Размещено на http://www.allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Кафедра менеджменту і логістики

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Управління інвестиційними проектами з КР»

на тему «Техніко-економічне обґрунтування проекту

реконструкції елеватора»

Виконавець: студент Михайлова В.П.

Керівник: доцент (асистент) Лєонова Л.Є

Одеса - 2016 р.

ЗМІСТ

Вступ

1. Маркетингове дослідження

1.1 Маркетинговий аналіз та обґрунтування напрямку реконструкції елеватора

1.2 Визначення обсягів виробництва та прибутку

2. Інвестиційні витрати, попередня оцінка економічної доцільності реконструкції підприємства та джерела інвестицій

3. Чисельність працюючих та фонд оплати праці

4. Витрати обігу, прибуток і рентабельність

5. Фінансова та економічна оцінка проекту

5.1 Розрахунок прибутку, податків і вільних грошових коштів

5.2 Складання графіка повернення боргу і процентів по кредиту

5.3 Розрахунок чистої приведеної вартості та строку окупності проекту

Висновки

Список літератури

ВСТУП

Розвиток агропромислового комплексу і, в першу чергу, зернового господарства - одне з напрямків, що забезпечують соціально-економічний прогрес країни. Його стан визначає продовольчу безпеку України. За рівнем і станом зернового господарства, і ринку зерна судять про ефективність функціонування економіки агропромислового комплексу і його галузей, надійності хлібофуражного забезпечення країни.

В останні роки показники зібраного врожаю зернових стабільно перевищують оптимістичні очікування експертів. Зростаючі обсяги значно актуалізували питання збереження зернових запасів, а українські агровиробники гостро відчули дефіцит якісних потужностей зі зберігання.

За різними оцінками, дефіцит сучасних елеваторів в Україні станом на 2015 р склав близько 21 млн т, в той час, як в останні кілька років нові елеваторні потужності збільшуються тільки на 1,5 млн т зберігання щорічно. Нескладно підрахувати, що при прогнозованих зборах зернових на рівні 80 млн т до 2020 р цей дефіцит буде тільки збільшуватися.

Зараз в Україні загальна ємність зерносховищ становить 36 млн т, близько 800 зерноскладів. З них понад 50% - це елеватори підлогового зберігання, інші, приблизно в рівному співвідношенні - це сучасні елеватори з повним технологічних циклом і можливістю відвантажувати до 5 тис. Т зернових на добу і які пропрацювали більше 30 років бетонні елеватори, термін експлуатації яких закінчує в найближчі роки.

Висновок: елеваторна промисловість України має величезний потенціал для розвитку зернової логістики на найближчі 10-15 років.

Безумовно, основна задача кожного власника елеватора зводиться до отримання максимального фінансового прибутку. Для цього необхідно розібрати свій цикл обороту на складові і зрозуміти, що кожен етап вимагає певних витрат. Для кожного інвестора вибір буде більш очевидним, якщо він стоїть між експлуатацією елеватора старше 20 років (ангара підлогового зберігання або бетонної силосної конструкції) або все-таки капіталовкладення в новий сучасний елеватор.

Говорячи про складах підлогового зберігання, є резон їх автоматизувати, реконструювати, якщо не передбачаються капіталовкладення на будівництво сучасного елеватора. Важливо розуміти, що вартість реконструкції і бюджет на будівництво нового елеватора будуть відрізнятися незначно. При цьому кількість обслуговуючого персоналу практично не зміниться, а швидкість відвантаження виросте незначно. Роботи з модернізації об'єкта завжди залежать від завдань, поставлених перед конкретним елеватором. Іншими словами, необхідно розшивати вузькі місця в технологічному процесі, при цьому оптимально підходити до питання автоматизації.

Всі вищевикладені розрахунки представлені в даній курсовій роботі.

За даними мого варіанту ми маємо наступні вихідні дані:

Варіанти	Знос устаткування, %	Зменшення тарифу на очищення, %	Додаткова закупівля зерна за власні кошти, %	Збільшення обсягів приймання зерна клієнтів, %	Збільшення рентабельності послуг у проектн. варіанті, %	Зміна цін на устаткування, (+,-) %	Процент за кредит, %
8	60-80	19	48	80	7	10	22

реконструкція елеватор інвестиція рентабельність

В ході виконання курсової роботи було проведене маркетингове дослідження, в результаті якого зроблено маркетинговий аналіз та обґрунтування напрямку реконструкції селянського елеватора, визначені обсяги виробництва та прибутку. Були визначені інвестиційні витрати, проведена попередня оцінка економічної доцільності реконструкції підприємства та джерела інвестицій. Також ми визначили чисельність працюючих, фонд оплати праці,витрати обігу, прибуток і рентабельність. В результаті чого надано фінансову та економічну оцінку проекту.

1. МАРКЕТИНГОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

1.1 Маркетинговий аналіз та обґрунтування напрямку реконструкції елеватора

Селянський елеватор здійснює заготівельну діяльність по зберіганню зернових, прийманню та відпуску зерна, очищенню та сушінню зерна, має ємність 32200 тонн.

Обсяги робіт за звітний період наведені у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Обсяги робіт за звітний період

Найменування робіт (послуг)	Один. вимір.	Обсяги робіт
1	2	3
Приймання-відпуск зерна, в т.ч. власного клієнтів	тонн	16000 1000 15000
Зберігання зерна, в т.ч. власного клієнтів	т.міс	64000 4000 60000
3. Очищення	пл.тонн	28000
4. Сушіння	пл.тонн	12000

Вільні (відпускні) тарифи на послуги (за видами робіт) складають:

зберігання - 18 грн за тонно-місяць;

приймання-відпуск 54 грн за тонну;

очищення 9,6 грн за планову тонну;

сушіння 108 грн за планову тонну.

Загальні витрати підприємства - 4147 тис грн, в т.ч. витрати обігу - 2855 тис грн, прибуток - 332 тис грн, рентабельність продажу зерна та реалізації послуг - 8 %.

Середньоспискова чисельність працюючих - 35 працівників.

Фонд оплати праці - 504 тис грн.

Середньомісячна заробітна плата - 1200 грн.

Величина оборотних коштів - 1600 тис грн, в т.ч. для закупівлі власного зерна - 1500 тис грн.

За власні кошти закуповується у товаровиробників зерно 3-го класу за ціною 1500 грн/т з ПДВ, транспортні витрати на доставку зерна на елеватор - 50 грн/т. Середня ціна продажу власного зерна - 1920,0 грн/т з ПДВ.

Основними споживачами послуг підприємства є: підприємницькі фірми, які закуповують зерно для перепродажу або на переробку у продукцію, КСП, місцеві органи влади або комерційні фірми за їх дорученням для формування регіональних фондів, фермери. Підприємство також самостійно, за власні кошти, закуповує зерно у товаровиробників для подальшої реалізації.

Останні роки обсяги послуг підприємства поступово знижуються, підприємство втрачає своїх клієнтів. Основною причиною такого положення є те, що клієнти вимагають окремого розміщення їх партій зерна та недопущення їх змішування з іншими партіями, а підприємство не завжди має можливість задовольняти ці вимоги. Причиною цього є недостатньо гнучка система транспортних елементів та застаріла технологічна схема. Приймання з автотранспорту відбувається з нижньою подачею без приймально-накопичувальних бункерів. Крім того, якість виконуваних технологічних процесів недостатня, оскільки технологічне обладнання також застаріле та зношене. Знос основного устаткування становить 80% (див. таблицю 1.2).

Таблиця 1.2

Характеристика технічного стану основного устаткування

Найменування устаткування	Кількість, один.	Знос, %
Авторозвантажувач ПГА-25М	4	80
Конвеєр КСУ	2	80
Конвеєр КСУ	4	80
Конвеєр КСУ	4	80
Норія НЦ-І-175	3	80
Ваги ВАП-2000	3	80
Поворотні труби ТП-12	3	80
Сепаратор ЗСМ-100	1	80
Сепаратор ЗСМ-20	1	80

Зерноочисні машини морально застарілі, фізично зношені і не дають можливості ефективно очищувати зерно. Дуже засмічене зерно треба пропускати через сепаратор не менше двох разів, внаслідок чого збільшуються витрати і тарифи на очищення майже вдвічі. Контрольний сепаратор неефективно відокремлює добротне зерно і відходи. В результаті втрачається певна кількість зерна.

Існуючі авторозвантажувачі не мають змоги приймати автомобілі різної вантажопідйомності та з причепами.

З наведеної характеристики виробничо-господарської діяльності і технічного стану випливає, що економічний стан підприємства незадовільний, використання ємностей та потужностей недостатнє, технічний стан низький.

Для поліпшення економічного і технічного стану підприємства доцільно провести реконструкцію в напрямку удосконалення технологічних процесів приймання і розміщення зерна для забезпечення окремого розміщення і недопущення змішування партій зерна різних власників, забезпечення розвантаження більш вантажопідйомних автомобілів та автомобілів з причепами, поліпшення процесу очищення зерна.

Конкурентна позиція підприємства по тарифах на ринку послуг і цінах на зерновому ринку приваблива, тобто тарифи на послуги і ціни на зерно не більші, ніж у конкурентів. Тому тарифи на послуги по прийманню-відпуску, зберіганню та сушінню, а також ціни на власне зерно на майбутнє (після реконструкції) можна залишити на рівні звітного періоду, а тариф на очищення - зменшити на 19% у зв'язку із зниженням витрат на виконання цієї операції внаслідок поліпшенням технології очистки.

При впровадженні заходів, що пропонуються, можна очікувати додаткове залучення клієнтів до користування послугами підприємства і збільшити обсяги приймання та відпуску зернових на 80 %. Відповідно, збільшаться обсяги зберігання, очищення та сушіння зерна.

Також планується збільшити закупівлю зерна за власні кошти на 48%, для чого необхідні інвестиції для створення додаткових у оборотних коштів.

1.2 Визначення обсягів виробництва та прибутку

Економічною метою реконструкції є розширення ринку збуту і обсягу реалізації послуг та отримання на цій підставі додаткового прибутку.

Для цього передбачається впровадити реконструкцію за такими напрямками:

- замінити 2 авторозвантажувачі ПГА-25М на 2 універсальні авторозвантажувачі ГУАР-30;

- в приймальному пристрої встановити 2 допоміжні норії НЦ-175 ( по одній норії на кожний приймальний потік), 2 приймальних стрічкові конвеєри УТФ-500 продуктивністю 175 т/год замість 2-х зношених на 80%, 2 стрічкові конвеєри УТФ-500 для подачі зерна в робочу башту потужністю 175 т/год, а також 2 скребкових конвеєри К4-УТ-2Ф для заповнення приймально-накопичувальних бункерів (ПНБ);

- замінити сепаратор ЗСМ-100 на сепаратор А1-БЦС-100;

- замінити сепаратор ЗСМ-20 на сепаратор А1-БІС-12;

- встановити скальператор А1-БЗО для попередньої очистки зерна.

Зміна обсягів реалізації послуг і власного зерна наведена у таблиці 1.3.

Результати розрахунків у таблиці 1.3 показують, що при запровадженні реконструкції можна очікувати збільшення обсягів реалізації послуг та продаж зерна на 2995 тис грн.

Таблиця 1.3

Зміна обсягів реалізації власного зерна та послуг

Види послуг (робіт), операцій	Звітний рік	Проект	Зміна обсягів реалізації зерна та послуг, тис грн
	обсяг	Тариф (ціна) грн/одиницю	Обсяг реаліз., Тис грн	обсяг	Тариф (ціна) грн/одиницю	Обсяг реаліз., Тис грн
1	2	3	4	5	6	7	8
Продаж власного зерна, т	1000	1600	1600	1480	1600	2368	768
Приймання-від-пуск зерна клієнтів, т	15000	45	675	27000	45	1215	540
Зберігання зерна клієнтів, т-міс.	60000	15	900	108000	15	1620	720
Очищення, пл. тонн	28000	8	224	50400	6,48	326,592	102,592
Сушіння, пл. тонн	12000	90	1080	21600	90	1944	864
Всього	х	х	4479	х	х	7474	2995

Рентабельність у проектному варіанті (Рпр) приймається збільшеною на 7 % проти звітного періоду у зв'язку з тим, що у проектному варіанті зменшуються питомі умовно-постійні витрати завдяки зростанню обсягів робіт. Тоді Рпр буде дорівнювати 15 %.

Визначення зростання прибутку у проектному варіанті.

Прибуток у «проекті» (Ппр) визначаємо за формулою

(1.1),

де РПпр - обсяги реалізації зерна та послуг клієнтам у проектному періоді (таблиця 1.3, гр.7, підсумок);

Рпр - рентабельність при реалізації зерна та послуг у проектному періоді, %.

Ппр=7474*15/(100+15)=975 тис.грн

Зростання прибутку у проектному варіанті дорівнює:

П = Ппр - Пзв (1.2) ,

де Ппр, Пзв - прибуток підприємства, відповідно, у проектному і звітному періоді

Пзв=4479*8/(100+8)=332 тис.грн

П=975-332=643тис.грн

ІНВЕСТИЦІЙНІ ВИТРАТИ, ПОПЕРЕДНЯ ОЦІНКА ЕКОНОМІЧНОЇ ДОЦІЛЬНОСТІ РЕКОНСТРУКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА ТА ДЖЕРЕЛА ІНВЕСТИЦІЙ

Розрахунок розміру інвестицій здійснюємо за формулою

І = Іовф + Іок (2.1),

де Іовф, Іок - інвестиції, відповідно, у основні виробничі фонди та на утворення додаткових оборотних коштів (ОК = Іок), потрібних у зв'язку з впровадженням капітальних інвестицій.

Іовф = Вбуд + Впу + Д - Л (2.2) ,

де Вбуд, Впу - вартість, відповідно, будівництва, придбання устаткування;

Д - витрати на демонтаж устаткування, що знімається;

Л - виручка від реалізації устаткування, що знімається (ліквідна вартість).

Витрати на будівництво обумовлені необхідністю деяких змін у будівлі у зв'язку з переозброєнням. Вони складають 5% від вартості устаткування (Вуст).

Вартість придбання устаткування може бути розрахована за формулою

Впу = 1,1 (Вуст + Тр + Зс + М) (2.3),

де Вуст - вартість устаткування, що встановлюється;

Тр - транспортні витрати на доставку, задаються на рівні 5 % від Вуст;

Зс - заготівельно-складські витрати, задаються у розмірі 2 % від Вуст;

М - витрати на монтаж, беруться у розмірі 10-20 % від Вуст;

1,1 - коефіцієнт, що враховує витрати на тару, запасні частини, витрати по комплектації, націнки постачальницьких організацій та інші.

Визначення вартості устаткування проводимо за допомогою таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Розрахунок вартості устаткування (Вуст)

Найменування устаткування	Потужність електродвигунів КВТ	Кількість	Вартість устаткування, тис грн
			Одиниці	Всього
1	2	3	4	5
Авторозвантажувач ГУАР-30	22	2	180	360
Норія НЦ-175	40	2	108	216
Стрічковий конвеєр УТФ-500	3	4	45	180
Скребковий конвеєр К4-УТ-2Ф	5	2	36	72
Сепаратор А1-БЦС-100	4	1	36	36
Сепаратор А1-БІС-12	1,2	1	36	36
Скальператор А1-БЗО	0,37	2	18	36
Всього	х	х	х	936

Вуст=936тис.грн(табл.2.1)

В буд=936*5%=46,8 тис.грн

Ттр=936*5%=46,8 тис.грн

Зс=936*2%=18,72 тис.грн

М=936*20%=187,2 тис.грн

Впу=1,1(936+46,8+18,72+187,2)=1308 тис.грн

Таблиця 2.2

Визначення витрат на демонтаж і ліквідної вартості устаткування, що знімається

Найменування устаткування	Потужність двигунів, КВТ	Кількість	Первинна (балансова) вартість, тис грн	Знос %	Залишкова вартість, тис грн	Витрати на демонтаж, тис грн	Ліквідна вартість, тис грн
			одиниці	всього
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Авторозванта-жувач ПГА-25	10	2	165	330	80	66	13,2	38,8
Конвеєр ланцюжковий	4	2	44	88	80	17,6	3,52	22,5
Сепаратор ЗСМ-100	1,1	1	88	88	80	17,6	3,52	8
Сепаратор ЗСМ-20	1,1	1	66	66	80	13,2	2,64	3,875
Всього		х	х	572	х	114,4	22,88	73,175

Вага устаткування, що знімають, дорівнює: авторозвантажувачі ПГА-25 - 15,52 (7,76*2) тонни, конвеєри ланцюжкові - 9 (4,5*2) тонн, - сепаратор ЗСМ-100 - 3,2 тонни, сепаратор ЗСМ-20 - 1,55 тонни, ціна 1 тонни брухту -2500 грн.=2,5 тис.грн

Д=572*4%=22,88 тис.грн

Л=29,27*2,5=73,175 тис.грн

Іовф=46,8+1307,592+22,88-73,175=1304,1 грн

Зміна вартості основних промислово-виробничих фондів визначаємо за формулою:

ОПВФ = Вбуд + Впу + Д - Взал (2.4)

де Взал - залишкова вартість ОВФ.

ОПВФ=46,8+1308+22,88-114,4=1263 тис.грн

Додаткову суму оборотних коштів - ОК визначаємо за формулою

ОК = ОКзер + ОКін (2.5),

де ОКзер - додаткова сума оборотних коштів на закупівлю власного зерна;

ОКін - додаткова сума оборотних коштів на інші потреби (закупівлю матеріалів, палива, запасних частин тощо).

ОКзер визначаємо за формулою

(2.6) ,

де Цзер - закупівельна ціна зерна (з ПДВ), приймають її для зерна пшениці 3-го класу на рівні 1500 грн/т=1,5 тис.грн/т

- збільшення обсягу закупівлі (та, відповідно, продажу) власного зерна у проектному варіанті (беруть за даними табл. 1.3).

=480 тн

Ттр=50 грн/т=0,05 тис.грн/т

?ОКзер=(1,5+0,05)*480=744тис.грн

ОКін визначаємо, виходячи з суми оборотних коштів підприємства на інші потреби за звітний період і приросту обсягу приймання-відпуску зерна у проектному варіанті, за формулою

ОКін = ОКзв,ін (2.7) ,

де ОКзв,ін - оборотні кошти підприємства на інші потреби (за винятком потреб на закупівлю зерна) за звітний період, грн;

Qз,зв - обсяг приймання-відпуску зерна у звітному періоді, т;

Qз - збільшення (приріст) обсягу приймання-відпуску зерна у проектному варіанті (беремо за даними таблиці 1.3), т.

ОКін = 0

?ОК=744тис.грн

?ОК=Іок=744 тис.грн

І=1308+744= 2052 тис.грн

Після визначення розміру інвестицій необхідно попередньо оцінити їх доцільність та ефективність, що можна зробити на підставі застосування спрощеної методики, а саме: шляхом порівняння суми інвестицій та приросту прибутку, який очікується.

Прийнятним вважають таке співвідношення розмірів інвестицій і приросту прибутку, яке не перевищує 3-х одиниць. У цьому випадку можна очікувати строк окупності інвестицій (порахований з урахуванням дисконтування грошових потоків) до 5 років.

= 2052/643=3,2

При визначенні джерел інвестування в першу чергу необхідно розглянути можливість використання власних коштів. Приймається, що власні кошти складають 50-70% балансового прибутку звітного періоду.

При цьому також можна використовувати ще й амортизаційні відрахування, які отримані на підприємстві у звітному періоді. Якщо ці кошти перевищують потрібні інвестиції, кредитування не потрібне. У іншому випадку необхідне кредитування інвестицій у розмірі

Ккр = І - Квл (2.8),

де Ккр - кошти кредитні;

Квл - кошти власні;

І - розмір необхідних інвестицій для впровадження заходів проекту.

Квл=Пзв*70%=332*70%=232тис.грн

Ккр=2052-232=1820 тис.грн

3. ЧИСЕЛЬНІСТЬ ПРАЦЮЮЧИХ ТА ФОНД ОПЛАТИ ПРАЦІ

При впровадженні проекту реконструкції чисельність працівників в основному не змінюється крім вантажників. Додаткову чисельність вантажників розраховуємо за формулою

Чван = Кін (3.1) ,

де Qi - зміна обсягів вантажних робіт і-го виду вантажу (беруть як різницю обсягів робіт по прийманню-відпуску власного та зерна клієнтів за даними таблиці 1.3), тонн;

Qi=12480 т

Hi - змінна норма виробітку вантажника, тонн/зміну - беруть у розмірі 100 т/зм;

F - річний корисний фонд часу вантажника, приймають 234 доби;

Кін - коефіцієнт, що враховує інші обсяги робіт (пересування на доопрацювання, сушіння тощо), приймають на рівні 1,2-1,4.

Чван=(1,4*12480)/(100*234)=0,75=1 люд.

Фонд оплати праці (ФОП) у проектному варіанті розраховуємо за формулою

ФОПпр = ФОПзв (3.2) ,

де ФОПзв - фонд оплати праці у звітному періоді, грн;

ФОПзв=504 тис.грн

РПзв, РПnp - виручка від реалізації власного зерна та надання послуг по зберіганню зерна, виконанню супутніх послугам вантажно-розвантажувальних робіт, очищенню та сушінню зерна, відповідно, у звітному періоді, проектному варіанті у діючих цінах (тарифах) до і після реконструкції, грн;

0,5 - коефіцієнт, який враховує необхідність випередження темпів зростання обсягів реалізації (доходів) понад темпами зростання ФОП.

ФОП пр.=504*(1+(0,5*(7473,592/4479-1))=673 тис.грн

З визначеного ФОП необхідно відокремити його частину (заробітну плату основних виробничих робітників), яку відносять до калькуляційної статті прямих витрат - «Основна і додаткова заробітна плата». Це відокремлення здійснюється і для звітного періоду і для проектного варіанту.

Частина витрат, яку відокремлюють, складає 60-70% загального ФОП і складає:

ФОП пр.осн= 673*70%=471тис.грн.

В даному розділі також визначаємо середньомісячну заробітну плату і продуктивність праці.

Середньомісячну заробітну плату працівників визначаємо за формулою

Зсер = (3.3),

де Ч - чисельність працюючих, люд.;

Тміс - кількість місяців праці за рік, приймаємо 12 місяців.

Ч=36 чол.

З сер=673/(36*12)=1,557 тис.грн=1557 грн.

Продуктивність праці визначаємо діленням обсягів реалізації продукції та послуг на чисельність працівників підприємства і дорівнює 7474/36=208 тис.грн/люд.

ВИТРАТИ ОБІГУ, ПРИБУТОК І РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ

При визначенні витрат обігу розраховуємо: повні витрати, експлуатаційні витрати, амортизаційні відрахування у проектному варіанті, а також зміну вказаних показників внаслідок реконструкції.

Повні виробничі витрати на виконання усіх видів робіт по зберіганню і доопрацювання зерна до базисних кондицій усіх власників визначаємо за такими статтями калькуляції:

матеріали;

паливо на технологічні цілі;

електроенергія на технологічні цілі;

основна і додаткова заробітна плата;

відрахування на соціальні заходи;

амортизація устаткування;

інші прямі витрати;

загальновиробничі витрати;

виробничі витрати обігу

адміністративні витрати;

витрати на збут;

інші операційні витрати;

проценти за кредит.

Повні витрати обігу

Повні витрати підприємства включають також витрати на закупівлю власного зерна і його доставку на підприємство.

Кошторис витрат у звітному періоді за вказаними статтями наведено у таблиці 4.1.

Визначення витрат за калькуляційними статтями у проектному варіанті

Матеріали

Витрати на матеріали збільшуються пропорційно збільшенню обсягів приймання зерна

Вм,пр = Вм,зв (4.1),

де Вм,зв - витрати на матеріали у звітному перiодi;

Вм,зв=20 тис.грн

Vпр.зв, Vпр.пр - обсяги приймання зерна, відповідно, у звітному та проектному періодах.

Вм,пр=20*(28480/16000)=36 тис.грн

Паливо

При технічному переозброєнні, реконструкції, розширенні виробництва діючих підприємств витрати на паливо збільшуються із зростанням обсягів приймання-відпуску зерна (що пов'язане з внутрішньозаводським залізничним транспортом) і обсягів сушіння зерна.

Їх визначають за такими нормами:

2 кг дизпалива на тонну додаткового обсягу приймання-відпуску зерна;

12 кг умовного палива на додаткову планову тонну сушіння.

Вартість додаткового палива на потреби заводського транспорту визначають за формулою

?Впал,тр = Ці * Ннат,і * Qпв (4.2) ,

де і - вид палива;

Ці - ціна натурального палива і-го виду, грн/т;

Ннат,і - норма витрат натурального палива і-го виду, т/т;

Qпв - зростання обсягів приймання-відпуску зерна, тонн.

Qпв=12480 тн

Ннат,диз=8000грн/т=8 тис.грн/т

?Впал,тр=8*0,002*12480=200 тис.грн

Вартість додаткового палива на сушіння додаткових обсягів зерна визначають за формулою

Впал,суш = Ц * Нум * Кнат * Qсуш (4.3) ,

де Цпал - ціна натурального палива, грн/т;

Нум - норма витрат умовного палива, т/пл.т;

Кнат - коефіцієнт переведення умовного палива у натуральне, т/т;

Qсуш - зростання обсягів сушіння, пл.т.

На підприємстві використовується дизпаливо, ціна якого дорівнює 8000 грн/т без ПДВ.

Впал,суш=8*0,012*0,69*(21600-12000)=636 тис.тн

Коефіцієнт переведення умовного палива у натуральне дорівнює 0,69 тонн натурального палива/тонну умовного палива.

Загальні додаткові витрати на паливо складають

Впал,заг = ?Впал,тр + Впал,суш (4.4)

Впал,заг=200+636=836 тис.тн

Електроенергія

При технічному переозброєнні, реконструкції, розширенні виробництва діючих підприємств витрати на електроенергію змінюються із зміною обсягів робіт (приймання-відпуск, зберігання зерна, очищення зерна тощо), а також за рахунок зміни потужностей електродвигунів устаткування, яке замінюють.

Вартість додаткових витрат на електроенергію у зв'язку із зміною обсягів робіт визначають за формулою

Вел,роб = Тел/ен * Нел/ен,і * Qі (4.5) ,

де Тел/ен - тариф (плата за електроенергію), коп/квт.год;

Нел/ен,і - норма витрат електроенергії при виконанні і-ого виду робіт, квт*год/од.робіт;

Qі - зростання обсягу робіт і-го виду.

Тариф на електроенергію дорівнює - 600 грн/тис.квт*год=

0,6 грн/кВт.год (без ПДВ).

Норми витрат електроенергії за видами робіт:

приймання-відпуск - 12,0 квт*год/т;

зберігання - 2 квт*год/т*міс;

очищення - 0,8 квт*год/пл.т;

сушіння - 3,0 квт*год/пл.т

Вел,роб =0,6*(12*12480+2*((1480*4+108000)-(1000*4+60000)+0,8*(50400-28000)+3*(21600-12000)=177792 грн.

=178 тис.грн

Вартість додаткових витрат на електроенергію у зв'язку із зміною потужності двигунів визначають за формулою

Вел,дв = Тел/ен * Квп *( Пвст,і - Пзн,і ) * РПі (4.6) ,

або Вел,дв = Тел/ен * Квп * [( Пвст,пв - Пзн,пв ) * РПпв +

( Пвст,зб - Пзн,зб) * РПзб + ( Пвст,оч - Пзн,оч ) * РПоч] (4.7),

де Пзн,і; Пвст,і - потужність електродвигунів і-го виду устаткування, відповідно, яке знімають і встановлюють, КВТ (дані беруть з таблиць 2.1 та 2.2);

Пвст,пв, Пвст,зб, Пвст,оч, відповідно, потужність електродвигунів устаткування, яке встановлюють на операціях приймання-відпуск, зберігання, очищення;

Пзн,пв, Пзн,зб, Пзн,оч, відповідно, потужність електродвигунів устаткування, яке знімають на операціях приймання-відпуск, зберігання, очищення;

Квп - коефіцієнт використання потужностей електродвигунів, приймають на рівні 0,8;

РПі - робочий період (тривалість роботи двигунів на і-му устаткуванні за рік, год.

РПі визначають діленням річного обсягу робіт, що виконується із застосуванням і-го виду устаткування, на його годинну потужність.

За видами робіт РПі визначають за такими формулами:

приймання-відпуск (авторозвантажувач, норії, конвеєри, два переміщення зерна за період зберігання)

РПпв = [(Qз,вл,пр + Qз,кл,пр) - (Qз,вл,зв + Qз,кл,зв)] * 2 / Пнор (4.8),

де Qз,вл,пр, Qз,кл,пр, Qз,вл,зв, Qз,кл,зв - обсяги приймання-відпуску (продажу) зерна, відповідно, власного, клієнтів у проектному варіанті та звітному періоді;

Пнор - продуктивність норії, приймають 150 т/год;

РПпв =((27000+1480)-(15000+1000))*2/150=166,4 год.

зберігання (норії, конвеєри, одне переміщення зерна за період зберігання) РПзб = [(Qз,вл,пр + Qз,кл,пр) - (Qз,вл,зв + Qз,кл,зв)] / Пнор (4.9),

де Пнор = 120 т/год;

РПзб =(108000-60000)/120=400 год.

очищення (сепаратори, два переміщення зерна за період зберігання)

РПоч = [(Qз,вл,пр + Qз,кл,пр) - (Qз,вл,зв + Qз,кл,зв)] * 2 / Псеп (4.10),

де Псеп = 50 т/год.

РПоч =(50400-28000)*2/50=896год.

Вел,дв=0,6*0,8((280-168)*166,4+(210-128)*400+(4,57-2,1)*896)=25752 грн.=26 тис.грн

Загальне збільшення витрат на електроенергію визначають за формулою

Вел.заг = Вел,роб + Вел,дв (4.11).

Вел.заг=178+26=204 тис.грн

Основна і додаткова заробітна плата

Фонд основної і додаткової заробітної плати беремо з розрахунків, які проводимо у відповідності з викладеним у розділі 3. При цьому, беремо ту частину ФОП, яку відносять до ФОП основних виробничих робітників (див. викладене у розділі 3). Саме ці величини ФОПзв та ФОПпр=471 тис.грн. відображаємо у статті “Основна і додаткова заробітна плата” у таблиці 4.1.

Відрахування на соціальні заходи

Відрахування на соціальні заходи визначаємо за встановленими процентами від величини фонду основної і додаткової заробітної плати. Процент відрахувань визначають по даних звітного періоду, які наведено у таблиці 4.1.

?Ввідр.=?ФОП вир*0,38=(471-302)*0,38=64 тис.грн

Амортизація устаткування

При реконструкції діючих підприємств визначаємо зростання амортизаційних відрахувань за формулою:

А = ОПВФі (4.12),

де ОПВФі - зміна вартості основних промислово-виробничих фондів і-ої групи, яка дорівнює різниці між балансовою вартістю фондів, що вводяться і вартістю фондів, що виводяться;

На,і - норма амортизаційних відрахувань і-ої групи фондів.

ОПВФ по устаткуванню (ОПВФуст) визначають за формулою:

ОПВФуст = Впу + Д - Вз (4.13),

де Впу, Д - зазначення див. у розділі 2;

Вз - залишкова вартість устаткування, яке демонтують.

Впу, Д, Вз беруть з розрахунків, які виконують у розділі 2.

ОПВФбуд - зміна вартості будівлі, яку визначено у розділі 2.

ОПВФуст=1308+22,88-114,4=1216 тис.грн

На,і - норма амортизаційних відрахувань і-ої групи фондів, приймається така, яка діє на момент виконання курсової роботи.

За діючими нормативами окремо визначається Ауст (зміна амортизаційних відрахувань від зміни вартості устаткування основного виробництва) та Абуд (зміна амортизаційних відрахувань від зміни вартості будівлі).

Ауст включається у статтю «Амортизація устаткування», а Абуд включається у статтю «Загальновиробничі витрати».

Ауст.=1216*20/100=243 тис.грн

Абуд.=46,8*5/100=2 тис.грн

А=243+2=245 тис.грн

Інші прямі витрати

При реконструкції 50% інших прямих витрат змінюється пропорційно зміні обсягів приймання зерна.

Приріст інших прямих витрат у проектному варіанті розраховуємо за формулою:

Він,пр = 0,5 * Він,зв * (4.14),

де Він,зв=18 тис.грн - інші прямі витрати у звітному періоді;

Qпр,зв, Qпр,пр - обсяги приймання зерна, відповідно, у звітному періоду і проектному варіанті.

Він,пр.=0,5*18(28480/16000)=16 тис.грн

Загальновиробничі витрати

При реконструкції підприємств змінна частина загальновиробничих витрат збільшується пропорційно зростанню обсягів приймання зерна та вартості ОПВФ (амортизаційних відрахувань).

Їх приріст визначаємо за формулою

Взаг = Кзм,зв Взаг,зв (4.15) ,

де Кзм,зв - питома вага змінних загальновиробничих витрат до реконструкції (у звітному періоді) на діючому підприємстві; приймається на рівні 0,2 - 0,5;

Взаг,зв= 371тис.грн - загальновиробничі витрати у звітному періоді на підприємстві - наведені у таблиці 4.1;

Qпр,зв, Qпр,пр - обсяги приймання зерна, відповідно, у звітному періоді на діючому підприємстві, у проектному варіанті; в умовних тоннах;

Азв, Апр - амортизаційні відрахування, відповідно, у звітному періоді, у проектному варіанті.

Взаг =0,2*371(0,4*(28480/16000-1)+0,5*(645/400-1)=46 тис.грн

У даній статті також необхідно врахувати зміну амортизаційних відрахувань «по будівлі», яку визначають при розрахунках по статті «Амортизація основних виробничих фондів».

Виробничі витрати обігу

Виробничі витрати обігу визначаємо як суму усіх попередніх витрат (витрат за усіма попередніми статтями) і в проектному варіанті дорівнюють 4203 тис.грн.

Адміністративні витрати

При реконструкції підприємств змінна частина адміністративних витрат збільшується пропорційно зростанню обсягів виробництва продукції.

Їх приріст визначаємо за формулою:

Вадм = Кзм,адм Вадм,зв (4.16) ,

де Кзм,адм - питома вага змінних адміністративних витрат у звітному періоді на діючому підприємстві; приймається на рівні 0,1 - 0,3;

Вадм,зв - адміністративні витрати у звітному періоді на діючому підприємстві - наведені у таблиці 4.1.

Вадм =0,1*300*(28480/16000-1)=23 тис.грн

Витрати на збут

При реконструкції підприємств змінна частина витрат на збут збільшується пропорційно зростанню обсягів приймання власного зерна.

Їх приріст визначають за формулою:

Взб = Кзм,зб Взб,зв (4.17) ,

де Кзм,зб - питома вага змінних витрат на збут у звітному періоді на діючому підприємстві; приймається на рівні 0,3 - 0,5;

Взб,зв - витрати на збут у звітному періоді на діючому підприємстві - наведені у таблиці 4.1;

Qпр,вл,зв, Qпр,вл,пр - обсяги приймання власного зерна, відповідно, у звітному періоді, у проектному варіанті.

Взб =0,3*20(1480/1000-1)=3 тис.грн

Інші витрати основної діяльності

При реконструкції підприємств змінна частина інших витрат основної діяльності збільшується пропорційно зростанню обсягів приймання зерна.

Їх приріст визначають за формулою:

Він.од = Кзм,ін.од Він.од,зв (4.18) ,

де Кзм,ін.од - питома вага змінних інших витрат основної діяльності у звітному періоді на діючому підприємстві; приймається на рівні 0,3 - 0,5;

Він.од,зв - інші витрати основної діяльності у звітному періоді на діючому підприємстві - наведені у таблиці 4.1.

Qпр,зв, Qпр,пр - обсяги приймання зерна, відповідно, у звітному періоді на діючому підприємстві, у проектному варіанті.

Він.од=0,3*10*(28480/16000-1)=2 тис.грн

Проценти за кредит (для поточної діяльності)

При реконструкції підприємств змінна частина процентів за кредит (для поточної діяльності) збільшується пропорційно зростанню обсягів приймання власного зерна.

Їх приріст визначають за формулою:

Вкр = Кзм,кр Вкр,зв (4.19) ,

де Кзм,кр - питома вага змінних витрат на кредитування у звітному періоді на діючому підприємстві; приймається на рівні 0,5 - 1,0;

Вкр,зв - проценти за кредит у звітному періоді на діючому підприємстві - наведені у таблиці 4.1

Qпр,вл,зв, Qпр,вл,пр - обсяги приймання власного зерна, відповідно, у звітному періоді на діючому підприємстві, у проектному варіанті.

Вкр =0

Повні витрати обігу

Повні витрати обігу визначають як суму виробничих витрат обігу та накладних витрат (адміністративних, витрати на збут, інших витрат основної діяльності, процентів за кредит), вони складають в проектному варіанті 4482 тис.грн.

Результати розрахунків за статтями зводять у таблицю 4.1.

Дані, які наведені у гр. «До реконструкції» єдині по усіх варіантах.

Дані у гр. “Проект” визначають, виходячи з витрат до реконструкції і зміни витрат, що визначають у відповідності до викладеного вище.

Експлуатаційні витрати (що відображають у останньому рядку) є різницею між повними витратами обігу та повними амортизаційними відрахуваннями.

Таблиця 4.1

Витрати обігу до і після реконструкції підприємства

Статті витрат	Сума витрат, тис грн
	до реконструкції	проект	зміна витрат
1	2	3	4
Матеріали	20	36	16
Паливо на технологічні цілі	860	1696	836
Електроенергія на технологічні цілі	609	813	204
Основна і додаткова заробітна плата	302	471	169
Відрахування на соціальні заходи	115	179	64
Амортизація устаткування	230	473	243
Інші прями витрати	18	34	16
Загальновиробничі витрати	371	417	46
Виробничі витрати обігу	2525	4119	1594
Адміністративні витрати	300	323	23
Витрати на збут	20	23	3
Інші витрати основної діяльності	10	12	2
Проценти за кредит	0	0	0
Повні витрати обігу	2855	4477	1622
у т.ч. експлуатаційні витрати	2455	3832	1377

Експлуатаційні витрати у «проекті» визначають за формулою

Векс,пр = Спов,пр - Азаг,пр (4.20),

де Спов,пр - повна собівартість у «проекті»;

Азаг,пр - загальні амортизаційні відрахування у «проекті».

Загальні амортизаційні відрахування у «проекті» визначають за формулою

Азаг,пр = Азаг,зв + А (4.21) ,

де Азаг,зв - загальні амортизаційні відрахування у звітному періоді.

До загальних амортизаційних відрахувань входять:

- «прямі» амортизаційні відрахування (амортизація устаткування), які наведене у 7-му рядку калькуляції (таблиця 4.1);

- амортизаційні відрахування, які включені у комплексні статті калькуляції (загальновиробничі та адміністративні витрати, витрати на збут).

Загальні амортизаційні відрахування у звітному періоді дорівнюють

Азаг,зв = Спов,зв - Векс,зв (4.22),

де Спов,зв - повна собівартість у звітному періоді;

Векс - експлуатаційні витрати у звітному періоді.

Азаг,зв=2855-2455=400 тис.грн

А заг,пр=400+245=645 тис.грн

Векс,пр.=4477-645=3832 тис.грн

Зміну експлуатаційних витрат визначаємо за формулою

Векс = Векс,пр. - Векс,зв (4.23)

Векс =3832-2455=1377 тис.грн

Витрати на закупівлю зерна

Додаткові витрати на закупівлю зерна (Взак) підприємством дорівнюють:

Взак,з = * (Цзер + Тр) / 1,2 (4.24) ,

де - додатковий обсяг закупівлі власного зерна;

Цзер - закупівельна ціна зерна (з ПДВ);

Тр - транспортні витрати на доставку зерна на елеватор (з ПДВ).

Витрати на закупівлю 1 т зерна: (Цзер + Тр) / 1,2 = (1500+50)/1,2 = 1292 грн/т

Витрати на закупівлю зерна підприємством до реконструкції

Взак,зв = Qзак,вл,зв * (Цзер + Тр) / 1,2 = 1000 * 1292 / 1000 = 1292 тис грн

де Qзак,вл,зв - обсяги закупівлі власного зерна до реконструкції (у звітному періоді).

Взак,з =480*1292/1000=620 тис.грн

Витрати на закупівлю зерна підприємством після реконструкції

Взак,пр = Взак,зв + Взак,з (4.25).

В зак,пр.=1292+620=1912 тис.грн

Загальні витрати підприємства, прибуток та рентабельність

Загальні витрати підприємства:

до реконструкції - Взаг,зв = Впво,зв + Взак,зв (4.26)

після реконструкції - Взаг,пр = Впво,пр + Взак,пр, (4.27)

де Впво,зв Впво,пр - повні витрати обігу до реконструкції у звітному періоді, у проектному варіанті (після реконструкції).

Взаг,зв=2855+1292=4147 тис.грн

Взаг.пр=4477+1912=6389 тис.грн

Прибуток після реконструкції підприємства визначаємо як різницю між обсягами реалізації зерна та послуг у проектному варіанті, які розраховують у розділі 1 (таблиця 1.3), та загальними витратами.

Прибуток після реконструкції визначаємо за формулою

Ппр = РПпр - Взаг,пр. (4.28).

Ппр=7474-6389=1085 тис.грн

Зростання прибутку в результаті реконструкції визначаємо як різницю між величиною прибутку після реконструкції та до реконструкції.

Зростання прибутку визначаємо за формулою

П = Ппр - Пзв (4.29)

П=1085-332=753 тис.грн

Рентабельність продукції та робіт визначаємо діленням прибутку на повні витрати з наступним множенням на 100.

Рпрод.=1085/4477*100=24%

Рентабельність виробництва визначаємо діленням прибутку на суму вартості ОПВФ та оборотних коштів з наступним множенням на 100.

Р вир.=1085/(5813+2368)*100=13%

5. ФІНАНСОВА ТА ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ПРОЕКТУ

5.1 Розрахунок прибутку, податків і вільних грошових коштів

Розрахунок проводимо у таблиці 5.1

Таблиця 5.1

Розрахунок прибутку, податків і вільних грошових коштів, тис грн

Показники	Роки
	1	2	3	4	5
Надходження коштів	2396	2995	2995	2995	2995
Амортизаційні відрахування	245	245	245	245	245
Проценти за кредит (22%)	400	319	187	31	-
Експлуатаційні витрати + додат-кові витрати на закупівлю зерна	1598	1997	1997	1997	1997
Балансовий прибуток	153	4134	566	745	753
Податок на прибуток (18%)	28	78	102	134	136
Чистий прибуток	125	356	464	611	617
Чистий прибуток, що залишається на підприємстві	-	-	-	471	617
Вільні грошові кошти	370	601	709	856	862

При цьому не обов'язково проводити розрахунки грошових потоків за 5 років.

Період - Т (кількість років) для оцінки економічної ефективності можна визначити за допомогою емпіричної формули

Т = (5.1),

де І - розмір інвестицій для впровадження заходів проекту;

?П - зростання прибутку в результаті реконструкції, яке визначене у розділі 4.

Т=(2052/753)*1,5+1=4,1 р.

Відповідно, приймаємо такий саме період для розрахунків у наступних таблицях (5.2 та 5.3).

У рядок "Надходження коштів" заносимо величину зміни обсягу реалізації зерна та послуг, яку беремо з таблиці 1.3.

У рядок «Експлуатаційні витрати + додаткові витрати на закупівлю зерна» заносимо дані з таблиці 4.1, гр. «Зміна експлуатаційних витрат» та додаткові витрати на закупівлю зерна (Взак,з), які визначено у попередньому розділі (п. «Витрати на закупівлю зерна»).

При цьому, в перший рік обсяг реалізації беремо на рівні 80% від максимального рівня 2995*80%=2396 тис.грн, а експлуатаційні витрати - на рівні 80% від максимального рівня 1997*80%=1598 тис.грн.

У рядок «Амортизаційні відрахування» заносимо додаткові загальні амортизаційні відрахування (А), які визначено, як суму Ауст та Абуд при розрахунках витрат за статтею «Амортизація основних виробничих фондів».Балансовий прибуток визначаємо як різницю між надходженням коштів і сумою експлуатаційних витрат, амортизаційних відрахувань та процентів за кредит.

Податок на прибуток беремо у розмірі, який діє на момент виконання курсової роботи, від балансового прибутку (18%).

Сплату процентів за кредит визначаємо за встановленим по варіанту процентом (22%) від суми боргу на початок відповідного року. Для визначення останнього року погашення кредиту необхідно порівнювати на початок кожного року суму боргу (Б) та суму потенційного чистого прибутку (Пч).

Потенційно чистий прибуток визначаємо за формулою

Пч.потенц. = [К над - (Векс + А)] * (1-Кпод) (5.2) ,

де Кнад - сума надходження коштів;

Векс - сума експлуатаційних витрат;

А - амортизаційні відрахування;

Кпод - податок на прибуток у відн. од.

Чистий прибуток визначаємо як різницю між балансовим прибутком і сумою податку на прибуток за формулою

Пч = Пб - Ппод (5.3)

Перший рік: П баланс.=2396-(1598+245+400)=153 тис.грн

Пч=153-28=125 тис.грн

Другий рік: : П баланс.=2995-(1997+245+319)=434 тис.грн

Пч=434-78=356тис.грн

Третій рік : П баланс.=2995-(1997+245+187)=566 тис.грн

Пч=566-102=464 тис.грн

Пч.потенц. =(2995-1997-245)*0,82=617 тис.грн

Четвертий рік: П баланс.=2995-(1997+245+8)=745 тис.грн

Пч=745-134=611 тис.грн

140611

Якщо БПч, це свідчить про те, що даний рік є останнім роком погашення кредиту. В останній рік погашення кредиту спочатку необхідно визначити термін погашення кредиту у даному році у місяцях за формулою

Тміс = (Б : Пч.потенц.) * 12 (5.4)

Тміс=(140/617)*12=3 міс.

Після цього суму сплати процентів за кредит у останньому році визначаємо за формулою

Пкр = Б * %кр * (Тміс :12) / 100 (5.5),

де %кр - річна ставка сплати процентів за кредит, %.

Пкр=140*22*(3/12)/100=8 тис.грн

П'ятий рік: П баланс.=2995-(1997+245)=753 тис.грн

Пч=753-136=617 тис.грн

Чистий прибуток, що залишається на підприємстві, визначаємо як різницю між величиною чистого прибутку і сумою повернення боргу по кредиту у поточному році. Якщо борг по кредиту у поточному році перевищує величину чистого прибутку, на підприємстві не залишається жодних сум прибутку. Чистий прибуток, що залишається на підприємстві дорівнює:

Пч.зал=611-140=471 тис.грн

Вільні грошові кошти визначають як суму чистого прибутку та амортизаційних відрахувань:

611+245=856 тис.грн

5.2 Складання графіка повернення боргу і процентів по кредиту

Графік повернення боргу і процентів по кредиту складаємо у вигляді таблиці 5.2 на основі розрахунків, наведених у таблиці 5.1.

Таблиця 5.2

Графік повернення боргу і сплати процентів по кредитах, тис грн

Показники	Роки
	1	2	3	4
Борг на початок року	1820	1450	849	140
Погашення кредиту	370	601	709	140
Борг на кінець року	1450	849	140	-
Проценти за кредит	400	319	187	8

На основі даних графіка визначаємо строк повернення боргу з точністю до десятих року. Частину року, за яку у останній рік повертається кредит, визначають діленням боргу на початок останнього року на величину чистого прибутку.

Т п.б=3+140/611=3,2 року

5.3 Розрахунок чистої приведеної вартості та строку окупності проекту

Розрахунок здійснюють за допомогою таблиці 5.3.

Таблиця 5.3

Розрахунок чистої приведеної вартості та строку окупності проекту

Показники	Роки
	1	2	3	4	5
і	1	2	3	4	5
(1 + 0,15)і	1,15	1,32	1,52	1,75	2,01
Вільні грошові кошти, тис грн	370	601	709	856	862
Дисконтована величина віль-них грошових коштів, тис грн	322	455	466	489	429
Чиста приведена вартість проекту, тис грн	-1730	-1275	-809	-320	109

У таблиці 5.3 по кожному року наведено показник дисконтування (1 + 0,15)^і , в якому: і - порядковий номер року; 0,15 - ставка дисконтування.

Суми вільних грошових коштів переносимо з таблиці 5.1.

Дисконтовану величину вільних грошових коштів (Кдис,і) визначаємо діленням суми вільних грошових коштів на відповідний показник дисконтування - (1 + 0,15)^і.

Чисту приведену вартість проекту (накопичену суму дисконтованих величин вільних грошових коштів за вирахуванням інвестицій) розраховуємо за формулою

ЧПВі = Кдис,і - ЧПВі-1 (5.6),

де ЧПВі-1, ЧПВі - накопичена чиста приведена вартість проекту, відповідно, у попередньому і поточному (і-ому) році, тис.грн; в перший рік ЧПВі-1 дорівнює сумі інвестицій;

Кдис,і - дисконтована величина вільних грошових коштів у поточному (і-ому) році, тис.грн.

ЧПВ1=-2052+322=-1730 тис.грн

ЧПВ2=-1730+455=-1275 тис.грн

ЧПВ3=-1275+466=-809 тис.грн

ЧПВ4=-809+489=-320 тис.грн

ЧПВ5=-320+429=109 тис.грн

Термін окупності інвестицій 4,7 роки (4+320/429).

Реконструкція селянського економічно доцільна та ефективна. Інвестиції окупуються за 4,7 роки, чиста приведена вартість проекту на кінець 5-го року складатиме 109 тис.грн.

ВИСНОВКИ

Для поліпшення економічного і технічного стану підприємства доцільно провести реконструкцію в напрямку удосконалення технологічних процесів приймання і розміщення зерна для забезпечення окремого розміщення і недопущення змішування партій зерна різних власників, забезпечення розвантаження більш вантажопідйомних автомобілів та автомобілів з причепами, поліпшення процесу очищення зерна.

Конкурентна позиція підприємства по тарифах на ринку послуг і цінах на зерновому ринку приваблива, тобто тарифи на послуги і ціни на зерно не більші, ніж у конкурентів. Тому тарифи на послуги по ...