Сучасні концепції аграрного менеджменту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сучасні концепції аграрного менеджменту

Постановка задачі та її зв'язок з важливими науковими та практичними завданнями. Аграрний менеджмент має свої особливості, які обумовлені діяльністю сільськогосподарських підприємств, територіальними ознаками, вибраними напрямами виробництва, комерційної діяльності, фінансів, маркетингу, управління трудовими ресурсами. Концепція сталого розвитку передбачає визначення основних принципів, які є базовими та реалізуються за допомогою сучасних інструментів відповідно до поставлених цілей [1].

Для системи стійкого розвитку аграрний менеджмент доцільно розглядати як певну систему, метод, підхід визначення та відбору специфічних цілей, делегування, мотивацію, організацію і контроль здійснення певних виробничих і управлінських функцій виробничої діяльності на всіх рівнях - від сільськогосподарського підприємства та кожного окремого працівника до розвитку аграрного сектору країни. Розробка планів розвитку території та її аграрного сектору, особливо для таких областей як Вінницька, передбачає оптимізацію функціонування суб'єктів господарювання та створення умов, при яких найбільш імовірно і з найменшим ризиком реалізується їх стратегія.

Аналіз останніх досліджень, у яких започатковано вирішення проблеми. Серед сучасних концепцій менеджменту можна виокремити концепції, представлені в роботах Л. Федулової [1], та доповнити їх концепціями сталого розвитку [2], систем збалансованих показників, фінансового менеджменту та управління ризиками [3], інформаційного середовища [4]. Системний розвиток території дозволяє сформувати аграрний кластер для сталого розвитку та запровадження сучасних управлінських концепцій [5]. Аналіз літературних джерел дозволяє зробити висновок щодо необхідності дослідження взаємодії існуючих концепцій та формування напрямів їх використання на підприємствах аграрного сектору.

Мета статті. Дослідити можливості та сформувати напрями запровадження сучасних концепцій менеджменту в аграрному секторі регіональної економіки.

Виклад основного матеріалу дослідження. Моделі та механізми менеджменту визначаються тими завданнями, вирішення яких вони забезпечують. Кожна конкретна система повинна враховувати специфіку об'єкта, характеру і змісту зв'язків, в які вступають і яких потребують об'єкт і суб'єкт менеджменту в процесі взаємодії. Для аграрного сектору - це функції власника і менеджменту, підсистеми виробництва сировини та її обробки; функції виробника і споживача тощо.

На рис. 1 представлено схему запровадження результатів теоретико-практичних досліджень сучасних концепцій менеджменту та їх адаптацій для практичного використання в аграрному менеджменті.

Для сільського господарства як специфічної галузі економіки дія ринкового механізму має свої особливості, які полягають у тому, що не завжди ціна на продукцію, визначена в точці перетину попиту та пропозиції, перевищує виробничі витрати сільськогосподарських підприємств.

Зв'язок сучасних концепцій менеджменту та практичних запроваджень в аграрному секторі економіки

менеджмент аграрний регіональний економіка

У такому разі необхідне втручання держави, спрямоване на підтримку сільськогосподарського виробництва. Держава для цього може використовувати різні шляхи: наприклад, пряму допомогу через систему соціального забезпечення фермерам, які опинилися в скрутному становищі; державні програми, спрямовані на збільшення попиту на сільськогосподарську продукцію або зниження виробничих витрат; програму регулювання обсягу посівних площ; програми дотацій для покриття різниці між закупівельними цінами і цінами продажу та гарантування цін на сільськогосподарську продукцію, надання пільгових кредитів шляхом певної компенсації відсотків за позику, інших диференційованих цільових субсидій сільськогосподарським товаровиробникам. Але ці механізми регулювання повинні бути не разовими і випадковими, а системними і входити в загальну стратегію розвитку аграрного сектору країни та окремого регіону [2].

Базовими концепціями нами вибрана концепція сталого розвитку та інформаційної підтримки, як наскрізні концепції розробки та підтримки стратегії сталого розвитку аграрного сектору. Залежність аграрного виробництва від природно-кліматичних умов, використанням землі як обмеженого ресурсу, недостатній розвиток інфраструктури, аналітична підтримка прогнозування ризиків та їх зменшення; недостатній розвиток підтримки висококваліфікованих кадрів свідчить про низький рівень сталого розвитку аграрного сектору. Але фокусування України на розвитку аграрного сектору, активізація у розвитку внутрішнього ринку збуту та збільшення зовнішніх збутових каналів, покращення коопераційно-інтеграційних зв'язків в агропродовольчій системі сприяє запровадженню сучасних концепцій та даж надію на позитивні результати. Для аграрного сектору особливо важливим аспектом є взаємодія відтворення виробничого потенціалу, людських ресурсів та природного середовища, а також врахування та коригування впливів зовнішніх та внутрішніх факторів [2].

Концепція інформаційного середовища передбачає моделювання варіативних стратегій, прогнозних моделей ризиків окремих проектів, виробництва, використання природних ресурсів та підтримку оперативної діяльності офлайн та онлайн для ефективного сталого розвитку [3].

Наскрізна система якості передбачає запровадження системи опису всіх виробничих та управлінських процесів, показників якості кожного виду продукції, вимоги до кваліфікації та виробничої діяльності кожного працівника з подальшим контролем та мотивацією праці.

Розробка стратегії розвитку та її контроль доцільно здійснювати за системою збалансованих показників, вибравши такі проекції управління як виробництво, фінанси, споживачі, ресурси, працівники, послуги. Такий підхід дозволить комплексно оцінити діяльність як окремого підприємства, так і аграрного сектору визначеної території не тільки за результатами збуту продукції та отриманих доходів, а і з врахуванням ефективності фінансової діяльності, відповідності потреб споживачів, раціонального використання ресурсів та задоволення потреб працівників.

Менеджмент знань може бути реалізований у формі професійних баз знань, використання методів аутсорсингу, бенчмаркінгу, дистанційного дорадництва, підвищення кваліфікації; активного запровадження аналітичних нарад з використанням сучасних методів генерації ідей та побудови ескізних проектів інноваційного розвитку та реінжинірингу.

Досвід розвитку аграрного сектору свідчить про необхідність обґрунтованого запровадження виробничих та управлінських інновацій, реінжиніринг бізнес-процесів відповідно до нових технологій. Бенчмаркінг інноваційних проектів кращих практик аграрного сектору розвинутих країн повинен враховувати особливості розвитку українських регіонів, запровадження нових інституцій підходів до управління тощо.

Ресурсна концепція полягає у фокусуванні управління конкретними ресурсами, які є головною конкурентною перевагою для підприємства. Для аграрних підприємств таким ресурсом, в першу чергу, є природні ресурси. Але для інформаційного суспільства все більше значення мають знання, технологій, людський капітал, динамічність використання ресурсів. Саме це зв'язує ресурсну концепцію з теоріями менеджменту знань, реінжинірингу та інноваційного розвитку. Для кожного визначеного ресурсу повинні бути проаналізовані та спрогнозовані ризики та напрями зменшення вірогідності їх виникнення. Запровадження сучасних систем фінансового менеджменту в управлінській практиці аграрного підприємства потребують не тільки інвестори, а і потреба в прозорому управлінському обліку, бюджетуванні, чіткому розумінні центрів прибутків та витрат. Така система дозволить більш ефективно управляти власними та інвестиційними коштами, регулювати кредитну політику тощо. Стратегічні зміни на підприємстві, в кластерах, державному управлінні аграрним сектором найбільш доцільно здійснювати за допомогою проектів. Концепція проектного менеджменту передбачає обмеження в фінансах, термінах, людських ресурсах. Але впровадження ефективних проектів дозволяє сформувати команду сталого розвитку і подальшої виробничої діяльності, групу стратегічного розвитку підприємства, яка стане стрижнем для управлінської команди підприємства.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Сталий розвиток аграрного сектору передбачає розробку стратегії розвитку на всіх економічних рівнях з подальшим запровадженням відомих управлінських концепцій. Для практичного використання теоретичних досліджень необхідно виконати аналіз розроблених стратегій, програм та планів з точки зору кожної концепції та її взаємодії з іншими, сформувати напрями практичної реалізації кожного з напряму стратегії з врахуванням проекцій розвитку аграрного сектору та підприємства.

Література

1. Сучасні концепції менеджменту: Навч. посібник / За. ред. д ра екон. наук, проф. Л.І. Федулової. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 536 с.

2. Сідляр О.І. Складові сталого розвитку аграрного сектору економіки / О.І. Сідляр // Ефективна економіка, №11, 2014, [Електронний ресурс] Доступ: http://www.economy.nayka.com.ua/? op=1&z=3561. Назва з екрану.

3. Коваленко О.О. Методологія створення мережевого інформаційного середовища управління діяльністю та розвитком організації: монографія /О.О. Коваленко. - Вінниця: РВВ ВНАУ, 2009. - 230 с.

4. Чорна Л.О. Системний розвиток міста як економічного центру сільськогосподарської території / Л.О. Чорна, О.О. Коваленко, С.В. Матусяк // Агросвіт. - 2009. - №2. - С. 19-23.

5. Блакита Г.М. Моделювання стратегічних карт розвитку організації: монографія / Г.М. Блакита, Л.О. Чорна, О.О. Коваленко, Н.Ю. Чорна, О.Д. Зачоса, А.В. Петровська. - Вінниця: ВТЕІ. - 2012. - 312 с.

Размещено на Allbest.ru