Основні підходи до процесу управління ризиком при кризі на підприємстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Основні підходи до процесу управління ризиком при кризі на підприємстві

Будь-яка діяльність вимагає паралельно з іншими заходами проведення аналізу, оцінки ризику та прийняття рішення щодо ступеня ризику та його розв'язання, питання про допустимість ризику, яким може бути обтяжена ця діяльність.

Розсудливий менеджер завжди признає функціональну істину, що сама природа економічної діяльності та людини пов'язана з чинниками випадковості, розпливчатості, неповноти інформації (невизначеності), тобто з ризиком. Він змушений визначати практичні шляхи (способи) зниження загрози збитків (банкрутства), що пов'язана з певними ризиками, обирати найбільш ефективний спосіб дій, що забезпечить прийнятний ступінь ризику. Щодо конкретних заходів боротьби з ризиком збитків, то важливе значення має розробка ряду альтернативних варіантів плану (проекту). Це дає змогу вибрати найкращий з них, застосовуючи економі-ко-математичні методи.

Лі Яккока згадує, як його шеф у "Форд моторс компанії" Роберт Макнамара наголошував, що "ніколи не приймає серйозного рішення, не маючи за душею принаймні двох його варіантів. А коли йдеться про рішення, що пов'язане із сумою понад сто мільйонів доларів, то добре мати не менше як три варіанти".

Слід відмітити, що кожен суб'єкт управління (менеджер, управлінська команда) обирає конкретний спосіб управління ризиками залежно від специфіки діяльності, обраної маркетингової стратегії тощо.

Однак існують загальні підходи до процесу управління ризиком у менеджменті (рис. 3.4, 3.5).

Управління ризиком передбачає:

o використання всіх можливих (допустимих з моральної та правничої точок зору) засобів для того, щоб уникнути чи знизити ступінь ризику, що пов'язаний зі значними (катастрофічними) збитками;

o контроль ризику, коли немає можливості уникнути його цілком (якщо це суттєвий ризик), оптимізація ступеню ризику, чи максимально можливе зниження обсягів та ймовірності, можливих збитків;

o свідоме прийняття (збереження) чи навіть збільшення ступеня ризику у випадку, коли це має економічне підґрунтя та сенс.

Процес управління ризиком покликаний забезпечити відповідний механізм розв'язання проблеми ризику. Обираючи певний спосіб розв'язання проблем, пов'язаних з ризиком, яким обтяжена певна діяльність, менеджер повинен керуватися такими основними принципами:

o недоцільно ризикувати більшим заради меншого;

o недоцільно ризикувати більш, ніж це дозволяють власні кошти (капітал);

o необхідно заздалегідь піклуватися відносно можливих (ймовірних) наслідків ризику.

У ризиковій ситуації доцільно враховувати:

o Імовірність отримання бажаного результату;

o Імовірність настання небажаних наслідків в результаті вибору альтернативи управлінського рішення та його реалізації;

o Імовірність фактичного відхилення від поставлених цілей;

o Можливість оцінити наслідки управлінського впливу;

o Ступінь досягнення мети діяльності підприємства;

o Фактичні розміри відхилень від прогнозованого стану підприємства.

Ризик в управлінні може розглядатися як характеристика цілеспрямованої діяльності суб'єкта управління в умовах невизначеності, за яких існує імовірність відхилення від досягнення поставлених цілей.

Ризик в управлінні є засобом усунення системою менеджменту підприємства невизначеності, засобом практичного вирішення протиріччя при альтернативному розвитку протилежних тенденцій в конкретних умовах діяльності. Напрямки управління ризиком включають (рис. 3.6).



Рис. 3.4 Блок-схема процесу управління ризиком у підприємства



Рис. 3.5 Процес управління комерційним ризиком

Рис. 3.6 Напрямки управління ризиком

Концепція "управління ризиком" включає такі позиції:

o Виявлення наслідків діяльності суб'єктів ринку в ситуації ризику;

o Вміння реагувати на можливі негативні наслідки ризикових рішень;

o Розробка та здійснення заходів, за допомогою яких можуть бути нейтралізовані та/або компенсовані імовірні негативні результати ризику.

Ризикова ситуація у діяльності менеджера визначається сукупністю різноманітних обставин та умов, що створюють певний стан в діяльності менеджера, коли відсутність однозначної результативності прийнятого та реалізованого управлінського рішення є обов'язковою (рис. 3.7). Зміст основних етапів оцінки рівня ризиків у підприємстві наведено на рис. 3.8.

Рис. 3.7 Умови виникнення ризику в управлінні

Рис. 3.8 Зміст основних етапів оцінки рівня ризиків у підприємстві

Підприємництва без ризику не буває. Найбільший прибуток, як правило, приносять ринкові операції з підвищеним ризиком.

Основна мета управління ризиком - зменшення фактичного відхилення від досягнення мети підприємства в результаті обрання ризикової альтернативи і недопущення втрат від ризику.

Приймати на себе ризик підприємця змушує невизначеність господарської ситуації, невідомість умов політичної й економічної обстановки і перспектив зміни цих умов. Чим більше невизначеність господарської ситуації при ухваленні рішення, тим вище і ступінь ризику.

Під неспроможністю (банкрутством) підприємства розуміється зв'язана з недостатністю активів у ліквідній формі нездатність юридичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності - задовольнити у встановлений для цього термін пред'явлення до нього, з боку кредиторів, вимоги і виконати зобов'язання перед бюджетом.

Банкрутства бажано уникати, але якщо воно неминуче, то його не варто боятися. Нерідко банкрутство є єдиним засобом спасти підприємство від остаточного занепаду, внести в справу свіжий струмінь нових ідей, яким не були місця при колишньому порядку.

Фінансова усталеність не зводиться тільки до платоспроможності. Для досягнення і підтримки фінансової стабільності важливі не стільки абсолютні розміри прибутку, скільки показники рентабельності.

Типові риси ризику в менеджменті представлені в табл. 3.3:

Таблиця 3.3

Типові риси ризику в менеджменті

Характеристики ризику	Зміст характеристик
суперечливість	*ризик зорієнтований на отримання значущих для суб'єкта ринку результатів, створює передумови для розвитку підприємництва, ділових та особистісних якостей менеджерів, сприяє пошуку нових рішень; *ризик виявляється у взаємодії об'єктивно існуючих ризикових дій та їх неадекватній суб'єктивній оцінці з боку менеджерів, що може призводити до негативних результатів;
альтернативність	*ризик повинен відповідати значущості мети для якої він обраний (при цьому мета не може бути досягнута іншими, не ризикованими діями); *ризик не повинен переходити до навмисного отримання збитків; *об'єктом ризику не повинні бути фактори, які будуть впливати на життєздатність підприємства, працівників; *ризик не повинен бути джерелом протиріччя між діяльністю підприємства та нормативно-правовою базою країни;
правомірність	*ризик повинен відповідати значущості мети для якої він обраний (при цьому мета не може бути досягнута іншими, не ризикованими діями); *ризик не повинен переходити до навмисного отримання збитків; *об'єктом ризику не повинні бути фактори, які будуть впливати на життєздатність підприємства, працівників; *ризик не повинен бути джерелом протиріччя між діяльністю підприємства та нормативно-правовою базою країни;
невизначеність	*відображення об'єктивності ризику в правлінській діяльності, коли система управління функціонує в умовах, що не можуть бути визначені повністю.

криза банкрутство управління ризик

Характерні причини фінансової кризи підприємства і банкрутства:

o скорочення попиту,

o утрата керованості фірмою,

o зниження обсягів діяльності.

o високі витрати обігу і виробництва (шлях до їхнього скорочення - усунення втрат від нераціонального використання робочого часу, плинності кадрів, скорочення управлінських ресурсів, продаж і ліквідація збиткових виробництв тощо).

o політична нестабільність заважає налагодженню усталених партнерських зв'язків (у т.ч. з інофірмами).

o надмірна інфляція, що відбувається на Україні.

o конфлікти у вищому керівництві підприємства,

o трудові конфліктів,

o втрата найбільш потужних клієнтів.

Тривожні ознаки, що вказують на можливе погіршення становища підприємства:

o підвищення відносної частки дебіторської заборгованості підприємства,

o заборгованості перед службовцями фірми,

o негативні дані про матеріальні запаси (затоварення).

Модель поведінки системи управління в умовах ризику наведена на блок-схемі (рис. 3.9):

Рис. 3.9 Блок-схема моделі поведінки системи управління в умовах ризику

Критерії ризикозахищеності підприємства подані на рис. 3.10.

Рис. 3.10 Критерії ризикозахищеності підприємства

Сформулюємо питання для аналізу й оцінки ризиків:

1. З якими типами ризиків пов'язаний ваш бізнес?

2. Які ризики найбільш критичні у вашому бізнесі?

3. Які типи ризиків найбільш вірогідні?

4. Які джерела ризиків та причини їх виникнення?

5. Коли найбільш ймовірно настання несприятливих подій?

6. Які плануються заходи профілактики та усунення несприятливих подій (обставин)?

7. Ваша можлива реакція на негативні наслідки.

8. Засоби мінімізації втрат від несприятливих подій.

9. Як ви збираєтесь страхувати свій бізнес? Скільки коштів це вимагатиме?

10. Де зосереджені основні джерела ризику?

11. Які імовірності нанесення тих або інших збитків, зв'язаних з окремими джерелами ризику?

12. На скільки великі збитки, якщо реалізується гірший сценарій?

13. На скільки ці збитки порівнянні з витратами на реалізацію проекту підприємницької діяльності?

14. Які дії дозволять знизити ризик або зовсім уникнути його?

У ризиковій ситуації доцільно враховувати:

o Імовірність отримання бажаного результату;

o Імовірність настання небажаних наслідків в результаті вибору альтернативи управлінського рішення та його реалізації;

o Імовірність фактичного відхилення від поставлених цілей;

o Можливість оцінити наслідки управлінського впливу;

o Ступінь досягнення мети діяльності підприємства;

o Фактичні розміри відхилень від прогнозованого стану підприємства.

Будь-яке управлінське рішення ґрунтується на інформації. За характером наявної інформації ризики можна розділити на:

o ті, що зустрічаються часто;

o передбачені ризики;

o непередбачені ризики. Типові (передбачувані) ризики

o невиконання робіт до наміченого терміна,

o ризики одержання штрафів,

o утрати частини матеріальних ресурсів у наслідку розкрадань.

o ризики невиконання договорів на постачання сировини, матеріалів;

o ризик зниження трудового потенціалу внаслідок звільнення співробітників.

Непередбачувані ризики - потенційні загрози нанесення збитку, щодо яких не можна спрогнозувати ні час настання, ні ймовірні масштаби наслідків, зв'язані з їхньою можливою реалізацією. Ці ризики, зв'язані з такими подіями, як зміни в політичної обстановки, зміни в банківській та грошово-кредитній політиці.

Залежно від наслідків ризикових подій можна виділити п'ять зон ризику підприємницької діяльності, межами яких є максимальний обсяг втрат, до яких вони можуть призвести. Характеристика меж та наслідків кожної зони ризику наведена у табл. 3.3.

Таблиця 3.3

Характеристика зон ризику підприємницької діяльності

Назва зони ризику	1. Безризикова зона підприємництва	2. Зона припустимого ризику	3. Зона критичного ризику	4. Зона не припустимого ризику	5. Зона катастрофічного ризику
Можливі фінансові втрати	Не очікуються	В обсязі планового прибутку	В обсязі планових доходів	В обсязі власного капіталу	В розмірах більших за власний капітал

Перелік основних видів втрат у підприємницькій діяльності:

o Матеріальні втрати, що виявляються в непередбачених додаткових витратах або прямих втратах устаткування, майна, продукції, сировини і так далі.

o Трудові втрати, що являють собою втрати робочого часу, викликані випадковими, непередбаченими обставинами (простої).

o Фінансові втрати - це прямий грошовий збиток. Це можуть бути непередбачені платежі, виплати штрафів, утрати коштів, недоотримання або не повне одержання грошей із передбачених джерел, при неповерненні боргів, грошовий збиток у зв'язку з інфляцією, зміна валютного курсу гривні тощо.

o Втрати часу існують тоді, коли процес підприємницької діяльності йде повільніше, ніж було намічено.

o Спеціальні види втрат мають місце у вигляді нанесення збитку здоров'ю і життю людей, навколишньому середовищу, престижу (іміджу) підприємства тощо.

o Втрати в комерційному підприємництві, пов'язані зі зміною закупівельної ціни товару.

o Втрати в процесі обігу (транспортування, збереження) або втрати якості, споживчої цінності товару, що призводять до зниження її вартості.

o Непередбачені мита, відрахування, штрафи.

o Додаткові витрати.

o Зниження ціни, по якій реалізується товар у порівнянні з проектної.

o Обмеження об'єму реалізації, обумовлене падінням попиту або потреби в товарі, витисненням його конкуруючими товарами.

o Ризик втрати частини активу підприємства внаслідок розкрадань може (бути знижений за рахунок установлення сигналізації на складах, поліпшення діючої системи контролю за збереженням матеріальних цінностей).

Основною ціллю управління ризиком у підприємстві є мінімізація пов'язаних з ним фінансових втрат та максимізація прибутку. Процес управління ризиком пов'язаний з оцінкою рівня окремих видів ризику, їх профілактикою та страхуванням.

Форми профілактики ризику:

1. Мінімізація ризиків - це сукупність дій, направлених на зниження ризику, шляхом його уникнення або попередження. При цьому слід відмітити, що уникнення ризику для менеджера нерідко означає відмову від прибутку, а це пов'язане з ризиком невикористаних можливостей.

2. Диверсифікація ризиків, дозволяє уникнути частини ризику при розподілі капіталу між різноманітними видами діяльності. Старе прислів'я "Не кладіть всі яйця в один кошик" вказує на те, як ще можна здійснювати менеджмент ризику. Диверсифікація означає, що два і більше напрямків діяльності комбінуються і поєднуються в пакеті, що становить "портфель" ризиків. Як правило, показників, що характеризують ризик такого портфеля, а отже, і ризик скомбінованого "портфеля", буде менше, ніж по кожному окремому напряму діяльності, що входить до такого "портфеля".

3. Лімітування ризиків. По тим видам господарської діяльності та господарських операцій, які можуть постійно виходить за встановлені межі допустимого ризику, цей ризик лімітується шляхом встановлення відповідних економічних і фінансових нормативів.

4. Отримання додаткової інформації є одним з їх найважливіших способів зниження ризику. Природно, що коли б у менеджера була більш повна інформація, він міг би зробити кращий прогноз та знизити ступінь ризику. Широко відома теза: "Рішення варте не більше того, чого коштує інформація, на базі якої воно прийняте". Це робить інформацію товаром за який потрібно платити гроші. Але вкладення капіталу в інформацію є виправданим.

Система профілактики ризиків хоча і знижує ймовірність їх виникнення, але не в змозі нейтралізувати всі пов'язані з ними негативні фінансові наслідки. Частково цю роль може взяти на себе внутрішнє страхування ризиків, що здійснюється в рамках самого торговельного підприємства.

Широке використання різноманітних форм профілактики та страхування ризиків дозволяє суттєво знизити розмір можливих фінансових втрат торговельного підприємства в умовах нестабільної економіки та частих змін кон'юнктури споживчого ринку.

Розглянемо характер ризиків, специфічних для діяльності підприємства, більш детально. Як вже було сказано вище, ризики підприємства класифікують за видами його операцій, виділяючи оперативний, фінансовий та інвестиційний ризики.

Операційний ризик підприємства пов'язаний з вірогідністю втрат у процесі діяльності.

Отже, класифікуємо підвиди операційного ризику.

1) на стадії закупівлі та доставки товарів:

o ризик невиконання зобов'язань, які обумовлені договорами на поставку товарів з боку постачальників підприємства (за обсягами, асортиментом, якістю, цінами, терміном поставки тощо);

o асортиментний ризик, що пов'язаний з можливими змінами в асортиментній структурі споживчого попиту на товар, внаслідок чого закуплений асортимент товарів залишиться нереалізованим;

o ризик непогашення дебіторської заборгованості постачальниками, пов'язаний з втратою грошових коштів підприємства, що були задіяні для проведення авансових платежів постачальникам підприємства відповідно до укладених угод;

o транспортний ризик, пов'язаний з можливим пошкодженням товарів або їх крадіжкою під час транспортування;

2) на стадії реалізації товарів:

o ціновий ризик (або ризик помилкової цінової політики), який призводить до нереалізації товарів або збільшення термінів їх реалізації у зв'язку з невірно визначеними цінами реалізації;

o ризик зберігання, який полягає у можливих втратах кількості та якості товарів підприємства під час їх зберігання;

o ризик продажу (реалізаційний ризик), пов'язаний з недоліками в організації продажу товарів та їх просуванні споживачам (форми, методи продажу, реклама товарів абощо);

o ризик персоналу (кадровий ризик), пов'язаний з недостатністю персоналу, його незадовільною роботою (невиходом на роботу, зниженням продуктивності праці) або зростанням вартості (вимогами щодо збільшення заробітної платні, поліпшенням умов праці та відпочинку, збільшенням соціальних виплат та гарантій);

o ризик матеріально-технічного забезпечення роботи підприємства, проявом якого можуть бути пошкодження обладнання та приміщень підприємства;

o ризик втрати товарів під час їх реалізації внаслідок крадіжок, вогню, води, стихійних явищ та інших небезпек;

3) на стадії отримання виручки за реалізовані товари:

o ризик платежу, пов'язаний з втратою частини виручки підприємства при розрахунках з покупцями (обрахунок касирів);

o інкасаційний ризик, пов'язаний з втратою торговельної виручки під час її інкасації (внаслідок протиправних дій);

o ризик невиконання дебіторських зобов'язань покупців під час реалізації товарів з відстрочкою платні (який призводить до порушення термінів та обсягів погашення дебіторської заборгованості).

4) притаманні господарській діяльності в цілому:

o ризик зміни цін на послуги сторонніх підприємств, наслідком якого є зростання обсягу поточних витрат підприємства у зв'язку зі зростанням транспортних тарифів, комунальних та експлуатаційних платежів, тарифів за електроенергію, телефон, оренду абощо;

o податковий ризик, пов'язаний з введенням нових або уточненням механізму сплати діючих податків та інших обов'язкових платежів, тощо.

Фінансові ризики підприємства пов'язані з проведенням операцій щодо формування та використання фінансових ресурсів. Склад фінансових ризиків:

1. Статутний ризик (або ризик формування статутного капіталу), який проявляє себе на стадії створення підприємства та первинного формування статутного капіталу, при необхідності подальшого збільшення статутного фонду в процесі діяльності підприємства (полягає в невиконанні зобов'язань щодо формування статутного фонду з боку його засновників (власників).

2. Ризик зменшення розмірів (втрати) власного капіталу, який обумовлює втрату частини власних фінансових ресурсів, що знаходяться у розпорядженні підприємства, внаслідок збиткової діяльності, неефективної структури розподілу чистого прибутку, надмірного відволікання коштів на споживання, виплату дивідендів тощо.

3. Кредитний ризик, пов'язаний з втратою або погіршенням умов зовнішнього фінансування, зниженням обсягу позикових ресурсів, які необхідні підприємству (при неможливості пролонгації попередньо отриманих кредитів та отримання нових).

4. Процентний ризик, що обумовлює збитки у зв'язку з обслуговуванням раніше взятих боргових зобов'язань в умовах покращення кон'юнктури фінансового ринку та зниження цін на позики.

5. Інфляційний ризик (ризик негативного впливу інфляції), що обумовлює неадекватне визначення фінансових результатів діяльності підприємства внаслідок утворення інфляційного прибутку та його оподаткування, інфляційне знецінення частини обігових активів підприємства (грошових коштів та дебіторської заборгованості).

6. Валютний ризик, що обумовлює часткову втрату обігових коштів підприємства в іноземній валюті, які використовуються як засіб платежу в зовнішньоекономічних операціях підприємства у зв'язку із сприятливою для підприємства зміною курсу валюти.

7. Ризик неплатоспроможності підприємства, тобто неможливості виконання платіжних зобов'язань підприємства з усіх видів його господарсько-фінансових операцій.

Балансова модель фінансової сталості:

де О - основні засоби та вкладення; З - запаси та витрати;

Г - грошові засоби, короткострокові фінансові вкладення, інші активи;

Д - джерела власних засобів;

СР - середньострокові, довгострокові позики та залучені кошти; КР - короткострокові позики;

КЗ - кредиторська заборгованість та позикові кошти. Проводячи інвестиційну діяльність, підприємство також стикається з проявом різноманітних ризиків.

Найсуттєвіші підвиди інвестиційного ризику

1. При здійсненні проектів реальних інвестицій - ризик невиконання зобов'язань контрагентами підприємства; ризик порушення термінів освоєння капітальних вкладень та закінчення проекту; ризик недостатності фінансування; ризик погіршення умов інвестування у разі законодавчих змін; ризик втрати інвестиційних ресурсів та неокупності інвестиційних витрат абощо.

3. При здійсненні проектів фінансових інвестицій - ризик банкрутства емітенту цінних паперів, що купуються, ризик зниження прибутковості діяльності емітенту, дивідендний ризик, ризик зміни кон'юнктури фондового ринку тощо.

Ризик невиконання зобов'язань містить у собі:

o збиток у зв'язку з несвоєчасністю оплати санкцій по договорам, укладеним страхувальником;

o збиток партнерам по окремих договорах у зв'язку із не виконанням своїх зобов'язань самим страхувальником.

Размещено на Allbest.ru

...