Особливості мотивування конструктивного вирішення професійних стресів на підприємствах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет «Львівська політехніка»

Кафедра адміністративного та фінансового менеджменту

Особливості мотивування конструктивного вирішення професійних стресів на підприємствах

д.е.н., професор Н.Ю. Подольчак

асистент І.М. Дорош

Анотація

У статті приведені статистичні дані стосовно економічних втрат від стресів на підприємствах США та країн Європейського Союзу. Розкрито сутність стресу, як явища, що потребує грутновних досліджень в межах вітчизняних галузей економічної діяльності. Виділена низка емоційних компонентів, які дають можливість, підсилюючи професійні якості працівника, долати стрес.

У статті також досліджено генезис поняття «копінг», що є важливим у процесі регулювання стресових ситуацій на підприємствах. Визначено роль функції мотивування у процесі використання наявних копінг-стратегій працівника для подолання стресових ситуацій. Як результат проведених досліджень, у статті представлена модель подолання професійного стресу із врахуванням ситуативно-особистісних ресурсів працівника, його стрес-компетенцій та мотивів.

Ключові слова: професійний стрес, «копінг», емоційний інтелект, мотивування, стрес-компетенції, конструктивні наслідки.

Annotation

In this article the statistics of economic losses from stresses on enterprises of USA and European Union is analyzed. The essence of stress as a phenomenon that needs a detailed investigations within the fields of domestic economic activity is highlighted. It is pointed out on a number of emotional components that give the possibility to enhance the professional skills of an employee to overcome stress.

It is also investigated the genesis of the concept “coping” that is important in the regulation of stress situation on the enterprises. The role of motivation function in the process of utilization the existing coping strategies of an employee to deal with the stress situations is defined. As a result of the researches done, the article presents a model to overcome the professional stress taking into account the situational and personal resources of an employee of its stress competence and motives.

Key words: professional stress, “coping”, emotional intelligence, motivation, stress-competence, constructive consequences.

Стрес є невід'ємною частиною людського існування. Він може активізовувати певні можливості нашого організму, а може стримувати, гальмувати їх. Стрес, як категорія менеджменту, може завдавати суттєвих збитків у процесі функціонування і маленьких підприємств, і великих корпорацій. Це фактор, який в межах підприємства повністю усунути неможливо, тому що він викликаний як внутрішніми, так і зовнішніми чинниками. Отже, явище стресу вимагає управління, з метою мінімізації негативних наслідків і скерування у конструктивне русло.

Поняття «стресу» було відкрите на початку ХХ ст. і досить широко досліджувалось у галузі психології такими науковцями, як Г.Сельє, Р. Лазарус, С. Фолкман, Б Голдстоун, Т.Кокс, Дж. Грінберг, Л.Леві, Г.Купер тощо. У повній мірі визначено сутність цього явища, виділено поняття «професійного стресу», досліджено його вплив на людський організм тощо. Стрес як категорія менеджменту досліджувався в працях таких науковців як А.Файоль, П. Друкер, М.Вебер тощо.

Особливої актуальності стрес набув у ХХІ ст., що зумовлено поглибленням кризових явищ у світовій економіці. Зростає інформаційне навантаження на персонал, постійно підвищуються вимоги до нього. В умовах збільшення рівня безробіття дедалі важче працівнику відшукати таке місце праці, яке б одночасно відповідало його базовим та когнітивним потребам, а також емоційному та інтелектуальному капіталу. Відповідно це вимагає детальнішого вивчення усіх особистісно-ситуативних чинників, які впливають на конструктивне вирішення професійних стресів та мінімізації збитків від таких стресів в межах підприємств.

Основною метою статті є формування моделі подолання професійного стресу на підприємстві, із врахуванням чинників, що підсилюють чи послаблюють дію стрес-факторів, а також особистісних ресурсів працівника та його внутрішніх мотивів.

Серед країн, що першими почали досліджувати проблематику стресу, як явища, яке здатне нанести великих збитків підприємствам, а також економіці загалом, лідирують США. Згідно статистичних даних цієї країни 90% її населення постійно перебуває у стані сильного стресу. Причому 60% зазнають стресу 1-2 рази на тиждень, 30% - кожного дня. За даними американських учених, 2/3 візитів до лікаря викликані симптомами, що ґрунтуються на стресі. Практично усі великі корпорації витрачають сотні мільйонів доларів на медичну допомогу через захворювання, спровоковані стресом. Як результат - економічні втрати від стресу у США перевищують 300 млрд доларів щорічно. Що ж стосується України, то за приблизними оцінками майже 70% українців постійно перебувають у стані стресу, а третина усього населення - у стані сильного стресу (дані 2010 року). Варто відмітити, що в Україні настільки точної статистики, як у США та Европейських країнах не ведеться [8].

Ще одним негативним проявом стресу є синдром хронічної втоми, за приблизним підрахунками близько 80% працівників страждають на це захворювання. В результаті такого синдрому значно зменшується ефективність роботи працівника, що зумлено поганою увагою, надмірною конфліктністю та слабкістю.

Що стосується європейських країн, то 40 млн. із 147 млн. працівників у цих країнах страждають від стресів, а це зумовлює щорічні витрати в розмірі 19 млрд доларів США. Чимало мешканців країн Європейського Союзу страждають від наслідків стресових ситуацій. Наприклад, 13% скаржаться на постійний головний біль, 17% - на м'язові болі, ще 30% мають неприємні відчуття й болі в області спини [8].

Дослідниками із Університету Карнегі-Меллон (США) були проаналізовані дані 1983, 2006 і 2009 років щодо рівня стресу американських працівників. У дослідженні було виявлено, що, за власними оцінками людей, за останні три десятиліття їхній рівень стресу зріс на 10-30% [Meghan Neal. Stress levels soar in America by up to 30% in 30 years.]. Згідно з даними, опублікованими у червні 2012 року в «Журналі прикладної психології» («Journal of Applied Psychology»), жінки, молодь та люди з низькими доходами є більш чутливими до стресу ніж чоловіки. Проте за останні роки відчувається пришвидшення зростання рівня стресу у чоловіків, а ніж у жінок: на 25% і 18% відповідно [7].

Стрес як явище, котре спричиняє велике навантаження на людський організм та її працездатність не може своїми негативними наслідками обійти організації, відомства та підприємства, а також усі види економічної діяльності. Так британська індустрія оцінила збитки від стресу у розмірі 1,3 більйона (1012) фунтів стерлінгів щорічно. Такі типові й прогресуючі симптоми, як алкоголізм, відчуження, замкненість і передчасна смерть, свідчать про те, що Велика Британія швидко стає світовою зіркою стресу. Заміна одного провідного керуючого внаслідок його хвороб, викликаних стресом, за оцінками компанії «Ксерокс», коштує їй 600 тис. доларів. За оцінками журналу «Економіст», виробництво втрачає внаслідок стресу в 10 разів більше робочих днів, аніж через страйки. Із загальної кількості смертей, яким не може запобігти сучасна медицина, 48% зумовлені різними видами стресу [7]. економічний копінг стрес працівник

Що ж стосується наслідків стресу працівників вітчизняних підприємств, то такої інформації практично немає. Опитування та дослідження, які проводяться в межах певного підприємства не відображають загальної ситуації. Відомим також є те, що на державному рівні цьому питанню не приділяють належної уваги, оскільки проблема стресостійкості працівників вітчизняних підприємств нівелюється великою кількістю кризових явищ в економіці. В результаті цього ми отримуємо замкнене коло, адже економічна криза згодом стає каталізатором для відчуття неможливості впливати на певні життєві процеси, а згодом і для стресу. Це безумовно стає великою соціальною проблемою.

Проте низка дослідників відзначає, що стрес - це нормальне явище і є одним із обов'язкових станів людини, в залежності від ситуації, в якій вона опинилась. Проблема полягає не в тому, щоб повністю ліквідовувати стрес, а в тому, щоб навчитись керувати ним, переводячи його в безпечний стан. Адже стрес не обов'язково є деструктивною силою і може бути важливим для людського виживання і благополучного існування, а також досягнення високих результатів у професійній діяльності [6].

Основним завданням менеджера, що в процесі власної управлінської діяльності регулярно стикається із стресовими ситуаціями є належне мотивування підлеглих до їх конструктивного сприйняття та вирішення. Яким чином керівник може впливати на мотиви підлеглих щодо подолання стресів? Питання управління стресами на підприємствах є актуальним ще на стадії підбору працівників. Та чи інша посада потребує певного набору професійних характеристик для належного виконання завдань керівника. Проте лише професійності не завжди достатньо, варто аналізувати певні емоційні компоненти (емоційний інтелект) особистості, без яких у певних умовах неможливо реалізувати її професійність. Для детальнішого вивчення цієї проблеми виділимо певні психологічні категорії, без розуміння та врахування яких управління стресом не буде результативним.

Перш за все, це ті поняття, які визначають поведінку працівника у стресовій ситуації. Окрім емоційного інтелекту, який виражається у здатності розуміння та використання емоцій існує поняття «копінгу». Копінг - поведінка являє собою взаємодію характеру особистості із зовнішніми факторами, їх взаємна адаптація, це абсолютно мотивована та цілеспрямована поведінка. Копінг-поведінка удосконалюється у процесі навчання, здобуття досвіду та зникає без певної мотивації, винагороди. Копінг-поведінка - це також вміння контролювати власну експресивність та емоції. Проте це більш ширше поняття, а ніж емоційний інтелект. Адже копінг - це набір ситуативно-особистісних ресурсів працівника, їх комбінації для подолання стресових ситуацій.

Основоположником поняття «копінг» вважається Л.Мерфі, який у 1962 році проводив дослідження кризового віку підлітків. Проте згодом Р.Лазарус, аналізуючи професійний стрес, а саме суб'єктивну значимість ситуації, в якій діє людина та засоби, за допомогою яких ця людина намагається перебороти труднощі звернувся до цього поняття [3]. Вчені Лазарус та Фолкман розглядали також поняття копінгу в межах власної трансакційної моделі стресу. За Лазарусом копінг - це когнітивна та поведінкова діяльність особистості, яка стимулюється стресорами, в тому числі в професійній діяльності. Тобто це своєрідний тип подолання стресової ситуації, стратегія.

Поряд із поняттям копінгу виділяють поняття копінг - ресурсів, копінг-дій, копінг-стратегій, копінг-стилів. Кожне наступне поняття є більш ширшим за попереднє. У процесі здобуття життєвого та професійного досвіду працівник накопичує певні копінг-ресурси, які трансформуються у дії та думки за умов настання стресових ситуацій. Такі дії формують копінг-стратегії особистості, а ті, у свою чергу, відповідні поведінкові стилі у певних стресових ситуаціях. Як і будь-які інші стратегії, копінг-стратегії бувають конструктивні та деструктивні, залежно від кінцевого результату [1, 5].

Отже, емоційний інтелект, який є здатністю людини до контролювання власних емоцій та зчитування емоцій інших людей, з метою отримання певної інформації для здійснення ефективної управлінської діяльності. Проте наявність емоційного інтелекту у керівника не є гарантією його успішного та результативного використання в умовах стресу. Так, здобута інформація про емоційний стан своїх підлеглих повинна трансформуватися у конкретні дії, з метою запобігання чи подолання наслідків стресової ситуації, тобто у конструктивні копінг-стратегії. Дослідження показують, що керівники із низьким рівнем емоційного інтелекту схильні до самозахисту та ігнорування очевидних проблем [2]. Тобто брак емоційного інтелекту обмежує керівника у сприйняття, оцінюванні та конструктивному вирішенні стресових ситуацій.

Дослідивши такі психологічні категорії як емоційний інтелект та копінг, варто відмітити, що в умовах виникнення стресових ситуацій на підприємстві важливим є не лише наявність цих категорій у керівників різних рівнів управління, а й мотив до їх використання. Проаналізуємо низку досліджень у сфері мотивування керівників до конструктивного регулювання стресових ситуацій на підприємстві.

На думку А.Маслоу, мотивація - це безперервна, складна, нестабільна і майже універсальна характеристика будь-якого стану організму. Особливістю людського організму є постійне відчуття потреб, у процесі задоволення яких постійно виникають інші, більш складні потреби. Наявні зв'язки між мотиваціями утворюють мотиваційний блок. Людина ніколи не буває повністю задоволена, потреби за степенем домінування утворюють певну ієрархію.

Мотивація не є явищем ситуативним, оскільки кожна ситуація створює лиш певні перешкоди, які кожен індивідуум розглядає по різному. Можливість справитись із важливою проблемою чи загрозливою ситуацією дає людині відчуття успіху. Нездоланні перешкоди постають перед слабкими людьми, схильними до дезінтеграції. Організм - це інтегрована цілісність, яка дає можливість легко долати незначні проблеми, накопичуючи при цьому сили для подолання більш серйозних проблем [4].

Людина прагне до досягнення тих цілей, які їй здаються досяжними. При задоволенні фізіологічних потреб в людини виникають базові потреби в безпеці, причетності, повазі та самоактуалізації. Наступним щаблем ієрархії потреб Маслоу є базові когнітивні потреби, які полягають у бажанні знати та розуміти, а також естетичні потреби. Когнітивні потреби зумовлені розумовою діяльністю людини. Людський організм схильний до пізнання чогось нового, незвіданого, таємничого, навіть під загрозою смерті. Часто пригнічення життєвих функцій організму працівника та його інтелектуальних здібностей є наслідком постійного виконання монотонної та бездумної роботи. Відсутність нової інформації, фактів, які дають поштовх когнітивним процесам організму сприяють втраті здатності мислити, пристосованості та безініціативності. Постійне задоволення когнітивних імпульсів працівників сприятимуть їх стресостійкості та отриманню синергетичного ефекту у процесі розвитку організації [4].

Виходячи з проведеного аналізування, можна сформувати модель подолання професійного стресу (рис.1), яка враховуватиме ситуативно-особистісні ресурси працівника, його стрес-компетенції, мотиви у подоланні стресових ситуацій, тощо.

Рис.1. Модель подолання професійного стресу*

*Джерело: [власна розробка].

Отже, працівник із відносно задоволеними базовими потребами, який первинно має середній або високий рівень емоційного інтелекту, буде відчувати базові когнітивні потреби. Тобто у процесі своєї професійної діяльності він повинен отримувати необхідну інформацію для активного мислення, аналізування фактів та реалізації власних інтелектуальних здібностей. При цьому працівник повинен відчувати власну успішність. В такому разі зростатиме його стресостійкість. Але це ідеальна модель, якої досягнути досить важко, оскільки в умовах сьогодення відносне задоволення базовими потребами є поняттям хитким, досить часто виникають сімейні негаразди, проблеми із житлом, освітою дітей тощо. Окрім цього необхідно забезпечити працівника роботою, яка в повній мірі відповідатиме його професійним здібностям із бажаними перспективами. Тобто первинною стає проблема правильного підбору персоналу, а згодом правильне мотивування до використання конструктивних копінг-стратегій.

Висновки

Стрес у професійній діяльності - це явище, яке широко досліджується у США та країнах Европейського Союзу. Великі іноземні компанії витрачають сотні мільйонів доларів на боротьбу із стресами. В Україні ж стресу, як явищу, що може спровокувати великі економічні втрати, в межах підприємств не приділяють належної уваги. Це частково зумовлено радянським минулим, адже в умовах командно-адміністративної системи стрес, як категорія науки управління, не досліджувався. Проте на даному етапі ця проблема є особливо актуальною, оскільки ситуація ускладнюється кризовими явищами у економічному та політичному житті України.

У межах підприємств стрес варто розглядати з позицій конструктивного та деструктивного вирішення. Ключовими аспектами при цьому є набір ситуативно-особистісних ресурсів працівника, ступінь задоволення його базових та базових когнітивних потреб, правильне мотивування до використання конструктивних копінг-стратегій. За таких умов постає потреба у розробці та дослідженні критеріїв системи менеджменту вітчизняних підприємств з огляду на можливості регулювання професійних стресів та мотивування їх конструктивного вирішення.

Література

1. Бодров В.А. Когнитивные процессы и психологический стресс / В.А. Бодров // Психологический журнал. - 1996. - Т. 2, № 4. - С. 64-74.

2. Деревянко С. П. Ситуативные аспекты актуализации эмоционального интеллекта / С. П. Деревянко // Социальный и эмоциональный интеллект: от процессов к измерениям ; под ред. Д. В. Люсина, Д. В. Ушакова. - М. : Институт психологии РАН, 2009. - С. 90-112.

3. Лазарус Р. С. Теория стресса и психофизиологические исследования // Эмоциональный стресс / под ред. Л. Леви. - Л.: Медицина, 1970. -209 с.

4. Маслоу А.Мотивация и личность.3-е изд./А.Маслоу//Пер.з англ. - СПб.:Питер,2009.-352 с.

5. Нартова-Бочавер С.К. "Coping behavior" в системе понятий психологии личности / С.К. Нартова-Бочавер // Психологический журнал. - 1997. - Т. 18, № 5. - С. 20-30.

6. Оцінювання реакції людини на психоемоційний стресс [Електронний ресурс] / С. М.Злепко, В. В. Сергеєва, Р. С. Белзецький, Яхія Таха Аль-Адемі, О. Ю. Азархов// Електронне наукове видання матеріалів VII Міжнародної науково-практичної конференції «Гуманізм та освіта». - 2010. - Режим доступу:http://conf.vntu.edu.ua/humed/2010/txt/Zlepko_Sergeeva_Belvetskyi.php

7. Саламатов В. Стрес... і наше життя [Електронний ресурс]/ Володимир САЛАМАТОВ// Віче.-2013. - №9. - Режим доступу до журналу:http://www.viche.info/journal/3655/

8. Статистика стресу [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.lossofsoul.com/STRESS/statistics-ua.htm

Размещено на Allbest.ru