Антикризовий менеджмент

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Контрольна робота з дисципліни

Антикризовий менеджмент

Ст. групи ЗОМ-111

Червенкова Я.В.

Перевірив: Артамонова Н.С.

Одеса 2016

Зміст

Експрес-діагностика банкрутства. Сутність, ціль, етапи проведення

Розкрити фактори розвитку та кризи фірми-віолента

Тести № 12,16,31,42,47,56,73,84,89,91.



Експрес-діагностика банкрутства. Сутність, ціль, етапи проведення

Експрес-діагностика характеризує систему оцінки фінансового розвитку підприємства на основі даних його фінансового обліку та стандартних алгоритмів аналізу. Система експрес-діагностики банкрутства забезпечує раннє виявлення ознак кризового стану підприємства і дозволяє застосувати оперативні заходи щодо їхньої нейтралізації. Дана система ефективна на стадії легкої фінансової кризи. За інших масштабів кризового стану дана система обов'язково повинна доповнюватися системою фундаментальної діагностики.

Фундаментальна діагностика - це система оцінки параметрів кризового розвитку підприємства, що використовує методи факторного аналізу та прогнозування.

Сутність, ціль, етапи проведення.

Оцінка кризових симптомів підприємства і діагностування його фінансової кризи здійснюється задовго до прояву його явних ознак. Така оцінка і прогнозування розвитку кризових симптомів фінансової діяльності підприємства є предметом діагностики фінансової кризи.

Діагностика фінансової кризи являє собою систему цільового фінансового аналізу, спрямованого на виявлення можливих тенденцій і негативних наслідків кризового розвитку підприємства.

Основною метою експрес-діагностики фінансової кризи є раннє виявлення ознак кризового розвитку підприємства і попередня оцінка масштабів кризового його стану.

Експрес-діагностика фінансової надійності суб'єкта господарювання повинна базуватися на принципі «часової необмеженості його функціонування», згідно якого організовується і бухгалтерський облік його діяльності. Цей принцип означає, що у менеджменту підприємства немає наміру, ні вимушеної необхідності припинити в найближчому майбутньому діяльність або суттєво зменшити її масштаби.

Проведення експрес-діагностики можна організувати в наступній послідовності:

- виявлення та оцінка «хворих» та «симптоматичних» статей балансу;

- виявлення та оцінка можливих причин різких коливань величини окремих елементів балансу та його структури за суміжні періоди часу;

- оцінка дотримання балансових пропорцій та критичних значень базових показників, які характеризують фінансовий стан підприємства;

- оцінка ймовірності банкрутства в найближчій та віддаленій перспективі.

Інформація про прорахунки в діяльності підприємства концентрується в його балансі та у формах фінансової звітності 2 та 3. Явні недоліки виявляються, якщо в балансі є «хворі» статті, які слід розділити на такі дві групи:

- ті, що вказують на недоліки, які в найближчому майбутньому можуть привести до фінансової кризи;

- ті, що викликані певними прорахунками в управлінні фінансовими та матеріальними ресурсами, що погіршує фінансовий стан підприємства.

До першої групи безумовно слід віднести, статтю «Збитки» в формах фінансової звітності 1 та 2, а також наявність кредитів і позик, які неповернені у встановлений термін, простроченої кредиторської та дебіторської заборгованості. Наявність цих видів збитків вказує або на неефективний менеджмент, або на технологічну відсталість виробництва, що зумовлює низьку якість та високу собівартість продукції. Оцінку наявності непогашених кредитів і дебіторської та кредиторської заборгованості обов'язково слід проводити на базі динаміки цих сум за декілька суміжних періодів. Їх наявність свідчить про серйозні фінансові проблеми в роботі підприємства. Якщо такі суми присутні на кінець декількох періодів, то підприємство хронічно працює незадовільно та переживає фінансову кризу. Якщо непогашені кредити та прострочена кредиторська заборгованість перевищують 30 % поточних зобов'язань, то можна стверджувати, що підприємство вступило у першу фазу фінансової кризи. Уточнити причини фінансової кризи можна тільки на основі матеріалів бухгалтерського обліку, а це прерогатива тільки внутрішнього фінансового аналізу, який можуть проводити тільки працівники самого підприємства (керівники, фінансові менеджери, бухгалтера-аналітики).

До другої групи слід віднести статті, які подані в формах звітності, або елементи цих статей, які можуть бути уточнені за допомогою аналітичних розшифровок .

Так, підвищення частки дебіторської заборгованості в активах підприємства, чи в робочому капіталі означає, що або підприємство проводить нерозумну політику товарного кредитування відносно своїх клієнтів, або є неплатоспроможним. Крім того за зміною частки дебіторської заборгованості може стояти концентрація продаж за незначною кількістю клієнтів або на вузьких сегментах ринку, скорочення цього ринку з різних причин змушує підприємство йти на все більші уступки своїм споживачам з метою підтримання масштабів виробництва.

Симптоматичною ознакою є дані про іммобілізацію коштів в запасах сировини та матеріалів, готовій продукції та незавершеному виробництві. В такому випадку слід звертати увагу не тільки на ріст частки цих показників, які свідчать не тільки про затоварювання складів внаслідок падіння попиту на продукцію підприємства, але й про неритмічність виробництва та нерівномірність постачання, які ведуть до невиконання зобов'язань та фінансових санкцій.

Джерела майбутніх фінансових проблем знаходяться також в площині збільшення адміністративних і позареалізаційних витрат та падінні розміру маржинального прибутку, що свідчитиме про погіршення якості менеджменту в усіх сферах діяльності підприємства.

На наступному етапі експрес-діагностики фінансової надійності підприємства слід розрахувати й оцінити показники платоспроможності та фінансової стійкості та порівняти їх з нормативними значеннями, відслідковувати динаміку за останні два-три роки. В якості оціночних показників на цьому етапі експрес-діагностики бажано використати такі показники, як масштаби операційної діяльності; частку підприємства на ринку, розмір власного та робочого капіталу, власного оборотного капіталу, операційного прибутку у валовому його обсязі, чистий грошовий потік, оборотність капіталу, показники ліквідності. Негативні поточні значення таких показників, або їх динаміка свідчать про можливість виникнення в найближчому майбутньому значних фінансових проблем, в тому числі можливого банкрутства .

За цією методикою можна проаналізувати й інші показники роботи підприємства, негативні значення, яких не дають підстав розглядати поточний фінансовий стан як критичний, однак в сукупності вони свідчать, що при певних умовах і обставинах або не прийнятті дійових заходів фінансова надійність підприємства може різко погіршитись. До таких показників можна віднести: нерівномірність та неритмічність роботи підприємства, втрата контрагентів та різкі зміни в портфелі замовлень, зміна ключових працівників в апараті управління, відсутність інвестицій в технічний і технологічний розвиток виробництва, участь у судових та арбітражних процесах.

При експрес-діагностиці фінансової надійності слід будувати систему розпізнавання кризи за допомогою теорії слабких сигналів, згідно якої стале відхилення фактичного показника від нормативного (планового) в межах 5 % вважається випадковим і його не слід брати до уваги при проведенні оцінки. Якщо відхилення складають від 5-15 % - вважається, що існує певна закономірність в розвитку подій, які в майбутньому можуть створити проблемну ситуацію. При відхиленні в межах 15-30 % - можна стверджувати, що існують реальні симптоми фінансової діяльності товариства, які можуть привести до кризових явищ в найближчій перспективі. Коли відхилення перевищують 30 % - це вказує, що існуючі проблеми потребують негайного вирішення, без вирішення яких подальшеефективне функціонування підприємства неможливе.

Завершують експрес-діагностику фінансової надійності суб'єкта господарювання оцінкою його можливого банкрутства. Згідно «Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства, чи доведення до банкрутства» затверджених Міністерством економіки України (наказ № 1361 від 26.10.2010 р.) слід здійснювати оцінку за допомогою коефіцієнта Бівера, який розраховується:

Кб = (ЧП + А) / ПК, (1.1)

де ЧП - чистий прибуток підприємства;

А - амортизація як елемент операційних витрат;

ПК - позиковий капітал (довгострокові та поточні зобов'язання).

Ознакою фінансової нестабільності суб'єкту господарювання є таке фінансове становище підприємства, у якого протягом тривалого часу (1,5 - 2 роки) цей коефіцієнт не перевищує 0,2.

Це свідчить про те, що підприємство може спрямовувати на розвиток виробництва незначну частку своїх власних фінансових ресурсів, а значить в майбутньому одержить незадовільну структуру балансу [12, с.371].

При оцінці кризового стану підприємства використовують три характеристики: легка криза, важка криза; катастрофа.

Катастрофічний стан підприємства передбачає пошук ефективних форм санації або застосування крайнього заходу - ліквідації підприємства.

Більш точні прогнози при проведенні експрес-діагностики відносно можливості банкрутства підприємства, можна одержати за допомогою застосування методів регресійного та дискримінантного аналізу. Типовим інструментом такої діагностики є z - показник, який розраховується за моделлю Альтмана 1985 року:

Z = О,717 * Х1 + 0,847 * Х2 + 3,107 * Х3 + 0,420 * Х4 + 0,998 * Х5 (1.4)

де Х1 - відношення робочого капіталу до суми всіх активів підприємства;

Х2 - відношення чистого прибутку до загальної суми активів;

Х3 - відношення чистого доходу до загальної суми активів;

Х4 - відношення ринкової вартості підприємства (ціна його акцій) до суми позиченого капіталу;

Х5 - відношення обсягу продажу до загальної суми активів підприємства.

Якщо z < 1,2, то ймовірність банкрутства дуже висока, коли 1,2 < z < 2,0, то ймовірність банкрутства висока, коли 2,0 < z < 2,9, то ймовірність банкрутства можлива, і нарешті - коли z > 2,9, то підприємство є фінансово стійким, а ймовірність банкрутства - дуже низька. За даними зарубіжних джерел точність прогнозування банкрутства за цією моделлю сягає 95 %.

Пропонуємо перейти від інтегральних показників розрахованих по певній моделі до спеціального коефіцієнта можливості банкрутства, який слід розраховувати за такою схемою:

Кмб= Zn / Zg (1.7)

де Кмб - коефіцієнт можливості банкрутства;

Zn - інтегральний показник по моделі для кожного підприємства;

Zg - інтегральний показник по цій ж моделі на основі середньогалузевих показників.

Якщо Кмб > 1,5, то фінансовий стан підприємства відносно стабільний і йому банкрутство не загрожує.

Коли знаходиться в межах від 0,8 до 1,5 то фінансовий стан підприємства задовільний, хоча в нього можуть бути певні фінансові проблеми. І на завершення, якщо Кмб < 0,8 то підприємство переживає фінансову кризу та імовірність банкрутства для нього дуже висока.Завершуючи слід відзначити, що окремі етапи чи аналітичні показники експрес-діагностики, якщо їх використовувати ізольовано - малоінформативні та не дозволяють однозначно оцінювати фінансову надійність суб'єкта господарювання. Тільки використовуючи їх в комплексі, при їх просторово-часовому зіставленні можна встановити правильний діагноз якості фінансового менеджменту на підприємстві та підготувати обґрунтовані антикризові управлінські рішення.

Розкрити фактори розвитку та кризи фірми-віолента

банкрутство діагностика фірма віолент

Фірми-віоленти характеризуються стійким становищем фірм на ринку. Фірми-віоленти - великі підприємства, характеризуються високим рівнем освоєння технологій і масових випуском продукції.

У цей період організація досягає зрілого стану, стійкого становища на ринку. Конкурентоспроможність її висока, вона почуває себе впевнено. Фірми-віоленти - це фірми із силовою стратегією, працюють, як правило, в галузі великого бізнесу, характеризуються високим рівнем освоєної технології, масовим випуском продукції.

Фірми-віоленти можуть виступати в трьох видах: національного віолента, інтернаціонального віолента, деструктурованого віолента.

Національні віоленти майже завжди організують венчурні, у тому числі експлерентні фірми, пов'язані з розробкою нового продукту чи дизайну, новими організаційними структурами продажу і виробництва. За оцінками фахівців, загальна кількість національних віолентів у промисловій сфері повинна бути не більше 20%, у протилежному випадку ослабне "підживлення" розвитку новими ідеями, продукція чи послуги можуть швидко старіти морально.

Деякі групи великих національних віолентів, незважаючи на свої розміри, не втрачають здатності до швидкого росту. Вони динамічні і дають найбільш яскраві приклади агресивної конкуренції у верхньому ешелоні (їхній стан визначається як стан "гордого лева"). Особливості їхньої позиції на ринку часто пов'язані з володінням технологічними й організаційними перевагами в конкретній галузі виробництва й економічної діяльності. Прагнення цілком використовувати вигоди часто змушує ці фірми виступати порушниками спокою, робить їх мінімально зацікавленими в співробітництві з іншими гігантами.

У процесі розвитку компанії нерідко втрачають колишній динамізм, знаходячи натомість стійку стабільність (їхнє становище називають позицією "могутнього слона"). Остання забезпечується переважно трьома факторами: великими розмірами, диверсифікацією, наявністю широкої міжнародної мережі філій.

Фактори розвитку:

1.Наявність колективу, що працює над іміджем фірми

2.Висока якість кадрового складу

3.Фінансова стійкість

4.Низькі питомі витрати (в тому числі накладні витрати)

5.Висока технічна оснащеність

6.Сформована стабільна номенклатура продукції

7.Єдність наукових і виробничих процесів

8.Великі виробничі потужності. Можливість значних прибутків

9.Конкурентоспроможність продукції

10.Висока соціальна забезпеченість кадрів

Фактори ризику:

1.Поява значних розбіжностей в колективі

2.Організація в колективі опозиції

3.Обмеженість ресурсів

4.Залежність від ринкової кон'юнктури

5.Організаційна інертність структури

6.Консерватизм у нововведеннях

7.Складні комунікаційні зв'язки

8.Велика чисельність управлінського персоналу

9.Слабка пристосованість і реакція на принципово нову продукцію

10.Малодинамичные наукові структур.Начало формы

В умовах жорстокої конкуренції важко залишатися постійно пертим у створенні нововведень, але широке в асортиментному і географічному відношенні охоплення ринку дозволяє стати менш залежним від результату конкурентної гонки. Жодне нововведення, реалізоване суперниками, не торкнеться всіх сегментів ринку. Отже, завжди залишаються можливості наздогнати конкурентів.

Суть проблеми полягає в тім, що більш розвинуті в економічних відносинах країни прагнуть перевести в Україну екологічно брудні виробництва, що, в кінцевому рахунку, ставить під загрозу національну безпеку країни.

Але ситуація не є безнадійною. Вихід полягає, як правило, у дезінвестиціях, у безжалісному рятуванні від збиткових виробництв і зниженні витрат у підприємствах, що зберігаються. Зменшивши свої розміри, фірма одержує можливість фінансового оздоровлення.

При цьому можлива і така ситуація. Фірма, що потрапила в смугу кризового розвитку, нерідко втрачає самостійність чи повільно переходить на другорядні ролі в економічному розвитку, перетворюючись в деструктурований віолент.

Захід монополій пов'язаний із станом, за образним висловом, В«неповороткого бегемота В». Зберігаючи гігантський оборот, фірма поступово втрачає здатність домагатися сумірною прибутку.

Вихід з даного кризового бізнесу можливий при позбавленні від збиткових виробництв і зниження витрат в зберігаються підприємствах. Зменшивши свої розміри, фірма отримує певну ступінь мобільності та можливість фінансового оздоровлення. У даному випадку, можлива ситуація, коли компанія, що потрапила в криза, нерідко втрачає самостійність і переходить на другорядні ролі в економічному розвитку, що характерно для деструктурованого віолента

Тести

Тест 12

Яка із причин кризи фірми можлива на стадії віолента:

а) обмеженість ресурсів;

б) недостатня технічна оснащеність;

в) низька ефективність виробництва й керування;

г) консерватизм у нововведеннях.

Тест 16

Який стан характерно для фірми-патієнта:

а) зростання і розвиток;

б) стагнація й згортання діяльності:

в) банкрутство й реструктуризація;

г) стабільність фінансових позицій.

Тест 31.

Кореляційний аналіз використається при проведенні:

А) Експрес - діагностики банкрутства;

Б) Фундаментальної діагностики банкрутства;

В) в обох випадках.

Тест 42.

Для якого етапу фінансової стабілізації характерна реалізація принципу «стиску підприємства»

А) стратегічного;

Б) тактичного;

В) оперативного.

Тест 47.

Які з перерахованих нижче форм санації відносяться до напрямку «реструктуризація»

А) цільовий банківський кредит;

Б) передача в оренду;

В) перетворення в АТ;

Г) реструктуризація короткострокових кредитів у довгострокові;

Д) дотації й субвенції за рахунок бюджету;

Е) приватизація;

Ж) державне пільгове кредитування.

Тест 56.

Які з перерахованих заходів реалізуються в рамках технічної санації:

А) впровадження нових елементів у технологічний процес;

Б) заміна устаткування;

В) участь у виставках, ярмарках, презентаціях;

Г) запровадження в дію нових підрозділів;

Д) організація системи контролінгу на підприємстві;

Е) розробка контрактів на поставку продукції в інші регіони;

Ж) нововведення щодо економії енергоносіїв;

З) створення системи участі працівників у прибутку;

И) скорочення цехових і загальнозаводських витрат;

К) виділення додаткового пакету акцій керівникам провідних підрозділів підприємства.

Тест 73.

Ліквідатор призначається:

А) судом;

Б) комітетом кредиторів;

В) власниками підприємства-банкрута

Тест 84.

Яким з перерахованих суб'єктів направляється рішення суду про ліквідацію юридичної особи?

А) Раді кредиторів;

Б) органу державної статистики;

В) власникові;

Г) профспілці працівників підприємства-банкрута;

Д) органу державної реєстрації юридичної особи;

Е) органу державної податкової служби за місцем перебування банкрута;

Ж) банкові, що обслуговував підприємство.

Тест 89.

Учасником справи про банкрутство містостворюючого підприємства може бути:

А) фонд держ.майна України;

Б) орган місцевого самоврядування адмін.-територіальної одиниці;

В) союз промисловців та підприємців України.

Тест 91.

За доведення підприємства до банкрутства, що зазнало значний матеріальний збиток передбачено покарання:

А) позбавлення волі на строк до 3-х років з конфіскацією майна;

Б) позбавлення волі на строк до 5-ти років з конфіскацією майна;

В) позбавлення волі на строк до 7-ми років з наступним позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю до 3-х років.



Список літератури

Конспект лекцій з дисципліни «Антикризове управління»: для студ. спец. 7. 03060101 - «Менеджмент організацій і адміністрування (за видами економічної діяльності) » усіх форм навчання /українською мовою/ Н.С. Артамонова - Одеса: ОНПУ. - 2014.- 99 с

Лігоненко Л.О. Методологія діагностики загрози банкрутства підприємства та напрями її удосконалення // Фінанси Укораїни. - 1998 - №8. -С. 136-138

Маренков Н.Л. Кризисное состояние предприятия. Как преодолеть и не допустить его // Содействие. -2000. - №3-4. - С. 28-35

Пахомова Т.М. Стратегічний розвиток підприємства та його обліково-аналітичне забезпечення // Збірник наукових праць Луганського державного аграрного університету. - Вип.№14. - Луганськ, 2002. -С. 397-399.

Василенко О.В. Антикризове управління підприємством: Навч. посібник. - Київ.: Центр навчальної літератури, 2008. - 504 с.

Размещено на Allbest.ru

...