Размещено на http://www.allbest.ru/

11

Проектування операційної системи малого підприємства

ПОЧАТКОВІ ДАНІ ЗА ВАРІАНТОМ №1

Таблиця 1Трудомісткість деталей по операціях

Деталь	Трудомісткість по операціях, хв.
	Центру-вальна	токарна чорнова	токарна чистова	фрезеру-вальна	свердлу-вальна	шліфува-вальна	Поліру-вальна
Вал 01	1,2	3,8	4,2	3,7	2,2	4,9	2,1
Вісь 04	1,1	3,1	3,3	2,9	1,4	3,7	1,8
Піввісь 07	0,8	2,5	2,7	3,5	1,1	2,9	-
Балансир 10	1,4	4,8	3,9	4,5	-	5,9	1,2

Таблиця 2Норми витрат матеріалів та програма випуску деталей на рік

Деталь	Матеріал	Норма витрат на деталь, кг	Ціна матеріалу за 1 т, грн.	Програма випуску, шт.
Вал 01	Сталь ст. 45	3,2	850	25000
Вісь 04	Сталь ст. 5	3,1	820	72000
Піввісь 07	Сталь 20ХН	2,9	1290	48000
Балансир 10	Сталь 40ХМТ	4,5	1350	39600

Таблиця 3Характеристика устаткування

Тип верстата	Потужність двигуна, кВт	Площа на один верстат, кв. м	Ціна, грн.
Фрезерно-центрувальний	11,0	4,5	9500
Токарний	6,8	4,2	7900
Горизонтально-фрезерувальний	7,5	5,8	9200
Свердлувальний	3,8	2,9	5100
Шліфувальний	7,0	5,3	10500
Полірувальний	3,2	2,2	4200

Довідкові дані та нормативи

1. Ефективний фонд часу роботи устаткування при однозмінній роботі - 1920 станко-годин за рік, при двозмінній - 3840 станко-годин за рік.

2. Чисельність допоміжних робітників - 30% від основних, у тому числі зайнятих обслуговуванням та ремонтом устаткування 70% від загальної кількості допоміжних робітників.

3. Оплата праці основних та допоміжних робітників - погодинна з преміюванням.

4. Премія основним робітникам - 20%, допоміжним - 10%, керівникам та спеціалістам - 30% від основної заробітної плати.

5. Середня годинна тарифна ставка основних робітників - 2,5 грн., допоміжних - 2,32 грн., спеціалістів - 3,28 грн., керівника - 3,50 грн. за годину.

6. Бюджет часу роботи одного робітника ( корисний річний фонд часу роботи одного робітника ) - 1850 годин на рік.

7. Додаткова заробітна плата становить 14% від основної зарплати.

8. Відрахування на соціальні заходи - 38,29% від основної та додаткової заробітної плати.

9. Чисельність управлінського персоналу - 15% від основних та допоміжних робітників.

10. Ціна рухової електроенергії - 18 коп. за квт-г, освітлювальної -14,5 коп. за квт-г.

11. Витрати освітлювальної енергії - 1% від витрат рухової (квт-г).

12. Коефіцієнт використання корисної площі - 0,42.

13. Площа під управлінські служби - 15% від виробничої площі.

14. Допоміжна площа - 15% від виробничої.

15. Площа складських приміщень - 10% від виробничої площі.

16. Вартість одного метра квадратного площі будинку дорівнює 480 грн.

17. Коефіцієнт виконання норм виробітку - 1,1.

18. Тривалість одного переналагодження - 30 хв.

19. Допустимі витрати на переналагодження - 4%.

20. Кількість робочих днів у місяці - 20.

21 Вартість допоміжних матеріалів - 5% від вартості основних.

22. Поза виробничі витрати становлять 4% від виробничої собівартості.

23. Запланована рентабельність виробів - 15%.

24. Витрати на страхування майна - 500 грн.

25. Витрати на технологічну оснастку та інструмент - 0,8% від вартості устаткування.

26. Коефіцієнт використання матеріалу - 0,89

27. Ціна тонни ( без ПДВ ) відходів - 140 грн.

ВСТУП

Об'єктом виробничого менеджменту є виробництво та виробничі системи. Раніше головну увагу в теорії та практиці операційного менеджменту приділялася самій виробничій функції.

Ефективне управління всіма видами діяльності, пов'язане з перетворенням матеріалів, інформації, споживачів, називають операційним менеджментом. Операційний менеджмент це діяльність, пов'язана з розробкою, використанням та вдосконаленням операційної системи, направленої на виробництво продукції, робот, послуг. Повна система операційної діяльності підприємства по виробництву продукції, робот, послуг для споживача називається операційною системою.

Курсовий проект з курсу „Операційний менеджмент” дозволить закріпити теоретичні знання з курсу і одержати потрібні навики щодо створення операційної системи підприємства та організації оперативного управління нею.

Мета курсового проекту - проектування операційної системи малого підприємства, орієнтованої на виробництво. Для цього треба виконати комплекс розрахунків щодо вибору типу операційної системи, розробки її переробляючої та забезпечуючої підсистем, організації оперативного управління, оцінки ефективності запроектованої системи.

Курсовий проект включає три розділи:

- проектування операційної системи;

- організація оперативного управління операційною системою;

- оцінка ефективності операційної системи на підставі розрахунків техніко- економічних показників.

РОЗДІЛ І: ПРОЕКТУВАННЯ ОПЕРАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ

1.1 Визначення типу операційної системи і розрахунок потрібної кількості устаткування

При проектуванні операційної системи відзначимо її тип, починаючи з вибору типу переробляючої підсистеми на підставі комплексної характеристики технічних, організаційних та економічних особливостей виробництва, обумовлених його спеціалізацією, обсягом та повторюванням випуску виробів.

Вибір типу переробляючої підсистеми ведемо на підставі розрахунків коефіцієнтів завантаження устаткування. Водночас визначаємо режим роботи операційної системи підприємства

Розрахунок кількості потрібного устаткування C_розj ведемо за групами на основі трудомісткості програми виготовлення деталей по операціях за формулою:

(1.1)

де Т_прj - трудомісткість програми випуску деталей на j-ій операції;

F_ef - ефективний фонд часу роботи устаткування;

К_внв - коефіцієнт виконання норм виробітку (приймається однаковий за усіма операціями - 1,1).

Розрахункову кількість робочих місць округлюємо до цілих чисел і визначаємо прийняту кількість устаткування - С_{прj .}

Далі розраховуємо коефіцієнти завантаження устаткування по групах за формулою:

(1.2)

Розрахунки коефіцієнтів завантаження проводимо по кожній деталі і в цілому по підприємству для одно - і двозмінного режимів роботи . Результати розрахунків оформлені у вигляді таблиць 1.1 та 1.2.

На підставі коефіцієнтів завантаження уточнюється тип виробництва. Для масового типу завантаження устаткування повинно бути не нижче 85 - 90 %, для серійного - не нижче 65 - 75%. Тобто при обох режимах роботи підприємства коефіцієнт завантаження устаткування по підприємству вказує на масовий тип виробництва.

Для остаточного прийняття рішення про режим роботи підприємства зіставимо загальні витрати, пов'язані з організацією однозмінного і двозмінного режимів роботи. Для цього розрахуємо вартість устаткування, вартість корисної площі та вартість рухової електроенергії для кожного режиму роботи, зіставимо їх і виберемо той, де загальні витрати найменші. Вартість устаткування розраховуємо на підставі даних про вартість одиниці верстата і прийнятої кількості верстатів за кожним варіантом режиму. Вартість корисної площі розраховуємо, виходячи з даних про площу на один верстат, прийнятої кількості верстатів за варіантом, вартості одного м² площі. Вартість рухової електроенергії розрахуємо за формулою:

, (1.3)

де C_en - ціна однієї кВт-години рухової електроенергії, грн.;

1,3 - коефіцієнт, що враховує втрати енергії за технічними причинами;

F_ef - ефективний фонд часу роботи устаткування, год.;

W_dv - сумарна установлена потужність двигунів, кВт.

Результати розрахунків подані у таблицях 1.3 - 1.7.



Таблиця 1.3 Вартість устаткування

Верстат	Ціна, грн.	Прийнята кількість верстатів	Вартість
		1 зміна	2 зміни	1 зміна	2 зміни
Фрезерно-центрувальний	9500	4	1	38000	9500
Токарний	7900	12	6	94000	47400
Горизонтально-фрезерувальний	9200	7	3	64400	27600
Свердлувальний	5100	3	1	15300	5100
Шліфувальний	10500	8	4	84000	42000
Полірувальний	4200	3	1	12600	4200
Всього	37	16	309100	135800

Таблиця 1.4Вартість корисної площі

Верстат	Площа на 1 верстат, м2	Прийнята кількість верстатів	Корисна площа	Вартість
		1 зміна	2 зміни	1 зміна	2 зміни	1 зміна	2 зміни
Фрезерно-центрувал.	4,5	4	1	18	4,5	8640	2160
Токарний	4,2	12	6	50,4	25,2	24192	12096
Горизонтально-фрезер.	5,8	7	3	40,6	17,4	19488	8352
Свердлувальний	2,9	3	1	8,7	2,9	4176	1392
Шліфувальний	5,3	8	4	42.4	21,2	20352	10176
Полірувальний	2,2	3	1	6,6	2,2	3168	1056
Всього	37	16		73,4	80016	35232

Таблиця 1.5Сумарна встановлена потужність двигунів

Верстати	Потужність	Кількість	Сумарна потужність
		1 зміна	2 зміни	1 зміна	2 зміни
Фрезерно-центрувальний	11	4	1	44	11
Токарний	6,8	12	6	81,6	40,8
Горизонтально-фрезерувальний	7,5	7	3	52,5	22,5
Свердлувальний	3,8	3	1	11,4	3,8
Шліфувальний	7	8	4	56	28
Полірувальний	3,2	3	1	9,6	3,2
Всього	37	16	255,1	109,3

Таблиця 1.6Витрати на організацію режиму роботи, грн

Режим	Вартість устат-ня	Вар-ть корис. площі	Вартість рухової ел.-енергії	Всього
Однозмінний	309100	80016	114611,3	503727,3
Двозмінний	135800	35232	98212,61	269244,6

1.2 Визначення необхідної площі

Загальна площа малого підприємства включає виробничу, допоміжну, складську та площу для управлінських служб.

Виробнича площа розраховується, виходячи із корисної з урахуванням коефіцієнта використання корисної площі:

73,4 : 0,42 = 174,8 (кв. м)

Допоміжна площа визначається з розрахунку 15% від виробничої:

174,8 Ч 0,15 = 26,22 (кв. м)

Площа під управлінські служби також дорівнює 15% від виробничої Площа складських приміщень дорівнює 10% виробничої площі:

174,8 Ч 0,15 = 26,22 (кв. м)

Площа складських приміщень дорівнює 10% виробничої площі:

174,8 Ч 0,1 = 17,48 (кв. м)

Таким чином, загальна площа підприємства:

174,8 + 26,22 + 26,22 + 17,48 = 244,72 (кв. м)

На основі того, що тип переробляючої підсистеми масовий, а також за урахуванням розрахунків устаткування та площі можна обрати лінійно-потокову схему планування. При розміщенні устаткування треба додержуватись основних принципів організації виробничого процесу: прямо точності, безперервності, пропорційності, системності та ін. Планування виробничих приміщень представлено у Додатку А.

1.3 Розрахунок кількості робітників

Розрахунок кількості робітників ведеться за категоріями.

Чисельність основних робочих розраховується на підставі даних про трудомісткість виробничої програми на рік та корисного фонду робочого часу одного робітника за формулою:

(1.4)

де УТ_прj - сумарна річна трудомісткість виготовлення виробів, нормо-годин;

F_pol - корисний річний фонд часу роботи одного робітника, год.;

К_внв - коефіцієнт виконання норм виробітку.

(чол)

Чисельність допоміжних робочих складає 30% від основних:

(чол)

70% допоміжних робочих, безпосередньо, зайняті обслуговуванням та ремонтом устаткування:

(чол)

Чисельність управлінського персоналу складає 15% відсотків від основних та допоміжних робітників:

(чол)

Загальна кількість робітників:

(чол)

1.4 Проектування оргструктури управління підприємством

На основі розрахунків чисельності працюючих рисуємо схему організаційної структури керування підприємством (ДОДАТОК Б).

З організаційної структури видно, що:

- керівників - 2 чол.;

- фахівців - 4 чол.

Розглянемо функції всіх управлінців:

1. Функції директора:

1) керівництво виробничо-господарською й фінансово-економічною діяльністю підприємства,

2) організація, планування, контроль за діяльністю підприємства,

3) розподіл завдань і координація дій підлеглих,

4) забезпечення підприємства кваліфікованими кадрами,

5) захищає майнові інтереси підприємства в суді, арбітражі, органах державної влади й керування,

2. Функції менеджер з виробництва:

1) інструктування робітників з питань виробничого процесу,

2) організовує впровадження передових методів і прийомів праці, форм його організації,

3) здійснює підбір кадрів та розстановку кадрів, мотивацію їх професіонального розвитку, оцінку та стимулювання праці;

4) організовує святки з діловими партнерами, систему отримки необхідної інформації для розширення зовнішніх зв'язків,

5) визначення й видача виробничих завдань,

6) інструктування робітників з питань виробничого процесу,

7) керівництво виробничою ділянкою,

8) забезпечує вірне розміщення робітників і бригад.

9) організує впровадження передових методів і прийомів праці, форм його організації,

2. Функції бухгалтера:

1) ведення бухгалтерського і податкового обліку господарко-фінансової діяльності підприємства,

2) виражає на рахунках бухгалтерського обліку операції, які приводять до виникнення доходів і розходів,

3) забезпечує керівників, інвесторів, кредиторів, аудиторів достовірною бухгалтерською інформацією стосовно відповідної ділянки виробництва,

4) контроль за використанням фінансових ресурсів,

5) складання і надання у відповідні органи щоквартальної й річної звітності,

6) нарахування й видача заробітної плати

7) здійснює роботу по формуванню, веденню та бази даних бухгалтерської інформації, внесе зміни в справочну та нормативну інформацію, яка використовується при обробці даних.

3. Функції економіста:

1) пошук ринків збуту продукції,

2) організація постачання й збуту продукції, її транспортування й зберігання,

3) аналіз кон'єктури ринку,

4) організація ефективної системи оплати,

5) складання перспективних і поточних планів виробництва й реалізації продукції

5. Функції маркетолога:

1) продаж і просування на ринок товарів та послуг,

2) вивчати повну кон'юнктуру ринка з точки зору перспектив її розвитку

3) аналізувати систему збуту продукції в цілях виявлення можливостей і ефективності збуту через альтернативні,

4) давати прогноз економічної ситуації країни чи регіону, яка може вплинути на умови збуту на даному ринку,

5) готувати інформаційні огляди економічних, научно-технічних публікацій по досліджуємих проблемах в області маркетинга,

6) здійснення заходів у сфері реклами та ціноутворення,

7) оцінка побажань і потреб споживачів,

8) доведення до виробників результатів короткострокових маркетингових досліджень і до проектувальників - довгострокових

6. Функції інженера - технолога:

1) розробка технологічних процесів,

2) розробляє сумісно з різними відділами і службами пропозиції по удосконаленню управління

3) приймає міри щодо швидкого використання у виробництві прогресивних технологій, нових матеріалів, широкому провадженні технічних прогресів,

4) виконувати міри, щодо атестації та раціоналізації робочих місць,

5) забезпечення підвищення рівня технологічної підготовки й технічного переозброєння виробництва,

6) керує робітниками, направляє діяльність підрозділів підприємства, забезпечує технологічну підготовку виробництва, організовує роботу по підвищенні кваліфікації робітників.

7) контроль за дотриманням норм і нормативів, техніки безпеки, за ходом виробництва,

8) організація проведення ремонтних робіт.

Схема взаємозв'язку елементів перероблячої, забезпечуючої і плануючої підсистем операційної системи підприємства представлена в ДОДАТКУ В.

РОЗДІЛ ІІ. Організація оперативного управління операційною системою

Оперативне управління операційною системою на підприємстві здійснюється підсистемою планування і контролю. У цій підсистемі приймаються рішення і видаються керуючі впливи в переробляючу підсистему.

Оперативне управління функціонуванням ОС є важливою складовою керівництва виробничою діяльністю підприємства. Його ціллю є забезпечення економічно ефективної реалізації тактичних задач підприємства. Оперативне управління включає функції календарного планування, обліку, планування ходу виробництва, рознарядки робіт, контролю строків їх виконання.

Проектування організації оперативного управління ведеться на підставі вибраного планувального рішення переробляючої підсистеми (лінійно-потокова схема планування) та визначення форми організації виробництва.

2.1 Визначення форми організації виробництва

Оперативне планування розробляє параметри функціонування операційної системи на короткі відрізки часу з тим, щоб забезпечити досягнення кінцевої цілі підприємства. Операційне планування полягає в деталізації конкретних планів на короткі відрізки часу по конкретним виконавцям в натуральному та умовно-натуральному виді.

Проектування організації оперативного управління ведеться на підставі вибраного планувального рішення переробляючої підсистеми та визначення форми організації виробництва. В розділі 1.1 на основі розрахунку коефіцієнта завантаження виробництва було визначено тип виробництва - масовий. В розділі 1.2 здійснено вибір планувального рішення - лінійно-потокову схему планування. На основі цих даних доцільно обрати потокову схему організації виробництва.

Потокові лінії в масовому виробництві поділяються на однопредметні та багатопредметні.

Однопредметна потокова лінія - лінія, на якій предмет одного найменування та кожне робоче місце завантажено однією постійно виконуваною операцією.

Багатопредметна лінія - лінія, на якій виготовляються предмети декількох найменувань і робочі місця завантажені декількома деталеопераціями. Багатопредметні лінії бувають перервно-потокові та групові потокові. Багатопредметні перервно-потокові лінії ? лінії, які потребують переналагодження при переході від виготовлення одного предмета праці до іншого. Багатопредметні групові потокові лінії характеризуються тим, що на них виготовляються предмети праці всіх найменувань, закріплених за лінією одночасно.

Вибір системи планування на підприємстві залежить від типу виробництва, характеру продукції й виробничої структури підприємства. Конкретну систему оперативного планування визначає набір її елементів, головним з яких є планово-облікова одиниця. На проектованому підприємстві доцільно застосовувати планово-облікову одиницю деталь. Відповідно до цієї планово-облікової одиниці виділяють подетальну систему оперативного планування. Подетальні системи є докладними розробками оперативних планів по деталі кожного найменування по всіх стадіях технологічного процесу, узгодженими по строках запуску-випуску. Використання подетальної системи найбільш ефективно в умовах стійкої обмеженої номенклатури з невеликим різноманіттям детале-зборочних одиниць. В масових операційних системах використовуються різні подетальні системи оперативного планування: «по такту потоку», «по строкам міжцехових подач», «по стандартним строкам», «на склад». На розглядуваному підприємстві доцільно використовувати подетальну систему «по такту потоку». При цьому виробничим підрозділам підприємства планується єдиний такт випуску.

Для обраної системи оперативного планування необхідно розрахувати календарно-планові нормативи та побудувати графік роботи багатопредметної перервно-потокової лінії, а також календарно-планові нормативи та графік роботи лінії при виготовленні однієї з деталей.

2.2. Розрахунки календарно-планових нормативів

Календарно-планові нормативи (КПН) - наукова база організації оперативного планування. На їх основі будуються календарно-планові графіки. КПН базуються на технічно обґрунтованих нормах часу. В масовому типі ОС КПН мають стійкий характер і змінюються при зміні номенклатури випуску. При потоковій формі організації виробництва розраховуються такі КПН: такт роботи лінії, кількість робочих місць на ній, будується стандарт-план роботи лінії та графік руху міжопераційних запасів.

При плануванні роботи багатопредметної змінно-потокової лінії необхідно визначити:

- середній та частковий такти роботи лінії, кількість робочих місць на лінії та їх завантаження;

- тривалість виконання планового завдання для кожної деталі

- величину партії запуску-випуску для кожної деталі та періодичність їх запуску-випуску;

- побудувати графік роботи лінії на плановий період.

Розрахунок середнього такту r_сер ведеться, виходячи з ефективного фонду часу роботи лінії за місяць F_еф та сумарної програми випуску деталей на місяць ?Пр_і.

(2.1)



Тривалість виконання місячного завдання визначається на основі частки трудомісткості місячної програми по і-й деталі у сумарній місячній трудомісткості виготовлення усіх деталей, закріплених за лінією, та місячного фонду часу роботи лінії. Фонд часу роботи лінії розраховується у хвилинах та змінах. Треба враховувати, що сумарна тривалість виконання місячного завдання по усіх деталях, що виготовляються на лінії, дорівнює місячному фонду часу роботи лінії.

Часткові такти r_і та потрібна кількість робочих місць Ср_і розраховується за формулами:

(2.2)

(2.3)

Округлення розрахункового числа робочих місць до прийнятого Спр_і ведеться за звичайними правилами.

Коефіцієнт завантаження устаткування на лінії визначається по кожній деталі:

(2.4)

Доля трудомісткості деталі в загальній трудомісткості місячної програми:

(2.5)

Величина мінімальної партії i-ої деталі:

,(2.6)

Періодичність запуску-випуску партії P_і розраховується для кожної деталі на основі даних про величину партії і місячну програму виготовлення цієї деталі на лінії.

(2.7)

Періодичність приймається єдиною для всіх деталей.

Усі розрахунки представлені у табл. 2.1

Таблиця 2.1 Параметри роботи багатопредметної змінно-потокової лінії

На підставі розрахунків будується графік роботи змінно-потокової лінії на місяць. На графіку відрізками відображується тривалість випуску партії деталей кожного найменування. Довжина відрізка (тривалість випуску) партії по кожній деталі розраховується в змінах як F_i/4, де 4 = 20/Р_прi = 20/5 - кількість запусків-випусків партій деталей в місяць. При цьому для кожної партії враховується час на переналадку лінії: F_эф/(480*4*5)*0,05 = 0,1 (зміна). Графік наведено у Додатку Г.

РОЗДІЛ ІІІ. ОСНОВНІ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ СИСТЕМИ

3.1 Розрахунки витрат матеріалів

Розрахунки витрат на основні матеріали у натуральному та вартісному виразі приведені у табл.. 13, виходячи з норм витрат основного матеріалу на деталь, програми випуску та ціни за 1 тонну матеріалу.

Вартість на річну програму, грн.., розраховується таким чином:

Далі розраховується вартість повернених відходів на підставі даних про норму витрат, коефіцієнт використання матеріалу та ціни відходів:

,

де 0,89 - коефіцієнт використання матеріалу

Розрахунок та результати приведені в табл. 3.1.

3.2 Розрахунки фонду оплати праці

Розрахунок заробітної плати виконуємо на основі визначеної чисельності робітників за категоріями. Системи оплати праці основних та допоміжних робітників - погодинна з преміюванням. Заробітна плата розраховується на основі наведених нормативних даних:

- премія основним робітникам - 20%, допоміжним - 10%, керівникам та спеціалістам - 30% від основної заробітної плати.

- середня годинна тарифна ставка основних робітників - 2,5 грн., допоміжних - 2,32 грн., спеціалістів - 3,28 грн., керівника - 3,50 грн. за годину.

- додаткова заробітна плата становить 14% від основної зарплати.

- бюджет часу роботи одного робітника - 1850 годин на рік.

Кількість спеціалістів і керівників визначили на підставі запроектованої у розділі 2 оргструктури. Усі розрахунки ведуться у таблиці 3.3.

Відрахування на соціальні заходи складають 38,29% від основної та додаткової заробітної плати, и дорівнюються:

168128*0,3829=6437,76 грн.

Таблиця 3.3 Розрахунок фонду оплати праці

Елементи ФОБ	Заробітня плата за категоріями, грн	Усього
	Основні рабочі	Допоміжні робочі	Управлінці
			спеціалісти	керівники
Зарплата по тарифу	129500	38628	18204	6475	192807
Премії	25900	38632,8	5461,2	1942,5	37166,5
Додаткова зарплата	18130	5407,92	2548,56	906,5	26992,98
Всього ФОБ	173530	47898,72	26213,76	9324	256966,48
Чисельність персоналу чол.	28	9	3	1	41
Середня зарплата:
Річна	6197,5	5322,08	8737,92	9324	29581,5
Місячна	516,46	443,51	728,16	777	2464,64

Тарифна заробітна плата розраховується за наступною формулою:

,(3.1)

- основна заробітна плата по тарифу;

- чисельність працюючих за категорією, чол;

- годинна тарифна ставка працюючих за категорією, грн..;

- корисний річний фонд часу роботи 1 робітника, годин на рік

Премія розраховується як відсоток до основної заробітної плати по тарифу по кожній категорії працюючих.

Додаткова заробітна плата складає 14% від суми тарифної заробітної плати та премії.

Усього фонд оплати праці складає суму заробітної плати за тарифом, премії та додаткової заробітної плати.

Середня заробітна плата:

- річна - (3.2)

- місячна - (3.3)

3.3 Розрахунки собівартості та ціни виробу

Кошторис на виробництво представлено у таблиці 3.4. Розрахунок кошторису витрат здійснюється по елементам. Вартість основних матеріалів, повернених відходів, основної та додаткової заробітної плати з відрахуваннями були розраховані раніше. Повернені відходи враховуються зі знаком «-». Стаття витрат «Основна заробітна плата» включає зарплату за тарифом та премію основних робочих та допоміжних робочих, які не зайняті обслуговуванням та ремонтом устаткування. Додаткова зарплата розраховується у відсотках від основної, а відрахування на соціальні заходи - у відсотках від основної та додаткової.

Таблиця 3.4 Кошторис витрат на виробництво, грн.

Статті витрат	Елементи витрат
	Матеріальні витрати	На оплату праці	Відрахування на соціальні заходи	Амортизація	Інші витрати	Усього
Основні матеріали	671162	-	-	-	-	671162
Повернені відходи	9557,24	-	-	-	-	9557,24
Основна зарплата	-	155400	-	-	-	155400
Додаткова зарплата	-	18130	-	-	-	18130
Відрахування на соціальні заходи	-	-	56527,53	-	-	56527,53
Витрати на утримання та експлуатацію устаткування	131770,71	47898,72	18340,42	29774,29	1086,4	228870,54
Загальногосподарчі витрати	608,58	63307	24240,25	9119,06		97274,89
Інші виробничі витрати	-	-	-	-	500	500
Усього	831098,53	284735,72	99108,2	38893,35	1586,4	1236922,2

Витрати на утримання та експлуатацію устаткування розраховуються за елементами. Матеріальні витрати включають вартість допоміжних матеріалів і вартість рухової електроенергії Вартість допоміжних матеріалів розраховано в розділі 3.1 (33558,1грн.), а витрати на рухову електроенергію в розділі 1.1 (98212,61грн.). До витрат на оплату праці включається заробітна плата допоміжних робітників, що зайняті обслуговуванням та ремонтом устаткування (заробітна плата по тарифу, премії та додаткова заробітна плата). Відрахування на соціальні заходи встановлюються від їхньої заробітної плати. Амортизація устаткування розраховується на рік щоквартально відповідно до встановлених норм від залишкової вартості устаткування, яке відноситься до групи 3 основних фондів (норма амортизації на квартал, що оподатковується - 6%). Розрахунок амортизації устаткування наведено в табл. 3.5.

Таблиця 3.5Розрахунок амортизації устаткування

Період	Розрахунок амортизаційних вiдрахувань, грн.	Квартальна сума амортизаційних відрахувань, грн.
1-й квартал	135800 Ч 0,06	8148
2-й квартал	(135800 - 8148) Ч 0,06	7659,12
3-й квартал	(135800 - 8148 - 7659,12) Ч 0,06	7199,58
4-й квартал	(135800 - 8148 - 7659,12 - 7199,58) Ч 0,06	6767,59
Усього		29774,29

До інших витрат відносяться витрати на технологічне оснащення та інструмент, які складають 0,8% від вартості устаткування.

Загальновиробничі витрати також розраховуються за елементами. До матеріальних витрат включаються витрати на освітлювальну електроенергію. Вони становлять 1% від витрат на рухову електроенергію. До витрат на оплату праці входить заробітна плата управлінців (заробітна плата по тарифу, премія, додаткова заробітна плата), від якої нараховуються відрахування на соціальні заходи. До загальновиробничих витрат відноситься амортизація будинку підприємства, вартість якого розраховується множенням загальної площі підприємства на вартість одного квадратного метра площі будинку. Будинок входить до групи 1 основних фондів, квартальна норма амортизації для якої - 2%. Розрахунок амортизації будинку наведено в табл. 3.6.

Таблиця 3.6 Розрахунок амортизації будинку

Період	Розрахунок амортизаційних вiдрахувань, грн.	Квартальна сума амортизаційних відрахувань, грн.
1-й квартал	117465,6 Ч 0,02	2349,31
2-й квартал	(117465,6 - 2349,31) Ч 0,02	2302,32
3-й квартал	(117465,6 - 2349,31 - 2302,32) Ч 0,02	2256,28
4-й квартал	(117465,6 - 2349,31 - 2302,32 - 2256,28) Ч 0,02	2211,15
Усього		9119,06

Калькуляція собівартості виробів ведеться за статтями щодо кожного з виробів, калькуляція представлена у таблиці 3.7.

Таблиця 3.7 Калькуляція собівартості виробів

№ п/п	Найменування статей калькуляції	%	Собівартість, грн.
			Вал 01	Вісь 04	Піввісь 07	Балансир 10
1	Сировина та матеріали	-	2,72	2,54	3,74	6,075
2	Повернені відходи	-	0,04928	0,04774	0,04465	0,0693
3	Основна заробітна плата	-	1,105	0,85	0,735	1,085
4	Додаткова заробітна плата	14	0,1547	0,119	0,13965	0,1519
5	Відрахування на соціальні заходи	38,29	0,176	0,371	0,335	0,474
6	Витрати на утримання та експлуатацію устаткування	147,28	1,627	1,252	1,0825	1,598
7	Загальногосподарчі витрати	25,31	0,2796	0,215	0,186	0,2746
8	Виробнича собівартість	-	6,0623	5,347	6,218	9,6585
9	Поза виробничі витрати	4	0,242	0,214	0,248	0,386
10	Повна собівартість	-	6,3043	5,561	6,466	10,045
11	Прибуток	15	0,946	0,834	0,969	1,507
12	Оптова ціна	-	7,2503	6,395	7,435	11,552

Основна заробітна плата розраховуються по формулі:

,(3.4)

де Т_? - сумарна трудомісткість виготовлення однієї деталі, хв. (вал 01 - 22,1; вісь 04 - 17; піввісь 07 - 14,7; балансир 10 - 21,7).

Ст - часова тарифна ставка основних робочих (2,50 грн.);

1,2 - коефіцієнт, враховуючий розмір премій основних робочих.

Додаткова заробітна плата складає 14% від основної, відрахування на соціальні заходи - 38,29% від суми основної та додаткової.

Непрямі витрати розподіляються на вироби згідно з розрахованими калькуляційними відсотками або ставками розподілу. Ставка розподілу - це відношення загальної суми непрямих витрат до вибраної бази. За базу можуть бути вибрані: основна заробітна плата, сума основної та додаткової заробітної плати, сума основної зарплати та витрат на утримання й експлуатацію устаткування та ін. Для витрат на утримання й експлуатацію устаткування за базу слугуватиме основну заробітну плату. Ставка розподілу (розраховуємо по даним кошторису, табл. 3.4):

(3.5)

Величина витрат на утримання й експлуатацію устаткування в розрахунку на одиницю виробу кожного виду розраховується як добуток ставки розподілу на витрати на основну зарплату на одиницю даного виробу.

Ставкою розподілу для загальногосподарчих витрат доцільно обрати суму витрат на основну зарплату та витрат на утримання й експлуатацію устаткування.

(3.6)



Для оцінки ефективності запроектованої операційної системи малого підприємства необхідно розрахувати відносні економічні показники.

1. Показник виробництва продукції на 1 грн. витрат

(3.7)

де, ТП - річний обсяг товарної продукції в оптових цінах без ПДВ, грн.;

СВ - повна собівартість річного обсягу товарної продукції, грн.

СВ = 25000 Ч 6,6043 + 72 200 Ч 5,561 + 48 000 Ч 6,466 + 39600 Ч 10,045 = 157607,5 + 400392 + 321368 + 39610,445 = 907977,545(грн.).

Таким чином, витрати на 1 грн. товарної продукції складають

2. Продуктивність праці

, (3.8)

де - чисельність персоналу підприємства, чол..

Тобто один робітник виробляє продукції на 33861,319 грн. за рік.

3. Витрати на 1 грн. товарної продукції:

(3.9)

4. Загальна рентабельність:

, (3.10)

де ОФ - середня річна вартість основних виробничих фондів,

ОС - вартість оборотних коштів, грн.. (вартість основних матеріалів).

Тобто загальна рентабельність складає 24,84%, це гарний показник для роботи малого підприємства.

5. Фондомісткість

,(3.11)

6. Фондовіддача

,(3.12)

7. Оборотність оборотних коштів:

,(3.13)

деКо - коефіцієнт оборотності, об./рік

,(3.14)

Оборотні кошти роблять 2,17 обертів за рік. Один оборот триває 166 дні.

8. Срок окупаємост:

(3.15)

ВИСНОВКИ

Цей курсовий проект дозволив закріпити теоретичні знання з курсу «Операційний менеджмент» і одержати потрібні навики щодо створення операційної системи виробництва та організації оперативного управління нею.

Для проектування операційної системи малого підприємства був виконаний комплекс розрахунків, після чого був встановлений тип операційної системи - серійний, визначена необхідна площа та розроблений план виробничих приміщень. Була визначена кількість робітників та спроектована оргструктура управління операційною системою. Визначив форму організації виробництва - предметно-замкнута дільниця - були проведені розрахунки календарно-планових нормативів, на підставі яких був побудован стандарт - палан.

Розраховувавши відносні економічні показники ми отримали, що показник виробництва продукції на 1 грн. становить 1,6 грн., а витрати на 1 грн. товарної продукції - 0,62 грн. Також знайшли загальну рентабельність - 24,84%. А продуктивність праці становить 33861,319грн, тобто скільки один робітник виробляє продукції за рік. Фондоозброєність - 2874,35грн., а фондовіддача буде становити 7,38 грн.. Оборотність оборотних фондів - 166 днів. Час окупності 1,6 года.

Проаналізувавши розрахунки техніко-економічних показників можна зробити висновок, що операційна система діє досить ефективно.

ЛІТЕРАТУРА

операційний виробництво план

1. Гэлловэй Л. Операционный менеджмент. Принципы и практика. - СПб.: Питер, 2000. - 320 с.

2. Курочкин А.С. Операционный менеджмент: Учеб. пособие. - К.: МАУП, 2000. - 144 с.

3. Мескон М. Основы менеджмента / Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. - М.: Дело, 1992. - 704

4. Менеджмент организации: Учеб. пособие / Под ред. З.П. Румянцева Н.А. Саломатин. - М.: ИНФРА-М, 1997. - 432 с.

5. Организация, планирование и управление машиностроительным производством. / Б.Н. Родионов, Н.А. Саломатин и др. - М.: Машиностроение, 1989. - 328 с.

6. Проектирование машиностроительных заводов и цехов: Справ. в 6 т.Т.4 - М.: Машиностроение, 1984 - 288 с.

7.Соколицин С.А., Кузин Б.И. Организация и оперативное управление машиностроительным производством. - Л.: Машиностроение, Ленинград, отд-ние, 1988. - 528 с.

8. Методичні рекомендації до виконання курсового проекту з курсу “Операційний менеджмент” для студентів спеціальності 7.050201 всіх форм навчання / Укл. В.Й.Іванова. - Харків: Вид. ХНЕУ. - 41 с.

Размещено на Allbest.ru

...