Методика проведення процедури верифікації корпоративної соціальної звітності

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Методика проведення процедури верифікації корпоративної соціальної звітності

О. М. Баришнікова,

здобувач кафедри обліку і аудиту Житомирського державного технологічного університету, м. Житомир



В даній статті на підставі аналізу сучасного стану існуючих методик процесу верифікації корпоративної соціальної звітності на практиці, запропоновано власний підхід до проведення процедури верифікації корпоративної соціальної звітності та відповідальності, який включає: порядок проведення заходів щодо формування аудиторських груп, з метою проведення процедури верифікації, який базується на оцінці рівня компетентності суб'єкта верифікації; системний підхід до задоволеності інтересів зацікавлених осіб на підставі оцінки рівня важливості їх запитів; підхід до комплексної оцінки ефективності соціально відповідальної діяльності підприємства, в якому кожен економічний показник являє собою сукупність критеріїв, що характеризують напрями розвитку діяльності підприємства з визначеними ефектами.

In this paper, based on analysis of the current state of existing methods of verification process CSR reporting in practice, offered their own approach to verification of corporate social accountability and responsibility, which includes the procedure of measures to create audit groups to conduct verification based in assessing the competence of the subject of verification; systematic approach to the satisfaction of the interests of stakeholders based on the evaluation of the importance of their requests; a comprehensive approach to evaluating the effectiveness of social responsibility of business, in which every economic indicator is a set of criteria describing directions of activity of the enterprise with certain effects.

Ключові слова: сталий розвиток, верифікація звітності, корпоративна соціальна звітність.

Keywords: sustainabledevelopment, verificationreports, corporatesocialreporting.



Постановка проблеми. В даний час спостерігається тенденція до розширення соціальної відповідальності бізнесу, проте часто корпоративна соціальна відповідальність носить декларативний характер. В умовах динамічно мінливих економічних умов господарювання, особливо наявності економічної кризи, подібні суб'єкти господарювання швидко або поступово згортають свої благодійні та соціальні проекти. Однак в той же час можна виявити компанії, які незалежно від фази економічного циклу дійсно дотримуються принципів соціальної відповідальності. Для забезпечення ефективного функціонування соціальної відповідальності бізнесу необхідно інституціоналізувати соціальні функції бізнесу і здійснювану корпоративну соціальну політику підприємствами. Це повинно знайти відображення в спеціальних нормативних документах і соціальних звітах підприємств, які повинні носити обов'язковий, а не рекомендаційний характер.

Це ж стосується й методики верифікації корпоративної соціальної звітності, яка сьогодні не є достатньо розробленою на рівні держави, а частково регулюється міжнародними стандартами з верифікації корпоративної соціальної звітності. Існуючі ж методики є поодинокими, розробленими окремими аудиторськими фірмами, консалтинговими фірмами або групами, та не розголошуються, оскільки є комерційною таємницею.

Аналізостанніхдосліджень і публікацій. Дослідженням особливостей складання та верифікації корпоративної фінансової звітності займалися такі вчені, як: Ю.П. Байрактар[1], С.А. Ваддок (S.A. Waddock) [9], Н.А. Голубєва [2], А.Н. Ігнатьєв[3], А. Колповська[4], С.Я. Король [5], М.О. Кужелєв [6], Р.Т. Мацьків [7], В.О. Хрущ [8] та ін.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою статі є розглянути особливості організації системи верифікації звітності сталого розвитку. корпоративний звітність верифікація

Виклад основного матеріалу дослідження.

Враховуючи вимоги чинного законодавства, вимоги міжнародних стандартів верифікації, результати проведених вище досліджень, пропонуємо власний підхід до проведення процедури верифікації корпоративної соціальної звітності та відповідальності. Порядок здійснення процедури верифікації представлений на рис. 1.

Рис. 1. Порядок здійснення процедури верифікації корпоративної соціальної звітності

Розглянемо більш детально наведений на рис. 1 порядок. Якість перевірки та характеристика ризику не встановлення невідповідностей під час процесу верифікації корпоративної соціальної звітності, в першу чергу, залежить від компетенцій членів групи аудиторів.

Хоча більшість внутрішньофірмових стандартів мають посилання на такі вимоги, в науковій літературі відсутні розробки стосовно оцінки інформації спеціалістів та експертів аудиторської групи.

В основі запропонованого підходу лежать принципи відбору спеціалістів на основі первинної інформації про претендентів. Вхідною інформацією виступають дані про компетенції потенційних претендентів щодо участі в процесі верифікації з урахуванням усіх найкращих параметрів.

На основі вхідної інформації формується група здобувачів згідно проекту перевірки, який може бути розділений на групи, за якими здійснюватиметься верифікація. При цьому окремі групи можуть мати смисловий поділ на підгрупи. Число груп визначається внутрішньофірмовими підходами до верифікації корпоративної соціальної звітності та умов договору верифікації.

Аудиторська група повинна забезпечувати визначений потенціал якості перевірки, який у сукупності відображає рівень компетенцій та професіоналізму спеціалістів усіх груп верифікації.

Якість перевірки визначається за формулою:

(1)

де,

Q - якість перевірки;

n - число груп верифікації;

Y - група верифікації;

j - питома вага;

j - частковий потенціал групи верифікацій.

Таким чином кожна група або підгрупа повинна бути протестована на компетентність учасників, які забезпечують якість перевірки. Якісний потенціал запланованої перевірки складається з часткових потенціалів груп (Y), які в сумі повинні дорівнювати 1. А частковий потенціал має бути рівноцінним між усіма групами.

Така рівноцінність забезпечення якісної перевірки є бажаним варіантом відповідності потенційних аудиторів, так як на якість перевірки, окрім професійної компетенції, впливає низка інших факторів. Проте на початковому етапі відбору керуватимемося професійними компетенціями потенційних аудиторів. Усі спеціалісти та експерти повинні бути протестовані з метою встановлення рівня компетенції кожного виконавця. Основними компонентами оцінки рівня компетентності слугуватимуть: наявність вищої освіти; наявність додаткових сертифікатів; знання галузі діяльності суб'єкта господарювання, звітність якого перевірятиметься; досвід проведення подібних перевірок; досвід суміщення функцій (можливість проведення аналізу).

На практиці вважається, що перевірку можна проводити, якщо рівень якості перевірки Q> 50 % за кожною групою та потенціалом.

Розрахунок якості перевірки корпоративної соціальної звітності пропонуємо оформлювати у вигляді Матриці оцінки рівня компетенцій потенційних кандидатів.

Матриця дозволяє раціонально розподілити завдання між виконавцями та вибрати провідних аудиторів, керуючись величиною набраних балів. Якщо ж величина балів рівна, то варто керуватися пріоритетами особистісних переваг, які важливі для кожної групи.

Проте, на практиці може виникнути ситуація з уточнення аудиторського завдання, яке може змінити зрівноважений стан аудиторської групи. Такі уточнення залежать від кількості параметрів результативності в корпоративній соціальній звітності, які суттєво впливають на обсяги роботи аудиторів. Адже, під кожним підтвердженнями результативного показника розуміється володіння аудитором методикою, якою користувались укладачі звітності, а також методикою визначення ефективності впливу отриманого результату та суспільство.

Аудиторські фірми, як і усі інші суб'єкти господарювання, незалежно від сфери діяльності, відчувають на собі об'єктивні ресурсні обмеження в персоналі та його інтелектуальному капіталі, які виражаються в професійній компетенції співробітників. Особливо це виражено на практиці, де невелика кількість співробітників обмежується виключно практикою фінансового аудиту.

Саме тому для проведення такої системної перевірки, як верифікація корпоративної соціальної звітності, найважливішим завданням, яке забезпечуватиме якість аудиторських послуг, є розробка підходів до залучення експертів.

Використовуючи бальний підхід, описаний вище, необхідно змінити лише оціночні параметри та розбити їх на кваліфікаційні блоки: компетентність та аргументованість висновків. До першого блоку належить: кількість років роботи в досліджуваній сфері діяльності, вища освіта та рівень відомості на практиці в якості експерта, а до другого - володіння належною методикою, володіння зарубіжною методикою та виробничий або інший практичний досвід.

Наступним етапом є оцінка важливості запитів зацікавлених сторін. Така оцінка проводиться за такими етапами:

1. Ранжування критеріїв стійкого розвитку: економічна стабільність підприємства; екологічна безпека та соціальна відповідальність (ранг критеріїв враховується при розробці та коригуванні планів та політик соціально відповідального підприємства).

2. Відбір більш вагомих для суб'єкта господарювання інтересів стейкхолдерів за альтернативними критеріями стійкого розвитку (вагова значимість “переваг” та конструктивність пропозицій використовується при розробці програм соціально відповідального ведення бізнесу, понижуючи ризик “ігнорування” інтересів стейкхолдерів).

3. Оцінка груп стейкхолдерів (визначається суттєвість переваг за рівнем впливу груп стейкхолдерів на діяльність підприємства).

Одним із найважливіших принципів відповідності стандартам корпоративної соціальної відповідальності є врахування побажань та інтересів стейкхолдерів. Незалежно від того, існує пряме доручення від керівництва підприємства провести аналіз таких інтересів, внутрішні аудитори повинні провести ряд заходів, які забезпечують такі гарантії.

На практиці існує два найбільш поширених методи проведення таких заходів - метод рейтингових агентств та метод Дельфі. Перший метод дає доволі низький рівень гарантій відповідності суб'єкта господарювання у зв'язку з тим, що ним не враховується: галузевий характер діяльності, практика взаємовідносин с місцевими товариствами, рівень управлінської культури, тощо.

Найбільш поширеним на сьогодні є метод Дельфі, який проводиться в декілька етапів, а результати обробляються статистичними методами. Основним принципом даного методу є те, що певна кількість обраних експертів краще оцінюють та прогнозують результат.

Для використання даного методу в якості експертів можна залучати власників, інвесторів, керівників, менеджерів, працівників філіалів, проводити інтерв'ю клієнтів та представників органів державної влади та ін. Важливим правилом є те, щоб ніхто з експертів не знав один одного, що дозволить знизити ризики, пов'язані з авторитарним впливом на думки один одного.

Кожен експерт, на основі наданої йому інформації для проведення тестування, прописує для кожного із запропонованих йому альтернатив власну оцінку, за якої кращий критерій, на думку експерта, отримував максимальну кількість балів.

Управлінське рішення приймається із застосуванням підходу рангу, як суми переваг, здійснених з n-кількості альтернатив кожним експертом (Y), за умови недопущення рівнозначності (Y=1) вибору.

Розрахунок здійснюється за такою формулою:

(2)

де,

R - ранг альтернативи;

n - число альтернатив;

Ykj - думкам кожного з експертів;

j - частковий потенціал кожної альтернативи.

Після цього обирається порядок наданих переваг для кожної із запропонованих альтернатив.

На наступному етапі обробки даних, які свідчать про інтереси стейкхолдерів, експертам надаються уже скомпоновані за критеріями стійкості альтернативи, отримані під час тестування поглядів та уподобань на попередньому етапі.

Кожен експерт повинен висловити свою перевагу у відношенні запропонованих для оцінки пар “інтерес-пропозиція”, шляхом попарного їх порівняння. Експерт призначав парі перевагу, що дорівнює “1”, якщо К-й параметр важливіший J-того; в іншому ж випадку проставляється “0”.

Індивідуальні оцінки оцінюються за наступною формулою:

(3)

де,

бK - індивідуальна оцінка експертів;

n - число оцінок;

K - параметр порівняння;

Kj - коефіцієнти вагомості.

Індивідуальна оцінка J-того експерта для К-того параметру “співвідношень (коефіцієнтів вагомості)” визначається в залежності, яка відображає суму попарних співвідношень для кожного рядка та сумою величини усіх рядків анкети.

На основі індивідуальних рішень експертів в певній залежності визначаються коефіцієнти вагомості для кожного параметра зацікавленості стейкхолдерів, тобто приймається колективне рішення.

Математично це можна описати наступною формулою:

(4)

де,

бK - колективна оцінка експертів;

n - кількість індивідуальних оцінок експертів;

K - параметр порівняння;

JK- індивідуальні оцінки експертів.

Проведена таким чином експертна оцінка гарантує відповідність принципу врахування думок та переваг стейкхолдерів та знижує ризики помилковості прийнятих управлінських рішень при плануванні суб'єктом господарювання окремих заходів.

Для інформаційного забезпечення прийняття рішення про необхідність зміни в політиках суб'єкта господарювання, звітність якого верифікується, вибору напрямів програм, проводиться оцінка впливу кожної групи стейкхолдерів на діяльність підприємства, шляхом визначення коефіцієнту значимості.

Оцінка важливості групи стейкхолдерів для діяльності суб'єкта господарювання визначається менеджерами підприємства після консультування зі спеціалістами відділу внутрішнього аудиту.

Наступним важливим моментом, який є обов'язковою умовою для надання гарантії відповідності стандартам корпоративної соціальної відповідальності, є визначення рівня пріоритетності виражених інтересів стейкхолдерів з урахуванням важливості їх впливу на діяльність підприємства.

Визначення рівня пріоритетності виражених інтересів стейкхолдерів оформляється документом “Оцінка рівня пріоритетності інтересів стейкхолдерів”.

Необхідність складання документу “Оцінка рівня пріоритетності інтересів стейкхолдерів” обумовлена не лише отриманням орієнтованих пріоритетних значень інтересів стейкхолдерів, які після цього повинні бути враховані менеджерами при плануванні заходів та виборі показників соціальної звітності, але й підтвердженням оцінки експертів з ранжування критеріїв стійкого розвитку.

Обов'язковість розрахунку оцінки рівня пріоритетності проводить коригування вагової частини варіанта зацікавленості, даного експертами, та рівнем підтримки різними групами стейкхолдерів з врахуванням їх значимості.

Таким чином, застосування запропонованого нами варіанту використання експертного підходу (з коригуванням) дозволяє отримати повної відповідності стандартівGRI та ISO 26000:

- оцінити значимість груп стейкхолдерів;

- виявити рангові значення розподілу переваг стейкхолдерів за критеріями соціально відповідального стійкого розвитку (економічна стабільність, екологічна безпека, соціальна відповідальність);

- при визначенні пріоритетів інтересів проведене коригування експертних оцінок у відповідності з рівнем впливу (коефіцієнт значимості), яке дозволяє менеджерам отримати гарантовану інформацію про рівень важливості переваг стейкхолдерів та використовувати її для формування заходів та прийняття рішень у відповідності до принципів соціально відповідального ведення бізнесу.

При аналізі наявності корпоративної соціальної відповідальності проводиться аналіз усіх існуючих політик підприємства. Відповідно до стандартів GRI та ISO 26000, першочерговим завданням системи управління є зміна місії суб'єкта господарювання, звітність якого верифікується, в межах самостійно проведеного аналізу вкладу в соціальний розвиток суспільства, проведення коригувань в управлінські політики та окремі стратегічні плани.

Процесу управління стійкістю підприємства, я правило, будується на контролі визначеному системою збалансованих показників. Концепція системи збалансованих показників розглядає фінансові показники лише як одну з чотирьох різнозначних складових, надаючи перевагу іншим ринковим факторам - людському потенціалу, ключове значення отримують не лише значення окремих показників, а й її взаємодія та збалансованість. Це дозволяє оцінювати темпи зростання бізнесу та виявити можливі відхилення від плану.

Варто відмітити, що сильною стороною збалансованої системи показників є те, що вона виступає в якості платформи для інтеграції найрізноманітніших елементів управління.

Забезпечення гарантії включення зацікавленості стейкхолдерів в стратегічні плани здійснюється на основі оцінки пріоритетності варіантів переваг та відповідно до проекції збалансованої системи показників, затвердженою суб'єктом господарювання.

Оцінка ефективності соціально відповідальної діяльності господарюючого суб'єкта повинна розглядатися в комплексі напрямів, обраних системою управління підприємством та відображених у звітності.

Запропонований нами системний підхід до оцінки ефективності дозволяє розглядати ефективність як характеристику діяльності суб'єкта господарювання у виразі відношення кожного часткового коефіцієнта до вартості, потреби, засобів, що узагальнено під єдиним критерієм, ранжованим у відповідності з прийнятими напрямами соціально відповідальної діяльності.

Стандарт ISO 26000, міжнародний стандарт корпоративної соціальності звітності GRI мають майже ідентичні базові основи. Враховуючи дослідження рівня соціальної відповідальності вітчизняних підприємств, автором розширені аспекти оцінки врахуванням параметра ефективності ділових взаємовідносин, який дозволяє відслідковувати не лише реалізацію норм відповідального підприємництва суб'єкта господарювання, а й його партнерів.

На основі вищесказаного, пропонуємо оцінювати результати соціально відповідальної діяльності за наступним підходом:

(5)

де,

- ефективність діяльності;

- економічна ефективність;

- ефективність бізнес-відносин;

- екологічна ефективність;

- соціальна ефективність.

Показник ефективності діяльності після розрахунку підлягає коригуванню на коефіцієнти вагомості, визначені методом Дельфі, що дозволить охарактеризувати кількісні співвідношення усіх головних компонентів загальної ефективності.

Економічна ефективність. Розрахунок показника економічної ефективності господарюючого суб'єкта може бути побудований традиційно у співвідношенні результатів діяльності та витрат.

(6)

де,

- чистий прибуток;

- загальні витрати;

- вартість основних засобів;

- вартість оборотних активів;

- річний фонд оплати праці.

Ефективність бізнес-відносин. Даний параметр повинен характеризувати відповідальність підприємства в системі комерційних взаємовідносин з контрагентами, а також якість та оновлення асортименту продукції.

(7)

де,

- ефективність бізнес-відносин;

- ефективність укладених договорів;

- коефіцієнт постійних покупців;

- коефіцієнт оновлення продукції;

- коефіцієнт соціально відповідальних постачальників, в свою чергу дані показники розраховуються:

;

Варто відмітити, що підприємство при комплектуванні показників ефективності може обирати й інші параметри.

Екологічна ефективність. Ефективність екологічної діяльності варто розглядати як рівень досягнення результатів з виконання прийнятої екологічної програми підприємства в координації з параметрами, визначеними міжнародними стандартами: кількість виготовлених та вторинно використаних відходів, енергії, води, величина викидів шкідливих речовин, рівень оновлення майна природоохоронного значення. Виходячи з цього, вибір показників може бути різноманітним, в залежності від галузевої приналежності, регіонального розміщення та структури суб'єкта господарювання, звітність якого верифікується.

Нами запропоновано показник екологічної ефективності:

(7)

де,

- екологічна ефективність;

- коефіцієнт екологічного ризику;

- коефіцієнт рециклінгу;

- коефіцієнт раціонального використання електроенергії, в свою чергу дані показники розраховуються:

;

.

Соціальна ефективність. Оцінка даного напряму діяльності соціально відповідального підприємства залежить від сприйняття аспектів даної роботи. Частіше всього соціальна відповідальність трактується спрямованістю на покращення взаємодії з власним персоналом, але іноді сприймається в більш широкому сенсі - взаємодії з суспільством. Розглянемо останній підхід до розуміння соціальної діяльності, як комплексний варіант.

(8)

де,

- соціальна ефективність;

- показник відповідального відношення до працівників підприємства;

- коефіцієнт вкладу підприємства в розвиток суспільства, в свою чергу дані показники розраховуються:

;

В аспекті відповідального відношення до власного персоналу. Можна також використовувати такі підходи оцінки:

- задоволеності працею;

- забезпечення соціальним пакетом;

- доступності санаторно-курортного лікування;

- наявності дошкільних закладів;

- надання матеріальної допомоги тощо.

Оцінка вкладу соціально відповідального підприємства в розвиток суспільства може містити багато різноманітних аспектів.

Запропонований варіант оцінки результатів соціально відповідального підприємства може бути скоригована у відповідності до основних стратегічних показників розвитку підприємства, діючою політикою, а також затвердженими керівництвом показниками соціальної звітності. Розглянемо запропоновану нами методику верифікації соціальної звітності на прикладах.

Процедура верифікації корпоративної соціальної звітності одного із досліджуваних підприємств проводитиметься за 6 групами верифікації: група фінансових результатів (Y1), група екологічної діяльності (Y2), група бізнес-партнерства (Y3), група стратегічного управління (Y4), група ефективності управління соціальними інвестиціями (Y5) та група роботи з персоналом (Y6).

Для запланованих обсягів верифікації корпоративної звітності керівник служби внутрішнього аудиту вирішив створити групу перевірки з 18 чоловік, тобто по 3 чоловіки на групу верифікації.

Виходячи з наведених даних проведемо розрахунки оціночних параметрів:

1) потенціал кожної групи верифікації. Враховуючи, що загальний потенціал = 1, за наявності 6 груп верифікації, частковий потенціал кожної групи становитиме 0,1667 = 1/6.

2) граничні параметри оцінки. Необхідний рівень компетенцій кожної із 6 груп верифікацій становитиме 0,0556 = 1/18, а так як оціночних факторів 5, то отримаємо наступні параметри оцінки: max = 0,0111 = 0,0556/5, а min = 0,0022 = 0,0111/5.

Для конкретизації оцінки кожної групи бал розподіляється наступним чином:

0,0111 - високий рівень;

0,0089 - достатньо високий рівень;

0,0067 - середній рівень;

0,0045 - недостатній рівень;

0,0022 - низький рівень.

Розглянемо розподіл компетенцій у вигляді розрахунку, представленого у таблиці 1.

Таблиця 1.

Матриця оцінки рівня компетенцій потенційних кандидатів на участь у верифікації корпоративної соціальної звітності

Параметри оцінки	Бальна оцінка	Сума компетенцій групи
	1Y	2Y	3Y
Група фінансових результатів (Y1)
Вища освіта	0,0111	0,0067	0,0045	0,0223
Наявні сертифікати	0,0067	0,0089	0,0111	0,0267
Знання галузі дослідження	0,0089	0,0089	0,0045	0,0223
Досвід проведення перевірок	0,0111	0,0111	0,0089	0,0311
Досвід проведення аналізу	0,0089	0,0045	0,0067	0,0201
Загальна оцінка	0,0467	0,0401	0,0357	0,1225 (73%)
Група екологічної діяльності (Y2)
Вища освіта	0,0067	0,0067	0,0111	0,0245
Наявні сертифікати	0,0022	0,0111	0,0045	0,0178
Знання галузі дослідження	0,0067	0,0089	0,0022	0,0178
Досвід проведення перевірок	0,0111	0,0111	0,0089	0,0311
Досвід проведення аналізу	0,0089	0,0045	0,0111	0,0245
Загальна оцінка	0,0356	0,0423	0,0378	0,1157 (69%)
Група бізнес-партнерства (Y3)
Вища освіта	0,0045	0,0022	0,0067	0,0134
Наявні сертифікати	0,0111	0,0089	0,0111	0,0311
Знання галузі дослідження	0,0067	0,0022	0,0045	0,0134
Досвід проведення перевірок	0,0089	0,0111	0,0089	0,0289
Досвід проведення аналізу	0,0089	0,0067	0,0067	0,0223
Загальна оцінка	0,0401	0,0311	0,0379	0,1091 (65%)
Група стратегічного управління (Y4)
Вища освіта	0,0067	0,0022	0,0045	0,0134
Наявні сертифікати	0,0022	0,0022	0,0111	0,0155
Знання галузі дослідження	0,0111	0,0089	0,0067	0,0267
Досвід проведення перевірок	0,0089	0,0111	0,0111	0,0311
Досвід проведення аналізу	0,0045	0,0089	0,0089	0,0223
Загальна оцінка	0,0334	0,0333	0,1422	0,109 (65%)
Група ефективності управління соціальними інвестиціями (Y5)
Вища освіта	0,0089	0,0111	0,0022	0,0222
Наявні сертифікати	0,0022	0,0089	0,0111	0,0222
Знання галузі дослідження	0,0111	0,0022	0,0067	0,02
Досвід проведення перевірок	0,0089	0,0111	0,0089	0,0289
Досвід проведення аналізу	0,0067	0,0089	0,0111	0,0267
Загальна оцінка	0,0378	0,0422	0,04	0,12 (72%)
Група роботи з персоналом (Y6)
Вища освіта	0,0111	0,0089	0,0111	0,0311
Наявні сертифікати	0,0022	0,0022	0,0045	0,0089
Знання галузі дослідження	0,0089	0,0111	0,0067	0,0267
Досвід проведення перевірок	0,0111	0,0089	0,0089	0,0289
Досвід проведення аналізу	0,0067	0,0067	0,0111	0,0245
Загальна оцінка	0,04	0,0378	0,0423	0,1201 (72%)

Виходячи з проведених розрахунків у таблиці 3.4, перевіряємо виконання умови Q> 50 %. За даними розрахунків за кожною групою якість перевірки становить: (Y1) - 73%; (Y2) - 69 %; (Y3) - 65 %; (Y4) - 65 %; (Y5) - 72 % та (Y6) - 72 %. Такий розподіл вказує на виконання умови та високий рівень якості перевірки за кожною групою.

Загальна якість становить 69,33% = (73+69+65+65+72+72)/6.

Якщо проаналізувати кількість набраних балів кожних претендентом на участь у процесі верифікації, то можемо обрати керівників перевірки для кожної з груп тематичних перевірок:

- група фінансових результатів (Y1) - перший претендент з ваговим коефіцієнтом 0,0467;

- група екологічної діяльності (Y2) - другий претендент з ваговим коефіцієнтом 0,0423;

- група бізнес-партнерства (Y3) - перший претендент з ваговим коефіцієнтом 0,0401;

- група стратегічного управління (Y4) - перший претендент з ваговим коефіцієнтом 0,0334;

- група ефективності управління соціальними інвестиціями (Y5) - другий претендент з ваговим коефіцієнтом 0,0422;

- група роботи з персоналом (Y6) - третій претендент з ваговим коефіцієнтом 0,0423.

Під час вивчення корпоративної соціальної звітності аудиторами встановлено, що для проведення достовірної верифікації такої звітності, аудиторська служба за групою ефективності управління соціальними інвестиціями (Y5) потребує спеціалістів зі знаннями стандарту АА1000, оцінки інтелектуального капіталу та спеціаліста зі складання звітності заUS GAAP.

Серед обраної групи аудиторів жоден не володіє такими спеціальними знаннями. У зв'язку з цим прийнято рішення про залучення експертів.

Для залучення експертів скористаємося описаною вище методикою щодо зміни параметрів оцінки кваліфікації з 5 до 6, у зв'язку з чим максимально можлива цінність компетенції групи ефективності управління соціальними інвестиціями (Y5) зросте до 0,0666 = 0,0111Ч6.

Тепер нам необхідно розрахувати необхідну кількість експертів з обраними додатковими знаннями. У зв'язку з тим, що дані знання потрібні за групою ефективності управління соціальними інвестиціями (Y5), то нам необхідно збільшити вагову участь даної групи в загальному потенціалі компетенцій.

Якби усі троє аудиторів, які обрані для проведення верифікації за групою ефективності управління соціальними інвестиціями (Y5) мали необхідні знання, то сума балів максимальних компетенцій дорівнювала б 0,0333 = 0,0111Ч3, так як необхідних груп знань, які ми потребуємо - 3, то сума балів за невистачаючими компетенціями дорівнює 0,0999 = 0,0333Ч3.

Вище нами встановлено, що повна цінність компетенції експерта зросте до 0,0666. Тепер необхідно визначити, скільки група ефективності управління соціальними інвестиціями (Y5) може дозволити собі експертів (0,0999/0,0666 ? 2). Отже, ми можемо залучити 2 експертів.

У зв'язку з тим, що у нас є 3 невистачаючі компетенції, а можемо залучити лише 2 експерти, проводимо логічний аналіз щодо того, з яких знань експертів краще залучити. Вирішено залучити експертів зі знаннями щодо оцінки інтелектуального капіталу та складання звітності за US GAAP, для розуміння стандарту АА1000 залучити в якості суміщення одного з аудиторів іншої групи.

У зв'язку з проведеними розрахунками зміняться дані в групі ефективності управління соціальними інвестиціями (Y5). Наведемо зміни у вигляді таблиці 2.

Результат змін показує, що введення до групи ефективності управління соціальними інвестиціями (Y5) додаткових спеціалістів змінило плановий потенціал групи, збільшивши його питому вагу до 22%, на відміну від запланованих 17% в загальному потенціалі.

Виходить, що при пропорційному розподілі 78% між іншими 5 групами, питома вага кожної стає рівною 15,6 %, або 0,156 балів. Розрахований потенціал кожної групи 0,156 не перевищує максимально розрахований 0,1667, що підтверджує правильність розрахунків.

Такий розподіл проводимо у зв'язку з тим, що суми компетенцій не повинні перевищувати 1, про що було вказано вище.

Таблиця 2.

Коригування оцінки компетенцій в групі ефективності управління соціальними інвестиціями (Y5)

Параметри оцінки	Бальна оцінка	Сума компетенцій групи
	1Y	2Y	3Y	експерти	аудитор
Група ефективності управління соціальними інвестиціями (Y5)
Вища освіта	0,0089	0,0111	0,0022	0,0666	0,0333	0,1221
Наявні сертифікати	0,0022	0,0089	0,0111	0	0	0,0222
Знання галузі дослідження	0,0111	0,0022	0,0067	0	0	0,02
Досвід проведення перевірок	0,0089	0,0111	0,0089	0	0	0,0289
Досвід проведення аналізу	0,0067	0,0089	0,0111	0	0	0,0267
Загальна оцінка	0,0378	0,0422	0,04	0,0666	0,0333	0,2199 (132%)

Розглянемо методику проведення оцінки оцінку врахування побажань та інтересів стейкхолдерів за такими етапами: ранжування критеріїв стійкого розвитку; відбір більш вагомих для суб'єкта господарювання інтересів стейкхолдерів за альтернативними критеріями стійкого розвитку; оцінка груп стейкхолдерів.

Проводимо оцінку врахування побажань та інтересів стейкхолдерів (таблиця 3). Для такої оцінки на досліджуваного підприємстві обрано 10 експертів з числа працівників верхньої ланки управління та внутрішньої служби аудиту.

Таблиця 3.

Формування колективного рішення експертів з ранжування критеріїв стійкого розвитку досліджуваного підприємства

Порівнювані варіанти	Оцінки експертів (YKJ)	Сума рангових місць
	Е1	Е2	Е3	Е4	Е5	Е6	Е7	Е8	Е9	Е10
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
Економічна стабільність підприємства (Х1)	3	1	2	3	3	3	2	2	3	2	24
Екологічна безпека діяльності (Х2)	1	3	3	1	2	2	1	3	2	3	21
Соціальна відповідальність (Х3)	2	2	1	2	1	1	3	1	1	1	15

Як показують результати проведеного формування колективного рішення експертів з ранжування критеріїв стійкого розвитку досліджуваного підприємства, кращим критерієм на думку експертів є економічна стабільність підприємства, а найменшу кількість балів набрав критерій соціальної відповідальності - 15 балів.

На наступному етапі обробки даних, які свідчать про інтереси стейкхолдерів, нами підготовано експертам уже скомпоновані за критеріями стійкості альтернативи, отримані під час тестування поглядів та уподобань на попередньому етапі.

Кожен експерт повинен висловити свою перевагу у відношенні запропонованих для оцінки пар “інтерес-пропозиція”, шляхом попарного їх порівняння. Така оцінка проводиться кожним експертом окремо за кожним критерієм стійкого розвитку.

Для наочності наведемо результати оцінки експерта №1 за кожним критерієм стійкого розвитку (таблиці 4, 5 та 6).

Таблиця 4.

Уподобання експерта №1 варіантів інтересів стейкхолдерів досліджуваного підприємства за рівнем важливості в параметрі критерія “соціальна відповідальність”

Порівнювані варіанти	Порівнювані варіанти	Сума балів	Ранг
	Х1	Х2	Х3	Х4	Х5
1	2	3	4	5	6	7	8
Покращення умов праці (Х1)	-	1	1	0	0	2	0,2
Профілактика та лікування професійних захворювань (Х2)	0	-	0	1	0	1	0,1
Забезпечення кар'єрного росту (Х3)	0	1	-	1	1	3	0,3
Підвищення рівня заробітної плати (Х4)	1	0	0	-	1	2	0,2
Забезпечення працівників соціальним пакетом (Х5)	1	1	0	0	-	2	0,2
Разом	10	1,0

З даних таблиці 4 найвищий ранг отримує критерій “Забезпечення кар'єрного росту” - 0,3, а найменший ранг у критерію “Профілактика та лікування професійних захворювань” - 0,1.

Таблиця 5.

Уподобання експерта №1 варіантів інтересів стейкхолдерів досліджуваного підприємства за рівнем важливості в параметрі критерія “економічна стабільність”

Порівнювані варіанти	Порівнювані варіанти	Сума балів	Ранг
	Х1	Х2	Х3	Х4	Х5
1	2	3	4	5	6	7	8
Зростання прибутковості діяльності (Х1)	-	0	1	0	1	2	0,2
Розширення сегменту ринку (Х2)	1	-	0	0	0	1	0,1
Покращення взаємовідносин з партнерами (Х3)	0	1	-	1	1	3	0,3
Своєчасне виконання договірних поставок (Х4)	1	1	0	-	1	3	0,3
Розширення площ складських приміщень (Х5)	0	1	0	0	-	1	0,1
Разом	10	1,0

З даних таблиці 5 найвищий ранг отримують критерії “Покращення взаємовідносин з партнерами” та “Своєчасне виконання договірних поставок - по 0,3, а найменший ранг у критеріїв “Розширення сегменту ринку” та “Розширення площ складських приміщень” - по 0,1.

Аналіз уподобань експерта №1 варіантів інтересів стейкхолдерів досліджуваного підприємства за рівнем важливості в параметрі критерія “екологічна безпека” (таблиця) показав, що найвищий ранг отримує критерій “Благоустрій території підприємства” - 0,18, а найменший ранг у критерія “Забезпечення робочих, зайнятих на шкідливому виробництві, додатковим харчуванням - 0,07.

Нами проведено аналіз уподобань експерта №1 варіантів інтересів стейкхолдерів досліджуваного підприємства за рівнями важливості в параметрі критерія “екологічна безпека”, “економічна стабільність” та “соціальна відповідальність”,.

Таблиця 6.

Уподобання експерта №1 варіантів інтересів стейкхолдерів досліджуваного підприємства за рівнем важливості в параметрі критерія “екологічна безпека”

Порівнювані варіанти	Порівнювані варіанти	Сума балів	Ранг
	Х1	Х2	Х3	Х4	Х5	Х6	Х7	Х8
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Зниження ризиків завдання шкоди навколишньому середовищу (Х1)	-	0	0	1	1	1	0	1	4	0,14
Установка систем очищення повітря на робочих місцях (Х2)	1	-	0	1	1	0	0	0	3	0,11
Забезпечення робочих, зайнятих на шкідливому виробництві, додатковим харчуванням (Х3)	1	1	-	0	0	0	0	0	2	0,07
Скорочення числа процесів, пов'язаних із завданням шкоди здоров'ю працівників (Х4)	0	0	1	-	0	1	0	1	3	0,11
Благоустрій території підприємства (Х5)	0	0	1	1	-	1	1	1	5	0,18
Зниження шкідливих викидів неочищеної води (Х6)	0	1	1	0	0	-	1	0	3	0,11
Покращення утилізації відходів (Х7)	1	1	1	1	0	0	-	0	4	0,14
Забезпечення співробітників бутильованою водою (Х8)	0	1	1	0	0	1	1	-	4	0,14
Разом	28	1,0

Використовуючи проведені вище розрахунки, згрупуємо значення уподобань усіх експертів варіантів інтересів стейкхолдерів досліджуваного підприємства за рівнями важливості в параметрі критерія “екологічна безпека”, “економічна стабільність” та “соціальна відповідальність” (таблиця 7).

Сума рангів в таблиці 7 визначалась шляхом визначення середнього арифметичного за кожним критерієм, яка залежить від кількості експертів. Тобто, для критерію “Соціальна відповідальність” за параметром Х1сума рангу визначалась як: (0,2+0,3+0,3+0,3+0,2+0,2+0,2+0,1+0,1) : 10 = 0,21

Відповідно до експертних оцінок, вагова шкала переваг стейкхолдерів досліджуваного підприємства за рівнем важливості в параметрі критерія “екологічна безпека”, “економічна стабільність” та “соціальна відповідальність” розподілилась наступним чином:

1) параметр “Екологічна безпека”:

1.1. Благоустрій території підприємства (Х5) - вага 0,15;

1.2. Скорочення числа процесів, пов'язаних із завданням шкоди здоров'ю працівників (Х4) - вага 0,14;

1.3. Зниження шкідливих викидів неочищеної води (Х6) - вага 0,13;

1.4. Зниження ризиків завдання шкоди навколишньому середовищу (Х1) - вага 0,12;

1.5. Установка систем очищення повітря на робочих місцях (Х2) - вага 0,12;

1.6. Покращення утилізації відходів (Х7) - вага 0,12;

1.7. Забезпечення співробітників бутильованою водою (Х8) - вага 0,12;

1.8.Забезпечення робочих, зайнятих на шкідливому виробництві, додатковим харчуванням (Х3) - вага 0,11;



Таблиця 7.

Зведені дані уподобань експертів варіантів інтересів стейкхолдерів досліджуваного підприємства за рівнями важливості в параметрі критерія “екологічна безпека”, “економічна стабільність” та “соціальна відповідальність”

Експерт	Порівнювані варіанти	Сума рангів
	Х1	Х2	Х3	Х4	Х5	Х6	Х7	Х8
1	2	3	4	5	6	7	8	9	11
Критерій “Екологічна безпека”
Е1	0,14	0,11	0,07	0,11	0,18	0,11	0,14	0,14	1,0
Е2	0,07	0,14	0,11	0,18	0,14	0,11	0,14	0,11	1,0
Е3	0,11	0,11	0,14	0,07	0,11	0,18	0,14	0,14	1,0
Е4	0,14	0,18	0,07	0,14	0,14	0,11	0,11	0,11	1,0
Е5	0,11	0,11	0,11	0,18	0,14	0,11	0,11	0,11	1,0
Е6	0,11	0,14	0,14	0,14	0,18	0,07	0,11	0,11	1,0
Е7	0,18	0,11	0,07	0,14	0,14	0,14	0,11	0,11	1,0
Е8	0,07	0,11	0,14	0,11	0,18	0,14	0,14	0,11	1,0
Е9	0,11	0,18	0,11	0,14	0,14	0,14	0,07	0,11	1,0
Е10	0,11	0,07	0,14	0,18	0,14	0,14	0,14	0,11	1,0
Сума рангів	0,12	0,12	0,11	0,14	0,15	0,13	0,12	0,12	1,0
Критерій “Економічна стабільність”
Е1	0,2	0,1	0,3	0,3	0,1	Х	Х	Х	1,0
Е2	0,1	0,2	0,3	0,3	0,1	Х	Х	Х	1,0
Е3	0,2	0,3	0,3	0,1	0,1	Х	Х	Х	1,0
Е4	0,2	0,1	0,1	0,3	0,3	Х	Х	Х	1,0
Е5	0,2	0,1	0,3	0,3	0,1	Х	Х	Х	1,0
Е6	0,3	0,2	0,3	0,1	0,1	Х	Х	Х	1,0
Е7	0,1	0,3	0,2	0,3	0,1	Х	Х	Х	1,0
Е8	0,3	0,1	0,1	0,3	0,2	Х	Х	Х	1,0
Е9	0,3	0,3	0,1	0,2	0,1	Х	Х	Х	1,0
Е10	0,1	0,1	0,3	0,2	0,3	Х	Х	Х	1,0
Сума рангів	0,2	0,18	0,23	0,24	0,15	Х	Х	Х	1,0
Критерій “Соціальна відповідальність”
Е1	0,2	0,1	0,3	0,2	0,2	Х	Х	Х	1,0
Е2	0,3	0,1	0,2	0,2	0,2	Х	Х	Х	1,0
Е3	0,3	0,1	0,2	0,2	0,2	Х	Х	Х	1,0
Е4	0,3	0,2	0,1	0,2	0,2	Х	Х	Х	1,0
Е5	0,2	0,3	0,1	0,2	0,2	Х	Х	Х	1,0
Е6	0,2	0,3	0,2	0,1	0,2	Х	Х	Х	1,0
Е7	0,2	0,1	0,2	0,3	0,1	Х	Х	Х	1,0
Е8	0,2	0,2	0,2	0,1	0,3	Х	Х	Х	1,0
Е9	0,1	0,2	0,2

Подобные документы

• Методичні підходи до експрес-оцінки корпоративної соціальної відповідальності підприємства

  Розробка системи кількісних показників для проведення експрес-оцінки корпоративної соціальної відповідальності для потреб управління на проміжних етапах реалізації її заходів. Проведення оцінки за якісними показниками згідно до стейкхолдерського підходу.
  
  статья [41,8 K], добавлен 22.02.2018
  

• Ефективна система оцінювання персоналу підприємства як напрям розвитку корпоративної соціальної відповідальності в Україні

  Методологічні основи формування ефективної системи оцінювання персоналу на підприємствах в Україні, яка побудована на принципах корпоративної соціальної відповідальності. Цілі, принципи та підходи до проведення оцінювання персоналу методом "360 градусів".
  
  статья [23,8 K], добавлен 19.09.2017
  

• Формування соціально-корпоративної відповідальності підприємств

  Історія виникнення та подальшого розвитку ідей соціальної відповідальності. Загальна характеристика, рівні формування, класифікація, наукове обґрунтування корпоративної соціальної відповідальності підприємства, а також аналіз структури її "піраміди".
  
  реферат [222,5 K], добавлен 01.12.2010
  

• Соціальна відповідальність у системі управління підприємством

  Еволюція поняття соціальної відповідальності. Етапи розробки і впровадження стратегії корпоративної соціальної відповідальності. Особливості її здійснення на прикладі підприємства. Напрями впровадження цієї системи у менеджмент українських організацій.
  
  курсовая работа [924,9 K], добавлен 29.08.2015
  

• Корпоративна соціальна відповідальність

  Наукові підходи до розуміння сутності корпоративної соціальної відповідальності, її принципи та методи. Рівні соціальної відповідальності бізнесу. Принципи та приклади впровадження КСВ в маркетингові стратегії. Специфіка формування "зеленої економіки".
  
  реферат [43,9 K], добавлен 16.05.2014
  

• Соціальна корпоративна відповідальність як інструмент покращення результатів роботи підприємства

  Сутність питання соціальної відповідальності бізнесу, процес його формування на вітчизняних підприємствах. Необхідність впровадження механізму корпоративної соціальної відповідальності в практику використання підприємства для покращення результатів праці.
  
  статья [18,4 K], добавлен 13.11.2017
  

• Види ділових заходів, їх підготовка та проведення

  Найпоширенішим видом колективних заходів в організаціях є нарада. Нарада - це спільна діяльність колективу, об'єднаного однією метою і керована особою, у функції якої входить розпорядча діяльність. Рекомендації з організації та проведення нарад.
  
  контрольная работа [36,9 K], добавлен 07.08.2010
  

• Етика підприємництва та його соціальна відповідальність

  Дослідження бізнес-середовища функціонування підприємства та прогнозування параметрів кон’юнктури вітчизняного ринку. Практика корпоративної соціальної відповідальності бізнесу. Складання програми відповідних маркетингових заходів, стимули та перешкоди.
  
  курсовая работа [1,0 M], добавлен 08.07.2014
  

• Вплив поведінки працівників компаній під час переговорів на імідж компанії

  Поняття корпоративної культури, її місце в розвитку бізнесу України. Ділове спілкування в діяльності компаній. Стратегічні підходи до проведення переговорів, вплив поведінки співробітників на імідж компанії. Підготовка переговорів, способи їх проведення.
  
  контрольная работа [155,3 K], добавлен 24.09.2016
  

• Програма розвитку корпоративної культури

  Опис оптимального характеру зміни виду менеджменту і культури фірми. Побудова матриці відповідності і системи мотивації. Особливості довгострокового планування професійного росту робітників. Розробка програми розвитку корпоративної культури ВУЗу.
  
  дипломная работа [8,7 M], добавлен 02.10.2010
  

• Оцінка корпоративної культури на промисловому підприємстві

  Феномен, поняття та сутність, структура та типологія корпоративної культури. Теоретично-методичні основи, підходи та методика оцінки корпоративної культури на промисловому підприємстві. Оцінка впливів корпоративної культури на діяльність підприємства.
  
  дипломная работа [907,6 K], добавлен 16.08.2010
  

• Розробка сучасних заходів щодо вдосконалення системи менеджменту на вітчизняних консалтингових підприємствах

  Підходи до тлумачення поняття "система менеджменту підприємства", характеристика основних її складових: виробничої, фінансово-економічної, інноваційної, соціальної, маркетингової підсистем. Заходи щодо удосконалення соціальної підсистеми на підприємстві.
  
  статья [94,6 K], добавлен 31.08.2017
  

• Особливості проведення реінжинірингу

  Суть, учасники, види і етапи проведення реінжинірингу. Сфера послуг як сфера проведення реінжинірингу. Застосування інноваційних технологій. Практичне застосування реінжинірингу. Зарубіжний досвід, проведення реінжинірингу на вітчизняних підприємствах.
  
  курсовая работа [36,1 K], добавлен 18.11.2009
  

• Організація звітності про стан кадрів

  Характеристика сутності, правової основи, призначення (оформлення факту виникнення, зміни та припинення трудових відносин), юридичної бази діловодства служби управління персоналом. Особливості підготовки статистичної звітності по кадрам за формою №6-ПВ.
  
  контрольная работа [181,3 K], добавлен 18.05.2010
  

• Оцінка корпоративної культури організації та її підрозділів

  Оцінка кваліметрії корпоративної культури через вивчення властивостей ієрархії і математичних моделей оцінки. Результати оцінки корпоративної культури організації і підрозділів, мета і її практична значущість в планеруванні і реалізації позитивних змін.
  
  курсовая работа [6,0 M], добавлен 12.10.2010
  

• Зовнішні прояви корпоративної культури

  Технологія використання символів, створення сприятливого кольорографічного і звукового середовища у організації, проведення свят, дотримання ритуалів та прийнятного стилю, певного способу життя. Символи, концепція та основні поняття фірмового стилю.
  
  дипломная работа [9,0 M], добавлен 24.09.2010
  

• Вдосконалення механізму трансформації корпоративної культури організації

  Теоретичні основи дослідження механізму трансформації корпоративної культури організації. Характеристика діяльності туристичної фірми "Норіс". Впровадження пропозицій з вдосконалення трансформації корпоративної культури в системі управління підприємством.
  
  курсовая работа [937,3 K], добавлен 28.01.2013
  

• Організаційно-економічні основи соціально відповідального управління підприємства

  Сутність, види та критерії соціальної відповідальності, досвід запровадження її елементів. Реалізація положень політики соціальної відповідальності організації на досліджуваному підприємстві. Оцінка впливу соціальних програм на ефективність управління.
  
  дипломная работа [784,6 K], добавлен 26.04.2013
  

• Соціальна направленість та відповідальність організації (на прикладі НВП "Талас")

  Соціальна діяльність організацій: суть, історія, напрями. Рівень соціальної направленості і соціальної діяльності вітчизняних бізнес-структур. Концептуальні підходи до підвищення рівня соціальної відповідальності бізнеса. Охорона праці і цивільна оборона.
  
  дипломная работа [153,4 K], добавлен 23.10.2011
  

• Місце соціальної стратегії розвитку в стратегічному наборі вітчизняного підприємства

  Необхідність впровадження соціальної стратегії розвитку в стратегічний набір вітчизняних підприємств. Місце та роль даної стратегії в ієрархічній структурі стратегій організації. Алгоритм процесу розробки та реалізації соціальної стратегії розвитку.
  
  статья [356,2 K], добавлен 05.10.2017
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам