Застосування функцій "організація" в системі управління підприємством

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Організаційно-економічна характеристика підприємства

2. Машинно-технологічні станції створюються з метою

2.1 Мета МТП

2.2 Розрахунок програми ремонту машин в господарстві

2.3 Розподіл ремонтів машин по місцях використання

3. Підвищення ефективності використання наявних тракторів

3.1 Резерви підвищення ефективності використання машинно-тракторного парку

Висновки

Використані джерела інформації

Додаток

Вступ

Розвиток продуктивних сил людського суспільства супроводжувався поглибленням поділу праці, виділенням нових самостійних видів діяльності. Саме з цим процесом пов'язана поява управління як обов'язкового елемента доцільної організації колективної діяльності людей, а також технічних і технологічних систем. Управління має місце скрізь, де є потреба відповідним чином впливати на систему з метою його впорядкування чи переведення з одного стану в інший.

Під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів порушуються програма і робочий ритм діяльності бригади, ферми, механізованого загону чи іншого структурного підрозділу підприємства. Суть управління як раз і полягає в активному впливі на параметри об`єкта з метою усунення небажаних відхилень від заданих режимів роботи, у підтриманні стану впорядкованості, плановості та його динамічної рівноваги з навколишнім середовищем, усуненні асиметрії, за якої елементи виробництва перебувають у не зрівноваженому і непропорційному стані, у наведеному порядку в їх взаємодії, забезпечені розвитку і вдосконалення системи. Причому в управлінській, як і в деяких інших видах діяльності, не все можна надолужити. Тому управління, як правило, має привентивний характер.

Управління становить одну з форм виробничих відносин і відображує причинно-наслідкові зв`язки та залежності які виникають у процесі організації продуктивних сил і регулювання суспільного процесу. Оскільки об`єктом відносин управління є трудова діяльність людей, то управлінські відносини існують незалежно від волі та свідомості людей і подібно до природних явищ відпорядковуються об`єктивним законом і закономірностям.

Існують зовнішні передумови і тенденції зростання ролі управління в регулюванні суспільних процесів відтворення. Це, зокрема, науково-технічний прогрес, комп`ютеризація різних сторін діяльності людей, удосконалення засобів комунікації, екологічна криза, розвиток зовнішньо-економічних зв`язків. Велике значення мають і внутрішні фактори, що визначають динамічність зв`язків між окремими елементами суспільного виробництва та складність вирішуваних завдань. Це інтенсифікація, зростання матеріально речових елементів продуктивних сил сільського господарства, перехід до багатоукладної економіки на основі розвитку різних форм власності і господарювання.

“Організація” - багатогранне поняття. Частіше всього воно означає:

с внутрішню упорядкованість, узгодженість взаємозалежних елементів системи (структурна організація);

с сукупність процесів або дій, що забезпечують досягнення цілі системи (організація процесу);

с об`єднання людей, спільна діяльність яких спрямована на реалізацію встановлених програм на основі певних правил і процедур ( організація діяльності)

Будь-яка організація складається з елементів, їхніх ролей і відношень визначених ієрархією, поліархією, писаними і неписаними правилами поведінки.

Метою курсової роботи є всебічне вивчення, систематизація, закріплення та поглиблення теоретичних знань з теми: «Застосування функцій «організація» в системі управління підприємством». Розкрити такі питання як:

Організаційно-економічна характеристика підприємства

Застосування функцій «організація» в системі управління підприємством.

Сутність та особливості функцій організування

Побудова організації

Аналіз та оцінювання організаційних структур управління

Організаційні структури управління

Об`єктами дослідження для написання курсової роботи є побудова організації та застосування функції «організація» у управлінській діяльності підприємства ТОВ «Злагода»

1. Організаційно-економічна характеристика підприємства

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Злагода» розміщене в північній частині Луганської області в центральній частині Троїцького району. Центральна садиба господарства знаходиться в с.м.т. Троїцьку.

ТОВ «Злагода» засноване у 1992р. за рахунок реорганізації земель. За період з 1999р. по 2001р. підприємство зазнало значних збитків з причин несприятливих природно-кліматичних умов. Але вже у 2004р. підприємство перше в районі виконало роботи по збиранню врожаю сільськогосподарських культур і отримало найбільший врожай.

Основні фонди господарства - це земля 1496,8 га в тому числі рілля 1496,8 га. Сіножатей та пасовищ немає. Поливних земель також немає.

Якість ріллі оцінена в 70 балів, гумусу - 3,7%.

У 1999р. згідно указу «Про прискорення реформування аграрного сектору економіки України» було проведено розпаювання землі. На одного члена товариства припадає в середньому по 3,4га.

Після указу президента від 9 грудня 1999р. «Про не відкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки» в березні 2000р. на загальних зборах колективу засновників прийняли Статут сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода».

Установчий договір про створення та діяльність с/г ТОВ «Злагода» підписали всі члени товариства, які несуть відповідальність за результати господарської діяльності.

Господарство в повній мірі забезпечене основними фондами виробництва. Це показує показник фондоозброєності праці, який у 2011р. порівняно з 2009р. зріс на 62%. Також в порівнянні 2011р. з 2009р. зросла вартість основних виробничих фондів с/г призначення на 94,4%. Але показник ефективності використання основних фондів зменшився на 17,4%. Це говорить про те, що основні фонди в господарстві використовуються не досить раціонально і ефективно, тому слід звернути увагу на більш економічно ефективне їх використання.

Табл.1.1. Склад і структура сільськогосподарських угідь господарства

Види земельних угідь	Роки	Відхилення (+,-) 2011р. від 2009р.
	2009	2010	2011
	га	%	Га	%	га	%
С/г угідь всього	1496,8	100	1628,8	100	1700	100	+ 203,2
з них: рілля	1496,8	100	1628,8	100	1700	100	+ 203,2
Сіножаті	-	-	-	-	-	-	-
пасовища	-	-	-	-	-	-	-
багаторічні насадження	-	-	-	-	-	-	-

Аналізуючи дані таблиці, ми бачимо,що загальна площа с/г угідь в господарстві у 2011 р. зросла на 203,2 га порівняно з 2009 р. В структурі сільськогосподарських угідь рілля займає 100%.

Табл.1.2. Структура товарної продукції господарства

Види продукції	Вартість товарної продукції, тис.грн	Структура товарної продукції, %
	2009р.	2010р.	2011р.	у серед. за 3 роки	галузева	По господарству
Продукція рослинництва:
зернові і зернобобові	1380	1780	1410,2	1523,4	58,1	58,1
цукрові буряки	-	-	-	-	-	-
Картопля	-	-	-	-	-	-
ін. продукція рослинництва	690	706	1900	1098,6	41,9	41,9
Всього по рослинництву	2070	2486	3310,2	2622	100	100
Всього по госп.	2070	2486	3310,2	2622	-	100

Виходячи з даних таблиці 1.2 можна зробити висновок, що зернові і зернобобові в структурі товарної продукції займають 58,1%. У 2011 році вартість товарної продукції збільшилась проти 2009р. на 30,2 тис.грн. Інша продукція рослинництва складає 41,9% в структурі товарної продукції. Вартість іншої продукції рослинництва зросла на 1210 тис. гривень.

Табл.1.3. Наявність і ефективність використання виробничих фондів

Показники	Роки	Звітний 2011 рік у % до базисного року 2009р.
	2009	2010	2011
1.Середньорічна вартість основних виробничих фондів с/г призначення тис.грн	2162	2898,8	4202	194,4
2.Середньорічна вартість оборотних активів тис.грн	2584	3940	4507	174,4
3.Середньорічна вартість активів підприємства, тис.грн	5428	7064	7394	136,2
4.Середньорічна чисельність працівників, осіб	25	27	30	120
5.Площа с/г угідь, га	1496,8	1628,8	1570	104,9
6.Вартість ВП, тис.грн	1980	2390	3211	162,2
7.Фондозабезпеченість, тис.грн	1,44	1,78	2,67	185,4
8.Фондоозброєність, тис.грн	86,5	107,4	140,1	162
9.Фондовіддача грн./1грн	0,92	0,82	0,76	82.6
10.Фондомісткість грн./1грн	1,09	1,21	1,30	119,3
11.Норма прибутку, %	16,08	11,16	8,76	54,5

Аналізуючи дані таблиці, ми бачимо, що середньорічна вартість основних фондів сільськогосподарського призначення становила у 2009р - 2162 тис.грн, 2010р - 2898,8 тис.грн, а у 2011р - 4202 тис.грн , що на 94,4% більше ніж у 2009р. Середньорічна вартість оборотних активів у порівнянні 2011р. до 2009р. зросла на 74.4%. Вартість валової продукції у 2009р. становила 1980 тис.грн., у 2010р. - 2390 тис.грн, а у 2011р. - 3211 тис.грн, що на 62,2% більше ніж у 2009р.

Господарство повною мірою забезпечене основними засобами праці про що говорить показник фондоозброєності праці, який у 2011р. зріс на 62% порівняно з 2009р. А такий показник, як фондовіддача у 2011р. зменшився на 17,4% порівняно з 2009р. Це говорить про те, що господарство не досить ефективно використовує основні фонди.

Табл.1.4. Показники продуктивності праці

Виходячи з даних таблиці, можна зробити висновок, що у 2011р. зросло виробництво валової продукції, на одного середньорічного працівника (чисельність яких збільшилась на 20%), на 35,1% порівняно з 2009р. Затрати праці збільшились на 35% у 2011р. А виробництво валової продукції на 1 люд-год у 2011р. зросло на 20,1% проти 2009р.

Табл.1.5. Наявність трудових ресурсів та показники їх використання

Показники	Роки	Звітний 2011р. у % до 2009 базисного року
	2009	2010	2011
1.Середньооблікова чисельність працівників - всього, осіб	25	2	30	120
2.Нормитривалості робочого часу, визначені Міністерством праці та соціальної політики для працівників, зайнятих в АПК - всього, люд-год	1173	1166	1158	98,7
3.Кількість фактично відпрацьованих люд/год одним середньообліковим працівником	880	890	990	1125
4.Коефіцієнт використання трудових ресурсів	0,44	0,45	0,50	113,6

За даними таблиці бачимо, що середньооблікова чисельність працівників у 2011р. зросла на 20% проти 2009р. Коефіцієнт використання трудових ресурсів також збільшився на 13,6%.

Табл.1.6. Результати фінансової діяльності господарства

Показники	Роки	Звітний 2011р. у % до 2009 базисного року
	2009	2010	2011
1.Грошові надходження, тис.грн всього	2180	3669	3460	158,7
в т.ч. продукція рослинництва - всього	1200	2409	3460	288,3
2.Повна собівартість проданої продукції, тис.грн - всього	1417	2409		173,4
продукція рослинництва	1417	2409	2457	173,4
3.Прибуток всього, тис.грн	763	1260	1003	131,5
в т.ч. продукція рослинництва	763	1260	1003	131,5
4.Валовий дохід, тис.грн	1270	1767	1510	118,9
5.Чистий дохід	1026	15	31266	123,4
6.Рівень рентабельності, %	53,	52,3	40,8	75,8
в т.ч. галузі рослинництва	53,8	52,3	40,8	75,8

Аналізуючи дані таблиці бачимо, що у 2011р. грошові надходження зросли на 58,7% проти 2009р., собівартість - на 73,4%, а прибуток зріс на 31,5%. Рівень рентабельності у 2011р. зменшився на 24,2% порівняно з 2009р. Це пов'язано з тим, що собівартість проданої продукції зросла більш значними темпами ніж грошові надходження.

Існують такі структури управління: організаційна структура підприємстві і структура управління підприємства.

Основні єлементи структури управління: ланки управління і ступені управління. В данному підприємстві є ланка управління, це агрослужба, інженерна служба та ін.

Підприємство має двоступінчасту структуру управління так як це підприємство середніх розмірів і така структура є економічною, вона забезпечує чіткий, прямий і зворотний зв`язок керівника підприємства з керівниками первинних підрозділів, чіткий розподіл повноважень між ними, а також між спеціалістами. Значення і основні робочі прийоми.

2. Машинно-технологічні станції створюються з метою

2.1 Мета МТП

Машинно-технологічні станції створюються з метою надання послуг всім категоріям сільськогосподарських товаровиробників у своєчасному і якісному проведенні механізованих робіт на базі прогресивних технологій вирощування та збирання сільськогосподарських культур; ефективного використання і обслуговування машинно-тракторного парку; придбання, відновлення і прокату техніки для підвищення виробництва сільськогосподарської продукції та одержання прибутку від цієї діяльності. Відповідно меті створення машинно-технологічних станцій пропонується її організаційно-виробнича структура, яка включає виробничі служби та підрозділи, що забезпечують функціональну діяльність МТС (рис. 2).

Визначення та набирання обсягів робіт по обслуговуванню господарств машинно-технологічною станцією відбувається на маркетингових засадах. Структура машинно-тракторного парку МТС повинна формуватись виходячи з видів і обсягів замовлених робіт.

Проблема недостатньої технічної оснащеності є однією з головних перешкод розвитку та виробничої ефективності нових форм приватного господарювання, зокрема фермерства.

Якщо порівняти потребу в парку техніки колективного сільськогосподарського підприємства (КСП) і змодельованих на його базі окремих фермерських господарств, то, наприклад, в умовах лісостепової зони для ведення фермерського виробництва збільшується: кількість колісних тракторів класу на 49 од. (в 4.1 рази), ґрунтообробних машин - на 195 од. (в 12.4 рази), розкидачів добрив - на 88 од. (в 15.7 рази ), сівалок - на 74 од. (в 4.5 рази), машин по догляду за посівами - на 151 од. (в 6 разів), навантажувачів - на 77 од. (в 8 разів) та ін.

В механізації фермерських господарств слід виділити три особливості. Перша особливість у використанні сільськогосподарської техніки полягає в тому, що фермер, переважно, виконує всі механізовані роботи одним і тим же трактором. А це значить, що йому потрібно здійснювати переналадку агрегатів по 30-35 технологічних операціях в розрізі сільськогосподарської культури. На протязі одного дня фермер змушений робити 2-3 переналадки агрегатів при виконанні взаємозв'язаних технологічних операцій.

Дотримуватись необхідних технологічних вимог виконання механізованих робіт згідно обґрунтованих календарних планів .

2.2 Розрахунок програми ремонту машин в господарстві

Вихідними даними для розрахунку є дані останнього року, очікувана наявність машин,річна напрацювання машин, періодичність ремонтів і ТО машин. Річна кількість ремонтів і ТО може бути розраховане по планованої річної навантаженні на машини,за встановленими для них міжремонтних термінів роботи та періодичності ТО.

Плановане кількість капітальних ремонтів Nкр за тракторами розраховуємо за формулою:

Nкр = n * Вч/Wкр

де n - число машинданої марки

Вч -річна напрацювання за планований період (кг із росходованого палива)

Wкр - планова періодичність капітальних ремонтів (кг і росходоного палива).

Планованекількість поточних ремонтів

Nтр = n * B/Wтр-Nкр

де Wтр - планова періодичність поточних ремонтів (кг і росходоного палива).

Кількість кожного виду ТО визначаємо за формулами:

Nто3 = Вг * nм/Wто3- (Nк + Nт)

Nто2 = Вг * nм/Wто2- (Nк + Nт + Nто3)

Nто1 = Вг * nм/Wто1- (Nк + Nт + Nто3 + Nто2)

де Wто1-2-3-відповідно періодичність ТО-1, 2,3 (кг іросходоного палива).

Кількість сезонних обслуговувань Nсто визначаємо по залежності

Nсто = 2 * n

Кількість ремонті ТО за комбайнами визначаємо аналогічно, враховуючи, що за комбайнами не проводяться ТО3.

продуктивність ремонт машина тракторний

2.3 Розподіл ремонтів машин по місцях використання

Розподіл робіт з ремонту і ТО МТП обґрунтовується співвідношенням і перспективою розвитку ремонтної бази господарства, наявністю технічного обладнання, кваліфікованих кадрів.

Широка розгалужена мережа ремонтно-обслуговуючих підприємств зумовлює розвиток спеціалізацій і кооперацій . Тому велике значення має правильне розподіл усього обсягу робіт як між господарствами і ремонто-обслужівающім підприємствами районного та обласного рівня, так і між підрозділами всередині господарства, при цьому керуються такими положеннями:

-капітальні ремонти машин, устаткування, їх агрегатів, а так само робіт по централізованого відновленню деталей виконуються на спеціалізованих ремонтних підприємствах.

-технічний ремонт і ТО, а так само усунення відмов машин в ЦРМ і на пунктах ТО господарств або в майстернях загального призначення і пунктах ТО РТП агропромислових об'єднань.

-дозволяється проводити капітальний ремонт деяких видів машин і агрегатів вмайстерень господарств, якщо вони розташовують необхідним обладнанням такваліфікованими, кадрами робітників.

-капітальний ремонт металорізальних верстатів, технічного обладнання та силового електро обладнання рекомендується виконувати на спеціалізованих ремонтних підприємствах;

З ЦРМ господарств рекомендується виконувати ТР тракторів, комбайнів і інших складних машин, коли потрібне використання спеціального обладнання та інструменту.

Ремонт с/х. машин ведеться в основному на відділеннях (у бригадах) в тісному зв'язку ЦРМ.

ТО-3тракторів виконуються в ЦРМ, а ТО -1 і ТО-2 тракторів, комбайнів та номерні ТОс/х. машин і устаткування МЖФ - у майстернях і пунктах ТО відділень, бригад,ферм.

Усунення відмов в польових умовах слід виконувати силами ЦРМ із залученням пересувних засобів ремонту і ТО.

3. Підвищення ефективності використання наявних тракторів

Підвищення ефективності використання наявних тракторів дозволяє без додаткових капітальних вкладень збільшити обсяг механізованих робіт, скоротити терміни їхнього виконання, підвищити рівень механізації трудомістких процесів, знизити собівартість продукції. Тому аналіз використання тракторного парку в кожнім господарстві має велике значення.

Досить повну й об'єктивну оцінку використання тракторного парку можна дати тільки за допомогою системи аналітичних і синтетичних показників, розробка якої є важливим методологічним питанням. До цієї системи в першу чергу варто віднести приватні техніко-економічні показники, що характеризують ступінь екстенсивного й інтенсивного завантаження тракторного парку.

Показники екстенсивного завантаження характеризують ступінь використання робочого часу машин. Вони можуть бути як абсолютними:

відпрацьовано днів, змін і годин одним трактором за аналізований період часу;

середня тривалість зміни).

Так і відносними:

коефіцієнт використання тракторів у роботі (відношення кількості відпрацьованих днів тракторами до кількості машино-днів перебування в господарстві);

коефіцієнт змінності (відношення кількості відпрацьованих змін до кількості відпрацьованих днів тракторним парком);

коефіцієнт корисного використання робочого часу за день, зміну (відношення корисного часу роботи вчасно перебування в убранні).

Показники інтенсивного завантаження тракторного парку -- середньорічний, середньоденний, середньо змінний і средньогодинний виробіток трактора. Вони підраховуються розподілом обсягу виконаних робіт в ум. ет. га на середньорічну кількість тракторів, кількість відпрацьованих за рік днів, змін і годин відповідно.

Узагальнюючим показником, що характеризує роботу тракторного парку, є інтегральний коефіцієнт корисної роботи.

Одним з найважливіших показників ефективності роботи тракторного парку є собівартість умовного еталонного гектара. Він відображає всі сторони роботи тракторів. У ньому співвідносяться експлуатаційні витрати і безпосередній ефект (обсяг виконаних робіт).

Крім перерахованих техніко-економічних показників для оцінки ефективності використання тракторного парку застосовуються і загальні результативні показники економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, такі як врожайність культур, продуктивність праці, собівартість продукції, прибуток і рентабельність. Однак варто мати на увазі, що їхня величина залежить не тільки від технічного рівня виробництва, але і від інших ресурсів.

Тому отриманий ефект можна вважати результатом кращого використання техніки тільки за умови чи рівності незмінності всіх інших факторів виробництва (родючості полів, кількості внесених добрив, забезпеченості трудовими ресурсами і т. д.).

У процесі аналізу необхідно вивчити динаміку всіх перерахованих показників, виконання плану по їхньому рівні, провести міжгосподарські порівняння і виявити причини зміни їхньої величини.

Після цього необхідно установити вплив факторів на обсяг тракторних робіт.

Обсяг тракторних робіт безпосередньо залежить від середньорічної кількості тракторів і середньорічного виробітку одного трактора, що визначається кількістю відпрацьованих днів за рік одним трактором і середньорічним виробітком.

Середньорічний виробіток трактора у свою чергу залежать від величини коефіцієнта змінності і змінного виробітку. Рівень останнього являє собою добуток тривалості зміни і середньогодинного виробітку.

Для розрахунку впливу даних факторів на обсяг робіт тракторного парку можуть бути використані способи детермінованого факторного аналізу.

Подальший аналіз повинний бути спрямований на вивчення причин надпланових цілодобових і внутрізмінних простоїв, зміни коефіцієнта змінності і середньогодинний виробіток тракторів.

Причини простоїв (поломка тракторів і сільгоспмашин, несвоєчасна доставка технологічних матеріалів, відсутність роботи й ін.) установлюються на основі оперативного аналізу використання робочого часу по марках тракторів і в цілому по тракторному парку. При цьому повинний бути добре організований облік причин простоїв тракторів.

До заходів щодо скорочення простоїв тракторів можна віднести поліпшення організації технічного обслуговування тракторних агрегатів, організації праці, попереднє комплектування робочих машин, збільшення чисельності трактористів, удосконалювання системи обліку роботи тракторного парку.

На жаль, не завжди і не скрізь усі простої тракторів враховуються і відбиваються в оперативній звітності. Разом з тим, як показує практика роботи багатьох господарств, їхня величина є дуже істотної. Тому об'єктивний аналіз простоїв і їхніх причин, пошук резервів їхнього скорочення буде сприяти значному підвищенню рівня використання тракторного парку на підприємствах АПК.

Величина коефіцієнта змінності в основному залежить від ступеня забезпеченості, механізаторами й організації роботи, а виробіток тракторів від їхньої потужності, терміну служби, наявності достатньої кількості робочих машин, кваліфікації трактористів, організації праці, розміру полів, механічного складу ґрунтів, рельєфу місцевості і т. д.

Особливо важливу роль у підвищенні середньогодинного виробітку тракторів грає раціональне агрегатування техніки. Наприклад, трактори ДО-700 більш вигідно використовувати на оранці з десятикорпусним плугом. У порівнянні з восьмикорпусним плугом їхнє вироблення збільшується на 18 -- 20%, витрата палива знижується на 15 -- 18% на 1 га.

Для вивчення ступеня впливу факторів на рівень середньогодинного виробітку тракторів можна використовувати множинний кореляційний аналіз, результати якого можуть служити як нормативи для оцінки роботи тракторного парку і підрахунку резервів підвищення його вироблення.

Наступний етап аналізу - підрахунок резервів збільшення обсягу тракторних робіт за рахунок наступних джерел:

скорочення цілодобових простоїв тракторів;

підвищення коефіцієнта змінності;

скорочення внутрізмінних простоїв тракторів;

збільшення середньогодинного виробітку тракторів.

3.1 Резерви підвищення ефективності використання машинно-тракторного парку

Система заходів щодо раціонального використання машинно-тракторного парку спрямована на виконання змінних, денних, сезонних і річних норм виробітку, підвищення продуктивності і полегшення праці, зниження експлуатаційних і приведених витрат і підвищення культури землеробства. Вона включає планування обсягу механізованих робіт з періодів року, розподіл їх по марках машин, комплектування агрегатів і безпосередню організацію використання техніки.

Планування обсягу механізованих робіт з періодів року здійснюється в робочих планах підприємства і його підрозділів на основі технологічних карт. Для окремих агрегатів, чи процесів їхніх груп складають плани-маршрути, мережні і вартові графіки, що сприяють скороченню втрат робочого часу і підвищенню їхньої продуктивності.

Розподіл механізованих робіт з марок тракторів, комбайнів і інших складних машин проводять з урахуванням їх специфіки й економічності, забезпечуючи рівномірне завантаження всіх механізмів у найбільш напружені періоди.

Звичайно підприємства при цьому застосовують зрівняльний спосіб, недолік якого полягає в тому, що він не завжди дозволяє врахувати економічність техніки. Тому важливо доповнювати його застосуванням оптимального способу, що, крім специфічності, потужності і продуктивності механізмів, відбиває розмір експлуатаційних і приведених витрат по кожній марці машин, кожному робочому процесу і сприяє зниженню собівартості одиниці роботи.

Велика роль в оптимальному розподілі машинно-тракторного парку належить економіко-математичним методам.

При комплектуванні агрегатів беруть до уваги тяговий опір причіпних і начіпних машин, стискальне зусилля трактора на гаку, стан полю, рельєф. Це сприяє виконанню робіт при більш високій якості і менших експлуатаційних і приведених витратах на їхню одиницю.

При цьому трактори і машини повинні відповідати один одному по основних параметрам і показникам: наприклад, ширина захоплення посівних машин і культиваторів для міжрядної обробки, ширина захоплення жниварок і пропускна здатність комбайнів, ширина міжрядь, колії і розмірів коліс трактора і т. д.

Враховують також розміри полів і ділянок, їхню конфігурацію, довжину гонів, рельєф і інші умови. Якщо для виконання процесу через виробничу необхідність залучаються агрегати різного складу, то спочатку визначають обсяг роботи, виконуваної найбільш економічним агрегатом, і тільки залишилася частину -- іншими.

Використання машин і знарядь повинне здійснюватися на основі організаційно-технічних правил їхньої роботи і технологічних карт. Велике значення мають правильне розміщення агрегатів на полі, підготовка робочих місць, розбивка загінок, спосіб руху техніки, годинні і сіткові графіки, плани-маршрути.

Поліпшення використання машин досягається шляхом скорочення часу на неминучі в період польових робіт переміщення техніки і робочої сили, посилення матеріальної зацікавленості і відповідальності механізаторів і інших працівників, уведення диспетчерської служби, двозмінної роботи, застосування економічних швидкісних і широкозахватних агрегатів, групового методу і т. д.

Значним резервом зменшення потреби в техніці, а отже, зниження витрат на її експлуатацію, є структурна перебудова сільськогосподарського виробництва, а саме зменшення частки посіву культур, вирощування яких ґрунтується на підвищеній потребі в техніці.

Резервом. є також застосування нових технологій вирощування сільськогосподарських культур, які, використовуючи досягнення НТП, передбачають виконання частини робіт у стаціонарних умовах. Наприклад, готуючи насіння до сівби. його обробляють поживними речовинами і засобами захисту рослин, що збільшує енергію проростання і виключає необхідність проведення цих робіт у польових умовах. Ці технології передбачають виконання багатьох технологічних операцій у комплексі, що також зменшує потребу в техніці, і, крім того, запобігає руйнуванню структури гранту, менше шкодить навколишньому природному середовищу.

Підвищенню ефективності використання комбайнів, крім факторів, викладених вище, сприяє збільшення в їх парку частки придбаних машин іноземного виробництва, які надійшли в експлуатацію, економічніші, не допускають втрат продукції.

Хоча ціни їх придбання значно вищі, але, враховуючи переваги цих комбайнів, купувати їх вигідно. Зрозуміло, що це не є розв'язанням питання для всіх сільськогосподарських Підприємств України, але показує напрями реорганізації і створення нових потужностей для вирішення цієї проблеми.

Резервами поліпшення використання тракторів є доведення до "нормативного" рівня показників як інтенсивного, так і екстенсивного використання. Якщо виробіток за зміну (показник інтенсивного використання) і перевищив нормативний то це сталося в основному за рахунок збільшення тривалості зміни, яка в середньому становила 8 год при нормативній 7 год. Тому заходи повинні спрямовуватися саме на повніше використання запасу робочого часу як річного, так і добового, і не за рахунок погіршення якості виконуваних робіт та збільшення витрат на їх виконання.

Щоб підрахувати резерв збільшення обсягу тракторних робіт за рахунок росту середньо годинного виробітку тракторів, необхідно її можливий приріст, виявлений на основі факторного аналізу, помножити на можливу кількість годин роботи всього тракторного парку в плановому періоді.

Поліпшення показників використання машин у кожнім підприємстві -- одна з головних умов росту продуктивності праці і зниження собівартості. Збільшення виробітку тракторів і комбайнів, як найбільш важливих механічних засобів виробництва, рівносильне росту їхньої кількості без додаткових витрат. У кожнім підприємстві важливо проводити глибокий аналіз роботи тракторів і машин, розкривати можливості збільшення їхньої продуктивності.

Висновки

1. Одним з головних чинників підвищення ефективності використання сільськогосподарської техніки є оптимізація структури машинно-тракторного парку. Вона ґрунтується на вирахуванні прокатних оцінок машинно-тракторних агрегатів (МТА) по видах експлуатаційних затрат. Економічне порівняння прокатних оцінок конкуруючих МТА дозволило визначити найбільш оптимальні їх склади і розробити календарні графіки ресурсозберігаючого застосування машинно-тракторного парку в землеробстві. Якісну потребу в машинно-тракторному парку необхідно визначати перспективними технологіями виробництва продукції рослинництва, а кількісну - оптимальними строками виконання механізованих робіт.

2. Рівень застосування машинно-тракторного парку регулюється системою оперативного управління, що по своїй природі є інформаційним процесом. Розроблені і впроваджені інформаційні структури оперативного управління машинно-тракторним парком містять: конкретизовані технологічні карти на виробництво продукції рослинництва з нормативами виробничих затрат; річний календарний план ресурсозберігаючого виконання механізованих робіт і використання машинно-тракторного парку в землеробстві; розрахунок оптимальної потреби в технічних засобах з урахуванням їх сезонного завантаження.

Основна мета інформаційної бази - економічна оцінка та вибір оптимальних складів МТА по прийнятних витратах на виконання механізованих робіт; забезпечення потрібного рівня інформованості керівників і спеціалістів господарства про стан виконання та резервах прискорення робіт в землеробстві.

Інформаційні структури оперативного управління машинно-тракторним парком спроектовані на програмне виробництво продукції рослинництва.

3. Малопродуктивне використання машинно-тракторного парку господарств, в значній мірі зумовлене нераціональним співвідношенням тракторів і робочих машин. В сучасних умовах жорсткого ресурсозбереження забезпечення тракторів робочими машинами доцільно визначити не співвідношенням їх вартості, а через показник співвідношення кількості видів робочих машин, які можуть агрегатуватися з тракторами кожного класу потужності.

4. Використання машинно-тракторного парку здійснюється через його організаційні форми. Переважна більшість колективних сільськогосподарських підприємств в перспективі зберігаються як організаційні форми внутрішньогосподарської системи різних взаємозв'язаних підрозділів по машиновикористанню постійного і тимчасового характеру. Прогнозують слідуючі основі принципи розвитку організаційних форм використання засобів механізації і методів виконання механізованих робіт: колективна основа використання машинно-тракторного парку; формування мобільних механізованих підрозділів з механізаторів-технологів широкого профілю; обмеження розмірів мобільних підрозділів обсягами механізованих робіт; умови виконання виробничих завдань мобільними механізованими підрозділами визначаються маркетингом і договірними відносинами; проведення механізованих робіт здійснюється потоково-комплексним методом, а на збиранні врожаю - вахтовим методом з груповим використанням МТА.

5. Забезпечення роботоздатності машинно-тракторного парку є виробничою функцією інженерної служби. Структурне поле інженерної служби - це сфера діяльності інженерно-технічних спеціалістів. Управлінські роботи по інженерно-технічному керівництву ще не мають чіткого закріплення за кожним спеціалістом інженерної служби, що на практиці приводить до "зміщення" функцій, паралельності і дублювання в роботі. Необхідною умовою поліпшення методів і форм організації праці інженерно-технічних спеціалістів є вдосконалення технології процесу інженерно-технічного управління та обслуговування виробництва. Він складається з окремих технологічних фаз, які виконуються в слідуючій послідовності: прогнозування та планування робіт, прийняття рішень, видача та реалізація розпоряджень, контроль виконання завдань, аналіз та синтез результатів.

6. Процес використання машинно-тракторного парку характеризується виробничими затратами на виконання механізованих робіт по основних елементах їх вартості. Розрахункові нормативи виробничих затрат на виконання механізованих робіт і використання машинно-тракторного парку в рослинництві визначаються при раціональній побудові технологічного процесу і при співставленні їх з фактичними затратами направлені на виявлення економічних резервів в організації машиновикористання.

Показники нормативних затрат розробляються на основі технологічних карт по виробництву продукції рослинництва на 100 га сільськогосподарських культур в розрізі технологічних операцій і складів МТА, якими ці операції виконуються.

7. В системі заходів по якісному оновленні виробничих відносин в сільському господарстві вагоме значення набуває оренда, як прогресивна форма у використанні основних засобів виробництва. Стосовно до машиновикористання оренда розвивається у вигляді різнобічних відносин: оренда нової і бувшої у використанні техніки на повний строк служби машин; оренда техніки на неповний строк служби; короткострокова оренда; оренда в сукупності з технічним сервісом і без нього; оренда машин з виробничими приміщеннями. Внутрішньогосподарська оренда техніки в чистому вигляді майже не практикується, а здійснюється у вигляді орендного підряду, який задовольняє вимогам по використанню технічних засобів для виробництва продукції рослинництва як орендодавача (КСП) так і орендарів (механізаторські колективи).

Параметри орендного підрозділу суттєво впливають на величину виробничих затрат, а через них на рівень внутрішньогосподарських розрахункових цін. Технічне оснащення орендних колективів повинно базуватись на оптимізації системи: посівна площа - склад машин - чисельність колективу на основі критеріїв максимуму виходу валової продукції при обмежених виробничих затратах.

8. В умовах становлення ринкової економіки новою формою сервісного машинообслуговування сільськогосподарських товаровиробників є районні машинно-технологічні станції (МТС). МТС необхідно створювати відкритими акціонерно-пайовими товариствами в складі КСП, фізичних осіб, районних служб агротехсервісу для надання слідуючих машинопослуг: виконання механізованих робіт; оренди, прокату МТА; по ремонту і технічному обслуговуванню засобів механізації. МТС слід комплектувати високопродуктивними і технічно надійними машинами вітчизняного та зарубіжного виробництва, виходячи з видів і обсягів замовлених робіт; тарифні розцінки за машинопослуги повинні бути нижчі середньорайонного рівня вартості виконання механізованих робіт КСП.

9. Проблема недостатнього технічного забезпечення є однією з головних перешкод ефективного впровадження нових форм приватного господарювання, зокрема фермерства.

При обґрунтуванні технічної оснащеності вітчизняних фермерських господарств потрібно виходити з створеного машинно-тракторного парку для колективного виробництва. Насамперед, фермерським вимогам відповідають енергомашини універсального призначення, придатні для використання на порівняно невеликих (до 100 га) земельних угіддях. Такими енергомашинами є універсальні колісні трактори класів: 2тс; 1.4тс; 0.9тс і 0.6тс. В сучасних умовах оснастити всі фермерські господарства необхідною системою машин для виробництва продукції рослинництва неможливо. Ця задача може бути вирішена шляхом спільного машинокооперування фермерів або їх сервісного машинообслуговування. Проте, виходячи з досить високої (від 100 годин) сезонної завантаженості окремих машин, в кожному фермерському господарстві необхідно до трактора мати причіп, навантажувач, грунтообробний агрегат, косарку.

10. В ринкових умовах виробнича діяльність механізованих і технічних підрозділів господарства повинна здійснюватись на принципах самофінансування. На відміну від механізованих підрозділів, які безпосередньо виробляють сільськогосподарську продукцію в фізичних одиницях, технічні підрозділи є обслуговуючими, а іх продукція - послуги, що не мають конкретного фізичного виміру. Це створює труднощі у визначенні розрахункових цін за кожний вид послуг. Тому для підрозділів технічного призначення: ремонтної майстерні, машинного двору, СПТО і ін. доцільно встановлювати розрахункові ціни за 1 годину їх роботи або за 1 годину використання їх виробничих потужностей (не залежно від виду послуг). При внутрішньогосподарському розрахунку з купівлею-продажею продукції і послуг в господарстві діють товарно-грошові відносини. Кожний госпрозрахунковий підрозділ стає обособленим виробником своєї кінцевої продукції (послуг) і цей принцип повинен розповсюдитись на всі внутрішньогосподарські підрозділи, інакше ринковий механізм в господарстві не запрацює. Ефективним економічним механізмом регулювання виробничих відносин при використанні та обслуговуванні машинно-тракторного парку є чекова система реалізації внутрішньогосподарських взаєморозрахунків між підрозділами. Платежноспроможність обігу чеків гарантується лімітним фондом коштів кожного підрозділу.

11. У вдосконаленні колективних форм використання сільськогосподарської техніки вирішальне значення відіграє поглиблена спеціалізація внутрішньобригадної організації праці за технологічним принципом виконання механізованих робіт по виробництву продукції рослинництва. Цим мотивується необхідність у формуванні в складі постійних механізованих бригад тимчасових технологічних ланок. Ланкова організація праці дозволяє раціональне використання технологічних груп машин в механізованій бригаді при виконанні комплексу робіт, особливо в найбільш напружені періоди.

Використані джерела інформації

1. О.М. Кузьмін «Менеджмент організацій». - 2001.

2. М.О. Стадник «Основи економічної теорії». - 2004

3. О.Д. Борисенко «Основи менеджменту». - 2000.

4. Й. С. Завадський «Основи менеджменту в АПК» - 1995

5. А.О. Кондратюк «Основи менеджменту» - 1999

Додаток

Аналізуючи дані діаграми бачимо, що у 2010р. грошові надходження зросли на 58,7% проти 2008р., собівартість - на 73,4%, а прибуток зріс на 31,5%. Рівень рентабельності у 2010р. зменшився на 24,2% порівняно з 2008р. Це пов'язано з тим, що собівартість проданої продукції зросла більш значними темпами ніж грошові надходження.

Размещено на Allbest.ru

...