Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

Використання сучасних методiв та iнструментарiю мiжнародного менеджменту на підприємстві за умов глобалiзацiї бiзнесу (на прикладі компанії SONY)

Зміст

Вступ

1. Загальна характеристика діяльності компанії SONY

2. Новітні технологічні досягнення компанії "SONY". Характеристика асортименту продукції

3. Мистецтво управління корпорацією. Секрети успіху

4. Стратегія менеджменту компанії. Принцип глобалізації діяльності

5. Місце компанії "SONY" в світовій економіці. Експортна політика фірми

6. Останні події. Нагородження компанії премією Еммі

7. Останні події, що підкреслюють тенденцію SONY до використання сучасних технологій. Використання інтернет-технологій. Відкриття представництва і в українському Інтернеті

Основні висновки та рекомендації

Список використаної лiтератури

Додаток

Вступ

Зовнішні зв'язки держав, корпорацій, підприємств - це взаємообмін з країнами світу продуктами матеріального виробництва, послугами, інформацією на основі міжнародного поділу праці, а також співдружність політичних органів, направлена на ефективне рішення глобальних проблем людства, задовільнення особистих потреб громадян.

Аналіз зовнішніх зв'язків, діяльності міжнародних компаній потрібен всім діячам бізнесу або навіть всім, і саме це входить до сфери міжнародного менеджменту. Це потрібно, наприклад, для того, щоб дилери та дистриб'ютори могли оцінювати частку "сірих" поставок у відповідному секторі ринку, а це означає правильно визначати стратегію та методи завоювання ринку. управління менеджмент експортний

Українським підприємствам, що здійснюють свою діяльність на міжнародному ринку треба враховувати досвід світових транснаціональних компаній. Ми повинні використовувати якнайширший спектр сучасних методів та технологій, щоб виробляти та реалізувати вітчизняну продукцію на світових ринках.

У своїй роботі я намагатимусь як можна повніше розглянути методи міжнародного менеджменту що характерні для такої авторитетної компанії як SONY. Методи цієї компанії можна розглядати як класичні методи корпорації, що відіграє важливу роль на світовому ринку.

1. Загальна характеристика діяльності компанії SONY

У своєму стрімкому розвитку "Соні корпорейшн" пройшла три найважливіші стадії дрібного виробника, спеціалізованої компанії і найбільшої монополії. Фірми всіх цих типів постійно діють на капіталістичному ринку і виконують важливі функції.

Важко представити зараз, що Японія колись в своєму індустріальному розвитку відставала від розвинених країн світу. А. Морита ще під час війни задумувався над цим станом Японії, і розмірковував, який внесок міг би зробити в науково-технічному розвитку він сам. Однак, яке було відставання Японії він навіть не підозрював.

"Коли я уперше почув про атомне бомбардування Хиросими, мене уразило, що індустріальна потужність Америки виявилася більшою, ніж ми передбачали, просто несумірно більше".1) Батько Акіо був бізнесмен, мав фірму по виготовленню знаменитого "Саке". Але син не пішов по стопах батька, він вчився в Токійському університеті, вів наукові дослідження в оптичній лабораторії. Під час війни служив в армії на станції Йогами, де працював над приладом теплового стеження. Після капітуляції Японії в 1946 році, А. Моріта зі своїм товаришем М. Ібуки на спільні капітали в 500 доларів, створили компанію по переробці радіоприймачів, яка поклала початок фірмі "Соні". Перший транзисторний приймач, створений "Соні" в 1955 р. не міг конкурувати з оксамитовим тембром стаціонарних "філіпсів". Мало хто міг передбачувати майбутнє цього підприємства, що страждало від недостачі фінансових ресурсів, що не мало привабливих товарів в своїй виробничій програмі і витіснення, що постійно побоювалося з ринку більш могутніми конкурентами. Імениті радіотехнічні фірми віднеслися до нього як до курйозу. Величезний фінансовий і технічний потенціал не був приведений в дію, накопичений досвід інженерів не був використаний. Новаку дали можливість закріпитися на ринку. Ціна цієї помилки - становлення могутньої "Соні корпорейшн".

Тисячі компаній і, до цього дня, існують в таких незавидних умовах. Проте, їх число не меншає, а в останні роки навіть росте. Дрібні підприємства представляють самий великий сектор економіки. Роль дрібного бізнесу велика не тільки кількісно, але і функціонально. Невеликі компанії розглядаються як додаток монополії, повністю залежать від інтересів і цілей найбільших корпорацій. Для окремої невеликої фірми зіткнення з монополією частіше за все кінчається загибеллю, за 5-7 років вся сукупність дрібних компаній практично повністю оновлюється.

Для дрібного бізнесу, як правило, є дві принципово-можливі лінії поведінки. Перша, пов'язана з вибором такої сфери діяльності, в якій мінімальний ефективний розмір підприємства (наприклад, перукарня, де успіх залежить від майстерності персоналу, а не від його чисельності).

Надана своїй долі, дрібна фірма першого типу може існувати довго, успішно конкуруючи з великими монополіями, але майже обов'язково залишиться дрібною.

Інший шлях розвитку пов'язаний з так званою "нішевою" спеціалізацією. Залишаючись невеликою за своїм розміром, компанія може стати одним з ведучих постачальників вузькоспеціалізованої продукції, загальний попит на яку порівняно невеликий. Знайти свою "нішу" досить важко. В основі успішної "нішевої" стратегії лежить технологічна перевага над конкурентами. У цьому випадку дрібна фірма стає незамінною. Саме до неї звертаються, щоб отримати товар особливо високої якості. "Як нова компанія ми повинні були створити власну нішу на японському ринку"1).

Розвиток фірми "Соні" почався тоді, коли її творці зрозуміли, що вони не здатні конкурувати, і обрали лінію на виробництво таких речей, які жодна фірма не робила до того.

Вигідне положення сприяло зростанню підприємства і перетворенню його в спеціалізовану компанію. У кінці 50-х років "Соні" була єдиним виробником магнітофонів в Японії. Почав складатися той дух фірми новатора, яким згодом так пишалася корпорація.

Це свідчило про великі успіхи фірми. У новій якості перед компанією відкривалися недоступні їй досі перспективи стабільного і довготривалого зростання.

Спеціалізовані фірми є на своєму ринку міні-монополіями: адже крім них ніхто нічого подібного не проводить. Вони легко справляються зі своїми проблемами, проте, в історії "Соні" саме цей етап був найбільш небезпечним. Така фірма є ідеальним об'єктом поглинання великими монополіями, захоплення "Соні" електротехнічним гігантом, був би запаморочливим успіхом, скільки б не довелося тоді заплатити за ще невелику фірму.

Майбутній успіх "Соні" вже був приречений її проривом в технологічній області. Обравши інший шлях, "Соні" не стала жертвою захоплення.

У 1960 р. була утворена "Соні корпорейшн оф Америка" наглядне вираження виходу на світовий ринок. При цьому компанія рішуче йшла по шляху спеціалізації. Її обличчя - споживча електроніка. До цього штовхав разючий успіх її продуктів, ринок товарів масового попиту, що кожний раз створювався.

При всіх своїх достоїнствах "нішева" стратегія має вбудований недолік: обмеженість розміру "ніші", тобто ринку, на якому працює компанія. За межами своєї "ніші" компанія не має звичних переваг, це ставить фірму перед вибором. Можна зберегти свою виробничу програму, але відмовитися від подальшого зростання, або освоїти нові товари. Зростає інтерес міжнародної корпорації, багато хто вважає за краще влитися на вигідних умовах в могутню корпорацію, а не прирікати фірму на застій ради збереження самостійності.

"Соні" обрала інший шлях. На початку через рік, потім через півроку, а останнім часом, через декілька місяців створювався новий ринок товарів масового попиту. Компанія повинна була проводити в життя наступальну стратегію: відкривати нові ринки і захоплювати на них максимальну частку. Про такі корпорації кажуть, що вони "просто вимушені були стати гігантами".

Масове серійне виробництво передбачає панування на ринку великих монополій. "Соні" представляє найбільш яскравий вияв цієї закономірності. Великими серіями "Соні" виготовляє порівняно вузький набір продуктів, що допомагає "обкачати" виріб, позбавити його від конструктивних недоліків і продавати якісний товар по помірних цінах. Порівняно невелика група гігантських корпорацій не втрачає здібності до швидкого зростання. Прагнення "Соні" повністю використати вигоди примушує "Соні" довгі роки займати саме таку позицію на світовому ринку.

У кінці 60-х початку 70-х років "Соні" упевнено займає одне з перших місць серед виробників побутової електроніки. Ніколи ще молода і динамічна фірма не перетворювалась в найбільшу монополію.

2. Новітні технологічні досягнення компанії "SONY". Характеристика асортименту продукції

Новаторство завжди було девізом SONY. Від створення першого японського транзисторного приймача у 1955 році до революції в персональному аудіо (Walkman, 1979). Від першого в світі кольорового касетного відеомагнітофона в 1971 році, до 3,5' дискети в 1982 та успіху побутових відеокамер у 1985, від винаходу нового світу CD і CD програвачей в 1992 до представлення на ринку DVD. Всі перераховані приклади ілюструють стратегію SONY - розвиток найпередовіших технологій та їх реалізація у якісних, доступних і популярних товарах.

Весь послуговий список демонструє як технологічні інновації йшли рука об руку з мініатюризацією. Однак, прагнення створити стильний виріб зручного розміру ніколи не приводило до компромісів за рахунок функціональних можливостей. Вірність традиціям гарантує, що і надалі вироби корпорації відповідатимуть запитам покупців внутрішньо і зовнішньо.

Насправді комерційний успіх SONY набагато значніший, ніж цифри фінансових показників. Іще один індикатор комерційного успіху дозволяє SONY створювати вироби, поява кожного з яких знаменувало собою утвердження нового, раніш недоступного стилю життя. Славна історія продовжується - сьогодні SONY наполегливо розвиває новітні технології і носії інформації.

Під час святкування 50 річниці компанії у 1996 році ще раз підтвердилась філософія постійного оновлення. Досягнутий рубіж - не привід спочивати на лаврах, а чудовий шанс зазирнути у майбутнє й гідно відповісти на технологічний виклик сторіччя, що наближається. Кращим показником такого підходу є VAIO PC, попервах позиціонований виключно для домашнього ринку. Поява нового технологічного досвіду та постійне прагнення до мініатюризації привело до нового порядку денного - на черзі VAIO ноутбук.

SONY вже відкрила багато застосувань для цифрових технологій і має намір продовжувати розробку продуктів для нового цифрового світу. Наприклад Цифровій Багатоцільовий Диск (DVD), що його було представлене в березні 1997, співпадає за розмірами із звичайним Компакт Диском (CD), проте може нести об'єм інформації, достатній для запису повноформатного кінофільму прегарної якості зображення та звуку. Відтепер на основі цього технологічного ноу-хау, SONY розроблює комп'ютерний накопичувач DVD-ROM. Цей накопичувач займає вже належне місце в послуговому списку SONY, разом з вже відомими DDS (Digital Data Storage), CD-ROM, AIT (Advanced Intelligent Tape) та MO (Magneto Optical) накопичувачами. Інший приклад цифрових досягнень SONY - це цифровий фотоапарат, здатний видавати фото в електронній формі безпосередньо на принтер чи комп'ютер через інфрачервоний порт.

В свій час SONY зробила революцію на світовому аудіо ринку, запропонувавши Міні Диск (MD). Нові MD-Walkman, деки, стерео системи та автомобільні програвачі допомогли розповсюдженню та зросту популярності технології MD. Окрім того SONY передує у розвитку технологій акумуляторів, що перезаряджаються.

Саме SONY винайшла літій-іонний акумулятор, значно перевищуючий за своїми характеристиками всі попередні технології - не поступаючись за потужністю, ці акумулятори більш компактні, легші, не мають ефекту пам'яті (себто більш довгострокові). У результаті вони є найкращим джерелом живлення для усілякої портативної техніки, такої як ПК, телефони, аудіо-візуальні компоненти. Саме такі елементи планується використовувати у новому SONY VAIO ноутбуці, що доповнює сімейство VAIO ПК. Цей ноутбук стані ще одним прикладом мініатюризації та технічної досконалості - принципів, що прославили SONY.

Інший технологічний прорив було досягнуто завдяки схрещенню компонентної бази ТБ техніки та комп'ютерних моніторів. Електронно - променева трубка Трінітрон, винахід SONY, на сьогодні стала промисловим стандартом для систем візуалізації, але SONY не стоїть на місці, вже розроблена технологія широкоекранних телевізорів, а також 37" та 50" LCD проекційних телевізорів. Корпоративний користувач також не обділений перевагами технології Трінітрон - вони реалізовані у всьому діапазоні комп'ютерних моніторів, що забезпечує яскраве, чітке зображення. Немає потреби казати про стильний дизайн та високі функціональні можливості, які характерні для торгової марки SONY.

3. Мистецтво управління корпорацією. Секрети успіху

Історія феноменального успіху фірми "Соні" наводить на певні думки. По-перше, "Соні" розвивалася надзвичайно швидко, але шлях, який вона проробила, є стандартним шляхом. По-друге: технологічні і організаційні нововведення позначаються на загальному рівні господарства. По-третє: виявляється роль нововведень, як важливого, практично єдиного засобу, спираючись на який маленька компанія може перетворитися у ведучу монополію. Лише небагато хто виявився здатними цілком пройти цей шлях. Було б наївним вважати, що можна теоретично розгадати всі секрети успіху, "обчислити", чому він випав на долю "Соні". Але один складаючий елемент успіху буквально кидається в очі це особистий талант керівника фірми. Три великих додатки діяльності А. Моріти в "Соні" заслуговують увагу: мистецтво управління, стратегія маркетингу і загальні погляди на світовий економічний порядок, і місце в ньому "Соні".

Акіо Моріта - не доктринер. Історія "Соні" в його викладі представляється ланцюгом конкретних проблем, з якими довелося зіткнутися компанії на окремих етапах розвитку і шляхів виходу з труднощів, знайдених самим Морітой і його колегами. Про перші невдачі Акіо згадує: "Магнітофон, який ми створили в 1950 році, був громіздким і важким, але він по нашому переконанню чудово працював і я був абсолютно упевнений в тому, що після всіх наших трудів ми на шляху до грандіозного успіху… Нас чекало гірке розчарування. Магнітофон був настільки новим товаром для Японії, що майже ніхто не знав, що це таке, а більшість тих, хто знав… не представляли, навіщо його купувати. Люди не випробовували в ньому ніякої необхідності. Ми не могли його продати. Тоді я зрозумів…щоб продати товар, треба показати потенційному покупцеві реальну цінність того, що ви продаєте"1).

Ключовим для "Соні" є вибір великих цілей і постановка амбіційних задач. З самого початку, керівники підприємства вирішили, що головна мета ця якість. Справжнім відкриттям було управлінське рішення: постановка великої, зрозумілої всім, аж до рядового робітника, мети. "Керівники повинні визначати цілі і прагнути до їх досягнення, заохочуючи робітників перевершувати самих себе".2) Це свого роду метод управління, він гуртував колектив однодумців.

Знайти підхід до споживачів, які дивляться одні і ті ж телевізори, читають одні і ті ж газети легко. Задовольнити їх важко. Тому з перших кроків "Соні" включилася в боротьбу за гроші споживачів. Використовувалися різноманітні кошти, в тому числі і майже театральні. Створюючи "кишеньковий" радіоприймач, фірма хотіла, щоб він вміщувався в кишеню чоловічої сорочки. Коли це не вийшло, "Соні" вважала за краще зшити сорочки з великими кишенями, але не визнати поразку.

Компанія слідувала принципу: кожний новий продукт повинен представляти щось ординарне. Це дозволяло упевнено конкурувати з іменитими фірмами. "Конкуренція змінила наше відношення до того, як ми працюємо"1). Випускаючи якісну продукцію, "Соні" відточувала конкурентоздатність для битв в міжнародній торгівлі. Незважаючи на деякі витрати конкуренції, А. Моріта вважав, що це головний чинник розвитку промисловості і її технології. У фірмі складалася атмосфера загальної настроєності на рішення центральної задачі, цей настрій величезна цінність.

Новий напрям керівництва фірмою визначився в скороченні термінів випуску продукції. Випуск нових моделей скорочувався з двох років до півроку, а нерідко і частіше. Компанія не давала можливості копіювати свою продукцію іншим фірмам, і тим самим завойовувала ринок.

"Компанія нічого не досягне, якщо звалить всю розумову роботу на керівництво. У компанії кожний повинен вносити свій посильний внесок, і внесок нижньої ланки не повинен обмежуватися тільки фізичним трудом"1). Висококваліфікована робоча сила в Японії підтверджує своє значення в творчій діяльності. "Ми завжди вимагали від наших працівників уміння самостійно мислити і в більшій мірі домагалися цього".2) Творча діяльність працівників фірми всіляко заохочувалася, для цього на підприємстві створювалися всі умови.

Стиль управління: право молодшого по посаді не погоджуватися зі старшим, інтереси справи в фірмі мають вищий пріоритет. Аналізуючи цей досвід, можна сконцентрувати увагу на технічній стороні досягнень. Вона безперечна, але не є основною. Зрештою, і транзисторний приймач і телевізор, і відеомагнітофон винайдені не "Соні". Компанія лише надзвичайно вдало розвинула вже відомі технічні ідеї. Не головне тут було і маркетингове рішення.

Зрозуміти, що всі перераховані товари потрібні людям і тому їх чекає блискуча ринкова доля, безумовно, могли тільки талановиті люди.

Однак не все так гладко в Японії. У 1961 р. в день 15 річниці компанії "Соні" відбувся найбільший страйк. Ліві зажадали введення закритого цеху, тобто прийому на роботу тільки членів профспілки. А. Моріта не пішов на поступки, вжив дуже круті заходи. Він демонстративно святкував торжество з нагоди основи компанії, профспілка вимушена був відмовитися від страйку. У цьому також виявився стиль керівника, як людини цілеспрямованої і ради мети готового на все. "Я не хочу, щоб створилося враження, що відносини між робітниками і адміністрацією в Японії завжди хороші. Страйки відбуваються в Японії майже кожний день, хоч, звичайно, короткочасні і демонстранти висувають свої вимоги. Але число днів, втрачених внаслідок трудових конфліктів тепер меншає".

Маркетингова політика компанії SONY

У теорії маркетингу виділяють п'ять основних компонентів: сам продукт, збутова мережа, реклама, зв'язки з громадськістю, ціни. Досвід післявоєнного періоду Японії, виразно показує, що серед них немає другорядних. Недостатньо виготувати якісний товар, якщо також добре не буде підготовлений його вихід на ринок. "Вже з свого першого досвіду продажу магнітофонів я прийшов до розуміння того, що маркетинг це по суті форма спілкування".

Те, що М.І бука і А. Моріта спочатку запустили у виробництво перший в Японії магнітофон, а потім почали шукати, кому і для яких цілей він може бути потрібен, з точки зору теорії маркетингу представляло грубу помилку. Вибір збутових агентів, той, що неодноразово кінчався необхідністю судиться, не може оцінюватися як перемога в сфері маркетингу. Але саме цікаве полягає в тому, що у всіх випадках "неправильним" діям підприємця супроводив успіх.

Компанія "Соні" багато в чому схожа на свого голову, - діє успішно, хоч і порушує, ледве чи не всі, модні рецепти процвітання. Практично не диверсифікована, така, що довго не шукала "зовнішнього зростання" вона різко виділяється на фоні інших компаній. Вона відмовилася від більшості прийомів забезпечення свого положення, крім тих з них, які відносяться безпосередньо до товару (новизна, якість, низька собівартість).

Ефективна збутова мережа, дійова реклама, загальний сприятливий образ компанії, що склався у покупця, є важливими передумовами успіху. Щоб не бути захопленим великою монополією, агресивному новаку, яким довгі роки була "Соні", треба мати козирі, пов'язані з самим товаром. Цей етап залишився для "Соні" в минулому.

Досвід А. Моріти свідчить, що не тільки надрафіновані методи сучасного маркетингу ведуть до успіху. Життєздатна і стара індустріальна традиція, що вимагає від підприємця зосередження всіх ресурсів для досягнення переваги над конкурентами в сфері основного виробництва фірми. Підприємства не повинні бути універсальними, виготовляти товари і на експорт і для внутрішнього споживання. Потрібне виробництво чисто експортної орієнтації.

Останнім часом багато які фірми займаються тільки маркетингом, збувають під своїми товарними знаками чужу продукцію. А.Моріту подібна практика обурює. Але це ("оболочна корпорація") реальність, по-перше, і по-друге свідчить про різке зростання ролі маркетингу. Сам по собі, навіть поза зв'язком з виробництвом, він виявляється здатний скласти основу прибуткового бізнесу.

Для А. Моріти початковим і визначальним пунктом всієї ринкової стратегії є товар, що виробляється його фірмою. В своєму створенні електротехніки, він здатний зрозуміти швидше технічну сторону конструкції товару і в меншій мірі готовий до оцінки економічних проблем.

4. Стратегія менеджменту компанії. Принцип глобалізації діяльності

Сучасна "Соні корпорейшн" являє собою гігантський організм. Вона велика по розмірах, складна по структурі, діє практично у всіх країнах світу і керується інтернаціональним колективом менеджерів. Тенденція до окостеніння, бюрократизації, взаємного нерозуміння в таких умовах виникає абсолютно неминуче.

Менеджери фірми протиставляють цьому цілу серію прийомів антибюрократичного управління. Антибюрократичний стиль управління доповнюють методи, які можна назвати імітацією структур дрібної фірми (виділення підрозділів, що володіють найширшою самостійністю). Часто це створюється шляхом наділення ентузіаста особливими повноваженнями. Ентузіаст - це найцінніший, а нерідко і єдиний капітал, який має в своєму розпорядженні фірма. Ніякі методи морального або матеріального заохочення не здатні примусити працівника прагнути до мети так же нестримно, як це робить ентузіаст.

Гігантська "Соні" не тільки не відторгає ентузіаста, але саме йому доручає очолити відповідний проект. У книзі А. Моріти можна знайти цілий ряд таких прикладів. Успіхи самого Моріти в цій якості або професійного музиканта Н. Охги, що створив унікальну службу музичної експертизи товарів, що випускаються "Соні" - лише деякі факти, підтверджуючі продуктивність цього шляху.

Ще одними ліками, що використовуються "Соні" від внутрифірмового бюрократизму, є виховання у зайнятих на фірмі почуття, що вони члени однієї сім'ї. "Сама важлива задача японського менеджменту полягає в тому, щоб встановити нормальні відносини з працівниками, створити відношення до корпорації, як до рідної сім'ї; сформувати розуміння того, що у робітників і менеджерів одна доля".

Коли та або інша ідея проходить через систему "Соні", її автор продовжує нести відповідальність за сприяння в її здійсненні: технічним фахівцям, проектувальникам, виробничникам, збутовикам. І доводить її до логічного кінця, будь це технологічний процес або новий товар, який поступить на ринок. Таким чином, дух сімейного підприємства як і раніше переважає.

Відчуваючи турботу про себе (А. Моріта приводить численні приклади її вияву) рядовий працівник не поводиться відчужено по відношенню до компанії. "У кращих японських компаній немає ніяких секретів або таємних рецептів успіху. Ніяка програма або урядова політика не можуть зробити підприємство успішним; це можуть зробити тільки люди". В результаті, питання всередині самої фірми вирішуються легко і просто на базі людських відносин, а за межами забезпечити інтереси "Соні" покликана маркетингова політика.

"Соні" свідомо відмовилася від складання жорстких планів. Посадова особа "Соні" зобов'язана діяти по обстановці, не упускаючи несподівані вигоди. Менеджер, прагнучий в своїй діяльності до максимальної гнучкості, не може бути бюрократом, а фірма, в якій він працює, отримує шанс уникнути окостеніння, незважаючи на свої величезні розміри.

"Управління підприємством, менеджмент - це не диктатура. Вище керівництво компанії повинно володіти здатністю управляти людьми, ведучи їх за собою. Ми постійно шукаємо здатних людей, що володіють такими якостями".

5. Місце компанії "SONY" в світовій економіці. Експортна політика фірми

Самобутний А. Моріта в своїх міркуваннях про світову економіку дотримується типових для японських бізнесменів поглядів. Центром, навколо якого обертаються уявлення А. Моріти про сучасний світ, є погляд на Японію як на особливу, процвітаючу, зухвалу країну. Досить помітно при цьому прослизають нотки переваги і навіть образи на партнерів за те, що вони недооцінюють його батьківщину.

Відверто прояпонським є і трактування проблем свободи торгівлі. Звичайно, "Соні корпорейшн" доводиться стикатися з дискримінацією. А. Морита старається уникати обговорення претензій, які західноєвропейські і американські ділові кола пред'являють Японії, в зв'язку з нетарифними обмеженнями, ускладненнями прямого виходу на ринок, обминаючи торгові монополії і т.д. Проте, роздумуючи про світову економіку, А. Моріта доходить висновків, що сьогодні війна через торгівлю немислима. Кожна країна повинна бути готова до змін, які зажадають важких рішень. Японія переживає хворобливий період перебудови, вживаються заходи, які дозволяють відмовитися від традиційної орієнтації на експорт. У інших країн власні проблеми, які треба навчитися вирішувати спільно, щоб світова економічна система могла пристосуватися до нової реальності і стати більш справедливою. "У сьогоднішньому взаємозалежному світі ми повинні шукати шляхи, щоб краще познайомитися один з одним; нам треба говорити один з одним; обмінюватися думками, а також намагатися зрозуміти один одного".

Визначити, хто правий в усій сукупності ситуацій, практично неможливо. Видимо, велика або менша частка протекціонізму все ж потрібна капіталістичним країнам в тих сферах, де вони сильно поступаються конкурентам. І прихильність сучасної Японії принципам "відкритої економіки" потрібно виводити не стільки з демократичних традицій країни або турботи про загальне благо "вільного світу", скільки з теперішньої сили її господарства і зацікавленості в зв'язках з іншими капіталістичними країнами. Положення японського бізнесу в системі світогосподарських зв'язків капіталістичних країн досить специфічне. Японія - кращий партнер Америки, вона просто не може обійтися без США, тому що США це найбільший постачальник сировини.

Багаторічна експортна експансія, а в останні роки і перенесення значної частини виробництва за рубіж, не тільки свідчить про успіхи японських фірм. Ті ж досягнення зробили компанії Країни висхідного сонця не вразливими по відношенню до обмежувальних заходів інших капіталістичних країн, і одночасно, озлобили багатьох конкурентів.

Тому природно, що невдоволення протекціонізмом Заходу ні в якій мірі не служить для А. Моріти основою закликати до згортання експансії "Соні" в цьому напрямі. Важко чекати, щоб міркуючи про високі матерії політики і економіки, він хоч на хвилину випустив з уваги інтереси "Соні корпорейшн".

"Коли я думаю про наступний вік, мене вражає думка про те, що ми працюємо якраз над такими технологіями, які найбільш перспективні, як засоби забезпечення виживання людства. Області, які, як вважають, отримають найбільший розвиток, - оптоелектроніка, числові системи, відеотехніка, а також лазерна технологія, - це якраз наші області".

6. Останні події. Нагородження компанії премією Еммі

16 жовтня 2001р. Національна академія телевізійного мистецтва США присудила компанії Sony три нагороди Еммі за технічні досягнення.

Премії удостоїлися: технологія створення кінескопа з плоским екраном FD Trinitron для побутових телевізорів і комп'ютерних моніторів; створення цифрового обладнання стандарту 24Р для виробництва кіно- і телепродукції; технічні досягнення в мініатюризації камкордерів.

"Соні завжди була компанією-новатором, творцем нових технологій, що роблять життя людини яскравішим." - говорить Фуджіо Нісида, президент Соні Електронікс. - Ми раді, що наші розробки відмічені преміями Еммі, це символ загального визнання наших технічних досягнень."

Кінескопами з плоским екраном, які отримали нагороду, оснащені телевізори WEGA FD Trinitron і комп'ютерні дисплеї FD Trinitron.Телевізори WEGA, були запущені у виробництво в 1998 році. Завдяки винятковій якості зображення, надійності і привабливому дизайну, вони стали телевізорами, що найбільш продаються в США. Це вже друга Еммі, яку Sony отримує за свої досягнення в телевізійних технологіях. В 1973 р. нагорода була присуджена за розробку кінескопа Трінітрон.

Камкордер HDW-F900 і відеомагнітофон HDW-F500 Sony працюють з швидкістю 24 кадрів в секунду, забезпечуючи таку ж якість зображення, як при зйомці на 35-міліметрову кіноплівку. Це комплект професійного обладнання, здатний задовольнити вимоги самих вибагливих творців.

HDW-F900 і HDW-F500 почали випускати 2 року тому. За цей час цифрова 24-кадрова апаратура активно використовувалася при створенні фільмів, відеокліпів, рекламних роликів і телепрограм, включаючи мережеве і кабельне телебачення.

У світі побутових камкордеров, які стають все меншим, внесок Соні полягає в створенні форматів 8 мм, мініDV і digital8.

З 1985 року, коли Соні випустила перший побутовий камкордер, в світі було продано більше ніж 150 мільйонів камер, причому Соні завжди займала лідируюче місце в цьому сегменті ринку.

7. Останні події, що підкреслюють тенденцію SONY до використання сучасних технологій. Використання інтернет-технологій. Відкриття представництва і в українському Інтернеті

Компанії Yahoo! Inc. і Sony Corporation of America оголосили про укладення багатосторонньої угоди, що торкається різних сфер діяльності компаній. Багаторічний договір підіймає взаємовідносини компаній на більш тісний рівень.

Sony і Yahoo об'єднають зусилля в чотирьох ключових сферах: створення і просування спільно розробленого інтернет-сайту, електронна комерція, надання підприємствам консультаційних послуг, а також інтеграція і просування контента.

За умовами угоди, Sony і Yahoo будуть надавати користувачам спільний контент і комунікаційні послуги декількома способами. Sony і Yahoo! разом розроблять інтернет-сайт Sony on My Yahoo! для поклонників продуктів і послуг Sony. Планується забезпечити сайт всіма функціями My Yahoo! і організувати надання доступу до всіх послуг Sony, а також інформації і новин про продукти і послуги. Sony on My Yahoo! стане стартовою сторінкою для Sony Style Connect, недавно запущеної служби Інтернету-доступу. На комп'ютери Sony Vaio буде встановлене програмне забезпечення, що полегшує реєстрацію і підписку на всі послуги, що надаються сайтом.

У плани компаній також входить представлення платформи електронної комерції SonyStyle.com на Yahoo! Shopping, самому популярному в світі торговому порталі по даним Nielsen/NetRatings. Разом з тим, Yahoo планує робити Sony консультаційні послуги по побудові об'єднаного групового порталу компанії, а також спільно розробити онлайнові маркетингові програми на основі декількох фільмів від Sony Pictures Entertainment.

Компанія Sony відкрила також і в українському інтернеті інтернет-магазин SonyStyle. Таким чином, Sony стала першою великою іноземною компанією, що почала прямий продаж в українському Інтернеті.

На даний момент в магазині представлено біля 30 найменувань продукції компанії, в основному - дорога цифрова техніка Sony. Однак на початок наступного року магазин планує розширити асортимент продукції.

Під час пробного продажу компанія отримувала два-три замовлення в тиждень. Компанія планує збільшити цей показник до ста замовлень в місяць, підкреслюючи, що основні замовлення - техніка Hi-End і Hi-Fi.

Творці магазина не приховують, що їх проект швидше іміджевий, чим комерційний, і стане для компанії порівняно недорогою мережевою рекламою.

Вартість проекту становила 300 тисяч доларів.

Основні висновки та рекомендації

Десятиріччями "Соні корпорейшн" знаходилася на вістрі науково-технічного прогресу галузі і за ці роки збагатила побут сучасної людини великим числом новинок. Спільно з голландським концерном "Філіпс" фірма розробила і впровадила принципово нову лазерну технологію звукозапису. Нарешті останнім часом "Соні" ближче за інші компанії підійшла до створення технології телебачення з високою чіткістю зображення, що обіцяє перетворити домашній екран в справжнє вікно у світ.

Незважаючи на складний характер розвитку ділової активності, "Соні" в останні роки цілеспрямовано посилює свою присутність в Європі, особливо Західній.

"Я вірю в світле майбутнє людства і в те, що це майбутнє принесе захоплюючий технічний прогрес, який збагатить життя всіх людей на нашій планеті. Лише розширюючи світову торгівлю і стимулюючи зростання виробництва, ми можемо скористатися можливостями, що відкриваються перед нами. Ми громадяни вільного світу можемо творити великі справи. Ми довели це в Японії, добившись того, що слова "Зроблено в Японії" сприймаються як синонім відмінної продукції". А.Морита.1)

Здійснення міжнародної діяльності українськими підприємствами має базуватись на новітніх прогресивних методах, а вчитись треба в тих, хто досяг вже успіху в цій галузі, в тих, чиє ім'я відоме на весь світ. Один з таких лідерів - всесвітньовідома японська корпорація "SONY".

Список використаної лiтератури

Морита А. "Сделано в Японии. История фирмы Сони". /Перевод с англ. М.: Прогресс, 1993г.

"Как работают японские предприятия". /Под ред. Я. Мондена. М.: Экономика, 1989г.

"Миссия фирмы Сони". Управление персоналом. №10 1998.

"Уроки становления и развития фирмы Сони". Управление персоналом. №12 1998.

Додаток

Обсяги продаж корпорацією Sony за географічними регіонами.

Балансовий обсяг продаж на суму 7,314 млрд. йен (більш ніж $ 58 млрд.) протягом бюджетного року по березень 31, 2001.

Інші країни (17%) Європа (20%)

Сполучені Штати (30%) Японія (33%)

Размещено на Allbest.ru

...