Завдання транспортної логістики в системі управління підприємством

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ

Кафедра менеджменту організацій та інноваційного підприємництва

Курсова робота

на тему «Завдання транспортної логістики в системі управління підприємством»

Виконала

Коверняга А.

Тернопіль - 2015



ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ТРАНСПОРТНОЇ ЛОГІСТИКИ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

1.1 Сутність та завдання транспортної логістики на підприємстві

1.2 Вибір виду та типу транспортних засобів в системі управління підприємством

1.3 Способи транспортування та визначення раціональних маршрутів доставки на підприємстві

РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА СТВОРЕННЯ ТРАНСПОРТНИХ СИСТЕМ НА ПІДПРИЄМСТВІ НА ПРИКЛАДІ КОМПАНІЇ «НОВА ПОШТА»

2.1 Логістичні рішення у транспортуванні: вибір форми перевезення, вибір виду транспорту

2.2 Оцінка шляхів переміщення вантажопотоків: визначення раціональних маршрутів доставки

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ МЕТОДІВ ТРАНСПОРТУВАННЯ ВАНТАЖУ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



ВСТУП

Бурхливий розвиток світової економіки в ХХІ ст., інтеграційні процеси, політичні причини сприяли швидкому збільшенню вантажопотоків. При цьому транспорт виявив себе повною мірою як важливий фактор в економіці та геополітиці.

Використання досягнень транспортної логістики є запорукою ефективності інтеграції вітчизняного транспортного комплексу у світову транспортну систему. Транспорт, володіючи колосальним стратегічним ресурсом, виконує базову функцію в поточних процесах.

Сьогодні як ніколи актуальні задачі збільшення розмірів перевезення, підвищення економічної ефективності діяльності численних вітчизняних вантажних та пасажирських перевізників та експедиторів. І не тільки на внутрішніх лініях. Адже по своїй суті транспортна логістика як нова методологія оптимізації й організації раціональних вантажопотоків, їх обробки в спеціалізованих логістичних центрах дозволяє забезпечувати підвищення ефективності таких потоків, зниження непродуктивних витрат, а транспортникам -- бути сучасними, максимально відповідати запитам усе більш вимогливих клієнтів і ринку.

У перспективі саме логістика дасть можливість багатьом вітчизняним транспортним підприємствам поправити свої фінансові справи на внутрішньому і зовнішньому ринках, підвищити рейтинґ, обсяги перевезень.

Серед вітчизняних вчених, роботи яких присвячені дослідженню концепцій і методів логістики, слід відмітити російських - Б. О. Анікіна, О.М.Гаджинського, Л.Б. Міротіна, Ю.М. Неруша, українських - А.Г.Кальченко, Є.В. Крикавського. Основні положення логістики відображені в роботах таких зарубіжних вчених, як М. Мескон, М. Едоус, Д. Бауерсокс та інш. Однак, роботи названих вчених та інші публікації і розробки не охоплюють усього спектра проблем, пов'язаних з логістичною діяльністю підприємств в нових умовах господарювання.

Об'єктом дослідження даної роботи є оцінка створення транспортних систем на поштовому підприємстві.

Предметом дослідження є організація раціональних вантажопотоків, логістичні методи транспортування вантажу на поштовому підприємстві, їхня оптимізація й адаптація до умов ринку.

Метою даної роботи є формування системи знань і розуміння концептуальних основ транспортної логістики, як інструменту ринкової економіки, теорії і практики розвитку цього напряму та набуття вмінь і навичок ефективного управління вантажопотоками.

Основними завданнями що мають бути вирішенні у процесі виконання курсової роботи є:

ѕ набуття теоретичних знань з управління вантажопотоками;

ѕ оволодіння навичками логістичного мислення з оптимізації вантажопотоків та розроблення логістичних систем і механізмів функціонування;

ѕ оволодіння методами проведення логістичної оцінки видів транспорту;

ѕ оволодіння прийомами визначення раціональні маршрути доставок;

ѕ оволодіння методами оптимізації транспортних процесів;



РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ТРАНСПОРТНОЇ ЛОГІСТИКИ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

1.1 Сутність та завдання транспортної логістики на підприємстві

Матеріальні потоки, рух та переміщення товарно-матеріальних цінностей є неможливими без участі в цих процесах транспортних засобів. Значна частина логістичних операцій, пов'язаних з просуванням матеріального потоку від первинного джерела до кінцевого споживача здійснюється за допомогою транспорту. Затрати на виконання цих операцій складають до 50% від суми загальних витрат на логістику.

Транспортування можна визначити як логістичну функцію, пов'язану з переміщенням матеріального потоку певним транспортним засобом в логістичному ланцюгу, яка складається з множини логістичних операції, включаючи експедиційне обслуговування, вантажопереробку, упаковку, передачу прав власності на товар, страхування, охорону тощо.

В літературі транспорт визначають як галузь матеріального виробництва, в рамках якої здійснюється перевезення людей і вантажів, що у структурі суспільного виробництва відноситься до сфери виробництва матеріальних послуг.

Значна частина логістичних операцій на шляху руху матеріального потоку від первинного джерела сировини до кінцевого споживача здійснюється з застосуванням різних транспортних засобів.

Взагалі, транспорт можна представити як систему, яка складається з двох підсистем:

1. Транспорт загального користування - галузь народного господарства, що задовольняє потреби всіх галузей народного господарства і населення у перевезенні вантажів і пасажирів. Транспорт загального користування обслуговує сферу обігу і населення. Його часто називають магістральним (магістраль - основна, головна лінія в який- небудь системі, у даному випадку у системі шляхів повідомлення). Поняття транспорту загального користування охоплює залізничний, водний (морський і річковий), автомобільний, повітряний і трубопровідний транспорт.

2. Транспорт незагального користування - внутрішньовиробничий транспорт, а також транспортні засоби усіх видів, що належать нетранспортним організаціям.

Головна мета транспортної логістики зводиться до надання необхідних транспортних послуг у галузі постачання, збуту та переробки відходів з мінімальними витратами та орієнтацією на стабільне зменшення витрат у транспортуванні.

До основних завдань транспортної логістики належать наступні [6]:

ѕ вибір виду транспортного засобу;

ѕ вибір типу транспортного засобу;

ѕ спільне планування транспортного процесу зі складським і виробничим;

ѕ спільне планування транспортних процесів на різних видах транспорту;

ѕ забезпечення технологічної єдності транспортно-складського процесу;

ѕ визначення раціональних маршрутів доставки;

ѕ створення транспортних систем, у тому числі створення транспортних коридорів і транспортних ланцюгів.

Необхідно зазначити, що предметом транспортної логістики є комплекс завдань, пов'язаних з організацією переміщення вантажів транспортом загального призначення.

Транспортна логістика як складова частина допомагає вирішити три основних завдання загальної логістичної системи:

1. Завдання, пов`язані з формуванням ринкових зон обслуговування, прогнозом матеріалопотоку, обробкою матеріалопотоку в обслуговуваній системі (склад постачальника, споживача, підприємства гуртової торгівлі) й іншими роботами з оперативного управління і регулювання матеріалопотоку.

2. Завдання, що включають розробку системи організації транспортного процесу (план перевезень, план розподілу виду діяльності, план формування вантажопотоків, графік руху транспортних засобів та ін.).

3. Завдання, пов`язані з управлінням запасами і їх обслуговуванням транспортними засобами, інформаційними системами.

Транспорт органічно вписується у виробничі і торгові процеси. Тому транспортна складова бере участь у рішенні багатьох завдань логістики. Разом з тим існує досить самостійна транспортна область логістики, у якій багатоаспектна погодженість між учасниками транспортного процесу може розглядатися поза прямим зв'язком зі сполученими виробничо-складськими ділянками руху матеріального потоку.

На виділення транспорту в самостійну область логістики впливають наступні фактори:

1. Здатність транспорту реалізовувати основну ідею логістики - створити систему, яка надійно та оптимально функціонує: «постачання - виробництво - розподіл - споживання».

2. Необхідність рішення цілого переліку транспортних проблем щодо вибору каналів розподілу сировини, напівфабрикатів та готової продукції в межах логістичної системи.

3. Висока частка транспортних витрат, максимальна величина яких досягає 59% у загальних логістичних витратах на просування товарів від первинного джерела сировини до кінцевого споживача готової продукції.

4. Значна частка транспортної складової у зовнішньоторговельній ціні товарів (особливо для країн з великими відстанями перевезень).

5. Наявність великої кількості транспортно-експедиційних підприємств, що відіграють значну роль в організації оптимальної доставки товарів, як у внутрішніх перевезеннях, так і в міжнародному сполученні.



1.2 Вибір виду та типу транспортних засобів в системі управління підприємством

При виборі транспортного засобу для перевезень вантажів потрібно вирішити кілька завдань: визначення виду транспорту; вибір типу транспортного засобу; підбір транспортного засобу за вантажопідйомністю.

Завдання вибору виду транспорту вирішується також у взаємозв'язку з іншими завданнями логістики, такими, як створення і підтримка оптимального рівня запасів, вибір виду тари та упаковки та ін. Основою вибору виду транспорту, оптимального для конкретного перевезення, має слугувати інформація про характерні особливості різних видів транспорту.

Кожний з видів транспорту має конкретні особливості з точки зору логістичного менеджменту, переваги й недоліки, які визначають можливості його використання в логістичній системі.

Таблиця 1.1 Порівняльна характеристика різних видів транспорту [4]

Вид транспорт-ного засобу	Переваги	Недоліки	Сфера застосування
1	2	3	4
Залізничний	Висока провізна і пропускна здатність. Незалежність від кліматичних умов, пори року і доби. Висока регулярність перевезень. Відносно низькі тарифи. Висока швидкість доставки на великі відстані.	Обмежена кількість перевізників. Великі капітальні вкладення у виробничо-технічну базу. Низька доступність до кінцевих споживачів. Низьке якість збереження вантажів.	Практично не обмежена
Морський	Можливість міжконтинен-тальних перевезень. Низька собівартість перевезень на далекі відстані. Висока про-візна і пропускна здатність. низька капіталомісткість перевезень.	Обмеженість перевезень, низька швидкість доставки. Залежність від географічних, природних, навігаційних умов. Жорсткі вимоги до пакування, мала частота відправлень.	Практично не обмежена
Внутрішній водний (річковий)	Висока провізна здатність на глибоководних ріках і водоймах. Низька собівар-тість і капіталомісткість перевезень.	Обмеженість перевезень, низька швидкість доставки. Залежність від нерівномір-ності глибини рік, водойм, від навігаційних умов. Сезонність роботи.	Практично не обмежена
Автомобіль-ний	Висока доступність. Можли-вість доставки вантажу "від дверей до дверей". Велика маневреність і гнучкість, висока швидкість доставки. Можливість використання різних маршрутів доставки товару. Висока якість збере-ження вантажу. можливість відправлення невеликих партій. Широкий вибір найбільш придатного перевізника. Менш жорсткі вимоги до пакування товару.	Низька продуктивність. Залежність від погодних та дорожніх умов. Відносно висока собівартість перевезень на великі відстані. Низький рівень експлуатаційних показників.	На короткі відстані (до 300км)
Повітряний	Найвища швидкість доставки. Висока надійність, найкраще збереження вантажу, короткі маршрути перевезень.	Висока собівартість, матеріало-, енергоємність перевезень. Залежність від погодних умов, недостатня географічна доступність.	Практично не обмежена
Трубопро-відний	Низька собівартість, висока продуктивність. Високе збереження вантажу, низька капіталомісткість.	Обмеженість видів вантажу, обмежена доступність малих обсягів транспортування вантажу.	Обмежена видом вантажів

На першому етапі вибору виду транспортного засобу беруть до уваги інформацію про характерні особливості перевезень вантажів окремими видами транспорту і переваги та недоліки конкретних видів транспорту відносно інших. Для прийняття рішення також враховують характер руху потоків вантажів на різних стадіях товаропросування. Так, при організації перевезень вантажів від виробників продукції до підприємств оптової торгівлі необхідно переміщувати на значні відстані великі партії товарів вузької номенклатури, що потребує використання магістрального транспорту (залізничний, морський, річковий). Натомість, при доставці товарів з оптових торговельних підприємств або від місцевих виробників у роздрібну торговельну мережу постає завдання організації завезення значної кількості дрібних партій товарів широкого асортименту у велику кількість територіально розосереджених об'єктів роздрібної торгівлі. Для вирішення цього завдання найбільш придатним є автомобільний транспорт.

Виділяють шість основних факторів, які впливають на вибір виду транспорту [8]:

ѕ час доставки;

ѕ частота відправлень вантажу;

ѕ надійність дотримання графіка доставки;

ѕ здатність перевозити різні вантажі;

ѕ здатність доставити вантаж у будь-яку точку території;

ѕ вартість перевезення.

Вибираючи засіб доставки конкретного товару, відправники враховують шість факторів одночасно. Так, якщо відправника цікавить швидкість, його основний вибір зосереджується на повітряному або автомобільному транспорті. Якщо його мета - мінімізувати витрати, вибір обмежується водним і трубопровідним транспортом. Найбільше переваг пов'язано з використанням автомобільного транспорту, чим і пояснюється зростання його частки в обсязі перевезень. Однак остаточний висновок про варіант доставки вантажів ґрунтується на техніко-економічних розрахунках.

Прийняте рішення щодо виду транспорту має бути доповнене вибором типу транспортного засобу та рішенням щодо доцільності його спеціалізації. Спеціалізованим називають рухомий склад, пристосований для перевезення певних видів вантажів або обладнаний додатковими механізмами. Вимоги щодо конструкції спеціалізованих транспортних засобів визначаються властивостями вантажів, що перевозяться, їх геометричними характеристиками, масою, а також умовами перевезень. Альтернативою спеціалізованим транспортним засобам можуть бути транспортні засоби універсального призначення.

Так, залізничний транспорт України володіє значним парком транспортних засобів, які відрізняються між собою за типами, вантажопідйомністю та ємністю. Основними типами універсальних транспортних засобів на залізничному транспорті є:

ѕ криті універсальні вагони, які призначені для перевезень тарно упакованих вантажів, котрі не потребують специфічних умов під час транспортування, а також цінних вантажів, які вимагають захисту від атмосферних опадів. Для залізничних перевезень можуть використовуватися вагони 4-осьові (ємністю 50--60 т), 6-осьові (94 т), 8-осьові (125 т);

ѕ напіввагони, які використовуються для масових перевезень навальних, легких вантажів та вантажів у контейнерах;

ѕ вагони-платформи, які застосовуються для перевезень довго вимірних вантажів, вантажів у цистернах (олія) та контейнерах.

Окремим різновидом спеціалізованих залізничних вагонів для перевезення харчових продуктів е спеціальний холодильний залізничний транспорт, який включає:

ѕ вагони-лідники;

ѕ теплоізольовані вагони (вагони-термоси);

ѕ вагони-рефрижератори;

ѕ 5- і 12-вагонні секції рефрижераторів;

ѕ 21- і 23-вагонні поїзди-рефрижератори;

ѕ спеціальні ізотермічні вагони.

Рефрижераторні вагони і секції завдяки оснащенню охолоджувальними механічними пристроями можуть підтримувати низьку (в тому числі мінусову) температуру і регулювати її. Це дозволяє здійснювати перевезення охолоджених і заморожених харчових продуктів, наприклад м'яса, риби, масла тваринного тощо.

Вантажний автомобільний транспорт також характеризується великим різноманіттям видів і типів транспортних засобів. Так, вантажний автомобільний транспорт за видами заведено поділяти на:

ѕ вантажні автомобілі;

ѕ автомобілі-тягачі для буксирування причепів;

ѕ автомобільні причепи та напівпричепи.

З урахуванням прохідності автомобілів розрізняють автомобілі звичайної прохідності та автомобілі підвищеної прохідності (для роботи в умовах бездоріжжя або руху ґрунтовими дорогами).

Поділ автомобілів за вантажопідйомністю передбачає виділення 5 класів автомобілів:

ѕ особливо малої (0,25--1, т);

ѕ малої (1--3 т); "середньої (3--5 т);

ѕ великої (5--8 т);

ѕ особливо великої (понад 8 т).

Автомобілі, які застосовуються для перевезень вантажів, з урахуванням призначення транспортного засобу поділяють на універсальні та спеціалізовані.

До універсального автомобільного транспорту належать автомобілі з бортовою платформою та причепи з відкритим кузовом, які застосовуються для перевезень вантажів, котрі не потребують особливих умов під час транспортування.

Спеціалізація транспортних засобів на автомобільному транспорті здійснюється способом обладнання рухомого складу закритими кузовами (фургони, цистерни), пристосованими для перевезення окремих вантажів, спеціалізованими платформами, а також навантажувально-розвантажувальними механізмами і пристроями, що підвищують прохідність автомобіля [1].

Вибір транспортних засобів для перевезень завершується визначенням їх потужності, тобто вантажопідйомності, яка залежить від кількості вантажів, котрі підлягають перевезенню.



1.3 Способи транспортування та визначення раціональних маршрутів доставки на підприємстві

Існують різні способи транспортування вантажів. За призначенням вони поділяються на вантажні та пасажирські перевезення.

Вантажні перевезення в залежності від галузі, яка обслуговується, можуть бути:

ѕ сільськогосподарськими;

ѕ комунальними;

ѕ торговельними;

ѕ поштовими та ін.

Пасажирські перевезення поділяються на:

ѕ маршрутні;

ѕ службові (на замовлення);

ѕ туристично-екскурсійні;

ѕ індивідуальні.

В залежності від виду вантажів, які перевозяться, перевезення бувають:

ѕ тарними;

ѕ безтарними;

ѕ контейнерними;

ѕ пакетними;

ѕ кар'єрними та ін.

Плануючи відправлення вантажів, необхідно враховувати низку обставин [20]:

1. Вид вантажу. Вантажі, що перевозяться, поділяються на генеральні, масові й особливо режимні.

До генеральних відносять різні штучні вантажі (в упаковці чи без неї). За розмірами вони поділяються на звичайні, довгомірні (більше 3 м) і негабаритні. За масою -- легкі й важкі (з масою більше 5 т на одну вантажну одиницю).

До масових відносять вантажі, що мають певну структурну масу, яка перевозиться у великій кількості без упаковки. До них відносять наливні (нафта і нафтопродукти, гази, тваринні й рослинні жири, спирти тощо), навальні (руда, концентрати, добрива тощо), насипні (зерно, цукор-сирець тощо) та деревина.

До особливо режимних відносять вантажі, які зберігають і перевозять при дотриманні спеціальних правил (небезпечні вантажі, ті, що швидко псуються та ін.).

При виборі засобів транспортування треба мати на увазі, що в деяких випадках немає можливості вибору. Наприклад, вантажі, що швидко псуються, треба перевозити авіатранспортом. Разом з тим авіаперевезення не допустимі при перевезенні легкозаймистих і вибухонебезпечних вантажів. Основну частину перевезень морським транспортом становлять перевезення масових наливних і навальних вантажів (нафти і нафтопродуктів, залізної руди, кам'яного вугілля, зерна тощо). Морський транспорт широко використовується і для перевезення готової промислової продукції, напівфабрикатів, продовольства, генеральних вантажів.

Таблиця 1.2 Перелік товарів, що перевозяться основними видами транспорту [12]

Вид транспорту	Товари, що найчастіше перевозяться
Залізничний	Сільськогосподарська продукція, будівельні матеріали, корисні копалини, автомобілі.
Водний	Нафта, зерно, будівельні матеріали, металеві руди, кам'яне вугілля.
Автомобільний	Одяг, книги, комп'ютери, папір, продукти харчування.
Трубопровідний	Нафта, нафтопродукти, природний газ.
Повітряний	Продукти харчування, що швидко псуються, продукція точного машинобудування, що дорого коштує.

2. Відстань і маршрут перевезення. Місце відправлення вантажу та кінцевий пункт перевезення також визначають при виборі виду транспорту. У внутрішньоконтинентальних перевезеннях використовують залізничний, трубопровідний, автомобільний та авіаційний транспорт, у міжконтинентальних -- морський та авіаційний транспорт.

3. Фактор часу. Відомо, що найшвидший спосіб доставки вантажу -- це авіатранспорт. Однак він дорого коштує. Тому використовується тільки тоді, коли треба доставити вантаж за мінімальний відрізок часу (продукти, що швидко псуються, квіти тощо).

4. Вартість перевезень. Звичайно, кожен покупець хотів би, щоб вартість перевезення складала незначний відсоток від вартості товару. Однак бувають випадки, коли вибору немає і треба платити за доставку вантажу високу ціну. А коли є вибір, ціна буде нижчою. Наприклад, невеликі й середні за обсягом партії вантажів можна доставляти повітрям і сушею приблизно за однаковими цінами.

5. Безпека перевезення. Крихке й дорогоцінне обладнання краще перевозити повітряним транспортом. Товари, для яких характерний високий ступінь ризику розкрадання (запчастини автомобілів, офісне обладнання, фармацевтичні товари тощо), як правило, доставляються морським транспортом, в основному в контейнерах, хоч це коштує дорожче.

Названі обставини важливо враховувати при виборі виду транспорту. Однак вид транспорту багато в чому залежить від того, що в першу чергу цікавить відправника вантажу. Якщо його цікавить швидкість доставки вантажу, він вибирає між повітряним і автомобільним транспортом. Якщо його мета -- мінімальні витрати, робиться вибір між водним і трубопровідним транспортом.

Обираючи засіб доставки конкретного товару, відправники беруть до уваги п'ять чинників. У табл. 1.3 дається коротка порівняльна характеристика різних видів транспорту за цими чинниками за п'ятибальною системою.



Таблиця 1.3 Оцінка видів транспорту за критеріями великих відправників[12]

Вид транспорту	Швид-кість	Надій-ність	Первісна спроможність	Доступ-ність	Вартість
Залізничний	3	3	4	4	4
Автомобільний	4	4	3	5	3
Водний	2	2	5	2	5
Трубопровідний	1	5	1	1	2
Повітряний	5	1	2	3	1

Отже, якщо відправника цікавить швидкість, то основний вибір робиться між повітряним і автомобільним транспортом. Якщо ціль -- мінімальні витрати, робиться вибір між водним і трубопровідним транспортом. Найбільше переваг забезпечує автомобільний транспорт, чим і пояснюється зростання його частки в загальному обсязі перевезень.

З метою прискорення доставки товарів, підвищення рівня використання вантажопідйомності транспортних засобів, скорочення їх загального пробігу і зменшення загальних витрат на організацію товаропостачання підприємства учасники системи товаропостачання здійснюють роботи з раціоналізації параметрів даної системи, в першу чергу шляхом оптимізації маршрутів завезення товарів.

Маршрути доставки товарів у роздрібну торговельну мережу складаються на основі замовлень і графіків

Маршрут -- це шлях руху транспортного засобу, який відображає послідовність завезення товарів від місця їх відправки до магазинів на основі єдиного транспортного документа.

У маршрут включається одне або кілька торговельних підприємств залежно від розміру партій товарів, що доставляються, територіального розташування магазинів, відстані між ними, виду транспорту, його вантажопідйомності тощо.

У практиці торгівлі розрізняють два основні види маршрутів:

ѕ маятниковий;

ѕ кільцевий.

При маятниковому маршруті товар на повністю завантаженому автомобілі доставляється в один магазин, після чого автомобіль повертається до постачальника, завантажується і відправляється в інший магазин.

При кільцевому маршруті повністю завантажений автомобіль доставляє одним рейсом товари в кілька магазинів, що розташовані на шляху його руху.

Роботи з раціоналізації маршрутів передбачають вибір такої схеми завезення товарів, при котрій перевезення товарів зі складів постачальників до пунктів призначення виконувалися б з найменшими транспортними витратами.

Під час вибору маршруту завезення товарів аналізують територіальне розташування постачальників і одержувачів товарів, обсяги завезення товарів до кожного з них і намагаються забезпечити перевезення товарів найкоротшим шляхом і згідно з затвердженим графіком. При цьому з кількох можливих маршрутів вибирають найкоротші, котрі починаються та закінчуються в пункті розташування складу постачальника і проходять лише по одному разу через кожен із пунктів розташування магазинів.

Вихідним чинником під час формування маршрутів є вантажопідйомність транспортних засобів. Саме враховуючи її значення, спочатку виділяють ті маршрути, на яких обсяги завезення товарів у магазин відповідають вантажопідйомності автомобіля або кратні їй. У такі магазини завезення товарів передбачається за лінійними маршрутами (або їх різновидом -- маятниковими маршрутами, при яких автомобіль здійснює повторні перевезення вантажу в той самий пункт призначення). Для магазинів, потреба котрих у товарах перевищує вантажопідйомність автомобіля, але не кратна їй, спочатку передбачається радіальний маршрут.

Після формування всіх лінійних маршрутів решта магазинів-одержувачів товарів об'єднуються в кільцеві маршрути. При цьому в один кільцевий маршрут включаються два або кілька територіально наближених магазинів, спільний обсяг завезення товарів у які дозволяє забезпечити повне завантаження автомобіля.

Наступним етапом цієї роботи є визначення техніко-експлуатаційних показників роботи транспортних засобів і затрат часу на виконання робіт з перевезення товарів на кожному маршруті. Після розрахунку часу виконання кожного маршруту складається таблиця характеристики маршрутів.

Далі на основі аналізу характеристик маршрутів проводиться групування маршрутів, яке спрямоване на підвищення інтенсивності роботи кожного автомобіля протягом робочого дня. Як правило, в першій половині дня для автомобілів планують виконання маршрутів з невеликою довжиною, а потім -- більш тривалі маршрути.

Підсумки проведеного групування маршрутів оформляють у вигляді таблиці. В ході групування маршрутів їх можуть за потреби уточнювати або змінювати. На основі сформованих маршрутів складають графіки завезення товарів [20].

Під час розробки графіків і маршрутів централізованого завезення товарів потрібно передбачити рівномірне навантаження в роботі складів та транспорту протягом тижня, з тим щоб на кожен робочий день припадали приблизно однакові обсяги перевезень і мінімальні відхилення потреби в транспортних засобах. Разом з тим важливо забезпечити і чітке дотримання затверджених графіків.

З розробкою графіків та маршрутів завезення товарів пов'язане визначення необхідної кількості транспортних засобів для організації перевезення товарів та вибір виду і розрахунок кількості інвентарної багатооборотної тари. Розрахована кількість транспортних засобів повинна повністю забезпечувати виконання затверджених постачальником та роздрібним торговельним підприємством графіків і маршрутів централізованого завезення товарів у роздрібну торговельну мережу.



РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА СТВОРЕННЯ ТРАНСПОРТНИХ СИСТЕМ НА ПІДПРИЄМСТВІ НА ПРИКЛАДІ КОМПАНІЇ «НОВА ПОШТА»

2.1 Логістичні рішення у транспортуванні: вибір форми перевезення, вибір виду транспорту

Компанія «Нова Пошта» вже 13 років займає лідируючі позиції на ринку доставки в Україну. Більше 10 000 співробітників у 1300 відділеннях надають якісні послуги доставки в найкоротші терміни.

Сьогодні кожен третій українець регулярно користується послугами компанії «Нова Пошта», довіряючи доставку великих і малих вантажів, доставку листів, посилок і цінних документів. Компанія «Нова Пошта» працює з малим, середнім і великим бізнесом.

Всі клієнти компанії «Нова Пошта» можуть скористатися послугами кур'єрської доставки по Україні, кур'єрської доставки великих і малих вантажів, а також кур'єрської доставки документів. Замовити кур'єрську доставку по Україні можна в будь-якому відділенні компанії.

У своїй роботі компанія «Нова пошта» намагаємося задовольнити потреби кожного клієнта і керується такими принципами [17]:

1) Надійність. Сучасні методи оформлення, сортування та пакування відправлень гарантують їх збереження, а також своєчасну і точну доставку по Україні.

2) Швидкість. Швидка доставка по Україні забезпечується унікальною схемою організації внутрішньої логістики. Сучасний парк вантажних автомобілів і широка мережа відділень гарантує клієнтам доставку вантажів будь-якої складності по Україні.

3) Зручність. Відділення компанії відкриті в більш ніж 700 містах України. Широкий спектр пропонованих послуг включає вантажоперевезення і доставки великогабаритних вантажів, експрес-доставки вантажів та інших відправлень, кур'єрську доставка посилок, документів і вантажів по всій території України.

Оскільки транспортні операції є безпосереднім вираженням зв'язків між окремими етапами товароруху, ефективність цього процесу суттєво залежить від правильності прийнятих логістичних рішень.

Перше рішення - вибір форми перевезення. Для споживачів транспортних послуг можливі дві форми отримання транспортних послуг:

1) за допомогою створеного власного відділу доставки;

2) користування послугами сторонніх транспортних організацій.

У поштовій організації «Нова пошта» наявний власний відділ доставки, тому вона не користується послугами інших перевізників.

Форми перевезення мають свої недоліки та переваги, тому при виборі форми перевезення компанією «Нова пошта» було здійснено детальний аналіз кожної з них. транспортний логістика маршрут вантажопотік

Переваги створення власних відділів доставки (аргументи проти користування послугами сторонніх транспортних організацій):

1) забезпечення потрібної якості транспортних послуг;

2) запобігання аварійним ситуаціям або їх швидке усунення;

3) менші вимоги до упакування;

4) наскрізний контроль за якістю надання послуг та збереженням вантажу;

5) можливості розміщення реклами на транспортних засобах;

6) можливість отримання додаткового прибутку за рахунок надання транспортних послуг іншим підприємствам;

7) зниження транспортних витрат і ретельний контроль їх величини;

8) контроль за розкладом, часом та маршрутами перевезень.

Недоліки, що виникають при створенні власних відділів доставки (аргументи за користування послугами сторонніх транспортних організацій):

1) високі адміністративні витрати, витрати на ремонт і обслуговування транспортних засобів;

2) потреба в значних капіталовкладеннях;

3) повна відповідальність за пошкодження та псування вантажу;

4) необхідність у складанні розкладів, маршрутів;

5) ризик неокуплення зроблених капіталовкладень;

6) витрати на страхування вантажів та транспортних засобів;

7) проблеми з ліцензуванням;

8) імовірність отримання збитків унаслідок аварій.

Друге рішення - вибір виду транспорту - вирішується у взаємозв'язку з іншими задачами логістики, а саме:

- створення та підтримка оптимального рівня запасів;

- вибір виду упакування.

Основою вибору виду транспорту, оптимального для конкретного перевезення є інформація про характерні особливості видів транспорту.

Обираючи засіб доставки конкретного товару, компанія «Нова пошта» врахувала шість факторів одночасно:

ѕ час доставки;

ѕ частота відправлень вантажу;

ѕ надійність дотримання графіка доставки;

ѕ здатність перевозити різні вантажі;

ѕ здатність доставити вантаж у будь-яку точку території;

ѕ вартість перевезення.

Оскільки найбільше переваг пов'язано з використанням автомобільного транспорту, чим і пояснюється зростання його частки в обсязі перевезень, тому компанія «Нова пошта» у своїх перевезеннях використовує саме його.

На початку своєї діяльності компанія «Нова Пошта» пропонувала послуги перевезення за технологією «двері - двері», коли вантаж забирався з офісу/складу відправника та доставлявся до офісу/складу отримувача.

З 2007 року організація почала додатково працювати за технологією «склад-склад».

У 2012 році компанія створила мобільний додаток для смартфонів. Який дозволяв отримати доступ до інформації про відділення компанії, графік їх роботи, пошук відділень на карті, новини, інформацію про послуги, самостійно порахувати вартість і дізнатися терміни доставки, відстежити статус доставки вантажу та ін.

Сьогодні «Нова Пошта» надає послуги:

ѕ доставка та повернення вантажів до роздрібних мереж;

ѕ доставка палетованого вантажу;

ѕ зворотня доставка, що передбачає повернення відправнику документів за вантаж;

ѕ післяплата за товар;

ѕ виклик машини;

ѕ переадресація;

ѕ підйом вантажу на поверх;

ѕ зберігання вантажу;

ѕ упаковка вантажу.

Перевезення здійснюється за технологіями доставки: «склад-- склад», «склад-- двері», «двері-- склад», «двері-- двері».

Третє рішення - вибір перевізника. Якщо здійснено вибір на користь сторонніх перевізників, обрано вид транспортного засобу, то наступним етапом є вибір конкретної фірми-перевізника.

Одним із суттєвих факторів, які впливають на вибір перевізника, є вартість перевезення. Споживачі, купуючи транспортну продукцію, відшкодовують ці витрати у формі тарифів і фрахтових ставок, що є одночасно грошовим вираженням вартості транспортної продукції [18].

Оскільки компанія «Нова пошта» здійснила вибір на користь створення власного відділу доставки, то для них є недоцільним вибір певного перевізника.



2.2 Оцінка шляхів переміщення вантажопотоків: визначення раціональних маршрутів доставки

Вибір шляхів переміщення вантажопотоку одне з найважливіших завдань транспортної логістики, оскільки організація руху має забезпечити найбільшу продуктивність перевізного складу і найменшу собівартість перевезень.

Для оптимізації руху вантажопотоку на транспорті компанія «Нова пошта» як і багато інших транспортних організацій використовує транспортні методи, які дають змогу обрати найкращий варіант перевезення вантажів з декількох пунктів постачання в декілька пунктів призначення (споживання), забезпечуючи найменші сумарні витрати, пов'язані з виробництвом і транспортуванням виробів. Для цього вивчається потужність кожного з клієнтів.

Обираючи методи вирішення транспортних завдань, компанія «Нова пошта» починає з визначення допустимого початкового рішення, оптимізуючи його з часом. При аналізі транспортної проблеми визначаються потужність кожного постачальника і потреби кожного споживача, а також витрати на перевезення від кожного відправника до кожного отримувача, використовують правило «північно-західного кута», дотримуючись таких вимог: 1) витратити всю потужність джерела постачання; 2) задовольнити потреби кожного споживача складу; 3) перевірити, чи всі потреби задоволені.

Використовуючи матричний метод компанія «Нова пошта» визначає індекси окремих клітин. Якщо значення усіх індексів збільшується або дорівнює нулю, це означає, що можливе оптимальне рішення, з'являється можливість поліпшення рішення і зменшення сумарних витрат перевезень.

Компанія «Нова пошта» у своїй діяльності також використовує МОДІ-метод (модифікований розподільчий), за яким розраховується можливість покращання рішення індексів для кожної невикористаної клітини.

Використання МОДІ-методу починається з початкового рішення, отриманого згідно з правилом «північно-західного кута», коли визначають значущість кожного рядка і кожної колонки (рядки позначають-- R1; R2; R3;…; Ri, колонки -- K1; K2; K3, …; Kj), де Ri -- оцінка рядка і (і = 1, m), Kj -- оцінка колонки j (j = 1, n), Сіj -- витрати в клітині іj (витрати на перевезення з джерела за призначенням).

МОДІ-метод складається з п'яти кроків:

1. Розрахування оцінки для кожного рядка і колонки у вигляді Ri + Kj = Сіj, тільки для тих клітин, котрі послідовно використовуються або зайняті. Наприклад, коли клітина знаходиться на перетині рядка 2 і колонки 1, вона формує оціночний набір R2 + K1 = С21.

2. Коли виписані усі рівняння, визначають R1 = 0.

3. Вирішення системи рівнянь для усіх R- і K-оцінок.

4. Відбір найбільшого за абсолютним значенням негативного індекса і продовження вирішення завдання, використовуючи метод послідовного рішення [12].

Вантажопотоком на транспорті називають кількість вантажів в тоннах, перевезених в одному напрямі за визначений термін часу. Він складається з різних вантажів, структура яких поділяється на галузеву, групову та видову.

Для вивчення вантажопотоку на автомобільному транспорті в компанії «Нова пошта» складають шляхові таблиці, в котрих визначають взаємодію між вантажовідправниками і вантажоотримувачами. Наприклад:

Таблиця 2.1 Вантажообмін між відправниками і отримувачами [20]

Пункт відправлення	Пункт призначення	Всього відправлено
	А	В	С	D
А
В
С
D
Всього:



З метою прискорення доставки товарів, підвищення рівня використання вантажопідйомності транспортних засобів, скорочення їх загального пробігу і зменшення загальних витрат на організацію товаропостачання компанія «Нова пошта» здійснює роботи з раціоналізації параметрів даної системи, в першу чергу шляхом оптимізації маршрутів завезення товарів.

Компанія «Нова пошта» була заснована у 2001 році в місті Полтава та здійснювала перевезення за маршрутом Київ -- Полтава -- Харків. Увесь транспортний парк «Нової Пошти» тоді складався з двох легкових машин. Пізніше відкрився новий рейс: Київ -- Дніпропетровськ, який згодом було подовжено до Запоріжжя. На 2007 рік компанія вже мала склади у всіх обласних центрах України.

З кінця 2008 року по 2010 Нова пошта відкрила понад 80 представництв, загальною кількістю 120 складів у більш ніж 80 містах. Надалі темпи відкриття нових представництв зростали і на 1 жовтня 2012 року нараховувалось вже більше 1000 відділень.

19 липня 2013 року у Львові відбулося відкриття нового високотехнологічного розподільного терміналу.

Зараз компанія лідер на ринку України у сфері надання послуг експрес-доставки. Для користування послугами налічується понад 1200 відділень. У великих містах працює по декілька десятків представництв: у Києві -- 103, в Харкові -- 103, в Дніпропетровську -- 135, в Одесі -- 91, у Львові -- 52, в Полтаві -- 24 [19].

Компанія «Нова пошта» виконує роботи з раціоналізації маршрутів передбачаючи вибір такої схеми завезення товарів, при котрій перевезення товарів зі складів до пунктів призначення виконувалися б з найменшими транспортними витратами. Під час вибору маршруту завезення товарів компанія «Нова пошта» аналізує територіальне розташування складів і одержувачів товарів, обсяги завезення товарів до кожного з них і намагається забезпечити перевезення товарів найкоротшим шляхом і згідно з затвердженим графіком. При цьому з кількох можливих маршрутів вибирають найкоротші, котрі починаються та закінчуються в пункті розташування складу і проходять лише по одному разу через кожен із пунктів розташування точок доставки.

Вихідним чинником під час формування маршрутів компанії «Нова пошта» є вантажопідйомність транспортних засобів. Саме враховуючи її значення, спочатку виділяють ті маршрути, на яких обсяги завезення товарів у місце доставки відповідають вантажопідйомності автомобіля (з урахуванням питомої ваги вантажу) або кратні їй. У такі точки завезення товарів передбачається за лінійними маршрутами (або їх різновидом -- маятниковими маршрутами, при яких автомобіль здійснює повторні перевезення вантажу в той самий пункт призначення).

Після формування всіх лінійних маршрутів решта точок-одержувачів товарів об'єднуються в кільцеві маршрути. При цьому в один кільцевий маршрут включаються два або кілька територіально наближених точок, спільний обсяг завезення товарів у які дозволяє забезпечити повне завантаження автомобіля.

Наступним етапом цієї роботи є визначення техніко-експлуатаційних показників роботи транспортних засобів і затрат часу на виконання робіт з перевезення товарів на кожному маршруті. Після розрахунку часу виконання кожного маршруту складається таблиця характеристики маршрутів

Далі на основі аналізу характеристик маршрутів компанія «Нова пошта» проводить групування маршрутів, яке спрямоване на підвищення інтенсивності роботи кожного автомобіля протягом робочого дня. Як правило, в першій половині дня для автомобілів планують виконання маршрутів з невеликою довжиною, а потім -- більш тривалі маршрути.

Підсумки проведеного групування маршрутів оформляють у вигляді таблиці. В ході групування маршрутів їх можуть за потреби уточнювати або змінювати. На основі сформованих маршрутів складають графіки завезення товарів.

Під час організації системи товаропостачання компанією «Нова пошта» в сільській місцевості, де для завезення товарів у магазини може використовуватися незначна кількість доріг із твердим покриттям, формування маршрутів і їх групування фактично заздалегідь визначене територіальним розташуванням точок доставки. Тому визначення раціонального (тобто найближчого до оптимального) маршруту здійснюється способом простого перебору 2-3 варіантів. Водночас у разі організації системи товаропостачання у великих містах, де сформувалася густа мережа доріг та необхідно обслуговувати значну кількість одержувачів товарів, визначення найзручніших маршрутів утруднюються і потребує проведення складних розрахунків.



РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ МЕТОДІВ ТРАНСПОРТУВАННЯ ВАНТАЖУ

Концентрація автомобілів у великих транспортних підприємствах зробила можливим не тільки збільшувати частку участі автомобільного транспорту в перевезеннях, але і постійно удосконалювати транспортний процес, вводити прогресивні методи перевезень (централізовані за системою тягових «плечей», широке застосування контейнерів, піддонів і тому подібне), покращувати транспортно-експедиційне обслуговування, скорочувати нераціональні перевезення, організовувати прямі перевезення вантажів від виробника до споживача.

Які переваги отримують вітчизняні транспортні підприємства, що використовують логістику в своїй практиці, в порівнянні з тими, хто продовжує йти уторованими дорогами? Вони досягають більшої стабільності, передбаченості, конкурентоспроможності, технологічності в перевезеннях. У перспективі саме логістика дасть можливість багатьом транспортним підприємствам поправити свої фінансові справи на внутрішньому і зовнішньому ринках, підвищити рейтинг, об'єми перевезень і, нарешті, позбавитися від принизливої ролі субпідрядників провідних іноземних фірм там, де їх можливості набагато вищі.

На Заході логістика вже не одне десятиліття успішно працює на транспортну галузь. І весь цей час ведеться пошук всіляких шляхів зниження і оптимізації загальних витрат на здійснення перевезень, підвищення економічної ефективності логістичної діяльності, поліпшення її інформаційного і технічного забезпечення.

Причому підвищений попит на зарубіжних ринках мають, як правило, фірми, які пропонують нові, повніші комплекси логістичних і інших видів послуг. До їх числа слід віднести, наприклад, аутсорсинг - максимальне звільнення підприємств-виробників від невластивих для них трудомістких і малоефективних функцій по постачанню продукцією і її збуту.

Таким чином, актуальність розробок і вдосконалення транспортних логістичних ланцюгів і, особливо, мультимодальних ланцюгів зростає [13].

При визначенні методів транспортування необхідно порівнювати різні транспортні витрати. Тому компанія «Нова пошта» повинна використовувати методи транспортування вантажів з мінімальною тарифною вартістю. Метод об'єднання вантажів до повної завантаження є одним із способів зниження витрат на транспортування. Комбінування та об'єднання вантажів хоча і сповільнює процес доставки, проте значно знижують вартість транспортування, а відповідно вимоги до швидкості доставки можуть вимагати збільшення витрат по перевезенню вантажів.

Якщо прийнята система транспортування компанії «Нова пошта» не задовольняє повністю вимоги споживачів, слід розглядати альтернативні методи транспортування. При цьому можна вибрати метод, який буде не тільки задовольняти інтереси споживачів, але і цілком узгоджуватися з іншими факторами, які враховуються при транспортуванні вантажів. Слід не забувати, що найшвидша доставка буде незадовільною, якщо її вартість невиправдано висока. Швидка доставка вантажу, при якій товару наноситься великий збиток, також не є вирішенням проблем. Необхідно вибрати таку систему транспортування, яка забезпечувала б швидке обслуговування без заподіяння вантажу збитків і вела до значного зниження вартості перевезення.

Пошкодження товару під час його транспортування призводить до підвищення вартості обслуговування споживача. Якщо в результаті перевезень автомобільним транспортом вантаж піддається сильному пошкодженню, слід шукати шляхи транспортування цього товару іншим, більш безпечним способом. Наприклад, перевезення деяких видів товарів повітряним транспортом може скоротити відсоток збитку, що наноситься вантажу під час транспортування, і, таким чином, знизити вартість перевезення. Але враховуючи можливості та структуру компанії «Нова пошта» їм цей варіант не підходить, тому потрібно шукати інші альтернативи, наприклад, краще упаковувати вантаж.

При виборі методу транспортування слід враховувати характер упаковки товарів. Тому компанія «Нова пошта» повинна задовільно упаковувати товари для забезпечення їх безпеки під час транспортування. Упаковка товару повинна забезпечувати зниження всіляких пошкоджень товарів без підвищення при цьому їх вартості. Витрати праці найбільшою мірою впливають на вартість упаковки. Витрати праці на упаковку можуть значно перевищити вартість товару. Тип упаковки впливає на спосіб транспортування і в деяких випадках веде до підвищення вартості перевезення. У свою чергу тип упаковки залежить від специфіки товару. Наприклад, матеріали, що становлять небезпеку для життя або майна, повинні бути упаковані з особливою ретельністю, дорогі товари вимагають більш надійної упаковки, чим менш цінні товари. Таким чином, упаковка товару впливає як на спосіб, так і на вартість транспортування.

Розмите, нерозбірливе маркування може бути причиною затримки, втрати товару або неправильної його доставки. Тому компанія «Нова пошта» повинна забезпечити чітке і ясне маркування на пакувальній тарі. У маркуванні має чітко відображатися назва вантажоодержувача та вантажовідправника. Неправильне написання назви вантажоодержувача, помилки в назвах і номерах вулиць, будівель ведуть до затримок у доставці вантажів [12].

Для підвищення ефективності перевезення вантажів автотранспорт компанії «Нова пошта» повинен:

ѕ відповідати оптимальним умовам перевезень конкретних груп та найменувань товарів;

ѕ забезпечувати механізацію вантажно-розвантажувальних робіт при виконанні транспортно-експедиційних операцій;

ѕ відповідати вимогам розвитку перспективних транспортних систем, зокрема контейнерної транспортної системи;

ѕ бути високоманевровим, мати широкий діапазон вантажопідйомності;

ѕ мати високу прохідність для доставки товарів в умовах торгівлі в сільській місцевості;

ѕ передбачати можливість збільшення габаритів кузова та пристосованість їх для багатоярусного укладання товарів з метою ефективного використання вантажопідйомності транспортних засобів.

Далі, із-за неможливості постійного, централізованого контролю за роботою рухомого складу на лінії важливе значення для організації управління процесом перевезень вантажів має автоматизація системи збору первинної інформації про роботу автомобілів. Автоматизований збір первинної інформації про роботу вантажних автомобілів здійснюється тахографами -- пристроями для вимірювання числа оборотів двигуна. Тахограф встановлюється на приладовому щиті автомобіля і об'єднує спідометр з лічильником пробігу, тахометр, годинник і пристрій для запису на спеціальному диску параметрів роботи автомобіля.

Здійснення оперативного контролю, координування рухомого складу на лінії і регулювання ходу транспортного процесу неможливе без засобів зв'язку, які дозволяють здійснювати обмін інформацією, у будь-який момент часу, між всіма учасниками перевізного процесу. Отже, наявність у водія радіозв'язку дозволить помітно підвищити якість перевізного процесу. Наявність постійних вантажопотоків зумовлює організацію регулярного руху рухомого складу по заздалегідь розроблених маршрутах перевезень.

Щоб підвищити ефективність перевезення вантажів автомобільним транспортом компанія «Нова пошта» повинна забезпечувати правильний вибір і складання маршрутів руху, які повинні відповідати наступним вимогам[9]:

ѕ максимально продуктивно використовувати пробіг рухомого складу по всьому маршруту;

ѕ забезпечувати повне завантаження рухомого складу, що працює на маршруті;

ѕ час одного обороту рухомого складу на маршруті не повинен перевищувати часу однієї зміни роботи водіїв;

ѕ організація руху по можливості по найкоротшій відстані;

ѕ можливість організації диспетчерського керівництва і контролю за перевезеннями;

ѕ забезпечувати мінімальні нульові пробіги;

ѕ виключити можливість зустрічних однорідних перевезень;

ѕ добиватися виконання перевезень мінімальною кількістю рухомого складу;

ѕ дотримувати встановлені правила безпеки дорожнього руху.

Суть проблемної ситуації в автотранспортній і автодорожній сфері в сучасний період практично полягає в явній недооцінці на управлінському і особливо фінансовому рівнях ролі і місця цієї сфери в господарстві, багатообразному впливі її на фундаментальні соціальні процеси в суспільстві.

Ця недооцінка зв'язана, з сяючим проломом в науковому міждисциплінарному забезпеченні будь-яких практичних управлінських дій у сфері місцевого транспорту і місцевих шляхів сполучення.

Необхідно проглянути всі фінансові і матеріальні потоки в ланцюгах взаємозв'язків, задіяних у функціонуванні автодорожнього комплексу галузей господарства держави, не упускаючи при цьому соціальну і екологічну сторони і маючи на увазі глибокі регіональні відмінності в рівні автотранспортного обслуговування.



ВИСНОВКИ

Основним елементом транспортної логістики є транспорт. Транспорт - це галузь матеріального виробництва, що здійснює перевезення людей та вантажів. Предметом транспортної логістики є комплекс завдань, пов'язаних з організацією переміщення вантажів транспортом загального призначення.

Головна мета транспортної логістики зводиться до надання необхідних транспортних послуг у галузі постачання, збуту та переробки відходів з мінімальними витратами та орієнтацією на стабільне зменшення витрат у транспортуванні.

З викладеного також потрібно зазначити, що основними завданнями транспортної логістики є:

ѕ вибір виду транспортного засобу;

...