Бізнес-процеси в фінансовому менеджменті

Размещено на http://www.allbest.ru/

Бізнес-процеси в фінансовому менеджменті

Варто розглядати бізнес-процес як динамічний нерівновагий процес у фінансовому аспекті. У першу чергу будемо розглядати ті фінансові характеристики, які визначають ступінь ефективності й стійкості бізнесу-процесу на періоді у фінансовому аспекті. У такій постановці питання можна говорити про "стани бізнес-процесу на періоді", "режимах функціонування" і визначати їхні властивості ефективності й стійкості. Модель, що ми хочемо побудувати, можна назвати фінансовою моделлю ефективності й стійкості бізнесу-процесу.

Визначення взаємозв'язків є найбільш важкою й найбільш значимою частиною моделювання. Якби всі компоненти потоків коштів проекту були б не зв'язані між собою, у моделюванні не було б необхідності. Зв'язки при моделюванні встановлюються між певними змінними, а завдання моделювання явища починається з точного визначення числа змінних (узагальнених координат), у якому передбачається робити опис розглянутого явища. Після встановлення розмірності завдання вибирається конкретна система координат, у якій виробляється рішення завдання (класу завдань). Разючим є той факт, що в розглянутій області класичного фінансового аналізу цим методологічним питанням не було приділено належної уваги. У номері журналу "АУДИТ і ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ" опублікована стаття автора [Ложкин О.Б. Фінансовий аналіз ефективності й стійкості бізнесу-процесу. АУДИТ і ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ, Москва, Видавничий Будинок "Комп'ютерний аудит", №2, 2001], у якій викладена теорія фінансового аналізу ефективності й стійкості бізнесу-процесу. У цій теорії опис певного вище класу фінансових явищ виробляється на принципово новій концептуальній основі, а побудована в підсумку єдина квазістатична фінансова модель ефективності й стійкості бізнес - процесу є мінімальною моделлю: вона повна й адекватна в розглянутому класі завдань і при цьому максимально проста. Суть пропонованої теорії в наступному. Установлюється число узагальнених координат, у якому виробляється опис усього набору розглянутих фінансових явищ у цілому. Для цього будується базова фінансова модель бізнесу-процесу. Остання складається із трьох взаємозалежних компонентів: модель фінансового стану (ФМ1), модель руху ресурсів і прав власності (ФМ2), модель ефективності продажів (ФМ3) (Рис 1.4).

Рис. 1.4. Базова фінансова модель бізнесу-процесу й три її компоненти

Пояснимо суть цієї моделі. Якщо робити вимір параметрів бізнесу-процесу на якомусь (кожному) періоді, то результати цих вимірів у фінансовому аспекті можна представити як піраміду великої кількості фінансових параметрів (рис.1.5).

Інформація збирається на кожному з локальних рівнів (окремих підрозділів, взаємин з окремими контрагентами в процесі обміну ресурсами, окремих видів продукції і т.д.) і в підсумку може бути послідовно агрегована до максимально "згорнутого" (нульового ієрархічного) рівня. Базова фінансова модель бізнес-процесу і являє собою фінансову модель бізнес-процесу на нульовому ієрархічному рівні. Модель ФМ1 є в принципі статичною: вона визначає стан бізнес-процесу у фінансовому аспекті на будь-який розглянутий момент. Такий стан об'єктивно існує в кожному сучасному моменті незалежно від того, визначається воно чи ні (у цей момент) методами фінансового або управлінського обліку. Моделі ФМ2 і ФМ3 можна розглядати як у динамічному (аж до моніторингу в режимі реального часу), так й у квазистатичному (за розглянутий період у цілому або на окремих інтервалах часу цього періоду) змісті.

Представлена в "згорнутій" формі, інформація завжди може бути "розгорнута" до рівня окремих операцій, окремих контрагентів, окремих видів продукції, окремих сховищ окремих видів активів, станів на окремий момент і т.д. у міру необхідності. Так, якщо ми в першому рівнянні моделі ФМ2 у складі активів виділимо грошову складову, то одержимо рівняння

Д к = Д п + Надходження Д пк - Витрати Дпк

де Д к - кошти на кінець,

Дп - кошти на початок,

Дпк - кошти, які залишилися при відрахуванні Дк-Дпк.

Базова фінансова модель бізнес-процесу є природною підставою для класифікації завдань фінансового аналізу (рис.1.4). Прокоментуємо коротко класи завдань 1,2 й 4. Підставою класу завдань 1 "Аналіз фінансового стану бізнес-процесу" є модель ФМ1. Цей клас завдань виник, очевидно, історично першим і розглядається найбільше докладно в літературі по бухгалтерському обліку. До класу завдань 2 "Фінансовий аналіз руху ресурсів і прав власності" ставляться багато завдань, розглянуті в управлінському обліку, інвестиційному проектуванні, фінансовому менеджменті, теорії корпоративних фінансів і логістиці.

Рис.1.6. Класифікатор завдань фінансового аналізу на основі базової фінансової моделі бізнес-процесу

Підставою цього класу завдань є моделі ФМ1 і ФМ2. Сюди ставляться такі відомі завдання, як завдання бюджетування і завдання оцінки привабливості інвестиційних проектів по планованих грошових потоках між фірмою-інвестором й об'єктом інвестицій. Вартість грошових потоків майбутніх періодів приводиться до вартості грошей у дійсному періоді на основі концепції наведеної вартості.

Придбання знань реалізується за допомогою функцій: одержання інформації ззовні і її систематизації. При цьому залежно від здатності системи навчання до логічних висновків можливі різні форми придбання знань. Форма подання знань для їхнього використання визначається усередині системи, тому форма інформації, що вона може приймати, залежить від того, які здатності має система, тобто чим вище здатності машини до логічних висновків, тим менше навантаження на людину.

ОПИС ПРОГРАМНОГО ПРОДУКТУ

У даній частині роботи викладений опис структури роботи програмного продукту, що зветься "Дослідження методів одержання знань про бізнес-процеси в інформаційно-аналітичній системі підприємства". Наданий програмний продукт слугує для полегшення одержання знань про бізнес-процеси, а саме допомагає менеджерам і керівникам вищого рівня приймати правильні рішення при впровадженні бізнес-процесів на підприємстві.

Програмний файл називається tolprog.pas і має розмір 15245 байт, а виконуючий модуль, tolprog.exe має розмір 766976 байт. У виконуючий файл, компілюються всі необхідні модулі, бібліотеки, без яких програма просто не може працювати.

Для реалізації даної програми використовувався діалект мови візуального програмування Delphi версії 6.0. Мова Delphi - це один з найпоширеніших мов візуального програмування для ЕОМ типу IBM PC/AT/XT, що працюють в операційних системах Windows 9.х. й Windows ХР.

Можливості представленої програми становлять інтерес для широкої групи людей, зокрема для керівників середньої й вищої ланки, для аналітиків підприємства, менеджерів, експертів підприємства, які за допомогою отриманих результатів роботи програми можуть проаналізувати й скласти план розвитку виробництва.

Перш ніж був реалізований алгоритм роботи програми, був продуманий і розроблений користувальницький інтерфейс, для естетичного виду програми й наочності різних повідомлень. Нижче зазначений алгоритм роботи із програмою:

а) після запуску програми простим натисканням клавіші миші на будь-який пункт меню, користувач одержує хвилюючу його в цей момент інформацію, варто враховувати, що спливаючі контекстні підказки полегшують роботу із програмою й не дають розгубитися користувачеві;

б) робота моделювання процесу функціонування виробництва;

в) перегляд результатів;

г) перегляд результатів роботи програми на підставі розрахованих показників у графічній інтерпретації;

д) при необхідності вибрати пункт меню "Вихід" і завершити роботу із програмою.

При реалізації алгоритму для опису елементів системи використовувалися об`єктно-оріентований підхід мови Delphi, що заснований на структурі Object Pascal.

Обробка даних і знань - це основне завдання більшості програмних продуктів. Даний програмний продукт не є виключенням. Робота ведеться з інформацією і як результат, на вхід і вихід системи надходять не тільки звичайні дані, команди, але й знання. Даний підрозділ присвячений вхідним і вихідним даним й інформації, які надходять у систему для обробки. До вхідних даних можна віднести:

Таблиця 1.1

Вхідні дані

Розгляд вихідних даних від частини схожі з розглядом вхідних даних. Результати роботи програми виводяться в графічній інтерпретації (у вигляді графіків) і у вигляді динамічно змінюваної статистики, що користувач може спостерігати на екрані.

Таблиця 1.2

Вихідні дані

Як видно з таблиці, більшу частину вихідних даних становлять основні показники роботи підприємства, по яких можна судити про бізнес-процеси, що впроваджуються на підприємстві.

Для успішної роботи із представленою програмою необхідний комп'ютер IBM 80586 або будь-який сумісний з ним, відеомонітор SVGA, накопичувач на твердому або гнучкому магнітному диску, операційна система Windows 9.х. або вище.

Вихідний текст програми перебуває у файлі tolprog.pas і займає 15643 байта, що виконує модуль - tolprog.exe з розміром 766976 байт. Можливі три варіанти запуску програми.

У першому варіанті запуск відбувається з інтегрованого середовища Delphi 6.0. Для цього потрібно ввійти в це середовище, запустивши файл delphi6.exe. Після запуску інтегрованого середовища потрібно знайти файл tolprog.pas і запустити його на виконання шляхом натискання клавіші F9.

Другим варіантом запуску є запуск виконуваного модуля tolprog.exe Для цього потрібно в оболонці Norton (Volcov) Commander або Dos Navigator навести світний прямокутник на запис tolprog.exe і нажати клавішу <Enter>.

У третьому варіанті можна виконати перетворення вихідного PAS - файлу за допомогою компілятора командного рядка по команді :

<Enter> в EXE - файл і запустити на виконання створений завантажувальний файл tolprog.exe у середовищі Norton (Volcov) Commander або Dos Navigator.

Для виконання даного завдання використалася ПЕОМ IBM ATХ, що володіє наступними ресурсами: процесор Pentium III-450 Мгц, обсяг ОЗП - 168 Мбайт, дисплей SVGA фірми SAMTRON.

Для того щоб більш наочно показати роботу програми спробуємо спроектувати модель виробництва умовного товару, наприклад дискет. Вихідні дані для моделювання будуть такі (див. табл. 3.3):

Таблиця 1.3

Вихідні дані

При цьому варто врахувати той факт, що закупівля ресурсів відбувається з інтервалом 90 +/- 5 днів, кошти на інші витрати беруться з інтервалом 27 +/- 3 дні, процес виробництва продукції проходить із інтервалом 7 +/- 2 дні, процес реалізації продукції відбувається з інтервалом 5 +/- 2, а якщо береться кредит у банку, то він повертається з інтервалом 365 +/- 20.

За період модельного часу, рівних 365 одиниць (днів) вийшли такі результати:

Таблиця 1.4

Отримані дані

Із представленої таблиці можна визначити динаміку зміни рентабельності виробництва продукції, продажу товарів, а також зміни виторгу й чистого прибутку. Проаналізувавши отримані дані, експерт або керівник середньої (вищої) ланки зможе зробити для себе відповідні висновки й вибрати той або інший бізнес-процес, що надалі буде уведений на підприємстві. Наприклад, якщо провести порівняння експерименту 5 й експерименту 1, то вийде, що, якщо збільшити ціну одиниці продукції, інші витрати, кількість зробленої продукції за 1 виробничий цикл, кількість закуповуваних ресурсів, ціну на ресурс і т.д., то збільшиться собівартість виробленої продукції, але при цьому зменшитися рентабельність. При цьому слід зазначити, що за рахунок збільшення вартості продаваної продукції чистий прибуток зросте в 10 разів. Але для того, щоб одержати оптимальну модель виробництва, варто зробити моделювання кілька десятків разів, тобто поки не буде видний максимальний економічний ефект від впровадження бізнес-процесу на підприємстві.

Висновок

Підприємства виробничого сектора України відіграють величезну роль у формуванні фінансового потенціалу країни. Саме вітчизняні підприємства-виробники в перспективі здатні позитивно вплинути на розвиток української економіки. Криза в Україні поставила підприємства у вкрай скрутний стан: нестача фінансових ресурсів паралізує діяльність багатьох з них. Змінити складне фінансове становище підприємства можна такими способами - залученням зовнішніх інвестицій, оптимізацією використання власних ресурсів, впровадження нових інформаційних, виробничих технологій, які дозволять оптимізувати процес виробництва й доцільніше використати те, що є в резервах підприємства.

При рішенні питання про впровадження інформаційних технологій насамперед необхідно визначити:

а) Рішення яких завдань безумовно вимагає використання нових інформаційних технологій.

б) Визначити сукупну ефективність (витрати/вигоди) завдань впровадження бізнес-процесів.

З наведеного списку питань, які можна розглядати як послідовність дій, випливає, що визначення вигоди від впровадження бізнес-процесів вимагає, насамперед, відповіді на питання «що конкретно дає поліпшення» й «які поліпшення повинні бути досягнуті за рахунок впровадження цих процесів». Це в основному завдання керівництва й фахівців підприємства. Без відповіді на ці питання, з урахуванням специфіки конкретного підприємства, будь-які докази вигідності автоматизації будуть недостатньо переконливі, а оцінки економічного «ефекту» неправомочними.

Основу діяльності будь-якої організації становлять її ділові процеси, або бізнес - процеси, які визначаються цілями й завданнями організації. Процеси забезпечують реалізацію всіх видів діяльності організації, пов'язаних з виробництвом товарів й/або послуг, які корпорація або робить, або продає й поставляє, або робить все це в сукупності.

Проведення виділення й класифікації бізнес-процесів, визначення їхніх параметрів - індивідуальна й досить не проста робота при переході на процесну організацію й керування діяльністю підприємства. Тому, важливою заключною стадією виконання даної роботи є узгодження результатів проведеної класифікації між власниками бізнес-процесів, а також власниками підприємства.

Варто розглядати бізнес-процес як динамічний нерівновагий процес у фінансовому аспекті. У першу чергу будемо розглядати ті фінансові характеристики, які визначають ступінь ефективності й стійкості бізнесу-процесу на періоді у фінансовому аспекті.

Базова фінансова модель бізнесу-процесу є підставою для його опису в динамічному, квазістатичному і статичному аспектах. Базова фінансова модель бізнесу-процесу є природною підставою для класифікації завдань фінансового аналізу.

Повний набір фінансових параметрів, що визначають установлену в такий спосіб квазістатичну фінансову модель ефективності й стійкості бізнесу-процесу, ідентифікується як фінансова конфігурація бізнесу-процесу. На ці параметри накладене певне число зв'язків (рівнянь стану). Різниця між числом параметрів фінансової конфігурації й числом накладених зв'язків визначає базис фінансової конфігурації - число узагальнених координат, у якому виробляється моделювання. Виділяються три базиси - три набори конкретно обраних змінних. Базис вихідних даних, базис варіювання (набір змінних, зручних для параметричного аналізу) і базові фінансові показники - змінні, максимально зручні для опису властивостей фінансової конфігурації. Визначаються два типи критичних станів фінансової конфігурації - по прибутковості й по ефективності використання кредиту. Природним є виділення трьох самостійних підкласів розглянутого класу завдань.

Основні етапи моделювання: аналіз моделюємої системи, синтезування (формування, одержання) необхідної математичної моделі, розробка імітаційної моделі, оцінка адекватності імітаційної моделі й контроль результатів екстремумов з наступною валідацією моделі, аналіз результатів моделювання з метою досягнення заданої точності моделювання.

Розробка програмного продукту вироблялася за допомогою програмних засобів і компонентів середовища програмування Delphi. Також при реалізації поставленого завдання й написання програмного продукту були використані власні розроблені й універсальні компоненти, які активно використаються різними розроблювачами.

Використання даного інструментарію дозволило створити програмний продукт, що може використатися різною категорією людей, а саме: керівники вищої й середньої ланки, експерти підприємства, що займаються іноваційними впровадженнями й новими інформаційними технологіями, аналітиками й ін. Слід також зазначити, що на основі створеного програмного продукту, при його деякому доповненні й зміні, можна вирішувати клас завдань, що виникають в екстремальних ситуаціях при прийнятті управлінських рішень.

Для побудови самої моделі програми був проведений аналіз економіко-математичної, математичної, економічної літератури, а також літератури пов'язаної з моделюванням процесів. З метою побудови як можна більше точних розрахунків і видачі точних результатів використовувалися методи, такі як: застосовувана у багатьох закордонних країнах система директ-костинг, системи одержання знань, економіко-математичне моделювання й методи одержання знань про бізнес-процеси на основі імітаційного моделювання. Саме розроблена система дозволяє проводити розрахунки з найменшою похибкою й більш точно оцінювати фінансовий стан підприємства, а разом із цим впроваджувати бізнес-процеси на підприємстві, які допоможуть при прийняття правильних управлінських рішень і будуть сприяти подальшому розвитку підприємства.

Найбільш гострою проблемою, що пропонується вирішити за допомогою інформаційних технологій, є проблема обміну інформації між розгалуженою мережею контрольних установ. Одним з найцікавіших методів обробки даних цієї інформаційної системи є метод матричного балансу, за допомогою якого можна відслідковувати будь-які грошові потоки. Але організаційно-технічні аспекти його застосування досить складні, тому повністю використати потенціал матричного балансу в області фінансового контролю навряд чи вдасться. При цьому не завжди тотальний контроль є позитивним явищем, особливо з урахуванням недоліків сучасного законодавства. бізнес модель фінансовий ефективність

Проте навіть вони не мають достатнього технічного, не кажучи вже про однакове програмне забезпечення, що дозволило б їм надавати для додаткової обробки й використати інформацію інших контрольних органів. Існуючі ж програмні пакети не завжди відповідають основним принципам автоматизації в цій області, оскільки орієнтовані більше на облікову, а не на аналітичну й контрольну функції.

Література

1. Острейковский В.А. Теорія систем. М. Вища школа 1997р.

2. Бусленко Н. П. Моделювання складних систем. М. Наука 1978р.

3.Вітлінський В.В. Наконечний С.І. Ризик у менеджменті. Київ, Борисфен, 1996р.

4. Малыхин В.И. Математичне моделювання економіки. М. В УРАО 1998р.

5. Хазанова Л. Математичне моделювання в економіці. М.1998р.

6. Жданов С. Економічні моделі й методи керування. М.Эльта 1998р.

7. Рад Б. Моделювання систем. М. Вища школа 1999р.

8. Алдохин Н.П., Кулиш С.А. Економічна кібернетика. Харків. Вища школа. 1983р.

9. Гранберг А.Г. Математичні моделі соціалістичної економіки. - М.: Економіка, 1988.

10. Лотів А.В. Введення в економіко-математичне моделювання. - М.: Наука, 1984.

11. Кантарович Л.В., Горстко А.Б. Оптимальні рішення в економіці. - М.: Наука, 1979.

12. Єфімова М.Р., Петрова Е.В., Румянцев В.Н. Загальна теорія статистики/ Москва ИНФРА-М, 1998

13. Льюис К.Д. Методи прогнозування економічних показників/

Пер. с англ. і передмова Е.З. Демиденко. - М.: Фінанси й статистика, 1986.

Размещено на Allbest.ru