Організація екскурсійної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТУРИЗМУ, ЕКОНОМІКИ І ПРАВА

Факультет туризму, готельного і ресторанного бізнесу

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

З ДИСЦИПЛІНИ

«Організація екскурсійної діяльності»

Варіант № 31

Виконала студентка 3 курсу

заочної форми навчання

гпупи 31 ТзМТ

Шевчук Анастасія Миколаївна

Київ - 2014

План

1. Перерахуйте та охарактеризуйте основні правила екскурсійної методики

Висновки

Список використаної літератури

2. Визначте інноваційні підходи щодо екскурсознавства

Висновки

Список використаної літератури

3. Дайте оцінку екскурсіям для відпочиваючих у здравицях

Висновки

Список використаної літератури

1. Перерахуйте та охарактеризуйте основні правила екскурсійної методики

У педагогіці методикою навчання називають систему правил і методів викладання наук, передачі учням знань, а також систему прийомів навчання та виховання молоді. Свою назву методика отримала від грецького слова "метод", що в буквальному перекладі означає "шлях до чого-небудь", а також шлях дослідження або пізнання; теорія; вчення. Методика в широкому розумінні слова - сукупність способів доцільного проведення тієї чи іншої роботи, вирішення якої-небудь завдання, досягнення поставленої мети, а в більш вузькому сенсі являє собою сукупність конкретних методичних прийомів проведення лекцій, бесід, екскурсій на задану тему для певної групи. екскурсійний інноваційний здравиця

Методику поділяють на загальну і приватну. Загальна методика охоплює способи навчання і вимоги, які служать основою при вивченні багатьох наук (послідовність та чіткість викладу навчального матеріалу, його доступність для аудиторії). Приватна методика, виходячи з установок загальної методики, визначає способи і прийоми навчання і виховання дітей та дорослих, прийоми спостереження, вивчення і дослідження тих чи інших об'єктів. Таким чином, кожна приватна методика пов'язана з конкретною наукою і випливає з самої сутності предмета, служить основою певного виду діяльності.

Екскурсійна методика є приватною методикою, так як вона пов'язана з процесом поширення знань на основі однієї форми роботи. Екскурсійна методика являє собою сукупність вимог і правил, що пред'являються до екскурсії, а також суму методичних прийомів підготовки і проведення екскурсій різних видів, на різні теми і для різних груп людей.

Екскурсійна методика розглядається в декількох аспектах: як основа професійної майстерності екскурсоводів; як механізм, удосконалюючий "подачу матеріалу; як процес впорядкування діяльності екскурсовода. Екскурсійна методика виконує роль важеля, який допомагає екскурсоводові в короткий час перемістити в свідомість екскурсантів великий обсяг знань. Методика допомагає екскурсантам побачити, запам'ятати і зрозуміти значно більше, ніж на лекції, розкриває ту ж тему. Так відбувається тому, що методика лектора в значній своїй частині заснована на різного роду повідомленнях описах, лекційний розповідь ведеться у відриві від об'єктів опису. Практично лекційний процес нейтралізує участь у сприйнятті матеріалу таких органів чуття, як зір, нюх, дотик. Це обставина збіднює сприйняття, роблячи його "однобоким".

Методика екскурсії побудована на спілкуванні екскурсантів з об'єктами, різних види аналізу, зорових порівняннях, з урахуванням можливості використання всіх органів почуттів екскурсантів. Екскурсійна методика спирається на філософію, яка являє собою систему ідей, поглядів на навколишній світ і місце в ньому людини. З філософської науки методика бере вчення про діалектику, теорію пізнання і логіку. Діалектика дає можливість висвітлювати матеріал екскурсії з необхідною глибиною, правильно оцінювати історичні події, явища і факти, робити обґрунтовані висновки по темі. Теорія пізнання допомагає глибше розібратися в складних процесах, що відбуваються в природі, суспільстві, керуватися науковими знаннями у практичній діяльності.

Екскурсійна методика є більш складною у таких питаннях, як визначення і практичне використання прийомів показу об'єктів. Методика показу в більшості своїх засобів і прийомів носить оригінальний характер. Використовується ця методика лише в екскурсійній пропаганді.

Методика екскурсійної роботи відповідає на наступні питання:

а) для чого підготовлена і проводиться екскурсія (мета, завдання)

б) які питання висвітлюються на екскурсії (чому присвячено її зміст)

в) як проводити екскурсію (методичні прийоми)

г) як порушити і зберегти увагу екскурсантів

Екскурсійна методика складається з декількох самостійних, пов'язаних один з одним частин:

- методики розробки нової для даного бюро теми;

- методики розробки екскурсоводом нової для нього теми, але вже розробленої в даному бюро;

- методики підготовки екскурсовода до проведення чергової екскурсії;

- методики проведення екскурсії;

- методики після екскурсійної роботи.

Методика висуває чіткі вимоги до всього екскурсійного процесу, його організації та утримання. Вся багатогранна робота з підготовки та проведення екскурсій повинна бути побудована відповідно з вимогами екскурсійної методики до відбору екскурсійних об'єктів. Необхідно відбирати для спостереження об'єкти, які мають безпосереднє відношення до теми; слід залишати найбільш типові і вдалі для створення маршруту об'єкти; потрібно відмовитися від тих об'єктів, які, хоча і розкривають теми, але розташовані незручно (далеко, погана видимість тощо). Методика вимагає логічної послідовності в показі об'єктів (тобто в їх розміщенні на маршруті), виділення і використання пауз між об'єктами, нейтралізації відволікаючих подразників (вуличного шуму, сторонніх розмов, об'єктів, що не входять в тему, та ін). При побудові маршруту забезпечується максимальна економія часу у пересуванні екскурсійної групи між об'єктами. Важливо уникати одноманітності демонстрованих об'єктів, неприпустимо, наприклад, всю тему міської оглядової екскурсії розкривати на пам'ятках монументальної скульптури.

Одна з вимог методики - забезпечення безперервності екскурсії як процесу засвоєння знань, тобто вплив екскурсійного матеріалу на екскурсантів протягом усіх 180 хвилин, відведених на її проведення (чотиригодинна тематична екскурсія на автобусі). Весь час ведення екскурсії (180 хвилин) заповнено сумою показу, розповіді і пауз між підтемами і основними питаннями теми.

Методика враховує особливості сприйняття матеріалу. Практика показує, що безперервний розповідь неприпустимий, екскурсоводові не слід говорити впродовж всієї екскурсії, в якийсь момент сприйняття матеріалу знижується, потім зовсім припиняється. Методика виходить з того, що під час переїздів або переходів між об'єктами, в хвилини, вільні від показу і розповіді, екскурсанти отримують можливість подумати над почутим, порівняти спостережуваний об'єкт з раніше баченим, краще засвоїти побачене і почуте, закріпити матеріал у пам'яті. І це "вільне" час наповнений розумовою діяльністю екскурсантів. Не в меншою мірою паузи необхідні екскурсоводу для короткочасного відпочинку. Паузи при кожної конкретної екскурсії планують в залежності від маршруту. Більше пауз буває в заміських екскурсіях.

Дотримання вимог методики допомагає екскурсоводові донести до аудиторії знання у формі, відмінній від лекції, бесіди, усного журналу, тематичного вечора, а також забезпечити стійкий інтерес до теми протягом всієї екскурсії. Це особливо важливо для тієї частини екскурсії, де багато місця займає розповідь. Тут у екскурсантів можуть з'явитися моменти так званої кризи уваги, який у слухачів лекцій, як стверджують дослідники, наступає на 14-й, 25-й, 34-й хвилинах і т. д. Екскурсійна методика рекомендує в момент, коли увага до розповіді починає слабшати, вводити новий об'єкт показу. Коли в ході показу об'єкт перестає привертати увагу групи, екскурсовод може повідомити цікавий приклад, якісь подробиці про подію. На цьому побудований методичний прийом новизни матеріалу. Якщо такий момент настає, коли група знаходиться біля об'єкта, необхідно скоротити на 2-3 хвилини перебування на зупинці і продовжити рух за маршрутом, супроводжуючи його розповіддю. Якщо ж увагу екскурсантів слабшає під час руху автобуса, то слід призупинити рух для огляду пам'яток. Якщо представиться можливим, потрібно вийти з автобуса і продовжити шлях до чергового пам'ятника пішки.

Важлива вимога методики полягає в тому, щоб усі основні об'єкти і розкриваються на них підтеми були об'єднані в єдине ціле. Крім логічної послідовності "розміщення" об'єктів на маршруті, своєрідного наростання в їх показі, наявності кульмінаційного пункту (тобто моменту найвищого напруження у розкритті теми), необхідні також ув'язка підтем, певний підбір логічних переходів. Тому методика вимагає правильної організації і використання пауз між об'єктами, певної логіки у викладі змісту основних питань, тематичності довідок під час переїздів між об'єктами.

Висновки

Екскурсійна методика є наукою про способи і прийоми проведення екскурсій. У ряді екскурсійних установ сфера екскурсійної діяльності методики розглядається лише як сума методичних прийомів. При підготовці і проведення екскурсії не враховуються вимоги екскурсійної методики і необхідність правильного співвідношення трьох основних частин - методики показу, методики розповіді і методики організації екскурсійного процесу. Це надає істотний вплив на якість екскурсії і на ефективність її проведення.

Головним для екскурсовода є розуміння сутності методики, її призначення та механізму дії при розкритті теми екскурсії. Це розуміння повинно поєднуватися з певними знаннями і навичками, які дають можливість приводити в дію механізми методики.

Список використаної літератури

1. Дашевська І.М., Томкович О.І.Вісник «Інтерактивні методи навчання та їх застосування в екскурсійній діяльності» Луганського національного університету ім. Т. Шевченка. 2012. - №4 (239). - Ч.ІІ. - С.129-134.

2. Ємельянов Б.В. «Екскурсознавство» М: Радянський спорт, 2007. - 216 с.

3. Мавріна Н.С. «Процес формування екскурсійної послуги». - 2009. - №161. - С.123-126.

4. Мальцева Л.В. «Організація екскурсійних послуг» як навчальна дисципліна. Вісник Луганського національного університету ім. Т. Шевченка. - 2012. - №4(239). - Ч.ІІ. - С.159-163.

2. Визначте інноваційні підходи щодо екскурсознавства

Екскурсознавство -- галузь теоретичних знань, яка вивчає функціонально--діяльнісну сутність, методи моделювання, підготовки й проведення екскурсій; досліджує головні напрямки і зміст розвитку екскурсійної діяльності в конкретних просторово-часових умовах; визначає змістовно-методологічну сутність підготовки спеціалістів з екскурсійного обслуговування (екскурсоводів, методистів екскурсійної справи).

Включає вивчення та розробку методики підготовки екскурсії та методики проведення екскурсії.

У сучасних умовах жорсткої конкуренції на ринку туристичних послуг довгостроковий успіх компанії нерозривно пов'язаний з її здатністю безперервно впроваджувати інновації. Традиційно інновації та інноваційна діяльність у першу чергу асоціюються з підприємствами наукоємних високотехнологічних галузей (комп'ютерні та телекомунікаційні технології, хімія, фармацевтична промисловість тощо), проте зміст поняття «інновація» більш широкий. Інноваційна діяльність передбачає не лише практичне використання науково-технічних розробок і винаходів, але і включає зміни в продуктах, процесах, маркетингу, організації та управлінні виробництвом. Інноваційна діяльність у туризмі знаходить своє втілення у створенні нових або поліпшенні існуючих турпродуктів, удосконаленні транспортних, готельних та інших послуг, освоєнні нових ринків, упровадженні провідних інформаційних і телекомунікаційних технологій, сучасних форм організаційно-управлінської діяльності, нових підходів до задоволення потреб туристів.

Більшість дослідників інноваційних процесів у сфері екскурсознавства відзначають, що ця галузь є активним споживачем технічних інновацій, вироблених іншими галузями електронні гіди-путівники, супутникові навігатори, комп'ютерні системи управління та обліку, електронна реклама та комерція. Разом з тим питання про те, чи здійснюють підприємства екскурсійної індустрії нововведення самостійно і що вважати інновацією залишається відкритим .

Інновації безпосередньо у сфері послуг (сервісні інновації) можуть бути визначені як нова концепція сервісу, нові канали зв'язку з клієнтами, нові системи розподілу й технологічні рішення, які найчастіше спільно змінюють пропозицію послуг на ринку, оновлюють функції фірми і потребують структурно нових організаційних, технологічних і людських можливостей фірми.

Інновації у галузі екскурсознавства можна класифікувати так:

· Продуктові інновації . Впровадження на туристський ринок нового і удосконалення існуючого продукту. Розробка нового екскурсійного маршруту.

· Ресурсні інновації . Використання нового виду ресурсів.

· Техніко-технологічні інновації. Впровадження нової або істотно поліпшеної техніки і технології обслуговування клієнтів, просування і реалізації послу.

· Організаційні інновації. Впровадження більш ефективних структур управління й порядку організації діяльності фірми, нових профілів робочих місць і професійних вимог

· Маркетингові інновації. Виділення нових сегментів ринку, обслуговування нових груп клієнтів (виділених за географічними, соціально-демографічними, поведінковими ознаками)

Висновки

Упровадження продуктових, ресурсних, техніко-технологічних, організаційних та маркетингових інновацій у практику вітчизняних підприємств індустрії не тільки дозволить залучити додатковий туристичний потік, поліпшити економічні показники діяльності підприємств і підвищити їх конкурентоспроможність як на внутрішньому, так і зовнішньому туристичному ринках, але і забезпечить підвищення якості обслуговування гостей, більш повне задоволення їх потреб з урахуванням специфічних запитів окремих груп споживачів.

Список використаної літератури

1. Бабарицька В.К., Короткова А.Я., Малиновська О.Ю. Екскурсознавство і музеєзнавство: Навч. посібник.-К.: Альтерпрес, 2007.-464 с.

2. Романенко О.В.«Організація екскурсійних послуг» 2009. - №176. - С.159-161

3. Скриль І.А.Практикум "Екскурсійна діяльність". Програма курсу

4. Черезова М.В. «Педагогічні ознаки екскурсії» 2009. - №10 (173). - С.96-103

3. Дайте оцінку екскурсіям для відпочиваючих у здравицях

Екскурсія (від лат. excursio -- прогулянка, поїздка, похід) -- колективне відвідування музею, пам'ятного місця, виставки, підприємства тощо; поїздка, прогулянка з освітньою, науковою, спортивною або розважальною метою. Показ об'єктів відбувається під керівництвом кваліфікованого спеціаліста -- екскурсовода, який передає аудиторії бачення об'єкта, оцінку пам'ятного місця, розуміння історичної події, пов'язаного з цим об'єктом. Екскурсії можуть бути як самостійною діяльністю, так і частиною комплексу туристичних послуг.

Класифікація екскурсій за Б. В. Ємельяновим:

· За змістом: оглядові (багатопланові), тематичні, навчальні та рекламні.

· Тематичні екскурсії діляться на історичні (історико-краєзнавчі), археологічні, етнографічні, воєнно-історичні, історико-біографічні, екскурсії до історичних музеїв, промислові, природничі та екологічні, мистецтвознавчі, літературні, архітектурно-містобудівні.

· Навчальні екскурсії розглядаються як форма навчальної роботи для різноманітних груп екскурсантів (екскурсія-консультація, екскурсія-демонстрування, екскурсія-урок, наукова екскурсія для спеціальної аудиторії).

· За складом та кількістю учасників поділяються на індивідуальні, колективні, для місцевого населення, туристичні, дорослих та школярів, з урахуванням особливостей сприйняття.

· За місцем проведення: міські, заміські, виробничі, музейні, комплексні.

· За способом пересування: пішохідні, транспортні, що складаються з двох частин: аналіз екскурсійних об'єктів на зупинках та розповідь матеріалу в дорозі, що пов'язаний з об'єктами дослідження.

· За формою проведення: екскурсія-масовка, екскурсія-прогулянка, екскурсія-лекція(більше розказується ніж показується), екскурсія-концерт, екскурсія-постанова.

· За тривалістю.

На практиці ж поділ екскурсій на чітко розділені групи має умовний характер.

Здравниця - це заклад для лікування і відпочинку (санаторій, будинок відпочинку і т. п.).

У таких закладах відбувається процес відновлення фізичних, духовних і нервово-психічних сил людини та її життєвого потенціалу шляхом певних заходів на основі відповідних установ у вільний час.

Надання екскурсійних послуг туристам під час відвідання таких закладів є дуже розумним. І надає можливість як можна більше можливостей для виконання функцій туризму в цілому.

Адже основною метою туристів під час перебування у санаторіях, будинках відпочинку тощо, це на сам перед поліпшення їх фізичних показників. Та з допомогою екскурсій вони можуть проводити цей час більш цікаво та різноманітно, що не може не відзначитися на враженні від відпочинку. Це буде сприяти розширенню культурного кругозору та організації культурного дозвілля.

Такий вид просунення екскурсійного продукту може збільшити кількість потенційних клієнтів, що так само є позитивним пунктом. У перспективі це може збільшити робочі місця та економічний розвиток підприємства, надаючого саме ці послуги.

Висновки

Проведення екскурсій у закладах оздоровлення буде вмілим і розумним кроком. Це збільшить об'єм роботи підприємств, що надають екскурсійні послуги в цілому. Також це буде дуже корисно для самих туристів. Вони зможуть раціонально використовувати свій вільний час. Не лише поліпшення фізичних показників організму, але й розширення власного кругозору, пізнання власного краю та культури.

Список використаної літератури

1. Закон України „Про туризм” від 15.09.95 № 324/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 31. - Ст. 241. - С. 705-717.

2. Бабарицька В.К., Короткова А.Я., Малиновська О.Ю. Екскурсознавство і музеєзнавство: Навч. посібник.-К.: Альтерпрес, 2007.-464 с.

3. Долженко Г.П. Экскурсионное дело: Уч. пособие / Г.П. Долженко.- М.: ИКЦ „МарТ”, Ростов н/Д: Издательский центр „МарТ”, 2005. - 272 с.

4. 6. Емельянов Б.В. Экскурсоведение / Б.В. Емельянов.- М.: Советский спорт, 2000. - 224 с.

Размещено на Allbest.ru