Економічні процеси управління складським господарством на прикладі КМТП "ОБЛКООППОСТАЧ"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Умовою безперервного перебігу виробничих процесів на будь-якому підприємстві є створення певних запасів сировини, матеріалів, палива, комплектувальних виробів, а також міжцехових і внутрішньоцехових запасів напівфабрикатів власного виготовлення. Усі ці запаси зберігаються на різних складах підприємства.

Структура, число й розміри складів залежать від номенклатури й кількості споживання підприємством матеріальних цінностей. На великих підприємствах кількість складів нерідко досягає декількох десятків.

Кількість, склад, ємність і спеціалізація складів утворять структуру складського господарства підприємства. Організація складів, їхнє технічне оснащення й розміщення на території заводу або фабрики мають істотне значення для роботи й фінансового стану підприємства. Організація складського господарства впливає на пропускну здатність складів, трудомісткість і собівартість складських робіт, на величину внутрішньо-заводських транспортних витрат тощо.

Таким чином, склади є важливими ланками технологічного процесу, а для оптової й роздрібної торгівлі вони служать фундаментом, тому склади підприємств, навмисних випереджати конкурентів, вимагають сучасної організації, сучасних технологій і кваліфікованих кадрів.

Можна стверджувати, що склад є складною системою та одночасно елементом логістичного ланцюга, який формує основні вимоги до неї, встановлює мету і критерії її оптимального функціонування.

Метою даної роботи є виявлення основ організації діяльності складського господарства підприємства, його аналіз та виявлення шляхів удосконалення складського господарства підприємства, адже в організації складських операцій і керування запасами криються проблеми або успіхи підприємств, діяльність яких без складів неможлива.

Відповідно до поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

розглянути специфіку організації складського господарства на підприємстві;

дослідити методику розрахунку показників діяльності складського господарства;

провести аналіз господарської діяльності КМТП «ОБЛКООППОСТАЧ»;

оцінити ефективність управління складського господарства на підприємстві;

описати напрямки удосконалення складського господарства КМТП «ОБЛКООППОСТАЧ».

Об'єкт дослідження - складське господарство.

Предмет дослідження економічні процеси, що виникають при керуванні складським господарством КМТП «ОБЛКООППОСТАЧ».

Теоретичною та методологічною основою проведених досліджень є сучасна економічна теорія, закони та нормативні акти України з економічних питань, наукові дослідження. Використовувались методи логічного узагальнення, ситуаційного підходу, математичної статистики, статистичного аналізу.

Інформаційною базою дослідження виступили вітчизняні та зарубіжні публікації з питань складського господарства, офіційна статистика.

Курсова робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.



Розділ 1. Теоретичні основи складського господарства підприємства

1.1 Особливості організації складського господарства на підприємства

Складське господарство є найважливішою частиною будь-якого підприємства, оскільки безпосередньо впливає на хід виробничих процесів. Більшість матеріальних цінностей підприємств проходить через склади, тому вони займають значну частину заводської території.

До основних завдань складського господарства належать:

організація постійного і безперервного постачання виробництва відповідними матеріальними ресурсами;

забезпечення їх кількісної та якісної схоронності;

максимальне скорочення витрат, пов'язаних зі здійсненням складських операцій;

комплектування деталей та інших матеріальних цінностей, підбір, дозування та інші операції підготовчого або заключного характеру [11, c. 35].

Як правило, на складах виконується великий обсяг вантажно-розвантажувальних робіт і робіт з переміщення матеріальних цінностей. Тому основним напрямом у розвитку складського господарства є комплексна механізація й автоматизація робіт, поліпшення використання складських приміщень, а також організація матеріально-технічного постачання на основі оптової торгівлі, упровадження систем матеріально-технічного постачання типу “точно вчасно”, що значно зменшують обсяг складських запасів [20]. Складське господарство підприємства складається з різних складів і комор, які можна класифікувати за такими ознаками:

1. За призначенням і підпорядкованістю:

матеріальні підпорядковуються відділові матеріально-технічного постачання; приймають і зберігають використовувані у виробництві матеріали і видають їх у виробництво;

збутові належать відділові збуту; приймають, зберігають і відпускають готову продукцію заводу для її реалізації;

виробничі перебувають під керівництвом виробничо-диспетчерського відділу; це різного роду цехові комори і загальнозаводські склади, що забезпечують виробничий процес предметами і засобами праці;

склади запасних частин підпорядковуються відділові головного механіка, приймають, зберігають і відпускають деталі й інші матеріальні цінності для проведення всіх видів ремонтів устаткування й інших видів виробничих фондів;

інструментульні склади належать інструментульному відділові; приймають, зберігають і відпускають цехам усі види інструментів та пристосувань;

склади відділу головного енергетика, відділу автоматизації та механізації, відділу головного метролога, відходів і утилю [4, c. 144].

2. За масштабами роботи:

центральні;

загальнозаводські;

прицехові функціонують при цехах, служать для збереження матеріальних цінностей групи цехів (спецодягу, мила, господарчих товарів та інших цінностей);

цехові є цеховими підрозділами, обслуговують визначений цех і займають його виробничу площу. Вони поділяються на склади матеріалів, заготівель, напівфабрикатів, інструменту та ін. [12, c. 178].

Центральні і загальнозаводські склади обслуговують весь завод і займають, як правило, окрему площу на території заводу (невиробничу).

3. За видом і призначенням збережених матеріалів:

універсальні (для збереження різноманітних матеріальних цінностей);

спеціальні (для збереження однорідних матеріалів, наприклад чорних, кольорових металів, пального та ін.).

4. За технічними пристроями й залежно від властивостей матеріалів:

відкриті (облаштовані площадки);

напівзакриті (площадки з навісами);

закриті (опалювальні, неопалювані, склади-холодильники) [12, c. 179].

Важливими ознаками класифікації складів є кількість поверхів та висота приміщень. За цими ознаками розрізняють одноповерхові низьковисотні з робочою висотою до 7,2 м., середньовисотні з висотою від 7,2 до 12,6 м., висотні з висотою понад 12,6 м. та багатоповерхові склади [10, c. 112].

Склади оснащуються різними стелажами й уніфікованою тарою, мостовими кранами, кран-балками, монорейками і тельферами, конвеєрами, штабелерами, авто- і електрокарами, робоелектрокарами.

У гнучких виробничих системах використовуються спеціальні стелажі, призначені для розміщення плоских і ящикових піддонів. Такі стелажі є системою осередків по вертикалі і горизонталі, що дає змогу застосовувати кодову шифровку і засоби автоматизації вантажно-розвантажувальних робіт. Склади з цими стелажами є невід'ємною частиною автоматизовано-транспортної системи гнучкого автоматизованого виробництва. Стоякові стелажі призначені для зберігання сортового металу, труб одного таромаркового розміру, кругляку. Для зберігання металопрокату і труб застосовують консольні стелажі (одно- і двобічні), на яких укладають продукцію у спеціальних металевих піддонах (касетах) завдовжки до 6 м. Для зберігання продукції спеціального призначення, наприклад барабанів з кабелем, використовують пірамідальні стелажі. Досить поширені також автоматизовані елеваторні стелажі для зберігання і зручного комплектування дрібноштучних вантажів широкої номенклатури.

На складах використовують вантажні піддони різних конструкцій (розбірні й нерозбірні). За будовою виділяють піддони:

плоскі без надбудов над верхньою площиною настилу;

стоякові з постійними або знімними стояками;

ящикові з постійними, знімними або відкидними стояками [5, c. 6]. Виготовляють піддони з дерева, металу, пластмаси, пресованого паперу, а також комбіновані дерев'яно-металеві.

Склади також повинні бути оснащені вимірювальним устаткуванням: вагами, кружками, мірниками, лічильниками, лінійними мірами для виміру довжини, висоти і діаметрів (метрами, рулетками, штангенциркулями та ін.).

Технічне оснащення складів залежить від виду, форми і кількості збережених матеріалів, типу, характеру і розташування складських приміщень, а також від існуючої системи позаскладського транспортування матеріалів.

Складське господарство виконує функції:

прийом матеріальних цінностей з їх кількісною і якісною перевіркою, включаючи перевірку тари і упаковки, облік і оформлення документів, створення необхідних умов для зберігання грузів, розвантаження, перетарювання, переміщення і розміщення на складах;

підготовка і випуск матеріальних засобів виробництва і відправка за межі підприємства;

підготовка складських приміщень і площадок, внутрішньо складське переміщення вантажів з метою більш раціонального використання площ складів;

прийом від виробничих підрозділів готової продукції по кількості, асортименту і сортах, оформлення документів, розміщення на складах продукції і забезпечення її збереження, підготовка продукції до відгрузки споживачам;

відпуск продукції споживачам за номенклатурою, асортиментом, якістю і кількістю з оформленням відповідної документації;

розробка і реалізація заходів по вдосконаленню тарно-складського господарства, навантажувально-розвантажувальних робіт, по механізації і автоматизації складів [19, c. 174].

Виходячи з функцій, здійснювані на матеріальних складах роботи можна звести до наступних основних операцій: приймання матеріалів, розміщення їх, зберігання, підготовка до виробничого споживання, відпустка виробничим і іншим ділянкам підприємства й облік матеріальних цінностей.

Матеріали, що надходять на склад, проходять кількісне і якісне приймання. Кількісне приймання полягає в перевірці відповідності фактичної наявності матеріалів зазначеному в супровідних документах.

Таким чином, склади є важливими ланками технологічного процесу, а для оптової й роздрібної торгівлі вони служать фундаментом, тому склади підприємств, навмисних випереджати конкурентів, вимагають сучасної організації, сучасних технологій і кваліфікованих кадрів.

1.2 Методика розрахунку показників діяльності складського господарства на підприємстві

Велике значення для підприємства має ефективна організація складського господарства, яка досягається за рахунок аналізу та покращення різних техніко-економічних показників роботи складу. Склад працює на перетворення матеріальних входять і виходять потоків (вантажопотоків). Отже, основні показники складських потужностей безпосередньо залежать від характеристик переробляються вантажопотоків.

Основними показниками, що характеризують вантажопотік, є добовий вантажопотік (Qдоб.), який розраховується за такою формулою [15, c. 25]:

Qдоб. = Qп. + Qв. + Qвв. (1.1)

де Qп. середньодобовий вантажопотік прибуття, т/добу;

Qв. середньодобовий вантажопотік по відправленню, т/добу;

Qвв середньодобова внутрішньоскладське вантажопереробка, т/добу.

1. Середньодобовий вантажопотік прибуття (Qп.доб.) розраховується за формулою:

Qп.доб. = Qп.р/Тп * Кнер. (1.2)

де Qп.доб. річний вантажопотік складу по прибуттю, т/рік;

Тп число днів роботи складу на прийом вантажів;

Кнер.п коефіцієнт нерівномірності по прийому вантажів, рівний 1,2-1,5.

Коефіцієнт нерівномірності по прийому вантажів (Кнер.п) визначається за формулою:

Кнер.п = qmaxп/qср.п (1.3)

де qmaxп максимальне надходження вантажів на склад;

qср.п середньодобове надходження вантажів на склад.

2. Середньодобовий вантажопотік по відправленню (Qв.доб.) розраховується за формулою [15, c. 26]:

Qв.доб = Qв.р/То *Кнер.о (1.4)

де Qв.р. річний вантажопотік складу з відправлення вантажів, т/рік;

То число днів роботи складу на відправлення вантажів;

Кнер.в. коефіцієнт нерівномірності з відправлення вантажів, рівний 1,1 - 1,2, розраховується аналогічно коефіцієнту нерівномірності по надходженню вантажів.

3. Середньодобова внутрішньоскладська вантажопереробка (Qв.п.доб.) розраховується за формулою:

Qв.п.доб = (Qп.доб + Qв.доб) * Кпер (1.5)

де Кпер коефіцієнт внутрішньоскладских перевалок.

Коефіцієнт внутрішньоскладских перевалок (Кпер), що враховує, скільки закінчених операцій відбувається в технологічному циклі визначається за формулою:

Кпер=Qп.доб./Qв.доб. (1.6)

При прийнятті рішення про планування чи переплануванні складу необхідно провести розрахунок складських площ. Під плануванням мається на увазі розміщення отриманих за розрахунком стелажів, штабелів та інших пристосувань для зберігання матеріалів на плані складу з урахуванням необхідних проїздів і проходів. Формули для розрахунку складських площ наведені нижче.

Загальна площа на складі (Sзаг.) визначається за формулою [15, c. 28]:

Sзаг. = Sк + Sп + Sв + Sдоп + Sслуж (1.7)

де Sк корисна площа, займана збереженими матеріалами;

Sп площа приймальної експедиції;

Sв площа відправних експедиції;

Sдоп допоміжна площа;

Sслуж службова площа.

Раціональне використання загальної площі складу характеризується коефіцієнтом використання загальної площі (Кп.з.), тобто відношенням корисної площі до загальної площі складу:

Кп.з. = Пк.п / Пмг (1.8)

де Пк.п корисна площа складу, м²;

Пмг загальна площа складу, м².

Коефіцієнт використання корисної площі складу (Кк.п.) розраховується за формулою:

Кк.п = Пз / Пк (1.9)

де Пз площа, зайнята під зберігання товарів, м²;

Пк корисна площа складу, м².

Коефіцієнт використання площі залежить від типу складу і механізації вантажно-розвантажувальних робіт, він коливається від 0,25 до 0,6 [18]. Для підвищення ефективності використання складських площ зменшують ширину проходів між стелажами, застосовують сучасніше і менш габаритне підйомно-транспортне обладнання. Отже, чим вищий коефіцієнт використання площі, тим нижча вартість зберігання товарів.

Для визначення параметрів зони приймання, зони зберігання та зони відвантаження значимими є величина обороту складу і пропускна здатність складу. Ці показники розраховуються за такими формулами:

Оборот складу (По) визначається за формулою:

По = Т/tср.хр (1.10)

де Т число днів роботи;

tср.хр середній час зберігання вантажів на складі.

Пропускна спроможність складу (Пс) показує, яка кількість товарів перероблена на складі за одиницю часу, і розраховується за формулою [7, c. 18]:

Пс = Мс * Оз (1.11)

де Мс місткість складу, тис. грн.;

Оз оборотність запасу товарів, разів.

Місткість складу показує, яку максимальну кількість товарів можна одночасно зберігати на складі (в тис. грн.). Пропускна спроможність складу перебуває у прямій залежності від величини коефіцієнта швидкості обороту товарів. Під коефіцієнтом швидкості обороту розуміють відношення річного (квартального, місячного) обороту товарів до середнього залишку його на складі за цей самий період. Чим більший коефіцієнт швидкості обороту, тим краще працює склад [18].

Продуктивність праці працівників складу (Пп) визначається кількістю переробленого за зміну вантажу чи обсягом оптово-складського товарообігу, який припахає на одного працівника і розраховується за формулою:

Пп = Взаг / Кз (1.12)

де Пп продуктивність праці, т/людино-зміна;

Взаг загальна кількість переробленого вантажу за певний період (рік, квартал, місяць);

Кз кількість людино-змін, витрачених на переробку вантажів.

Отже, для аналізу ефективності організації складського господарства на підприємстві розраховуються різні показники, що характеризують роботу складу. У даному підрозділі були приведені 2 основні групи показників:

показники, що характеризують вантажопотік, тому саме він є основним об'єктом технологічного процесу на складі;

показники розрахунку складських площ, що дозволяють раціонально співвіднести розміри приймальної і відправних експедиції, відповідних переробляється грузопотоку, проаналізувати розмір корисної площі складу. Таким чином, можна зробити наступні висновки:

склад є важливою ланкою технологічного процесу промислових підприємств, а для оптової та роздрібної торгівлі він служить фундаментом;

будь-який склад є досить самостійною системою з чітко визначеними завданнями, ефективність вирішення яких визначається раціональністю організації внутрішньоскладского процесу;

розрахунок показників ефективності організації складського господарства дозволяє підприємству раціонально організувати роботу складу, поліпшити характеристики складського господарства, підвищити рентабельність.



Розділ 2. Дослідження організації діяльності складського господарства ктпм “облкоопостач” за 2013 - 2015 роки

2.1 Техніко - економічна характеристика діяльності КТПМ “ОБЛКООППОСТАЧ”

Підприємство споживчої кооперації Чернівецька контора матеріально-технічного постачання “Облкооппостач” облспожспілки є юридичною особою, керується у своїй діяльності Конституцією України, Цивільним та Господарським кодексами України, Законом України “Про споживчу кооперацію” та іншими законодавчими актами. Має відокремлене майно, самостійний баланс, свій фірмовий бланк, печатку з найменуванням, штамп, рахунки у банках.

Метою діяльності даного підприємства є задоволення потреб у товарах, роботах, послугах членів споживчих товариств, інших громадян чи організацій на основі раціонального використання виробничих потужностей, наявних ресурсів та доходів.

Предметом діяльності є здача в оренду нерухомості, транспортних засобів, обладнання, устаткування, іншого майна (основних засобів), а також торгівля продовольчими товарами як власного виробництва так і інших виробників.

Майно підприємства складається з основних засобів, переданих засновником у власність. Джерелами формування майна є:

грошові кошти та матеріальні внески засновників;

доходи, одержані від реалізації товарів, робіт, послуг;

капітальні вкладення та дотації з бюджету;

благодійні внески.

Очолює підприємство директор Казимірович Валерій Володимирович. На підприємстві працює 6 працівників: бухгалтер, директор, комірник, 3 охоронці.

Всі працівники підприємства у своїй діяльності керуються посадовими інструкціями. Розглянемо для прикладу посадову інструкцію комірника досліджуваного підприємства (див. додаток А). У ній зазначені загальні положення діяльності, права та завдання комірника (табл. 2.1.).

Таблиця 2.1. Основні права та обов'язки комірника КТПМ “Облкоопостач”

Права	Обов'язки
1	2
1. Ознайомлюватися з рішеннями керівництва підприємства, які стосуються його діяльності. 2. Вносити на розгляд керівництва відділу та підприємства у пропозиції по вдосконаленню роботи, яка пов'язана з обов'язками, що передбачені цією інструкцією. 3. У межах своєї компетенції повідомляти безпосередньому керівнику про всі недоліки, які були виявлені та вносити пропозиції щодо їх усунення	1. Приймає на склад, зберігає і видає зі складу торговим відділам товарно-матеріальні цінності, що надходять від постачальників. Перевіряє відповідність цінностей, які приймає, супровідним документам, базовим артикулам, штрих-кодам. 2. Переміщує матеріальні цінності до місць зберігання вручну або за допомогою штабелерів та інших механізмів з розкладанням (сортуванням) їх за видами, якістю, призначенням та іншими ознаками. 3. Керує роботою вантажників під час навантаження, вивантаження вантажів і розташування їх усередині складу. 4. Веде облік наявних на складі матеріальних цінностей і звітну документацію про їх рух. Бере участь у проведенні інвентаризацій.

Кінцевою метою діяльності будь якого підприємства є одержання прибутку. Проведемо аналіз техніко-економічних показників, які дозволять оцінити тенденції розвитку підприємства і зробити висновок про загальну ефективність його діяльності та виділити напрями його вдосконалення. На основі балансу підприємства (див. додаток Б) проаналізуємо господарські засоби досліджуваного підприємства та джерела їх утворення за 2013 - 2015 рр. (табл. 2.2.)



Таблиця 2.2.

Показники	2013 Рік	2014 рік	2015 рік	Відхилення 2014/2013	Відхилення 2015/2014
				(+/-)	%	(+/-)	%
Необоротні активи:	3,8	4,8	4,8	+ 1	+ 26,3	0	0
основні засоби	3,8	4,1	2,6	+ 0,3	+ 7,9	- 1,5	- 36,6
інші фінансові інвестиції	0	2,2	0	+ 2,2	0	- 2,2	0
Оборотні активи:	121,2	133,0	145,1	+ 11,8	+ 9,7	+ 12,1	+ 9,1
запаси	11,7	12,1	9,5	+ 0,4	+ 3,4	- 2,6	- 21,5
товари	11,7	12,1	9,5	+ 0,4	+ 3,4	- 2,6	- 21,5
дебіторська заборгованість	2,8	2,8	2,6	0	0	- 0,2	- 7,1
гроші та їх еквіваленти	108,0	115,1	101,0	+ 7,1	+ 6,5	- 14,1	- 12,3
Власний капітал:	132,7	132,7	138,1	0	0	+ 5,4	+ 4,1
зареєстрований капітал	73,0	73,0	85,9	0	0	+ 12,9	+ 17,7
додатковий капітал	33,5	33,5	33,5	0	0	0	0
нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	21,4	21,4	18,8	0	0	- 2,6	- 12,1
Поточні зобов'язання і забезпечення	132,8	141,1	152,5	+ 8,3	+ 6,3	11,4	+ 8,1

Як видно з даних таблиці у 2015 році відбулось збільшення майже по усіх показниках. Оборотні активи зросли на 12,1 тис. грн. а це + 9,1%. За виключенням грошових коштів та їх еквівалентів - 12,3 тис. грн . Необоротні активи залишились незмінними. Власний капітал зріс на 5,4 тис. грн. а це + 4,1%. Поточні зобов'язання і забезпечення також зрости у 2015 році вони становили 152,5 тис. грн. що на 1,4 тис. грн. чи 8,1% більше відповідного показника 2014 року.

2.2 Аналіз діяльності організації складського господарства на КТПМ “ОБЛКООПОСТАЧ”

Важливою особливістю КТПМ “ОБЛКООПОСТАЧ” є те, що дане підприємство об'єднує приміщення складу з виробничими приміщеннями. Таким чином, одна загальна будівля підрозділяється на дві основні частини: перша частина виробнича, де відбуваються безпосередньо всі технологічні процеси, що сприяють основній діяльності, друга частина складське приміщення. складський господарство організація управління

Дане приміщення, загальною площею близько 45 кв. м., розділене на дві основні секції. Одна з цих секцій присвячена складуванню обладнання, яке потенційно буде здаватись в оренду, а інша секція, відповідно, для розміщення відповідальних працівників.

За формою власності приміщення не є орендованим, оскільки організація має права володіння на дане спорудження, що дозволяє зробити утримання складу менш витратним.

Тепер розглянемо основні моменти та особливості організації роботи складського господарства на КТПМ “ОБЛКООПОСТАЧ”. Відвантаження матеріалів на склад здійснюється за допомогою навантажувачів. Вступивши на склад, матеріали підлягають обробці і розміщенню на складі. Прийом матеріалів на склад здійснює комірник. Паралельно з прийомом він займається заповненням документації. Надходження матеріалів на склад оформляється прибутковим ордером, який підписується комірником і експедитором, який доставив вантаж. За відсутності, будь-яких розбіжностей між документами і доставленими цінностями прибутковий ордер можна не виписувати, а оформляти прихід проставленням штампа на супровідних документах постачальника (вантажовідправника), у відтиску якого міститися основні дані прибуткового ордера.

Тут же матеріально відповідальна особа вчиняє підпис про оприбуткування вантажу. У прибутковому ордері вказується склад, на який надходять матеріали, постачальник, кореспонденція рахунку, найменування, сорт, розмір і марка матеріальних цінностей. Вказується код, кількість, ціна, сума і порядковий номер запису за склад картці. Складається два примірники. Один примірник йде в бухгалтерію, а копія залишається на складі. Якщо виявлено відхилення за кількістю, цінами, якістю від договору, складається приймальний акт.

Облік матеріалів на складі ведеться за допомогою картки складського обліку. У ній вказуються: склад, осередок, марка, сорт, розмір, ціна, норма запасу, найменування матеріалу чи обладнання. Вказується номер документа від кого одержано або кому відпущено, прихід, витрата, залишок. Цей документ залишається на складі. Матеріали зі складів підприємства відпускаються згідно орендних договорів. Оформляється договір, який чітко регламентує терміни і умови здачі в оренду, найменування, опис, вартість, умови знижок і кількість, що здається в оренду.

Якщо аналізувати вид зберігання, то можна сказати, що в даному випадку використовується підлоговий вид зберігання, який є найпростішою системою розміщення основних засобів. Далі розрахуємо основні параметри складу КТПМ “ОБЛКООПОСТАЧ”, за допомогою таблиці 2.3.

Таблиця 2.3. Основні параметри складу КТПМ “ОБЛКООПОСТАЧ”

Показник	Формула розрахунку	Значення
1	2	3
Коефіцієнт використання складської площі	Кк.п = Пз / Пк	0,37
Оборотність складу	По = Т/tср.хр	0,33
Продуктивність праці працівників складу	Пп = Взаг / Кз	1,4

Отже, коефіцієнт використання складської площі становить 0,37, що свідчить про низьку вартість зберігання товарів. Це можна пояснити специфікою діяльності підприємства. Оборотність не висока, що також можна пояснити специфікою діяльності підприємства здавання в оренду.



Розділ 3. Шляхи ефективної організації діяльності складського господарства підприємства

Складське господарство являє собою складну систему з багатьох елементів (навантажувально-розвантажувальна техніка, яка повинна володіти рухомістю, маневреністю, економічністю; стелажне обладнання; перевантажувальні тамбури; секційні ворота; талі; включаючи компютерні програми, які дозволяють управляти та контролювати технологічні процеси на складі) [13, c. 96]. Організація складського господарства передбачає побудову єдиної злагодженої системи з цих елементів.

Правильно організований склад дозволяє оптимізувати витрати логістичної системи, а процеси, пов'язані з функціонуванням складів, в кінцевому результаті є значною складовою сукупних витрат суб'єкта господарської діяльності. Тому раціональна організація складського господарства в даних умовах набуває особливої актуальності і має велике значення для прискорення і здешевлення просування матеріальних цінностей всередині підприємства, для підвищення продуктивності праці працівників, зайнятих складуванням, кращого використання обладнання та приміщень складів, для мобілізації зайвих запасів [17, c. 509].

Зростання конкуренції в будь-якій сфері бізнесу, підвищення вартості робочої сили та складських площ потребують зміни існуючих підходів до технологій зберігання та обробки вантажів.

В даний час складське господарство багатьох підприємств (фірм) формується багато в чому стихійно і, як правило, не відповідає логістичним вимогам до організації та управління руху товарів. Вітчизняні підприємства, використовують на багатьох складах бухгалтерські програми, які дозволяють здійснювати облік товарно-матеріальних цінностей та реєструвати рух товару в межах складу, проте не дозволяють ефективно управляти товарними потоками, що проходять через склад.

Розширення діяльності великих вітчизняних підприємств веде до ускладнення процесів управління потоковими процесами та підвищення вимог щодо стійкості і ритмічності логістичних ланцюгів організацій.

Зростання кількості філій або регіональних представництв призводить до підвищення товарообігу через центральні склади підприємств і, як наслідок, до переходу на концепцію регіональних розподільчих центрів, на яких, крім операцій складування, вирішуються й інші (наприклад, переупаковка й додаткова обробка вантажів).

Оптимальна робота складу пов'язується з логістичними вигодами і витратами, ринковою вартістю товару і рентабельністю всього логістичного ланцюга, однак при цьому мало уваги приділяється рентабельності самого складу. Сучасними авторами наголошується про зростаючу роль логістичного проектування складського господарства [6, c. 103]. Це пов'язано з тим, що в сучасних умовах при організації складського господарства ставиться за мету створити не абстрактні палато-місця, а робочу систему з певними характеристиками, яка дозволяє обробити необхідний обсяг товару. А це можливо, якщо частиною комплексу послуг по створенню складу є логістичний консалтинг, який включає розрахунок товарних запасів і місць зберігання, маршрутизацію операцій, визначення потреб в обладнанні, техніці, персоналі й автоматизації.

Тому вимоги логістики, які враховуються на етапі проектування організації чи реорганізації складського господарства, дозволяють обрати технологічну систему з оптимальними характеристиками та ефективним управлінням потоковими процесами .

Умовами оптимальної роботи складу і складського транспорту, зокрема, на сучасному підприємстві є постійний моніторинг роботи складу, модернізація і мобільність складського устаткування, а також заходів щодо збільшення оптимального завантаження складу. Виконання таких умов і є проблемою для роботи сучасного складу. Цій проблемі приділяється недостатньо уваги, і тому вона вимагає подальшого вивчення.

Існує пять основних типів автоматизованих систем управління, представлених на ринку [9, c. 12]:

системи управління класу MRPI та MRPII, які виконують різноманітні функції щодо планування потреби в сировині та матеріалах, а також функції прогнозування та контролю.

системи управління класу ERP. В рамках таких систем існують модулі, які виконують функції управління складом. Враховуючи універсальність таких рішень, функціональність цих систем обмежена. Їх доцільно використовувати на підприємствах, для яких характерні стандартні, без зміни тривалості часу бізнес-процеси.

інтегровані системи по типу SCM («Управління ланцюгами постачання»). Ця система забезпечує планування та управління усіма потоками інформації, матеріалів та послуг від постачальника до кінцевого споживача.

вітчизняні автоматизовані системи управління складами, розроблені на замовлення (наприклад, 1С Склад, «Парус-Склад» та ін.). Широке використання даних систем на українських підприємствах пояснюється їх простою структурою, невисокою вартістю та відсутністю необхідності на додаткове навчання фахівців. Саме цю програму «Парус-Склад» використовує досліджуване підприємство;

спеціалізовані Warehouse Management System (WMS). Вони є найбільш повним за функціональним змістом варіантом розвязання проблеми автоматизованого управління складом [8, c. 124]. Саме в них закладено найбільш оптимальні правила поведінки системи в різноманітних ситуаціях.

Задача впровадження системи зводиться до адекватної конфігурації цих правил відповідно до бізнес-процесу певного підприємства (складу).

Найбільш ефективною з них можна вважати систему SCM, що пояснюється використанням системного підходу до управління усіма потоками на підприємстві. Проте відсутність єдиних стандартів ведення транспортно-експедиторсько документації та наявність недоброякісної конкуренції між постачальникам сировини та матеріалів, великих транспортних компаній, робить неможливим використання даної системи у повній мірі на українському ринку.

На наш погляд, Warehous Management System (WMS) в процесі функціонування складського господарства в будь-якій ситуації дозволяють вирішувати завдання миттєвого прийняття рішень. Перевагами даної системи є:

управління товаром та схемами його пакування;

складські операції (приймання, прибуткування розміщення, інвентаризація, внутрішнє переміщення, підбір та комплектація відвантаження скомплектованих замовлень тощо);

співробітники складу (ефективне розподілення трудовими ресурсів);

закупівля (замовленням на постачання);

продажі (замовленнями на відвантаження та доставку).

Системи класу WMS доцільно впроваджувати у компаніях, для, яких кількість номенклатурних позицій перебільшує 300 одиниць, площ зберігання більш ніж 2000 кв. м, а швидкість оберту товару на складі перевищу 30 днів.

При цьому слід зазначити про достатність лише двох із цих факторі для прийняття обґрунтованого рішення про необхідність WMS [3, с. 14].

Аналіз ситуації на сучасному ринку інформаційного забезпечення складських операцій та закордонний досвід показав, що рано чи пізно підприємство, яке прагне зайняти лідируючі позиції на ринку, приходить до необхідності придбання спеціалізованої системи управління складом. Можна стверджувати, що найбільш ефективною є система WMS.

Саме ця система дає можливості зменшити кількість помилок персоналу та забезпечити оптимізацію його роботи. Економічний ефект від впровадження таких систем досягається за рахунок підвищення оборотності складу, зниження втрат, підвищення ефективності роботи персоналу, зростання точності та швидкості збору замовлень, покращення якості обслуговування клієнтів.

Іншою проблемою сучасного складу, розглянутою нами, є неефективне використання площі (невелика кількість одиниць збереження на одному квадратному метрі складу, і в той же час захаращення декількома ярусами вантажів усього вільного простору і навіть проходів [16 с. 95]. Це створює некомфортні умови роботи комірників і складського транспорту, що приводить до зниження швидкості виконання функцій складського господарства. Також збільшується час простою автотранспорту під навантаженням і розвантаженням. Як наслідок - неефективна робота логістичного ланцюга підприємства.

В той же час з'являються проблеми з обліком, розміщенням і ідентифікацією товару. Виявляється, що такий склад абсолютно не дозволяє працювати по системі just-in-time [14, c. 18].

Отже, робота складу прямо залежить від налагодженої й оптимізованої роботи складського транспорту. Тому подальше дослідження буде направленно на вивчення показників роботи СТ.

Взаємодія складського транспорту із зовнішнім середовищем пов'язана з інтенсивністю товарообігу і вантажопотоку, зовнішнім транспортом і транспортною тарою проведенням вантажно-розвантажувальних робіт, своєчасним наданням товарів і послуг споживачам, документообігом [2, c. 78].

Таким чином, складський транспорт здійснює взаємодію з логістичною системою, і показники його роботи будуть впливати на параметри роботи зовнішнього транспорту, на тип виконання вантажно-розвантажувальних робіт, а як, наслідок, і на швидкість надходження і відправлення вантажів зі складу. У свою чергу швидкість виконання цих операцій буде впливати на характеристики вантажопотоку та своєчасність надання послуг споживачеві.

Роль складського транспорту безпосередньо на складському об'єкті (внутрішнє середовище) полягає в перетворенні параметрів матеріального потоку. Під параметрами слід розуміти напруженість, потужність, ритмічність, структуру матеріальних потоків, а також тип і спосіб упакування продукції, час прибуття і відправлення транспортних партій [1, c. 11].

Відповідно до системи організації складу (зона розвантаження, приймання, збереження і переробки, комплектації замовлень і навантаження можна скласти схему роботи складського транспорту з перетворення матеріальних потоків.

Можна зробити висновок, що для ефективної організації роботи складського транспорту необхідно розробляти певні методики з визначенню типу і кількості технічних засобів в залежності від умов виконання робіт на окремій ділянці руху матеріального потоку на складі.

Існують різні шляхи підвищення функціонування складського господарства, проте потрібно враховувати потреби самого підприємства, специфіку його роботи, наявність суміжних складських функцій, умови зовнішнього середовища. Саме поєднання випробуваних проектних технологій автоматизації та обліку особливостей конкретного підприємства робить можливим досягнення бажаного результату у заплановані терміни при оптимальному використанні ресурсів.



Висновки

Складське господарство є найважливішою частиною будь-якого підприємства, оскільки безпосередньо впливає на хід виробничих процесів. Більшість матеріальних цінностей підприємств проходить через склади, тому вони займають значну частину території підприємства.

Як правило, на складах виконується великий обсяг вантажно-розвантажувальних робіт і робіт з переміщення матеріальних цінностей. Тому основним напрямом у розвитку складського господарства є комплексна механізація й автоматизація робіт, поліпшення використання складських приміщень, а також організація матеріально-технічного постачання на основі оптової торгівлі, упровадження систем матеріально-технічного постачання типу «точно вчасно», що значно зменшують обсяг складських запасів. Складське господарство підприємства складається з різних складів і комор, які можна класифікувати за такими ознаками.

За призначенням і підпорядкованістю:

матеріальні підпорядковуються відділові матеріально-технічного постачання; приймають і зберігають використовувані у виробництві матеріали і видають їх у виробництво;

збутові належать відділові збуту; приймають, зберігають і відпускають готову продукцію заводу для її реалізації;

виробничі перебувають під керівництвом виробничо-диспетчерського відділу; це різного роду цехові комори і загальнозаводські склади, що забезпечують виробничий процес предметами і засобами праці;

склади запасних частин підпорядковуються відділові головного механіка, приймають, зберігають і відпускають деталі й інші матеріальні цінності для проведення всіх видів ремонтів устаткування й інших видів виробничих фондів;

інструментальні склади належать інструментальному відділові; приймають, зберігають і відпускають цехам усі види інструментів та пристосувань;

склади відділу головного енергетика, відділу автоматизації та механізації, відділу головного метролога, відходів і утилю.

Оскільки, за масштабами роботи розрізняють центральні, загальнозаводські, прицехові та цехові, то центральні і загальнозаводські склади обслуговують весь завод і займають, як правило, окрему площу на території заводу (невиробничу). Прицехові склади функціонують при цехах, служать для збереження матеріальних цінностей групи цехів (спецодягу, мила, господарчих товарів та інших цінностей). Цехові склади є цеховими підрозділами, обслуговують визначений цех і займають його виробничу площу. Вони поділяються на склади матеріалів, заготівель, напівфабрикатів, інструменту та ін.

Склади оснащуються різними стелажами й уніфікованою тарою, мостовими кранами, кран-балками, монорейками і тельферами, конвеєрами, штабелерами, авто- і електрокарами, робоелектрокарами. У гнучких виробничих системах використовуються спеціальні стелажі, призначені для розміщення плоских і ящикових піддонів. Такі стелажі є системою осередків по вертикалі і горизонталі, що дає змогу застосовувати кодову шифровку і засоби автоматизації вантажно-розвантажувальних робіт. Склади з цими стелажами є невід'ємною частиною автоматизовано-транспортної системи гнучкого автоматизованого виробництва.

Склади також повинні бути оснащені вимірювальним устаткуванням: вагами, кружками, мірниками, лічильниками, лінійними мірами для виміру довжини, висоти і діаметрів (метрами, рулетками, штангенциркулями та ін.).

Технічне оснащення складів залежить від виду, форми і кількості збережених матеріалів, типу, характеру і розташування складських приміщень, а також від існуючої системи позаскладського транспортування матеріалів.

Список використаних джерел

1. Беісєдін В. Ф. Логіка стратегічного планування: сутність, реформування, напрями вдосконалення / В.Ф. Бісєдін, О. Г. Пенькова // Економіка і держава. - 2010. - №10. - С. 9-14.

2. Волгін, В. В. Склад. Організація і управління [Текст] / В.В. Волгін . - М. : Дашков и К0, 2012. - 254 с.

3. Голод Е. Ефективність впровадження складських систем// Сучасний склад. - 2016. - №1. 14 С.

4. Гонтарева І. В. Об'єктивізація цілей при прогнозуванні ефективного розвитку підприємства [Текст] / І.В. Гонтарева // Економіка і прогнозування. - 2011. - №1. - С.143-155.

5. Гончар Л. А. Роль товарних складів і розподільних центрів у логістичній системі/ Л. А. Гончаров, В. М. Мазур // Матеріали II Міжнародної науково-практичної конференції “Науковий потенціал світу” -2010 Том 6. - 2010. - с. 5-7.

6. Горяїнов А. Н. Умови оптимізації роботи складу та складського транспорту. // Вісті. - 2008. - №1(6). - С. 100-105.

7. Грачов С. Складування-Ефективне // Логістика. - № 11. - 2008. - 18 С.

8. Давидов У. Реконструкція складу: складні завдання - прості рішення// Сучасний склад. - 2006. №11. - С.122-128.

9. Константінов. Н., Пономаренко Ю. Л. Управління складними системами складськими НПУ обмежень числі оптових споживачем / хах України. Ін-т ім кібернетікі. В. М. Глушкова .- Препр .- К., 1996 .- С. 12.

10. Манжосов Р. П. Сучасний склад. Організація і технологія. - М., 2013 - 144 с.

11. Опоpно конспект лекцій з теми "складських господаpство" для студентів ФEМП, ТФ І ОФФ денної І заочної фоpм навчання (дісціпліні "Оpганізація тоpгівлі" та "Оpганізація І технологія тоpгівлі") / Київ. тримає. тоpг.- екон. ун-т; [Уклад. H. О. Голошубова; Ред. К. Я. Савчук] .- К., 1996 .- 35с.

12. Пасічник В. Г. Організація виробництва: Навчально-методичний комплекс для студентів економічних спеціальностей усіх форм навчання. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 293 с.

13. Пушкар М. С. Планування і організація підприємств, об'єднань, комплексів. Навч. посібник. - К.: НМКВО, 2002 р. 147 с.

14. Таран С. Формування системи обліку і документообігу на складі// Сучасний склад. 2011. - №5 С. 18.

15. Таран С. Ефективність роботи складу: показники ефективності// Сучасний склад. - 2015. - №2 С. 21 - 27.

16. Тиранський І.П., Гірна О.Б., Довба М.О. Складське підприємство у сучасних умовах // Вісн. НУ "Львівська політехніка". - 2012. - №446. - С. 95.

17. Фатхутдінов Р. А. Організація виробництва: Підручник. М: ІНФРА-М, 2012. 672 с.

18. Хопчан М. І., Лотиш О. Я., Хопчан В. М. Організація виробництва. Навч. посібник. - Тернопіль, ТАНГ, 2013.

19. Хромов Н.А. Організація складського господарства на промисловому підприємстві [Текст] .- Київ, 2013, 205 с.

20. Електронна національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського // Електронний ресурс// Режим доступу: nbuv.gov.ua

Размещено на Allbest.ru

...