Стандартизація та сертифікація як засоби забезпечення безпеки та якості товарів, робіт, послуг

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

У сучасних умовах особливої актуальності набули проблеми продовольчої безпеки країни, серед яких однією із найважливіших є виробництво продуктів харчування, які б задовольняли вимоги якості й безпеки. Стандартизація і сертифікація є необхідними та вагомими інструментами управління якістю та безпекою товарів, робіт і послуг підприємства, які за допомогою свого взаємозв'язку здатні здійснювати вагомий вплив на виробничі процеси підприємства та є необхідною умовою його розвитку.

Важливими елементами механізму управління якістю продукції є стандартизація та сертифікація.

Стандартизація та сертифікація продукції є різнобічним і багатовимірним поняттям, яке потребує загального обґрунтування щодо сфери якості та безпеки товарів, робіт і послуг.

Значну роль у підвищенні якості продукції виконують стандарти, які є організаційно-технічною основою систем якості. Існувала практика внесення в контракти вимог до систем якості, що доповнювали вимоги до продукції, а також до перевірки систем якості на підприємстві у виробника. Для регулювання процесу перевірки систем якості в низці країн (США, Канада, Великобританія та інших) були створені національні стандарти, що встановлюють вимоги до систем якості, а 1987 р. Міжнародною організацією зі стандартизації ISO були розроблені і впроваджені міжнародні стандарти серії 9000, доповнені в подальшому стандартами серії 10000, які сконцентрували досвід управління якістю, нагромаджений в різних країнах, і в багатьох із них були запроваджені як національні.

Жодне суспільство не може існувати без технічного законодавства та нормативних документів, які регламентують правила, процеси, методи виготовлення та контролю продукції, а також гарантують безпеку життя, здоров'я і майна людей та навколишнього середовища. Стандартизація якраз і виконує ці функції, є запорукою найбільш високої якості продукції. Завдяки стандартизації суспільство має можливість свідомо керувати своєю економічною і технічною політикою, сприяючи випуску виробів високої якості.

Стандартизація як один із ефективних засобів підвищення якості і безпеки продукції має два значення: по-перше, встановлення єдиних норм і вимог на готову продукцію, напівфабрикати, сировину й матеріали; по-друге, позбавлення кого-, чого-небудь оригінальності. Суть її полягає в забезпеченні планомірної діяльності на усіх рівнях виробництва з установлення та використання у різних галузях народного господарства обов'язкових норм і правил, спрямованих на пришвидшення технічного прогресу і досягнення високої якості продукції. Крім того, метою стандартизації є створення умов для раціонального використання всіх видів національних ресурсів і відповідності продукції, процесів та послуг їх функціональному призначенню, сприяння науково-технічному прогресу та міжнародному співробітництву, а також створення умов для усунення невиправданих технічних перешкод у міжнародній торгівлі.

Стандартизація, відповідно до основної мети, має головне завдання - створення системи нормативної документації, яка визначає прогресивні вимоги до продукції, що виготовляється для потреб народного господарства, населення, оборони держави та експорту, до її розробки, вироблення та застосування, а також забезпечення контролю за правильністю використання цієї документації.

Згідно із Законом України «Про стандартизацію», об'єктами стандартизації є матеріали, складники, обладнання, системи, їх сумісність; правила, процедури, функції, методи, діяльність чи її результати, включаючи продукцію, персонал, системи управління; вимоги до термінології, позначення, фасування, пакування, маркування, етикетування тощо.

Вплив стандартизації на поліпшення якості продукції здійснюється через комплексне розроблення стандартів на сировину, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, обладнання, оснащення і готову продукцію, а також через установлення у стандартах технологічних вимог і показників якості, єдиних методів і засобів контролю.

Якість продукції - рівень відповідності сукупності технічних, експлуатаційних, економічних, естетичних та інших параметрів продукту рівню потреб суспільства, тобто рівень її (продукції) корисних для суспільства властивостей.

Стандартизація проводиться на рівні компанії (стандарт підприємств), групи компаній (стандарт концерну), міністерства (галузевий стандарт), національному (наприклад, національний стандарт України), регіональному (наприклад, Європейський стандарт), міждержавному (наприклад СНД) та міжнародному (міжнародний стандарт) рівнях.

- як узагальнений результат науки та техніки, практичних експериментів, які спрямовані на максимальну користь для суспільства.

Дослідження В.О. Кислицина можна доповнити визначенням поняття стандартизації, яке полягає в тому, що характерною рисою стандартизації є не лише розробка нормативно-технічної документації з якості продукції, а її прив'язка до законодавчої регламентації того, яка саме повинна бути промислова продукція.

М.І. Шаповал стверджує, що головна роль стандартизації продукції полягає в тому, що цей процес покликаний поєднувати наукові, технічні, економічні, юридичні, господарські, естетичні, традиційні, загальноприйняті аспекти розвитку згідно з уподобаннями споживачів, акцентуючи саме на підвищенні вдосконалення процесу виробництва та управління.

Стандартизація продукції - це встановлення і застосування єдиних правил з метою упорядкування, узаконення й запровадження показників і норм якості і безпеки продукції, а також відпрацювання у сфері виробництва технологічних процесів і операцій відповідно до цих вимог. Вона є визначальним елементом специфічного менеджменту, що найбільше впливає на процес постійного забезпечення виробництва і постачання на ринок конкурентоспроможної продукції.

Метою стандартизації в Україні є:

1) забезпечення відповідності об'єктів стандартизації призначенню;

2) керування різноманітністю, застосовність, сумісність, взаємозамінність об'єктів стандартизації;

3) забезпечення раціонального виробництва шляхом застосування визнаних правил, настанов і процедур;

4) забезпечення охорони життя та здоров'я;

5) забезпечення прав та інтересів споживачів;

6) забезпечення безпечності праці;

7) збереження навколишнього природного середовища і економія всіх видів ресурсів;

8) усунення технічних бар'єрів у торгівлі та запобігання їх виникненню, підтримка розвитку і міжнародної конкурентоспроможності продукції.

Стандарти науково-технічних та інженерних товариств (спілок) України (СТТУ) розробляють за потребою розповсюдження та впровадження систематизованих, узагальнених результатів фундаментальних і прикладних досліджень, одержаних у певних галузях знань і сферах професійних інтересів. Вимоги СТТУ не повинні суперечити обов'язковим вимогам ДСТУ та ГСТУ. Підприємства застосовують СТТУ добровільно, а окремі громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, якщо вважають доцільним використовувати нові передові засоби, технології, методи та інші вимоги, які містяться в цих стандартах. Використання СТТУ для виготовлення продукції можливе лише за згодою замовника або споживача цієї продукції, що закріплено договором або іншою умовою.

В окремих випадках підприємства можуть створювати власні стандарти (СТП) на певні види продукції, послуги, види робіт або окремі технологічні операції (наприклад, на поліетиленові горщики для розсади овочів, які виробляє у підсобному цеху підприємство). Ці стандарти узгоджуються в територіальних органах зі стандартизації, метрології й сертифікації і є обов'язковими для підприємства.

Державна система стандартів вимагає, щоб суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, дотримувались стандартів на всіх стадіях виготовлення, виробництва, реалізації, зберігання, транспортування, ремонту і мали посилання на стандарти, що пройшли державну реєстрацію.

Технічний регламент (ТР) - прийнятий органом влади нормативно-правовий документ, що передбачає обов'язковість правових положень і містить технічні вимоги до продукції, процесів, послуг безпосередньо у технічному регламенті або через посилання на стандарти чи відтворення їхнього змісту. Передусім технічний регламент установлює обов'язкові вимоги щодо: захисту життя, здоров'я та майна людини; захисту тварин, рослин і довкілля; безпеки продукції, процесів, послуг; запобігання введенню в оману стосовно призначення та безпеки продукції; усунення загрози для національної безпеки.

Керівний нормативний документ (КНД) - нормативний документ, який встановлює норми, правила, вимоги організаційно-методичного та загальнотехнічного характеру. До КНД належать методичні вказівки, методики розрахунків, типові положення про службу та порядок проведення робіт тощо. Технічні умови та керівні нормативні документи можуть розроблятися для розвитку стандартів, а також за їх відсутності на ту чи іншу продукцію (процес, роботу, послугу).

Стандарти, технічні умови та керівні нормативні документи містять показники, що можуть бути охарактеризовані кількісно й якісно, вони називаються показниками стандартів. Показники стандартів - це характеристика об'єктів стандартизації, що виражаються за допомогою умовних одиниць, позначень чи понять. До показників стандартів належать показники щодо розмірів виробів, хімічного складу, фізичних властивостей, маси, експлуатаційних якостей, економічності, надійності, нешкідливості, безпеки тощо.

У спеціальній літературі сертифікат розглядається як документ, який засвідчує, що вироблені товари відповідають відповідному на них стандарту.

А.О. Болотніков вважає, що сертифікація продукції є комплексом процедурних заходів, які повинні здійснюватись послідовно та систематично, спираючись на власні правила, управлінням і мають на меті підтвердження відповідності одиниць продукції визначеним вимогам і технічним умовам, які зазначені в стандартах. Ці процедури покликані гарантувати якісні параметри продукції шляхом контрольних випробувань та для їх підтвердження надавати сертифікат.

В.Г. Топольник і В.Г. Котляр стверджують, що, зважаючи на те, що сертифікація здійснюється за визначеними процедурами правилами, вона і є єдиним достовірним доказом відповідності продукції якісним параметрам.

На думку М. І. Шаповала, сьогодні сертифікація продукції є одним із найважливіших механізмів управління якістю продукції, який, з огляду на об'єктивну оцінку третьої сторони, може надати для споживача не тільки підтвердження про її придатність та якість, а і безпеку, екологічність і конкурентоздатність.

Сертифікацію визначають як дію, яка підтверджує за допомогою знаку або сертифіката відповідність виробу вимогам, визначеним стандартом або технічними умовами. За допомогою сертифікації третя сторона дає письмову гарантію, що продукція (процес, послуга) відповідає заданим вимогам. Третьою називають сторону, яка не залежить від постачальника (перша сторона) і покупця (друга сторона). Слово «сертифікат» відомо у значенні документа, який складений за визначеною формою. Видача сертифіката, що супроводжує випуск і використання якого-небудь приладу, верстата або партії продукції, ще не означає, що проходить процес сертифікації. Цьому кінцевому акту має передувати комплекс робіт зі створення системи сертифікації. Система сертифікації - це система з власними правилами виконання процедури сертифікації та управління нею, вона забезпечує і гарантує достовірність сертифіката в найширшому розумінні цього слова, який охоплює всі аспекти виробництва, контролю і забезпечення якості продукції. стандартизація конкурентоспроможний менеджмент сертифікація

Варто виокремити функціональні характеристики сертифікації, які здатні впливати на управляння якістю продукції вітчизняних підприємств, а також її безпеки, зокрема: здійснення послідовно визначених процедурних заходів на основі контрольних випробувань параметрів і показників продукції, що засвідчують достовірність заходів щодо доказу відповідності якості продукції; документальне підтвердження якості на основі законодавчо встановлених вимог одиниць продукції до вимог стандартів і технічних умов; гарантування якості продукції та надання сертифіката відповідності, який підтверджує можливість підприємства підтримувати її на відповідному рівні; сприяння задоволенню інтересів споживачів і стимулювання національного виробника; підтвердження безпечності, екологічності і конкурентноздатності продукції.

Щодо функціональних характеристик стандартизації продукції підприємства, то слід виокремити такі ознаки: усунення технічних бар'єрів у торгівлі; пришвидшення технічного прогресу, що сприяє досягненню оптимальної користі для суспільства; вирішення завдань, які мають на меті підвищення рівня відповідності продукції за допомогою багаторазового використання; урегулювання ряду проблем, які виникають за конфлікту інтересів виробників і споживачів; визначення прогресивних вимог до продукції, які закріпленні в нормативно - технічних документах.

Сьогодні стандартизація і сертифікація є одним із діючих засобів забезпечення високоякісною та безпечною продукцією споживачів.

Размещено на Allbest.ru