Особливості управління персоналом підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Загальні відомості про підприємство, показники фінансового стану підприємства

Виконуючи постанову ЦК Компартії України і Ради Міністрів УРСР про розвиток садівництва і виноградарства в Березнегуватському районі в вересні 1978 року створено фермерське господарство "Синюха".

На сьогодні це одне із небагатьох господарств які збереглися як спеціалізовані на виробництві, зберіганні і переробці фруктів, яке продовжує успішно господарювати.

Фермерське господарство "Синюха" Миколаївської області розташоване на лівому березі ріки Південний Буг, в центральній частині Миколаївської області. Відстань до обласного центру міста Миколаєва - 66 км, до районного центру міста Баштанки - 3 км. Транспортне сполучення з залізничною станцією Явкіно, розміщеної у 11 км, здійснюється по залізничній дорозі, з обласним центром - по асфальтовому шосе.

Територія ФГ «Синюха» знаходиться у центральній частині південно-центрального степу України. По агро-кліматичному обласному районуванню це господарство належить до південного агро-кліматичного району і характеризується як теплий помірно-континентальний.

Клімат даного краю характеризується відносно високою літньою та порівняно низькою зимовою температурою з частими відлигами, невеликою кількістю опадів. В зимовий час низькі температури доходять до -200 …-230 С. Літом максимальна температура досягає +37,60 С. Сума температур вище 100С дорівнює 2900-30000С. Цього достатньо для вирощування всіх районованих тут культур: пшениці, ячменю, соняшнику, а також багаторічних насаджень.

Характерною особливістю весняного сезону є інтенсивне підвищення температури повітря. Весна наступає швидко і буває короткою, біля 45 днів. Літо тепле, помірно-жарке. Літній сезон продовжується біля 5 місяців. Осінь буває короткою, теплою і дуже часто засушливою. Зима в основному тепла, коротка, малосніжна з частими відлигами і нестійкими сніжними покривами. Середньорічна температура повітря у ТДВ “Зоря Інгулу” + 13,20 С.

Довжина безморозного періоду коливається від 220 до 240. Грунт повністю розтає приблизно в третій декаді березня. Пізні весняні заморозки закінчуються в середині квітня. Середня дата першого осіннього заморозку - 25 листопада. Середня глибина промерзання ґрунту складає 54 см.

Середньорічна кількість опадів складає 410мм. За вегетаційний період випадає більше половини опадів. Як відомо, оптимальна кількість опадів впливає на підвищення родючості ґрунту, а отже і на урожайність. Середньорічна відносна вологість повітря - 57%, але в червні місяці знижується до 43%.

Ґрунтовий покрив усієї території товариства в основному звичайні середньогумусові чорноземи і південні солонцюваті ґрунти, які виникли на карбонатних лісах різного механічного складу, що і відобразилось на складі цих ґрунтів. Міцність гумусового шару складає в середньому 70-80 см. Кількість гумусу досягає 7,6%. Ґрунти господарства хоч і мають високу родючість, але дуже сильно реагують на внесення органічних і мінеральних добрив.

Рельєф на території господарства в основному рівнинний, уклін полів не перевищує 20.

Головні дати розвитку підприємства.

В червні 2000 року МКСП "Зоря Інгулу" було реорганізовано в закрите акціонерне сільськогосподарське товариство "Зоря Інгулу".

В зв'язку зі зміною в законодавстві України в серпні 2011 року із ЗАСТ "Зоря Інгулу" внаслідок реорганізації шляхом перетворення створено Товариство з додатковою відповідальністю "Зоря Інгулу". Товариство є правонаступником майна, а також прав та обов'язків ЗАСТ "Зоря Інгулу".

ТДВ "Зоря Інгулу" спеціалізується на виробництві, зберіганні та переробці фруктів, займається вирощуванням зернових та технічних культур. Господарство має сад площею 546,15 га, з них 24,53 га складає молодий сад. З 521,62 га плодоносного саду площа зерняткових займає 238,03 га, що становить 45,6 % загальної площі, кісточкових - 283,59 га, або 54,4 %. У стані рекультивації знаходиться близько 211 га саду.

За 2005 - 2010 роки побудовано водовід довжиною 9 км і дві водойми на 30 тис куб. м. води, що дало можливість впровадити крапельне зрошення на молодих насадженнях площею 200 га. На сьогодні роботи з його будівництва продовжуються і планується довести до 300 га до 2015 р. В садівництві впроваджується інтенсивна посадка насаджень (2000 - 2800 дерев/га), передовий досвід садівників Польщі, Італії, Австрії у формуванні дерев, агротехніці, збиранні і зберіганні фруктів, використовуються сучасні механізми і пристосування (косарки, подрібнювачі гілок, обприскувачі і інше виробництва Польщі, Італії, Голландії).

На протязі 2010-2013рр. ведеться робота по реконструкції садів: розкорчовка старих насаджень (близько 300 га) і посадка молодих інтенсивних ущільнених насаджень.

У 2004 р. було зібрано найбільший урожай фруктів в Україні. Валовий збір фруктів склав 8850,4 т при середній урожайності 142,7 ц/га. В 2012 році - 4 593 тонн.

Господарство на садооборотних площах (щороку це 200-400 га) вирощує пшеницю, ячмінь, горох, соняшник, для потреб працівників, підсобного господарства і реалізації. Побудовано критий тік для обробітку та зберігання зерна площею 1200 кв. м. В майбутньому планується його збільшення.

фермерський менеджмент господарство

Таблиця 1. Наявність сільськогосподарських земель станом на 01.10.2014 року (землі надані у постійне користування згідно державних актів):

Види угідь	га
Загальна площа земель	1334,00
в т.ч.
а) сільськогосподарські угіддя	989,03
- рілля	442,88
- багаторічні насадження	546,15
з них на зрошенні	199,28
б) господарські будівлі	33,0
в) господарські шляхи	66,0
г) землі, що перебувають в стадії рекультивації	210,97
д) полезахисні лісосмуги	35,0

Господарство має 29 тракторів, 13 вантажних автомобілів, 4 автобуси, 7 легкових автомобілів, 1 спецавтомобіль, повний шлейф спеціалізованої техніки для роботи в саду.

Для переробки фруктів товариство закінчило будівництво консервного цеху з виробництва фруктового пюре в асептичній упаковці на сучасному імпортному обладнанні. Це напівфабрикат, який використовується в подальшому у виробництві соків, напоїв, кондитерських виробів.

Для зберігання фруктів є три фруктосховища загальною ємкістю 3300тонн, в 2012 році введено в експлуатацію холодильник з РГС для яблук 1000 тонн, наявність яких дозволяє реалізовувати смачні та соковиті яблука до слідуючого врожаю.

Керівництвом ТДВ "Зоря Інгулу" вирішено питання щодо забезпечення товариства технікою і засобами обробки землі та саду. Вирішено житлове питання, для чого було збудовано більше 450 житлових будинків, 5 багатоповерхівок, 1 дитячий садок.

Товариство неодноразово нагороджено Почесними грамотами Міністерства аграрної політики України. Так, у 2004 р. господарство отримало диплом ІІІ Національної виставки "Регіони України пропонують - 2004" та нагороду за перемогу у Всеукраїнському конкурсі на звання "Кращий роботодавець року" серед підприємств області. У 2004 р. та 2005 р. товариство стало лауреатом конкурсу "Золота фортуна" і було нагороджене знаком ордена "За патріотизм", срібною стелою та Дипломом якості.

В 2005 р. господарство нагороджено Дипломом "Лідер агропромислового комплексу 2005 р." Неодноразово інформація про господарство була розміщена у виданнях "Україна аграрна", "Золотий фонд нації.", інших.

В квітні 2011 року ЗАСТ " Зоря Інгулу" стало лауреатом конкурсу "Аграрна еліта України" який проводив журнал "Український Фермер" серед сільгоспвиробників за підсумками 2010 року та отримало іменну відзнаку .

Директор ТДВ "Зоря Інгулу" С. А. Кравцов, механізатор В. С. Павленко, бригадир садівничої бригади М. Д. Дячук, робітниця В. В. Власовець нагороджені відзнакою Міністерства аграрної політики України "Знак пошани".

В 2012 році товариство отримало Почесний диплом Міністерства аграрної політики України, Почесну грамоту Миколаївської обласної ради, Подяку Миколаївського обласного центру зайнятості. Торгово-промислова палата України відзначила трудові досягнення товариства Національним сертифікатом і відзнакою "Краще агропідприємство 2012 року".

Директор А. С. Кравцов - заслужений працівник сільського господарства України.

ТДВ "Зоря Інгулу" прагне знайти нові шляхи для стабілізації фінансового стану, збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, зменшення витрат на її виробництво, досягнення щорічного прибутку 1500 тис. грн. і більше.

Показники розміру господарства свідчать про рівень концентрації виробництва (табл. 1.1).

Таблиця 1.1. Показники розміру виробництва в ТДВ "Зоря Інгулу" Баштанського району

Показники	Господарство	Середньо районний показник за 2012 р.	Господарство в 2013р. в % до
	2012 р.	2 013р.		2 012р.	середньо-районного
Вартість валової продукції сільського господарства (у постійних цінах 2010р.)	10569,6	13809,82	8690,0	130,7	158,9
Грошова виручка від реалізації сільськогосподарської продукції, тис. грн	12984,9	17354,2	493,2	133,6	3518,7
Середньорічна чисельність працюючих, чол.	230	245	21	106,5	1166,7
Площа сільськогосподарських угідь, га	992	918	1389,8	92,5	66,1
Середньорічна вартість основних виробничих засобів, тис. грн	22263	28027	15577,5	125,9	179,9

Аналізуючи дані таблиці 2.1 можна зробити висновок про те, що ТДВ «Зоря Інгулу» Баштанського району велике за розмірами підприємство. Про це свідчать такі показники як середньорічна чисельність працюючих, вартість валової продукції господарства (у постійних цінах 2010р.), середньорічна вартість основних виробничих засобів, грошова виручка від реалізації сільськогосподарської продукції. За даними, валова продукція сільського господарства в постійних цінах 2010 р. у ТДВ «Зоря Інгулу» є більшою, ніж в середньому на одне господарство району в 2012 році, на 9464,82 тис. грн. Також є більшою грошова виручка від реалізації у звітному році на 16861 тис. грн. Середньорічна чисельність працюючих значно переважає середньорічний показник за рахунок наявності в підприємстві великих площ багаторічних насаджень.

Проте такий показник як площа сільськогосподарських угідь у 2013 році є меншим за середньо районний показник 2012 р. на 271,8 га.

Порівнюючи показники з базисним 2012 роком, можна помітити тенденцію до збільшення майже всіх показників. Проте присутнє скорочення площ сільськогосподарських угідь на 74 га.

Таким чином, ефективність виробництва в аграрних підприємствах залежить не лише від розміру провідних галузей, а й від того, як розвинуті й інші галузі, що мають товарний характер.

Таблиця 2.1. Розмір та структура грошової виручки від реалізації продукції в ТДВ "Зоря Інгулу" Баштанського району

Галузі та види продукції	2 011р.	2 012р.	2 013р.	В середньому за 3 роки
	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%
Зернові та зернобобові	57,8	0,34	557,6	4,12	535	3,08	383,47	2,51
З них:
-пшениця озима	31,7	0,19	301,1	2,22	325,5	1,88	219,43	1,43
-ячмінь озимий	4,8	0,03	189	1,4	62,1	0,36	85,30	0,60
-ячмінь ярий	5,9	0,03	7	0,05	136,6	0,79	49,83	0,29
-горох	15,4	0,09	60,5	0,45	10,8	0,06	28,90	0,20
Соняшник	201,7	1,18	580,8	4,29	222,9	1,28	335,13	2,25
Плоди	16780,7	98,08	11805,5	87,2	16591,9	95,61	15059,37	93,62
Інша продукція рослинництва	1,9	0,01	41	0,3	4,4	0,03	15,77	0,11
Разом по рослинництву	17042,1	99,95	12984,9	100	17354,2	100	15793,73	100
Всього по сільськогосподарському виробництву	17042,1	99,95						100
			12984,9	100	17354,2	100	15793,7
Послуги	66,7	0,39	-	-	-	-	22,2	0,13
Всього по господарству	17108,8	100	12984,9	100	17354,2	100	15816,0	100

Спеціалізація - важливий фактор переведення виробництва на промислову основу, вона постійно зумовлює потребу в нових технічних засобах праці. Рівень розвитку суспільного поділу праці та пов'язане з ним ускладнення організаційних, технологічних і економічних зв'язків всередині галузей і між ними зумовлюють розвиток різних форм спеціалізації, кожна з яких відрізняється специфічним змістом і об'єктом.

Спеціалізація - одна з форм суспільного розподілу праці. Правильна спеціалізація господарства-важлива умова зростання обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, покращення її якості та зниження собівартості продукції. Визначимо форму спеціалізації підприємства на основі даних.

З таблиці 2.2 видно, що серед галузей виробництва в ТДВ «Зоря Інгулу» Баштанського району загальну питому вагу в середньому за три роки займає продукція рослинництва і становить 99,87%, реалізація іншої продукції, робіт і послуг - 0,13%, відповідно до чого можна зробити такий висновок, що досліджуване нами господарство належить до вузькоспеціалізованих господарств. Таким чином можна сказати, що господарство спеціалізується на виробництві продукції рослинництва.

Під фінансовим станом підприємства розуміється здатність підприємства фінансувати свою діяльність. Фінансовий стан підприємства - це сукупність показників, що відображають його здатність погасити свої боргові зобов'язання.

Фінансова діяльність охоплює процеси формування, руху і забезпечення збереження майна підприємства, контролю за його використанням. Фінансове становище є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства і тому визначається сукупністю виробничо-господарських факторів.

Фінансовий стан може бути стійким, нестійким і кризовим. Здатність підприємства своєчасно проводити платежі, фінансувати свою діяльність на розширеній основі свідчить про його гарне фінансове стані.

Прибуток і збиток характеризують фінансовий результат діяльності підприємства і можуть бути визначені тільки в системі бухгалтерського обліку. З точки зору бухгалтерського обліку прибуток відображає фінансовий результат від господарської діяльності, отриманий підприємством за звітний період (у разі перевищення доходів на витратами). Прибуток ставитися до числа найважливіших показників оцінки роботи підприємств та визначення ефективності діяльності.

Показники фінансових результатів характеризують абсолютну ефективність господарювання підприємства. Зростання прибутку створює базу для самостійного фінансування, розширення виробництва, рішення проблем соціальних та трудових конфліктів. За рахунок прибутку виконується також частина зобов'язань підприємства перед бюджетом, банками та іншими підприємствами і організаціями.

Таблиця 2.10. Динаміка показників фінансових результатів в ТДВ "Зоря Інгулу" Баштанського району

Показники і порядок розрахунку	Роки	2013 р. в % до
	2 011р.	2 012р.	2 013р.	2 011р.	2 012р.
1. Прибуток від реалізації, тис.грн (ф.2, код 050)	4290,5	3685	1888,5	44,0	51,2
2. Собівартість реалізованої продукції, тис.грн (ф.2, код 040)	11720	11495	11976,5	102,2	104,2
3. Чи. приб., тис. грн (ф.2, код 220)	2872	2153	627	21,8	29,1
4. Середньорічна сума активів, тис.грн (ф.1, код 280)	31735	37767	41719	131,5	110,5
5. Середньорічна сума власного капіталу, тис.грн (ф.1, код 380)	15368	17514	31821	207,1	181,7
6. Рівень рентабельності продукції, % ( р.1/р.2) * 100 %	36,6	32,1	15,8	-20,8 в.п.	-16,3 в.п.
7. Рівень рентабельності активів, % (р.3/р.4) * 100%	9,0	5,7	1,5	-7,5 в.п.	-4,2 в.п.
8. Рівень рентабельності власного капіталу, % (р.3/р.5) * 100 %	18,7	12,3	2,0	-16,7 в.п.	-10,3 в.п.

Ознайомившись із даними таблиці 1.3, можна зробити висновок, що підприємство в ТДВ "Зоря Інгулу" Баштанського району є прибутковим, однак даний показник має тенденцію до зменшення, що є негативним фактором.

Зменшення показників прибутку відбулося незважаючи на незмінні показники собівартості, що негативно впливає на загальні показники фінансової ефективності. Так, у 2013 році даний показник становить 11977 тис. грн., що на 2,2% більше ніж у 2011 році.

Слід відзначити збільшення середньорічної суми активів на 10,5% у 2013 році порівняно з 2012 роком, та збільшення суми власного капіталу на 81,7% та 107,1% порівняно з 2012 та 2011 роками відповідно, що позитивно відображається на фінансовій стійкості господарства.

Зазначимо, що рівень рентабельності продукції у 2013 році зменшився на 20,8 в.п. ніж у 2011 році, рівень рентабельності активів та рівень рентабельності власного капіталу також зменшилися, ніж у 2012 та 2013 роках. Можна зробити висновок, що господарство повинно бути націлене на зростання фінансового результату діяльності, що загалом забезпечить фінансову стійкість.

Таблиця 1.4. Динаміка показників фінансової незалежності в ТДВ "Зоря Інгулу" Баштанського району

Коефіцієнти	Норматив	Порядок розрахунку	На кінець 2012 року	На кінець 2013 року	Відхилення, (+,--)
Фінансування	< 1.0	Ф.1 р.(480+620) / р.380	0,80	1,35	0,55
Автономії (незалежності)	> 0.5	Ф.1 р.380/ р.640	0,45	0,43	-0,02
Стійкості (стабільності)	> 1.0	Ф.1 р.380/ (480+620)	1,26	0,74	-0,51

Аналізуючи дані таблиці 1.4 можна зробити висновок, що за досліджуваний період фінансова стійкість підприємства дещо знизилась. Так, якщо на кінець 2012 року значення коефіцієнта фінансування становило 0,80, то наприкінці 2013 року воно зросло на 0,55, та автономії, тобто незалежності, як одному із основних показників фінансової стійкості. Як видно з таблиці, на кінець 2012 року він складав 0,45, і хоч у 2013 році він зменшився на 0,02, все одно не входить в рамки нормативу.

Коефіцієнт стійкості знизився на 0,52 пункти, та склав 0,74. Це свідчить про зниження стабільності підприємства.

Отже, проаналізувавши отримані результати, можемо зробити висновок, що ТДВ «Зоря Інгулу» Баштанського району на кінець 2013 року має гірші результати, ніж на кінець 2012 року і неможна віднести до фінансово незалежних підприємств.

Велику роль у визначенні фінансового стану підприємства відіграє оцінка його ліквідності - здатності підприємства швидко продати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов'язань. Така оцінка здійснюється на основі системи показників, основні з яких наведено в табл. 2.12.

Таблиця 1.5. Динаміка показників ліквідності в ТДВ "Зоря Інгулу" Баштанського району

Коефіцієнти	Норматив	Порядок розрахунку	На кінець 2012 року	На кінець 2013 року	Відхилення, +,--
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,2--0,3	Грошові кошти / короткострокові пасиви	35,47	6,99	-28,48
Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,7 - 1	Оборотні активи - запаси / короткострокові пасиви	9,71	2,06	-7,65
Коефіцієнт покриття	> 1	Оборотні активи / короткострокові пасиви	16,79	4,27	-12,52

Аналізуючи дані таблиці 1.5 можна зробити висновок, що в ліквідності підприємства сталися певні зміни. Так, наприкінці 2013 року значення загального коефіцієнта покриття, розраховане за даними підприємства, зменшилось з 16,79, у 2012 році, до 4,27, що на 3,27 пунктів більше, але відповідає нормативному значенню.

Коефіцієнт швидкої ліквідності, є більшим від свого нормативного значення майже в 2 рази, та у 2013 році зменшився порівняно з 2012 роком на 7,65, та не знаходиться в межах нормативного значення.

Подібна тенденція спостерігається і в значенні показника абсолютної ліквідності, яке теж не відповідає нормативному значенні, що загалом негативно впливає на фінансову стійкість господарства.

2.Аналіз установчих документів підприємства

Установчими документами підприємства називається комплект документів встановленої законом форми, згідно з якими підприємство виникає і діє як суб'єкт права. З точки зору правової природи, установчі документи є локальними нормативними актами, тобто актами, які набувають юридичної сили внаслідок затвердження їх одним або кількома засновниками підприємства.

Форму і зміст установчих документів визначають залежно від видів підприємств загальні закони про підприємства та закони про окремі види підприємств.

Стаття 8 Закону України "Про підприємництво" містить перелік актів, які належать до установчих документів. По-перше, це рішення одного чи кількох власників або уповноваженого ним (ними) органу про створення підприємства. Якщо власників чи органів два і більше, таким рішенням визначено установчий договір. По-друге, це статут підприємства.Стаття 9 Закону України" Про підприємства в Україні" дає перелік обов'язкових відомостей, які необхідно включати до статуту підприємства як одного з його основних установчих актів.

Зміст установчих документів ТДВ «Зоря Інгулу» регулюється статтями 4, 65 Закону України "Про господарські товариства". Ці статті визначають переліки основних даних, що підлягають включенню до установчих документів товариств з додатковою відповідальністю.

При розробці проектів установчих документів підприємство керується також типовими нормативними актами.

Установчі документи ТДВ «Зоря Інгулу» Баштанського району містити обов'язкові дані про підприємство, без яких вони вважаються такими, що не відповідають вимогам законодавства.

Це такі дані:

- найменування (завод, фабрика, майстерня тощо) і вид підприємства;

- зазначення власника (склад засновників, учасників) та місцезнаходження підприємства;

- предмет та цілі діяльності підприємства;

- юридичний статус підприємства. Це статті про юридичну особу підприємства, про його майно, про самостійний баланс, поточний, валютний та інші рахунки в банках, про фірмову марку та знак для товарів та послуг, про печатку з найменуванням підприємства. Якщо підприємство має право випускати цінні папери, то таке право теж відноситься до юридичного статусу підприємства;

- про склад майна підприємства: перелік фондів (основні, оборотні, інше майно, статутний фонд, резервний фонд, страховий фонд, інші фонди);

- порядок утворення майна; порядок розподілу прибутків та покриття витрат;

- про перелік органів управління підприємства, порядок їх формування, компетенцію;

- про порядок припинення діяльності підприємства: підстави.

Під час підготовки установчих документів потрібно звернутися по допомогу до юриста, оскільки він знає, як підготувати установчі документи так, щоб врахувати всі вимоги законодавства й відобразити в цих документах інші відомості, що не суперечать законодавству і є важливими для діяльності майбутнього підприємства.

В ТДВ "Зоря Інгулу" Баштанського району використовується сучасні технічні засоби створення, копіювання, обробки і зберігання документів, забезпечений комп'ютерною технікою. Це дає змогу забезпечити швидке проходження документів в апараті управління, раціональне використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів підприємства.

3.Вивчення організаційної структури підприємства

Організаційна структура підприємства - це склад відділів, служб і підрозділів в апараті управління, системна їх організація, характер підпорядкованості та підзвітності один одному і вищому органу управління, а також набір координаційних і інформаційних зв'язків, порядок розподілу функцій управління по різним рівням і підрозділам управлінської ієрархії. Організаційна структура включає засоби розподілу різних видів діяльності між складовими структури та координації діяльності цих складових, що використовуються для досягнення цілей. В межах організаційної структури відбуваються усі управлінські процеси і функції, що забезпечують випуск продукції, в яких приймають участь менеджери всіх рівнів, категорій і професійної спеціалізації, та робітники. Таким чином, організаційна структура підприємства складається з організаційної структури управління (суб'єкта управління) та господарської структури (об'єкта управління). Використання в практиці управління схеми організаційної структури дозволяє зрозуміти формальну ієрархію організації, у тому числі, структуру процесів, відповідальності та звітності.

Ці схеми застосовуються для вирішення низки завдань: визначення ролей і обов'язків всього персоналу в межах організації; встановлення ієрархічної структури повноважень, влади і процесу прийняття рішень; формування комунікаційних каналів і потоків інформації, включаючи правила підпорядкування і методи регулювання, що відносяться до методик звітності; формування механізму контролю з визначенням ступеню централізації та масштабу контролю; визначення функцій і управлінських завдань.

Організаційна структура є базисом оптимізації функціонування підприємства та використання його виробничо-технологічного потенціалу.

Структура управління ТДВ “Зоря Інгулу” є ієрархічною.

Ієрархічні структури управління (їх ще називають часом: формальні, механістичні, бюрократичні, класичні, традиційні) характеризуються твердою ієрархією влади в організації, формалізацією правил і процедур, які використовуються централізованим прийняттям рішень, вузько визначеною відповідальністю в діяльності.

Для ієрархічної структури ТДВ “Зоря Інгулу” характерні:

- стабільність і не складність зовнішнього середовища;

- цілі і завдання прості та ясні. Завдання піддаються розподілу;

- постійна повторюваність одних і тих самих робіт, що дозволяє їх регламентувати.

Ієрархічний тип структури має багато різновидів, але самої розповсюдженою є лінійно-функціональна організація управління, до якої належить організаційна структура ТДВ “Зоря Інгулу”.

Основу лінійно-функціональних структур складає так званий "шахтний" принцип побудови і спеціалізація управлінського процесу по функціональним підсистемам організації. По кожній з них формується ієрархія служб. Результати роботи кожної служби апарату управління організацією оцінюються показниками, що характеризують виконання ними своїх мети і задач .

Багатолітній досвід використання лінійно-функціональних структур управління показав, що вони найбільш ефективні там, де апарат управління виконує рутинні, які частіше повторюються і рідко змінюються задачі і функції. При такій організації управління виробництвом підприємство може успішно функціонувати лише тоді, коли зміни по всім структурним підрозділам відбуваються рівномірно. Але в реальних умовах цього немає, виникає неадекватність реакції системи управління на вимогу зовнішньої середи. Положення посилюється втратою гнучкості в взаємовідносинах робітників апарату управління із-за застосування формальних правил і процедур. В результаті ускладнюється і уповільнюється передача інформації, що не може не відбиватися на швидкості і своєчасності прийняття управлінських рішень.

Схему організаційної структури ТДВ "Зоря Інгулу" представлено на рис. 3.1.

Схема 1

Всіма процесами ТДВ “Зоря Інгулу” керує С. А. Кравцов. Йому підпорядковуються головні спеціалісти, такі як: головній агроном, головний економіст, головний бухгалтер та інші. Виробничими процесами в сільському господарстві керує головний агроном йому підпорядковуються агро служба та керуючі відділками, яким в свою чергу підпорядковуються бригадири та робочі.

4.Класифікація і структура персоналу підприємства та його характеристика

Найбільш важливим елементом продуктивних сил і головним джерелом розвитку економіки є люди; їх майстерність, освіта, підготовка, мотивація діяльності. Існує непересічна залежність конкурентоспроможності економіки, рівня добробуту населення від якості трудового потенціалу персоналу підприємства, організації.

Персонал підприємства формується та змінюється під впливом внутрішніх (характер продукції, технології та організації виробництва) і зовнішніх факторів (демографічні процеси, юридичні та моральні норми суспільства, характер ринку праці тощо). Вплив останніх конкретизується у таких параметрах макроекономічного характеру, як: чисельність активного (працездатного) населення, загальноосвітній його рівень, пропозиція робочої сили, рівень зайнятості, потенційний резерв робочої сили. У свою чергу ці характеристики обумовлюють кількісні та якісні параметри трудових ресурсів.

Трудові ресурси - це частина працездатного населення, що за своїми віковими, фізичними, освітніми даними відповідає тій чи іншій сфері діяльності.

Для характеристики усієї сукупності працівників підприємства застосовуються терміни -- персонал, кадри, трудовий колектив.

Персонал ТДВ “Зоря Інгулу” являє собою сукупність постійних працівників, що отримали необхідну професійну підготовку та мають досвід практичної діяльності.

Окрім постійних працівників, у діяльності підприємства можуть брати участь інші працездатні особи на основі тимчасового трудового договору.

У відповідності з характером виконуваних функцій персонал ТДВ “Зоря Інгулу” поділяється звичайно на чотири категорії: керівники, спеціалісти, службовці, робітники.

Керівники -- це працівники, що займають посади керівників підприємств та їх структурних підрозділів. До них у ТДВ “Зоря Інгулу” відноситься директор.

Повні спеціалісти (головний бухгалтер, головний інженер), а також заступники відповідно до вище перелічених посад.

Спеціалістами у ТДВ “Зоря Інгулу” вважаються працівники, що займаються різними роботами, зокрема -- економісти, бухгалтери, адміністратори.

До службовців відносяться працівники, що здійснюють підготовку та оформлення документації, облік та контроль, господарське обслуговування (тобто виконують суто технічну роботу), зокрема -- діловоди, обліковці, секретарі-друкарки тощо.

Робітники безпосередньо зайняті у процесі створення матеріальних цінностей, а також ремонтом, переміщенням вантажів, перевозкою пасажирів та ін. Окрім того, до робітників відносяться двірники, прибиральниці, охоронці.

В аналітичних цілях всіх робітників можна поділити на основних -- тих, що безпосередньо беруть участь у процесі створення продукції, та допоміжних -- тих, які виконують функції обслуговування основного виробництва.

Важливим напрямом класифікації персоналу підприємства є його розподіл за професіями та спеціальностями.

Професія -- це вид трудової діяльності, здійснювання якої потребує відповідного комплексу спеціальних знань та практичних навичок. Спеціальність -- це більш або менш вузька різновидність трудової діяльності в межах професії..

Професійний склад персоналу підприємства залежить від специфіки галузі діяльності, характеру продукції чи послуг, що надаються, рівня технічного розвитку. Кожна галузь має властиві лише їй професії та спеціальності. В той же час існують загальні (наскрізні) професії робітників та службовців.

Класифікація працівників за кваліфікаційним рівнем базується на їх можливостях виконувати роботи тієї чи іншої складності.

Кваліфікація -- це сукупність спеціальних знань та практичних навичок, що визначають ступінь підготовленості працівника до виконання професійних функцій обумовленої складності. Рівень кваліфікації керівників, спеціалістів та службовців характеризується рівнем освіти, досвідом роботи на тій або іншій посаді. Відрізняють спеціалістів найвищої кваліфікації (працівники, що мають наукові ступені та звання), спеціалістів вищої кваліфікації (працівники з вищою спеціальною освітою та значним практичним досвідом), спеціалістів середньої кваліфікації (працівники з середньою освітою та деяким практичним досвідом), спеціалістів-практиків (працівники, що займають відповідні посади -- інженерні, економічні, але не мають спеціальноїосвіти).

За рівнем кваліфікації робітники поділяються на чотири групи: висококваліфіковані, кваліфіковані, малокваліфіковані і некваліфіковані. Вони виконують різні за складністю роботи і мають неоднакову професійну підготовку (табл.1).

Слід враховувати протиріччя, яке досить часто виникає з двох різних підходів до визначення кваліфікації. З одного боку, оцінка кваліфікації робочих місць або робіт, що підлягають виконанню, з іншого -- оцінка кваліфікації конкретних виконавців цих робіт. Їх розбіжність створює конфліктну ситуацію, яка повинна розв'язуватись у переговорному процесі при складанні відповідних тарифних угод чи контрактів.

Таблиця 4.1. Групи робітників за рівнем кваліфікації, виконувані ними роботи і терміни їх підготовки у ТДВ “Зоря Інгулу” Баштанського району

Кваліфікаційні групи робітників	Основні роботи, що виконуються	Термін підготовки, стажування, досвід
Висококваліфіковані	Особливо складні та відповідальні роботи (управління, планування)	Більше 2-3 років. Великий практичний досвід роботи
Кваліфіковані	Складні роботи (нормування витрат, визначення цін, контроль та прогноз)	1-2 роки. Чималий досвід роботи
Малокваліфіковані	Нескладні роботи (різні роботи в саду)	Дек. тижнів. Пев. досвід роботи
Некваліфіковані	Допоміжні та обслуговуючі (вантажники, прибиральники)	Не мають спеціальної підготовки

Оцінка трудового потенціалу підприємства.

Управління трудовими ресурсами, забезпечення їх ефективного використання викликає необхідність формування системи оцінки трудового потенціалу підприємства.

Перш за все слід відрізняти явочну, облікову та середньооблікову чисельність працюючих на підприємстві. Явочна чисельність включає всіх постійних, тимчасових і сезонних працюючих, що прийняті на роботу на строк один і більше днів незалежно від того, знаходяться вони на роботі, у відпустці, відрядженні, звільнені від праці за хворобою чи з інших причин.

Середньооблікова чисельність працюючих за певний період визначається як сума середньомісячної чисельності, поділена на кількість місяців у розрахунковому періоді. Різниця між обліковою та явочною чисельністю характеризує резерв (в основному робітників), що має використовуватись для заміни тих, що не виходять на роботу з поважних причин.

Окрім оцінки персоналу шляхом аналізу групування за названими вище ознаками, найбільш часто у зарубіжній та вітчизняній практиці управління трудовими ресурсами використовуються такі показники:

Плинність персоналу у 2013 році склала:

Пп = 437/(154+428)=0,750

Плинність персоналу у 2014 році склала:

Пп = 359/(145+332)=0,753

Аналізуючи проведені розрахунки можна зробити висновок про те, що у ТДВ «Зоря Інгулу» Баштанського району плинність персоналу за 2 останні роки залишилася не змінною. Варто вказати, що вибували працівники з різних причин, зокрема: за власним бажанням, за угодою сторін, порушення трудової дисципліни.

Окреслюючи цілі та напрямки розвитку діяльності підприємства, його керівництво повинно визначити необхідні для їх реалізації ресурси, в тому числі трудові.

Рух робочої сили - являє собою процес поповнення, вивільнення та переміщення облікової чисельності працівників.

До числа прийнятих включаються особи, які зараховані в звітному періоді на підприємство (організацію) наказом (розпорядженням) власника підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про прийом на роботу.

До числа звільнених включаються усі працівники, які залишили роботу на цьому підприємстві незалежно від причин звільнення.

До числа прийнятих і звільнених не включаються працівники, які переміщуються в межах одного підприємства; ті, кого залучено до роботи по спеціальних договорах з державними організаціями; прийнято на роботу за сумісництвом; працівники, які виконують роботу за договорами цивільно-правового характеру при умові, що ці працівники зараховані в списках інших підприємств (організацій) і мають запис в трудовій книжці.

З урахуванням цього визначають:

1) коефіцієнт обігу по прийому:

Кпр=П/Тоб;

(відношення числа прийнятих на підприємство за період до середньооблікової чисельності працівників);

Коефіцієнт обігу по прийому у 2012 році становив:

Кпр=339/235=1,443.

Коефіцієнт обігу по прийому у 2013 році становив:

Кпр=428/250=1,712.

Аналізуючи проведені розрахунки можна зробити висновок про те, що у ТДВ «Зоря Інгулу» Баштанського району число прийнятих перевищує середньооблікову чисельність працівників.

2) коефіцієнт обігу по звільненню:

Кзв=З/Тоб;

(відношення звільнених з підприємства за період до середньооблікової чисельності працівників);

Коефіцієнт обігу по звільненню у 2012 році становив:

Кзв=414/235=1,762.

Коефіцієнт обігу по звільненню у 2013 році становив:

Кзв=437/250=1,748.

Аналізуючи проведені розрахунки можна зробити висновок про те, що у ТДВ «Зоря Інгулу» Баштанського району число звільнених перевищує середньооблікову чисельність працівників.

3) коефіцієнт загального обігу:

Кзаг=(П+З)/Тоб = Кпр+Кзв

(відношення суми прийнятих і звільнених працівників з підприємства до середньооблікової чисельності працівників або сума коефіцієнтів обігу по прийому та звільненню за період);

Коефіцієнт загального обігу у 2012 році становив:

Кзаг =1,443+1,762=3,205.

Коефіцієнт загального обігу у 2013 році становив:

Кзаг =1,712+1,748=3,46.

Отже, сучасний бізнес передовсім базується на управлінні. Якщо люди - це основа виробництва, то управління ними головну роль в діяльності підприємства. Як організує керівник управління персоналом, так буде працювати підприємство. Ефективне управління приведе до бажаних та до досягнення головної підприємства - це максимальне отримання прибутку.

5.Методи дослідження системи управління персоналом

Наука і практика виробили інструментарій вивчення стану діючої системи управління персоналом організації, побудови, обґрунтування і реалізації нової системи.

Таблиця 5.1. Класифікація методів аналізу і побудови системи управління персоналом

Методи обстеження (збір даних)	Методи аналізу	Методи формування
Самообстеження	Системний аналіз Економічний аналіз	Системний підхід
Інтерв'ювання	Декомпозиція	Аналогії
Активне спостереження робочого дня	Послідовної підстановки Порівнянь	Експертно-аналітичний Параметричний Блоковий
Моментні спостереження	Динамічний Структуризації цілей Нормативний	Моделювання Функціонально-вартісного аналізу Структуризації цілей
Анкетування	Параметричний Моделювання	Досвідчений Творчих нарад

Для більш ефективного впливу на систему управління проводиться дослідження поруч методів, наведених у таблиці 5.2.

Таблиця 5.2. Характеристика методів дослідження системи управління персоналом

Методи	Характеристика
Системний аналіз	Є методичним засобом системного підходу до вирішення проблем удосконалення системи управління, орієнтуючи дослідника на вивчення системи управління в цілому та її складових: цілей, функцій, організаційної структури, кадрів, технічних засобів управління, інформації, методів управління, управлінських рішень; на виявлення різноманітних типів зв'язків складових між собою і зовнішнім середовищем і зведення їх в єдину, цілісну картину. Зовнішнім середовищем є не тільки інші підсистеми системи управління даної організації, але і зовнішні організації.
Декомпозиція	Дозволяє розкласти складні явища на більш прості, тому що в більш прості елементи більш просте проникнення в глиб явища і визначення його сутності.
Послідовної підстановки	Дозволяє вивчити вплив на формування системи уп. кожного чинника в окремо, під дією яких склалося її стан, виключаючи дію інших факторів. Фактори ранж. і серед них вибирається найбільш значні.
Порівнянь	Дозволяє порівняти існуючу систему управління персоналом з подібною системою передової організації, із нормативним станом або зі станом у минулому періоді.
Динамічний	Передбачає розташування даних у динамічному ряду і виняток із нього випадкових відхилень. У цьому випадку ряд відображає стійкі тенденції. Цей метод використовується при дослідженні кількісних показників, що характеризують систему управління персоналом.
Структуризації цілей	Передбачає кількісне та якісне обгрунтування цілей організації в цілому і цілей системи управління з точки зору їх відповідності цілям організації. Важливою передумовою побудови раціональної системи управління є аналіз цілей, розгортання їх у ієрархічну систему.
Продовження табл. 5.2
Параметричний	Встановлюється функціональна залежність між параметрами елементів виробничої системи і системи управління персоналом для виявлення ступеня їх відповідності.
Функціонально-вартісного аналізу	Дозволяє вибрати варіант побудови системи управління, що вимагає найменших витрат і є найбільш ефективним з точки зору кінцевих результатів. Він дозволяє виявити зайві або дублюючі функції управління, функції, які з певних причин не виконуються, визначити ступінь централізації і децентралізації функцій управління.
Метод творчих нарад	Передбачає кол. обговорення напрямків розвитку системи управління персоналом групою фахівців. Метою наради є виявлення найб. варіантів шляхів удосконалення системи управління персоналом.

Застосування методів у комплексі виключає прорахунки, дозволяє поглянути на систему управління персоналом з усіх сторін, при цьому досягається максимальний ефект.

6. Організація підбору та відбору персоналу підприємства

Підбір і розстановка кадрів - одна з найважливіших функцій управлінського циклу, що виконуються керівним складом організації. Підбором кадрів займаються всі керівники - від бригадира до директора, підбір кадрів супроводжується їх розміщенням відповідно до діловими якостями. Від якості добору та розстановки кадрів, як в виробничій системі, так і в системі управління багато в чому залежить ефективність роботи організації.

Дуже часто підбір кадрів ототожнюють з процесом відбору кадрів, що неправомірно з точки зору української мови. Відбір - це виділення будь-кого із загального числа. Звідси і вислови: «відбір кандидатів на вакантну посаду», «відбір співробітників для просування по службі» і т.п. При підборі ж порівнюються ділові та інші якості працівника з вимогами робочого місця.

Під підбором і розстановкою персоналу, розуміється раціональний розподіл працівників організації за структурними підрозділами, ділянок, робочих місць відповідно до прийнятої в організації системою поділу і кооперації праці, з одного боку, та здібностями, психофізіологічними і діловими якостями працівників, що відповідають вимогам змісту виконуваної роботи, - з іншого. При цьому переслідуються дві мети: формування активно діючих трудових колективів у рамках структурних підрозділів і створення умов для професійного зростання кожного працівника. Підбір і розстановка кадрів ґрунтується на принципах відповідності, перспективності, змінюваності.

Принцип відповідності означає відповідність моральних та ділових якостей претендентів вимогам заміщаються посад.

Принцип перспективності ґрунтується на обліку наступних умов:

- встановлення вікового цензу для різних категорій посад;

- визначення тривалості періоду роботи в одній посаді і на одному і тому ж ділянці роботи;

- можливість зміни професії або спеціальності, організація систематичного підвищення кваліфікації;

- стан здоров'я.

Принцип змінюваності полягає в тому, що кращого використання персоналу повинні сприяти внутрішньо-організаційні трудові переміщення, під якими розуміються процеси зміни місця працівників у системі поділу праці, а також зміни місця прикладання праці в рамках організації, так як застій (старіння) кадрів, пов'язаний з тривалим перебуванням в одній і тій же посаді, має негативні наслідки для діяльності організації.

Підбір і розстановка персоналу забезпечує ефективне заміщення робочих місць, виходячи з результатів комплексної оцінки, планової службової кар'єри, умов та оплати праці персоналу. Підбір і розстановка кадрів передбачає планування службової кар'єри, яке здійснюється виходячи з результатів оцінки потенціалу і індивідуального вкладу, віку працівників, виробничого стажу, кваліфікації та лінія вакантних робочих місць (посад), а також забезпечення гідних умов та оплати праці,гарантовану оплату і преміальні, оснащення робочого місця, соціальні гарантії; планомірне рух кадрів, що включає підвищення, переміщення, пониження та звільнення кадрів в залежності від результатів оцінки працівників і відповідності умов оплати праці їх життєвим інтересам.

Вихідними даними для підбору і розстановки персоналу є: моделі службової кар'єри; філософія та кадрова політика організації; Кодекс законів про працю; матеріали атестаційних комісій; контракт співробітника;штатний розклад; посадові інструкції; особисті справи співробітників; Положення про оплату і стимулювання праці; Положення про підбір і розстановку кадрів. У підсумку всі вакантні робочі місця на підприємстві повинні бути зайняті з урахуванням особистих побажань працівників і їх планової кар'єри.

Підбір і розстановка персоналу повинна забезпечувати злагоджену діяльність колективу з урахуванням обсягу, характеру та складності виконуваних робіт на основі дотримання наступних умов:

- рівномірна і повне завантаження працівників всіх служб і підрозділів;

- використання персоналу відповідно до його професією і кваліфікацією (конкретизація функцій виконавців, з тим щоб кожен працівник ясно представляв коло своїх обов'язків, добре знав, як виконувати доручену йому роботу);

- забезпечення необхідної взаємозамінності працівників на основі оволодіння ними суміжними професіями;

- забезпечення повної відповідальності кожного за виконання своєї роботи, тобто точний облік її кількісних та якісних результатів. Закріплення за виконавцем роботи, яка відповідає рівню знань і практичних навичок.

Основне завдання підбору та розміщення персоналу полягає у вирішенні проблеми оптимального розміщення персоналу залежно від виконуваної роботи. При вирішенні цього завдання слід враховувати придатність працівника до виконання певних видів робіт, а для встановлення придатності необхідно, з одного боку, сформулювати вимоги, що пред'являються до конкретної роботи, а з іншого - взяти до уваги особисті якості працівників.

Таким чином, метою раціональної розстановки кадрів є розподіл працівників по робочих місцях, при якому невідповідність між особистісними якостями людини і пропонованими вимогами до виконуваної ним роботи є мінімальним без надмірної або недостатньої завантаженості.

Далі на основі наведеного літературного огляду проведемо аналіз ТДВ «Зоря Інгулу» з питань найму, відбору та підбору персоналу.

Аналіз фактичного стану питання набору та відбору персоналу на ТДВ «Зоря Інгулу» Баштанського району.

Система пошуку та відбір нових співробітників покликана з високим ступенем ймовірності передбачати професійну успішність кандидатів, даючи можливість відбирати найбільш перспективних працівників і сприяти своєчасного заповнення вакансій на підприємстві.

Система найму персоналу в ТДВ «Зоря Інгулу»

Схема 2

Ця система побудована на принципах взаємозв'язку найму з іншими функціями роботи з персоналом і всіх його етапів між собою, підпорядкованості процесу найму персоналу досягнення загальної мети організації, дотриманні взаємовпливу і взаємодії.

Необхідно підкреслити, що вимоги до персоналу у ТДВ «Зоря Інгулу» є стандартними та наскрізними, незалежно від того, де виробляється пошук і відбір. Стандарти співбесіди, професійного та особистісного тестування, оформлення первинного пакету документів. Це пов'язано з необхідністю в висококваліфікованому персоналі для подальшого росту і розвитку підприємства.

Джерела найму кадрів підприємства «Зоря Інгулу»:

1. Рекомендації друзів і родичів.

2. Рекомендації консультативних фірм, що спеціалізуються на пошуку та просуванні персоналу.

3. Оголошення, реклама.

4. Різні джерела всередині компанії.

5. Інші.

Відбір кадрів на підприємстві «Зоря Інгулу» здійснюється працівниками відділу кадрів.

На кожному етапі відбору відділом кадрів відстежується і аналізується керівником підприємства ефективність обраних методів і форм роботи (підбору, вивчення, відбору) і в разі необхідності вносяться доповнення та корективи з метою створення максимально ефективної системи найму персоналу.

Робота з відбору, вивчення і підбору персоналу відбувається з методичною допомогою та під контролем районного центру зайнятості.

Висновки

Ефективне управління персоналом висунулося в число практичних завдань, факторів, економічного успіху. Воно покликане забезпечити сприятливе середовище, в якому реалізується трудовий потенціал, розвиваються особисті здібності, люди отримують задоволення від виконаної роботи і суспільне визнання своїх досягнень.

Менеджмент персоналу - це процес вирішення завдань організації шляхом прийому, збереження, звільнення, удосконалення і належного використання людських ресурсів.

На мою думку, найбільш простим і всеосяжним визначенням менеджменту персоналу може бути адекватний цілям організації вплив на робочу силу.

Отже, діяльність будь-якої організації залежить від конкретних людей. Люди визначають придатність оснащення і технології, встановлюють для себе обсяг функцій, обов'язкових для виконання, пристосовують під свої можливості структуру організації. Тому люди є центральним і головним елементом у будь-якій системі управління та в будь-якій виробничій системі.

Людина в організації (виробничій системі) виконує роль керівника (суб'єкта управління) і виконавця (об'єкта управління).

Працівники організації виступають об'єктом управління, оскільки вони є продуктивною силою, головною складовою частиною будь-якого виробничого процесу. Тому планування, формування, розподіл, перерозподіл і раціональне використання людських ресурсів на виробництві складає основу менеджменту персоналу і з цієї точки зору розглядається аналогічно до управління матеріально-речовими елементами виробництва.

Разом з тим персонал - це, насамперед, люди, які характеризуються складним комплексом індивідуальних якостей, серед яких соціально-психологічні відіграють основну роль. Здатність персоналу одночасно виступати об'єктом і суб'єктом управління -- головна специфічна особливість менеджменту персоналу.

Отже, одним з найважливіших складових елементів менеджменту підприємства є управління персоналом як система ефективного управління працівниками і їхньою діяльністю. В умовах ринкової економіки управління персоналом повинно набувати системності і завершеності на основі комплексного рішення кадрових проблем, впровадження нових і удосконалення існуючих форм і методів кадрової роботи.

Список використаних джерел

фермерський менеджмент господарство

1. Господарський кодекс України №436-IV від 16.01.2003. - К.: Атіка, 2003. - 208 с.

2. Кодекс законів про працю від 10.12.1971 p. Ne322-VIII, зі змінами і доповненнями.

3. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку - К.:Атіка.2002. -124с.

4. Про інвестиційну діяльність: Закон Украї...