ведення бухгалтерського обліку й звітності, то заяву підписує лише керівник;

- копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, посвідчену нотаріально або органом, який видав свідоцтво про державну реєстрацію;

- копію зареєстрованого належним чином установчого документу (статуту, установчого договору, установчого акту, положення), засвідчену органом, здійснившим реєстрацію, або нотаріально;

- копію довідки про внесення юридичної особи до ЄДРПОУ, засвідчену органом, який видав довідку, або нотаріально, чи підписом уповноваженого працівника банка;

- копію документа, який підтверджує прийняття юридичної особи на облік до органу державної податкової служби, посвідчену органом, який видав документ, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банка;

- картку зі зразками підписів й відтиском печатки, посвідчену нотаріально або організацією, якій клієнт адміністративно підпорядкований. До картки включаються зразки підписів осіб, яким відповідно до законодавства України або установчим документам юридичної особи надане право розпорядження рахунком й підписання розрахункових документів;

- копію документа, який підтверджує реєстрацію юридичної особи у відповідному органі Пенсійного фонду України, посвідчену органом, який його видав, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банка;