Визначення ролі синергії в менеджменті

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Сучасні умови управління промисловими підприємствами в Україні пов'язані з макроекономічними проблемами (глобалізація ринків, військова агресія, енергетична криза) та мікроекономічними проблемами (низька конкурентоспроможність товарів, застарілі технології, великий час реалізації інновацій, низький рівень підготовки персоналу). Основними завданнями бізнес організацій в Україні стають: забезпечення розвитку, підвищення конкурентоспроможності товарів, впровадження сучасних технологій.

Основні рівні використання синергетичного підходу в дослідженнях діяльності промислового підприємства:

- пошук та оцінка синергетичних ефектів, які виникають при взаємодії декількох чинників (люди - фінанси) в окремих підсистемах підприємства (виробничій, маркетинговій, логістичній, соціальній, інвестиційній). Цей підхід дає рекомендації щодо кількісної оцінки чинників, які взаємодіють;

- використання синергетичних ідей при аналізі структурно-функціональних складових взаємодії різних ієрархічних рівнів підприємства. Цей підхід спрямований на удосконалення організаційних структур, комунікаційних зв'язків, форм і методів управління підприємством (рекомендації носять якісний характер і вказують напрям трансформацій для отримання ефекту);

- синергетика розглядається як світоглядна концепція, яка спирається на методологічні здобутки природознавчих наук; досліджуються можливості їх застосування для підвищення ефективності управління промисловими підприємствами. Цей рівень має найбільший методологічний потенціал.

Проблемами синергетики в менеджменті займається багато вітчизняних і закордонних вчених, так:

- концептуальні роботи, присвячені розвитку наукових засад самоорганізації економічних систем (Кузнецов Б., Ляшенко В., Мельник Л., Чистилин Д., Калінеску Т., Ліхоносова Г., Надьон Г.);

- наукові праці, автори яких досліджують особливості застосування процесів самоорганізації в управлінні підприємствами (Кузнецов Б., Шевцова Г., Хандій О., Гошовська О.);

- сутність синергії, закон синергії аналізують в літературних джерелах з теорії організації і у енциклопедичних виданнях (Хакен Г., Пугачева Е., Кемпбелл 3.).

Отже, методологічні ресурси синергетики використовують до опрацювання науково-практичних підходів щодо розвитку систем управління підприємствами.

Але невирішеною частиною загальної проблеми синергетичного менеджменту є, завдання створення концепції синергетичного управління.

Загальне визначення синергетики - це наука про взаємодію. Основним завданням синергізму є характеристика процесів самоорганізації складових елементів систем. У нелінійній системі можливі зміни структурних зв'язків, катастрофи і кризи. Синергетичний підхід спирається на: теорію криз, теорію катастроф і теорію параметрів порядку. Їх основу становить явище самоорганізації, яке полягає у формуванні впорядкованих макроскопічних структур шляхом колективної взаємодії мікроскопічних елементів за відсутності впливу ззовні, який впорядковує.

У широкому сенсі синергетичний менеджмент - це система науково обґрунтованих уявлень про закономірності розвитку підприємств як складних, відкритих, нелінійних, нерівноважних виробничо-економічних систем шляхом формування механізмів внутрішньої самоорганізації.

У вузькому розумінні синергетичний менеджмент розглядає умови організації позитивної синергетичної взаємодії окремих підсистем з виникненням кооперативних ефектів на різних рівнях і у різних сферах діяльності підприємств для прискореного зростання їх ефективності.

Синергетичний менеджмент - це управлінське мислення, що ґрунтується на системно-синергетичній закономірності розвитку складних систем, і реалізується у формуванні управлінської методології.

Процеси на промисловому підприємстві характеризуються не стаціонарністю, не лінійністю, нерівновагою, незворотністю. В динамічних процесах має прояв амбівалентність, емерджентність, фазові та структурні трансформації, які призводять до якісних переходів. Феноменологічна теорія фазових переходів Еренфеста-Ландау та теорія синергетики Г. Хакена є основою синергетичної методології.

Синергетичний менеджмент орієнтує керівників на прискорений розвиток через формування в системах синергетичних ефектів (створення нових товарів, нових ринків, нового економічного середовища). Основні підсистеми синергетичного менеджменту: синергетична діагностика та бенчмаркінг; синергетичний маркетинг; синергетичне планування (з майбутнього поточним) та проектування; синергетичний контролінг; синергетичний реінжиніринг.

Зазначені підсистеми синергетичного менеджменту для формування синергетичних ефектів використовують автокаталіз; авторегресії; автокореляції; когерентність; ампліфікаційну комбінаторику системо утворюючих факторів таким чином, що процес від появи інновації у вигляді ідеї до запуску в роботу технологічного кластеру реалізується як єдиний узгоджений у просторі і часі процес. Організаційно-економічний механізм реалізації інновацій синергетичного типу синергетичний менеджмент розглядає як вибір відповідних інституційних форм (розвиток територій), відносин і методів. Синергія дозволяє: досліджувати актуальні проблеми менеджменту промислового підприємства з різних точок зору та використовувати методи, які успішно були розроблені в інших галузях знань.

Використання синергетики в менеджменті дозволяє зрозуміти механізми і причини існуючих проблем, а також визначити можливості їх подолання і виходу з кризи. Синергетичний ефект пояснює, що комбіноване використання взаємоузгоджених елементів системи дозволяє отримати ефективніший результат. Сучасний розвиток економіки робить актуальним питання комбінування різних елементів промислового підприємства. Встановити наявність синергії на промисловому підприємстві легко. Але її важко планувати та реалізовувати, в зв'язку зі складністю дослідження всіх груп факторів.

Для досягнення позитивного синергетичного ефекту у бізнесі необхідні:

- система цілей;

- стратегія і структура промислового потенціалу (сукупність ресурсів, необхідних для розвитку);

- концепція підприємства та її елементів на суперечливі вимоги до потенціалу підприємства.

Мета сучасного менеджеру - підтримка максимальної рентабельності виробництва при виконанні підприємством запланованих обсягів випуску товарів за номенклатурою та кількістю з найкращими техніко-економічними показниками. Вирішення цього завдання потребує забезпечення виконання багатьох параметрів (рівномірність випуску товару, ефективне використання обладнання, скорочення тривалості виробничого циклу).

Процес управління промисловим підприємством:

- планування прогнозу збуту та бажаних результатів роботи підприємства в динаміці (на базі маркетингових досліджень);

- визначення стратегії на новий період;

- розробка функціональних планів (виробничих, маркетингових, фінансових, кадрових, інвестиційних);

- реалізація стратегії та функціональних планів, які забезпечують розвиток підприємства в довгостроковій перспективі.

Основі проблеми менеджменту:

- визначення місць в управлінні з точки зору витікання ресурсів та їх усунення;

- забезпечення вірного розуміння персоналом підприємства стратегії і тактики;

- ефективне спрямування фінансових потоків підприємства;

- визначення технічних та технологічних проблем підприємства в динаміці;

- призначення керівників окремих підрозділів підприємства здатних об'єднати зусилля працюючих навколо цілей та завдань;

- зниження залежності управління від факторів зовнішнього середовища прямого та непрямого впливу.

Ефективність вирішення зазначених проблем менеджменту визначається :

- взаємозв'язком управління промисловим підприємством з державними цілями (в межах законодавства; зацікавленість всіх рівнів взаємодії: держава, регіон, галузь);

- структурною гнучкістю промислового підприємства (інформаційно-аналітичний блок очолює керівник промислового підприємства);

- модернізацією виробництва (продуктивність, собівартість, якість);

- поточною ліквідністю;

- стратегічними інвестиціями;

- ринковими механізмами в межах підприємства (інноваційність, глобальне мислення, використання інформаційних технологій);

- пропозиціями за інвестиційними бізнес-проектами.

Синергія перевіряється разом з гнучкістю (пристосування до змін) та надійністю (подолання ризику) підприємства.

Приклади синергії: диверсифікація; систематичний продаж специфічних знань через кооперацію, розширення спектра досягнень, проникнення на нові географічні ринки, забезпечення правового ексклюзивного використання нової технології, нетрадиційні організаційні заходи (об'єднання ризикованого капіталу з великими шансами на прибуток, одержання коштів для стимулювання винахідництва і подальшого розвитку виробництва). Використання синергії поліпшує можливості збуту нових і старих товарів або зменшує витрати на їх виробництво.

Менеджмент синергії є змістом підприємництва. На великих підприємствах синергія виникає спочатку між вузькими сферами діяльності в межах одного підрозділу, потім поширюється на кілька підрозділів. Синергетичний менеджмент охоплює два ієрархічні рівні - підприємство та його відділ. Взаємодія підрозділів створює діловий рівень. Його завдання - розвиток синергії між сферами діяльності. Основні види синергії: технологічна, що орієнтована на зниження витрат, і ділова, яка виникає на основі спільних інтересів покупців. Кожна організаційна структура має знайти баланс між стабільністю і необхідними змінами.

Запорукою успіху бізнесу є людський потенціал. З точки зору синергетичного підходу це вирішення проблеми лідерства. Лідер за сутністю створює можливості, а менеджер перетворює їх у результат. Як менеджер керівник слідкує за виконанням роботи, а як лідер піклується про людей, які виконують роботу. синергетичний управлінський бізнес

Синергія на промисловому підприємстві пов'язана з економікою, фінансами, управлінням, психологією та логістикою.

При взаємодії визначених елементів спостерігається синергія, яка дає змогу її кількісного відображення: реалізація фінансової стратегії технологічного оновлення дає змогу вийти на нові ринки збуту та збільшити обсяги реалізації товару.

В Україні із загостренням проблем в енергетичному секторі економіки зростає кількість пропозицій товарів використання відновлювальної енергії. Проте на ринку діють чинники, які гальмують виникнення синергії в промислових підприємствах, а саме: зростання пропозиції не відновлювальної енергії, нові стандарти продажу (характерні для країн ЄС), обмежена кількість дилерів не відновлювальної енергії.

Синергія (у вигляді логістики) позитивно впливає на вирішення енергетичних проблем в Україні.

Основні чинники синергії: зростання витрат на енергетичні програми в країні; витрати на інформування необхідності енергозбереження; фінансування банківськими установами енергоощадливих бізнес-проектів; поява представництв компаній, що пропонують товари для використання відновлювальної енергії; культурні, суспільні та психологічні чинники (наші уявлення про енергетичну безпеку, які складно виміряти).

Основою підтримки синергетичний ефектів є аутсорсинг, але в Україні існують причини слабкого поширення: недотримання прийнятих зобов'язань щодо рівня обслуговування; відсутність у менеджерів стратегічного бачення; негативна динаміка цін після укладення контрактів; непоширена практика управлінського консультування; зниження рівня контролю за ходом процесу. Зменшити негативний вплив може:

- впровадження нових інформаційних програм, які дозволяють змінити на всьому підприємстві процеси, пов'язані з плануванням, організацією, виробництвом, контролем і сферою послуг;

- поєднання фінансових, виробничих, логістичних процесів;

- оновлення інформаційної системи роботи з клієнтами;

- введення інтегрованої інформаційної системи з метою підвищення доступності інформації щодо всіх компонентів виробництва.

Результатом роботи є: зменшення витрат на виробництво через зменшення кількості помилок; економія часу на пошук та опрацювання даних необхідних для нововведень; спрощення пошуку місць, які потребують доопрацювання, спрощується аналіз та збереження технічної інформації; можливість створення нових моделей товарів; простий пошук ідентичних вузлів товарів, що призводить до ефективного їх виробництва в заданому великому обсязі; гарантія клієнтам високого рівня послуг; спрощення контактів між дилерами та споживачами; зменшення витрат на постачання ресурсів - прозорість процесу реалізації замовлень; швидкий рух матеріалів на підприємстві; точний обмін даними.

Використання синергетики при вирішенні актуальних проблем менеджменту потребує системного управління основними підсистемами промислового підприємства (інформація - персонал; фінанси - інновації; структура - маркетинг), що зменшує витрати на виробництво, прискорює впровадження змін.

В роботі наведено приклад вирішення енергетичних проблем промислового підприємства з використанням синергії.

Перспективи подальших досліджень у напрямку синергетичного менеджменту: уніфікація інформаційних систем управління промисловими підприємства та їх інтеграція до державних інформаційних баз даних.

Размещено на Allbest.ru