Комунікація: її види та засоби

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Ефективна комунікація - важливий елемент керівництва

2. Засоби ефективної комунікації

3. Комунікаційні бар'єри

Висновок

Список використаних джерел та літератури

Вступ

Комунікація (від лат. Communicare - повідомлення, передача) виникла з потреб індивідів у спільному житті, а тому суспільна за своєю природою. Це спілкування між людьми, в процесі якого вони обмінюються повідомленнями, власними і чужими думками та почуттями за допомогою мови чи інших знаків.

Щоб зробити комунікацію ефективною, потрібно доносити інформацію максимально доступним чином. Наприклад, не варто вживати специфічну термінологію в суспільстві, де вона не прийнята. Грамотне спілкування - простий шлях до поставленої мети

Потрібно не тільки оволодіти мудрістю, але й уміти користуватись нею. Марк Тулій Ціцерон (106-43 р. до н.е.) римський політик, письменник

1. Ефективна комунікація - важливий елемент керівництва

Досліджено, що керівники витрачають приблизно 80 % свого робочого часу на комунікацію з іншими особами, і у зв'язку з цим багато чого у керівництві залежить від здібності керівника вступити в комунікацію і її стилю.

Під час комунікації потрібно володіти основними її складовими:

а) здібністю передавати інформацію (що становить близько 40 % даного процесу);

б) здібністю сприймати інформацію (що становить близько 60 % зазначеного процесу).

Існує така мудрість: “Одна здійснена ідея коштує 100 добрих намірів”. А її можна запровадити в життя тільки завдяки ознайомленню з нею підлеглих. У той же час які б не були хороші ідеї і які б обґрунтовані не були запропоновані рішення, вони стають ефективними тільки у випадку їх успішної передачі працівникам і тільки в тому випадку, коли вони досягнуть бажаного результату або реакції.

Комунікація, таким чином, є важливим інструментом керівництва. Вона обіймає всі сторони людської поведінки. За типом своїх службових обов'язків керівники вступають у взаємодію із персоналом не тільки за допомогою слів, але й за допомогою ставлення до людей. Якість і уміння керівника полягає у здатності розуміти людей.

Основні принципи комунікації:

- знання мети;

- наявність певної інформації (цілеспрямованої, вірогідної, своєчасної, достатньої, доступної);

- мотивація працівників;

- вибір оптимальних умов і форм комунікації;

- налагоджений зворотній зв'язок;

- результативність.

Основні елементи ефективної комунікації:

1. Прагніть з'ясувати свої ідеї до того, як вони стануть предметом комунікації, за необхідності проконсультуйтесь із фахівцями.

2. Поставте собі запитання, чого Ви хочете досягти внаслідок передачі своєї ідеї, проясніть істинне призначення кожного її обговорення.

3. Комунікація призначена вирішувати проблеми сьогоднішнього дня, але вона повинна бути спланована з урахуванням минулого досвіду і завтрашнього дня.

4. Під час проведення комунікації пам'ятайте про деякі додаткові моменти (тон голосу, вираз обличчя, погляд, реакцію учасників на повідомлення).

5. Необхідно забезпечити зворотній зв'язок комунікації - бути впевненим, що працівники Вас зрозуміли. Це досягається за допомогою певних запитань, звернених до присутніх.

6. Більш успішним видом комунікації є не те, що Ви говорите, а те, що Ви робите. Відомо, коли дії або відношення керівника суперечать його словам, тоді співрозмовники не сприймають всерйоз зроблених ним заяв.

7. Не тільки прагніть бути зрозумілим, але вмійте і самі зрозуміти те, що Вам говорять.

2. Засоби ефективної комунікації

Загалом засоби комунікації можна розділити на нейтральні, такі, що заважають ефективній комунікації та допомагають її.

До нейтральних належать:

3. Комунікаційні бар'єри

Перешкоди, що виникають у сфері комунікацій, поділяють на перешкоди в комунікаціях між особами та в організаційних комунікаціях.

До бар`єрів на шляху міжособових комунікацій відносять:

· перешкоди, що зумовлені сприйняттям;

· семантичні бар`єри;

· невербальні перешкоди;

· поганий зворотній зв`язок.

Перешкодами в організаційних комунікаціях є:

· викривлення повідомлень;

· інформаційні перевантаження;

· незадовільна структура організації.

Перешкоди на шляху комунікацій між особами.

Перешкоди, зумовлені сприйняттям. Люди реагують не на те, що в дійсності відбувається в їх оточенні, а на те, що сприймається як дійсне. Приділення уваги до деяких факторів, що впливають на сприйняття в процесі обміну інформацією, дозволяє не допустити зменшення ефективності комунікацій, своєчасно викинувши перешкоди, зумовлені сприйняттям.

Одна з таких перешкод виникає з причини конфлікту між сферами компетенції, основами суджень відправника й одержувача. Люди можуть інтерпретувати одну ту саму інформацію по-різному залежно від накопиченого досвіду. Інформація, що вступає в протиріччя з нашим досвідом або раніше засвоєними поняттями, часто або повністю відкидається, або викривляється в залежності з цим досвідом або поняттями. Як наслідок, ідеї, закодовані відправником, можуть виявитися викривленими й не повністю зрозумілими.

Семантичні бар`єри. Коли ми вступаємо в інформаційний контакт, ми використовуємо символи, за допомогою яких намагаємося обмінюватися інформацією й домагатися її розуміння. Відправник кодує повідомлення за допомогою вербальних і невербальних символів. Найуживанішими символами в повсякденному житті є слова.

Оскільки слова (що є символами) можуть мати різні значення для різних людей, тому те, що хтось намагається повідомити, необов`язково буде інтерпретоване й зрозуміле таким же чином одержувачем інформації. Прикладом може слугувати англійське слово tip (кінчик). Офіціантом це слово може бути інтерпретоване як чайові; азартним гравцем на перегонах - персональна інформація; для поліграфіста tip - це спеціальний пристрій, наконечник.

Семантичні варіації часто стають причиною невірного розуміння, оскільки у багатьох випадках не є факт, що одержувач інформації може точно зрозуміти значення якогось слова, яке використовує відправник.

Наприклад, керівник, що каже підлеглому, що звіт він вважає “адекватним”, може мати на увазі, що він повен і відповідає меті. Натомість підлеглий може декодувати слово “адекватний” у тому значенні, що він простий і потребує значного покращення. Також можуть бути випадки, коли одержувач не знає значення якогось слова чи мовного звороту відправника. Наприклад, коли підлеглий каже керівникові, що партнери були “сатисфіковані” (тобто залишилися задоволені), то керівник може просто не зрозуміти значення цього виразу й подумати, що зустріч закінчилася провалом.

Семантичні бар`єри можуть створювати комунікативні проблеми для компаній, що діють у багатонаціональному середовищі. Наприклад, фірма General Motors, випустивши на латиноамериканський ринок модель Chevy Nova, не отримала очікуваного рівня збуту. Після дослідження фірма встановила, що слово “нова” іспанською означає “вона не їде”!

Невербальні перешкоди. Хоча вербальні символи (слова) - головний наш засіб для кодування ідей, ми використовуємо й невербальні символи для трансляції повідомлень. У невербальній комунікації використовуються будь-які символи, крім слів. Найчастіше невербальна комунікація відбувається одночасно з вербальною й може підсилювати або змінювати зміст слів.

Обмін поглядами, вираз обличчя, наприклад, посмішки й виразу несхвалення тощо - усе це приклади невербальної комунікації. Використання вказівного пальця, щоб показати щось, прикриття роту рукою, доторкання, млява поза також відносяться до невербальних способів передачі значення.

Ще один різновид невербальної комунікації формується тим, як ми проголошуємо слова. Маються на увазі інтонація, модуляція голосу, плавність мовлення тощо. Те, як ми проголошуємо слова, може суттєво змінювати зміст цих самих слів. Питання “Чи маєте ви якісь ідеї?” - на папері означає саме запит про ідеї. Але це саме питання, проголошене різким авторитарним тоном з роздратуванням у погляді може бути витлумачене таким чином: “Якщо ви знаєте, що для вас добре, а що погано, не пропонуйте жодних ідей, які суперечать моїм”.

Як і семантичні бар`єри, культурні відмінності при обміні невербальною інформацією можуть створювати суттєві перешкоди для розуміння. Наприклад, отримавши від японця візитну картку, варто відразу прочитати її. Якщо ви покладете її до кишені, ви тим самим повідомите японцю, що його вважають несуттєвою людиною.

Поганий зворотній зв`язок. Іншим обмежувачем ефективності обміну інформації між особами може бути відсутність зворотного зв`язку з приводу надісланого відправником повідомлення. Зворотній зв`язок важливий, оскільки дає можливість установити, чи дійсно ваше повідомлення, отримане одержувачем, витлумачене в тому розумінні, який ви спочатку йому надали.

Перешкоди в організаційних комунікаціях

Викривлення повідомлень. Коли інформація рухається всередині організації вгору й униз, зміст повідомлень дещо викривлюється. Таке викривлення може бути зумовлено низкою причин. Повідомлення можуть викривлятися випадково через труднощі в контактах між особами (про що була мова вище). Свідоме викривлення інформації може мати місце, коли якийсь керівник не згоден з повідомленням. У такому разі він модифікує повідомлення таким чином, щоб зміна змісту відбувалася в його інтересах.

Проблеми обміну інформацією внаслідок викривлення повідомлень можуть виникати також унаслідок фільтрації. У організації існує потреба фільтрувати повідомлення для того, щоб з одного якогось рівня на інший рівень організації або відділу направлялися лише ті повідомлення, які його стосуються. Для прискорення руху інформації або надання повідомленню більшої ясності різноманітні відомості об`єднуються й спрощуються перед тим направленням повідомлень у різні сегменти організації. Такий відбір може стати причиною непопадання важливої інформації до іншого сектору організації або попадання інформації туди з суттєвим викривленням змісту.

Висновок

Ефективна комунікація є цілеспрямованою взаємодією, яка орієнтована на розуміння співрозмовника, а її засоби сприяють встановленню та розвитку контактів, встановленню позитивних взаємовідносин, вивченню особистісних особливостей і т.д. При цьому, молекулою спілкування - є не вміння “відправити” вербальний або невербальний сигнал, а вміння організовувати ансамбль власних “сигналів” та сприймати ансамбль “сигналів” партнера.

Аналізуючи специфіку ефективної комунікації необхідно також ураховувати, що у взаємодії завжди приймають участь принаймні дві особистості, кожна одночасно і впливає і підлягає впливу. Знання та володіння засобами ефективної комунікації дозволяє здійснювати більш продуктивну, цілеспрямовану професійну чи особистісну діяльність, що, у свою чергу, забезпечуватиме ефективність та успішність в цілому в житті.

Список використаних джерел та літератури

1. Зражевська H. Масова комунікація і культура. - Черкаси, 2006. - 89с.

2. Кузнецова O. Засоби масової комунікації. - Л., 2005. - 125с.

3. Лалл Д. Мас-медіа, комунікація, культура. Глобальний підхід. - K., 2002. - 201с.

4. Макеєва С.О. Соціологія: навч. посіб. / С.О. Макеєва. -- К.: Т-во "Знання", КОО, 2005. - 65с.

5. Масова комунікація: Медіа-енциклопедія // Ноель-Нойман E., Шульц B., Вільке Ю. / Укр. видання під ред. B. Іванова - K., 2007. - 155с.

6. Масова комунікація: Підручник / А. З. Москаленко, Л. В. Губерський, В. Ф. Іванов, В. А. Вергун. - К.: Либідь, 1997. - 216с.

7. Пітерс Дж. Слова на вітрі. Історія ідеї комунікації. - K., 2004. - 75с.

8. Почепцов Г. Теорія комунікацій. - K., 1999. - 175с.

9. Холод О.М. С. Соціальні комунікацї: навч. посібн./ О.М.Холод. - Львів: ПАІС, 2011. - 288 с.

10. Чекмишев O. Основи професіональної комунікації. Теорія і практика новин- ної журналістики. - K., 2004. - 255 с.

Размещено на Allbest.ru