Оцінка ефективності використання матеріально-технічних ресурсів

Прибуток на гривню матеріальних витрат є найбільш узагальнюючим показником ефективності використання матеріальних ресурсів. Його визначають діленням суми одержаного прибутку від основної діяльності на суму матеріальних витрат.

Пр = 242/1867=0,13

Пр = 658/1704=0,39

Питома вага матеріальних ресурсів в собівартості продукції визначається за формулою:

(3.1)

де d_M -- питома вага матеріальних витрат у повній собівартості продукції;

М -- матеріальні витрати;

С_в -- повна собівартість виготовленої продукції.

Дм=1867/2854=0,65

Дм=1704/2317=0,74

Коефіцієнт співвідношення темпів зростання обсягу виробництва і темпів витрат характеризує у відносному вираженні динаміку матеріаловіддачі і одночасно розкриває фактори її росту. Динаміка показника питомої ваги матеріальних витрат у повній собівартості характеризує зміну матеріаломісткості продукції (формула 3.2). [2, c.23]

 (3.2)

де МВ ф - рівень матеріальних витрат;

СБ вп - повна собівартість випущеної продукції;

Кмз₂₀₁₂=1867/2854=0,65

Кмз₂₀₁₃=1704/2317=0,74

Коефіцієнт менше 1, а саме 0,65 і 0,74, отже, має місце економія матеріальних ресурсів.

В результаті - загальна матеріаломісткість залежить від структури випущеної продукції, норми витрат матеріалів на одиницю продукції, цін на матеріали та відпускних цін на продукцію. Так застосування узагальнюючих показників в аналізі дозволяє отримати лише загальне уявлення про рівень ефективності використання матеріалів і резерви підвищення цього рівня. 

де П/МВ - прибуток на гривню матеріальних витрат; П/В - рентабельність продажу; В/ТП - питома вага виручки в загальному обсязі виробництва продукції (Дв); ТП/МЗ - матеріаловіддача, [8, c.122]

Для розрахунку впливу даних факторів використовується метод ланцюгових підстановок і дані з таблиці 3.1.

Таблиця 3.1. Вихідні дані для розрахунку прибутку на 1 грн матеріальних витрат

Джерело: складено автором на основі даних підприємства

П/МВ_{п/в 2011}=4584*(-0,02)*(-1,12)=102,68

П/МВ_{п/в 2012}=4784*0,41*1,25=2451,8

П/МВ_{п/в 2013}=5112*0,13*2,78=1847,48

Збільшення прибутку на гривню матеріальних витрат показує збільшення ефективності діяльності підприємства.

З таблиці 3.1 бачимо, що в 2011 році прибуток на 1 грн матеріальних витрат дорівнював 102,68 грн, в 2012 році даний показник стрімко виріс, за рахунок зростання питомої ваги виручки в вартості товарної продукції, до 2451,8 грн. В 2013 році спостерігаємо зниження питомої ваги виручки в вартості продукції, що негативно вплинуло на прибуток на 1 гривню матеріальних витрат, значення якого досягло 1847,48 грн.

3.2 Пропозиції щодо підвищення ефективності використання матеріально-технічних ресурсів підприємства та визначення доцільності їх впровадження

У виробничій практиці для підвищення ефективності використання матеріально-технічних ресурсів підприємства застосовують різні шляхи, серед яких:

- збільшення одиничної потужності машин і агрегатів.

- ліквідація виробничого браку.

- використання замінників дефіцитних матеріальних ресурсів.

- скорочення витрат і відходів у виробництві

- скорочення витрат при збереженні.11, c.360]

З огляду на це, пропоную ПАТ «Піонтекс» застосувати шлях підвищення ефективності використання матеріально-технічних ресурсів - ліквідація виробничого браку.

Отже, вироби й напівфабрикати, які за своєю якістю не відповідають встановленим стандартам, технічним умовам, договорам, а отже, в такому вигляді не можуть бути реалізовані за призначенням, визнаються виробничим браком.

Втрати від отримання бракованої продукції, яка не підлягає виправленню, визначаються відніманням від собівартості забракованих виробів вартості, за якою використання цих виробів стає можливим, а також сум, що підлягають утриманню з винуватців.[7, c.120]

З огляду на це, можна запропонувати проект, який допоможе скоротити показник виробничого браку на підприємстві, а саме: проводити контроль за якістю продукції та розробляти програми щодо недопущення браку та його нормування. Відповідно до цього розрізняють: попередній, поточний та наступний контроль.

Аналізуючи діяльність ПАТ «Піонтекс» рекомендуємо ввести попередній контроль на підприємстві.

Попередній контроль включає в себе такі види діяльності, як розробка нормативного коефіцієнта браку, перевірка якості запасів при їх надходженні на виробництво, планування здійснення перевірок по контролю якості продукції та наявності браку, розробка програми стимулювання працівників відносно виникнення браку.

Коефіцієнт браку технологічної системи підприємства: відношення обсягу продукції з неусувними критичними дефектами до обсягу всієї продукції, виготовленої за розглядуваний календарний проміжок часу технологічною системою операції.[10, c.199]

КТБ=(ПБ/ПЗ)*100%,

де: КТБ - коефіцієнт технічного браку;

ПБ - кількість бракованої продукції;

ПЗ - загальна кількість виготовленої продукції.

Ефективна система контролю дозволяє в більшості випадків здійснювати своєчасну та цілеспрямовану дію на рівень якості продукції, що випускається, попереджати всілякі недоліки та збої в роботі, забезпечувати їх оперативне виявлення та ліквідацію з якнайменшими витратами ресурсів. Позитивні результати дієвого контролю якості полягають в тому, що можна виділити і в більшості випадків визначити кількісно розмір браку на стадіях розробки, виробництва, реалізації, експлуатації (споживання) і відновлення (ремонту) продукції.

На ПАТ «Піонтекс» відсутня детальна упорядкована система документування, яка дозволяла б контролювати процес витрачання матеріалів. Матеріали на підприємстві подаються у виробництво тільки за чітко встановленими диспетчерською службою нормативами, чого, на мою думку недостатньо.

Вважаю доцільним введення алгоритму первинного обліку сировини за переділами.

Даний алгоритм містить таку структуру:

1. Сировина, що надійшла (вовна, нітрон, лавсан, капрон, інші хімічні волокна), зі складу сировини в цех, зважується, оформляється прибуткова накладна у фактичній та кондиційній вазі.

2. Щоденно протягом зміни оператори підготовчого цеху фіксують показники, що характеризують вагу сировини та її,та складають відомості про надходження пряжі за зміну, наростаючим підсумком за місяць у фізичній та кондиційній вазі. Ці дані є прибутковими документами для складання виробничого звіту про витрачання пряжі на випуск сурових тканин. Варто зазначити, що на даному етапі не виникає потреба введення нового обладнання на підприємство, так як існуюче обладнання яке задовольняє всі потрібні вимоги, надаває необхідну інформацію.

3. Оператори підготовчого цеху здійснюють відпуск пряжі в підготовчий і ткацький цехи, складають відомість витрат за зміну (на основі даних з обладнання), добу наростаючим підсумком за місяць у фізичній та кондиційній вазі.

4. Після обробки сурових тканин у цехах мокрої та сухої обробки тканина поступає під пакування. Оператор цеху сухої обробки виписує накладну на склад готової продукції, на підставі даних накладних формується зведена відомість про здачу готових тканин за зміну, добу, наростаючим підсумком за місяць.

Схематично документальне забезпечення руху інформації про стан і динаміку незавершеного виробництва зображено на рис. 3.1.

Рис.3.1. Документальне забезпечення руху інформаційних потоків прo стан і динаміку незавершеного виробництва [1,c.47]

При введенні системи попереднього контролю на другому етапі виникає потреба введення в процес обладнання, яке б могло надавати необхідну інформацію. Це не несе за собою додаткові витрати, так як в ролі такого обладнання можуть бути електронні ваги, які можуть чітко фіксувати вагу партій сировини на кожному етапі її обробки.

Пропоную розглянути можливість і доцільність впровадження попереднього контролю на ПАТ «Піонтекс».

Для цього розрахуємо, по-перше, коефіцієнт браку технологічної системи підприємства на 2013 рік, тобто до введення системи попереднього контролю.

Для розрахунку даного коефіцієнта нам потрібні наступні показники (Табл.3.2):

Таблиця 3.2

Джерело: на основі даних підприємства

Ктб₂₀₁₁=47,52/1980=0,024

Ктб₂₀₁₂=0,023

Ктб₂₀₁₃=0,023

Отже, з 2011 по 2013 рік коефіцієнт технічного браку майже не змінювався. Відсоток бракованої продукції щороку сягає 2,3-2,4%.

Введення системи попереднього контролю передбачає зниження відсотку браку на 0,7-1%. [1, c.96]

Розрахуємо коефіцієнт технічного браку після введення алгоритму первинного обліку сировини, для цього знайдемо різницю між Ктб₂₀₁₃ і середнім значенням зниження відсотку браку:

Ктб=2,3-(0,7+1)/2=1,45%

Отже, після введення системи попереднього контролю, кількість бракованої продукції складатиме 1,45%, що на 0,85% менше, ніж на даний момент.

Розрахуємо кількість бракованої продукції після нововведень (враховуючи дані 2013 року):

108,1-68,15=39,95 тис.грн

Отже, за умови введення системи попереднього контролю, яка спрямована на ліквідацію виробничого браку, ПАТ «Піонтекс» має змогу скоротити кількість виробничого браку на 0,85%. Тобто, якщо в 2013 році кількість бракованої продукції становила 108,1 тис.грн, то за умови вдосконалення системи контролю, кількість браку в 2013 році могла б становити 68,15 тис.грн. Отже, я пропоную обрати шлях ліквідації виробничого браку для ПАТ «Піонтекс», так як це дозволить зекономити 39,95 тис.грн (за даними 2013 року).

Сутність системи попереднього контролю полягає в тому, що оператор, який до нововведення проводив загальне спостереження за показниками сировини на етапі введення, обробки, передачі в ткацький цех, тепер зобов'язаний регулярно записувати дані з додаткового електронного обладнання, (яке було в наявності на підприємстві, але простоювало, наприклад ваги), на кожному відрізку технологічного процесу, що дає можливість точно визначити і проаналізувати момент, на якому якість продукції псується, тобто відбувається випуск браку.

Варто враховувати те, що так як контроль підвищується за рахунок не тільки збільшення використання виробничих потужностей (наприклад, спеціальні ваги), а й додаткових обов'язків оператора цеху, то вважаємо доцільним підвищити місячну заробітну платню оператора цеху на 500 грн.

Також, необхідно врахувати 38,17% - відрахування від заробітної плати.

Отже, 500*12+500*0,3817=6190,85грн - це витрати підприємства за умови введення нової системи попереднього контролю, які спрямовані на додаткову оплату праці оператора цеху.

Розрахуємо кінцевий результат від нововведень на ПАТ «Піонтекс»:

39950 - 6190,85 = 33759,15 грн. - економія ПАТ «Піонтекс» за умови введення на підприємстві нової системи попереднього контролю.

Висновки

Успішне функціонування виробництва можливе тільки при своєчасному та якісному забезпеченні підприємств та їх об'єднань сировиною, матеріалами, паливом, напівфабрикатами, інструментом, запасними частинами іншими матеріальними ресурсами та ефективному їх використанні. В цьому полягає основне завдання управління матеріально-технічним забезпеченням.

Для підвищення ефективності використання матеріально-технічних ресурсів підприємства застосовують різні шляхи, серед яких ліквідація браку виробництва.

Виробничий брак призводить до зайвих витрат матеріалів, інструменту, електроенергії та палива, погіршує використання виробничих потужностей, порушує виробничий процес, зменшує кількість продукції, знижує продуктивність праці, підвищує собівартість продукції.

В роботі нами запропоновано введення на підприємство нової системи попереднього контролю, наведено алгоритм , який дозволяє чітко контролювати рух сировини від початку виробництва до створення готового продукту, мінімізувати втрати виробництва.

Наведена схема документального забезпечення руху інформаційних потоків про стан і динаміку незавершеного виробництва охоплює весь процес документування витрат незавершеного виробництва від початку їх виникнення до складання звітності.

Також можна сказати, що досліджуване підприємство ПАТ «Піонтекс», має змогу скоротити кількість бракованої продукції, а, отже, отримати прибуток, за умови введення нової системи попереднього контролю.

Запропоновані шляхи скорочення операційного циклу на підприємстві мають свій позитивний результат і показують вигідність впровадження цих методів на практиці.

Список використаної літератури

1) Биховець, С. О.Організація внутрішньогосподарського контролю витрат незавершеного виробництва на підприємствах текстильної промисловості / С.О.Биховець//Науковий вісник ЧДІЕУ.- 2011.-№2(3).-С.98

2) Богацька, Н. М. Аналіз матеріально-технічного забезпечення підприємства / М. Н. Богацька // Економічні науки: економіка підприємства, 2010. - № 10. - С. 48.

3) Болдирєва, Л.М. Управління системою матеріально-технічного забезпечення підприємства / Л.М.Болдирєва, І.О. Городницька // Экономика Крыма - №3(44), - 2013 - С. 258-262.

4) Бортнік, С.М.Удосконалення управління матеріально-технічним забезпеченням підприємства/С.М.Бортнік //Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки.-2014

5) Герасимчук, В.Г. Стратегічне управління підприємством/ В.Г.Герасимчук -Графічне моделювання: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2010. - 360 с.

6) Кобиляцький, Л.С./Л.С.Кобиляцький.- Управління проектами: Навч. пociб. - К.: МАУП, 2012. - 200 с.

7) Огвоздін, В.Ю./В.Ю.Огвоздін.- Управление качеством. Основы теории и практики: Учебное пособие. - М.: ДИС, 1999. - 160 с.

8) Прикін, Б.В. Економічний аналіз підприємства/ Б. В. Прикін.- Москва, ЮНИТИ, 2011р. - С.232

9) Слюсарчук Л. Облік незавершеного виробництва / Л. Слюсарчук //Бухгалтерський облік і аудит. - 2012. - № 11. - С. 21-27.

10) Холод Б.І. Управління проектами/Б.І.Холод,О.М. Ткаченко - К.: Центр навчальної літератури., 2004, -224 с.

11) Шкода М. С. Удосконалення управління матеріально-технічним забезпеченням підприємства / М.С. Шкода // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. Збірник наукових праць. - Суми - 2011. - Випуск 33- С. 356-364.

12) Яременко, О. Операционный менеджмент/О.Яременко - Харків: Фолио, 2002. - 231с.

Размещено на Allbest.ru