Стиль діяльності керівника державної пенітенціарної служби: формування базового поняття

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Стиль діяльності керівника державної пенітенціарної служби є явищем або феноменом, що має важливе значення в його повсякденній роботі та її результатах, адже в комплексі характеризує не лише особистість особи такого керівника, а й стосується його поведінки в побуті й на службі, з людьми і технічними системами, з підлеглими й керівниками вищого рівня. Від належного чи неналежного стилю поведінки та загалом діяльності керівника державної пенітенціарної служби залежать як імідж конкретного керівника (працівника), так і система уявлень про службу взагалі, які складаються в оточуючих; від його належного чи неналежного вияву залежить досягнення цілей, які поставлені перед пенітенціарною установою та системою загалом. Із наведених позицій стиль поведінки керівника державної пенітенціарної служби є актуальним об'єктом дослідження, що потребує наукової розробки й практичної реалізації.

Незважаючи на те що проблема стилю діяльності, поведінки керівника або ж працівника певного підприємства, установи, організації чи галузі діяльності, служби загалом отримала ґрунтовну наукову розробку в працях науковців і практиків, не можна, на жаль, констатувати подібну якість досліджень щодо системи виконання кримінальних покарань. Державна пенітенціарна служба як система особливих державних інституцій (органів і установ) у складі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань (сьогодні - Державна пенітенціарна служба України), його територіальних органів управління, арештних домів, кримінально-виконавчих установ, спеціальних виховних установ, слідчих ізоляторів, кримінально-виконавчих інспекцій (органів пробації) має свою специфічну, не схожу на жодну іншу діяльність із притаманними лише їй умовами служби. Цю діяльність реалізовує персонал служби, що вибудовує особливу систему відносин між працівниками конкретної установи чи органу, із засудженими щодо виконання (відбування) ними кримінальних покарань, із державними та громадськими інституціями щодо досягнення цілей, поставлених відповідно до кримінально-виконавчої системи Кримінальним і Кримінально-виконавчим кодексами України.

Наше дослідження стилю діяльності керівника державної пенітенціарної служби є специфічним щодо наведених дотичних проблем, воно важливе в умовах сьогодення й досить різнопланове. Виходячи із широкого кола питань, що можуть стосуватися зазначеної проблеми, нами визначено таку мету дослідження - на основі аналізу праць провідних науковців кримінально-виконавчого та адміністративного права, пенітенціарної й управлінської психології та педагогіки, менеджменту комплексно охарактеризувати загальні засади стилю діяльності керівника державної пенітенціарної служби. Одразу відмежуймося від можливого подвійного розуміння: нашою метою не є оцінювання діяльності конкретно голови Державної пенітенціарної служби України, нашим об'єктом дослідження є праця узагальненого працівника керівної ланки зазначеної системи виконання кримінальних покарань.

Стиль діяльності керівника державної пенітенціарної служби ми розуміємо як сукупність ознак, що поєднують категорії: «стиль» і «стиль діяльності», «керівник» і «керівник організації», «керівник пенітенціарної (кримінально-виконавчої) служби». Наведемо їхнє тлумачення та поєднаймо ці поняття у визначення.

Стиль у розумінні професійної діяльності - це сукупність прийомів, характерних рис якої-небудь діяльності, поведінки, методу роботи; спосіб виконання, здійснення чого-небудь, який характеризується сукупністю певних технічних прийомів; сукупність характерних ознак, особливостей, властивих праці, дій людей у якій-небудь галузі; сукупність прийомів, способів, методів роботи.

Отже, поняття стилю притаманне не лише професійній діяльності, а й загалом поведінці або вигляду особи чи процесу. Якщо характеризувати стиль діяльності, до цього явища варто узагальнено додавати такі пов'язані категорії, як стиль поведінки, стиль роботи, стиль досягнення результатів роботи, стиль взаємин у колективі та під час діяльності.

Керівник - той, хто керує ким, чим-небудь, очолює когось (щось). Залежно від виду діяльності й організаційно-правової форми (на підприємстві, в установі, закладі тощо), його здійснення визначаються такі синоніми керівника, як голова; директор, а щодо мілітаризованої державної служби додатково - начальник.

Щодо специфіки ознак управління (керування) у тлумачних словниках загалом називається процес, що стосується спрямовування діяльності, роботи кого-, чого-небудь; перебування на чолі когось, чогось; безпосереднє здійснення управлінських функцій. Загалом під управлінськими функціями, а для цього нами досліджені праці з менеджменту, державного управління, розглядають поєднання специфічних елементів діяльності щодо планування, організації, керування й контролю.

До наведених ознак загальної характеристики стилю професійної діяльності керівника нами додана пенітенціарна специфіка на основі застосування положень Кримінально-виконавчого кодексу України, Законів України: «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» і «Про пробацію». управлінський персонал пенітенціарний керівник

Специфіку діяльності керівників у державній пенітенціарній службі досить якісно характеризує А. Галай у своїх працях. Наведемо сутнісно важливі для нас ознаки узагальненого керівника в пенітенціарній службі (установі):

1. Керівники - керівники та заступники керівників організацій і їхніх структурних підрозділів. Ці працівники організують, спрямовують і координують роботу підлеглих, приймають на основі аналізу інформації рішення на виконання покладених на них функцій; контролюють виконання, інспектують, здійснюють підбір і розстановку кадрів тощо. Поряд із цим вони певною мірою виконують представницькі функції.

2. Діяльність щодо виконання покарання має, окрім вузько професійної, суто функціональної специфіки, спільні характеристики, зумовлені особливостями свого предмета впливу (засуджені та їхня спільнота), умовами роботи (місця позбавлення волі, особлива правова регламентація дій) і завданнями (перевиховання засуджених, збереження й примноження їхніх суспільно цінних рис, зокрема фізичного та психічного здоров'я, здатності позитивно виконувати свої соціальні ролі, безпека).

3. Керівники в пенітенціарній службі диференціюються за категоріями безпосередньо на управлінський персонал та адміністративно-пенітенціарний персонал. Управлінський персонал (адміністрація) - співробітники, які здійснюють процес управління установою, організацією виправного впливу; періодично вступають у спілкування, часто опосередковане, з об'єктами виховного впливу. Адміністративно-пенітенціарний персонал - працівники, які є функціональними керівниками, здійснюють керівництво складовими установи виконання покарання, що спрямовані на ресоціалізацію засуджених. Такі співробітники менше, ніж перша група, здійснюють управління установою загалом, проте вони більше працюють щодо організації та безпосереднього координування реалізації закладової концепції здійснення виправного впливу на особистість засудженого. Вони частіше, ніж перша група, спілкуються із засудженими, хоча, як уже вказувалось, їхня основна робота полягає у спрямовуванні й забезпеченні безперешкодної роботи пенітенціарного персоналу.

Отже, дослідження зазначеного автора досить вагоме для формування понятійного апарату щодо стилю діяльності керівника державної пенітенціарної служби. До його позитивів варто зарахувати якісну характеристику змісту управлінської діяльності в системі виконання кримінальних покарань. Однак А. Галай приділяв увагу у своїх працях пенітенціарним установам, до яких за сучасним нормативним урегулюванням належать арештні доми, кримінально-виконавчі установи, спеціальні виховні установи (виховні колонії) та слідчі ізолятори у випадках, передбачених Кримінально-виконавчим кодексом України. Тобто, для повноцінного розуміння поняття керівника державної пенітенціарної служби, на нашу думку, доцільно до наведених характеристик додати категорії керівного персоналу самої Державної пенітенціарної служби України, її обласних управлінь та органів виконання покарань. У свою чергу, до останніх належать кримінально-виконавчі інспекції, що будуть перетворені на органи пробації у зв'язку з уведенням у дію однойменного закону (хоча варто зазначити деяку неузгодженість використаної в законі термінології).

Отже, зіставлення ознак наведених вербальних категорій із профілем діяльності державної пенітенціарної служби дало нам змогу визначити авторське поняття «стиль діяльності керівника державної пенітенціарної служби», під яким ми розуміємо таке:

- сукупність характерних ознак, особливостей, властивих управлінській праці;

- керівників (голів, начальників та інших представників управлінської ланки) Державної пенітенціарної служби України, її територіальних органів управління, арештних домів, кримінально-виконавчих установ, спеціальних виховних установ, слідчих ізоляторів, кримінально-виконавчих інспекцій (органів пробації);

- що має спільні характеристики, зумовлені особливостями свого предмета впливу (засуджені та їхня спільнота), умовами роботи (місця позбавлення волі, особлива правова регламентація дій) і завданнями (перевиховання засуджених, збереження та примноження їхніх суспільно цінних рис, зокрема фізичного й психічного здоров'я, здатності позитивно виконувати свої соціальні ролі, безпека) та керування цими процесами;

- яка полягає в управлінні пенітенціарною системою, здійсненні виконання кримінальних покарань і пробації, зокрема безпосередньому й опосередкованому впливу на засуджених та ув'язнених осіб, підтриманні належної інфраструктури для забезпечення цього процесу, налагодженні й здійсненні про-активної взаємодії для якісного виконання цілей кримінального покарання.

Перспективою подальших досліджень, на нашу думку, є аналіз чинних стилів керівництва щодо системи виконання кримінальних покарань і класифікація факторів, які формують стилі керівництва з урахування вітчизняної управлінської специфіки.

Размещено на Allbest.ru