Проблеми впровадження контролінгу в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Європейський університет фінансів, інформаційних систем,

менеджменту та бізнесу

кафедра економіки та менеджменту

Курсова робота

на тему:

«Проблеми впровадження контролінгу в Україні»

ВИКОНАЛА:

студентка 5-го курсу

групи МО*-ОЗ

Кузнєцова Н.С.

Житомир - 2005

ЗМІСТ

Вступ

1. Теоретичні засади створення системи контролінгу на підприємстві

1.1 Формування цільових функцій та елементів системи контролінгу на підприємстві

1.2 Специфіка визнання місця служби контролінгу в організаційній структурі підприємства

1.3 Особливості процесу впровадження системи контролінгу

2. Загальна характеристика ВАТ «Кузнєцовського АТП - 15637»

2.1 Характеристика організаційно-правової форми

2.2 Фінансово-економічний аналіз діяльності

2.3 Оцінка зовнішнього та внутрішнього середовища

3. Шляхи впровадження системи контролінгу на ВАТ «Кузнєцовському АТП - 15637»

3.1 Визначення структури контролінгу

3.2 Удосконалення організаційної структури підприємства

3.3 Можливі варіанти впровадження контролінгу

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

Маркетинговий підхід до визначення стратегії розвитку бізнесу, формування економічної політики передбачає високу ступінь інформованості, досягнення якої неможливе без чіткої обліково-аналітичної системи (внутрішньогосподарського обліку - контролінгу). Така система спроможна створити основу управління «по відхиленню».

Створюючи передумови повної економічної самостійності, ринок висуває жорсткі фінансові та економічні вимоги, об'єктивність яких орієнтує підприємство на ефективну та рентабельну діяльність.

У цій ситуації беззаперечною умовою удосконалення методів управління є повне використання внутрішніх можливостей підприємства, тобто створення дієвої системи внутрішнього обліку та звітності як основи менеджменту. Ефективність менеджменту знаходить ся у прямій залежності від ступеня удосконалення інформаційного забезпечення. Направлення удосконалення останнього можна зв'язувати з організацією переважно нової системи управління економікою на мікрорівні.

Контролінг - це принципово інша концепція інформації і управління, яка забезпечує підтримку внутрішнього балансу економіки підприємства шляхом формування інформації про витрати та доходи як основи для прийняття оптимальних управлінських рішень. Контролінг як інформаційна система достатньо широко реалізується закордонними підприємствами і приносить вагомі результати.

В управлінні економікою вітчизняних підприємств дана система не знаходить достатнього застосування в силу того, як потреба у ній переважає над наявністю знань у цій галузі.

Внаслідок цього вирішення проблем, зв'язаних з організацією і методикою побудови системи контролінгу, буде сприяти підвищенню якості менеджменту, а відповідно забезпеченню стабільного розвитку бізнесу підприємства.

1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СТВОРЕННЯ СИСТЕМИ КОНТРОЛІНГУ НА ПІДПРИЄМСТВІ

1.1 Формування цільових функцій та елементів системи контролінгу на підприємстві

Контролінг - це функціонально обумовлений напрямок економічної роботи на підприємстві, пов'язаний з реалізацією фінансово-економічної функції в менеджменті для прийняття оперативних і стратегічних управлінських рішень.

Знаходячись на стику обліку, інформаційного забезпечення, контролю і координації, контролінг займає особливе місце в управлінні підприємством: він згруповує усі ці функції, інтегрує і координує їх, причому не заміняє собою управління підприємством, а лише переводить на якісно новий рівень.

Контролінг є своєрідним механізмом самоврегулювання на підприємстві, забезпечуючи зворотній зв'язок у контурі управління.

Але в деяких випадках метою підприємства може бути і інше, наприклад, завоювання частини ринку, усунення конкурентів, - тоді контролінг орієнтує зусилля підприємства в напрямку цих завдань, хоча кінцева мета все така ж - отримання прибітку.

Предметом вивчення контролінгу є оперативне та стратегічне управління підприємством як структурними підрозділами стратегічних і поточних цілей та прийняття управлінських рішень з оптимізації співвідношення витрати - обсяг - прибуток.

Контролінг базується на системі нормування витрат, визначенні залежності між обсягом реалізованої продукції, витратами та прибутком, кількістю втрачекногочасу на виробництво продукції, експлуатацією машин та управлінням іншиим показниками, які характеризують рівень використання виробничих потужностей і ресурсів усіх видів.

Отже, контролінг як наука пов'язаний з управлінням та регулюванням господарської та фінансової діяльності, для чого використовується система отримання та обробки інформації про техніко-економічні показники роботи підприємства.

Основна мета контролінгу - орієнтація управлінського процесу на досягнення усіх цілей, які стоять перед підприємством.

Рис. 1.1 Загальні функції котролінгу

Для наочності функції і завдання контролінгу доцільно привести у вигляді таблиці.

Таблиця 1.1 Функції та завдання контролінгу

Функції	Завдання
Урахування	Збір та опрацювання інформації, розробка і проведення системи внутрішнього обліку; уніфікація методів і критеріїв оцінки діяльності організації і її підрозділів.
Планування	Інформаційна підтримка при розробленні базисних планів; формування і вдосконалення всієї системи планування; встановлення потреб в інформації і часі для окремих етапів процесу планування; координація процесу обміну інформацією; перевірка запланованих планів на повноту і реалізацію; упорядкування зведеного плану підприємства.
Контролю і регулювання	визначення обсягів контролю у тимчасову та змістовному розрізах; порівняння планових і фактичних обсягів для виміру та оцінки ступеня досягнення цілей; визначення допустимих меж, відхилень, розмірів; аналіз відхилень, визначення причин відхилень плану від факту і розробка пропозицій для зменшення відхилень.
Інформаційно-аналітичного забезпечення	розробка інформаційної системи контролінгу, стандартизація інформаційних носіїв і каналів; надання цифрових матеріалів для здійснення контролю (керування організацією); збір і систематизація найбільш вагомих для прийняття рішень даних; розробка інструментарію для планування контролю і прийняття рішень; консультації на вибір коригування заходів і рішень; забезпечення економічності функціонування інформаційних систем.
Спеціальні функції	Збір і аналіз даних про зовнішнє середовище; вивчення досягнень конкурентів; обґрунтування доцільності злиття з іншими підприємствами або відкриття філій; проведення калькуляції для особливих замовлень; розрахунки ефективності інвестиційних проектів.

Необхідність появи на сучасних підприємствах феномена контролінгу, можна пояснити такими причинами.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.2 Причини виникнення контролінгу

1.2 Специфіка визнання місця служби контролінгу в організаційній структурі підприємства

Оскільки інформація, яку готує служба контролінгу, призначена для заступника директора з економіки (фінансового директора, комерційного директора) і генерального директора, доцільно підпорядкувати службу контролінгу прямо заступнику генерального директора з економіки, якому безпосередньо підлеглі також головний бухгалтер, начальники фінансового та планово-економічного відділів (ПЕВ), начальник служби збуту (таким чином, начальник служби контролінгу отримує досить високий статус і незалежність від начальників інших фінансово-економічних служб).

Більше того, служба контролінгу ставиться деяким чином у привілейоване становище, оскільки наказом заступника генерального директора з економіки (фінансового директора) інші служби зобов'язуються надавати службі контролінгу всю необхідну інформацію. Тому не рекомендується підпорядковувати службу контролінгу начальнику планово-економічного відділу чи головному бухгалтеру, незважаючи на подібність функцій їхніх служб функціям служби контролінгу.

Аналізом витрат і пропозиціями по оптимізації економічної роботи підприємства можуть займатися спеціально створювані тимчасові групи. Припустимо, збирається така група, що складається з фахівців планового, фінансового відділів і бухгалтерії, раз у двох тижнів і шукає рішення проблем в галузі аналітичної роботи. Схожа організаційна форма розв'язання проблем існує в багатьох західних компаніях. На жаль, ми не можемо погодитися з тим, щоб аналітична робота в галузі витрат велася на такій тимчасовій (а отже, не цілком серйозній) основі.

Аналітична робота - це системна робота, і вона вимагає системного підходу, роботи на постійній основі, відповідальності за терміни і результати. Те ж саме відноситься до процесу безупинних поліпшень. Тому оптимальним (і часто єдино прийнятним) варіантом є організація служби контролінгу як окремого підрозділу, рівноправного з бухгалтерією, плановим і фінансовим відділами.

Організаційну форму контролінгу вибирають, виходячи з декількох критеріїв, з урахуванням специфіки конкретного підприємства.

1.3 Особливості процесу впровадження системи контролінгу

Контролінг - нове явище в організації, тому його впровадження може викликати опір. Щоб перебороти цей опір, швидко домогтися перших результатів, а потім затвердити на підприємстві стабільно працюючу систему, слід проаналізувати труднощі, що можуть виникнути, їхні причини і ізасоби, що дозволяють їм протистояти. Феномен опору новому на перший погляд парадоксальний, але все таки загальновідомий.

Впровадженню контролінгу заважають дві групи факторів:

v Недосконалість самої моделі;

v Соціально - психологічні фактори.

Таблиця 1.2 Вплив соціально-психологічних факторів

Виборче сприйняття, перекручування, запам'ятовування - свого роду «індивідуальний інформац3ійний фільтр», що заважає розумінню змісту нової методики.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.3 Фактори активності опору впровадженого контролінгу

Процес сприйняття інновацій може проходити двома способами:

v Реадаптація, тобто ламання інерції поводження співробітників підприємства;

v Рутинні зміни, коли нововведення є лише видозміною стандартного поводження.

Відповідно до теорії інновацій, при поширенні будь-якого нововведення спочатку його сприймає група «ранніх новаторів», що орієнтуються на зовнішні джерела інформації. Група. Об'єднана деякою ідеєю, завжди має велику увагу і всій організації, і саме через неї процес поширюється далі, на всіх інших співробітників фірми.

2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВАТ «КУЗНЄЦОВСЬКОГО АТП - 15637»

2.1 Характеристика організаційно - правової форми

ВАТ «Кузнєцовське АТП-15637» було створене відповідно до рішення регіонального відділення фонду державного майна України по Рівненській області від 1.09.95р. № 750 шляхом перетворення державного підприємства Кузнєцовського АТП-15637 у відкрите акціонерне товариство, відповідно до наказу Президента України «Про заходи щодо забезпечення прав громадян на виконання приватизаційних майнових сертифікатів» від 26.11.94р. № 699/94.

Повна назва товариства: Відкрите акціонерне товариство «Кузнєцовське Автотранспортне підприємство - 15637».

Скорочена назва: ВАТ «Кузнєцовське АТП - 15637».

Підприємство розташоване у м. Кузнєцовськ Рівненської області. Мето. Його створення є перевезення автотранспортом при мінімальних витратах народногосподарських вантажів, пасажирів, надання транспортно-експедиційних послуг населенню. Реалізація на основі державного прибутку соціальних і економічних інтересів членів трудового колективу і власника майна підприємства.

Предметом діяльності підприємства високоефективна стала робота підприємства - його динамічний, економічний і соціальний розвиток:

v Збільшення об'ємів перевезень, наданих платних послуг;

v Ріст продуктивності праці, зниження собівартості перевезень і збільшення прибутку;

v Технічне переозброєння, реконструкція підприємства;

v Торгово-комерційної діяльності з метою матеріального технічного забезпечення, сталої експлуатації, технічне обслуговування та ремонту власного рухомого складу, потреб інших власників транспортних засобів і отримання від цього прибутку;

v Забезпечення транспортної трудової, виробничої технології і фінансової дисципліни, безпеки руху.

Товариство здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї діяльності, а також веде статистичну звітність і подає її у встановленому порядку та обсязі органам державної статистики.

Перший фінансовий рік починається з дати реєстрації товариства і закінчується 31 грудня цього ж року, наступні фінансові роки починається відповідно до календарних.

Фінансово господарська діяльність Товариства здійснюється відповідно до планів, які затверджуються вищим органом товариства.

Товариство є юридичною особою від дня його державної реєстрації. Воно здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України та статуту підприємства. Товариство самостійно вибирає шляхи досягнення поставлених завдань, планує і здійснює свою діяльність. Плани і виробничі програми розробляються виконавчим органом товариства за дорученням вищого органу (загальних зборів).

Воно реалізує свою продукцію, майно, виконує роботи, надає послуги за цінами, що встановлюються самостійно або на договірній основі, а у випадках, передбачених чинним законодавством, за державними цінами, на основі прямих угод, державного замовлення своїх потреб через систему прямих угод з юридичними та фізичними особами або через посередницькі організації.

2.2 Фінансово-економічний аналіз діяльності

Функціонування будь-якого підприємства, незалежно від видів його діяльності і форм власності, в умовах ринку визначається його здатністю створювати необхідну і достатню величину доходу або прибутку. Тому аналіз прибутку займає провідне місце в системі комплексного економічного аналізу, оскільки з ним оцінюється ступінь досягнення кінцевої мети діяльності підприємства. Законами України «Про підприємства» та «Про підприємницьку діяльність» отримання прибутку визначено головною метою діяльності господарюючих суб'єктів.

На будь-якому підприємстві, не виключаючи і ВАТ «Кузнєцовське АТП - 15637» прибуток є основним джерелом фінансування витрат на виробничий і соціальний розвиток, найвагомішим джерелом формування державного бюджет ту. Тому створеного прибутку повинно бути достатньо не тільки для задоволення фінансових потреб самого підприємства, а й для фінансування суспільних фондів споживання, розвитку науки, освіти, охорони здоров'я тощо. У збільшенні прибутку зацікавлені як підприємство так і держава.

Показники прибутковості є визначальними в оцінках ефективності функціонування господарюючого суб'єкта за усіма видами діяльності: виробничою, комерційною, фінансовою та інвестиційною. в прибутку акумулюються результати виробництва й надання послуг, їх якості й асортименту, ефективності використання виробничих і фінансових ресурсів, результати ділового партнерства та виробничо-фінансового менеджменту.

Таблиця 2.1

Аналіз фінансових результатів на автотранспортному підприємстві проводять у двох аспектах. У першому аспекті фінансовий результат оцінюють як ступінь досягнення кінцевої мети та визначення ефективності виробничо-фінансової діяльності. Тут пріоритетною є оцінка ступеня використання сприятливих можливостей та упущеної вигоди. Другий аспект передбачає визначення пріоритетів вкладення капіталу за видами діяльності, за масштабами у стратегічному та тактичному вимірах, які дають максимальний приріст фінансового результату.

Аналізуючи показники прибутку, доцільно виділити такі етапи досліджень. На першому етапі дають оцінку динаміки та виконання плану з прибутку в цілому та в розрізі окремих видів діяльності (операційна, фінансова, інвестиційна). Треба виділити прибутковість окремих (центрів прибутковості), інвестиційних проектів та договорів. На другому етапі проводять порівняльний аналіз прибутку цього підприємства з середньо галузевим значенням та показниками прибутковості підприємств-конкурентів. На третьому етапі виконують факторний аналіз прибутку за видами діяльності, дають оцінку внутрішніх і зовнішніх резервів. На четвертому етапі проводять аналіз розподілу і використання чистого прибутку.

При аналізі абсолютних показників фінансових результатів виділяють горизонтальний (зміна показників за аналізований період) і вертикальний (зміна структури показників) аналіз. Узагальнюючу характеристику показників прибутку підприємства можна подати у вигляді таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 Аналіз показників прибутку ВАТ «Кузнєцовського АТП - 15637»

Показник	Базовий період, тис. грн.	Звітний період, тис. грн.	Зміна проти базового періоду
			Сума, тис. грн.	%
1. Чистий дохід (виторг) від реалізації продукції	10 000	9 167	-833	-9,1
2. Собівартість реалізованої продукції	8 500	8 000	-500	-6,2
3. Валовий прибуток від реалізації продукції	1 500	1 167	-333	-28,5
4. Адміністративні витрати	350	270	-80	-29,6
5. Витрати на збут	-	-	-	-
6. Собівартість реалізованої продукції з урахуванням адміністративних витрат і витрат на збут	8 850	8 270	-580	-7,01
7. Прибуток від реалізації скоректований	1 150	897	-253	-28,2
8. Інші операційні доходи	150	120	-30	-25
9. Прибуток від операційної діяльності	1 300	1 017	-283	-27,8
10. Прибуток від участі в капіталі	-	-	-	-
11. Інші фінансові доходи	-	-	-	-
12. Прибуток від звичайної діяльності	1 300	1 017	-283	-27,8
13. Податок на прибуток	360	290	-70	-24,1
14. Чистий прибуток	940	727	-213	-29,2
15. Грошовий потік (чистий прибуток + амортизація)	1 140	877	-263	-29,9

Дані аналітичної таблиці свідчать про те, що сума чистого прибутку ВАТ «Кузнєцовського АТП - 15637», щодо базового року зменшилась на 213 тис. грн., або на 29,2% здебільшого за рахунок скорочення прибутку від операційної діяльності на 283 тис. грн.

Дані свідчать, що найбільшу частку у прибутку звичайної діяльності займає прибуток операційної діяльності (у звітному періоді 92,3%). Із загальної суми цього прибутку (1 017 тис. грн.) 86,6% (897 тис. грн.) становить прибуток основної операційної діяльності (прибуток від реалізації), що ї визначає основний напрям пошуку резервів.

Фінансовий результат від операційної діяльності охоплює результати основної й інших видів діяльності. Прибуток (збиток) основної операційної діяльності ВАТ «Кузнєцовського АТП - 15637»визначатимемо як різницю виторгу від реалізації продукції у діючих договірних цінах та повної собівартості реалізованої продукції. зміна прибутку від реалізації послуг, яке відбувається на автотранспортному підприємстві може бути під впливом:

v Зміна собівартості наданих послуг;

v Зміна цін на надання тих чи інших послуг.

Для розрахунку впливу факторів на ВАТ «Кузнєцоввському АТП - 15637» зміну прибутку від реалізації послуг використовують порівняльні дані відповідних форм звіту про Фінансовий результат та перерахунок фактичної реалізації послуг за базовими цінами.

Таблиця 2.3 Факторний аналіз прибутку від реалізації послуг (основної операційної діяльності)

Показник	Базовий період	Фактично за базовими цінами та витратами	Фактичний період
1. Виторг від реалізації наданих послуг (без ПДВ і АЗ)	Во 10 000	Вґ 9 650	Вф 9 167
2. Собівартість реалізованих послуг (повна)	Со 8 850	Сґо 8 800	Сф 8 270
3. Прибуток від реалізації послуг	По 1 300	Пґ 850	Пф 1 017

Загальне відхилення прибутку від реалізації продукції становить:

?П = Пф - По

що за даними дорівнюватиме :

1 017 - 1 300 = -283 тис. грн.

Визначимо вплив вище перерахованих факторів на цю зміну на ВАТ «Кузнєцовському АТП - 15637»:

1. Між зміною обсягу реалізації послуг і прибутку існує прямий зв'язок за умови незмінної рентабельності окремих видів послуг. Щоб розрахувати вплив обсягу реалізації послуг на відхилення прибутку, треба базове значення прибутку від реалізації скоректувати на приріст виторгу від реалізації при незмінних цінах на ті чи інші види послуг.

?Поб = По * В' / Во - 1

що за даними умови дорівнюватиме:

1 300 * (9 650 / 10 000 - 1) = -45,5

2. Зміна структури реалізації наданих послугна автотранспортному підприємстві може призвести до зміни прибутку, якщо обсяг продажу не змінюється, внаслідок різної рентабельності окремих видів послуг. Щоб розрахувати вплив структурних зрушень, потрібно знайти відхилення між прибутком фактичної реалізації за базовими цінами і витратами та базовим прибутком, а отриманий результат скоректувати на вплив обсягу реалізації

?Пстр = (П' - По) - ?Поб

що за даними цієї таблиці дорівнюватиме

(850 - 9 650) - (-45,5) = - 8 754,5 тис. грн.

3. Між зміною собівартості і прибутком існує зворотній зв'язок, за яким величина зниження (зростання)собівартості реалізації є адекватною до відповідного приросту (зменшення) прибутку від реалізації продукції. для того, щоб розрахувати вплив собівартості на зміну прибутку від реалізації продукції, треба від собівартості фактичної реалізації за базовими витратами і змінити означення отриманого результату.

?П = - (Сф - С')

що за даними таблиці становитиме:

-(8 270 - 8 800) = + 530 тис.грн.

4. Між зміною цін на послуги і прибутком від реалізації існує прямий зв'язок, за яким приріст прибутку при незмінних інших умовах пропорційний до індексу приросту фактично реалізованих послуг відняти фактичну реалізацію за базовими цінами:

?Пц = Вф - В'

що дорівнює:

9 167 - 9 650 = - 483 тис. грн.

Узагальнений результат розрахунку впливу факторів на ВАТ «Кузнєцовському АТП - 15637» має вигляд:

1. Зміна обсягу продажу наданих послуг - (-45,5 тис. грн.);

2. Структурні зміни у реалізації послуг - (-8 754,5 тис. грн.);

3. Зміна собівартості реалізованих послуг - (+ 530 тис. грн.);

4. Зміна цін реалізації продукції - (-483 тис. грн.);

5. Сума відхилень - (-283 тис. грн.).

Прибуток (збиток) за видами діяльності непрофільного характеру (торгівлі, будівництва) аналізують за тими аналітичними факторами. Проте треба враховувати галузеву специфіку цих видів діяльності.

Прибуток (збиток) іншої операційної діяльності визначатиметься як сальдо інших операційних доходів і витрат. До інших операційних доходів належать: дохід від операційної оренди, дохід від операційних курсових різниць, відшкодування раніше списаних активів, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій).

Одним з етапів аналізу фінансового стану підприємства є оцінка ліквідності підприємства.

Поняття «платоспроможність» і «ліквідність» взаємопов'язані. Разом з тим ліквідність характеризує як поточний стан розрахунків, так і перспективний. Підприємство може бути платоспроможним на звітну дату, але втратити її в майбутньому.

Недостатня ліквідність, як правило, означає, що підприємство не взмозі скористуватися новими вигідними комерційними можливостями. На цьому рівні недостатня ліквідність означає, що немає свободи вибору, і це обмежує свободу дій керівництва.

система контролінг підприємство

Таблиця 2.3 Групування активів підприємства, на 2005р.

Групи активів	Умовне позначення	На початок періоду	На кінець періоду
Високо-ліквідні	А1	299,2	70,2
Швидко-ліквідні	А2	459,7	576,3
Повільно-ліквідні	АЗ	186,1	161,3
важко-ліквідні	А4	1 118,1	1 231,3
БАЛАНС	1 810,4	1 767,4

Високоліквідними і найбільш мобільними активами підприємства є грошові кошти у касі та на рахунках у банку, тому що вони в будь-який час можуть бути використані для здійснення усіх господарських операцій, тобто вони мають абсолютну ліквідність. Менш ліквідними є кошти в дебіторській заборгованості, адже немає впевненості в строках їх надходження. Наступними активами за рівнем ліквідності є товари, готова продукція і виробничі запаси, які можна продавати і використати в погашення заборгованості. Необоротні активи підприємства, як правило, не передбачають реалізовувати або ліквідовувати, тому, що за умови їх ліквідації зменшуються обсяги господарської діяльності. Відповідно такі активи відносяться до четвертої групи - важко-ліквідні активи.

Таблиця 2.4 Оцінка ліквідності ВАТ «Кузнєцовське АТП - 15637»

№ п/п	Показники	Норматив	2003	2004	2004 до 2003, +/-
1	Коефіцієнт покриття	>2	3,96	4,71	0,75
2	Коефіцієнт швидкої ліквідності	>1	1,21	-	-1,21
3	Коефіцієнт абсолютної ліквідності	>0.2	1,40	0,56	-0,84
4	Частка оборотних засобів в активах	-	0,38	0,29	-0,09
5	Робочий капітал (розмір власних оборотних засобів), тис. грн.	середньогалузеве	516,8	406,8	-110

Коефіцієнт покриття показує, скільки гривень оборотних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов'язань. Отже ВАТ може вважати себе ліквідним підприємством.

Коефіцієнт швидкої ліквідності характеризує, яка частина зобов'язань може бути погашена не лише за рахунок грошових коштів, але й за рахунок очікуваних надходжень за надані послуги. Ситуація на підприємстві позитивна, оскільки не має сумнівної дебіторської заборгованості, яка могла б загрожувати фінансовій стійкості підприємства.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина поточних зобов'язань може бути погашена активами, що мають абсолютну ліквідність. У нашому випадку нормативне значення даного показника значно нижче від реального і це може негативно відобразитися на фінансовому стані підприємства.

Наявність виробничих запасів у підприємства характеризує його можливість продовжувати господарську діяльність. Частка виробничих запасів в оборотних активах визначається як відношення виробничих запасів до оборотних активів і показує їх питому вагу в складі оборотних активів.

Величина робочого капіталу і спроможність підприємства платити за поточними зобов'язаннями особливо цікавить керівництво підприємства і кредиторів, які надають короткострокові кредити. Перевищення оборотних активів над поточними зобов'язаннями показує спроможність підприємства платити за поточними зобов'язаннями, а також наявність надійного фінансового «тилу» у вигляді фінансових ресурсів.

2.3 Оцінка зовнішнього та внутрішнього середовища

Оскільки загальні закони економічного розвитку порізному діють в окремих галузях економіки, аналіз фінансово-господарсбкої діяльності підприємства не може не спиратися не відповідні галузі економіки. Найбільш тісно взаємопов'язаними є економічний аналіз і бухгалтерський аналіз. Дані оперативного та бухгалтерського обліку, бухгалтерська є головним джерелом інформації для економічного аналізу підприємства, джерелом, що забезпечує документальне обґрунтування аналітичних висновків.

Оцінку зовнішнього середовища ВАТ «Кузнєцовського АТП - 15637» починається з перерахунку основних конкурентів даного підприємства, яким є маленькі фірми та приватні перевізники, які заважають роботі нашому підприємству, і переманюють деяку частину його споживачів. Головна їх перевага перед ВАТ є мобільність, що обумовлює їх розміри, бо чим менше підприємство чи фірма, тим швидше воно реагує на зміни у ринковій економіці, і відповідно пристосовується до неї, але наше підприємство виграє досвідом у даній галузі, висококваліфікованими працівниками та гнучким ціноутворенням.

Для наочності і простоти оцінку зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства доцільно представити у вигляді матриці SWOT-аналізу.



Размещено на http://www.allbest.ru/

3. ШЛЯХИ ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ КОНТРОЛІНГУ НА ВАТ «КУЗНЄЦОВСЬКОМУ АТП - 15637»

3.1 Визначення структури контролінгу

Система контролінгу на підприємстві містить у собі не тільки аналітичні показники і висновки. У системі контролінгу присутня сильна організаційна складова - люди, що займаються контролінгом, потоки інформації між підрозділами підприємствами і від підлеглих - до керівників.

Служба контролінгу входить разом з бухгалтерією, фінансовим відділом, планово-економічним відділом до складу фінансово-економічних служб підприємства. Оскільки основна функція контролінгу на підприємстві - аналіз і керування витратами і прибутком, служба контролінгу повинна мати можливість отримувати всю необхідність і перетворювати її в рекомендації для прийняття управлінських рішень вищим керівникам підприємства.

Як і будь-яка фінансово-економічна служба, служба контролінгу має визначений період становлення. Налагоджує зв'язки з іншими службами і відділами, розвиває інформаційне співробітництво, відбувається більш точний поділ функцій. У великих європейських компаніях період становлення контролінгу доходив до шести років.

Згодом служба контролінгу може розширювати радіус дії (свої функції) і свій штат, для чого в кожен цех може бути призначений свій контролер, що буде відслідковувати і аналізувати відхилення фактичних параметрів роботи (нас ампер - витрат) від планових. Така організація роботи служби контролінгу існує в багатьох великих європейських промислових компаніях.

При створенні служби контролінгу на підприємстві необхідно врахувати такі основні вимоги:

1. Служба контролінгу повинна отримувати необхідну їй інформацію з бухгалтерії, фінансового відділу, планово-економічного відділу, служби збуту і служби матеріально-технічного постачання.

2. Служба контролінгу мусить мати можливість і повноваження організовувати за допомогою інших економічних служб збір додаткової інформації, необхідної їй для аналізу і висновків, яка не міститься в існуючих документах фінансово-економічних служб.

3. Служба контролінгу повинна мати можливість впроваджувати нові процедури збору аналітичної інформації на постійній основі. Питання про виплату компенсації співробітникам інших служб за збільшення навантаження повинні вирішувати керівники, для яких призначена інформація служби контрлінгу.

4. Служба контролінгу повинна мати можливість швидко доводити інформацію до відома вищого керівництва підприємства.

5. Служба контролінгу повинна бути незалежною від тієї чи іншої фінансово-економічної служби.

Відповідно до вищенаведених вимог виникають можливі варіанти створення служби контролінгу і її місця в організаційній структурі підприємства.

3.2 Удосконалення організаційної структури підприємства

Основне виробництво:

На ВАТ «Кузнєцовське АТП - 15637»основним змістом виробничого процесу є надання послуг. На ньому це досягається за рахунок поєднання і взаємодії двох головних факторів - засобів виробництва і трудових ресурсів у ході цього процесу робітники ВАТ за допомогою засобів праці надають громадянам послуги.

Засоби виробництва поєднують в собі засоби праці (транспортні засоби) і предмети праці (матеріали, паливо). Виражені засоби праці виробничими фондами підприємства. Залежно від функціонування кожної із складових у процесі праці, способу переведення із вартості на готовий продукт і характеру відтворення засобів праці розподіляють на основні і оборотні.

Основні виробничі фонди - це та частина виробничих фондів підприємства, яка бере участь у процесі виробництва впродовж тривалого часу, зберігаючи при цьому свою натуральну форму, а їх вартість переноситься на виготовлений продукт поступово, по частинах, у міру їх використання.

На ВАТ можна визначити, що основні фонди - це засоби виробництва, які залучені, щоб надавати послуги громадянам і використовуються більш одного виробничого циклу і в кожному циклі частково переносять свою вартість на надання транспортних послуг.

Основні виробничі фонди ВАТ «Кузнєцовського АТП - 15637» здійснюють господарський кругообіг, який складається з таких стадій: використання основних фондів, амортизація, накопичення коштів для повного відновлення основних фондів, їх заміна шляхом здійснення капітальних вкладень.

Поряд з виробничими існують також невиробничі основні фонди. До них відносяться фонди невиробничої сфери підприємства - житлові будинки, дитячі і спортивні заклади, інші об'єкти культурно-побутового обслуговування працюючих, які знаходяться на балансі підприємства. На ВАТ немає виробничих основних фондів, які б рахувалися на балансі підприємства.

Основні виробничі фонди на ВАТ «Кузнєцовському АТП - 15637» є основою матеріально - технічної бази виробництва і в умовах ринкових відносин є базовою складовою забезпечення економічного зростання факторів інтенсифікації виробництва.

За прийнятою класифікацією основні виробничі фонди АТП класифікуються за виробничим призначенням на такі групи:

v Будівлі;

v Передавальні пристрої;

v Транспортні засоби;

v Інструмент;

v Виробничий і господарський інвентар

До двох останніх груп відносяться тільки ті основні фонди, які мають вартість за одиницю не менше від 100 одиниць національної валюти або термін служби не менше одного року.

Співвідношення різних груп основних фондів у їх загальній вартості являють собою виробничу структуру основних фондів на АТП. Серед них виділяють активну і пасивну частини. До першої відносять транспортні засоби підприємства, що характеризує виробничі можливості; до другої - будівлі, споруди, трубопроводи тощо. Чим більш питома вага активної частини основних виробничих фондів, тим прогресивнішою є їх структура, тим більш ефективно і якісно будуть надаватись послуги. Збільшення питомої ваги активної частини виробничих фондів обумовлюється постійним впровадженням досягнень науки і новітніх технологій.

Найважливішими факторами, що впливають на структуру основних виробничих фондів, є: характер продукції, рівень автоматизації і механізм виробництва, рівень спеціалізації і кооперування, природно - кліматичні умови розміщення підприємства.

Покращити структуру основних виробничих фондів на АТП можна за рахунок:

v Оновлення і модернізації транспортних засобів;

v Кращого використання будинків і споруд;

v Ліквідації непотрібного обладнання.

Служби і відділи:

Головним елементом продуктивних сил і найважливішим виробничим ресурсом суспільства виступає робоча сила. Під робочою силою в економічній теорії розуміють працівників, які володіють здатністю фізичних і розумових здібностей і які використовуються ним в процесі створення матеріальних і духовних благ. У межах підприємства для характеристики зайнятості на ньому робочої сили можуть використовуватись такі категорії, як «трудові ресурси» або «кадри чи кадровий потенціал», «персонал». Усі вони з того чи іншого боку характеризують реальні або потенційні ресурси праці, які можуть бути використані на підприємстві.

Структура персоналу автотранспортного підприємства визначається складом окремих відділів і служб до яких відносяться той чи інший персонал.

Голова правління.

РЕМОНТНО ТЕХНІЧНА СЛУЖБА:

Головний механік, начальник РММ, начальник ВТВ і МТП;

СЛУЖБА ПЕРЕВЕЗЕНЬ:

Заступник головного правління, інженер ВЕ, диспетчер;

ПЛАНОВИЙ ВІДДІЛ:

Економіст-бухгалтер;

БУХГАЛТЕРІЯ:

Головний бухгалтер, бухгалтер, бухгалтер-касир;

ВІДДІЛ БЕЗПЕКИ РУХУ І ОХОРОНИ ПРАЦІ:

Начальник ВБР і ОП, інженер з ОП, інженер по профорганізації;

СЛУЖБОВЦІ:

Диспетчер відділу кадрів.

Усі працівники виконують свою роботу, яка відповідає його відділу до якого він належить. Професійно-кваліфікаційна структура кадрів є підходом до професійного поділу праці. При цьому кожний працівник виконує ту чи іншу роботу, яка відповідає його професії.

На автотранспортному підприємстві працівників ще поділяють: висококваліфіковані, кваліфіковані, низько кваліфіковані, некваліфіковані. Конкретний рівень кваліфікації на автотранспортному підприємстві визначають за допомогою тарифно- кваліфікаційних довідників і характеризуються розрядами.

Професійно-кваліфікаційна структура службовців автотранспортного підприємства знаходить своє відображення у штатному розкладі - регламенті, який щорічно затверджується керівником підприємства. У ньому знаходиться перелік згрупованих по відділах і службах посад службовців з вказанням робіт і посадового окладу.

3.3 Можливі варіанти впровадження контролінгу

Контролінг - це досить нове явище у сучасних підприємствах та організаціях, тому його впровадження може викликати опір. Щоб перебороти цей опір, швидко домогтися перших результатів, а потім затвердити на підприємстві стабільно працюючу систему, слід проаналізувати труднощі, що можуть виникнути, їхні причини і засоби, що дозволять їм протистояти.

На мій погляд, виконання викладених нижче вимог дозволить охарактеризувати роботу служби контролінгу як ефективну. До них відноситься:

Ш Створення системи збору оперативної інформації;

Ш Формування аналітичних звітів по затратам для керівників;

Ш Збільшення ступеня деталізації інформації про затрати;

Ш Рекомендації по ціноутворенню;

Ш Аналіз і удосконалення документообороту;

Ш Допомога у постановці задачі по автоматизації обробки інформації про фінансово-господарську діяльність;

Ш Інші.

Приведемо фрагмент організації структури служби контролінга, який передбачається втілити в життя:



Рис. 3.1 Фрагмент організаційної структури контролінгу

Для більш ефективного впровадження контролінгу та зменшення опору щодо його впровадження доцільно поступово проводити процес впровадження (поетапно), де на початковій стадії достатнім буде включення у склад контролінгової служби 3-4 співробітників, наділених відповідними посаді обов'язками. Саме поетапне впровадження елементів системи контролінгу дозволить перебороти психологічний бар'єр без особливих на то затрат, а також дохволить отримати спочатку максимальну вигоду при мінімальних витратах, тим мамим розкриваючи повну картину переваг контролінгу, що тягне за собою відповідно оправдане збільшення витрат на його розширення.

Вищевикладене дозволяє сформувати персональний склад і структуру служби контролінгу.



Рис. 3.2 Структурний склад контролінгової служби на підприємстві

Представлений на рис. 3.2 склад служби контролінгу рекомендується на початковому етапі процесу впровадження і адаптації цього концептуально нового напрямку. Не залежно від розмірів підприємства даний склад служби контролінгу дозволить сконцентрувати увагу керівництва на затратах підприємства, що в свою чергу впливає на правильність вибору і прийняття управлінських рішень з метою досягнення найкращих фінансових результатів.

ВИСНОВКИ

Система бухгалтерського обліку, яка традиційно склалася не може слугувати джерелом інформації для прийняття достатніх рішень в силу того, що не може відповідати трьом вимогам: бути достатньо репрезентативною, мати необхідну значимість і давати можливість вираховувати ризики, пов'язані з наслідками рішень, що приймаються.

Щоб управляти, необхідно фіксувати у звітності тільки те, що впливає чи може вплинути на рішення користувачів.

Ризик - це інформація ступеня прийнятого рішення. Та інформація, яку пропонує традиційна система бухгалтерського обліку, в тому числі і «управлінського», не взмозі створити учасникам господарських процесів основу для розрахунку можливого ризику бізнесу. Інтерес до контролінгу виник саме у цих умовах.

Сучасний етап розвитку ринкових відносин пропонує реалізацію цілісної концепції реагування управлінського персоналу на постійно змінюючи умовах як зовнішнього так і внутрішнього характеру. Система контролінгу при цьому є гарантом у підтримці можливостей керівництва в його діяльності в реалізації намічених планів.

В зв'язку з цим дослідження проблем оперативного контролінгу з метою визначення шляхів можливої адаптації найбільш передових і ефективних методів управління, що використовуються на зарубіжних підприємствах, до вітчизняної школи менеджменту є початковим етапом трансформації міжнародного досвіду управління ресурсами. Контролінг можна визначити як механізм управління підприємницькою діяльністю, що орієнтований на оптимізацію прибутку і досягнення цілей на ринку товарів та послуг.

Вивчення особливостей контролінгу в умовах функціонування транснаціональних корпорацій є нинішньою проблемою сучасного управління бізнесом.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Економічний аналіз: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит». За ред.. проф. Ф.Ф.Бутинця.-Житомир: ПП «Рута», 2003.-680с.

2. Шепітко Г.Ф. Контролінг: посібник (для студентів економічних спеціальностей усіх форм навчання). - К.: Вид-во Європ. Ун-ту, 2004. - С.136.

3. Сухарева Л.А., Петренко С.Н. Контроллинг - основа управления бизнесом. - К.: Эльга, Ника-Центр, 2002. - 208с.

4. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність: Закон України від 16.06.99 № 966 - XIV

5. Контролинг как инструмент управления предприятия. Под ред. Н.Г. Данилочкиной. - М., 1998.

6. Лев Т.А. Контролінг у фінансовому менеджменті вищого навчального закладу. - Донецьк, 1999.

Размещено на Allbest.ru

...