Розробка алгоритмічного забезпечення та програмних рішень процесу управління запасами в умовах централізованої системи постачання

5

93

01.01.2007

101

109

89

8

106

01.02.2007

89

93

89

9

98

01.03.2007

99

102

103

11

93

01.04.2007

74

84

94

12

60

01.05.2007

73

65

84

15

66

01.06.2007

72

73

93

16

67

01.07.2007

94

91

96

12

62

01.08.2007

110

104

108

13

93

01.09.2007

143

144

110

7

122

01.10.2007

131

139

125

5

126

01.11.2007

118

125

139

6

110

01.12.2007

104

96

153

5

105

01.01.2008

117

125

112

10

122

01.02.2008

96

101

104

10

106

01.03.2008

116

120

110

12

110

01.04.2008

95

107

93

12

77

01.05.2008

81

73

98

15

73

01.06.2008

72

73

103

15

67

01.07.2008

110

107

110

13

73

01.08.2008

141

133

118

16

118

01.09.2008

165

166

133

10

140

01.10.2008

145

153

152

6

139

01.11.2008

115

122

145

8

107

01.12.2008

121

112

154

6

122

01.01.2009

111

119

110

10

116

01.02.2009

100

105

98

10

111

01.03.2009

118

139

119

15

124

01.04.2009

114

116

113

10

83

01.05.2009

93

86

108

17

76

01.06.2009

79

83

126

14

72

01.07.2009

119

116

125

16

90

01.08.2009

148

143

137

15

114

01.09.2009

167

167

150

11

138

01.10.2009

154

164

174

7

155

01.11.2009

126

139

159

9

117

01.12.2009

132

118

192

12

122

01.01.2010

117

114

142

11

117

01.02.2010

107

109

119

11

99

Графічно, статистичні дані представлені на рисунку 6.1



Рисунок 6.1 - Графічна інтерпретація статистики продажів

Параметри, необхідні для розрахунків сумарних витрат представлені у таблиці 6.2.

Таблиця 6.2 - Параметри, необхідні для розрахунків сумарних витрат

Назва підвиду товарів	Вартість зберігання, грн./од.	Вартість оформлення поставки, грн.	Втрати від недостачі, грн./од.
Процесори	0,2	100	40
Колонки	0,5	50	10
Ноутбуки	1	200	70
Web - камери	0,1	50	10
Сканери	2	100	20

6.2 Виконання розрахунків

Вирішення задачі управління запасами складається з двох етапів:

побудова прогнозу попиту;

визначити оптимальний об'єм замовлень для кожного періоду.

За допомогою розробленого програмного рішення, побудуємо прогноз попиту на вказані підвиди товарів. Для того, щоб в подальшому можна було порівняти моделі управління запасами, прогнозування буде виконуватися на основі даних із 01.03.2006 по 01.02.2009.

В таблиці 6.3 показано, яка модель прогнозування, в даному випадку, виявився найбільш адекватним конкретному підвиду товарів.

Таблиця 6.3 - Відповідність моделей прогнозування підвидам товарів

Назва підвиду товарів	Модель прогнозування, що в даному випадку виявилась найбільш адекватною
Процесори	Yt = b0 + b1*Yt-12
Колонки	Yt = b0 + b1*Yt-12
Ноутбуки	Yt = b0 + b1*Yt-12 + b2*Yt-24
Web - камери	Yt = b0 + b1*Yt-12 + b2*Yt-24
Сканери	?Yt = b0 + b1*?Yt-12

Отриманий прогноз приведений в таблиці 6.4.

Таблиця 6.4 - Прогноз попиту

Періоди	Види товарів
	Процесори	Колонки	Ноутбуки	Web - камери	Сканери
01.03.2009	125	130	121	13	127
01.04.2009	103	116	112	12	85
01.05.2009	88	80	114	16	81
01.06.2009	79	80	120	17	76
01.07.2009	119	116	127	15	81
01.08.2009	152	143	138	16	122
01.09.2009	177	178	148	11	141
01.10.2009	156	164	177	8	140
01.11.2009	124	132	165	9	112
01.12.2009	131	121	187	8	125
01.01.2010	120	129	142	11	120
01.02.2010	108	114	119	12	103

Графічно прогнозовані дані представлені на рисунку 6.2



Рисунок 6.2 - Графічна інтерпретація прогнозованих даних

Після побудови прогнозу, необхідно визначити оптимальний об'єм замовлень для кожного періоду. Для визначення оптимального об'єму замовлень реалізовано дві моделі:

модель із детермінованим динамічним попитом;

модель із вірогідним нестаціонарним попитом.

Результати вирішення задачі управління запасами, з використанням першої моделі представлені в таблиці 6.5. Результати вирішення задачі управління запасами, з використанням другої моделі представлені в таблиці 6.6.

Таблиця 6.5 - Оптимальні об'єми замовлень товарів, отримані з використанням моделі із детермінованим динамічним попитом

Періоди	Види товарів
	Процесори	Колонки	Ноутбуки	Web - камери	Сканери
01.03.2010	395	130	233	148	115
01.04.2010	0	116	0	0	85
01.05.2010	0	160	234	0	81
01.06.2010	0	0	0	0	76
01.07.2010	271	116	265	0	81
01.08.2010	0	143	0	0	122
01.09.2010	457	178	325	0	141
01.10.2010	0	164	0	0	140
01.11.2010	0	132	352	0	112
01.12.2010	359	121	0	0	125
01.01.2011	0	129	261	0	120
01.02.2011	0	114	0	0	115

Таблиця 6.6 - Оптимальні об'єми замовлень товарів, отримані з використанням моделі із вірогідним нестаціонарним попитом

Періоди	Види товарів
	Процесори	Колонки	Ноутбуки	Web - камери	Сканери
01.03.2010	420	153	253	148	127
01.04.2010	0	116	0	0	85
01.05.2010	0	155	234	0	81
01.06.2010	0	0	0	0	76
01.07.2010	271	121	265	0	81
01.08.2010	0	143	0	0	122
01.09.2010	457	178	325	0	141
01.10.2010	0	164	0	0	140
01.11.2010	0	132	352	0	112
01.12.2010	333	121	0	0	125
01.01.2011	0	220	241	0	120
01.02.2011	0	0	0	0	103

6.3 Аналіз результатів

Задача управління запасами вирішена, необхідно визначити яка із моделей управління запасами, для даного випадку, виявилась більш доцільною. Для цього необхідно розрахувати, які витрати понесе підприємство керуючись результатами кожної із моделей.

Розрахунок сумарних витрат підприємства на зберігання процесорів та оформлення замовлень на процесори, якби воно керувалось результатами розрахунків за допомогою моделі із детермінованим динамічним попитом, представлені в таблиці 6.7.



Таблиця 6.7 - Розрахунок витрат підприємства на процесори, при використанні моделі із детермінованим динамічним попитом

Період	Попит, од.	Об'єм замовлень, од.	Витрати на зберігання, грн.	Витрати на оформлення поставок, грн.	Втрати від дефіциту, грн.	Сумарні витрати за період, грн.
01.03.2009	118	395	277	200	0	477
01.04.2009	114	0	163	0	0	163
01.05.2009	93	0	70	0	0	70
01.06.2009	79	0	0	0	630	630
01.07.2009	119	271	152	200	0	352
01.08.2009	148	0	4	0	0	4
01.09.2009	167	457	294	200	0	494
01.10.2009	154	0	140	0	0	140
01.11.2009	126	0	14	0	0	14
01.12.2009	132	359	241	200	0	441
01.01.2010	117	0	124	0	0	124
01.02.2010	107	0	17	0	0	17
Разом	2926

Сумарні витрати підприємства на зберігання процесорів та оформлення замовлень на процесори, при використанні моделі із детермінованим динамічним попитом, дорівнювали би 2926 грн.

Розрахунок сумарних витрат підприємства на зберігання процесорів та оформлення замовлень на процесори, якби воно керувалось результатами розрахунків за допомогою моделі із вірогідним нестаціонарним попитом, представлені в таблиці 6.8.

Таблиця 6.8 - Розрахунок витрат підприємства на процесори, при використанні моделі із вірогідним нестаціонарним попитом

Період	Попит, од.	Об'єм замовлень, од.	Витрати на зберігання, грн.	Витрати на оформлення поставок, грн.	Втрати від дефіциту, грн.	Сумарні витрати за період, грн.
01.03.2009	118	420	302	200	0	502
01.04.2009	114	0	188	0	0	188
01.05.2009	93	0	95	0	0	95
01.06.2009	79	0	16	0	0	16
01.07.2009	119	271	168	200	0	368
01.08.2009	148	0	20	0	0	20
01.09.2009	167	457	310	200	0	510
01.10.2009	154	0	156	0	0	156
01.11.2009	126	0	30	0	0	30
01.12.2009	132	333	231	200	0	431
01.01.2010	117	0	114	0	0	114
01.02.2010	107	0	7	0	0	7
Разом	2437

Сумарні витрати підприємства на зберігання процесорів та оформлення замовлень на процесори, при використанні моделі із вірогідним нестаціонарним попитом, дорівнювали би 2437 грн.

Таблиця 6.9 - Сумарні витрати на зберігання товарів та оформлення замовлень

Моделі управління запасами	Процесори, грн.	Колонки, грн.	Ноутбуки, грн.	Web - камери, грн.	Сканери, грн.	Разом, грн.
Модель із детермінованим динамічним попитом	2926	808	2107	124,3	1672	7637,3
Модель із вірогідним нестаціонарним попитом	2437	605	2307	124,3	1452	6925,3

Сумарні витрат підприємства на зберігання та оформлення замовлень на інші підвиди товарів розраховуються аналогічно. В таблиці 6.9 представлені дані про сумарні витрати на зберігання товарів та оформлення замовлень всіх підвидів товарів.

Модель із вірогідним нестаціонарним попитом показала себе краще, ніж модель із детермінованим динамічним попитом при управлінні запасами процесорів, колонок та сканерів. При управлінні запасами ноутбуків кращою виявилась модель із детермінованим динамічним попитом. При управлінні запасами web-камер обидві моделі дали однакові результати.

Витрати на управління запасами при використанні моделі із вірогідним нестаціонарним попитом становлять на 712 грн. менше, ніж при використанні модель із детермінованим динамічним попитом. Отже, можна зробити висновок, що, при описаних вхідних даних і описаних методах прогнозування, використання моделі із вірогідним нестаціонарним попитом є більш доцільним, ніж використання моделі із детермінованим динамічним попитом.



7. Економічне обґрунтування

7.1 Основні положення

Дана науково-дослідницька робота присвячена темі “Розробка алгоритмічного забезпечення та програмних рішень процесу управління запасами в умовах централізованої системи постачання”.

Запаси відносяться до числа об'єктів, що вимагають великих капіталовкладень і тому представляють собою один із факторів, що визначає політику підприємства. Однак не всі підприємства приділяють даній проблемі належну увагу, в результаті чого їм доводиться вкладати у запаси більше коштів, ніж передбачалося.

Не зважаючи на певну кількість робіт по проблемі управління запасами, існуючі моделі управління запасами і прогнозування вірогідного попиту, а також критерії їх ефективності не розроблені у достатній мірі.

Актуальність даної роботи обумовлена тим, що без розробки адекватних, сучасним умовам, моделей управління запасами і прогнозування вірогідного попиту неможлива ефективна робота підприємств.

В роботі описуються моделі управління запасами з детермінованим динамічним та вірогідним нестаціонарним попитом. Також описується спрощена методологія Бокса-Дженкінса, що використовується для прогнозування попиту.

7.2 Обґрунтування мети і задачі дослідження

Створення запасів дозволяє знизити витрати на постачання, і одночасно веде до витрат на зберігання товарів.

Необхідно провести прикладні дослідження, і розробити математичне, алгоритмічне і програмне забезпечення для вирішення задачі управління запасами.

Метою даної роботи є розробка програмного забезпечення для визначення оптимального об'єму запасів, тобто такого при якому сумарні витрати на зберігання товарів і оформлення замовлень, на постачання товарів, будуть мінімальні.

7.3 Оцінка рівня науково-технічного ефекту роботи

Визначення рівня науково-технічного ефекту науково-дослідної роботи виконується за бальними оцінками. Перелік основних факторів, що визначають науково-технічний рівень роботи, визначається на основі експертних оцінок. Кожний фактор характеризується декількома станами.

Експертами встановлюються оцінка в десятибальній системі кожного стану. Крім того, ними ж установлюються й коефіцієнти ваги кожного фактора. Загальну оцінку рівня науково-технічного ефекту () визначають за формулою:

, (7.1)

де - оцінка науково-технічної значущості чинника в балах;

- максимальна оцінка чинника;

- коефіцієнт ваги даного чинника для науково-технічної ефективності НДР.

Проводиться оцінка стану кожного чинника:

За ступенем новизни науково-дослідна робота може бути оцінена, як винахід, що характеризується сумісним використанням відомих окремих рішень. В цьому випадку стан даного чинника оцінюється в 2 бали. Вага даного чинника в загальній оцінці складає 10%.

За рівнем отриманого в процесі дослідження результату робота визначається, як отримання позитивного рішення поставлених завдань на основі простих узагальнень - стан даного чинника оцінюється в 4 бали. Вага даного чинника в загальній оцінці складає 22%.

За ступенем теоретичної обґрунтованості результатів НДР, робота класифікується, як така, що вирішує задачу на основі використання окремих визначених закономірностей. В цьому випадку стан даного чинника оцінюється в 4 бали. Вага даного чинника в загальній оцінці складає 5%.

Ступінь експериментальної перевірки отриманих результатів оцінюється в 4 бали, оскільки експериментальна перевірка отриманих результатів програмного продукту проводилася на незначній кількості експериментальних даних. Вага даного чинника в загальній оцінці складає 20%.

Трудомісткість виконання НДР оцінюється в 5 балів, оскільки отримання результатів супроводжувалося проведенням складних розрахунків. Вага даного чинника в загальній оцінці складає 10%.

Перспективність роботи оцінюється в 1 бал, оскільки результати в подальшому можуть сприяти збільшенню продуктивності праці. Вага даного чинника в загальній оцінці складає 10%.

За рівнем досягнення світових стандартів дана робота може розглядатися яка наближається до світових стандартів. Стан даного чинника оцінюється у розмірі 3 балів. Вага даного чинника в загальній оцінці складає 8%.

Рівень реалізації по об'ємах і термінах може бути оцінений як реалізація на рівні підприємства протягом до 3-х років. Стан чинника оцінюється в 4 бали. Вага даного чинника в загальній оцінці складає 15%.

Таким чином, загальна оцінка науково-технічного ефекту наукової роботи складе:



7.4 Оцінка трудомісткості і планового терміну виконання науково-дослідницької роботи

Для планування терміну виконання науково-дослідної роботи пропонується використовувати методи мережного планування і управління в системі «вузол-операція». Тривалість і трудомісткість НДР необхідні для складання кошторису витрат і оцінки економічної ефективності роботи.

Мережне планування включає етапи, основними з яких є:

складання переліку робіт в комплексі науково-дослідної роботи;

встановлення послідовності виконання робіт і їх індексація;

розрахунок математичного очікування тривалості виконання кожної роботи;

побудова мережної моделі комплексу НДР;

розрахунок основних параметрів мережної моделі.

Перелік укрупнених робіт приведений в таблиці 7.1.

По конкретній НДР таблиця заповнена в наступній послідовності:

в графі 1 проставлені індекси робіт (в якості індексів будемо використовувати послідовність чисел від «01» до «99»);

в графі 2 відображується докладний перелік робіт;

в графі 3 - «Індекс попередньої роботи» (відображаються індекси безпосередньо попередніх робіт даній роботі);

в графах «Трудомісткості робіт» відображаються 3 оцінки тривалості роботи (оптимістична ton, песимістична tnec і найвірогідніша tвір);

в графі 7 відображається розрахунковий показник - математично очікувана тривалість роботи (tmo), яка розраховується за формулою:

(7.2)



Таблиця 7.1 - Вихідні параметри робіт

Індекс роботи	Зміст роботи	Індекси попередніх робіт	Трудомісткість роботи, днів	Мат. очікування тривалості роботи
			Оптимістична оцінка	Найбільш вірогідна оцінка	Песимістична оцінка
01	Уточнення технічного завдання на виконання НДР	?	1	3	5	3
02	Розробка і затвердження плану виконання НДР	1	2	3	4	3
03	Огляд на основі публікацій методів і підходів різних видів пошуку	2	8	9	10	9
04	Вивчення предметної області задачі дослідження	2	13	15	17	15
05	Вивчення існуючих технологій побудови пошукових систем	3, 4	1	4	7	4
06	Постановка задачі	5	9	10	11	11
07	Підготовка публікацій за темою НДР	6	1	2	3	2
08	Розробка математичного забезпечення	6, 7	2	9	10	8
09	Розробка алгоритмічного забезпечення	8	1	3	5	3
10	Вибір програмних засобів для написання ПЗ	9	5	6	13	7
11	Розробка архітектури ПЗ	9, 10	1	1	1	1
12	Розробка ПЗ	10	8	15	16	14
13	Наладка ПЗ	11, 12	4	5	6	5
14	Збір інформації по темі НДР	1, 5	6	7	8	7
15	Формування контрольного прикладу	14	8	9	16	10
16	Проведення численного експерименту діагностики існуючих технологій	13, 15	23	24	31	25
17	Аналіз отриманих результатів	16	2	4	6	4
18	Економічна оцінка	17	1	4	7	4
19	Систематизація результатів роботи	18	1	2	3	2
20	Оформлення пояснювальної записки	17, 19	1	1	1	1
21	Розробка плакатів	20	4	5	6	5
22	Виготовлення плакатів	21	1	2	3	2
23	Складання відомостей документів	19	1	4	7	4
24	Оформлення і комплектація науково-дослідницької роботи	22, 23	1	1	1	1
25	Здача НДР на допуск до захисту	24	1	2	3	2
26	Отримання відгуку	25	1	1	1	1
27	Рецензування роботи	25	2	4	6	4
28	Захист роботи	25, 26, 27	1	1	1	1

Враховуючи послідовність виконання робіт, побудуємо мережний графік в системі «вузол-операція» (рисунок 7.1)

Рисунок 7.1 - Мережевий графік в системі «вузол-операція»

Для розрахунку основних параметрів сітьової моделі використаємо метод Форду (табличний).

Ранні терміни робіт визначаються по формулі:

(7.3)

Пізні терміни робіт визначаються по формулі:

(7.4)

Ранні терміни початку робіт з кінця визначаються по формулі:

(7.5)

Тривалість шляху визначається по формулі:

(7.6)

Тривалість критичного шляху визначається як максимальний шлях з усіх шляхів моделі, тобто:

(7.7)

Повні резерви часу робіт визначаються:

(7.8)

Вільні резерви часу робіт визначаються по формулі:

, (7.9)

Розрахунку підлягають наступні параметри сіткової моделі:

Tj - ранні строки початку робіт з початку сітки;

Ti - ранні строки початку робіт з кінця сітки;

Si - тривалість шляху, що проходить через дану роботу;

S0 - тривалість критичного шляху;

Ri - повний резерв часу роботи;

Rci - вільний резерв часу роботи.

Результати розрахунків наведені в таблиці 7.2.



Таблиця 7.2 - Розрахунок основних параметрів мережної моделі

Попередні роботи	Індекс роботи	Наступні роботи	Tmi	Tj	Тi	Si	Ri	Rсi
-	1	2, 6, 14	3	0	0	126	0	0
1	2	3, 4	3	3	3	126	0	0
2	3	5	9	6	12	120	6	6
2	4	5, 14	15	6	6	126	0	0
3, 4	5	6	4	21	21	126	0	0
5	6	7, 8	11	25	25	126	0	0
6	7	8	2	36	36	126	0	0
6, 7	8	9	8	38	38	126	0	0
8	9	10, 11	3	46	46	126	0	0
9	10	12	7	49	49	126	0	0
9, 10	11	13	1	56	69	113	13	13
10	12	13	14	56	56	126	0	0
12	13	16	5	70	70	126	0	0
1, 5	14	15	7	36	58	94	22	22
14	15	16	10	43	65	94	22	22
13, 15	16	17	25	75	75	126	0	0
16	17	18, 20	4	100	100	126	0	0
17	18	19	4	104	104	126	0	0
18	19	20, 23	2	108	108	126	0	0
17, 19	20	21	1	110	110	126	0	0
20	21	22	5	111	111	126	0	0
21	22	24	2	116	116	126	0	0
19	23	24	4	110	114	122	4	4
22	24	25	1	118	118	126	0	0
24	25	26, 27, 28	2	119	119	126	0	0
25	26	28	1	121	124	123	3	3
22	27	28	4	122	122	126	0	0
25, 26, 27	28	--	1	126	126	126	0	0

Критичний шлях складає 126 днів, що відповідає 5 місяцям роботи.

7.5 Розрахунок кошторису витрат на проведення науково-дослідницької роботи в лабораторних умовах

Економічні показники науково-дослідної роботи розраховуються як показники роботи, що виконується в умовах лабораторії. Витрати на проведення науково-дослідних робіт відносять до виробничих витрат. Плановий кошторис витрат складається по наступних укрупнених статтях витрат.

Заробітна плата персоналу. Витрати на оплату праці розраховуються на основі посадових окладів у відповідності зі штатним розкладом підприємства (табл. 7.3).

Таблиця 7.3 - Витрати на заробітну плату

Склад виконавців	Кількість працівників	Місячний оклад, грн.	Час роботи, міс.	Коефіцієнт участі роботи	Сума, зарплати грн.
Керівник роботи	1	2600	5	1	13000
Молодший науковий співробітник	1	1800	5	0,5	9000
Інженер-Програміст	1	2200	5	1	11000
Лаборант	1	1300	5	0,5	6500
Разом	4	5000	5	3	39500

Преміальний фонд приймається в розмірі 7% від фонду зарплати й становить:

39500 · 0,07 = 2765 грн.

Відрахування в бюджет. На зарплату з урахуванням преміального фонду нараховуються відрахування спрямовані в бюджет держави. До складу цих відрахувань включаються:

відрахування в пенсійний фонд - 33,2 %;

відрахування до фонду соціального страхування - 1,5 %;

відрахування до фонду Зайнятості - 1,3 %.

Сумарні відрахування в бюджет складуть:

39500 · 0,36 = 14220 грн.

Разом, відрахування на заробітну плату складуть 16985 грн.

Витрати на відрядження. Для проведення даної НДР відрядження не потребувалось, отже витрати за даною статтею не враховуються.

Контрагентські витрати, тобто витрати на послуги, що здійснюються по договорах. До таких послуг ставиться надання машинного часу персонального комп'ютера. У ході виконання даної науково-дослідної роботи персональний комп'ютер використовувався близько 5 годин у тиждень протягом п'яти місяців, тобто 100 годин. При оренді машинного часу на персональному комп'ютері передбачаються витрати в розмірі 10 грн. за годину роботи. До кошторису витрат включаються витрати на створення машинної бази даних - 20 грн.

Загальна сума контрагентських витрат становить:

10 100 + 20 = 1020 грн.

Витрати на матеріали. Розрахунок вартості сировини й матеріалів, необхідних для нашої організації, представлений у таблиці 7.4.

Таблиця 7.4 - Вартість сировини й матеріалів

Найменування	Ціна за одиницю, грн.	Кількість, шт.	Вартість в місяць, грн.	Вартість за 5 місяці, грн.
Флеш-карта	50	2	100	100
Папір	25	1	25	125
Картридж	80	1	80	400
Разом:	625

Разом, витрати на сировину й матеріали складуть 625 грн.

Витрати на електроенергію. Розрахунок технологічної електроенергії виробляється виходячи із завантаження встаткування, використаного на проведення НДП (ЕОМ, принтер), за формулою:

, (7.10)

де - електроенергія на технологічні потреби;

- тариф на електроенергію (без обліку ПДВ), грн/квт;

- споживана потужність i-ої одиниці встаткування, квт/ч;

- час роботи i-ої одиниці встаткування, ч.

В даному випадку, тариф на електроенергію P складає 0,27 грн/кВт. Споживана енергія системного блока M1 складає 150Вт/ч. Споживана енергія монітором M2 складає 300Вт/ч. Споживана енергія принтера M3 складає 50Вт/ч.

Разом, витрати на електроенергію складуть 624,375 грн.

Витрати на воду й інші ресурси. Оскільки вода та інші ресурси в процесі досліджень не використовувалися те, витрати за даною статтею не враховуються.

Витрати на встаткування й покупні вироби. Для проведення даної НДР закупка встаткування не потрібна, таким чином, витрати за даною статтею не враховуються.

Витрати на малоцінний інвентар. Оскільки малоцінний інвентар і інструмент у процесі досліджень не використовується, то витрати по даній статті не враховуються.

Амортизаційні відрахування. Амортизаційні відрахування розраховуються на основні фонди лабораторії, що перебувають в експлуатації тривалий час. До таких елементів основних фондів відносять приміщення, інвентар і встаткування.

Розрахунок амортизаційних відрахувань виробляється за формулою:

. (7.11)

де N - норма амортизаційних фондів, %;

t - тривалість виконання НДР, міс.;

С - вартість основних фондів.

Вартість амортизації приміщення, площею 35 кв.м з розрахунку 300 грн за 1 кв.м, при нормі амортизації для будинків 5% становить:

.

Вартість амортизації твердого інвентарю, оцінюваного в 30% вартості приміщення, при нормі амортизації для інвентарю 25% дорівнює:

.

Разом, амортизаційні відрахування становлять:

.

Накладні витрати. Накладні витрати включають витрати на загальногосподарські потреби (охорона, опалення, загальне висвітлення й т.п.). Вони приймаються в розмірі 50% до фонду заробітної плати.

З нр = 0,5 39500= 19750 грн.

Загальна сума витрат по статтях 1-11 становить кошторисну собівартість НДР.

З = 39500+2765 +14220+1020+625+624,375+546б625+19750 = 79051 грн.

Вартість НДР, крім собівартості, включає планові накопичення (8%), фіксовані податки на прибуток і фіксовані податки на додану вартість (20%), відрахування в місцевий бюджет. Загальна величина цих добавок становить 28 % собівартості НДР.

Дп.н = 79051 0,08 = 6324,08 грн.

Дндс = (79051+6324,08)0,2 = 17075,016 грн.

Дзаг = 79051+6324,08+17075,016 = 102450,096 грн.

Тоді загальна вартість НДР складе: 102450,096 грн.



7.6 Оцінка соціально-економічного ефекту науково-дослідницької роботи

Оцінити економічний ефект НДР «Розробка алгоритмічного забезпечення та програмних рішень процесу управління запасами в умовах централізованої системи постачання» можна, використовуючи таку формулу:

(7.12)

де - поточні витрати на виробництво до впровадження результатів НДР;

- поточні витрати на виробництво після впровадження результатів НДР;

- супутні одноразові капітальні витрати, пов'язані із впровадженням НДР;

- нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень, приймається .

До одноразових капітальних витрат варто віднести й витрати на виконання НДР (вартість НДР). До складу виробничих витрат варто включати тільки ті елементи витрат, які перетерпіли зміну в результаті впровадження результати НДР у виробництво.

При такому підході до оцінки економічного ефекту виникає необхідність вибору бази для порівняння. Як база для порівняння рекомендується застосовувати показники виробництва в базисному періоді, тобто періоді до впровадження результатів НДР. Даний проект не впроваджувався у виробництво, тому немає можливості оцінити економічну ефективність даної НДР.

Варто виділити такі ефекти від використання результатів даної роботи:

Впровадження розробленого програмного забезпечення має мінімізувати сумарні витрати на зберігання товару та оформлення замовлень, за рахунок прогнозування майбутніх об'ємів продажів та розв'язання задачі управління запасами.

Розроблені моделі та алгоритми можуть бути використані в подальших дослідженнях.

Завдяки використанню загально-прийняти способів зберігання інформації, розроблене програмне забезпечення може бути інтегроване із іншими програмними продуктами.

Дружній інтерфейс не потребує від користувача особливих знань, що дозволяє не витрачати додаткові кошти на навчання персоналу.

Таким чином, використання результатів даної роботи дозволяє визначити оптимальний об'єм замовлень і зменшити сумарні витрати на зберігання товару та оформлення замовлень, що має спричинити суттєвий економічний ефект для підприємства.



8. Охорона праці

8.1 Загальні положення охорони праці

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно - технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально - профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності. Основними нормативними документами, що відносяться до охорони праці є: закон України «Про охорону праці» [13], закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» [14], Кодекс законів про працю України [15].

Для поліпшення умов праці, запобігання нещасних випадків та професійних захворювань необхідно вирішення наукових, організаційних та технічних проблем, що потребують всебічних досліджень з охорони праці. Поліпшення умов праці та збільшення рівня його безпеки призводить до зниження ризику виникнення нещасних випадків та професійних захворювань, зберігає здоров'я робочого, а також може вплинути на результати його діяльності та якість продукції, що випускається.

В даній роботі передбачується розгляд питань охорони праці відносно безпеки користувача комп'ютерної техніки. Необхідно вивчити різні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, що впливають на людину, та розробити комплекс заходів, направлених на зменшення чи нейтралізацію цього впливу.

8.2 Управління охороною праці на підприємстві

На підприємстві «NetCraft», у якому проводяться дослідні та розрахункові роботи, працюють тридцять шість працівників, що працюють на роботодавця. Функції служби охорони праці, на даному підприємстві, виконує інженер з охорони праці. На рисунку 8.1 зображена блок-схема підпорядкування працівників, що відповідають за охорону праці на підприємстві.

Рисунок 8.1 - Структура керівництва охорони праці на підприємстві

Розпорядження інженера з охорони праці може скасувати лише роботодавець. Ліквідація служби охорони праці допускається тільки у випадку ліквідації підприємства або припинення використання найманої праці фізичною особою.

8.3 Виробнича санітарія

8.3.1 Небезпечні та шкідливі виробничі фактори

Обчислювальний центр підприємства «NetCraft» знаходиться на четвертому поверсі чотирьохповерхової будівлі і оснащений шістьма комп'ютерами, одним принтером, одним сканером та одним кондиціонером. Розміри центру складають: довжина - 7м, ширина - 6м, висота - 3м; загальна площина приміщення дорівнює 42 м2, об'єм - 126 м3, що відповідає нормативам. Згідно з ДНАОП 0.00-1.31-99 [16] норма площі повинна бути не менш 6,0 м2 на одне робоче місто, що складає 36 м2 для шести комп'ютерів і об'єм не менш 20 м3, що складає 120 м3, таким чином, обчислювальний центр відповідає саніт...