Ефект масштабу виробництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство науки та освіти України

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

РЕФЕРАТ

з дисципліни

«Операційний менеджмент»

на тему: «Ефект масштабу виробництва»

м. Харків - 2016 рік

Зміст

Вступ

1. Аналіз сутності ефекту масштабу

1.1 Поняття та сутність ефекту масштабу

2. Види ефектів масштабу

2.1 Позитивний ефект масштабу

2.2 Негативний ефект масштабу

2.3 Мінімально ефективний і постійний ефект масштабу

Висновок

Список літератури

Додаток

Вступ

Ефект масштабу (англ. returns to scale) - в теорії виробничих функцій співвідношення між зміною обсягів використовуваних ресурсів і зміною відповідних виробничих результатів. Характерний приклад - економія на масовості виробництва. Чим більше масштаби виробництва, тим за інших рівних умов нижче середньої собівартість одиниці продукції, отже, співвідношення витрат і випуску збільшується. Тут позначається вплив укрупнених одиничних потужностей (на хімічних виробництвах або електростанціях), можливості застосування автоматизації виробництв, процесів та інші фактори, що відбиваються на відмінності між постійною і змінною частками витрат виробництва (другі ростуть при зростанні продукції, а перші залишаються незмінними). У наведених випадках збільшення витрат веде до непропорційно великого зростання випуску - має місце позитивний ефект масштабу (економія на розширенні виробництва).

Ефект масштабу не носить абсолютний характер, у багатьох випадках він не діє. Навіть укрупнення виробництв, обладнання буває доцільно лише до певних, оптимальних меж. Те ж відноситься до організаційного укрупнення виробництв, компаній. Може бути і негативний ефект масштабу. Зазвичай він пов'язаний з проблемами координації, управління складними виробництв, комплексами (їх «некерованістю»). Якщо зростання продукції пропорційне зростанню витрачених ресурсів, говорять або про відсутність ефекту масштабу, або про постійні ефекти [7].

1. Аналіз сутності ефекту масштабу

1.1 Поняття та сутність ефекту масштабу

ефект масштаб виробничий

Ефект масштабу - економічний ефект, пов'язаний зі зниженням середніх витрат виробництва при укрупненні розмірів підприємства. При укрупненні виробництва вихід продукції на одиницю ресурсів зростає, досягає максимуму, а потім знову починає знижуватися.

Ефектом масштабу називають ефект, що розглядається в довгостроковому періоді та який пов'язаний зі зміною вартості одиниці продукції від розмірів підприємства його масштабу.

У довгостроковому періоді можна змінити використання всіх виробничих ресурсів. У цьому випадку змінюється масштаб виробництва. У довгостроковому періоді, коли всі ресурси є змінними, крива довгострокових витрат визначається ефектом масштабу виробництва. Аналіз довгострокових витрат дозволяє виявити оптимальний розмір підприємства, тобто обсяг виробництва, що забезпечує мінімальні витрати на одиницю випуску в даній сфері виробництва.

Як правило, для більшості виробничих процесів середні витрати швидко скорочуються при невеликих обсягах виробництва.

Так з ростом випуску середні витрати продовжують скорочуватися, але вже більш повільними темпами.

При незначних масштабах виробництва крива довгострокових витрат стає майже горизонтальною.

У багатьох виробництвах характер віддачі від масштабу змінюється при досягненні певних обсягів випуску. До певних меж зростання виробництва супроводжується зростаючою віддачею, яка потім змінюється спадною.

Ефект масштабу проявляється в окремих галузях по-різному. Існують галузі, де середні витрати досягають мінімуму при дуже великому обсязі випуску продукції, достатньому для задоволення ринкового попиту. З точки зору економії витрат в них доцільно існування однієї великої фірми. Це галузі так званої природної монополії. До природних монополій відносяться, наприклад, підприємства електро-, газо- і водопостачання великого міста. Діяльність природних монополій регулюється державою.

У деяких галузях криві середніх довгострокових витрат спочатку швидко знижуються, а потім досить довго залишаються на одному рівні - горизонтальні ділянки. На таких ділянках віддача від зростання масштабів виробництва є постійною, і можуть існувати і ефективно працювати як дрібні, так і великі фірми. Прикладом можуть служити підприємства з виробництва одягу, взуття, магазини [8].

2. Види ефектів масштабу

2.1 Позитивний ефект масштабу

Позитивний ефект масштабу виробництва спостерігається в тому випадку, коли середні витрати фірми скорочуються в міру збільшення обсягу випуску.

Позитивний ефект масштабу (як ще кажуть, ефект масового виробництва, або економія, обумовлена зростанням масштабів виробництва) пояснює спадну частину кривої довгострокових витрат. (Додаток 1). Економія, обумовлена розширенням масштабів виробництва, викликана тим, що:

* у міру зростання розмірів підприємства збільшуються можливості використання переваг спеціалізації у виробництві та управлінні;

* на більших підприємствах може застосовуватися високопродуктивне та більш вартісне обладнання;

* більше можливостей для диверсифікації діяльності, розвитку побічних виробництв, випуску продукції на базі відходів основного виробництва.

При позитивному ефекті масштабу ізокванти наближаються все ближче один до одного, якщо використовувані чинники зростають пропорційно [2].

Подібна динаміка витрат може бути пояснена відносно великими можливостями, які несе в собі великий бізнес.

Велике масове виробництво дозволяє використовувати велику спеціалізацію ресурсів і поділ праці, що в свою чергу підвищує продуктивність всіх застосовуваних ресурсів.

Великі підприємства можуть застосовувати більш передову технологію і здійснювати дорогу автоматизацію виробництва, неприпустиму дрібним фірмам. А також здійснювати спеціалізацію управління і максимально повно використовувати працю висококваліфікованих фахівців, так що витрати на управлінські персонал зростають більш повільними темпами, ніж виробництва [5].

Ефект може бути пов'язаний з технологічною специфікою окремих видів виробництва (в тому числі як наслідок геометричного закону відповідності площі поверхонь і об'ємів або поєднань). Усунення продуктивності складального конвеєра може набувати лише одного, а не двох додаткових контролерів. Збільшення діаметра труби нафтопроводу збільшить обсяг перекачування нафти більш ніж в 2 рази і т.д.

Прикладом позитивного ефекту масштабу служить тваринницький комплекс по відгодівлі великої рогатої худоби. Таке велике сільськогосподарське підприємство економічно більш вигідно, ніж безліч дрібних ферм. Воно має відносно більш низькі витрати виробництва, можливість поглибленої спеціалізації виробничих ресурсів і використання більш потужних техніки та обладнання.

У випадку зростаючої економії від масштабу, тобто позитивного ефекту масштабу, фірмі необхідно нарощувати обсяг виробництва, так як це призводить до відносної економії наявних ресурсів.

Якщо діє позитивний ефект масштабу, то економічно вигідніше мати одну велику фірму, яка виробляє (при відносно низьких витратах) продукцію, ніж безліч дрібних фірм (з відносно високими витратами). Така велика фірма може контролювати встановлену їй ціну, і в зв'язку з цим можуть вимагати певних дій держави в питанні регулювання таких цін і діяльності компаній. Наприклад, позитивний ефект масштабу у виробництві електроенергіі спричинився до державного регулювання діяльності великих енергетичних компаній.

Обсяг випуску продукції може подвоїтися при подвоєнні виробничих факторів. В даному випадку виробництво здійснюється в умовах незмінного ефекту масштабу. При незмінному ефекті масштабу розмір діяльності фірми не впливає на продуктивність використовуваних факторів. Середня та гранична продуктивність чинників виробництва фірми залишається незмінною як для великих, так і для дрібних підприємств. При незмінному ефекті масштабу замість одного заводу, що використовує певну виробничу технологію, можна побудувати два заводи, що випускають удвічі більше продукції.

Ефект масштабу грає важливу роль для фірм в різноманітних галузях виробництва в США і в усьому світі. За інших рівних умов чим більше ефект масштабу, тим більші фірми діють в тій чи іншій галузі промисловості. Зазвичай виробничі галузі промисловості мають більший ефект масштабу, ніж галузі сфери послуг, так як для виробництва потрібні істотні капіталовкладення в обладнання, щоб фірми могли діяти найефективнішим чином. Галузі сфери обслуговування є трудомісткими і зазвичай забезпечують ефективну віддачу витрат як в великих, так і в малих масштабах.

Таким чином, позитивний ефект масштабу означає, що при цьому випуск продукції більш ніж подвоюється, тоді як скорочений ефект масштабу означає, що випуск продукції збільшується менш ніж в 2 рази [3].

2.2 Негативний ефект масштабу

Згодом розширення фірми може призвести до негативних економічних наслідків і до зростання витрат виробництва одиниці продукції.

Негативний ефект масштабу передбачає зростання середніх витрат у міру збільшення обсягу випуску. (Додаток 2).

Негативний ефект масштабу - зниження економічної ефективності при збільшенні масштабу, обсягу діяльності, що виникає в умовах, коли довгострокові середні витрати зростають при збільшенні обсягу продукції, що випускається понад деякого.

При негативному ефекті масштабу ізокванти все більше віддаляються один від одного, так як потрібна все більша і більша кількість виробничих факторів [1].

Негативний ефект масштабу виникає в зв'язку з порушенням керованості в надмірно великій фірмі:

* знижується ефективність взаємодії між її окремими підрозділами, фірма стає «неповоротною», втрачається гнучкість;

* утруднюється контроль над реалізацією рішень, прийнятих керівництвом фірми;

* в окремих підрозділах виникають локальні інтереси, що суперечать інтересам фірми в цілому;

* зі зростанням розмірів фірми збільшуються витрати на передачу та обробку інформації, необхідної для прийняття рішень, і т. п.

Основна причина виникнення негативного ефекту масштабу пов'язана з певними управлінськими труднощами, що виникають при спробі ефективно контролювати та координувати діяльність фірми, що перетворилася в великомасштабного виробник. На невеликому підприємстві один-єдиний старший адміністратор може особисто приймати всі найважливіші рішення, що стосуються функціонування підприємства. Завдяки невеликим розмірам фірми цей адміністратор добре уявляє собі весь виробничий процес і тому може швидко увійти в курс будь-якого напрямку діяльності фірми, легко "переварити" інформацію, отриману від своїх підлеглих, і виробити чітке й ефективне рішення.

Однак ця благополучна картина змінюється в міру зростання розмірів фірми. Поверхи управління, що розділяють адміністративний апарат і власне процес виробництва, стають все більш численними; вище керівництво опиняється істотно віддалене від дійсного виробничого процесу на підприємстві. Для однієї людини виявляється неможливим зібрати, зрозуміти і переробити всю інформацію, необхідну для прийняття раціональних рішень в масштабах великого підприємства. Відповідальність доводиться делегувати безкінечної кількості віце-президентів, других віце-президентів і т. д. Це розростання ієрархічного апарату управління вглиб і вшир створює проблеми обміну інформацією, координації рішень і бюрократичної тяганини, збільшує ймовірність того, що рішення, прийняті різними ланками управління, виявляться суперечливими один одному. В результаті страждає ефективність і ростуть середні витрати виробництва. Інакше кажучи, збільшення кількості всіх ресурсів, скажімо, на 10% призведе до менш ніж пропорційного зростання обсягу виробництва - скажімо, на 5%. Негативний ефект масштабу може бути обумовлений:

§ Обмеженими можливостями ефективного управління великомасштабним виробництвом. У міру розширення підприємства процес прийняття рішень все більш і більш ускладнюється, посилюється бюрократизація управлінського персоналу і, як результат, поступово знижується ефективність виробництва.

§ Браком високопрофесійних кадрів як в області управління, так і безпосередньо на виробництві.

§ Розширенням географії виробництва та, як наслідок, зміною зовнішнього середовища бізнесу.

§ Наявністю технологічних бар'єрів на шляху надмірного збільшення розмірів підприємства.

Як правило, негативні ефект масштабу пов'язаний з обмеженими можливостями управління великим сільськогосподарським виробництвом. Зростання масштабу виробництва супроводжується розвитком всередині великих підприємств бюрократичних структур і зниженням у зв'язку з цим ефективності управління [4].

2.3 Мінімально ефективний і постійний ефект масштабу

Мінімально ефективний масштаб виробництва зазвичай визначається як найменший обсяг випуску, при якому подвоєння веде до скорочення середніх витрат в межах 5%. Залежно від специфіки виробництва і технологічних особливостей мінімально ефективний розмір може коливатися в самих різних межах.

За підрахунками американських економістів, у виробництві негумового взуття даний показник становить 0, 2% сукупного випуску галузі, сигарет - 6, 6%, автомобілів - 14, 1% [5].

Якщо мінімально ефективний масштаб підприємства забезпечує майже 100% потреб ринку на даний продукт, то фірма, що володіє таким підприємством, виявляється природним монополістом.

Після того як фірма визначить для себе найбільш ефективний спосіб виробництва, розширення обсягів випуску можливо виключно за рахунок зміни масштабу виробництва, тобто пропорційного збільшення використання всіх виробничих ресурсів.

Зростаюча економія від масштабу свідчить про те, що мінімально ефективний розмір підприємства вже досягнуто і подальше нарощування виробництва недоцільно.

Якщо зростання продукції пропорційне зростанню витрачених ресурсів, говорять або про відсутність ефекту масштабу, або про постійний ефект масштабу, тобто збільшення масштабів виробництва не впливає на рівень довгострокових витрат. (Додаток 3)

При незмінному ефекті масштабу ізокванти рівномірно розподіляються в просторі.

Постійний ефект масштабу відбувається, коли при збільшенні розмірів підприємства і кількості продукції, що випускається, витрати на одиницю продукції зменшуються.

Незмінний ефект масштабу означає, що подвоєння використання всіх факторів веде до подвоєння випуску продукції [1].

Висновок

Зі сказаного випливає, що форма кривої довгострокових середніх витрат, що залежить від позитивного і негативного ефектів масштабу, може мати визначальне значення для структури та рівня конкурентності даної галузі. Чи є галузь "конкурентною" (що складається з відносно великої кількості дрібних фірм) або "концентрованою" (підпорядкованої панування декількох великих виробників), - в деяких випадках залежить від застосовуваної в галузі технології і як наслідок форми кривої середніх довгострокових витрат. Однак, стверджуючи це, слід проявляти певну обережність, так як відомо, що структура галузі залежить не тільки від характерних для неї умов формування рівня витрат. Намагаючись пояснити структуру тієї чи іншої галузі, необхідно також брати до уваги наслідки державної політики, географічні межі ринку, компетенцію управлінського персоналу і безліч інших чинників.

Таким чином аналіз випуску продукції за допомогою ізоквант дозволяє визначити технічну ефективність виробництва. Перетин ізоквант та ізокост дозволяє визначити не тільки технологічну, а й економічну ефективність і вибрати оптимальну технологію виробництва (трудо- або капіталозаощаджувальну, енерго- або ресурсозберігаючих і т.д.), що дозволяє забезпечити максимальний випуск продукції при тих коштах, якими володіє виробник організації виробництва.

Крива довгострокових середніх витрат зазвичай має дугоподібну форму. На початку процесу розширення виробництва дрібною фірмою діє позитивний ефект масштабу. При значному збільшенні обсягів виробництва, виникає негативний ефект масштабу через складнощі управління великомасштабним виробництвом [6].

Список літератури

1. Задоя А.О. Мікроекономіка: Курс лекцій: Навч. посібник. - Київ: “Знання”, КОО, 2000. - 211 с.

2. Рудий М.М., Михайлов С.І. Мікроекономіка (Навч. посібник для студентів економ. спеціальностей). - К.: “Юні вест Медіа”, 2005. - 312 с.

3. Мікроекономіка і макроекономіка: Підруч. для студентів економ. спец. закл. освіти: У 2 ч. /С. Будаговська, О. Кілієвич, І. Луніна та ін. За заг. редакц. С. Будаговської - К.: Вид-во Соломії Павличко “Основи”, 2003. - 517 с.

4. Економічна теорія: У 2-х кн. Кн. 2. Мікроекономіка: Навч. посібник/ За ред. З. Г. Ватаманюка та С. М. Панчишина - К.: Заповіт, 1997. - 280 с.

5. Ястремський О.І., Гриценко О.Г. Основи мікроекономіки Підручник. К.: товариство “Знання”, КОО, 1998. - 714 с.: табл., граф., рис..

6. Базілінська О.Я., Мініна О.В. Мікроекономіка. Навчальний посібник за редакцією Базілінської О.Я. - Чернігів: ЧДТУ, 2004. - 186 с.

7. Рудий М.М., Ожелевська Т.С. (навч. посібник до вивч. курсу для студ. економ. спец.) К.: вид. центр НАУ, 2005. - 155 с.

8. Самюелсон Пол А., Нордгауз Вільям Д. Мікроекономіка/ Пер. з англ. С. Панчишина, -К.: Основи, 1998. -676 с.

Додаток

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Малюнок 1 показує, що зростання обсягу випуску досягається при відносній економії ресурсів. Малюнок 2 показує, що відстань між ізоквантами збільшилася, тобто спостерігається негативний ефект масштабу.

Малюнок 3 показує постійний ефект масштабу, тобто збільшення виробництва відбувається паралельно зі збільшенням ресурсів.

Размещено на Allbest.ru