Концептуальні засади науково-методичного забезпечення контролінгу в управлінні підприємством

Размещено на http://www.allbest.ru/

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНТРОЛІНГУ В УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВОМ

Д.О. Баюра

Одним із дискусійних питань у теорії управління та економіки підприємства на сьогодні вважається визначення, сутність, зміст та призначення контролінгу. Теоретико-методологічні положення щодо контролінгу є вкрай суперечливими та потребують уточнення у контексті його концептуального змісту та з урахуванням трансформації цього економічного явища за останні роки. Особливо гостра наукова полеміка ведеться навколо визначення наукових засад контролінгу та його методичного забезпечення в умовах функціонування підприємства. Контролінг повинен пронизувати усі ключові сфери та проблеми економіки підприємства з точки зору предмету, прийняття управлінських рішень, сфер та умов підприємницької діяльності. Тому до основних проблем розвитку економіки підприємства слід віднести також формування системи контролінгу.

Питаннями дослідження наково-методичного забезпечення контролінгу на підприємствах займались такі зарубіжні та вітчизняні науковці: Д. Хан (концептуальні положення та сутність контролінгу), П. Хорват (концепція контролінгу та методичні рекомендації організації управлінського обліку на підприємстві), С.Б. Ільїна (контролінг господарської та оперативної фінансової діяльності підприємства), Л. В. Балабанова (розвиток концепції маркетингового контролінгу), В. Л. Корінєв (контролінг у системі управління маркетингом на підприємстві), В. І. Одноволик (контролінг як інструмент забезпечення сталого розвитку підприємства), О.Є. Кузьмін (місце контролінгу у сучасній системі менеджменту), Й. М. Петрович, Я. В. Панас (дослідження еволюції контролінгу у сучасній теорії та практиці управління вітчизняними підприємствами) та інші.

Із аналізу наукових джерел можна зробити висновок, що питання науково-методичного забезпечення контролінгу в управлінні підприємством та організаціями є недостатньо висвітленими у літературі, або ж представлено лише частково та фрагментарно. Хоча слід зазначити, що в Україні вже видано переклади цілого ряду зарубіжних наукових праць, де розглянуто деякі проблеми застосування контролінгу, наведено приклади успішного його використання на підприємствах.

Метою статті є дослідження та визначення науково-методичних засад функціонування системи контролінгу в управлінні підприємствами.

Аналіз ґрунтується на сучасній економічній теорії економіки підприємства щодо сталого розвитку та узгодження інтересів заінтересованих осіб. Оскільки визначення та трактування контролінгу у науковій літературі є неоднозначним та суперечливим, передумовою дослідження проблеми науково-методичного забезпечення контролінгу стала необхідність систематизації та визначення поняття «контролінг». Однак, одразу слід чітко визначити, що економіка підприємства - складна багаторівнева система, у якій окреме місце може займати підсистема контролінгу. З точки зору системного підходу контролінг може проявлятися на рівні окремих бізнес-процесів, структур та елементів. У науковій літературі досить широко трактується контролінг через призму розгляду виключно технічних проблем регулювання та організації виробництва, що беззаперечно звужує предмет поняття контролінгу.

З точки зору огляду історичних аспектів виникнення контролінгу можна зробити висновок, що на початку його зародження в період з XV ст. в Англії він включав переважно функції обліку, контролю та ведення облікових записів готівкових операцій. З часом функції його розширювались і почали включати аналіз фінансових показників та ефективності функціонування підприємств. І лише з 1980 р. посаду контролера почали вводити на окремих промислових підприємствах.Щодо розвитку наукових підходів до обґрунтування побудови системи контролінгу, то особливий вплив мала криза 1930-их років у США, яка привела до банкрутств багатьох підприємств, що спонукало менеджмерів шукати нових методів та поглядів на управління. У той час почали розвиватися концептуальні та теоретичні засади контролінгу. Наприклад, у 1931 р. у США заснували Інститут контролерів Америки як фахової організації, покликаної уточнювати та розтлумачувати зміст та сутність контролінгу, розробляти його методичне забезпечення. З того часу, не дивлячись на реорганізацію цієї структури у Інститут фінансових директорів («Financial Executive Institute», 1962 р.), заклад мав великий вплив на загальне становлення контролінгу та його подальший розвиток з урахуванням розв'язання проблем управління фінансами, формуванням систем бюджетування та управлінського обліку.

З 90-х років минулого століття контролінг окрім функції реєстрації, обліку та контролю фінансових операцій на підприємстві включив функцію аналізу. І поступово це перетворило його на цілісну аналітичну систему управлінського обліку на підприємстві. Особливий вплив на розвиток контролінгу мала й продовжує мати німецька економічна школа, яка вплинула на становлення та ефективну реалізацію концепції контролінгу на багатьох успішно функціонуючих підприємствах та організаціях.

Управлінський облік почав вдосконалюватися, вийшов за межі фінансів та почав включати облік показників всіх підсистем підприємства. Результатом аналітичної спрямованості контролінгу стала його орієнтація на систему планування. У відповідності до аналітичних звітів управлінського обліку відбувалась корекція планів підприємства. Однак, із розвитком великих корпорацій, інтегрованих корпоративних структур підсистема планування потребувала постійного вдосконалення за рахунок забезпечення зворотного зв'язку між планами та навколишнім середовищем. Цей зв'язок забезпечувався координаційною функцією контролінгу.

З початку 2000-их років з'явилось функціональне розмежування контролінгу на підприємстві. Стали виділяти контролінг маркетингу, фінансів, виробництва, інвестиційної діяльності, інформаційної та логістичної систем. Виходячи із аналізу різних систем управління підприємством, слід констатувати, що контролінг може виступати ефективним інструментом управління у розрізі основних його функціональних підсистем (див. рис.1)

Рис. 1. Контролінг у системі планування та контролю на підприємстві

Сучасні інструменти контролінгу, які будуть доречними при формування системи, досить ґрунтовно та системно представлено у роботі Х. Й. Фольмута [6].Однак, різним науковцям притаманне власне бачення та розуміння контролінгу. На сьогодні сформувалось три основні його моделі: американська, німецька та японська. Вони мають як спільні, так і відмінні риси. Спільними рисами всіх моделей є те, що контролінг охоплює підсистеми планування, інформаційного менеджменту, зовнішньої та внутрішньої звітності, підтримки прийняття рішень. Відмінними рисами є те, що на відміну від німецької моделі, американська та японська включають також регулювання фінансової звітності, податкову систему, бухгалтерію та інформаційні технології.

У США основними задачами контролінгу є:

- складання, координація та контроль щодо реалізації усіх планів підприємства;

- інформування керівництва та заінтересованих осіб про результати діяльності підприємства;

- оцінювання ефективності та рівня якості різних підсистем менеджменту на предмет досягнення стратегічних цілей;

- формування та встановлення системи взаємодії із податковими органами та іншими регуляторами;

- постійне дослідження економічних, політичних, соціальних, екологічних факторів впливу на підприємство та його заінтересованих осіб (стейкхолдерів). У Німеччині сформувалась ефективна модель контролінгу, що функціонує в багатьох європейських країнах. За даними німецької наукової спілки контролерів, контролінг надає супроводжуючу підтримку менеджменту у процесі здійснення управління, орієнтованого на досягнення встановлених цілей. Ця підтримка полягає у тому, що контролінг здійснює такі функції: перевірку та аналіз результатів реалізації корпоративної стратегії; координацію процесу планування, консультацію при бюджетуванні підприємства; контроль витрат та результатів; інформаційне забезпечення процесу прийняття рішень. Тому сучасні німецькі науковці широко називають контролінг «архітектором методів» узгодження прийняття ефективних управлінських рішень. Вважається, що контролінг став обов'язковою складовою частиною менеджменту різних рівнів (корпоративний, операційний) та відповідає за ефективність управління.

Найбільш дискусійним питанням на сьогодні залишається питання про те, чи потрібен менеджменту контролінг. Воно виникає через те, що визначення та розуміння контролінгу у літературі представлені неоднозначно. У зв'язку з цим ускладнюється проблема розробки науково-методичного забезпечення підприємства, оскільки воно визначається переліком функцій та задач, що повинен реалізовувати контролінг. З цієї причини науковці розроблюють методичні підходи для задач, що традиційно виконуються у системі управління підприємством.

У результаті розвитку контролінгу сформувався ряд його основних концепцій. Зокрема більшість фахівців виділяють наступні концепції:

- орієнтовану на управлінський облік та систему бюджетування, яка являє собою систему, що адаптує дані бухгалтерського обліку, а також інформацію інших підсистем підприємства до потреб вищого керівництва;

- орієнтовану на інформаційну підтримку керівництва, основним змістом якої є представлення інформації для контролю. У межах цієї концепції функції контролінгу включають збір та обробку управлінської інформації для складання планів;

- концепцію, орієнтовану на контроль витрат і вигід у господарській діяльності з метою отримання прибутку;

- концепція орієнтована на планування та контроль, яка включає в себе розуміння контролінгу як спеціального апарату по досягненні заданого рівня прибутковості;

- концепцію координації, що розкриває зміст контролінгу як комплексної координації усієї системи управління та передбачає функціонування контролінгу як системи управління шляхом планування, інформаційного забезпечення, аналізу, організації та контрою всіх підсистем діяльності.

Розбіжність у розумінні контролінгу можна пояснити різними методичними підходами до формування системи контролінгу на підприємстві. Це залежить від видів економічної діяльності підприємств, а також ресурсної бази. Так, наприклад за Ю. П. Яковлєвим контролінг -- це відособлена система управлінського обліку, що враховує особливості організації й пристосована до інформаційних запитів менеджменту та містить підсистему, орієнтовану на зовнішню фінансову звітність [7].В той час як, наприклад А. М. Павлова, вважає, що контролінг - це діяльність по ліквідації вузьких місць організації. Д. Шнайдер вказує, що контролінг - це функція координації під час планування. І. Вебер вважає, що контролінг є функцією інформаційної підтримки менеджерів, що орієнтована на планування та контроль. І. А. Маркіна вказує, що контролінг - це обліково-аналітична система, що підтримує процес досягнення стратегічних та оперативних цілей [8]. Отже, із множини визначень можна зробити висновок, що контролінг - це система управління направлена на координацію всіх функціональних підсистем підприємства з метою досягнення його стратегічних цілей. Серед визначень та тлумачень вчених спільним є те, що контролінг систематизує, обробляє та готує інформацію для прийняття управлінських рішень у системі управління.

Невизначеним є питання, чи виконує служба контролінгу функції по реалізації рішень або ж обмежується тільки підготовкою інформації для їх прийняття. З огляду на історію контролінгу та функції, які він виконує на підприємствах США та Європи, можна зробити висновок, що контролінг не є вичерпною системою управління і не може слугувати повною заміною традиційним системам менеджменту та корпоративного управління.

При розробці науково-методичного забезпечення контролінгу слід врахувати його концептуальний зміст. Реалізовуючи координацію діяльності підприємства, в межах контролінгу здійснюється аналіз та ідентифікацію проблем на підприємстві, вибір спеціальних методів для їх вирішення або попередження.

Основними функціями контролінгу є:

- збір, реєстрація, обробка, аналіз всієї інформації щодо підприємства у розрізі його функціональних підсистем;

- вироблення ефективних управлінських рішень направлених на координацію підсистем управління та попередження виникнення проблем на підприємстві;

- вибір нормативних індикаторів та встановлення ключових показників ефективності у діяльності підприємства та їх контроль;

Основними задачами контролінгу є:

- підвищення ефективності управління внаслідок попереднього контролю за системою показників підприємства та запобігання кризових явищ;

- досягнення стратегічних цілей підприємства;

- мотивація співробітників на досягнення стратегічних цілей.

Методи контролінгу можуть обиратись в залежності від конкретної проблемної ситуації, що склалася на підприємстві. Перелік методів та інструментів може включати як формалізовані, так і неформалізовані методи вирішення задач, що відомі в управлінській науці. До неформалізованих належать: метод експертних оцінок, сценаріїв, порівнянь, морфологічний аналіз. Із формалізованих можуть використовуватись методи економічного аналізу, статистичні, графічні, методи теорії прийняття рішень, методи фінансового аналізу.

Серед методів управління: економічні, організаційно-нормативні, психологічні, методи планування, зокрема метод вертикального та горизонтального планування, послідовного та синхронного узгодження планів підприємства, алгоритми перевірки планів. Окремо можна виділити інформаційні методи: методи дослідження інформаційних потоків.

До специфічних методів контролінгу можна віднести: моніторинг стратегічних показників, регламентування процесів складання планів підприємства та встановлення нормативів, складання алгоритмів дії в тих чи інших умовах діяльності. До принципів контролінгу можна віднести: наукову обґрунтованість, цілеспрямованість, системність, принцип інтегрованого цілого та комплексності.

Виходячи із визначених задач, кожне підприємство в залежності від специфіки його діяльності повинно мати можливість вибору гнучкої системи контролінгу, що включає методичний набір вирішення проблем підприємства відповідно до специфіки та видів економічної діяльності. Виникає необхідність створення такої системи контролінгу на підприємстві, яка б могла охоплювати відповідний ситуації арсенал методів та інструментів управління.

Висновки

контролінг підприємство зарубіжний методичний

Сучасна наука управління та менеджменту потребує додаткової систематизації концептуальних засад контролінгу з метою розробки науково-методичних засад підвищення ефективності управління та функціонування підприємств. Коло задач контролінгу охоплює всю систему управління підприємством, у зв'язку з цим розширились коло його функцій та задач, тому розробка методичного забезпечення системи контролінгу значно ускладнилась.

Наступним кроком у подальших дослідженнях є потреба уточнення концептуального змісту науково - методичного забезпечення в умовах невизначеності ринкового середовища підприємства та загострення конкуренції.

Література

1. Хан Д. Планирование и контроль: концепция контроллинга. Пер. с нем. /Под ред. и с предисл. А.А.Турчака, Л.Г.Головача, М.Л.Лукашевича. - М.: Финансы и статистика, 1997. - 800 с.

2. Horvath P. Controlling. -- Munchen: Vahlen, 1998. -- 902 s.

3. Корінєв В. Л. Контролінг у системі управління маркетингом на підприємстві/В. Л. Корінєв//Держава та регіони. Серія «Економіка та підприємництво», 2013 р. №3 (72). - С. 113-116.

4. Одноволик В.І. Контролінг-сучасна концепція забезпечення стабільного розвитку підприємства / В. І. Одноволик // Актуальні проблеми економіки: Науковий екон. журнал. - 06/2009. - N6. - С. 127-130.

5. Балабанова Л.В. Маркетинговий контролінг: теорія та методологія: монографія / Л.В. Балабанова, О.О. Гасило. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2006. - 212 с.

6. Фольмут Х.Й. Инструменты контролинга от А до Я. Пер. с нем. /Под ред. и с предисл. М. Л. Лукашевича и Е. Н. Тихоненковой. - М.: Финансы и статистика, 2001. - 288 с.

7. Яковлєв Ю.П. Контролінг на базі інформаційних технологій / Ю.П. Яковлєв. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 318 с.

8. Контролінг для менеджерів. Навч. посіб. / І. А. Маркіна, О. М. Таран-Лала, М. В. Гунченко. -- К.: Центр учбової літератури, 2013. -- 304 с.

Размещено на Allbest.ru