Прогнозування банкрутства на підприємстві
Сутність та значення банкрутства суб’єктів господарювання, його види та форми, причини виникнення відповідного статусу підприємства. Коротка характеристика організації, методика оцінки її фінансового стану та показників для визнання неплатоспроможним.
| Рубрика | Менеджмент и трудовые отношения |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 12.10.2017 |
| Размер файла | 87,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Курсовий проект
Прогнозування банкрутства на підприємстві
Вступ
неплатоспроможний банкрутство фінансовий
За роки незалежності в Україні спостерігається процес формування ринкових відносин, який має незворотній характер. В той же час цей процес супроводжується окремими негативними явищами, викликаними недосконалістю ринкових механізмів, що народжуються. Зокрема, підприємства, що багато років працювали стабільно, через цілу низку факторів опинились в передкризовому або навіть кризовому стані.
Більшість вітчизняних підприємств України сьогодні потерпають від фінансових ускладнень, викликаних як зовнішніми загальнодержавними проблемами (нестабільність політичної ситуації, недосконалість законодавчої бази, криза неплатежів, спад виробництва), так і внутрішніми (неефективне використання коштів, недосконалий маркетинг, відсутність виробничого та фінансового менеджменту, незбалансованість фінансових потоків). Сукупність усіх цих факторів викликає необхідність постійної діагностики фінансового стану підприємств з метою упередження кризового розвитку, запобігання банкрутства, формування захисних механізмів антикризового фінансового управління залежно від виявлених факторів та сили їхнього впливу.
Сьогодні на межі банкрутства перебуває багато підприємств, які не мають змоги вчасно виконувати свої зовнішні та внутрішні зобов'язання.
Зрозуміло, що неодмінною умовою оздоровлення вітчизняної фінансової системи є санація суб'єктів господарської діяльності. Лише в такому разі можна буде відновити платоспроможність і прибутковість основної маси платників податків, а отже, оздоровити державну фінансову систему. Водночас оздоровлення економіки значною мірою залежить від своєчасної та якомога безболіснішої ліквідації (реорганізації) неефективних виробничих структур, які не лише не поповнюють бюджету держави, а й потребують її постійної фінансової підтримки.
Актуальність цієї проблематики підсилюється прийняттям Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що регулює питання фінансової санації та банкрутства підприємств.
Предметом курсової роботи є підприємство, методи санації ВАТ «УКР-ДЕРЕВОБУДИНОК»
Об'єктом виступають процеси трансформації фінансового стану підприємства.
Метою даної роботи - вивчення банкрутства підприємств як економічне явище та розгляд діючої практики.
Для досягнення поставленої мети в роботі вирішуються такі завдання:
— вивчення теоретичних основ банкрутства підприємств (організацій);
— розгляд механізму визначення ймовірності банкрутства суб'єктів господарювання;
— визначення шляхів удосконалення організаційно-методичного механізму запобігання банкрутства підприємств.
1.Теоретичні основи банкрутства підприємства
1.1 Сутність та значення банкрутства суб'єктів господарювання
Поняття банкрутства органічно притаманне сучасним ринковим відносинам. Воно характеризує неспроможність підприємства (організації) задовольнити вимоги кредиторів щодо оплати товарів, робіт, послуг, а також забезпечити обов'язкові платежі в бюджет і позабюджетні фонди.
Закон України «Про банкрутство» під банкрутством розуміє зв'язану з браком активів у ліквідній формі неспроможність юридичної особи суб'єкта підприємницької діяльності задовольнити в установлений для цього строк пред'явлені до нього з боку кредиторів вимоги та виконати зобов'язання перед бюджетом.
За нормальних умов господарювання акціонери та кредитори сподіваються на винагороду, рівень якої залежить від ступеня прибутковості фірми. Одна з перших ознак руху до банкрутства - спад прибутковості фірми нижче за вартість її капіталу. Відсотки за кредит і дивіденди, що сплачуються фірмою, перестають відповідати сучасним ринковим умовам господарювання, а вкладання коштів у таку фірму стає невигідним. Кредитори (власники облігацій та інші) одержують певні суми, визначені кредитними угодами, але відносна вигідність їхніх вкладень у дану фірму зменшується, а у зв'язку зі спадом вартості акціонерного капіталу падає й ціна акцій, збільшується ризик неповернення коштів, у фірми виникають труднощі з готівкою, особливо якщо кредитори не пролонгують кредитні угоди на наступний період і фірма змушена буде виплатити не тільки відсотки, а й суму основного боргу. Може виникнути криза ліквідності і фірма увійде в стан «технічної неплатоспроможності». Це явище можна вже розглядати як банкрутство.
Зарубіжний досвід показує, що спрогнозувати банкрутство можна за 1,5-2 роки до появи його очевидних ознак. Цілком можливим є виявлення початкових ознак банкрутства через прогнозування «ціни підприємства» на найближчу та довгострокову перспективу.
Зниження прибутковості фірми або збільшення середньої вартості зобов'язань означає зниження її ціни. Ціна фірми - це приведені до теперішнього часу потоки виплат кредиторам та акціонерам. Як дисконтна ставка використовується середньозважена вартість капіталу. Ціна фірми може впасти нижче за суму зобов'язань кредиторам. Це означає, що акціонерний капітал «зникає». Ось це і є повне банкрутство - банкрутство акціонерів. Ціна фірми може впасти навіть нижче за ліквідаційну вартість активів. Тоді ліквідаційна вартість розглядатиметься як ціна фірми, а ліквідація фірми стає вигіднішою за її експлуатацію. Акціонери в цьому разі втрачають свій капітал.
Причини банкрутства підприємств (організацій) можуть бути найрізноманітнішими. Беручи загалом, їх можна поділити на дві групи: 1) зовнішні, які практично дуже важко (іноді неможливо) врахувати; 2) внутрішні, що безпосередньо залежать від форм, методів та організації роботи на самому підприємстві. Результатом одночасного впливу всіх чинників є настання банкрутства.
Зовнішні фактори можуть бути міжнародними та національними. Міжнародні фактори формуються під впливом динаміки загальноекономічних показників розвитку провідних країн, стану світової фінансової системи, стабільності міжнародної торгівлі, митної політики, рівня міжнародної конкуренції, руху міжнародного капіталу та ін.
Аналіз зарубіжної практики свідчить, що в країнах із розвинутою економікою та сталою політичною системою, як правило, 1/3 банкрутств спричиняється зовнішніми, а 2/3 - внутрішніми причинами. Очевидним є й те, що фактори банкрутства для вітчизняних підприємств є іншими, похідними від кризового стану національної економіки.
Саме необґрунтована економічна політика уряду, некеровані інфляційні процеси, тотальна економічна криза, політична нестабільність суспільства, спад ділової активності в економіці найбільш впливають на результати діяльності підприємств передовсім через недосконалість законодавчої бази. На сучасному етапі дуже уповільнився розвиток науки і техніки знов-таки через глибоку кризу в інвестиційній сфері. Низький рівень інтегрованості вітчизняної економіки, неефективне використання зарубіжного капіталу, різке погіршання кон'юнктури внутрішнього і зовнішнього ринків спричиняють помітні симптоми банкрутства в багатьох підприємствах України.
Рух до кризового стану починається в момент виникнення кумулятивного зростання величини відхилення тих чи тих показників, які характеризують стан зовнішнього та внутрішнього середовища функціонування фірми, від довгострокових тенденцій динаміки цих показників. Наприклад, якщо обсяг продажу товару коливався в межах ±3% середньомісячної величини від середньо квартальної, а наступного місяця впав на 10% і негативна тенденція наростає, то маємо вже певні симптоми кризового стану.
Існують і цілком конкретні симптоми настання тотальної заборгованості та повної неплатоспроможності підприємства (організації).
Процес зростання процентних ставок і цін зумовлює подорожчання сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, яке випереджає підвищення цін на готову продукцію, збільшує за інших однакових умов кредиторську заборгованість підприємства. Усе це потребує додаткових кредитних ресурсів і, як наслідок, призводить до негативних змін у структурі зобов'язань підприємства через підвищення середньої вартості пасивів.
У дальшому наростають кризові явища (більш явні ознаки банкрутства), які зумовлено різкими змінами структури балансу підприємства, а саме: труднощі з готівкою та різке зменшення грошових коштів на рахунках; збільшення дебіторської заборгованості (різке зниження її теж може бути негативним явищем, бо свідчитиме про труднощі зі збутом, зростання запасів готової продукції); збільшення кредиторської заборгованості; зниження обсягів продажу (хоча перед ліквідацією підприємства можливий повний розпродаж його продукції). Крім того, характерною є затримка з поданням звітності, наявність конфліктних ситуацій на підприємстві.
Банкрутство може виникнути на кожному з етапів життєвого циклу конкурентної переваги фірми (ЖЦКПФ). Дослідники називають такі основні фактори, що сприяють банкрутству фірми.
Першим детермінантом є параметри факторів виробництва. Вплив цих факторів спостерігається на всіх стадіях (етапах) життєвого циклу КПФ, але особливо важливі вони на стадії зародження. На даній стадії є сім причин, унаслідок дії яких фірма може зазнати банкрутства:
- неправильне визначення місії фірми та її виробничого профілю;
- низькі підприємницькі здібності власника (власників) фірми;
- низька кваліфікація управлінського персоналу фірми;
- неадекватний маркетинг;
- велика частка позикового капіталу;
- низька кваліфікація виконавців (робітників, інженерів і т. п.);
- неадекватність транс акційних витрат.
Наступним етапом життєвого циклу КПФ є прискорення зростання. Даний етап характеризується тим, що фірма має добрий попит на свою продукцію, сильну маркетингову стратегію, високу кваліфікацію управлінського персоналу, що дає змогу процвітати та збільшувати виробництво. У цій ситуації для фірми є небезпечною тільки велика частка позикових коштів у загальній масі капіталу, що використовується. Фірма може своєчасно не забезпечити виплат своїм кредиторам і збанкрутувати.
На етапі уповільнення зростання загрозу банкрутства створюють: погане використання оборотного капіталу, втрата гнучкості в управлінні, неадекватний маркетинг, неадекватність транс акційних витрат.
Рівень використання капіталу можна визначити, аналізуючи коефіцієнти ліквідності активів. Швидкість обороту коштів, тобто швидкість перетворення їх на гроші, безпосередньо впливає на платоспроможність підприємства.
Брак гнучкості в управлінні призводить до неефективних управлінських рішень, несвоєчасного прийняття таких і, як наслідок, до збільшення витрат на управління та до втрат прибутку від неадекватного й несвоєчасного реагування на зовнішні та внутрішні відхилення.
Етап зрілості характеризується стабільним станом фірми, стабільним прибутком, насиченням усіма виробничими ресурсами. На цьому етапі небезпечною є низка таких факторів: високий ступінь неліквідності оборотного капіталу, старіння основного капіталу, неадекватний маркетинг, неадекватність транс акційних витрат. Так, фізичне спрацювання та техніко-економічне старіння основного капіталу призводить до зниження продуктивності праці, як порівняти з іншими фірмами, до втрати конкурентної переваги фірми, а внаслідок цього - до банкрутства.
На етапі спаду виробництва діють ті самі фактори, що й на етапі зрілості. Але стан погіршується загальним незадовільним фінансовим становищем суб'єкта господарювання. Він втрачає споживачів, а негативна дія внутрішніх факторів може призвести до прискореного його банкрутства.
Іншим важливим детермінантом є параметри попиту. Аналіз свідчить, що ці параметри діють на всіх стадіях ЖЦКПФ і, як правило, є однаковими для всіх етапів. Різке зниження сукупного попиту негативно впливає на всі види діяльності: скорочуються обсяги виробництва, збільшуються витрати на одиницю продукції, зменшується прибуток на одиницю продукції та загальний обсяг прибутку.
У разі розвитку виробництва товарів-замінників настає процес витискання товарів, що їх виробляє фірма, з ринків, зменшення попиту на цю продукцію і, як можливий наслідок, утрата фірмою прибутку та банкрутство.
Аналогічно діють і інші фактори параметрів попиту, але їхній вплив різний на різних етапах ЖЦКПФ. Так, на стадії інтенсивного зростання до банкрутства може призвести тільки один фактор - різке зниження сукупного попиту. Інші фактори не мають вирішального значення, оскільки фірма на цій стадії завжди має можливість ужити потрібних запобіжних заходів.
Наступним детермінантом є рівень галузевої конкуренції. Збільшення конкурентних переваг інших фірм галузі може бути каталізатором банкрутства фірми на будь-якому етапі ЖЦКПФ. Цей процес свідчить про те, що інші фірми використовують ліпші технології, маркетингову стратегію та управлінські кадри. Відставання фірми погіршує її становище на ринку і також може призвести до банкрутства.
Вплив державної політики є важливим фактором, що впливає на розвиток та функціонування фірми через фіскальну та кредитно-грошову системи.
1.2 Види банкрутства в сучасних ринкових умовах господарювання
У практиці господарювання досить часто можна зіткнутися з підприємствами, які фактично є фінансово-неспроможними, однак, з певних мотивів приховують цю обставину. В даному випадку можна говорити про наявність прихованого банкрутства. З іншого боку, ряд суб'єктів господарювання, переслідуючи певні цілі, можуть зумисне оголосити себе банкрутами, не будучи такими. При цьому має місце фіктивне банкрутство. Для багатьох державних підприємств характерною є ситуація, коли службові особи зловмисне або за своєї халатності доводять суб'єкт господарювання до фінансової кризи та до банкрутства. Для запобігання вказаних негативних проявів Кримінальним кодексом України встановлено покарання, якщо підприємці чи відповідальні службові особи вдаються до них.
Приховане банкрутство: навмисне приховання факту стійкої фінансової неспроможності через подання недостовірних даних, якщо це завдало матеріальних збитків кредиторам, карається позбавленням волі на строк до 2 років або штрафними санкціями до 300 мінімальних розмірів зарплати з позбавленням права займатися певною діяльністю протягом 5 років.
Об'єктивно факт приховання банкрутства визначається такими двома ознаками:
- надання кредитору неправдивих даних про фінансовий стан неплатоспроможного боржника:
- причинний зв'язок між подачею таких даних та збитками, що їх зазнав кредитор.
Мотиви та цілі приховання банкрутства:
— надія на поліпшення фінансового стану або на виконання фінансових зобов'язань особами, які, у свою чергу, є боржниками даної особи,
— спроба одержати банківський кредит для покриття заборгованості чи привласнення одержаних коштів з наступною ліквідацією підприємства,
- прагнення отримати вигідне замовлення на виробництво товарів, робіт, послуг від держави чи інших замовників і т.д.
Суб'єктами прихованого банкрутства можуть бути засновники підприємства, власники, посадові особи.
Мінімальне стягнення у разі виявлення факту прихованого банкрутства застосовується:
- якщо прихована фінансова неспроможність є наслідком банкрутства іншої юридичної особи або настала внаслідок порушення законодавства контрагентами (монополізація ринку цін, недобросовісна конкуренція, махінації з фінансовими ресурсами);
- якщо вона є наслідком дії форс-мажорних обставин.
Максимальні санкції застосовуються, якщо фінансова неспроможність є наслідком невміння вести ефективну фінансово-господарську діяльність, недостатньої кваліфікації керівництва, недбалості, крадіжок, різного роду зловживань, прорахунків щодо оцінки ринків збуту і т.д.
Фіктивним банкрутством можна назвати ситуацію, коли підприємство фактично не є банкрутом, однак заповняє про свою фінансову неспроможність. У зв'язку з ним Кримінальним кодексом передбачено, що явно неправдива заява громадянина - засновника або власника підприємства, а також посадової особи даного підприємства про фінансову неспроможність виконання зобов'язань перед кредиторами та бюджетом карається штрафом від 300 до 500 мінімальних зарплат з позбавленням права займатися даною діяльністю до 5 років. Ті самі дії, якщо вони завдали великою матеріального збитку кредиторам або державі, караються позбавленням волі до 3 років з конфіскацією майна.
Великий матеріальний збиток - це збиток, який перевищує в 50 і більше разів розмір неоподаткованого мінімуму. Збиток виникає внаслідок неповернення боргів, несплати відсотків та податків.
Цілі повідомлення неправдивої інформації можуть бути різними:
— порушення справи про банкрутство чи санація підприємства в рамках провадження справи про банкрутство,
— ліквідація, реорганізація чи приватизація підприємства з метою приховання незаконного витрачання коштів,
— надання недостовірних даних аудитору з метою одержання необ'єктивного висновку про фінансовий стан підприємства.
Доведеним до банкрутства. Новим законодавством про банкрутство запроваджене положення про відповідальність за умисне банкрутство. Умисне банкрутство - це умисне доведення суб'єкта підприємницької діяльності до стійкої фінансової неплатоспроможності через здійснення з корисливих мотивів власником або посадовою особою підприємства протиправних дій або через невиконання чи неналежне виконання своїх службових обов'язків, що завдало істотної шкоди державним або громадським інтересам чи законним правам власників і кредиторів.
Умисне доведення до банкрутства, якщо це завдало істотної шкоди державним чи громадським інтересам або правам та інтересам кредиторів, що охороняються законом, - карається штрафом від п'ятисот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або здійснювати певну діяльність на строк до 5-ти років. Ті самі дії, якщо вони завдали великої матеріальної шкоди, - караються позбавленням волі на строк до 5 років з конфіскацією майна.
На ці та інші фактори й обставини слід звертати увагу власникам та фінансовим службам вітчизняних підприємств під час провадження фінансово-господарської діяльності.
1.3 Причини виникнення стану банкрутства
Загрозу неплатоспроможності та банкрутства підприємства на практиці пов'язують із фінансовою кризою, під якою розуміють фазу розбалансованої діяльності підприємства та обмежених можливостей його впливу на фінансові відносини. Розрізняють три фази фінансової кризи:
- фаза, яка безпосередньо не загрожує функціонуванню підприємства (за умови переведення його на режим антикризового управління);
- фаза, яка загрожує подальшому існуванню підприємства і потребує негайного проведення фінансової санації;
- кризовий стан, який не сумісний з подальшим існуванням підприємства і призводить до його ліквідації.
До зовнішніх чинників, які призводять до банкрутства підприємства відносять:
- економічні причини - спад виробництва, збільшення кількості збиткових підприємств, зростання дебіторської і кредиторської заборгованості, неплатоспроможність підприємств-партнерів тощо;
- політичні причини - політична нестабільність держави, недосконалість законодавства, високий рівень податків тощо;
- демографічні причини - структура населення, рівень добробуту та інші фактори, що визначають розмір і структуру споживання, платоспроможний попит населення тощо;
- інші причини - загальний рівень культури (виробництва, поживання), посилення міжнародної конкуренції, банкрутство боржників підприємства, загальний розвиток науки і техніки, рівень технологій тощо.
Внутрішніми причинами виникнення банкрутства підприємства можуть бути:
- дефіцит власних оборотних активів, недосконалість механізму ціноутворення;
- бездіяльність юридичних служб підприємства;
- відсутність контролю за договірними відносинами;
- значна питома вага непродуктивних втрат;
- зростання дебіторської та кредиторської заборгованості;
- неефективне використання ресурсів, збільшення витрат;
- перевищення темпів росту витрат над темпами росту виручки від реалізації;
- збиткова діяльність підприємства;
- відсутність на підприємстві заздалегідь визначеної стратегії;
- недосконалість організаційної структури;
- втрата ринків збуту продукції з причин незадовільної якості рівня маркетингу;
- недосконала технологія виробництва;
- втрата культури виробництва і культури підприємства, яка включає професійно-кваліфікаційний склад персоналу, технічний рівень виробництва, соціально-психологічну атмосферу управлінського персоналу і всього колективу, його зацікавленість в ефективній роботі.
Під дією названих причин та факторів, які взаємопов'язані, може відбутися розлад організаційного, економічного і виробничого механізмів функціону.
Можна зробити більш детальну класифікацію причин виникнення банкрутства підприємств. Наведена класифікація враховує не тільки всі напрямки виникнення причин банкрутства в сучасних умовах, а й сприяє їх акумуляції з метою усунення або впливу на них.
Класифікація причин виникнення банкрутства
|
Класифікаційна ознака |
Причини банкрутства |
|
|
За формою виникнення причин |
- зовнішні - внутрішні |
|
|
За природою їх виникнення |
- кібернетичні на макро- і макрорівнях - культурно-етичні - випадкові - кримінальні |
|
|
За особами, які сприяють виникненню причин банкрутства |
- боржник - ділові партнери - треті особи |
|
|
За характером виникнення причин, та джерелами заподіяння збитку |
- власні дії боржника - дії третіх осіб - природні катаклізми та стихійні лиха, виробничі аварії |
|
|
За часом дії причин |
- короткочасні - тривалої дії |
|
|
За можливістю впливу підприємства на причини виникнення банкрутства |
- причини, що усуваються самим підприємством - причини, що усуваються важко - причини, що не усуваються |
|
|
За можливістю діагностування та прогнозування причин банкрутства |
- діагностовані - прогнозовані - причини, що не підлягають прогнозуванню |
У цілому, всі названі причини кризи досить тісно взаємопов'язані та створюють складний комплекс причинно-наслідкових зв'язків.
Досліджуючи діяльність того чи іншого підприємства, той чи інший випадок фінансової кризи, можна виділити певні специфічні причини фінансової неспроможності, але всі вони, як правило, зводяться до вище перелічених.
Типовими наслідками впливу вказаних причин та факторів на фінансово-господарський стан підприємства є: втрата клієнтів та покупців готової продукції; зменшення кількості замовлень та контрактів з продажу продукції, неритмічність виробництва, неповне завантаження потужностей; підвищення собівартості продукції та різке зниження продуктивності праці; збільшення розміру неліквідних оборотних активів та наявність понаднормових запасів; виникнення внутрішньовиробничих конфліктів та підвищення плинності кадрів; підвищення тиску на ціни; суттєве зменшення обсягів реалізації та, як наслідок, недоодержання виручки від реалізації продукції.
Фактори, що зумовлюють різні види криз
|
Стратегічна криза |
Криза прибутковості |
Криза ліквідності |
|
|
- неправильний вибір місця розташування підприємства. - неефективна політика збуту та асортиментна політика. - недосконале планування та прогнозування. - помилкова політика диверсифікації. - неефективний апарат управління. - дефіцити в організац. Структурі. - відсутність стратегічної програми. - зайва матеріально-технічна база. - відсутність або недієздатність системи контролінгу. - форс-мажорні обставини |
- несприятливе співвідношення цін та собівартості. - невиправдане завищення цін - ризиковані великі проекти. - зростання собівартості за стабільних цін. - зменш. обороту від реаліз. товар. - збитковість окремих структурних підрозділів. - придбання збиткових підпр. - значні запаси товарів на складі. - високі витрати на персонал. - високі процентні ставки. - неефективна маркетингова політика. - форс-мажорні обставини. |
- невраховані вимоги золотого правила фінансування. - незадовільна структура капіталу. - відсутність або незначний рівень резервного капіталу. - незадовільна робота з дебіторами. - надання незабезпечених товарних кредитів. - великий обсяг капіталовкладень із тривалим строком окупності. - великі обсяги низьколіквідних оборотних активів. - зниження кредито-спроможності підприємства. - високий рівень кредит. заборгов. - форс-мажорні обставини. |
Розрізняють три види кризи:
- стратегічна криза (коли на підприємстві зруйновано виробничий потенціал і відсутні довгострокові фактори успіху);
- криза прибутковості (систематична збитковість діяльності зменшує власний капітал, і це призводить до незадовільної структури балансу);
- криза ліквідності (підприємство є неплатоспроможним або існує реальна загроза втрати платоспроможності).
Між окремими видами кризи існують тісні причинно-наслідкові зв'язки: стратегічна криза спричиняє кризу прибутковості, яка, у свою чергу, призводить до втрати підприємством ліквідності.
Ідентифікація фази фінансової кризи є необхідною передумовою правильної та своєчасної реакції на неї. Проте керівники більшості вітчизняних підприємств не змогли своєчасно адаптуватися до нових умов господарювання, за браком належної кваліфікації або навіть зумисне довели свої підприємства до межі банкрутства.
Отже, банкрутство підприємств - це наслідок глибокої фінансової кризи, система заходів щодо управління якою не дала позитивних результатів.
2. Оцінка потенційного банкрутства підприємства на прикладі ват «Укр-Деревобудинок»
2.1 Коротка характеристика підприємства
Для свого дослідження я обрала відкрите акціонерне товариство «Укр-Деревобудинок».
Місце знаходження: Закарпатська обл., Тячівський район, селище міського типу Усть-Чорна, вулиця Верховинська. Створене з метою організації діяльності по виробництву й реалізації товарів, продукції, послуг, а також витягу прибутку в інтересах учасників.
Предметом діяльності є:
- виробництво й реалізація фанери, брусів строганих, ДСП;
- ремонтно-будівельні, монтажні, оздоблювальні й пусконалагоджувальні роботи;
Галузевою приналежністю підприємства є деревобробна промисловість.
Відкрите Акціонерне Товариство «Укр-Деревобудинок» має самостійний баланс, просту круглу печатку; штампи, бланки з суспільним найменуванням, розрахунковий й інший рахунки в банках. ВАТ має власну емблему, а також зареєстрований у встановленому порядку товарний знак й інші засоби.
Організація процесу виробництва на Відкрите Акціонерне Товариство «Укр-Деревобудинок» здійснюється у відповідності правовим нормам, установленими законодавством України. Фінансовий стан визначає місце підприємства в економічному середовищі та наскільки ефективними і без ризиковими можуть бути ділові відносини з ним комерційних банків, постачальників, потенційних інвесторів і позичальників та ін. Для підприємства, як і для його партнерів, становить інтерес не тільки фактичний стан справ, тобто те, що було, а й очікуваний фінансовий стан.
2.2 Оцінка фінансового стану підприємства
Фінансовий стан підприємства визначається сукупністю показників, що відображають наявність, розміщення і використання ресурсів підприємства, його реальні й потенційні фінансові можливості. Він безпосередньо впливає на ефективність підприємницької діяльності господарюючих суб'єктів.
У свою чергу фінансовий стан суб'єктів господарювання прямо залежить від результатів їх підприємницької діяльності. Якщо господарська діяльність забезпечує прибуток, то утворюються додаткові джерела коштів, які в кінцевому результаті сприяють зміцненню фінансового становища підприємства.
Брак або неправильне формування і використання актів може виявитись головною причиною несвоєчасності оплати заборгованості постачальників за одержані сировину й матеріали, неповного та неритмічного забезпечення підприємницької діяльності необхідними ресурсами, а отже, й погіршення результатів виконання підприємством своїх зобов'язань перед власниками, державою та найманими працівниками.
Забезпеченість підприємства активами в межах розрахункової потреби та їх раціональне використання створюють широкі можливості для подальшого поліпшення кількісних і якісних показників господарювання.
Показники, що характеризують фінансовий стан можна умовно розділити на групи, що відображають різні сторони фінансового стану підприємства. До них відносяться коефіцієнти ліквідності; показники, які характеризують майновий стан підприємства, показники структури капіталу (коефіцієнти стійкості); коефіцієнти рентабельності; коефіцієнти ділової активності.
Показники майнового стану ВАТ «Укр-Деревобудинок»
|
Показник |
Нормативне значення |
Роки |
Відхилення |
||||
|
2007 |
2008 |
2009 |
Аболютне, тис. грн |
Відносне, % |
|||
|
Коефіцієнт зносу основних засобів |
Збільшення |
0.72 |
0.53 |
0.52 |
-0.20 |
-2.7 |
|
|
Коефіцієнт оновлення основних засобів |
Зменшення |
2.9 |
2.1 |
2.4 |
-0.5 |
1.7 |
|
|
Коефіцієнт вибуття основних засобів |
повинен бути менше, ніж коефіцієнт оновлення |
0.34 |
0.47 |
0.41 |
0.7 |
0.45 |
Аналіз даних таблиці 2.1 показав, що коефіцієнт зносу основних фондів більший за норму (менше 0,5) але порівнюючи 2007 та 2009 роки відбувається тенденція рівня придатності основних фондів.
Коефіцієнт оновлення основних засобів характеризує частку введених нових основних засобів у загальній вартості основних засобів і визначається як відношення вартості введених в експлуатацію нових основних засобів до балансової вартості основних засобів.
Коефіцієнт вибуття основних засобів показує частку виведених з експлуатації основних засобів у балансовій вартості основних засобів.
З наведених даних слід відмітити, що в основному показники рентабельності не перетерпіли суттєвих змін за аналізований період окрім рентабельності власного капіталу, яка суттєво знизилась, що є негативною тенденцією. Показник рентабельності власного капіталу зменшився, тобто на одиницю власного капіталу на кінець звітного періоду довелося на 0,08 чистого прибутку менше, ніж на початок звітного періоду. А це значить, що власний капітал протягом звітного періоду використався неефективно.
Аналіз показників рентабельності підприємства 2009 рік
|
№ п/п |
Показник |
На початок звітного періоду |
На кінець звітного періоду |
|
|
1 |
Рентабельність капіталу (активів) |
0,03 |
0,01 |
|
|
2 |
Рентабельність власного капіталу |
0,16 |
0,08 |
|
|
3 |
Рентабельність реалізації |
0,016 |
0,016 |
|
|
4 |
Рентабельність реалізованої продукції |
0,05 |
0,05 |
Показники рентабельності реалізації та рентабельності реалізованої продукції залишилися без змін. Показник рентабельності реалізованої продукції по прибутку від реалізації показує яка частина прибутку від реалізації доводиться на одиницю виторгу. Показник на кінець року залишився без змін, а це означає, що попит на продукцію не змінився.
Наступним кроком зробимо розрахунок сукупності відносних аналітичних показників - коефіцієнтів ліквідності (таблиця 2. 3).
Коефіцієнт покриття характеризує достатність обігових коштів для погашення боргів протягом року. При значенні коефіцієнта менше 1 підприємство має неліквідний баланс. Як бачимо, значення цього показника на кінець звітного періоду зменшилось на 0,3, що говорить про недостатню забезпеченість підприємства мобільними оборотними коштами для ведення господарської діяльності й погашення термінових зобов'язань підприємства.
Показники оцінювання ліквідності активів підприємства ВАТ «Укр-Деревобудинок»
|
№ п/п |
Показник |
На початок звітного періоду |
На кінець звітного періоду |
|
|
1 |
Коефіцієнт покриття |
1,2 |
0,9 |
|
|
2 |
Коефіцієнт швидкої ліквідності |
0,79 |
0,66 |
|
|
3 |
Коефіцієнт абсолютної ліквідності |
0,07 |
0,07 |
Коефіцієнт швидкої ліквідності враховує якість оборотних активів і є більш суворим показником ліквідності, оскільки при його розрахунку враховуються найбільш ліквідні поточні активи (запаси не враховуються). Коефіцієнт швидкої ліквідності на підприємстві у межах норми (0,6?0,8).
Коефіцієнт абсолютної ліквідності характеризує готовність підприємства негайно ліквідувати короткострокову заборгованість. Показник абсолютної ліквідності залишився без змін на кінець звітного періоду, це свідчить про те, що підприємство може в терміновому порядку погасити свої зобов'язання тільки на 7%. Наявних коштів і цінних паперів недостатньо для покриття поточних зобов'язань підприємства.
Однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства є фінансова стійкість. Фінансова стійкість характеризує ступінь фінансової незалежності підприємства щодо володіння своїм майном і його використання.
Аналіз фінансової стійкості підприємства ВАТ «Укр-Деревобудинок»
|
№ п/п |
Показник |
На початок звітного періоду |
На кінець звітного періоду |
|
|
1 |
Власний капітал |
186.8 |
-15.3 |
|
|
2 |
Необоротні активи |
1016.3 |
935 |
|
|
3 |
Власні обігові кошти (р. 1 - р. 2) |
-829.5 |
-950.3 |
|
|
4 |
Довгострокові зобов'язання |
0 |
178.9 |
|
|
5 |
Наявність власних і довгострокових джерел покриття запасів (р. 3 +р. 4) |
-829.5 |
-771.4 |
|
|
6 |
Короткострокові кредити та позики |
865.3 |
882.2 |
|
|
7 |
Загальний розмір основних джерел покриття запасів (р. 5 + р. 6) |
-1694.8 |
110.8 |
|
|
8 |
Запаси |
35.8 |
110.8 |
|
|
9 |
Надлишок або нестача власних обігових коштів (р. 3 - р. 8) |
-865.3 |
-1061.1 |
|
|
10 |
Надлишок або нестача власних коштів і довгострокових кредитів і позик (р. 5 - р. 8) |
-865.3 |
-1832.5 |
|
|
11 |
Надлишок або нестача основних джерел покриття запасів (р. 7 - р. 8) |
-1730.6 |
0 |
|
|
12 |
Тип фінансової стійкості |
кризовий |
Кризовий |
Таким чином, як свідчать дані таблиця 2. 4, у 2009 тип фінансової стійкості підприємства визначено як кризовий. Розглянемо докладніше показники фінансової стійкості підприємства ВАТ «Укр-Деревобудинок».
Показники фінансової стійкості підприємства на 2009 рік
|
№ п/п |
Показник |
На початок звітного періоду |
На кінець звітного періоду |
|
|
1 |
Маневреність робочого капіталу |
2,7 |
-1,4 |
|
|
2 |
Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) |
0,24 |
0,21 |
|
|
4 |
Коефіцієнт фінансової стійкості |
0,49 |
0,45 |
Розглянемо докладніше кожен з показників, що наведені у таблиці 2.5 Показник маневреності робочого капіталу характеризує частку запасів у власних обігових коштах. Напрямок позитивних змін даного показника - зменшення, що ми і спостерігаємо у аналізованого підприємства.
Коефіцієнт фінансової незалежності характеризує можливість підприємства виконувати зовнішні зобов'язання за рахунок власних активів. Його нормативне значення повинно бути більше або дорівнювати 0,5. Як бачимо протягом аналізованого періоду цей показник є практично незмінним і його значення суттєво менше нормативного, що свідчить про недостачу у підприємства власних активів для покриття зовнішніх зобов'язань.
Коефіцієнт фінансової стійкості характеризує частку стабільних джерел фінансування у їх загальному обсязі. Він має бути в межах 0,85?0,90. У аналізованого підприємства його значення не відповідає нормативному.
Таким чином, провівши аналіз фінансового стану підприємства ВАТ «Укр-Деревобудинок» можна зробити наступні висновки:
- основні засоби є сильно зношеними і оновлення фондів практично не відбувається;
- фінансова стійкість підприємства є незадовільною, хоча і спостерігається тенденція до його покращення;
- показники ліквідності підприємства свідчать про неліквідний баланс підприємства;
- показники ділової активності зменшились в порівнянні з початком звітного періоду. Зменшення показників ділової активності - негативний фактор, так як зменшується обіговість, а отже і зменшується прибуток підприємства. Загальна обіговість усіх засобів складається з часткових показників обіговості окремих елементів цих засобів.
Отже, для покращення свого фінансового стану та збільшення об'єму виробництва та реалізації продукції, підприємство ВАТ «Укр-Деревобудинок» потребує значних капіталовкладень з боку зовнішніх інвесторів, інакше, йому може загрожувати банкрутство.
2.3 Показники для визнання підприємства ВАТ «Укр-Деревобудинок» неплатоспроможним
Державний підхід до діагностики банкрутства представлений Методичними рекомендаціями щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, розроблених Вищим арбітражним судом України.
У відповідності з Методичними рекомендаціями встановлюється ступінь неплатоспроможності підприємства і момент відновлення платоспроможності. Методичними рекомендаціями визначено три види неплатоспроможності (або рівня платоспроможності):
- поточна;
- критична;
- надкритична.
Економічним показником ознак поточної платоспроможності (Пп) при наявності простроченої кредиторської заборгованості є різниця між сумою наявних у підприємства грошових коштів, їх еквівалентів та інших високоліквідних активів і його поточних зобов'язань, що визначається за формулою:
ПП = А040 + А045 + А220 + А230 + А240 - П620
де, А040, А045, А220, А230, А240 - відповідні рядки активу балансу,
П620 - підсумок 4 розділу пасиву балансу.
Якщо підприємство має позитивне значення ПП, то воно вважається повністю платоспроможним. Від'ємне ж значення свідчить про наявність поточної неплатоспроможності. Якщо підприємство на початок або кінець кварталу, що аналізується, має позитивне значення ПП воно не є боржником в розумінні Закону і, звичайно, не підпадає під його дію.
Підприємство ВАТ «Укр-Деревобудинок» у 2009 році має такі значення показників платоспроможності:
ППпоч = 0.3 - 865.3= -865
ППкін = 0.2 - 882.2= - 882
Таким чином, отримані результати свідчать про наявність поточної неплатоспроможності на аналізованому підприємстві протягом 2009 року, так як показник ПП має від'ємне значення.
Для визначення критичної та/або надкритичної неплатоспроможності розраховують коефіцієнт покриття (Кп) і коефіцієнт забезпеченості власним капіталом (К3):
Кп= Поточні активи / Поточні пасиви
К3= (Власний капітал - Необоротні активи) /Оборотні активи
Аналізоване підприємство у 2009 році має такі значення коефіцієнту покриття і коефіцієнту забезпеченості власним капіталом:
Кппоч= 78?956,1 / 65?333.2 = 1,2
Кпкін= 140?182,9 / 155?951,3 = 0,9
Кзпоч= (186.8 - 1016.3) / 35.8 = -23.7
Кзкін= (-15.3 - 935) / 110.8= -8.57
Нормативне значення коефіцієнта Кп встановлено в розмірі не менше 1,5; К3 - не менше 0,1.
Якщо на кінець кварталу коефіцієнт Кп і К3 менше нормативного значення, то при наявності на початок і кінець аналізованого періоду, ознак поточної неплатоспроможності фінансовий стан підприємства визначається як критична неплатоспроможність. Тому в цій ситуації є передумови до застосування санації.
Але для того, щоб в якості відновлення платоспроможності застосувати санацію, необхідно, щоб один з коефіцієнтів (Кп або К3) на кінець кварталу перевищував нормативне значення або протягом періоду, який досліджується, відбувалося їх зростання.
Таким чином, отримані значення коефіцієнтів покриття і забезпечення власним капіталом свідчать про те, що підприємство в 2009 році має критичну неплатоспроможність, так як Кп < 1,5 і К3 < 0,1.
Якщо за результатами року підприємство отримало збиток (бухгалтерський) і коефіцієнт покриття менше одиниці, то рівень неплатоспроможності такого підприємства буде розглядатися як надкритичний.
Відповідно до методичних рекомендацій платоспроможність боржника буде вважатися відновленою, якщо:
- буде забезпечене позитивне значення поточної ліквідності;
- коефіцієнт покриття перевищить нормативне значення при наявності тенденції до збільшення рентабельності.
Наказ «Про затвердження Порядку проведення аналізу фінансово-господарського стану суб'єктів господарювання державних підприємств і підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п'ятдесят відсотків, та підготовки на запити суду, прокуратури або іншого уповноваженого органу висновків про наявність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства» від 27.02.2013 затверджує Порядок проведення аналізу фінансово-господарського стану суб'єктів господарювання державних підприємств і підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п'ятдесят відсотків, та підготовки на запити суду, прокуратури або іншого уповноваженого органу висновків про наявність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства, що додається.
3. Шляхи запобігання банкрутства на підприємстві
3.1 Методи прогнозування можливого банкрутства підприємства ВАТ «Укр-Деревобудинок»
Невід'ємною рисою підприємництва в ринковій економіці є ризик, пов'язаний з можливістю банкрутства підприємства. Ризик поширюється не тільки на особу чи фірму, що понесли збитки як результат своєї господарської діяльності, але і на осіб, що надали їм засоби в тій чи іншій формі (через купівлю акцій, комерційний чи грошовий кредит і т. п.).
Очевидно, не викликає сумнівів той факт, що, чим раніш буде виявлена тенденція, що веде підприємство до банкрутства, і, відповідно, чим раніш будуть початі визначені процедури по порятунку підприємства, тим більше імовірність виходу группї з кризи. Отже, виникає питання про визначення показників, здатних прогнозувати розвиток подій на ранніх стадіях.
Таким чином, на нинішньому етапі розвитку української економіки виявлення несприятливих тенденцій розвитку підприємства, прогнозування банкрутства здобувають першорядне значення. Так, в Україні розроблена і діє Методика проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможності підприємств та організацій, затверджена наказом
Основним завданням аналізу є оцінка результатів господарської діяльності за попередній та поточний роки, виявлення факторів, які позитивно чи негативно вплинули на кінцеві показники роботи підприємства, прийняття рішення про визначення підприємства платоспроможним 9 неплатоспроможним) та подання пропозиції щодо доцільності внесення цього підприємства до Реєстру неплатоспроможних підприємств і організацій.
Дослідження методами мультиплікативного дискримінантного аналізу зв'язку між значеннями показників фінансового стану і подальшої долі (розквіту чи занепаду) підприємств дали змогу отримати регресивні рівняння для прогнозування ймовірності банкрутства.
Найпоширенішими нині методи діагностики банкрутства запропонував у 1968 р. відомий західний економіст Е. Альтман - Z - моделі. За двофакторною моделлю ймовірність банкрутства (індекс Z) визначається коефіцієнтом покриття Кп і коефіцієнтом автономії (фінансової незалежності) Кавтза формулою:
Z = - 0,3877 - 1,0736 * Кп + 0,0579 * Кавт
Для підприємств, у яких Z = 0, імовірність банкрутства становить 50%. Від'ємні значення Z свідчать про зменшення ймовірності банкрутства. Якщо Z> 0, то ймовірність банкрутства перевищує 50% і підвищується зі збільшенням Z.
Ця модель проста, не потребує великого обсягу вихідної інформації, але недостатньо точно прогнозує ймовірність банкрутства. Похибка? Z = 0,65.
За даними фінансової звітності підприємства ВАТ «Укр-Деревобудинок» розрахуємо індекс Z для аналізованого підприємства станом на кінець 2009 року:
Z = -0,3877 - 1,0736 * 0,13 + 0,0579 * (-0,015) = -0,3877 - 0,1395 - 0,0009 = -0.5281
Отже, ймовірність банкрутства для підприємства не перевищує 50%.
Для того щоб прогноз був точніший, у західній практиці фінансового аналізу застосовують п'ятифакторну модель визначення індексу Z:
Z = 3,3*К1 + 1,0*К2 + 0,6*К3 + 1,4*К4 + 1,2*К5
К1 = ;
К2 = ;
К3 =;
К4=
К5 =.
Критичне значення Z = 2,675. Із цим значенням порівнюється розрахункове значення Z для конкретного підприємства. Якщо Z < 2,675, підприємству в найближчі два-три роки загрожує банкрутство; якщо Z > 2,675, це свідчить про сталий фінансовий стан підприємства.
Незважаючи на привабливість методики, за допомогою якої можна просто отримати кількісну характеристику такого складного поняття, як банкрутство, застосування індексу істотно обмежується вимогою мати ринкову оцінку власного капіталу К3.
Це можливо лише для великих корпорацій, акції яких вільно котируються на фондових біржах. Враховуючи недостатню розвиненість фондового ринку в Україні, звертання переважної більшості українських підприємств до індексу Альтмана буде некоректним.
Українські підприємства можуть застосовувати тест, запропонований Е. Альтманом у 1983 р.
Z83 = 3,107*К1 + 0,995*К2 + 0,42*К13 + 0,847*К4 + 0,717*К5
де К1 - власний оборотний капітал / сума активів;
К2 - нерозподілений прибуток/ сума активів;
К3 - прибуток до сплати процентів / сума активів;
К4 - балансова вартість власного капіталу/ позиковий капітал;
К5 - об'єм продаж/ сума активів;
Z < 1,23 - висока ймовірність банкрутства;
Z > 1,23 - мала ймовірність банкрутства.
Розрахуємо індекс Z83 для підприємства ВАТ «Укр-Деревобудинок» за 2009 рік:
Z83 = 3,107* 0,1?191 + 0,995* 0,74?733 + 0,42* 0,20?772 + 0,847* 0,1?003 + 0,717* 1?359 = 0,88?607
Як бачимо індекс свідчить про ймовірність загрози банкрутства пыдприємству ВАТ «Укр-Деревобудинок» в найближчі 2?3 роки.
Широке застосування моделі Альтмана в зарубіжній практиці обумовлено наступними її позитивними якостями:
- модель включає невелику кількість показників, що забезпечує
- низьку трудомісткість її використання при достатньо високій точності результатів;
- передбачає інтегральну оцінку і дає можливість порівняння стану різних об'єктів;
- інформація для розрахунку всіх показників доступна і міститься в основних формах звітності;
- існує можливість не тільки прогнозування банкротства, але і оцінка зони ризику.
Усе це робить модель Альтмана привабливим інструментом прогнозування банкрутства і пояснює неодноразові спроби вітчизняних вчених адаптувати її і використовувати для українських підприємств. При цьому, моделі вітчизняних науковців, у спробі адаптації моделі Альтмана, містять показники звітності схожі за значеннями з американськими показниками.
Проте більшість авторів наводять моделі Альтмана з досить різними за вагомістю показниками, що обумовлено розходженнями в обліку окремих показників, впливом інфляції на їх формування, невідповідністю балансової та ринкової вартості окремих активів, та інших об'єктивних причин. Також, при використанні моделі Альтмана виникають труднощі, які пов'язані з тим, що Альтман не врахував галузеві особливості господарювання і різноманітність конкурентного середовища, в якому діють підприємства.
Це робить проблемним адекватне використання Z - моделі для прогнозування банкрутства підприємств в Україні.
Отже, у вітчизняній практиці вже існує багато методів визначення ймовірності настання банкрутства підприємства, як окремі показники, так і моделі факторів з ваговими коефіцієнтами. Проте факторні моделі, що пропонуються науковцями інших країн, не завжди придатні для використання в економічних умовах України, через надмірний податковий важіль; більший вплив на господарсько-фінансовий стан підприємств внутрішніх факторів, а ніж зовнішніх; відмінність в бухгалтерському обліку та звітності та ін.
У зарубіжній практиці фінансового аналізу відомі також тести на ймовірність банкрутства Лису (Zл) та Таффлера (ZТ).
Модель Лису:
Zл = 0,063х1 + 0,092х2 + 0,057х3 + 0,001х4, (5. 4)
де, Х1 - оборотний капітал / сума активів;
Х2 - прибуток від реалізації / сума активів;
Х3 - нерозподілений прибуток / сума активів;
Х4 - власний капітал / позиковий капітал.
Граничне значення Zл = 0,037. При Zл > 0,037 - підприємство має добрі довгострокові перспективи, при Zл < 0,037- є ймовірність банкрутства.
Розрахуємо показник Лису для підприємства ВАТ «Укр-Деревобудинок» за 2009 рік:
Zл = 0,063* 0,49?589 + 0,092* 0,1?003 + 0,057* 0,8?346 + 0,001* 0,20?772 = 0,37?131
Таким чином, показник Лису відповідаює граничному значенню 0,037. Це говорить про невизначеність у подальшій діяльності підприємства ВАТ «Укр-Деревобудинок».
3.2 Шляхи покращення фінансового стану підприємства
Удосконалення фінансового стану підприємства можливе за рахунок збільшення вхідних та зменшення вихідних грошових потоків. Підвищення розмірів вхідних грошових потоків можливе за рахунок:
- збільшення виручки від реалізації;
- продажу частини основних фондів;
- рефінансування дебіторської заборгованості.
Скорочення вихідних грошових потоків можливе за рахунок:
- зниження витрат, які відносяться на собівартість продукції;
...Подобные документы
Наукові основи економічного аналізу. Види аналізу діяльності та його інформаційне забезпечення. Розгляд фінансового стану фірми. Відбір критеріїв діагностики ймовірності банкрутства. Суть використання показників ймовірності банкрутства підприємства.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 13.01.2022Роль і місце управління в діяльності сучасного підприємства, характеристика об'єктів і предметів планування. Структура планових органів та основні принципи організації процесу планування на підприємстві. Сутність прогнозування, різновиди прогнозів.
контрольная работа [43,0 K], добавлен 25.02.2010Сутність та зміст підвищення рівня управлінської культури на підприємстві. Бальна система оцінки стану і основні недоліки менеджменту організації, аналіз рівня та динаміки його показників. Обґрунтування необхідності оптимізації культури керівництва.
курсовая работа [667,8 K], добавлен 15.09.2010Аналіз діяльності підприємства, трудові ресурси та оплата праці. Діагностика банкрутства, дослідження його фінансового становища. Створення антикризової групи на підприємстві з метою розробки програми управління підприємством, дослідження її ефективності.
курсовая работа [118,0 K], добавлен 18.06.2015Характеристика персоналу торгового підприємства. Продуктивність праці, система показників, методи оцінки, резерви зростання. Організаційно-економічна характеристика ТОВ "Делюкс-К". Заробітна плата: види, форми організації. Елементи преміювальної системи.
курсовая работа [355,2 K], добавлен 02.10.2013Бізнес-план: сутність та зміст, вимоги до структури та елементів, місце та значення в сучасній ринковій системі господарювання. Коротка організаційно-економічна характеристика ТОВ "Данко". Економічне обґрунтування та заходи щодо розробки бізнес-плану.
курсовая работа [46,3 K], добавлен 02.03.2014Сутність та види матеріального стимулювання праці на підприємстві. Методика оцінки ефективності стимулювання праці. Оцінювання системи матеріального стимулювання праці на підприємстві ТОВ "Авто Трейд" та факторна модель оцінки персоналу організації.
курсовая работа [349,8 K], добавлен 01.12.2012Сутність і значення антикризового управління. Загальна характеристика та оцінка техніко-економічного стану ЗАТ "Сатурн". Аналіз фінансового середовища підприємства. Характеристика та особливості розробки стратегії виведення організації з кризи збуту.
дипломная работа [491,7 K], добавлен 24.03.2014Сутність, методи, види та значення фінансового аналізу в банку, їх формування. Аналіз фінансового стану ПАТ "Реал банк": активу та пасиву, прибутку, збитку та сукупного доходу. Шляхи вдосконалення управління фінансовим станом банку, що вивчається.
курсовая работа [188,5 K], добавлен 29.01.2014Основні поняття стимулу, мотиву, мотиваційної структури. Форми й методи системи мотивації трудової активності та роль керівника в організації керування персоналом. Значення й сутність економічних показників діяльності торговельного підприємства.
дипломная работа [1,0 M], добавлен 23.09.2011Аналіз фінансового стану ДП ХЕМЗ, основна продукція підприємства. Багатофакторний аналіз показників, які застосовуються для оцінки інноваційного потенціалу підприємства. Впровадження удосконаленої системи показників з оцінювання інноваційного потенціалу.
дипломная работа [1,3 M], добавлен 28.02.2012Сутність інвестицій, їх форми та види. Інвестиційна привабливість підприємства та необхідність її оцінки. Методика інтегральної оцінки привабливості компаній та акціонерних товариств. Оцінка привабливості проектів на основі визначення їх ефективності.
курсовая работа [38,3 K], добавлен 04.03.2012Теоретичні основи фінансового бюджетування на підприємстві. Поняття та функції бюджетування у системі фінансового планування та контролінгу. Принципи та методи фінансового бюджетування, аналіз фінансового стану на прикладі підприємства ЗАТ "Резо".
дипломная работа [185,0 K], добавлен 08.11.2010Сутність конфліктів в організації, їх функції та класифікація, типи та шляхи вирішення даних ситуацій. Особливості функціонування сервісної організації. Пропозиції щодо врегулювання конфліктів у сфері послуг, причини їх виникнення, роль на підприємстві.
курсовая работа [126,5 K], добавлен 11.12.2014Визначення теоретичних основ мотивації праці персоналу підприємства, їх форми, методи і основні види. Характеристика соціально-економічного стану країни. Механізм преміювання робітників організації та удосконалення шляхів їх підвищення на ЗАТ"Геркулес".
курсовая работа [139,0 K], добавлен 12.02.2011Економічна сутність ділової активності підприємства і її місце у оцінці фінансового стану підприємства. Економіко-математичне моделювання ділової активності організації науково-технічної сфери в Україні. Визначення оптимального режиму праці та відпочинку.
курсовая работа [667,6 K], добавлен 29.08.2014Дослідження сучасних методичних підходів до антикризового управління підприємством. Використання внутрішніх та зовнішніх механізмів фінансової стабілізації організації. Оцінка та прогнозування кризового стану ВАТ "Мотор Січ", удосконалення його методів.
курсовая работа [118,7 K], добавлен 07.05.2011Поняття ризику, його сутність і особливості, класифікація та різновиди, характеристика та відмінні риси. Методика та принципи оцінки ризику на підприємстві. Визначення ймовірності виникнення негативних наслідків від дії різноманітних чинників ризику.
реферат [13,1 K], добавлен 17.04.2009Фінансова криза та головні причини, передумови появи кризових ситуацій на підприємстві. Зміст, завдання, особливості та методи антикризового управління в даній сфері. Аналіз і оцінка фінансового стану підприємства в контексті антикризового управління.
курсовая работа [3,5 M], добавлен 29.11.2014Сутність та види бізнес-планів, зміст і загальні методи розробки, загальна характеристика фінансового плану. Економічна характеристика СВК "Вільне козацтво", аналіз ефективності та рентабельності його діяльності. Стратегія розвитку даної організації.
курсовая работа [64,6 K], добавлен 05.10.2014
