Критерії прийняття рішень в умовах невизначеності

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ ТА ЗВЯЗКУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТРАНСПОРТУ

Кафедра «Економіки підприємств транспорту»

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни «ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИ РІШЕНЬ»

на тему: «КРИТЕРІЇ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ»

Виконав: студент Шевчук І.В., гр.1ЕП*(заочне відділення)

Шифр: 14.6.02.2.-022

Перевірив: Крищенко С.О.,

старший викладач

Київ - 2016 рік



Вступ

З розвитком ринкових відносин і підприємництва посилюється необхідність ретельного та всебічного обґрунтування управлінських рішень. Управлінське рішення - це результат вибору суб'єктом управління способу дій, спрямованих на вирішення поставленого завдання в існуючій чи спроектованій ситуації.

Управлінські рішення спрямовані на розв'язання конкретних управлінських завдань, які характеризуються: невизначеністю, а в деяких випадках і суперечливістю умов; недостатністю інформації про можливі способи їх вирішення та чітких алгоритмів вирішення; необхідністю вирішення в обмежений час.

Отже, управлінський процес постає як комплекс взаємопов'язаних операцій, які виконуються в певній послідовності та спрямовані на розв'язання конкретних завдань і досягнення цілей.

Удосконалювання процесу прийняття управлінських рішень і відповідно підвищення якості прийнятих рішень досягається за рахунок використання наукового підходу, моделей і методів прийняття рішень.

Формування наукового підходу до прийняття рішення спонукає розробити визначений план у вигляді взаємозалежних між собою процесів підготовки, обґрунтування, прийняття і введення рішення в дію.



Критерії прийняття рішень в умовах невизначеності

У вузькому розумінні прийняття рішень розглядається лише як вибір кращого рішення з численних альтернатив. У процесі аналізу вузького розуміння необхідно враховувати, що альтернативні варіанти не виникають самі собою. Процес прийняття рішень складається не тільки з вибору кращого варіанту, але й з пошуку альтернатив, встановлення критеріїв оцінки, вибору способу оцінки альтернатив тощо.

Зважаючи на це можна запропонувати таке визначення: прийняття рішення - це особливий процес людської діяльності напрямлений на вибір найкращого варіанту дії, який починається з констатації виникнення проблемної ситуації та завершується вибором рішення, тобто вибором дії, яка спрямована на усунення проблемної ситуації

При розробці моделі прийняття рішення необхідно враховувати її структуру: мета (ціль), альтернативні стратегії, стан зовнішнього середовища, фактор часу.

Проблемами прийняття та реалізації управлінських рішень в умовах ризику та невизначеності займались такі зарубіжні та вітчизняні вчені як: С. Бір, Ф.Найт , А.І. Бланк, Г. Саймон та ін. Методи прийняття рішень в умовах невизначеності досліджували Є. С. Кундишева , Л. В. Попова, І.А. Маслова, Н.І. Машина.

За місцем виникнення невизначеність в управлінні підприємством (фірмою) може бути наслідком:

- невизначеності у визначенні планового періоду і, зокрема, періоду, на який розробляється стратегія розвитку підприємства;

- невизначеності при формуванні цілей підприємства та при виборі пріоритетів у визначених цілях, що може бути обумовлено наявністю ряду альтернативних цілей;

- помилок в оцінках дійсного стану справ всередині самого підприємства і його місця на ринку, що у свою чергу може бути спричинено цілим рядом причин об'єктивного і суб'єктивного характеру;

-недостатньо повної або помилкової інформації перспектив розвитку даного підприємства і ринку в цілому, рішень, прийнятих на її підставі; можливих збоїв при розробці чи реалізації стратегії розвитку підприємства; невизначеності при контролі й оцінці результатів діяльності підприємства.

Будь-яке рішення визначається поставленою метою, критерієм оптимальності або системою цілей. А вони, в свою чергу, повинні містити пріоритетні співвідношення, що показуватимуть відносну інтенсивність досягнення цільових функцій.

Методи прийняття рішень в умовах невизначеності є універсальними та вимагають коректної постановки задачі. Найбільш поширені серед них:

Платіжна матриця - один з методів статистичної теорії рішень, полягає в тому, що оцінювач сам повинен встановити, яка стратегія найбільш сприятиме досягненню цілей. Особливістю цього методу є обмежена кількість варіантів стратегії та невизначеність результату.

Метод теорії корисності ґрунтується на припущенні, що якщо переваги людей по відношенню до певних ситуацій задовольняють ряд аксіом, то їх поведінка може розглядатись як максимізація очікуваної корисності.

Метод теорії проспектів передбачає ймовірнісний кінцевий результат. На жаль, цей метод не вирішує проблем, що виникають при вивченні поведінки людей в задачах прийняття рішення.

Метод аналізу ієрархій спирається на багатокритеріальну характеристику проблеми та використовує дерево критеріїв, що підкреслює його наочність.

Евристичні методи поділяють на: метод компенсації (для попарного порівняння альтернатив), метод зваженої суми оцінок критеріїв (для бальної оцінки кожної альтернативи).

Для прийняття рішень в умовах невизначеності та ризику за допомогою статичної ігрової моделі вхідна інформація подається у вигляді матриці, рядки якої - це можливі альтернативні рішення, а стовпчики - стани системи (середовища). Кожній альтернативі рішень і кожному стану системи (середовища) відповідає результат (наслідок рішення), який визначає витрати або виграш за вибору даної альтернативи рішення та реалізації даного стану системи.

У дискретному випадку дані задаються у формі матриці, представленої в табл 1.

Таблиця 1

Аі - альтернатива і-го рішення (і = n);

Sj - можливий j-стан навколишнього середовища (j = 1, m);

aij - результат (наслідок рішення).

У загальному вигляді aij - неперервна функція аргументів Аі та Si , що позначає вартість капіталу, прийняту альтернативою j за стану навколишнього середовища і. Матриця придатна для ситуації, коли:

* існує кінцева кількість розглянутих альтернатив дій і станів навколишнього середовища;

* має місце функція результатів, яка зараховує кожній альтернативі однозначний ефект у формі, наприклад, вартості капіталу, доходів, прибутків тощо;

* вартість капіталу чи отриманий прибуток (зазнаний збиток) буде єдино важливою цільовою величиною.

Для вибору оптимальної стратегії в ситуації невизначеності використовуються різні правила та критерії.

Правило максимін (критерій Вальда)

Вважається фундаментальним критерієм. Називають критерієм песиміста, оскільки він орієнтується на кращий з гірших результатів. Особа, що приймає рішення, в цьому випадку мінімально готова до ризику. Припускаючи максимум негативного розвитку стану навколишнього середовища, вона не стільки бажає виграти, скільки не програти.

За цим критерієм обирається стратегія, що гарантує максимальне значення найгіршого виграшу (стратегія фаталізму). Для цього у кожному рядку матриці фіксують альтернативи з мінімальним значенням вартості капіталу і з відзначених мінімальних вибирають максимальне.

Альтернативі а* з максимальним значенням із усіх мінімальних надається пріоритет.

Використовується в тих ситуаціях, коли обирається стратегія управління, виходячи з вимоги отримання максимально можливого прибутку (виграшу) в найгірших умовах. Можна застосовувати у випадках, коли: помилки у виборі стратегії поведінки можуть призвести до катастрофічних наслідків; коли рішення можна застосовувати тільки один раз і в майбутньому його вже не вдасться змінити

Правило максимакс

Критерій оптимізму відповідає оптимістичній наступальній стратегії. При цьому не береться до уваги ніякий можливий результат, крім найкращого.

Відповідно до цього правила вибирається альтернатива з найвищим досяжним значенням вартості капіталу. Особа, що приймає рішення, не враховує ступінь ризику від несприятливої зміни навколишнього середовища.

Використовуючи це правило, визначають максимальні значення для кожного рядка та вибирають найбільше з них.

Спільний недолік правил максимакса й максиміна - використання тільки одного варіанту розвитку ситуації для кожної альтернативи в обґрунтуванні рішень.

Правило мінімакс (критерій Севіджа)

Мінімакс орієнтований на мінімізацію жалю з приводу втраченого прибутку й допускає розумний ризик заради отримання додаткового прибутку. невизначеність управління максимін універсальний

Розрахунок критерію складається з чотирьох етапів:

1. Знаходимо кращий результат кожної графи (максимум aij).

2. Визначаємо відхилення від кращого результату кожної окремої графи, тобто maxi aij - aij. Отримані результати створять матрицю ризику (жалю), тому що її елементи - це недоотриманий прибуток від невдало прийнятих рішень, допущених через помилкову оцінку можливої реакції ринку.

3. Для кожного рядка матриці жалю знаходимо максимальне значення.

4. Обираємо рішення, за якого максимальний жаль буде меншим, ніж за інших рішень.

Критерій використовується тоді, коли необхідно обрати стратегію захисту об'єкта від занадто великих утрат. Використання критерію Севіджа є доцільним тільки за умови достатньої фінансової стабільності підприємства, коли є впевненість, що випадковий збиток не призведе до повного краху.

Правило Гурвіца

Відповідно до цього правила максимакс і максимін сполучаються зв'язуванням максимуму мінімальних значень альтернатив. Це правило називають ще правилом оптимізму - песимізму.

Оптимальну альтернативу можна розрахувати за формулою:

a* = бmaxj aij + (1 - б)minj aij,

де б - коефіцієнт оптимізму, б = 1..0 (коли б = 1, альтернатива вибирається за правилом максимакс, якщо б = 0 - за правилом максимін).

В основу правила покладено використання критерію Гурвіца. Застосовуючи правило Гурвіца, враховують більш істотну інформацію, ніж у разі використання правил максимін і максимакс.

Основна відмінність між цими критеріями визначається стратегією особи, яка приймає рішення. Критерій Лапласа заснований на більш оптимістичних припущеннях, ніж мінімаксний критерій. Критерій Гурвіца можна використовувати при різних підходах - від найбільш оптимістичного до найбільш песимістичного.

Всі ці критерії відбивають суб'єктивну оцінку ситуації, в якій доводиться приймати рішення. При цьому не існує загальних правил застосовності того чи іншого критерію, так як поведінка особи, яка приймає рішення в умовах невизначеності, є найбільш важливим фактором при виборі відповідного критерію.

Перераховані критерії базуються на тому, що особі, яка приймає рішення, не протистоїть розумний супротивник. У випадку, коли в ролі супротивника виступає природа, немає підстав припускати, що вона прагне заподіяти шкоду особі, що приймає рішення.

ЗАДАЧА 1

Надати оцінку економічної ефективності двох альтернативних варіантів інвестиційного проекту за традиційним та сучасним підходом.. Зробити вибір варіанта з обґрунтуванням у висновках доцільності прийняття рішення.

Отримані дані зведемо у табл. 1.2 та 1.3.

Таблиця 1.1 - Вихідні дані для оцінки економічної ефективності інвестиційного проекту (тис. грн)

Варіант	Показник	Рік
		0	1	2	3	4	5	6
1	Витрати	1200	650	650	900	900	1000	1000
	в т.ч. амортизація	-	120	120	120	120	120	120
	Надходження	-	600	650	1100	1100	1400	1500
2	Витрати	1300	550	700	950	950	1000	1000
	в т.ч. амортизація	-	130	130	130	130	130	130
	Надходження	-	500	700	1000	1100	1350	1600



Загальноекономічна ефективність оцінюється за допомогою двох показників: коефіцієнта загальноекономічної ефективності (Е еф(заг) ) та загальноекономічного терміну окупності капіталовкладень (Ток(заг)). Вони розраховуються за формулами:

;

,

де П річ - середньорічний прибуток (до сплати податків);

К- капіталовкладення.

Отже, перш ніж розраховувати рівень показників, слід визначити розмір П річ . За проектами прибуток дорівнює:

Проект 1 :

Середньорічний - =208 тис. грн.

Середньорічний = 183 тис. грн.

Таким чином, по проектах величина показників загальноекономічної ефективності становить:

проект 1:

0,1733 або 17,33%;

5,77 або 5р. 9,2 міс. (0.77х12=9.24)

проект 2:

0,14 або 14%;

7,1 або 7р.1,2міс. (0,1х12=1,2).

Висновки

Виходячи з загальноекономічної оцінки, більш економічно вигідним є проект 1, він має вищий коефіцієнт загальноекономічної ефективності - передбачає рівень окупності у розмірі 17,33 % проти 14 % проекту 2; а також дозволяє окупити вкладені кошти на 1,33 року або 1 р.3,96 міс. швидше.(0,33х12=3,96).

ЗАДАЧА 2

Надати оцінку порівняльної економічної ефективності двох альтернативних варіантів інвестиційного проекту. Зробити вибір варіанта з обґрунтуванням у висновках доцільності прийняття рішення.

Нормативний коефіцієнт порівняльної економічної ефективності приймається рівним 0,15.

РОЗВ'ЯЗАННЯ

Оцінка госпрозрахункової ефективності

Завдання

За даними наведеними в таблиці 2.1 надати оцінку госпрозрахункової економічної ефективності двох альтернативних варіантів інвестиційного проекту.

Зробити вибір варіанта з обґрунтуванням у висновках доцільності прийняття рішення.

Слід враховувати, що у наведених даних витрати складаються з капіталовкладень, що здійснюються на початку періоду інвестування - у 0-му році та поточних витрат, які утворюються з моменту початку експлуатації об'єкта - з 1-го року, та враховують амортизацію основних засобів; надходження являють собою доходи отриманні від комерційної експлуатації об'єкта.



Таблиця 2.1 - Вихідні дані для оцінки економічної ефективності інвестиційного проекту (тис. грн)

Варіант	Показник	Рік
		0	1	2	3	4	5	6
1	Витрати	1200	650	650	900	900	1000	1000
	в т.ч. амортизація	-	120	120	120	120	120	120
	Надходження	-	600	650	1100	1100	1400	1500
2	Витрати	1300	550	700	950	950	1000	1000
	в т.ч. амортизація	-	130	130	130	130	130	130
	Надходження	-	500	700	1000	1100	1350	1600

Рішення

Госпрозрахункова економічна ефективність оцінюється за допомогою двох показників: коефіцієнта госпрозрахункової економічної ефективності () та госпрозрахункового терміну окупності капіталовкладень () . Вони розраховуються за формулами:

; ,

де ЧП річ - середньорічний прибуток після сплати податків;

Аріч - середньорічна сума амортизації за проектом;

К -капіталовкладення;

(ЧП річ + А річ)- госпрозрахунковий дохід підприємства.

Отже, перш ніж розраховувати рівень показників, слід визначити розмір ЧП річ та Аріч. За проектами чистий прибуток, виходячи із ставки податку на прибуток - 20 %, дорівнює:

проект 1:

Середньорічний - =167 тис. грн.

Проект 2 (варіант 0):

Середньорічний - =147 тис. грн.

Середньорічна амортизація:

проект 1:

120 тис.грн;

130 тис.грн;

Таким чином, по проектах величина показників загальноекономічної ефективності становить:

проект 1:

= 0,239 або 23,9%;

=4,2р. або 4р.2,4 міс. (0,212=2,4),

Проект 2:

= 0,213 або 21,3%;

=4,7р. або 4р. 8,4міс. (0,712=8,4).

Висновки

Виходячи з госпрозрахункової оцінки, більш економічно вигідним є проект 1, він має вищий коефіцієнт госпрозрахункової ефективності - передбачає рівень окупності у розмірі 23,9% проти 21,3 % проекту 2; а також дозволяє окупити вкладені кошти на 0,5 року або 6 міс.(0,512=6) швидше.

Оцінка за чистою приведеною вартістю

Завдання

Надати оцінку економічної ефективності двох альтернативних варіантів інвестиційного проекту за сучасним підходом.

Зробити вибір варіанта з обґрунтуванням у висновках доцільності прийняття рішення.

Таблиця 2.2 - Вихідні дані для оцінки економічної ефективності інвестиційного проекту (тис. грн)

Варіант	Показник	Рік
		0	1	2	3	4	5	6
1	Витрати	1200	650	650	900	900	1000	1000
	в т.ч. амортизація	-	120	120	120	120	120	120
	Надходження	-	600	650	1100	1100	1400	1500
2	Витрати	1300	550	700	950	950	1000	1000
	в т.ч. амортизація	-	130	130	130	130	130	130
	Надходження	-	500	700	1000	1100	1350	1600
Коефіцієнт дисконтування при R = 15 %	-	0,870	0,756	0,658	0,572	0,497	0,432

Рішення

Економічна ефективність за сучасним підходом переважно оцінюється за допомогою двох показників:

чистої теперішньої вартості проекту (NPV):

,

де CFt - чистий грошовий потік;

- коефіцієнт дисконтування;

R - ставка дисконту,

та терміну окупності проекту (Ток) - часового періоду, за який чиста теперішня вартість приймає нульове значення чи з від'ємного змінює його на додатне.

Отже, перш ніж розраховувати рівень показників, слід визначити розмір дисконтованого CFt. За проектами дисконтований чистий грошовий потік дорівнює:

проект 1:

= (600-650+120)0,870=60,9 тис. грн;

=(650-650+120)0,756=90,72 тис. грн;

=(1100-900+120)0,658=210,56 тис. грн;

=(1100-900+120)0,572=183,04 тис. грн;

=(1400-1000+120)0,497=258,44 тис. грн;

=(1500-1000+120)0,432=267,84 тис. грн.

проект 2:

= (500-550+130)0,870=69,6 тис. грн;

=(700-700+130)0,756=98,28 тис. грн;

=(1000-950+130)0,658=118,44 тис. грн;

=(1100-950+130)0,572=160,16 тис. грн;

=(1350-1000+130)0,497=238,56 тис. грн;

=(1600-1000+130)0,432=315,36 тис. грн.

NPV по роках: проект 1:

=-1200 тис. грн.

=-1200+60,9=-1139,1 тис. грн;

=-1139,1+90,72 =-1048,38 тис. грн;

=-1048,38 +210,56 =-837,82 тис. грн;

=-837,82 +183,04 =-654,78 тис. грн;

=-654,78 +238,56 =-416,22 тис. грн;

=-416,22 +267,84 =-148,38 тис. грн;

проект 2:

=-1300 тис. грн.

=-1300+69,6 =-1230,4 тис. грн;

=-1230,4 +98,28 =-1132,12 тис. грн;

=-1132,12 +118,44 =-1013,68 тис. грн;

=-1013,68 +160,16 =-853,52 тис. грн;

=-853,52 +238,56 =-614,96 тис. грн;

=-614,96 +315,36 =-299,6 тис. грн;

Термін окупності:

Проект1:

=6+=7,55 або 7р.6,6міс. (0,5512=6,6);

=6+=7,95 або 7р.11,4 міс.(0,9512=11,4).

Висновки

Виходячи з оцінки, обидва проекти не є вигідними, адже термін окупності перевищує дані нам 6 років. Але, все ж більш економічно вигідним є проект 1, він має вищу чисту теперішню вартість проекту (-148,38) тис. грн. проти (-299,6) тис. грн. проекту 2; а також дозволяє окупити вкладені кошти на 0,4 року або 4,8 міс. (0,412=4,8) швидше.

Оцінка порівняльної економічної ефективності

Завдання

Надати оцінку порівняльної економічної ефективності двох альтернативних варіантів інвестиційного проекту без та з врахуванням головних характеристик.

Зробити вибір варіанта з обґрунтуванням у висновках доцільності прийняття рішення.

Нормативний коефіцієнт порівняльної економічної ефективності приймається рівним 0,15. Коефіцієнт вагомості показників якості становить для показників а, б, в, г, д відповідно 0,20; 0,20; 0,50; 0,05; 0,05.

Рішення

Порівняльна економічна ефективність оцінюється показником річного економічного ефекту (Еріч) шляхом співставлення річних приведених витрат (ВПріч = C + Ен ?К ):

Таблиця 2.3 - Вихідні дані для оцінки порівняльної економічної ефективності інвестиційного проекту

Варіант	Капіталовкладення, тис. грн	Річні поточні витрати, тис. грн	Потужність, тис. од.	Термін ефективної експлуатації, р.	Рівень показників якості, фізичних од.
					а	б	в	г	д
1	1200	850	1280	7	4,5	17	0,70	18	155
2	1300	860	1290	7	4,5	17	0,70	18	110

Еріч С1 Ен+К1)-(С2+ЕнК2);

Еріч С1 С2)+ Ен (К1-К2);

де індекси 1 і 2 - варіанти проектів;

С - річні поточні витрати;

Ен - нормативний коефіцієнт порівняльної економічної ефективності;

К - капіталовкладення.

У випадку розбіжностей в характеристиках проектів річний економічний ефект корегується шляхом застосування поправочних коефіцієнтів:

Еріч С1 Ен+К1) kпр kтер kяк -(С2+ЕнК2);

Еріч С1 kпр kтер kяк - С2)+ Ен (К1 kпрkтерkяк -К2);

де kпр - коефіцієнт, що враховує різницю в потужностях:

;

kтер - коефіцієнт, що враховує розходження в термінах ефективної експлуатації:



;

kяк - коефіцієнт, що враховує розходження в якісних характеристиках, коефіцієнт з якості:

,

Де Мі - співвідношення окремих одиничних показників у відповідних фізичних одиницях:

;

Аі - коефіцієнт вагомості і-го одиничного показника.

Отже, перш ніж розрахувати рівень Еріч слід визначити розмір поправочних коефіцієнтів:

=0,9375;

= 1,

0,20+0,20+0,50+0,05+0,05=

=0,2+0,2+0,5+0,05+0,035=0,985.

Отже, показник річного економічного ефекту без врахування характеристик проектів дорівнює:

Еріч 850) - (860+0,151300)= 1030-1055=25 тис. грн;

Еріч 850-860) +0,15(1200-1300)=-10+(-15)=25 тис. грн,

а з врахування характеристик проектів складає:

Еріч 850) 0,937510,985- (860+0,151300)= 951,14-1055=

=-103,86 тис. грн;

Еріч 850 0,937510,985- 860)+0,15(12000,937510,985-1300)=

=-75,078+(-28,18)=103,86 тис. грн;

Висновки

Виходячи з оцінки без врахування характеристик, більш економічно вигідним є проект 1, він має менші річні приведені витрати (1030 тис. грн. проти 1055 тис. грн. проекту 2), тим самим обумовлює виникнення економії витрат у розмірі 25 тис. грн. Але враховуючи менші виробничі потужності (kпр 0,9375), коротший термін ефективної експлуатації (kтер 1) та нижчий рівень якості (kяк 0,985) проекту 1, більш вигідним є проект 2, скориговані річні приведені витрати якого дорівнюють 951,14 тис. грн., що на 103,56 тис. грн. менше витрат за проектом 2.



Висновок

Рішення - результат вибору з безлічі варіантів, альтернатив і являє собою керівництво до дії на основі розробленого проекту чи плану роботи.

Ухвалення рішення відіграє центральну роль у сукупності всіх процесів управління. Всі інші процеси як би розвертаються довкола нього. Сам цей процес може протікати по-різному. Однак при цьому він обов'язково проходить усі стадії й етапи, що йому притаманні як організаційному процесу.

Для вибору оптимальної стратегії в ситуації невизначеності використовуються різні правила та критерії. Проте, всі вони відбивають суб'єктивну оцінку ситуації, в якій доводиться приймати рішення.

При цьому не існує загальних правил застосовності того чи іншого критерію, так як поведінка особи, яка приймає рішення в умовах невизначеності, є найбільш важливим фактором при виборі відповідного критерію.

Таким чином, використання вищезгаданих методів та критеріїв в практичній діяльності дозволить підвищити ефективність прийняття рішень за рахунок використання наукового підходу, системної орієнтації на основі сучасних інформаційних технологій інтелектуальної обробки даних.



Список використаних джерел

1. Гудкова В. П., Приймук О. Р., Творонович В. І., Пилипенко О. В., Пацьора О. В., Крищенко С. О. Обґрунтування господарських рішень і оцінювання ризиків: Методичні рекомендації до проведення практичних занять та самостійної роботи студентів напряму підготовки 6.030504 «Економіка підприємства» денної та заочної форм навчання. - К.: ДЕТУТ, 2013. - 96 с.

2. Скібіцька Л.Ї. Менеджмент: Навч. посіб. -К.: Центр навч. літ., 2007. - 416 с.

3. Бланк И. А. Принятие решений в условиях неопределенности [ Електронний ресурс] / И. А. Бланк. - Режим доступу: http://www.elitarium.ru/2010/06/29/prinjatie_reshenijj_ neopredelennost.html

4. А.І. Орлов Теорія прийняття рішень Навчальний посібник. / Орлов О.І. - М.: Березень, - 2004.

5. Головко В.І., Шаманська В.М. Фінансово-економічна діяльність підприємства: контроль, аналіз та безпека. - К.: Центр навчальної літератури, 2009.

6. Світлична Т. І. Конспект лекцій з дисципліни «Обґрунтування господарських рішень і оцінювання ризиків» (для студентів 4 курсу денної і 5 курсу заочної форм навчання напряму підготовки 6.030504 «Економіка підприємства») / Т. І. Світлична; Харк. нац. акад. міськ. госп-ва. - Х.: ХНАМГ, 2012. - 111 c.

7. Приймак В.М. Прийняття управлінських рішень / Приймак В.М. - К.: Атіка, 2008.

8. Лук'яноваВ.В.Економічнийризик:навч.посіб./Лук'яноваВ.В.,ГоловачТ.В.К.: Академія, 2007. - 464 с.

Размещено на Allbest.ru

...