11

Размещено на http://www.allbest.ru/

Криворізький національний університет, м. Кривий Ріг

Маркетинг та менеджмент інвестиційно-інноваційних проектів у контексті логістичної стратегії просування продукції залізорудних підприємств

Є.В. Афанасьєв,

доктор економічних наук, професор, професор кафедри менеджменту і адміністрування,

м. Кривий Ріг

В статті проаналізовано стан використання мінерально-сировинної бази національного господарства у контексті економічної оцінки інноватизації залізорудного виробництва. Показано, що основними причинами зниження виробництва та реалізації залізорудної продукції національного господарства на сьогодні, в першу чергу є: виснаження родовищ, унаслідок чого деякі з них стали нерентабельними для подальшої розробки; нестача енергоресурсів; недостатні інвестиційні можливості для модернізації застарілих або впровадження нових енергозберігаючих технологій; підвищення вимог щодо охорони навколишнього середовища тощо. Виокремлено маркетинговий аспект проблеми реалізації інвестиційно-інноваційних проектів у контексті логістичної стратегії просування продукції залізорудних підприємств. Зазначено, що в умовах стагнації світових ринків залізорудної продукції, падіння попиту і зниження світових цін на залізорудну сировину, перевиробництва у багатьох металургійних регіонах світу основою маркетингової стратегії залізорудної галузі добувної промисловості України повинна стати стратегія активізації інноваційного розвитку на основі енергозберігаючих технологій. Щодо подальшого розвитку методології маркетингу та менеджменту інвестиційно-інноваційних проектів запропоновано в комплексі розглядати дві групи показників оцінки інвестиційно-інноваційного проекту: ключові, традиційні показники оцінки і реалізації інвестиційно-інноваційного проекту та показники оперативно-стратегічного моніторингу інвестиційно-інноваційного проекту (беззбитковість, маржинальний дохід, запас фінансової міцності, операційний важіль). За умови прийнятних значень показників оперативно-стратегічного моніторингу реалізації інвестиційно-інноваційного проекту надається його узагальнена оцінка.

Ключові слова: інвестиційно-інноваційний проект, логістична стратегія, маркетинговий аспект, залізорудне підприємство, залізорудна продукція, просування продукції.

залізорудний продукція реалізація маркетинговий

Постановка проблеми. Сформовані в Україні у результаті світових ринкових трансформацій економічні умови спонукають залізорудні гірничо-збагачувальні й інші підприємства з переробки мінеральних корисних копалин (фірми, акціонерні компанії і т. ін.) до забезпечення максимально можливого рівня експорту своєї продукції. При цьому, слабкою стороною експорту, що забезпечується мінерально-сировинною базою національного господарства є низький рівень переробки залізних руд у кінцеву, конкурентоспроможну продукцію металургії як для внутрішнього, так світового ринку. Наслідком зазначеного є втрата національним господарством значної частини валютних надходжень у державну казну від зовнішньоекономічної діяльності.

Стратегічною вадою здійснення експортних операцій із залізорудною продукцією можна вважати її реалізацію за цінами, що є нижчими від цін світового ринку. Основною причиною цього негативного становища національних виробників залізорудної продукції є чисельні конкуренти на зовнішньому ринку металопродукції - постачальників залізорудної сировини. Зазначене послаблює позиції України як експортно-орієнтованої держави, оскільки прагнення реалізувати товарну продукцію за вільно конвертованою валютою, недалекоглядність топ-менеджерів гірничо-металургійного комплексу щодо результатів комерційної діяльності, в контексті інтересів прогресивного розвитку національного господарства, призводять до необґрунтовано низького рівня цін на продукцію підприємства і, як наслідок, невиправданої втрати його прибутковості.

З огляду на зазначене, актуальність доцільності подальших теоретичних досліджень та розробок щодо впровадження і реалізації інвестиційно-інноваційних проектів у контексті логістичної стратегії просування продукції залізорудних підприємств визначається станом торговельно-економічних відносин залізорудних підприємств, що в останні роки здійснювали виробничо-господарську діяльність в умовах погіршення кон'юнктури як на внутрішньому, так і зовнішньому ринку залізорудної продукції, взаємних неплатежів, посилення інфляційних процесів і падіння рівня виробництва.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Тенденціям та перспективам розвитку залізорудної галузі добувної промисловості України в контексті використання мінерально-сировинної бази національного господарства та економічній оцінці інноватизації залізорудного виробництва приділено достатньо багато уваги в працях вітчизняних фахівців-економістів, зокрема, де прогнозуються непривабливі сценарії для українських підприємств-виробників залізорудної продукції на світовому ринку. При цьому, велика увага приділяється належному забезпеченню потреб національної економіки в мінерально-сировинних ресурсах та ефективному їх використанню [1; 2, с.92; 3; 4, с.188-191; 5, с.4]. Зазначене, безумовно, може негативно вплинути на рівень макроекономічної стабільності країни з причини зменшення валютних надходжень у казну держави [6].

Метою статті є вдосконалення методології маркетингу та менеджменту інвестиційно-інноваційних проектів у контексті логістичної стратегії просування продукції залізорудних підприємств.

Завданням статті є формування прикладного науково-методичного інструментарію оцінки ефективності реалізації інвестиційно-інноваційних проектів залізорудних підприємств в умовах динамічних змін кон'юнктури внутрішнього і зовнішнього ринків залізорудної продукції.

Виклад основного матеріалу. До основних причин зниження виробництва та реалізації залізорудної продукції національного господарства на сьогодні, в першу чергу є: виснаження родовищ, унаслідок чого деякі з них стали нерентабельними для подальшої розробки; нестача енергоресурсів; недостатні інвестиційні можливості для модернізації застарілих або впровадження нових енергозберігаючих технологій; підвищення вимог щодо охорони навколишнього середовища тощо. Внаслідок несприятливого впливу зазначених й інших чинників можна прогнозувати подальші обвали експорту підприємств залізорудної галузі добувної промисловості України. Проте, слід зазначити, що однією з основних складових експорту національного господарства є чорні метали і руди. При цьому, в імпорті України, в основному, на виробництво мінерально-сировинної продукції припадає значна доля паливно-енергетичних ресурсів і, як на нашу думку, що стосується використання національних енергоресурсів, у зв'язку зі слабко розвинутими технологіями їх переробки, імпорт, може бути притаманний ще тривалий час у структурі виробничих процесів гірничо-збагачувальних підприємств.

Разом з тим, у 2016 році на українському ринку вдалося переламати негативну тенденцію 2014-2015 рр. попиту на ЗРС з боку металургійних підприємств. Попит на залізорудну сировину на українському ринку покривається переважно за рахунок внутрішніх поставок національних гірничодобувних компаній. У 2016 році рівень поставок внутрішніх виробників ЗРС на металургійні підприємства країни виріс на 2,9 млн тон, а показник імпорту - знизився на 0,9 млн тон. За результатами "Укрпромзовнішекспертизи" в 2016 році на динаміку ринку ЗРС України в першу чергу вплинули низькі ціни в першій половині року. Українські виробники при низьких цінах навмисно знижували обсяги виробництва і поставки на найбільш віддалений ринок Китаю, вважаючи за краще нарощування відвантаження всередині країни. На стрімке зростання цін у другій половині року українські виробники ЗРС не змогли швидко відреагувати збільшенням обсягів виробництва та експорту в силу технологічних і сезонних причин [3].

У цьому зв'язку, як на нашу думку, ще не достатньо приділяється уваги дослідженню процесів формування та вдосконалення інвестиційно-інноваційного розвитку залізорудних підприємств, коли не враховуються такі ключові маркетингові аспекти, як поглиблення товарної спеціалізації щодо оновлення виробництва в контексті підвищення якості та конкурентоспроможності продукції, потенціал збуту, імідж підприємства на галузевому рівні та світових ринках, експортні можливості тощо [7, с.311-314; 8, с.306-311; 9, с.300-303].

Виходячи із зазначеного, можна стверджувати, що маркетинговий аспект проблеми реалізації інвестиційно-інноваційних проектів у контексті логістичної стратегії просування продукції залізорудних підприємств полягає у такому: в умовах стагнації світових ринків залізорудної продукції, падіння попиту і зниження світових цін на залізорудну сировину, перевиробництва у багатьох металургійних регіонах світу основою маркетингової стратегії залізорудної галузі добувної промисловості України повинна стати стратегія активізації інноваційного розвитку на основі енергозберігаючих технологій.

Враховуючи сучасні тенденції розвитку міжнародних економічних взаємовідносин на світовому ринку залізорудної продукції оцінювати становище і динаміку економічної системи окремих підприємств залізорудної галузі, управляти, приймати рішення у їх фінансово-економічній сфері доводиться за умов невизначеності, конфлікту, дії дестабілізуючих чинників та зумовленого ними ризику. При цьому, щодо подальшого розвитку методології маркетингу та менеджменту інвестиційно-інноваційних проектів у контексті логістичної стратегії просування продукції залізорудних підприємств, на нашу думку, необхідно в комплексі розглядати дві групи показників оцінки інвестиційно-інноваційного проекту (рис.1):

1. Ключові показники інвестиційно-інноваційного проекту:

чистий дисконтований дохід (NPV);

внутрішня норма дохідності (IRR);

потреба в додатковому фінансуванні (зокрема, бюджетному);

індекси дохідності витрат та інвестицій (KP);

строк окупності інноваційного проекту (PBP).

2. Показники оперативно-стратегічного моніторингу інвестиційно-інноваційного проекту:

оцінка беззбитковості (Р_В):

а) у натуральному виразі;

б) у вартісному виразі;

маржинальний дохід (MR);

запас фінансової міцності (ЗФМ);

операційний важіль (OL).

На першому етапі до розгляду приймаються значення ключових показників інвестиційно-інноваційного проекту. За умови отримання негативного значення хоча б одного з показників першої групи - проект відхиляється. Для випадку, коли отримано позитивні значення всіх ключових показників інвестиційно-інноваційного проекту наступним етапом здійснюється оцінка показників оперативно-стратегічного моніторингу реалізації проекту з урахуванням можливих коливань ціни та постійних і змінних витрат (рис. 2).

Рис. 1. Концептуальна схема оцінки ефективності реалізації інвестиційно-інноваційних проектів

Рис. 2. Формалізована схема аналізу показників оперативно-стратегічного моніторингу інвестиційно-інноваційного проекту:

FC - постійні витрати, грош. од.; VC - змінні витрати, грош. од.;

Q - обсяг реалізації продукції у натуральному вираженні;

Р - ціна реалізації одиниці продукції, грош. од.; P_B - точка беззбитковості у вартісному виразі, грош. одн.;

TR - чистий дохід від реалізації, грош. од.;

PR - операційний прибуток, (або просто прибуток) до сплати відсотків та оподаткування, грош. од.;

Q_min - точка беззбитковості у натуральному виразі, од. продукції.;

ЗФМ - запас фінансової міцності, часта од. (відсотки); OL - операційний важіль, часта од. (відсотки).

При цьому, кількість варіантів характеристик реалізації проекту (), які є наслідком негативних змін зазначених показників, визначається за формулою [10, с.22-23]:

,

де - кількість показників, які можуть мати тенденцію до погіршення їх якісних значень; ; - комбінації (сполучення) із елементів по , які відрізняються хоча б одним елементом.

За умови прийнятних значень показників оперативно-стратегічного моніторингу реалізації інвестиційно-інноваційного проекту надається його узагальнена оцінка.

Висновки та перспективи подальших розвідок у даному напрямку. Процес управління інвестиційно-інноваційними проектами у контексті логістичної стратегії просування продукції залізорудних підприємств необхідно здійснювати на основі комплексної оцінки його ключових показників і оперативно-стратегічного моніторингу запасу фінансової міцності та величини операційного важеля, як показника рівнем підприємницького ризику.

Зазначене пояснюється тим, що запас фінансової міцності є одним із показників, які підприємство повинно враховувати при формуванні своєї стратегії, а величина операційного важеля характеризує рівень підприємницького ризику. При цьому, якщо підприємство має "достатній" запас фінансової міцності, то його стратегією економічного розвитку може бути передбачено залучення коштів для інвестування у виробництво, кадри, освоєння нових ринків і видів продукції, інші види діяльності, цінні папери і т.д. Якщо ж підприємство має "незначний" запас фінансової міцності, то його стратегія передбачати жорсткий контроль за витратами та економічно обґрунтовану оптимізацією його діяльності. Для такого підприємства не бажано займатися інвестиційними проектами, але, якщо це необхідно, потрібно ретельно оцінювати останні з точки зору їх окупності (позитивності грошового потоку), тому що у такому випадку підприємство йде на певний ризик - обсяг його продажів є занадто близьким до рівня беззбитковості.

Оскільки величина операційного важеля пов'язана з рівнем підприємницького ризику при вирішенні завдань щодо управління інвестиційно-інноваційними проектами у контексті логістичної стратегії просування продукції залізорудних підприємств необхідно враховувати таке: прагнути до збільшення обсягу продажів, якщо продукт має високий рівень операційного важеля і якщо є ринкові можливості для збільшення обсягу продажів; при високому рівні операційного важеля необхідно пам'ятати, що це положення досить нестійке і ризиковане, оскільки коливання обсягу продажів може привести як до збільшення прибутку, так і до збитків.

Список використаних джерел