Контроль як функція в системі менеджменту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Контроль у системі менеджменту

1.1. Сутність та принципи управлінського контролю

1.2. Функції контролю

1.3. Види контролю

РОЗДІЛ 2. Оцінка системи контролю на підприємстві

2.1. Соціально економічна характеристика діяльності фермерського господарства

2.2. Система контроль на підприємстві

2.3. Процес та етапи здійснення контролю

РОЗДІЛ 3. Шляхи вдосконалення процесу контролю в господарстві

3.1. Контроль та аудит

3.2. Ревізія господарської діяльності

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Розвиток продуктивних сил суспільства супроводжується поглибленням поділу, що породжує об'єктивну необхідність координації різних видів і різновидів праці в добре організованих соціально- ринкових системах. управлінський контроль господарство

Управління є необхідним елементом ефективної форми організації колективної діяльності людей.

Управління можна трактувати як цілеспрямований дію на об'єкт з метою змінити його стан або поведінку в зв'язку зі зміною обставин. Тому управління необхідно здійснювати практично на всіх стадіях виробництва.

Елементи, на які спрямована ця діяльність, створюють об'єкт управління, який має, як правило, параметри як в просторі, так і часі. Об'єктами такого виду управління, перш за все, є різні форми суспільних відносин, поведінки і діяльності людей.

Контроль як функція управління підпорядкований вирішенню завдань системи управління. Контроль проявляється як функція системи управління суспільними процесами. Суть контролю полягає в тому, що суб'єкт управління здійснює облік перевірку того, як об'єкт управління виконує його настанови.

Основною метою цієї функції є блокування відхилень діяльності суб'єкта управляння від заданої соціальної програми, а в разі виявлення аномалій - приведення керованої системи в стійке положення за допомогою всіх соціальних регуляторів.

Управління і контроль - явища, тісно пов'язані одне з одним.

Контроль - це процес забезпечення досягнення цілей організації за допомогою оцінки та аналізу результатів діяльності, оперативного втручання у виробничий процес і прийняття коригуючих дій.



РОЗДІЛ 1. Контроль у системі менеджменту

1.1 Сутність та принципи управлінського контролю

Управлінський контроль є одною із основних функцій менеджменту, ціль якої кількісна і якісна оцінка праці та облік результатів роботи організації. Головними інструментами реалізації цієї функції є спостереження, перевірка всіх сторін діяльності, облік та аналіз. В загальній системі управління контроль виступає як елемент зворотнього зв'язку. За результатами контролю проводиться корегування раніше прийнятих рішень, планів, норм і нормативів. Ефективно поставлений контроль має стратегічне спрямування, орієнтується на кінцеві результати, здійснюється своєчасно і достатньо є простим.

Остання вимога особливо важлива в сучасних умовах, коли організація прагне будувати роботу на принципі довіри до людей, що веде до суттєвого скорочення контрольних функцій, які виконуються безпосередньо менеджерами. За таких умов контроль стає менш жорстким і більш економічним.

Контроль виступає одним з головних інструментів розвитку організації. В менеджменті без контролю неможливий управлінський процес. Контроль - це обов'язкова функція менеджменту, є заключною стадією управлінського процесу і відіграє роль зв'язуючої ланки між керуючою і керованою системами.

Існують декілька причин які обумовлюють необхідність управлінського контролю:

по-перше - необхідність спостерігати за тим, чим працюючі зайняті, що і як вони роблять. Сукупний ефект навіть дрібних помилок може суттєво вплинути на зниження потенціалу діяльності організації;

по-друге - постійні зміни в оточуючому середовищі з якими організація та їх менеджери стикаються, вимагає відповідного реагування. Зміни вимагають керування не тільки намічених планів, а навіть цілей організації. Добре організований контроль допомагає менеджерам своєчасно пристосовуватися до змін;

по-третє - це постійно зростаюча складність роботи організацій, які займаються бізнесом, внаслідок росту їх розмірів і масштабів виробництва. Зі зростанням виробництва менеджери, які відповідальні за виконання всіх задач організації, не можуть персонально спостерігати за кожним видом діяльності, а також змінами умов на ринку і особисто вирішувати виникаючи проблеми. Тому їм необхідна формальна система контролю.

Діяльність організації вимагає щоб контроль і планування були щільно зв'язані між собою та були безперервними. Сутність контролю полягає в трьох основних елементах:

1.встановлення контрольованих стандартів діяльності;

2.аналіз результатів діяльності за допомогою контролю; 3.корегування технологічних, господарських та інших процесів у відповідності до обґрунтованих висновків і прийнятих рішень.

Без контролю починається хаос і об'єднати діяльність працюючих стає неможливо. Зміна законів, технологій, умов конкуренції та інших зовнішніх факторів можуть перетворити реальні плани в недосяжні. Для своєчасного реагування на подібні зміни в організаціях повинен бути налагоджений ефективний контроль.

Принципи контролю - це основні елементи науково - обґрунтованої системи контролю.

Контроль повинен відповідати таким вимогам:

всеохоплюючим, тобто утримувати в полі зору основні сфери діяльності організації - зовнішню ситуацію і внутрішні процеси. Але це не означає, що контроль повинен бути тотальним, фіксувати всі події в організації. Необхідно домагатися науково - обґрунтованого підходу, який би дозволяв мати достатньо повну і об'єктивну інформацію.

До його здійснення необхідно залучати весь персонал організації та максимально розширювати повноваження працюючих;

постійним і оперативним, тобто повинен здійснюватися постійно з певними інтервалами часу і обов'язково своєчасно або з деяким випередженням, в цілях усунення виявлених недоліків;

об'єктивним і безперервним, означає щоб висновки контролерів були аргументованими, будувалися на достовірних фактах, встановлених за допомогою доказів і свідчень, а сам процес контролю здійснювався постійно;

Масовим і гласним, що передбачає всеосяжність контролю, поширення його на всі види діяльності, структурні підрозділи і усіх працюючих в організації;

дієвим і плановим, означає, що за результатами контрольних перевірок повинні вживатись заходи, спрямовані на ліквідацію виявлених недоліків. Плановість необхідна для уникнення як зайвого контролю так і безконтрольності за деякими видами діяльності або працівниками;

мати кінцеві результати, тобто контроль розглядається як засіб досягнення цілей;

Гнучким, тобто контроль повинен бути тісно зв'язаний з плануванням, системою управління, зі змінами в структурі організації,

інакше він буде запізнюватися і стане недієздатним;

орієнтованим на людину,передбачає не тільки об'єктивність контролю, але його доброзичливість, виключення будь якого стеження за людиною, що істотно може погіршити морально-психологічний клімат в колективі;

економічним, означає, що користь від контролю повинна перевищувати витрати на його проведення.

З цієї причини необхідно скоротити до мінімуму всі пов'язані з контролем витрати на технічні засоби, збір, переробку і зберігання інформації.

Головна ціль контролю - не виправлення помилок, а запобігання їх, що для організації буде значно дешевше. Без надійної системи контролю ні одна організація не може успішно функціонувати. Основними задачамиконтролю є наступні:

визначити у зовнішньому і внутрішньому середовищах організації фактори, які можуть здійснювати істотний вплив на її функціонування і розвиток, своєчасно на них відреагувати;

розкрити неминучі в діяльності організації порушення та помилки і оперативно прийняти заходи по їх усуненню;

оцінка роботи організації та її персоналу за визначений період, ефективності і надійності системи управління нею.

У підсумку, контроль дозволяє запобігти негативних результатів діяльності і створює необхідні передумови для стимулювання персоналу.

1.1 Функції контролю

У менеджменті контроль можна визначити як процес спостереження за тим, як підприємство рухається до наміченої мети, та коригування відхилень від прийнятого курсу в разі необхідності.

Управління фірмою взагалі неможливе без контролю. Надання повної свободи дій не робить людину керівником. При здійсненні управління особливого значення набуває принцип управління за відхиленням. Якщо все йде відповідно до поставлених завдань та відповідно до вимог стандартів, ніякого втручання не потрібно. Мета контролю полягає у виявленні таких відхилень. Для вчасного виявлення цих відхилень необхідно мати чітке уявлення про основну мету фірми, її завдання, методи стандартизації та підготовку кадрів.

Без чіткого визначення їх і без наявності достовірних стандартів неможливо сказати, що є відхиленням від плану, а що ні. Зв'язок між плануванням та контролем -- критичний, оскільки він сприяє визначенню продуктивності відносно встановлених у процесі планування стандартів.
Функція контролю включає облік і аналіз інформації про фактичні результати діяльності всіх підрозділів організації, порівняння їх із плановими показниками, виявлення відхилень і аналіз їхніх причин, розробку заходів щодо досягнення поставленої мети.

Роль та значення контролю визначається тим, що він є способом організації зворотних зв'язків, завдяки яким орган управління одержує інформацію про хід виконання його рішень. Якщо справи йдуть добре, тоді контроль дає змогу підтримувати хід справ; якщо результати гірші від очікуваних, тоді контроль допомагає внести необхідні корективи.

Менеджери оцінюють стан справ на підприємстві на основі звітів, які одержують від інших працівників організації, а також із зовнішніх джерел. Вони визначають орієнтири відповідно до наміченої на етапі планування мети й завдань. Потім, у міру необхідності, вони вносять корективи шляхом перепланування, реорганізації або переорієнтації. Таким чином, у процесі контролю виявляється, наскільки узгодженими є всі функції управління, оскільки виявляються недоліки, допущені при виконанні їх.
Контроль безпосередньо пов'язаний із функцією планування. Стратегічні плани відображають зміни як усередині організації, так і за її межами, і процес контролю дає змогу менеджерам упевнитися в тому, наскільки діє прийнята стратегія. Якщо підприємство постійно здійснює контроль, помилки можна вчасно помітити і вчасно вжити відповідних заходів для попередження проблем. Контроль дає змогу бачити всю справжню картину стану виробництва. Тому від його ефективності в кінцевому підсумку залежить якість рішень, що приймаються, та вчасне виконання їх.

Перш за все виділимо два типи контролю -- стратегічний і тактичний.

Стратегічний контроль спрямований на розв'язання стратегічних завдань і тісно пов'язаний зі стратегічним плануванням та управлінням.

Тактичний контроль забезпечує систематичні спостереження за виконанням поточних завдань, програм, планів.

Виділяють три основні види контролю: попередній, поточний, заключний.

Попередній контроль здійснюється через правила, процедури, поведінку до фактичного початку роботи. Цей вид контролю використовується стосовно людських (трудових), матеріальних, фінансових ресурсів.

Попередній контроль у сфері трудових ресурсів досягається за рахунок ретельного аналізу ділових і професійних знань, навичок, необхідних для виконання тих чи інших посадових обов'язків, і відбору найбільш підготовлених та кваліфікованих працівників.

Попередній контроль за матеріальними ресурсами також є обов'язковим, тому що високоякісний товар із сировини низької якості не зробиш. Контроль здійснюється шляхом розробки стандартів якості та проведення фізичних перевірок матеріалів на відповідність встановленим вимогам. Одним із способів попереднього контролю є вибір таких постачальників, у яких матеріали мають відповідну якість.

Засобом попереднього контролю фінансових ресурсів є бюджет.
Поточний контроль здійснюється в процесі проведення роботи безпосередньо менеджером (керівником). Регулярна перевірка роботи підлеглих, обговорення проблем, що виникають, пропозиції щодо вдосконалення роботи дають змогу усувати відхилення від планів та інструкцій. Він обов'язково передбачає одержання даних про фактичні результати, тобто ним забезпечується зворотний зв'язок під час роботи.
При заключному контролі фактичні результати порівнюються із запланованими. Порівнюючи фактичні результати із запланованими, керівництво має можливість оцінити, наскільки правильно було складено плани, і дає можливість ефективно здійснювати функцію мотивації.
У фаховій літературі описано цілий ряд підходів до поділу форм контролю.

Ми зупинимося на такому: фінансовий, виробничий, маркетинговий і контроль за якістю.

Фінансовий контроль є основою загального управлінського контролю та здійснюється на основі одержання від кожного підрозділу фінансової звітності за стандартними формами. Він охоплює всі аспекти життєдіяльності організації: виробництво, маркетинг та безпосередньо саме управління і включає бюджет, аналіз рентабельності, аналіз відносних показників, віддачу інвестицій тощо.

Виробничий контроль включає 6 головних функцій: маршрутизація, тобто послідовність операцій; завантаженість, тобто розподіл робіт; виробничі графіки, що визначають час, коли має виконуватися кожна операція; попереднє оцінювання вартості виконання робіт; диспетчеризація, або процес поточного впорядкування роботи; відправка як завершальна діяльність, у процесі якої перевіряється виконання планів.

Маркетинговий контроль ґрунтується на аналізі можливостей збуту, частки ринку, співвідношення між витратами на маркетинг та збутом, спостережень за поведінкою клієнтів.

Контроль за якістю включає новизну, технічний рівень, відсутність дефектів при виконанні робіт, надійність в експлуатації, яка є одним із важливих засобів конкурентної боротьби, завоювання та утримання позицій на ринку.

Із загальноекономічного погляду контрольну функцію менеджменту підприємства можна зобразити так (рис. 16).



З погляду практики менеджменту процес контролю є замкнутим циклом, який складається з чотирьох етапів стосовно конкретного об'єкта і здійснюється на всіх рівнях управління.

На першому етапі циклу контролю менеджери вищої ланки встановлюють стандарти, тобто критерії оцінювання роботи організації в цілому. Стандарти, що використовуються для контролю, мають бути тісно пов'язані зі стратегічною метою, тому що може виникнути ситуація, коли підприємство буде суворо контролювати виконання неправильного завдання. Як приклади конкретних стандартів можна навести такі показники. У 2001 р. прибутки збільшаться з 5 до 10% , складальний цех буде випускати щомісячно 1000 комп'ютерів при браку менше 2 %, торгові агенти будуть щомісячно встановлювати контакти з п'ятьма потенційними клієнтами.
На другому етапі контрольного циклу оцінюються результати діяльності на всіх рівнях компанії в усіх підрозділах. Більшість компаній використовують як кількісні, так і якісні критерії оцінювання.
На третьому етапі реальні результати діяльності порівнюються з прийнятими стандартами. Менеджери з'ясовують причини будь-яких відхилень у роботі організації. Якщо результати діяльності відповідають стандартам, тоді на четвертому етапі немає необхідності у змінах.

Проте якщо результати діяльності з тих чи інших причин не відповідають стандартам, то на цьому етапі здійснюються відповідні коригуючі дії, які можуть полягати або у внесенні змін у саму діяльність організації, або в переоцінці стандартів



Під час контролю слід дотримуватися таких правил.

Встановлювати жорсткі, але реальні для досягнення стандарти й такі, що об'єктивно відображають результати діяльності людей. Чіткий стандарт часто формує мотивацію вже тим, що працівник точно знає, чого від нього хоче організація.

Встановлювати двостороннє спілкування між менеджерами і підлеглими. Уникати прискіпливого і прихованого контролю. Менеджерам не слід перевантажувати своїх підлеглих численними формами контролю. Крім того, контроль має бути всеохоплюючим, операційним, оперативним, зосередженим на результатах, простим, безперервним.

Отже, контроль -- це процес, за допомогою якого менеджери переконуються, що діяльність підприємства здійснюється відповідно до плану. Менеджер спочатку встановлює мету и завдання та методи досягнення їх. Процес управління передбачає контроль за досягненням мети.

За таких умов менеджер може вчасно зафіксувати відхилення від плану або невідповідність плану мети і вжити необхідних заходів для коригування їх.

Зв'язок між плануванням та контролем -- критичний, оскільки він сприяє визначенню продуктивності щодо встановлених у процесі планування стандартів.

Такий зв'язок приводить до кращого взаєморозуміння або зворотного зв'язку, тому що ті, хто планує, не завжди є тими, хто управляє, і ці дві групи мають взаємодіяти, щоб успішно виконувати свої завдання.
Контроль дає змогу менеджеру порівнювати реальні результати з бажаними.

Функція контролю є засобом спостереження за виконанням робіт і коригування для гарантованого досягнення відповідних результатів. Контроль допомагає в регулюванні курсу організації.

Основними функціями контролю є:

діагностична - ведуча функція, яка передбачає обов'язкову необхідність вивчення стану справ в організації, тобто поставити діагноз;

Зворотнього зв'язку - інформація, яка надходить керівнику про хід вирішення задач, дає можливість впливати на процес;

Орієнтуюча - проявляється в тому, що всі питання, які постійно контролює начальник, набуває особливого значення в свідомості виконавців, направляє їх зусилля в першу чергу на об'єкт підвищеної уваги керівника;

Стимулююча - близька до орієнтуючої, але вона направлена не на конкретні роботи, а на виконання і залучення до процесу праці невикористаних резервів, і в першу чергу людських;

Корегуюча - зв'язана з уточненнями, які вносять в рішення на основі матеріалів проведеного контролю;

Педагогічна - контроль, при умілій його побудові, сприяє продуктивній і сумлінній праці.

Функція контролю включає облік і аналіз інформації про фактичні результати діяльності всіх підрозділів організації, порівняння їх із плановими показниками, виявлення відхилень і аналіз їхніх причин, розробку заходів щодо досягнення поставленої мети.



1.3 Види контролю

Найважливішим засобом попереднього контролю фінансових ресурсів є бюджет, який дозволяє також здійснити функцію планування.

Поточний контроль базується на вимірюванні фактичних результатів, отриманих після проведення роботи, спрямованої на досягнення бажаних цілей. Для того щоб здійснювати поточний контроль таким чином, апарату управління необхідна зворотний зв'язок.

Три основні види контролю:

- Попередній;

- Поточний;

- Заключний.

Попередній контроль. Це вид контролю називається попереднім тому, що здійснюється до фактичного початку робіт на стадії планування і створення організаційних структур

Основними засобами здійснення попереднього контролю є реалізація (не створення, а саме реалізація) певних правил, процедур і ліній поведінки.

В організаціях попередній контроль використовується в трьох ключових областях - по відношенню до людських, матеріальних і фінансових ресурсів.

Попередній контроль в області людських ресурсів досягається в організаціях за рахунок ретельного аналізу тих ділових і професійних знань і навичок, які необхідні для виконання посадових обов'язків і відбору найбільш підготовлених і кваліфікованих людей.

До методів попереднього контролю матеріальних ресурсів відноситься також забезпечення їх запасів в організації на рівні, достатньому для того, щоб уникнути дефіциту.

Заключний контроль. При поточному контролі використовується зворотний зв'язок в ході проведення самих робіт для того, щоб досягти необхідних цілей і вирішити виникаючі проблеми перш, ніж це зажадає дуже великих витрат. У рамках заключного контролю зворотний зв'язок використовується після того, як робота виконана. Або відразу після завершення контрольованій діяльності, або по закінченні певного заздалегідь періоду часу фактично отримані результати порівнюються з необхідними.

Хоча заключний контроль здійснюється занадто пізно, щоб відреагувати на проблеми в момент їх виникнення, проте він має дві важливі функції:

- Одна з них полягає в тому, що заключний контроль дає керівництву організації інформацію, необхідну для планування у випадку, якщо аналогічні роботи передбачається проводити в майбутньому.

- Друга функція заключного контролю полягає в тому, щоб сприяти мотивації. Якщо керівництво організації пов'язує мотиваційні винагороди з досягненням певного рівня результативності, то, очевидно, що фактично досягнуту результативність треба вимірювати точно і об'єктивно

Характеристика видів контролю

Державний позавідомчий контроль здійснюється спеціальними органами державного апарату, діяльність яких поширюється на усі галузі національної економіки незалежно від їх відомчої підпорядкованості. В ході соціально-політичних та економічних перетворень державний контроль перетворився з домінуючого положення у дореформеному періоді до звичайної практики, яка прийнята в умовах ринкової економіки виходячи із особливостей її державного регулювання на сучасному етапі.

Внутрішній контроль виступає складовою частиною системи корпоративного управління і здійснюється як безпосередньо керівництвом та

іншими посадовими особами господарюючого суб'єкта, так і його спеціальними контрольними службами. В свою чергу, внутрішній контроль може здійснюватися власником (через створення ревізійних комісій або на договірній основі), виконавчим органом шляхом створення спеціальної служби внутрішнього контролю (аудиту), або безпосередньо управлінським апаратом.

Аудит незалежний фінансовий контроль здійснюється на договірній основі спеціальними аудиторськими фірмами з метою встановлення відповідності фінансово-господарських операцій, обліку і звітності чинному законодавству, яке регулює економіко-правові відносини і діяльність господарських суб'єктів.

Громадський контроль здійснюється контрольними органами громадськості і є самим масовим видом контролю. Громадський контроль, як і державний, з переходом до ринкової економіки набув суттєвої модернізації.

За сферою застосування розрізняють фінансовий і адміністративний контроль.

Фінансовий контроль охоплює всі сфери діяльності організації і здійснюється на основі вартісних показників, які дозволяють порівнювати планові витрати з фактичними.

Фінансовий контроль здійснюють спеціальні підрозділи: планово-фінансовий відділ, бухгалтерія, ревізійні комісії, спостережні ради, а також економісти і бухгалтери виробничих підрозділів. Функція фінансового контролю значно удосконалилась за рахунок використання комп'ютерної техніки, яка дозволяє прискорити процес збору інформації.

Адміністративний контроль ведуть на всіх рівнях управління, який покликаний оцінювати діяльність співробітників. Він здійснюється постійно як спеціальними підрозділами, так і керівниками.

За джерелами контрольних даних виділяють документальний і фактичний контроль.

Документальний контроль здійснюється по документальним даним. В якості джерел даних виступають бізнес-плани, кошторис, бюджетні завдання структурним підрозділам господарських суб'єктів, річна і проміжна бухгалтерська звітність, форми статистичної і податкової звітності, а також первинна документація.



РОЗДІЛ 2. Оцінка системи контролю на підприємстві

2.1 Соціально- економічна характеристика діяльності фермерського господарства

Селянсько фермерське господарство «Райз- Максимко»
повна назва підприємства

СФГ «Райз- Максимко»

скорочена назва підприємства

Номер та дата державної реєстрації підприємства

протокол №55 2 вересня 2015 року

Назва органу , який здійснив реєстрацію Гадяцька районна рада

Вид діяльності

Форма власності приватна

Адреса підприємства м. Гадяч, вул. Лохвицька 55а

Банківські реквізити 4483319311744322

Адреса місцевої податкової адміністрації м. Гадяч, вул. Леніна 23

Керівник підприємства Гурський Станіслав Вікторович

прізвище , ім'я , по батькові

Телефон 0951089733

Головний бухгалтер Зайченко Валерій Олегович
прізвище , ім'я , по батькові

Телефон 0665524869

Засновником фермерського господарства «Райз- Максимко», що розташоване у м. Гадяч Гадяцького району Полтавської області є Гурський Станіслав Вікторович. Головою фермерського господарства є Гурський Станіслав Вікторович

Основним напрямком діяльності підприємства є вирощування с.г. культур. Площа земель в СФГ «Райз - Максимко » займає 50 га.



Таблиця 2.1.1 Землекористування та сівозміна господарства , спеціалізованого на виробництві _____________________

Номер поля	Культура	Площа
		га	%
1	Озима пшениця	10	20
2	Ячмінь	25	55
3	Кукурудза	15	25
Всього		50	100

Висновок по даних таблиці ми бачимо що в землекористуванні господарства є 50 га ріллі, з них 10 га озимої пшениці, ячмінь становить 25 га, кукурудза 15 га.

Планування урожайності сільськогосподарських культур для господарства , ц/га __________________

Номер Поля	Культура	Середньозважена Урожайність ,ц/га	Приріст , ц/га	Нормативна урожайність , ц/га
1	Кукурудза	45	1,26	46,2
2	Ячмінь	40	1,3	41,3
3	Озима пшениця	55	2,4	57,4

Висновок: В розрахунку планування урожайності зернових по господарству, ми бачимо що найбільша урожайність у озимої пшениці. Ячмінь становить 41,3 ц/га, врожайність у озимої пшениці 57,4 ц/га.

Таблиця 2.1.3Розрахунок валового виробництва продукції рослинництва у господарстві

Культура	Площа, га	Урожайність , ц/га	Валовий збір Основної продукції, ц	Валовий збір , ц Побічної продукції, Ц
		Основної Продукції	Побічної продукції	Первісно Оприбут- кована маса	Маса Після доробки
Кукурудза	15	46,2	75	693	312,5	1125
Ячмінь	25	41,3	30	1032,5	2004	750
Озима пшениця	10	57,4	50	574	1722	500

Висновок: при розрахунку валової продукції ми визначили, ячменю становить саме найбільше в порівнянні з іншими культурами 1032, 5ц., кукурудза - 693 ц., озима пшениця 574 ц.,

Таблиця 2.1.4. Розрахунок потреби в насінні

Культура	Площа, га	Потреба	Ціна	Вартість
		на 1 га	Всього
Кукурудза	15	0,2	3	430	1290
Ячмінь	25	2	50	390	19500
Озима пшениця	10	2,5	25	420	10500
Всього	50	Х	78	1240	31290

Висновок : в даній таблиці ми визначали потребу в насінні та його вартість по зерновим у господарстві, найбільшу вартість склало насіння ячменю з розрахунку на 25 га насіння коштуватиме 19500 грн. Найменше господарству обійдеться закупівля кукурудзи 1290 грн. на 15 га. . На озиму пшеницю ми витратили 19500 грн. з розрахунку на 10 га.

Планування грошово матеріальних витрат на виробництво продукції

Розрахунок затрат на продукцію рослинництва

Культура	Площа , га	Валове виробництво , ц ( після доробки)	Укрупнений норматив грошово-матеріальних затрат на 1 ц, грн	Всього затрат , грн	Собівартість продукції, грн
					основної	Побічної
Кукурудза	15	693	250	78125	65625	6250
Ячмінь	25	1032,5	140	280560	258115.2	22444.8
Озима пшениця	10	574	180	309960	285163.2	24796.8
Всього	50			668645	608903,4	53491,6

Висновок: В даній таблиці ми проводили розрахунок витрат на виробництво продукції зернових культур у господарстві з розрахунку на 50 га ріллі, ми встановили що всього затрат 668645 грн. з яких основна продукція 608903,4 грн. побічна 6250 грн.

Рослинництво на плановий рік

№п/п	Культура	Валовий збір , ц	Вартість продукції	Реалізація
			Ціна	Вартість	Канали збуту
					Громадське харчування	Споживча кооперація	Державний контракт
1	Кукурудза	693	740.9	233753	46750	46750	140251
2	Ячмінь	1032,5	300	264528	211622	52905	-
3	Озима пшениця	1722	350	602700	60270	180810	361620
	Всього				318642	280465	501871

Висновок : Виробивши продукцію зернових культур ми визначаємо її реалізаційну вартість не кукурудзу вона буде становити 233753 грн, озиму пшеницю 264528 грн. та найбільшу вартість у цукрового буряка 602700 грн. реалізація буде здійснюватись по таким каналам збуту: громадське харчування, споживча кооперація, державний контракт.

2.2 Система контролю на підприємстві

Система контролю- це сукупність суб'єкта та засобів контролю, взаємодіючих як єдине ціле в процесі встановлення бажаних результатів виконання, вимірювання стану об'єкта контролю, аналізу та оцінки даних вимірювання, вироблення заходів коригуючого впливу.

У кожній системі контролю використовуються лінійні, функціональні та операційні типи контролю, а також загальні види контролю. До поняття «засоби контролю» доцільно включати не тільки технічні засоби, але й форми та методи контролю, які розробляються для кожної конкретної системи.

Мета, завдання та характеристики системи контролю є основними та вихідними показниками, на основі яких розробляються вимоги до системи та стадії її проектування. До таких елементів належать: детектор, селектор, диспетчер та інформатор.

Детектор фіксує значення характеристики об'єкта контролю і показує, що з ними відбувається.

Селектор отримує зафіксовану інформацію та обробляє її - порівнює фактичний стан із заздалегідь визначеними нормами функціонування чи очікуваннями і оцінкою того, що відбувається.

Диспетчер, якщо це необхідно, надсилає управлінські сигнали у всі складові частини системи контролю.

Передача інформації між детектором, селектором, диспетчером і об'єктом контролює здійснюється інформатором.

Вивчення досвіду засвідчило, що процес забезпечення ефективності системи контролю виробничих процесів на підприємствах повинен складатися з чотирьох етапів, а саме:

· встановлення заданого рівня якості, який відповідає вимогам споживача;

· Створення умов для досягнення відповідного рівня якості( розробка технології, підготовка обладнання, придбання матеріалів, добір і навчання працівників, організація технологічного контролю);

· Ліквідації виявлених недоліків у якості продукції і виробничого процесу;

· Забезпечення стабілізації досягнутого рівня якості продукції.

Система контролю виробничих процесів створюється на підприємствах з метою здійснення єдиних, об'єктивних і ефективних методів підвищення ефективності виробництва. Ця система бере участь в управлінні виробництва і тому належить до апарату управління.

Система контролю виробничих процесів повинна бути самостійним структурним підрозділом підприємства і очолювати заступником директора з якості.

Застосування системи контролю виробничих процесів дає змогу здійснювати надійний контроль за дотриманням технологічної дисципліни на робочих місцях, проводити приймання і випробування готової продукції та перевірку правильності оформлення документів на виготовлення і задачу продукції на склад або замовникові, контролювати комплектність і якість упаковки готових виробів, які відвантажують замовникові, перевіряти стан засобів контролю, вимірювальної техніки, яка діє або надходить в експлуатацію.

Через систему контролю виробничих процесів до підрозділів надходять пропозиції щодо впровадження прогресивних засобів контролю, доцільного розміщення контрольних операцій, виконавців контролю з метою підвищення його ефективності і зниження трудомісткості.

2.3 Процес та етапи здійснення контролю

Процес контролю - це діяльність об'єднаних у певну структуру суб'єктів контролю (органів контролю, керівників, контролерів, громадських організацій), спрямованих на досягнення найбільш ефективним способом поставлених цілей шляхом організації певних задач і застосування відповідних принципів, методів, технічних засобів і технології контролю .

Зміст процесу контролю визначають наступні його характеристики:

організаційна, яка включає вибір об'єкта контролю, організаційну і методичну підготовку, порядок його здійснення;

змістово-технологічна, яка містить розробку плану і вибір методу вивчення контрольованого об'єкта, а також як здійснюється сам процес контролю;

узагальнюючо-корегуюча, яка включає узагальнення, обговорення в колективі результатів контролю, розробку рішень і оцінку їх виконання.

Процес контролю складається із декількох етапів.

На першому етапі формуються цілі, обираються методи і форми контролю, розробляється програма і визначаються параметри функціонування і розвитку організації, безпосередні виконавці контролю, строки його здійснення, форма звітності.

На другому етапі вибирають основні контрольні об'єкти, здійснюють збір облікових даних, матеріалів спостережень і замірів; проводять обробку одержаної інформації, розраховують необхідні показники, проводять групування даних, складають аналітичні таблиці, графіки та діаграми, які дозволяють зробити об'єктивну оцінку діяльності організації.

Третій етап полягає в одержання інформації про досягнуті результати і співставлення їх з відповідними нормативами, що дозволяє визначити відхилення від стандартів.

Заміри є самим трудомістким і дорогим елементом контролю. На їх долю припадає основна частина витрат. Інформація призначена для потреб контролю, повинна бути своєчасною, точною, дозволяти приймати обґрунтовані рішення. Джерелами такої інформації слугують постійні цільові спостереження, бухгалтерська звітність, опитування, підсумкові звіти, спеціальні аналітичні огляди.

Четвертий етап включає корегування діяльності організації, модифікацію цілей, перегляд планів, перерозподіл завдань, удосконалення технології виробництва і управління.

По параметрам, які оцінювалися в процесі контролю можуть бути одержані результати трьох видів:

· позитивні, коли фактичні параметри вище запланованих. В цьому випадку корегуючи дії направляють на посилення заходів, які привели до такого результату (наприклад, збільшуються винагороди праці, розширюються виробничі потужності тощо);

· негативні, коли фактичні результати виявилися гіршими за планові.

Визначені в процесі аналізу фактори дозволяють обґрунтувати заходи по виправленню існуючого положення (наприклад, посилення керівництва, підвищення рівня кваліфікації працівників, а в деяких випадках навіть перегляд стандартів і нормативів);

нейтральні, коли організація функціонує у відповідності з планом і ніяких корегуючих дій непотрібно, але це не означає припинення процесу оцінки, тому що баланс між стандартами і фактичними показниками може бути порушеним в кожний момент.



РОЗДІЛ 3. Шляхи вдосконалення процесу контролю в господарстві

3.1 Контроль та аудит

Контроль -- одна з основних функцій системи управління. Контроль здійснюється на основі спостереження за поведінкою керованої системи з метою забезпечення оптимального її функціювання (вимірювання досягнутих результатів і співвіднесення їх із очікуваними результатами). На основі даних контролю здійснюється адаптація системи, тобто прийняття оптимальних управлінських рішень.

Елементи контролю

Контроль (як і будь-яка стадія управління) характеризується такими елементами:

1.суб'єкт контролю -- той, хто здійснює контроль;

2.суб'єкт прийняття рішень за результатами контролю;

3.об'єкт контролю -- те, що підлягає контролю;

4.предмет контролю -- набір питань і критеріїв, відповідно до яких 5.організовано контроль;

6.мета контролю;

7.завдання контролю;

8.принципи контролю;

9.методи контролю;

10.технологія контролю,

11.процес контролю.

Одна з найважливіших особливостей контролю, яку слід враховувати в першу чергу, полягає в тому, що контроль повинен бути всеосяжним. Контроль не може залишатися прерогативою виключно менеджера (призначеного «контролером»), і його помічників. Кожен керівник, незалежно від свого рангу, повинен здійснювати контроль як невід'ємну частину своїх посадових обов'язків, навіть якщо ніхто йому спеціально цього не доручав.

Контроль є найфундаментальнішим елементом процесу управління. Ні планування, ні створення організаційних структур, ні мотивацію не можна розглядати повністю у відриві від контролю. Дійсно, фактично всі вони є невід'ємними частинами загальної системи контролю в даній організації.

Є три основні види контролю: попередній, поточним і заключним. За формою здійснення всі ці види контролю схожі, оскільки мають одну і ту ж мету: сприяти тому, щоб фактично отримуються були як можна ближче до необхідних. Розрізняються вони тільки часом здійснення.

Попередній контроль -- реалізація (не створення, а саме реалізація) певних правил, процедур і ліній поведінки;

Поточний контроль -- здійснюється безпосередньо в ході проведення робіт; він базується на вимірюванні фактичних результатів, отриманих після проведення роботи, спрямованої на досягнення бажаних цілей;

Заключний контроль -- підсумковий контроль, здійснюється після проведення усіх робіт; дає керівництву організації інформацію, необхідну для планування у випадку, якщо аналогічні роботи передбачається проводити в майбутньому і сприяє мотивації (досягнення певного рівня результативності).
Контроль необхідний усюди, де є система, яку призначено виконувати певні завдання і досягати певної мети. Управлінський контроль (контроль у діяльності організацій) може здійснюватися за багатьма напрямами:

1.технічний контроль;

2.енергетичний контроль;

3.екологічний контроль;

4.санітарний контроль;

5.фінансовий контроль тощо.

Аудит - це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації про фінансово-господарську діяльність суб'єктів господарювання з метою визначення їх достовірності, повноти й відповідності чинному законодавству.

Аудит ефективності - форма контролю, яка є сукупністю статистичних, ревізійних і аналітичних дій, спрямованих на визначення ефективності державних вкладень при реалізації запланованих цілей,визначення факторів, які перешкоджають досягненню максимального результату при використанні визначеного обсягу трудових, матеріальних і фінансових ресурсів, та обґрунтування пропозицій щодо підвищення ефективності використання державних ресурсів.

3.2 Ревізія господарської діяльності

Ревізія - форма документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку і звітності; спосіб документального викриття нестач, розтрат, привласнень чи крадіжок коштів і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань. Ревізія - це різностороння і перевірка діяльності підприємства для встановлення законності, доцільності й ефективності дій.

На відміну від інших форм контролю, ревізія має чіткий правовий статус, який закріплює межі її поширення, строки проведення, права і обов'язки посадових осіб, порядок оформлення і розгляду результатів. Ревізія є найбільш поширеною формою економічного контролю. А тому судово-слідчі органи з усіх форм економічного контролю застосовують як процесуальний засіб виявлення складу злочину тільки ревізії.

Основні причини необхідності ревізій:

низька свідомість окремих працівників стосовно ощадливості й збереження суспільної власності;

не завжди ефективний попередній і поточний контроль з боку керівників, бухгалтерів і фахівців відповідних галузей діяльності;

недоліки в доборі кадрів матеріально відповідальних осіб неякісна інвентаризація, недосконалість системи матеріальної відповідальності тощо.

Тому під час ревізії поряд із проведенням інвентаризацій цінностей і розрахунків слід організувати надання відпусток з повною передачею цінностей тим матеріально відповідальним особам, які не користувались ними більше року, і здійснити остаточний розрахунок зі звільненими матеріально відповідальними особами, за якими числилися непередані цінності, ліквідувати відсталість у рознесенні облікових даних за окремими бухгалтерськими рахунками тощо.

Ревізії досліджують господарсько-фінансову діяльність підприємств і підприємців з метою виявлення негативних явищ, їх ліквідації та уникнення в майбутньому. Ревізії активно впливають на виявлення причин безгосподарності, порушень законодавства і нормативних актів, сприяють відшкодуванню заподіяних конкретними особами збитків. З цією метою ревізори використовують законодавчі й нормативні акти з питань фінансово-господарського контролю, первинні облікові документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність суб'єктів підприємницької діяльності (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал).

Ревізія також вивчає суб'єкт підприємницької діяльності в статиці, ретроспективно, тобто після завершення господарських процесів. Результати ревізії ґрунтуються на документально достовірних доказах. Під час ревізії конкретно встановлюють розмір збитків, втрат, нестач, обґрунтовуючи це системою доказів (первинними документами, даними інвентаризацій, пояснювальними записками відповідальних осіб тощо).

Ревізія проводиться згідно з законодавством про підприємства. При цьому власник ставить перед ревізією мету встановити, як призначений ним керівник підприємства виконує його волю в підприємницькій діяльності. Ревізія сприяє підвищенню ефективності діяльності, але не виконує прогнозної функції.

За ознакою ревізуючих органів ревізії бувають позавідомчі й внутрішньовідомчі. Позавідомчі ревізії здійснюють органи інших міністерств або відомств: Міністерство економіки, Державний комітет статистики, Антимонопольний комітет тощо. Внутрішньовідомчі ревізії призначаються розпорядженням керівника вищестоящої організації чи установи.

За ознакою повноти перевірки розрізняють ревізії повні й часткові. Повна ревізія охоплює перевіркою всі види фінансово-господарської діяльності підприємства, часткова - лише окремі види діяльності або господарських операцій (касові, розрахункові, товарні, виробничі тощо).

За організаційною ознакою ревізії бувають плановими й позаплановими. Ревізії, які проводяться за визначений період часу (один, два чи три роки) і охоплюють перевіркою всі види фінансово-господарської діяльності (повні ревізії), вважаються плановими і передбачаються в планах проведення ревізій. До позапланових належать ревізії, які проводяться в окремих випадках і з різних причин (в разі виявлення нестач, за наявності сигналів про недоліки в роботі, порушення і зловживання, з метою контролю за якістю ревізії тощо).

За колом питань, що підлягають перевірці, ревізії бувають наскрізні й тематичні, комплексні й некомплексні.

Наскрізні ревізії проводять для перевірки взаємопов'язаних госпрозрахункових організацій і підприємств.



ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Написавши курсовий проект можна зробити такі висновки. В курсовому проекті я створив СФГ « Райз- Максимко» , яке розташоване у м. Гадяч, Гадяцького району, Полтавської області. Основними напрямками діяльності господарства - є вирощування зернових технічних та інших сільськогосподарських культур. В плановому році я буду займатися вирощуванням озимої пшениці, кукурудза та ячмінь.

Далі я спланував затрати на вирощування цих культур і вони становлять 668645 грн , та визначив що господарство від своєї діяльності отримає прибуток в розмірі грн.

Контроль - одна з найважливіших функцій менеджменту, застосування якої дає можливість керівнику стежити за ходом виконання прийнятих рішень і вносити необхідні корективи.Контроль - фундаментальний елемент процесу управління. Ні планування, ні створення структур, ні мотивацію не можна розглядати у відриві від контролю. Фактично всі вони є невід'ємними частинами загальної системи контролю в організації.Контроль може стосуватись будь - якої сфери організації. Більшість організацій визначають сфери контролю залежно від чотирьох головних типів ресурсів, які вони використовують: матеріальних, людських, інформаційних тафінансових.

Крім поділу на сфери, контроль розрізняють залежно від рівня всередині організаційної системи: операційний, фінансовий, структурний.Один з трьох рівнів контролю, який використовує більшість організацій, а саме операційний контроль, стосується тих процесів в організації, за допомогою яких трансформують ресурси у продукти або послуги. Є три типи операційного контролю - попередній, поточний, підсумковий.

Основна причина необхідності здійснення контролю полягає в тому, що будь яка організація зобов'язана мати здатність вчасно фіксувати свої помилки і виправляти їх до того, як вони зашкодять досягненню цілей організації, стануть необоротними.

Актуальність теми полягає у тому, щоб визначити місце контролю, як функції в системі менеджменту, виявлення нових шляхів ефективності контролювання і забезпечити максимальне досягнення цілей та отримання бажаних результатів підприємства за допомогою контролю.Керівництво розпочинає здійснювати функцію контролю з визначення цілей і завдань або з моменту створення організації. Відсутність контролю породжує хаос, а координація й узагальнення діяльності структурних підрозділів стає неможливою. Вже самі собою цілі, плани та структура організації визначають напрями діяльності, розподіляють зусилля та впливають на виконання робіт.



Список використаної інформації

1.Статут господарства ТОВ «Райз - Максимко»

2.Басовський Л.Е. Менеджмент. - М:Инфра- М, 2003р

3.Олійник О.М. Основи менеджменту

4.Дані з інтернет ресурсу

http://pidruchniki.com/12991010/menedzhment/vidi_kontrolyu

5.Кузьмін О.Є. Основи менеджменту -К:Академвидав, 2007

6.Дані з інтернет ресурсу http://pidruchniki.com/12090613/pedagogika/kontrol_otsinyuvannya_dosyagnen_uchniv

7. Дані з інтернет ресурсу

http://nauka.kushnir.mk.ua/?p=51486

8. Дані з інтернет ресурсу

http://pidruchniki.com/pravo/auditorskiy_kontrol

9.Додатки 1: Статут

Размещено на Allbest.ru

...