Фінансовий менеджмент

Размещено на http://www.allbest.ru/

Фінансовий менеджмент



Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретична частина

1.1 Необхідність, сутність і завдання фінансового менеджменту

1.2 Управління прибутком від різних видів фінансово - господарської діяльності

1.3 Фінансовий ліверидж. Ефект фінансового лівериджу

Розділ 2. Практична частина

Висновки

Список використаних літературних джерел

Додатки



Вступ

Сучасний розвиток суспільних відносин, пов'язаний із зростанням ролі економічних методів і інструментів управління, є широкою сферою підприємницької, господарності діяльності.

Головним економічним інструментом впливу на напрями і динаміку економічного розвитку виступають фінанси.

Невід'ємною складовою ринкової економіки є ефективно функціонуюча ланка фінансової системи - фінанси підприємств. Реформування та еволюційний розвиток фінансів підприємств в умовах вітчизняної економіки, забезпечення її стабільності потребують новітніх науково-обгрунтованих методів управління їх функціонуванням.

Менеджмент відносять до визначальних факторів результативності функціонування будь-якої системи.

Невід'ємною складовою менеджменту є фінансовий менеджмент -- процес управління формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів суб'єкта господарювання та оптимізації обороту його грошових коштів. прибуток господарський ліверидж вітчизняний

Фінансовий менеджмент ґрунтується на системі принципів, засобів та форм організації грошових відносин підприємства, спрямованих на управління його фінансово-господарською діяльністю.



Розділ 1. Теоретична частина

1.1 Необхідність, сутність і завдання фінансового менеджменту

Фінансовий менеджмент як спеціалізована сфера управління фінансами підприємств виник в кінці ХІХ - на початку ХХ століття. Саме в цей період у промислово розвинутих країнах, головним чином в США, почався бурхливий розвиток таких галузей, як електроенергетика, зв'язок, залізничний транспорт, які вимагали розробки не просто технічних проектів, але й обґрунтування економічної ефективності, оскільки для реалізації даних проектів необхідні були значні суми капіталу. Крім того, економічні розрахунки були необхідні для того, щоб порівняти доходи та витрати, які формувалися в різні періоди часу. Так виникла реальна потреба у використанні техніки дисконтованого грошового потоку для оцінки нефінансових інвестицій. Таке запізніле використання дисконтування було обумовлено тим, що до цього періоду кількість великих проектів була обмеженою, а, отже, не виникало потреби у використання основ фінансової математики.

Важлива роль у розвитку фінансового менеджменту належить видатним вченим Г. Марковіцу та У. Шарпу. Г. Марковіц став автором теорії портфеля, яка багато в чому продовжувала дослідження, розпочаті Д. Діном, але акцент було зміщено від проблем оптимального фінансування до проблем управління ризиком. Математичний апарат, запропонований Г. Марковіцем для кількісного виміру ризику і вирішення задач оптимізації портфеля, став активно використовуватися на практиці і по суті став фундаментом для подальших досліджень в цьому напрямку. Дослідження були продовжені У. Шарпом, який в 1964 році запропонував модель оцінки дохідності капітальних активів (САРМ).

Таким чином, подальший розвиток фінансового менеджменту як науки відбувався досить швидкими темпами і в основному був присвячений дослідженню проблем прийняття рішень в умовах ризику та взаємозв'язку ризику і дохідності. Внесок вчених, які сприяли його розвитку, був відзначений Нобелівськими преміями в галузі економіки (1985 рік - Ф. Модільяні, 1990 рік - У. Шарп, Г. Марковіц, М. Міллер).

Сучасний фінансовий менеджмент - це результат майже вікового удосконалення методів прийняття рішень.

Невід'ємною складовою менеджменту є фінансовий менеджмент -- процес управління формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів суб'єкта господарювання та оптимізації обороту його грошових коштів.

Необхідними умовами функціонування фінансового менеджменту є: підприємницька діяльність; самофінансування; ринкове ціноутворення; наявність ринку праці, ринку капіталу; чітка регламентація державного регулювання діяльності підприємства, заснована на системі ринкового законодавства.

Предметом фінансового менеджменту є стратегічне та оперативно-тактичне управління фінансами підприємств різних організаційно-правових форм та різних форм власності, направлене на максимізацію фінансових результатів діяльності підприємства та максимізацію добробуту власників підприємства.

Фінансовий менеджмент ґрунтується на системі принципів, засобів та форм організації грошових відносин підприємства, спрямованих на управління його фінансово-господарською діяльністю. Складовими фінансового менеджменту є:

· визначення і реалізація фінансової політики підприємства;

· інформаційне забезпечення (складання й аналіз фінансової звітності підприємства);

· оцінювання інвестиційних проектів і формування "портфеля" інвестицій;

· поточне фінансове планування та контроль.

Сутність фінансового менеджменту розкривається через задачі, які вирішуються в процесі фінансового управління. Головними із них є:

Забезпечення фінансової стійкості підприємств на всіх етапах його розвитку. Це може бути досягнуто за рахунок проведення відповідної політики фінансування господарської й інвестиційної діяльності підприємств; за рахунок оптимізації джерел формування фінансових ресурсів, а також за рахунок оптимізації фінансової структури капіталу підприємств.

Оптимізація грошового обороту підприємства і утримання постійної платоспроможності підприємства. Ця, задача може бути розв'язана за рахунок правильного управління грошовими, потоками підприємства в процесі кругообігу його грошових засобів; за рахунок утримання ліквідності оборотних активів на рівні, що забезпечує постійну платоспроможність підприємства.

Забезпечення максимально можливих обсягів прибутку підприємств. Ця задача реалізується за рахунок ефективного управління активами підприємства, а також оптимізації їх розміру (обсягів) і складу.

Забезпечення мінімальних фінансових ризиків у процесі діяльності підприємств. Ця задача розв'язується за рахунок вибору такої тактики і стратегії фінансово -- економічної діяльності, яка забезпечує мінімізацію ризиків і досягнення основних цілей розвитку підприємства. В рамках такої тактики і стратегії необхідно проводити оцінку окремих видів фінансових ризиків, їх профілактику і мінімізацію, проводити відповідну політику внутрішнього і зовнішнього страхування.

Вирішення задач фінансового управління реалізується через фінансовий механізм. Фінансовий механізм -- це система управління фінансами підприємства, на якій грунтується фінансовий менеджмент, який призначений для організації взаємодії суб'єктів господарювання у сфері фінансових відносин, забезпечення фінансового впливу на кінцеві результати господарської роботи підприємства.

Фінансовий менеджмент підприємства знаходиться під відчутним впливом державного нормативно-правового регулювання. Як система управління фінансовий менеджмент складається з двох підсистем: керованої підсистеми (об'єкт) і керуючої підсистеми (суб'єкт).

Суб'єкт управління - це спеціальна група людей (фінансова дирекція як апарат управління, фінансовий менеджер як керівник), яка за допомогою різних форм і методів управління забезпечує цілеспрямоване функціонування об'єкта. Апарат управління фінансами - важлива частина загальної структури управління суб'єкта господарювання.

У класичному розумінні об'єктом фінансового менеджменту є фінанси підприємств. До об'єктів фінансового менеджменту на підприємствах відносять: необоротні та оборотні активи, власний, залучений та позиковий капітал, фінансові результати діяльності підприємства, грошові потоки підприємства.

Головною метою фінансового менеджменту є забезпечення максимізації добробуту власників підприємства в поточному та перспективному періоді, раціональне використання фінансових ресурсів, здатність підприємств покрити витрати, пов'язані з використанням ресурсів, і забезпечити прийнятний рівень доходів за мінімального ризику вкладників капіталу. Таке визначення мети отримує конкретне вираження у забезпеченні максимізації ринкової вартості підприємства, що реалізує кінцеві фінансові інтереси його власників.

До основних завдань фінансового менеджменту відносять:

* планування фінансово-господарської діяльності підприємства;

* формування необхідної ресурсної бази;

* оцінка ефективності капіталовкладень і забезпечення їх фінансування на найбільш вигідній основі;

* управління грошовими фондами підприємства;

* забезпечення ведення кваліфікованого бухгалтерського обліку;

* формування й реалізація ефективної податкової політики;

* характер взаємовідносин з інвесторами.

1.2 Управління прибутком від різних видів фінансово - господарської діяльності

Всю фінансово-господарську діяльність підприємства можна поділити на операційну, фінансову та інвестиційну.

В процесі управління прибутком підприємства головна роль відводиться формуванню прибутку в ході операційної діяльності.

Саме за рахунок прибутку від операційної діяльності на сучасному етапі формується близько 90-95 % чистого прибутку підприємств. А на багатьох підприємствах прибуток від операційної діяльності є єдиним джерелом формування чистого прибутку. Головною метою управління формуванням операційного прибутку підприємства є виявлення основних чинників, які визначають його остаточний розмір і пошук резервів подальшого збільшення його суми.

Операційна діяльність -- це основна діяльність підприємства, що є головною метою створення підприємства, забезпечує основну частку його доходу і пов'язана з виробництвом та реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг ).

Фінансова діяльність - пов'язана з формуванням фінансових ресурсів підприємства. Це діяльність щодо залучення та погашення банківських та інших позик, збільшення і зменшення статутного капіталу через емісію чи викуп акцій, емісію та погашення власних боргових зобов'язань тощо.

Інвестиційна діяльність -- це діяльність підприємства, яка передбачає вкладення коштів підприємства (власних чи залучених) в основні засоби, інші необоротні або фінансові активи.

Тобто це діяльність, пов'язана зі здійсненням інвестицій у власне виробництво (капіталовкладень підприємства) та фінансових інвестицій у статутні капітали інших суб'єктів ринку, корпоративні або державні цінні папери з метою отримання доходу від володіння ними.

У результаті здійснення фінансово-господарської діяльності підприємство отримує доходи від різних видів діяльності і несе відповідно до цих доходів витрати. Перевищення доходів над витратами формує прибуток підприємства. Збитки є результатом перевищення витрат підприємства над його доходами.

Прибуток, якщо він капіталізується, а не розподіляється серед власників і не використовується на різні цілі, збільшує власні фінансові ресурси підприємства.

Збитки негативно впливають на обсяг фінансових ресурсів і фінансову стійкість підприємства, оскільки зменшують власний капітал та частку власних коштів у загальному обсязі ресурсів підприємства.

Прибуток - економічна категорія, відома людству з давніх часів. Саме прибуток є рушійною силою розвитку ринкових відносин.

Управління прибутком - це процес розробки і прийняття рішень щодо формування, розподілу і використання прибутку на підприємстві з метою забезпечення максимізації добробуту власників підприємства в поточному та перспективному періоді.

Прибуток згідно із П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати" - це сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати.

В умовах ринкової економіки прибуток відіграє дуже важливу роль, оскільки:

- є головною метою підприємницької діяльності;

- створює базу економічного розвитку держави в цілому;

- є критерієм оцінки ефективності діяльності конкретного підприємства;

- є основним внутрішнім джерелом формування фінансових ресурсів підприємства;

- є головним джерелом збільшення ринкової вартості підприємства;

- є базою для виконання соціальних програм на підприємстві;

- є основним захисним механізмом підприємства від загрози банкрутства.

Дохід від операційної діяльності (операційний дохід) в основній своїй частині пов'язаний з безпосереднім надходженням коштів -- виручки від реалізації продукції (товарів, робіт та послуг). (Що визнається моментом отримання доходу -- надходження виручки чи відвантаження продукції та утворення дебіторської заборгованості -- визначається стандартами бухгалтерського обліку.)

Доходи від інвестиційної діяльності підприємства складаються з доходів від реалізації необоротних активів, раніше придбаних підприємством, і доходів від інвестицій у фінансові активи. Останні включають доходи від володіння цими активами (процентні чи дивідендні виплати) та доходи від їх реалізації.

Фінансова діяльність підприємства передбачає залучення ресурсів і тому пов'язана, як правило, з витратами на залучення цих ресурсів. Розмір фінансових витрат є важливим показником діяльності підприємства, тому процентні виплати з боргу відокремлюються від інших витрат підприємства і відображуються у фінансовій звітності. Це дає змогу аналізувати ефективність використання коштів, достатність доходів підприємства для здійснення процентних виплат з боргу та збереження фінансової стійкості.

До фінансових доходів включають доходи від володіння фінансовими активами -- процентні та дивідендні виплати, а до фінансових витрат -- процентні виплати за банківськими та іншими позиками, купонні виплати за емітованими підприємством корпоративними облігаціями. Інші доходи та витрати пов'язані з реалізацією основних засобів, нематеріальних активів, цінних паперів тощо.

Механізм формування прибутку, що ґрунтується на такому групуванні доходів та витрат, наведено у додатку А.

Доходи підприємства від операційної діяльності поділяють на дві складові: виручку від реалізації товарів і виручку від реалізації робіт та послуг, що дає змогу проаналізувати склад операційної діяльності, а в сукупності із собівартістю реалізованої продукції -- структуру операційного прибутку. Собівартість реалізованої продукції у даному разі є виробничою собівартістю, оскільки до її складу не входять витрати на збут, адміністративні та інші витрати.

Доходи від різних видів діяльності та відповідно до них витрати при обчисленні прибутку розраховують без урахування податку на додану вартість та інших непрямих податків.

Валовий прибуток (збиток) визначають як різницю між чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).

Прибуток (збиток) від операційної діяльності становить алгебраїчну суму валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.

До складу інших доходів (витрат) входять доходи від фінансових інвестицій, результати реалізації необоротних активів підприємства -- основних засобів, нематеріальних та фінансових активів, а також інші доходи, не пов'язані з операційною діяльністю. Інші доходи є побічним результатом діяльності підприємства і не повинні мати постійний і значний вплив на його фінансові результати. Основну частину прибутку суб'єкта господарювання має становити прибуток від операційної діяльності.

Фінансові витрати відображують витрати підприємства, пов'язані з використанням позикових коштів. Якщо підприємство має в розпорядженні значний обсяг позикових коштів, фінансові витрати суттєво впливають на фінансові результати діяльності підприємства і зменшують балансовий прибуток.

Балансовий прибуток є основним фінансовим результатом фінансово-господарської діяльності підприємства. Після сплати податку на прибуток, який розраховують відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", він використовується суб'єктом господарювання для розширення господарської діяльності та на інші цілі.

1.3 Фінансовий ліверидж. Ефект фінансового лівериджу

У буквальному розумінні леверидж означає невелику силу (важіль). У додатку до економіки він трактується як деякий фактор, невелика зміна якого може призвести до суттєвої зміни результативних показників.

У фінансовому менеджменті розрізняють наступні види левериджа:

- Фінансовий;

- Виробничий (операційний);

- Виробничо-фінансовий (оцінює сукупний вплив виробничого і фінансового левериджу. Тут відбувається мультиплікація ризиків підприємства.).

Фінансовий ліверидж означає включення в структуру капіталу підприємства заборгованості, тобто позикового капіталу, який дає постійний прибуток. Цей показник розглядають як важіль, за допомогою якого можна значною мірою змінити результати виробничо-фінансової діяльності підприємства.

Фінансовий леверидж характеризує використання підприємством позикових засобів, які впливають на вимірювання коефіцієнта рентабельності власного капіталу. Фінансовий леверидж являє собою об'єктивний фактор, що виникає з появою позикових засобів в обсязі використовуваного підприємством капіталу, що дозволяє йому отримати додатковий прибуток на власний капітал.

Щоб визначити оптимальну структуру капіталу, тобто виявити граничну межу використання позичкового капіталу для конкретного підприємства розраховують ефект фінансового лівериджу Ефл. Цей показник доцільно обчислювати у процесі санаційного аудиту підприємства, що перебуває у фінансовій кризі, маючи на меті визначити відхилення від оптимальної структури капіталу та оцінити ризики, що при цьому виникають, а також під час розробки такої стратегії фінансування санації, яка дасть змогу оптимізувати джерела залучення фінансових ресурсів.

Якщо відомі рентабельність активів підприємства Ра, обсяг власного капіталу ВК та сума кредиторської заборгованості Кр, то прибуток П від інвестування можна обчислити за формулою:

П=Ра(ВК+Кр) (1.1)

Цей самий прибуток можна виразити підсумовуванням прибутку після сплати процентів за кредит та суми процентів:

П=Рвк х ВК + Пс х Кр (1.2)

де Рвк, -- рентабельність власного капіталу;

Пс -- ставка процента за кредит.

Оскільки праві частини рівностей однакові, маємо:

Ра(ВК+Кр)=Рвк х ВК+Пс х Кр (1.3)

Звідси можна вивести формулу для обчислення рентабельності власного капіталу:

(1.4)

(1.5)

Останнє рівняння показує, що рентабельність власного капіталу залежить не від абсолютних величин, якими є суми власного та позичкового капіталу, а від відносних показників (рентабельність активів, проценти за кредит, коефіцієнт заборгованості). Якщо ставка процента за кредит не залежить від рівня заборгованості і залишається стабільною , то між коефіцієнтом заборгованості та рентабельністю власного капіталу існує лінійна залежність (чим більша заборгованість, тим більша рентабельність).

Ефект фінансового лівериджу характеризує залежність рентабельності власного капіталу підприємства від рентабельності всіх активів, процентів за кредит та коефіцієнта заборгованості. Він вимірює ефект фінансування діяльності та підвищення рентабельності власного за рахунок збільшення частки позичкового капіталу.

Ефект фінансового важеля показує, на скільки відсотків збільшується рентабельність власного капіталу (Рс) за рахунок залучення позикових коштів в оборот підприємства. Він виникає в тих випадках, якщо економічна рентабельність капіталу вище позичкового відсотка.

Рентабельність - це загальноекономічний показник, який показує, скільки прибутку отримано з однієї гривні виробничих фондів. Тобто рентабельність - це завжди відношення прибутку (валовий, балансової, чистої) до:

- Суми основних / оборотних коштів;

- Валової виручки;

- Вартості матеріалів; - Чисельності працівників; - Вартості запасів;

- Вартості готової продукції, тощо.

Ефект фінансового важеля складається з двох компонентів:

а) різницею між рентабельністю сукупного капіталу після сплати податку і ставкою відсотка за кредити: [Р (1 - n) - СП];

б) плеча фінансового важеля: Кз / Кс.

Позитивний ефект фінансового важеля настає, якщо Р (1 - n) - СП> 0.



Розділ 2. Практична частина

Задача 1. Для розрахунку резерву сумнівної дебіторської заборгованості підприємство обрало чотири останні звітні роки. Сума дебіторської заборгованості на 30.06.2011 р. склала 500000грн.

Вихідні дані

Період	Чистий дохід від реалізації	Сума безнадійної дебіторської заборгованості
1 квартал	1500000
2 квартал	2100000	12000
3 квартал	1850000
4 квартал	1000000	35000

Розрахувати резерв сумнівної дебіторської заборгованості?

Розв'язок:

1) Визначаємо коефіцієнт сумнівності (Кс) за формулою:

Кс = Бзн / Дзн

Бзн - безнадійна дебіторська заборгованість за відповідний період;

Дзн - дебіторська заборгованість відповідної групи на дату балансу в обраному періоді.

Кс = (12000+35000) / (1500000+2100000+1850000+1000000) = 0,00728 або 7,28%

1) Розраховуємо резерв сумнівних боргів на кінець II кварталу 2009 року:

Рсдз = ДЗп * Кс

Рсдз - резерв сумнівної дебіторської заборгованості.

Рсдз = 5000000 * 0,00728 = 364000 (грн.)

Висновок:

Резерв сумнівної дебіторської заборгованості становить 364000 грн.

Задача 2. На підприємстві планується встановити нову автоматизовану технологічну лінію. Обсяг капіталовкладень - 7000 тис. грн.. Річні поточні витрати на виробництво продукції на лінії плануються в розміні 15500 тис. грн.., а обсяг продажу в оптових цінах - 18000 тис. грн. Термін експлуатації лінії 10 років. Облікова ставка НБУ - 15 % річних. Зробіть висновок про доцільність впровадження даного проекту.

Розв'язок:

1. Річний прибуток: 18000 - 15500= 2500 тис. грн.

2. Річна амортизація: 7000/10= 700 тис. грн..

3. Річний грошовий потік = 2500 + 700= 3200 тис. грн..

Чиста теперішня вартість грошового потоку = первинні інвестиції - дисконтовані грошові потоки за період впровадження інвестиційного проекту - первинні інвестиції.

Чиста теперішня вартість проекту:

3200*(1/(1+0,15))+ 3200*(1/(1+0,15)²)+ 3200*(1/(1+0,15)³)+

+ 3200*(1/(1+0,15)⁴)+ 3200*(1/(1+0,15)⁵)+ 3200*(1/(1+0,15)⁶)+

+ 3200*(1/(1+0,15)⁷)+ 3200*(1/(1+0,15)⁸)+ 3200*(1/(1+0,15)⁹)+

+3200*(1/(1+0,15)¹⁰) - 7000 = 9060,06 тис.грн.

Висновок:

Чиста теперішня вартість грошового потоку за 10 роки більше нуля, отже проект можна прийняти і вважати ефективним.



Висновки

Невід'ємною складовою менеджменту є фінансовий менеджмент -- процес управління формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів суб'єкта господарювання та оптимізації обороту його грошових коштів.

Предметом фінансового менеджменту є стратегічне та оперативно-тактичне управління фінансами підприємств різних організаційно-правових форм та різних форм власності, направлене на максимізацію фінансових результатів діяльності підприємства та максимізацію добробуту власників підприємства.

Всю фінансово-господарську діяльність підприємства можна поділити на операційну, фінансову та інвестиційну.

Прибуток - економічна категорія, відома людству з давніх часів. Саме прибуток є рушійною силою розвитку ринкових відносин.

Управління прибутком - це процес розробки і прийняття рішень щодо формування, розподілу і використання прибутку на підприємстві з метою забезпечення максимізації добробуту власників підприємства в поточному та перспективному періоді.

Фінансовий леверидж характеризує використання підприємством позикових засобів, які впливають на вимірювання коефіцієнта рентабельності власного капіталу. Фінансовий леверидж являє собою об'єктивний фактор, що виникає з появою позикових засобів в обсязі використовуваного підприємством капіталу, що дозволяє йому отримати додатковий прибуток на власний капітал.

Щоб визначити оптимальну структуру капіталу, тобто виявити граничну межу використання позичкового капіталу для конкретного підприємства розраховують ефект фінансового лівериджу Ефл.



Список використаних літературних джерел

1. Бригхем Ю Гапенски Л. Финансовый менеджмент: Полный курс: в 2 т. / пер, с англ.; под ред. В. В. Ковалева. СПб; Экономическая школа. 1997.

2. Бланк И. А. Основы финансового менеджмента: ученик / И. А. Бланк - К.: Ника-Центр, Эльга, 2001. - 592 с.

3. Пазинич В. І. Фінансовий менеджмент: навч. посібник / В. І. Пазинич, А. В. Шулешко - К.: Центр учбової літератури, 2011 - 408 с.

4. Фінансовий менеджмент. Підручник К.: КНЕУ, 2005. Керівник авторського колективу авторів і науковий редактор, професор А. М. Поддєрьогін. -- 536 с.

5. Фінансовий менеджмент: Методичні вказівки для самостійного вивчення курсу / Уклад.: Т.М. Мельник, І.О. Школьник, І.М. Боярко. - Суми: УАБС НБУ, 2006. - 178 с.

6. Соколова Е. О. Фінансовий менеджмент. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни для студентів економічних спеціальностей усіх форм навчання. - К.: ДЕТУТ, 2015. - 180 с.

7. Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання: Навчальний посібник. -К.:КНЕУ, 2003. -554с.



Додаток

Рис. 2.1. Механізм формування прибутку

Размещено на Allbest.ru

...