Аналіз рівня управління виробництвом

Размещено на http://www.allbest.ru/

Доповідь

на тему: Аналіз рівня управління виробництвом

2016

Аналіз рівня управління характеризує діяльність керуючої системи, її відповідність об'єкту управління, здатність вибору обґрунтованих управлінських рішень. Ці якості керуючої системи виступають важливим фактором інтенсифікації виробництва, ефективності його поточного та перспективного розвитку. управління керуючий працівник

При аналізі рівня управління вивчається діяльність керуючої системи в цілому та її окремих елементів, таких, як організаційна структура управління, склад управлінських кадрів, їх кваліфікація та організація праці, технічне оснащення управлінської праці і ін.

Аналіз організаційної структури. Завданням аналізу є обгрунтування оптимальної структури органів управління, забезпечення відповідності управлінських штатів характером і змістом функцій управління, раціональної заходи централізації управлінських функцій, скорочення термінів обробки інформації та часу для прийняття управлінських рішень.

Аналіз організаційної структури починається з характеристики підприємства. Розміри підприємства і його виробнича структура визначають структуру органів управління та чисельність апарату управління.

Аналітичними показниками, що характеризують стан органів управління, є: коефіцієнт забезпеченості управлінськими кадрами в цілому і по окремих функціональних групах;

Особливим розділом аналізу організаційної структури управління є оцінка ступеня централізації управлінських функцій. Цей показник визначають як в цілому по підприємству, так і по окремих функціональних групах.

Аналіз технічної оснащеності і методів управління. Він характеризує широту використання в управлінській діяльності науково-технічного прогресу (передової техніки), нових методів управління та ін

Аналіз починається з оцінки кількісних і якісних характеристик техніки, що застосовується в управлінні, рівня її вдосконалення.

Рівень технічної оснащеності визначає ступінь механізації та автоматизації управлінської праці. Її характеризують рівень комплексної (або часткової) механізації процесу обробки інформації, ступінь автоматизації обробки інформації та підготовки управлінських рішень. Саме автоматизація управлінської діяльності створює основу для розгляду альтернативних шляхів розвитку та прийняття оптимальних управлінських рішень.

Аналіз складу та організації праці працівників управління. Його починають з оцінки рівня кваліфікації робітників апарату управління, її відповідності сучасним вимогам виробництва та науки. Виявляються потреби в підвищенні кваліфікації управлінських працівників по кожній функціональній групі (бухгалтерів, плановиків та ін), розробляють заходи з підвищення кваліфікації.

Аналіз організації праці працівників управління базується на характеристиці процесу управління, функцій управління, здійснюваних кожним працівником, документів і схеми документообігу.

У процесі аналізу виявляються резерви вдосконалення технології процесу управління шляхом упорядкування складу і потоків документів, їх уніфікації, оперативності обробки, а також резерви вдосконалення організації управлінської праці.

Аналіз ефективності управління. Грунтується на зіставленні витрат на управління з отриманими результатами діяльності підприємства. Розраховується показник ефективності застосовуваних на підприємстві методів управління як відношення обсягу реалізації продукції до величини витрат на управління. Чим вище значення цього показника, тим ефективніше застосовуються на підприємстві методи управління. Про ефективність управління також можуть свідчити: збільшення продуктивності праці, збільшення фондовіддачі основних виробничих фондів, прискорення оборотності оборотних коштів, збільшення прибутку.

Слід визначати також показники, що характеризують розвиток внутрішньозаводській спеціалізації: питома вага спеціалізованих цехів, дільниць і робочих місць у загальному їх числі.

Для оцінки рівня кооперування підприємств можуть бути використані наступні показники:

1) коефіцієнт кооперування, що характеризує питому вагу напівфабрикатів, отриманих підприємством у порядку кооперування, в загальному обсязі напівфабрикатів, використовуваних при випуску продукції. Наприклад, питома вага набору, кліше, вклейок, одержуваних з боку, в загальному їх обсязі, що використовується у виробництві;

2) питома вага поставок напівфабрикатів іншими підприємствами в порядку кооперування в загальному їх випуску;

3) число підприємств, кооперуємої з даним підприємством.

Найбільш раціональною формою організації виробничого процесу вважається потокова. Тому важливо встановити коефіцієнт поточности, певний відношенням числа машин в потокових лініях до загального числа технологічного устаткування в цеху або обсягу продукції, виготовленої на потоці, до загального її кількості.

Важливий показник організації виробничого процесу на підприємстві - тривалість виробничого циклу. Вона залежить від характеру продукції, що випускається, тиражу, технології виготовлення, організації виробничого процесу, наявності спеціалізованих цехів, дільниць, потокових ліній та ін Зміна тривалості виробничого циклу відбивається на собівартості продукції, суми оборотних коштів, розмір запасів незавершеного виробництва та інших показниках роботи підприємства. Цей показник має особливу значущість в умовах ринкової економіки і в деякій мірі визначає її конкурентоспроможність.

Однак при оцінці рівня організації виробництва слід не тільки визначати середню тривалість виробничого циклу виготовлення окремих видів продукції але і порівнювати фактичну діяльність виробничого циклу і його складових частин з нормативної, встановленої на основі типових графіків проходження видань у виробництві.

Слід дати оцінку відповідності організації виробничого процесу основним принципам його раціональної організації: пропорційності, паралельності, прямо точності, безперервності і ритмічності.

Рівень пропорційності характеризується коефіцієнтом пропорційності, визначеним ставленням коефіцієнта змінності устаткування до коефіцієнта змінності найбільш завантаженого обладнання. Прямо точність характеризує коефіцієнт, який визначається відношенням часу транспортних операцій до тривалості виробничого циклу. Коефіцієнт безперервності визначають відношенням тривалості операційного циклу до загальної тривалості виробничого циклу.

Забезпечення ритмічного виробництва і випуску продукції - одне з головних завдань організації виробництва. Тому при аналізі рівня організації виробництва розраховується коефіцієнт ритмічності.

Размещено на Allbest.ru