Дефініція логістики

Размещено на http://allbest.ru

Дефініція логістики

Логістика як нова, відокремлена і всеохопна теорія підприємницької діяльності почала використовуватися на підприємствах із початку 1980-х років. Власне, поглиблення спеціалізації сформувало систему підвищених вимог підприємств до своїх партнерів із виробництва. І це знайшло своє відображення у створеному для виявлення і вирішення проблем, що виникають або можуть виникнути в майбутньому у виробництві чи бізнесі, найбільш узагальненому, всеохопному понятті “логістика”.

Формування загальної дефініції поняття “логістика” відбувалося (цілком закономірно) у взаємозв'язку з теоретичними проблемами, що виникали, з часом інтегруючись у системоохопний механізм. Історично так склалося, що логістика була вперше широко задіяна у військовій галузі для комплексного забезпечення сторін, які воюють, гарантій їх боротьби та готовності до дії. Доки ці проблеми спільно не реалізуються і мають лише репрезентативний характер, завдання ресурсного забезпечення є досить проблематичними. Але у разі їх інтеграції ті самі завдання вирішуються строгіше географічно, у часі, за кількістю та асортиментом. Тому цей загальний підхід - мати у відповідному місці, у відповідний час відповідний матеріал відповідної якості та асортименту, і це, можливо, відповідає мінімальним витратам у заготівельній, виробничій та дистрибуційній сферах, і становить основу визначення терміна “логістика”.

В цьому аспекті досить популярною є “дефініція логістики для профанів” (дилетантів, “чайників”) [46, с. 52] - дефініція “7R” (від англ. right - “відповідний”): зробити доступним відповідний продукт, відповідної кількості та у відповідному стані, у відповідному місці у відповідний час відповідному клієнтові, з відповідними витратами. У спеціальній літературі можна віднайти дефініції і “5R”, і “6R”, і “8R”, в яких, окрім названих “R”, трапляються в різних комбінаціях також ознаки: “відповідної якості”, з “відповідною інформацією”, “відповідного асортименту”. Однак в усіх названих інтерпретаціях завжди присутні такі ключові ознаки: товар, місце, час, витрати обслуговування.

Зважаючи на те, що завданням логістики є отримання потрібних товарів або послуг у потрібному місці, в потрібний час, за базисних умов та одержання підприємством найбільшого доходу, логістику можна трактувати як механізм досягнення компромісу (узгодження) між виконанням зобов'язань і необхідними для цього витратами, тобто і споживач задоволений рівнем виконання його замовлень, і витрати виробника (надавача послуг) є для нього бажаними. Слід враховувати, що як і в постачанні чи збуті, до сфери дослідження логістики потрапляють диспозиційні, торгові, транспортні процеси, процеси складування та пакування, виробничого планування та керування тощо.

Дослідник Зомерер наводить декілька визначень логістики: 1) місією логістики може бути визначений розвиток логістичної системи, який приводить до можливо найнижчих витрат на логістичному об'єкті; 2) логістика є процесом планування, контролю та керування формуванням матеріального потоку, його складуванням та інтегрованою інформацією від місця виготовлення до місця споживання для пристосування до потреб споживача. Сам же автор пропонує таке визначення: логістика комплексно охоплює планування і керування потоком матеріалів, складових частин і виробів та необхідним інформаційним потоком включно з метою прискорення загального потоку і мінімізації загальних витрат для здійснення процесу постачання, виробництва та збуту продукції.

Американське логістичне товариство “Рада з управління логістикою” (Control of Logistics Management) вважає, що логістика - це процес планування, реалізування і контролювання економічно ефективного переміщення і складування сировини, запасів незавершеного виробництва, готових виробів та пов'язаних із цим послуг та відповідної інформації з місця походження до місця споживання для забезпечення відповідності вимогам споживача [46, с. 51].

Формуючи вихідний пункт дефініції логістики, учений Хрістофер уважає, що “логістика - це процес стратегічного управління постачанням, зберіганням і транспортуванням матеріалів, частин та готових продуктів (разом із відповідною документацією) в межах організації та через її маркетингові канали, забезпечуючи максимізацію теперішніх і майбутніх прибутків та найвищу ефективність реалізації замовлення” [44, с. 11].

А. Гаджинський за основу бере термінологічне трактування логістики, викладене А. Родніковим, а саме: “Логістика - наука про планування, контроль та керування транспортуванням, складуванням та іншими матеріальними і нематеріальними операціями, які здійснюються під час достачання сировини і матеріалів до промислового підприємства, внутрішньозаводського перероблення сировини, матеріалів і напівфабрикатів, достачання готової продукції до споживача відповідно до його інтересів, вимог, а також передання, зберігання, оброблення відповідної інформації*” [10, с. 86].

Дослідник Блайк дефініції логістики класифікує за трьома аспектами [43, с. 16]: логістика синергічний економічний планування

* із концепційно-функціонального погляду логістика подається як певна концепція управління переміщенням майна і інформації в розумінні системи методів і функцій планування, керування, організування і контролю;

* із предметно-структурного погляду логістику можна трактувати як інтегрований процес товарних і інформаційних потоків та окреслений комплекс структурних заходів і рішень, пов'язаних з інтеграцією і реалізацією тих потоків;

* із погляду ефективності поняття логістики можна ідентифікувати як орієнтацію і детермінанту зростання ефективності за рахунок пропонування клієнтам бажаного сервісу за одночасної раціоналізації структури логістичних витрат і зростання загальної ефективності господарювання.

Зважаючи на досягнення останніх років в європейській індустрії [72, с. 103] щодо впровадження якісно нових підприємницьких філософій і концепцій, здебільшого японського походження, враховуючи результати проведених нами досліджень [9], переконуємося у тому, що різноманітність визначень логістики пояснюється швидше формою (багатством національних мов), а не змістом. Разом із тим, дефініція логістики закономірно вимагає збагачення визначення логістики, оскільки в цьому понятті на практиці інтегрується все більше нових сфер та функціональних галузей (технологічна підготовка виробництва, оброблення відходів та утилізація, розроблення товарів, науково-дослідна та конструкторська робота тощо), істотно зростають просторовий (мезо-, мета-, макрорівень) та часовий (стратегічний, довготерміновий) горизонти.

Аналіз визначень логістики дає змогу окреслити такі загальні риси поняття логістики [43, с. 17]:

* часово-просторова трансформація предмета потоків (майна і вартості);

* інтеграція функцій планування, керування, організування і контролювання логістичних процесів;

* супроводження потоків товарів потоками інформації;

* орієнтація на критерій ефекту і ринкової корисності, пов'язаної з реалізацією поставок, та критерій раціоналізації структури витрат;

* виокремлення сфери і структури предмета логістичної діяльності.

Зауважимо, що нами в попередньому виданні книги подано таке загальне визначення: логістика - не наука про оптимальне управління матеріальними, інформаційними та фінансовими потоками в економічних адаптивних системах із синергічними зв'язками [17]. Визначення враховує такі істотні елементи: по-перше, термінологічне тлумачення “заземлене” до певної системи, відповідно обмеженої, хоч і відкритої, але здатної адаптуватися до порушень в зовнішньому середовищі; по-друге, на основі теорії логістики чи без неї функціонально - це завжди управління в функціях планування, керування, контролювання, регулювання тощо; по-третє, ґрунтується на ефекті синергічного зв'язку.

Суть його полягає в тому, що система з синергічними зв'язками (а в економіці вона для того і створюється штучно) забезпечує приріст загального ефекту кооперованих дій елементів системи до величини більшої, ніж сума ефектів тих самих елементів, що діють незалежно.

Отже, за Блайком сучасна логістика трактується розмаїттям дефініцій, таких як [43, с. 20]:

* засади, концепція мислення і діяльність (ідея, критерій управління);

* інтегровані система і процес прийняття рішень, пов'язаних з управлінням фізичним обігом товарів і інформації;

* скоординована, інтегрована функція підприємства;

* комплекс інтегрованих інструментів, методів управління і діяльності;

* концепція створення і доставляння нової вартості і ринкової корисності для клієнта у процесі постачання товарів;

* діяльність, зорієнтована на раціональне використання і створення потенціалу ефективності та зростання конкурентности;

* концепція стимулювання реалізації цілей підприємства (маркетингу);

* концепція і функція організації (реорганізації) підприємства.

Отже, узагальнюючи викладене, можна стверджувати про існування трьох підходів до визначення поняття “логістика”. Перший (перша дефініція логістики) орієнтує на переміщення - дії, завдяки яким відбувається планування, керування, реалізація, контролювання та регулювання просторово-часової трансформації товарів і пов'язані з цим кількісно-асортиментно-якісні зміни, маніпуляційні зміни та зміни в логістичному сервісі. Така дефініція наближає вимоги до логістики за формулою “7R”: відповідний продукт (кількості і якості) у відповідному стані, у відповідному часі та у відповідному місці відповідному клієнту за мінімальних витрат.

Другий підхід (друга дефініція логістики) передбачає орієнтацію на цикл споживання виробу. Міжнародне логістичне товариство “Society of Logistics Engineers” (SOLE) дає таке визначення “логістики”: логістика - допоміжне управління плануванням, контролюванням і регулюванням, яке в період споживання продукту гарантує ефективне використання засобів та адекватне ефективності логістичних елементів під час усіх фаз періоду споживання (ініціювання, планування, реалізації, експлуатації та ліквідації).

Третій підхід (третя дефініція логістики) орієнтує на послуги: логістика - процес координації нематеріальних дій, до яких слід вдатися для ефективного надання послуг щодо витрат і згідно з вимогами клієнта. Багатогранність дефініцій логістики зумовлена розвитком і збагаченням її концепції.

Концепція та завдання логістики

Вихідним пунктом для формулювання та вирішення проблем логістики на сучасному етапі є питання ринкових вимог, стратегії і структури виробництва. Головні аспекти матеріально-технічного постачання та збуту є об'єктами підвищеної зацікавленості дослідників. Причиною цього є дедалі більша конкуренція з боку країн Південно-Східної Азії, особливо Японії, а також США, де відновилась увага до виробничої діяльності підприємств. Здебільшого попереднє виробництво, не беручи до уваги факторів попиту (що? де? коли? в якій формі? з якими характеристиками?), могло існувати тільки тому, що працювало на стабільний ринок.

Однак сучасна ринкова кон'юнктура свідчить про такі зміни: зниження стабільності ринків; прагнення до диференціації продукції на пізнішій стадії виробництва; прагнення до виробництва найрізноманітніших товарів на основі максимально однотипних складових частин; використання вигод масового виробництва не на стадії складання, а на стадії виготовлення комплектувальних виробів; прагнення до максимального задоволення потреб клієнта на стадії вибору товару для виробництва. Все це вимагає гнучкості виробництва на цеховому рівні, що досягається як розширенням можливостей переналагоджування обладнання, так і завдяки використанню методів організації виробництва для мінімізації запасів - системи “точно, своєчасно”, системи Канбан.

Загалом відбувається зміна пріоритетів між різними видами господарської діяльності на користь управління матеріальними потоками. На практиці це також означає зміщення акцентів у бік формування необхідної інформації чи відповідної організації виробництва на противагу дорогим резервним запасам. Викладені ці та інші такі зміни пріоритетів, що супроводжуються позитивними наслідками, певною мірою мусять завдячувати таким потенційним можливостям логістики [43, с. 41-42]:

* логістика сприяє ринковій орієнтації підприємства, зорієнтовує на пропозицію споживачам оптимального сервісу, сприяє еластичності і здатності адаптуватися до змін на ринку;

* логістика зорієнтована на стимулювання продажу і сервісу при одночасній раціоналізації структури повних витрат, усвідомлюючи значення відношення “витрати-користь” у всіх сферах підприємства;

* логістика зорієнтована на використання синергічних зв'язків і ефектів у цілій структурі логістичної системи;

* логістика уможливлює розв'язання проблем, що виникають у місцях стиків потоків товарів і інформації з іншими функціональними сферами підприємства (маркетингом, виробництвом, фінансами, працею тощо);

* логістика уможливлює та стимулює тенденції до інтеграції та ієрархізації цілей підприємства та у зв'язках із партнерами;

* логістика зорієнтована на раціоналізацію організаційної системи підприємства і загального потоку матеріалів і товарів;

* логістика стимулює зростання загальної ефективності господарювання.

За останні роки європейська індустрія досить сильно піддається впливові нових філософій і концепцій, які здебільшого започатковуються і розвиваються на японських підприємствах. Серед них особливе місце посідає концепція гнучкого виробництва, яка характеризується:

* максимальною децентралізацією завдань і прямою відповідальністю працівників;

* підвищенням якості продукції;

* використанням освоєного ступеня автоматизації;

* оволодінням достатнім комунікаційним та інформаційним досвідом.

Аналіз слабких сторін систем логістики свідчить про те, що причини більшості проблем залежать від поведінки працівників, а саме:

* значна складність процесів, яка не може бути достатньо освоєна працівником;

* погані інформаційні зв'язки між окремими підрозділами і підприємствами, коли є зайва інформація;

* недостатня дисципліна в ланцюзі логістики у разі використання системи оброблення даних;

* недостатня кваліфікація персоналу;

* відсутність інформації про наслідки помилкової поведінки працівників;

* недостатня мотивація для співпраці між окремими підрозділами.

Така проблематика спричиняє, з одного боку, тенденцію до простих, нерозгалужених організаційних форм і систем, а, з іншого, - вказує на те, що не існує жодних патентованих рецептів і стандартних рішень. Тому під час формування концепції логістики повинні враховуватися специфічні особливості виробництв чи підприємств. В аспекті викладеного варто звернути уваги на окреслені Блайком засади сучасної концепції логістики [43, с. 35-36]:

* логістика - концепція планування, керування, організування і контролювання фізичного обігу товарів та їх інформаційних обумовленостей, яка вимагає системного підходу;

* товарні і інформаційні потоки створюють системи, які можна структурувати на різні джерела, фази, підсистеми тощо;

* концепція логістики ґрунтується на співзалежних, тісних зв'язках у функціональному, структурному та інституціональному аспектах у процесі фізичного обігу товарів;

* інтеграція реальних компонентів логістики (транспорт, складування, формування запасів, пакування, дії з обслуговування клієнтів тощо) відображається у створенні інтегрованих організаційних і інформаційно-регулювальних систем, що забезпечують і стимулюють реалізацію поставлених цілей;

* логістика становить орієнтацію ефективності в системному розумінні, спираючись на комплексний аналіз та формування рівня і структури витрат, розглядаючи як центральний елемент відповідність рівня і якості надаваних послуг (швидкість, терміновість реалізації замовлення тощо);

* логістика є джерелом формування нових потенціалів і здатності створення вартості і користі, забезпечуючи довготермінове зростання ефективності і успіху підприємства (стратегічний ефект логістики);

* логістична концепція ґрунтується на реаліях ринку, оскільки база будь-яких дій чи рішень у сфері логістики повинна забезпечити орієнтацію на вимоги ринку та можливості його розвитку;

* логістика становить “потенціал” і стратегічний інструмент маркетингу, формуючи компонент ринкової стратегії підприємства та детермінуючи його ефективність;

* інтегровані логістичні структури мають динамічний характер, що забезпечує здатність пристосування підприємств до змін на ринку чи змін в економічних, організаційних і технічних умовах господарювання;

* активний і інтеграційний аспект логістики проявляється в її координаційній функції, проникаючи в базові класичні сфери діяльності підприємства і в процес господарювання (координація стиків функцій і логістичних дій з іншими функціями підприємства);

* логістика зорієнтована на використання синергічних зв'язків та ефектів.

Основна проблематика у взаємозв'язках із партнерами зумовлена необхідністю:

* постачання за вимогою;

* діяльності за принципом “точно, своєчасно”;

* забезпечення бездоганної якості;

* забезпечення належної товарної форми з точки зору логістичної придатності;

* оптимізації глибини і сегментування виробництва.

Однак закономірне зростання комплексності організаційної та інформаційної структур змушує підприємства підвищувати внутрішню гнучкість функціонування для оптимізації логістичних процесів. Але досить часто очікувані результати не досягаються, що пояснюється постійним зростанням комплексності виробничих процесів і збільшенням кількості проміжних управлінських ланок. Для подолання цих негативних явищ були розроблені функціонально орієнтовані форми організації, в якій людина поряд із машинами виконувала роль функціонального елемента.

Щоб уникнути негативного впливу, пов'язаного з недоліками таких систем, створюються відповідні гарантії у всіх можливих формах щодо кожного функціонального елемента. Ці гарантії можуть полягати у додаткових запасах матеріалів, у невикористанні потужностей та виробничого персоналу. Недостатність вчасної інформації також компенсується створенням відповідних матеріалізованих гарантій.

З огляду на викладене, вибираючи концепцію логістики, варто чітко визначити цілі організації логістики, зокрема:

* інтегрований огляд загального ланцюга логістики;

* висока маневреність наявних ресурсів;

* формування всебічно обізнаних спеціалістів;

* створення диференційної оплати праці та забезпечення заохочень;

* скорочення виробничих циклів через системну оптимізацію процесів;

* попереджувальні заходи проти неякісного виробництва;

* зменшення часу простоїв, упровадження, налагодження, підготовки виробництва;

* паралельність матеріальних та інформаційних потоків;

* зменшення комплексності процесів;

* зменшення числа проміжних управлінських ланок;

* оптимізація технології та техніки складування, транспортування, пакування;

* управління загальними логістичними витратами для їх мінімізації;

* впровадження інтегрованого логістико-маркетингу та логістико-менеджменту;

* впровадження системи логістичного сервісу.

Досягнення кінцевих цілей логістики, таких як мінімізація загальних витрат, прискорення матеріального потоку, мінімізація загального рівня запасів, оптимізація рівня обслуговування споживача, істотно залежить від повноти реалізації принципів сучасної концепції логістики [43, с. 60]:

* необхідною є інтеграція між операційними, стратегічними і нормативними рішеннями у сфері логістики та в цілій системі управління підприємством;

* всі аспекти логістичних процесів повинні бути зв'язані безпосередньо з іншими функціональними сферами підприємства;

* усі функції і дії логістики повинні бути організовані в організаційних одиницях, локалізовані у відповідних щаблях ієрархії у структурі організації;

* логістика повинна бути базовим критерієм і орієнтацією інтегрованого управління підприємством;

* підприємства повинні турбуватися про тісне партнерство з іншими учасниками ланцюга поставок;

* концепція логістики мусить ґрунтуватися на реаліях ринку і пристосовуватися до змін в оточенні;

* реалізація оптимального рівня обслуговування обумовлює досягнення відповідної рентабельності і конкурентних переваг на ринку;

* підприємства повинні впроваджувати комплексні і “прозорі” показники як підстави для прийняття рішень та оцінки ефективності в системі логістики;

* пристосована до вимог логістики кадрова політика повинна становити істотний чинник досягнення певних логістичних ефектів.

На думку автора, найповніше концепція логістики розкрита Пфолєм дослідженням п'яти базових характеристик концепцій логістики:

* мислення, зорієнтованого на вартість і користь;

* мислення системними категоріями;

* мислення категорією загальних (повних) витрат;

* мислення категоріями обслуговування;

* мислення категоріями ефективності [62].

Ідентифікація місця логістики у формуванні вартості (корисності) товару чи послуги для клієнта унаочнює першу важливу характеристику концепції логістики (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Формування вартості для клієнта

Друга характеристика ґрунтується на мисленні системними категоріями, що означає усунення предметно-функціональних “швів” у межах певної системи. Такий підхід не призводить до прийняття субоптимальних рішень, а навпаки, - гарантує безумовне врахування взаємозалежності засобів і процесів у логістичних системах.

Конкретизація мислення системними категоріями породжує ще дві ознаки концепції логістики - мислення категоріями загальних витрат та категоріями обслуговування. їх зв'язок ілюструє рис. 1.2.

Із рис. 1.2 видно, що вхід системи подає загальні логістичні витрати як суму витрат замовлення, транспортних, складських, пакувальних, інформаційних, витрат запасів, обслуговування, яка, як правило, не є безконфліктною.

Рис. 1.2. Характеристики концепції логістики

Розглянемо приклад, характерний для діяльності багатьох підприємств у ринковій економіці. Якщо є великі матеріальні запаси, то це дозволяє скоротити час для прийняття рішення про збільшення виробництва. Це водночас означає зайві витрати на утримання надлишкових запасів матеріалів і складових частин.

З іншого боку, утримання малих запасів матеріальних цінностей може спричинити вищі питомі транспортні витрати у постачанні. Тобто конфлікт цілей породжує адекватний конфлікт витрат, а це зумовлює необхідність мінімізації загальних витрат. Аналогічні цільові конфлікти можна знайти у виробничій логістиці стосовно глибини, серійності виробництва, у збутовій, транспортній логістиці. їх усунення вимагає прийняття оптимального рішення, яке дасть змогу виконати операцію з мінімальними витратами грошей або часу.

Вихід поданої на рис. 1.2 системи ідентифікує логістичне обслуговування - поставка клієнту відповідного товару у відповідному стані у відповідне місце у відповідний час.

І, нарешті, п'ята характеристика концепції логістики є похідною від двох останніх: відношення виходу системи “логістичні послуги” до входу в систему “логістичні витрати” ідентифікує продуктивність логістичної системи. У широкому розумінні, оперуючи і якісними показниками, можна говорити про ефективність логістичних систем як функцію рівня прибутку від рівня логістичного обслуговування.

Досягнення, пов'язані з реалізацією проектів логістики останніх років, підтверджують дедалі більшу взаємозалежність виробництва і логістики. Виробництво вимагає інтенсивного впровадження логістики, оскільки її необхідність тут розглядається не тільки з суто технічного чи економіко-організаційного поглядів, але й з урахуванням соціальної сфери.

Размещено на Allbest.ru