Удосконалення логістичних процесів на підприємстві шляхом автоматизації складу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Удосконалення логістичних процесів на підприємстві шляхом автоматизації складу

Котельникова Ю.М.

старший викладач кафедри економіки підприємства та

менеджменту Харківського національного

економічного університету

імені Семена Кузнеця

Шеврекука С.С.

студентка

Харківського національного

економічного університету

імені Семена Кузнеця

Постановка проблеми. Сучасні тенденції функціонування підприємств зумовлюють суттєве удосконалення їх логістичних процесів. Основним елементом логістичних систем різного рівня є склади. Отже, пошук рішень щодо удосконалення матеріальних потоків на території складів є актуальним на сучасному етапі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням складського господарства та складування присвячені роботи багатьох зарубіжних і вітчизняних вчених-логістів, наприклад, праці В.В. Дибської [1], М. Кристофера [2], А.М. Гаджинського [3], Є.В. Крикавського [4], Б.О. Анікіна [5].

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Однак залишається ще чимало питань, які потребують подальших досліджень, одним із яких є автоматизація управління складського господарства.

Мета статті полягає в аналізі основних проблем складської логістики на сучасному підприємстві та формуванні комплексу заходів щодо її удосконалення. Основними завданнями статті є аналіз та систематизація основних складових логістичного процесу на складі, виявлення недоліків складської логістики, а також пошук шляхів щодо її удосконалення.

Виклад основного матеріалу дослідження. Сучасні склади -- це складні об'єкти як з технічної, так і з управлінської точки зору (табл. 1).

Таблиця 1. Підходи до трактування поняття «склад»

Серед різноманіття трактувань поняття «склад» прослідковуються два основні підходи до його розуміння:

складна технічна споруда, яка складається із взаємопов'язаних елементів, що мають певну структуру та поєднані для виконання функцій з накопичення та перетворення матеріальних потоків, а також переробки та розподілу вантажів між споживачами;

ефективний засіб управління запасами на різних ділянках логістичного ланцюга та матеріального потоку загалом.

Обидва підходи не суперечать один одному, а, навпаки, доповнюють один одного та формують сучасне уявлення про склад як інтегровану складову логістичного ланцюга, що з позиції системного підходу є одночасно і складною системою, і частиною системи більш високого рівня логістичного ланцюга, який формує основні вимоги до всієї складської системи, встановлює цілі й критерії її оптимального функціонування. Тому вирішення проблем складування вимагає застосування не тільки індивідуального технологічного, але й логістичного підходу, заснованого на ув'язуванні особливостей вхідних і вихідних потоків з урахуванням внутрішніх факторів, що впливають на складську обробку вантажів.

На всіх складах незалежно від їх місця в логістичній системі відбувається перетворення матеріального потоку за різними параметрами: розміри і склад транспортних партій вантажів; тип і спосіб упакування; кількість найменувань вантажів у транспортних партіях; час прибуття і відправлення транспортних партій тощо. Таким чином, метою створення складів у системах логістики є перетворення параметрів матеріальних потоків для їх найбільш ефективного використання.

З цієї точки зору склад можна визначити як обмежений охоронюваний простір, пристосований для зберігання та переробки вантажів з метою збереження їх якості та вирівнювання матеріальних потоків в часі, обсягах та асортименті.

Основними функціями складів є [8, с. 257] перетворення виробничого асортименту на споживчий; складування і зберігання продукції; консолідація і розукрупнення; надання послуг.

Задачі складів можна розглядати в традиційному та логістичному аспектах.

Традиційними задачами є максимальне використання складських потужностей; раціональне здійснення вантажно-розвантажувальних та складських робіт; ефективне використання складського обладнання; усунення втрат товарів під час їх складського оброблення, зберігання тощо.

Логістичними задачами є своєчасне надання товарів та послуг споживачам; концентрація та поповнення запасів за оптимальних затрат; захист виробництва та споживачів від різноманітних непередбачуваних обставин; консолідація партій відправлень; формування рівня логістичного сервісу; розвиток інтеграції та координації взаємодії з суміжними ланками логістичної системи.

Управління логістичним процесом на складі є особливим завданням у межах логістики складування, виконання якого пов'язано із забезпеченням управління логістичним процесом на складі; координацією з суміжними службами, які забезпечують просування продукції через склад (служби закупівлі, маркетингу, продажів тощо); організацією вантажопереробки на складі.

Необхідність наявності складів на всіх стадіях руху матеріального потоку пояснює досить велику номенклатуру складів, які можуть бути класифіковані за різними ознаками (табл. 2) [5, с. 240; 6, с. 258].

Таблиця 2 Класифікація складів

Л.Б. Міротін запропонував здійснювати поділ складських об'єктів на три групи [8, с. 347] за критерієм вихідних умов (наявність техніко-технологічних та інформаційних можливостей конкретного складу).

До першої групи можна віднести сучасні склади з високим ступенем автоматизації складських операцій, оснащених високотехнологічним обладнанням, з мінімальним застосуванням «ручної» праці. Як системи управління застосовуються ERP, WMS, автоматична ідентифікація (штрихове кодування чи RFID -- радіочастотна ідентифікація). Більшість складів цієї групи є логістичними центрами, що займаються зберіганням, внутрішньоскладською переробкою вантажу та доставкою.

До другої групи відносяться склади з високим ступенем механізації складських робіт, які використовують, як правило, стандартні інформаційні системи, системи штрихового та індивідуального кодування. Переважно це непрофільні багатоповерхові приміщення. Операції щодо завантаження/розвантаження виконуються без спеціального обладнання із застосуванням навантажувачів чи засобів малої механізації.

До третьої групи віднесено склади, розташовані в приміщеннях, не призначених для зберігання. Складські операції виконуються із застосуванням «ручної» праці або із застосуванням засобів малої механізації. Склади цієї групи мають найменший рівень логістичного обслуговування клієнтів.

Класифікація складських об'єктів за критерієм вихідних умов подана в табл. 3.

Таблиця 3 Класифікація термінально-складських комплексів за критерієм вихідних техніко-технологічних можливостей

Таким чином, сучасний склад -- це складне технічне спорудження, яке складається з численних взаємопов'язаних елементів, має певну структуру і виконує ряд функцій щодо перетворення матеріальних потоків, а також накопичення, переробки і розподілу вантажів між споживачами.

Інноваційні процеси в сучасній економіці відіграють вирішальну роль у питанні придбання й підтримки сильних сторін підприємства в конкурентній боротьбі. Особливу важливість здобувають інноваційні проекти у випадку, коли наявне підприємство обирає стратегію розвитку ринку. Це відбувається також і тому, що у цей час зрозуміло, що рішення своїх конкурентних переваг за рахунок цінової політики приносить менший ефект, ніж якісно новий рівень конкурентної боротьби, тобто такий, що орієнтований на унікальність і лідерство якості. Однак існують специфічні ринки, де орієнтація на лідерство якості й тим більше унікальність, на перший погляд, здаються утопічними. Одним з них є ринок продажу запасних частин і комплектуючих для легкових та вантажних автомобілів. Специфіка цього ринку полягає в тому, що співвідношення великих і дрібних споживачів на ринку становить 42% та 58% відповідно. Таким чином, для крупнооптових споживачів, чия частка на ринку нижче, основним критерієм під час вибору постачальника є ціна, а для дрібнооптових споживачів основним критерієм є час, який витрачається на отримання товару. На жаль, на багатьох підприємствах, де ціни навіть нижче, ніж у середньому по галузі, відвантаження зі складу йдуть із такими затримками, що часто виникають випадки відмов серед дрібнооптових клієнтів від оплаченого ними замовлення, через що підприємство змушено повертати гроші, втрачаючи клієнтів і прибуток.

Дуже часто на підприємствах після оплати покупки в головному офісі клієнту пропонують забирати товар наступного дня, інакше абсолютно неможливо передбачити, скільки часу йому доведеться провести на складі, очікуючи одержання замовлення. Ситуація ускладнюється наявністю на кожному складі так званого дрібного товару, що береться в більших кількостях і вимагає кропіткого перерахування, тому що вітчизняні виробники практично ніколи його не фасують. Тому під час одержання товару на складі вибудовується черга з клієнтів. Ці черги часто перегороджують проходи і ускладнюють переміщення по складу робочих і комірників. Все це призводить до порушення техніки безпеки, тим більше, на складах зберігаються легкозаймисті предмети.

У зв'язку з цим кожний комірник може сформувати в середньому не більше 30 замовлень за день, а у разі закінчення робочого часу він змушений залишати візки з недоукомплектованими замовленнями в проходах, тому що склад відвантаження не завжди приймає навіть на тимчасове зберігання подібні недокомплекти.

Така ситуація викликає велику плинність кадрів на підприємстві, що призводить до численних випадків розкрадань. Така ситуація є наслідком недосконалої і нераціональної роботи складського господарства. Тому на підприємствах необхідно впровадження заходів, які дадуть змогу збільшити показники відвантажень продукції, а водночас і збільшити обсяги продажу та поліпшити фінансовий стан підприємства.

Для реалізації комплексного плану розвитку підприємства у частині вимог до складської роботи потрібно радикально перепроектувати наявні ділові процеси, а не проводити поверхневі зміни. А саме за допомогою реінжинірингу логістичного процесу на складі.

Поняття реінжинірингу складських комплексів було розширено учасниками ринку, і, крім власне бізнес-процесів, у нього, як правило, включають будь-яку істотну зміну, що приводить до різкого збільшення продуктивності або відчутної оптимізації наявного складського господарства. З цієї точки зору будь-які зміни, які приводять до якісного поліпшення основних показників складського господарства, а саме швидкості приймання і відвантаження товару, ефективності використання наявних або планованих площ, зниження втрат від пересортування і нестачі, відносяться до реінжині- рингу. Але методи, за допомогою яких досягається якісне поліпшення цих показників, можуть бути різними залежно від вихідних даних і результату, що планується досягнути.

Основними інструментами та елементами реінжинірингу складського господарства є оптимізація топології і документообігу складу; зміна правил, методології та алгоритмів обробки вхідних і вихідних товарів; організація або оптимізація стелажного зберігання; автоматизація процесів, оснащення складською технікою і впровадження системи автоматизації управління складом -- WMS (warehouse management system); нові нормативи і штатний розклад співробітників; реконструкція наявних будівель, споруд [12].

Розглянемо удосконалення складської логістики на прикладі торгового підприємства ТОВ «ИРБИС-АВТО», що займається продажем автомобільних запчастин.

До найперспективніших варіантів удосконалення складського господарства та логістики підприємства з продажу автомобільних запчастин можна віднести:

проведення реструктуризації організаційної структури головного складу;

автоматизацію складських робіт;

підвищення ефективності охоронних заходів.

Розробка комплексу заходів удосконалення складського господарства на підприємстві дає змогу змінити наявну організаційну структуру головного складу підприємства згідно з технологією роботи автоматичного складського комплексу.

Необхідно ввести нову міжскладську функціональну структуру, орієнтовану на тісну роботу з товарним складом, на чолі з кваліфікованим спеціалістом-інженером, що одночасно буде головним технічним фахівцем з автоматичного складського комплексу, відповідати за технічний стан і працездатність усього складського комплексу, а також задля покращення післяпродажного обслуговування надаватиме інжинірингові послуги підприємствам-замовникам.

Таким чином, на складі може сформуватися у подальшому група інженерів, орієнтована на якість інжинірингових послуг, на потреби складського обліку підприємства та на швидке реагування на звертання замовників.

Вживання системи управління складською логістикою актуально для всіх видів торгівлі. WMS (Warehouse Management System -- система управління складом) -- автоматизація управління складом, робота якої базується на технології автоматичної ідентифікації з використанням принципу адресного зберігання і видаленого способу управління персоналом.

Система управління складом дає змогу автоматизувати і оптимізувати процедури прийому, розміщення, зберігання, обробки і відвантаження товарів на складах різного типу.

За рахунок впровадження WMS-системи замовник отримує [9]:

впорядковану роботу складу, тобто всі дії на складі (відвантаження, прийом тощо) здійснюються відповідно до завдань, що видаються WMS-системою;

підвищення задоволеності клієнта і швидкості робіт за рахунок швидшого відвантаження і прийому товару, відсутність простоїв;

повний контроль поточного стану складу; під час адресного зберігання програма у будь- який момент визначає розташування і кількість потрібного товару;

скорочення числа помилок під час прийому, відвантаження і комплектації замовлень за рахунок наявності процедур автоматичної звірки завдання і факту з використанням радіотерміналів або терміналів збору даних з пам'яттю (виключення пересортиці і крадіжки);

оптимізацію і контроль розміщення товару під час прийому і відвантаження з використанням відомостей про умови зберігання даного товару і параметрів розташування вічка складу;

ефективне управління площею складу, що дасть змогу збільшити товарообіг за тієї ж площі складу, визначити «неходовий» товар, визначити надлишки площ для використання в іншому вигляді діяльності;

контроль персоналу і посилення відповідальності за свої дії; відбуватиметься фіксація моменту здійснення операцій розвантаження, прийому, переміщення, звірки, інвентаризації тощо та співробітників, які ініціювали цю операцію і виконали із збереженням історії; час виконання фіксується в базі даних, завдяки чому може бути отриманий звіт про ефективність роботи кожного співробітника.

Для автоматизації всіх видів складів та автоматизації архівного зберігання і всіх видів діяльності, пов'язаних з прийомом великих обсягів зберігання, їх переміщення і збереження, відбувається облік зберігання і переміщення матеріально-технічних цінностей в організації.

Необхідність впровадження WMS-системи управління складською логістикою необхідна у всіх випадках, коли в бізнес-процесі присутні:

великі обсяги зберігання і велика кількість місць зберігання;

велика номенклатура товарів, що зберігаються, і матеріалів;

великий обсяг складу (від 1000 кв. м), що вимагає вживання WMS-рішення для управління зі складом, аби забезпечити оптимізацію розміщення і адресне зберігання товару; за відсутності дуже швидкого руху товару (велика частина товарів залишається на складі не менше одного дня).

Для удосконалення системи складського господарювання підприємства ТОВ «ИРБИС-АВТО» необхідно автоматизувати систему управління складом.

Автоматизація системи складування товарів здійснюється за допомогою адресної системи. Стелажі і піддони розміщуються згідно з розробленим планом приміщення. Товари сортуються за партіями і складаються відповідно до супроводжуючих паперів. Кожне місце на складі має свій код (адресу), який складається з номерів стелажу (штабелю), вертикальної секції і полиці.

Адресна система зберігання дає змогу вказувати у відбірковому листі місце відібраного товару, що значно скорочує час відбірки і обробки документів, допомагає відслідковувати відпуск товару зі складу. Під час комплектації відправки завдяки інформаційній системі полегшується виконання функції об'єднання вантажів в економічну партію відвантаження, що дає змогу максимально використовувати транспортний засіб.

Розглянемо основні етапи побудови автоматизованого складського обліку на підприємстві ТОВ «ИРБИС-АВТО» (табл. 4).

Таблиця 4. Етапи побудови автоматизованого складського обліку на ТОВ «ИРБИС-АВТО»

Для автоматизації складського обліку на ТОВ «ИРБИС-АВТО» необхідно придбати таке обладнання, як сканери штрих-коду, термо-трансферні принтери етикеток. Сканер штрихкоду -- пристрій, що зчитує штрих-код з товарів, документів, пластикових карток, прискорює обслуговування покупців на касових вузлах, за лічені секунди знайде потрібний документ в базі даних підприємства. Нині сканер штрихового коду -- незамінне обладнання в оптовій і роздрібній торгівлі. Сканер зчитує штрих-код і передає на ПК або касовий термінал інформацію, яка зашифрована в штриховому коді (ціна, найменування, дата виготовлення, номер партії). Термотрансферні принтери можуть використовуватися для друку на картоні, пластику, папері та інших матеріалах, зокрема матеріалах, стійких до впливу середовища.

Для зручності використання необхідно придбати мобільний принтер Intermec PB21 призначений для друку чеків та етикеток шириною 2 дюйми. Принтер друкує термоспособом зі швидкістю до 101.6 мм/с. Для зв'язку з іншими пристроями модель оснащена різними інтерфейсами підключення -- USB, RS232 (опці- онально -- Bluetooth, Card Reader, WLAN).

Всі кроки щодо автоматизації і оптиміза- ції складу можуть бути виконані відразу, частинами або втручатись поступово. Поетапний підхід дає змогу полегшити фінансове навантаження на підприємство, одноразовий -- досягти максимального ефекту за короткий час. Використання сучасних технологій прискорить процес обробки замовлень, а також поліпшить якість обслуговування клієнтів.

Запропоновані заходи удосконалення складської логістики на прикладі торгового підприємства з продажу автозапчастин передбачають зменшення трудомісткості, збільшення обсягу продажів, зниження собівартості продукції й поліпшення загалом фінансового стану підприємства. Отже, можна зробити висновок, що підприємства будь-якої галузі можуть досягти високих конкурентних позицій за рахунок правильної організації складського господарства та введення до його складу інноваційних розробок.

Бібліографічний список

склад логістика торговий

1. Дыбская В.В. Управление складированием в цепях поставок / В.В. Дыбская. - М.: Альфа-Пресс, 2009. - 720 с.

2. Кристофер М. Логистика и управление цепочками поставок / М. Кристофер. - СПб.: Питер, 2004. - 316 с.

3. Гаджинский А.М. Логистика / А.М. Гаджинский. - М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К», 2012. - 484 с.

4. Крикавський Є.В. Сучасні аспекти теорії і методології логістики / Є.В. Крикавський // Маркетинг та логістика в системі менеджменту: тези доповідей IV Міжнар. науково-практичної конференції. - Львів, 2002. - С. 182-184.

5. Логистика / [В.В. Дыбская и др.]; под ред. Б.А. Аникина. - 1-е изд., перераб. и доп. - М.: ИНФРА-М, 2002. - 368 с.

6. Логістика / [Н.М. Тюріна, І.В. Гой, І.В. Бабій]. - К.: Центр учбової літератури, 2015. - 392 с.

7. Кальченко А.Г. Логістика: [підручник] / А.Г Кальченко. - 2-ге вид., без змін. - К.: КНЕУ, 2006. - 284 с.

8. Логистика, технология, проектирование складов, транспортных узлов и терминалов / [Л.Б. Миротин, А.В. Бульба, В.А. Демин]. - Ростов-на-Дону : Феникс, 2009. - 408 с.

9. Риндич І.В. Автоматизація складу - як система управління складською логістикою / І. Риндич [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://er.nau.edu.ua/bitstream/ NAU/18089/1/с%20Риндич.doc.

Размещено на Allbest.ru