Оцінювання сегрегації на ринку праці за ґендерно-домінуючим типом

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОЦІНЮВАННЯ СЕГРЕГАЦІЇ НА РИНКУ ПРАЦІ ЗА ҐЕНДЕРНО-ДОМІНУЮЧИМ ТИПОМ

к.е.н., доцент кафедри економіки та фінансів ПВНЗ «Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука, м. Рівне

Анна Сергіївна ПАСЄКА

к.е.н., доцент кафедри економіки та управління Черкаського інституту банківської справи УБС НБУ (м. Київ)

У статті запропоновано оцінку ґендерної сегрегації на ринку праці України за індексом ґендерно-домінуючого типу безробіття та працевлаштування.

Ключові слова: професійна сегрегація, індекс граничної відповідності по відношенню до певного гендерно-домінуючого типу на ринку праці, градація рівнів граничної відповідності.

В статье предложено оценку гендерной сегрегации на рынке труда Украины по индексу гендерно-доминируемого типа безработицы и трудоустройства.

Ключевые слова: профессиональная сегрегация, индекс граничного соответствия гендерно-доминируемому типу на рынке труда, градация уровней граничного соответствия.

Постановка проблеми. На ринку праці України залишаються нерівними позиції чоловіків і жінок, а високий рівень економічної активності жінок, рівень освіти та професійних навичок дозволяє конкурувати їм за престижні робочі місця. Отже, можна стверджувати про формування на ринку праці України окремих професійних сфер чоловіків і жінок, при чому не на користь жінок, оскільки професійні сфери чоловіків охоплюють вже не окремі професії, спеціальності, види економічної та промислової діяльності, а керівні ланки господарювання.

Для оцінки рівня професійної адаптації жінок на ринку праці, характеристики стану, причин та наслідків прагнення працевлаштування жінок за кордоном проаналізуємо та деталізуємо чинники впливу на процеси ґендерної сегрегації. Основною метою такого аналізу є напрацювання основних заходів і пропозицій для забезпечення ґендерного паритету на ринку праці України.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Ознаки ґендерної дискримінації та професійної сегрегації, її різні форми та прояви у соціально- економічній сфері досліджують О.А. Грішнова, А.Г. Горілий, В.М. Новіков, М.Е. Баскакова, М.Ю. Ліборакіна, Л.С. Кобелянська та пропонують на основі міжнародного досвіду шляхи подолання цих проблем.

Вагомий внесок у дослідження зайнятості жінок на ринку праці в аспекті економічної дискримінації, що проявляється в нижчому рівні оплати праці, отриманні непрестижної, низько- оплачуваної роботи, високому ступеню ризику безробіття, ґендерній диференціації пенсійного віку зроблено Е.М. Лібановою.

Однак, потребують подальшого удосконалення методичні підходи щодо здійснення виміру проявів на ринку праці ґендерної дискримінації та однієї з її форм - професійної сегрегації.

Російські економісти у сфері ґендерної економіки І.О. Мальцева та С.Ю. Рощин, досліджуючи ґендерну сегрегацію на ринку праці, пропонують наступний підхід до визначення рівня участі жінок у робочій силі: «жіночими» вважаються професії або види економічної діяльності, у яких частка працівників жіночої статі вище частки жінок у загальній чисельності зайнятих, тобто де жінки мають преважне представництво відносно масштабів своєї участі у зайнятості в цілому [3, с.43].

Наведений індекс відображає міру відхилення реальної дійсної ситуації від випадку абсолютної сегрегації, коли всі жінки зайняті у «жіночих» професіях, а чоловіки - у «чоловічих».

Вважаємо, що за запропонованою методикою можна провести розрахунки гендерної сегрегації не тільки зайнятого населення і не тільки за професіями, а й встановити тенденції ґендерної структури безробіття та працевлаштування за видами економічної діяльності.

Мета статті. Оскільки ґендерна трансформація вітчизняного ринку праці характеризується багатьма чинниками, основними з яких є: гендерна відмінність у динаміці зайнятості і безробіття чоловіків і жінок, зростання тендерної напруженості ринку праці при низькому попиті на жіночу працю, гендерні структурні відмінності між попитом і пропозицією праці, поширення масштабів соціально-економічного розшарування жінок, підсилене загальною кризою тощо, тому для впровадження ефективних інструментів регулювання зайнятості необхідно розширювати спектр показників для здійснення моніторингу процесів на ринку праці.

Для виміру гендерної сегрегації на зареєстрованому ринку праці проведено розрахунок індексу граничної відповідності по відношенню до певного гендерно-домінуючого типу чисельності безробітних та працевлаштованих, розподілених за видами економічної діяльності та статтю за даними по Україні на кінець 2013 року (табл. 1, 2).

Обґрунтування отриманих наукових результатів. Розрахунок індексу граничної відповідності здійснювався через ранжування по частці жінок (безробітних та працевлаштованих) за видами економічної діяльності в порядку зменшення.

Таблиця 1. Розподіл зареєстрованих безробітних чоловіків і жінок за гендерно-домінуючим типом та видами економічної діяльності на ринку праці України, 2013 рікНе враховано осіб, що зареєструвалися у термін понад рік з моменту звільнення; випускники; демобілізовані з військової служби; звільнені з установ, що виконують покарання, тощо.

Таблиця 2. Розподіл працевлаштованих чоловіків і жінок за гендерно-домінуючим типом та видами економічної діяльності на ринку праці України, 2013 рік*

*Розраховано за даними [1], [2]

індекс сегрегація гендерний праця

Отже, розрахунки показали, що пріоритетами працевлаштування для жінок, тобто «жіночими» є переважна більшість встановлених статистикою видів економічної діяльності: тимчасове розміщування й організація харчування; фінансова та страхова діяльність; охорона здоров'я та надання соціальної допомоги; надання інших видів послуг; оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів; професійна, наукова та технічна діяльність; державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування; мистецтво, спорт, розваги та відпочинок; інформація та телекомунікації; операції з нерухомим майном; постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря; освіта; діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування.

Для більш точної оцінки жіночої зайнятості і встановлення рівня ґендерної асиметрії на ринку праці, масштабів ґендерної сегрегації поряд з загальними показниками оцінки економічної активності, зайнятості, безробіття у ґендерному розрізі доцільно використовувати ряд спеціальних статистичних показників - індексів сегрегації. Найпоширенішими є наступні [3, с. 39-42]: індекс дисиміляції Дункана, індекс співвідношення статей на ринку праці, індекс зайнятості жінок, коефіцієнт Джині, що є традиційним для вимірювання нерівності у доходах населення та іноді використовується для оцінки нерівності в розподілі чоловіків і жінок за видами економічної діяльності і професіями, індекс граничної відповідності.

Індекс граничної відповідності (ММ), розроблений групою експертів з питань жіночої зайнятості Європейського Союзу, визнається на сьогодні найбільш повним і точним при визначенні ґендерної сегрегації і розраховується за формулою [3, с.42]:

MM = (ЧЖж хЧЧч - ЧЖч х ЧЧж)

ЧЗж хЧЗч

де ЧЖж і ЧЖч - чисельність жінок у «жіночих» і «чоловічих» професіях відповідно,

ЧЧж і ЧЧч - чисельність чоловіків у «жіночих» і «чоловічих» професіях відповідно,

ЧЗч і ЧЗж - загальна чисельність чоловіків і жінок відповідно.

Даний індекс відображає міру відхилення реальної дійсної ситуації від випадку абсолютної сегрегації, коли всі жінки зайняті у «жіночих» професіях, а чоловіки - у «чоловічих». Однак його використання не може повністю унебез- печити від виникнення похибок у розрахунках, оскільки принцип віднесення професій до певного ґендерно - домінованого типу дещо відмінний від попередніх показників, а здійснюється через ранжування по частці зайнятих у них жінок в порядку зменшення і визначенні межі між «жіночими» і «чоловічими» професіями.

На нашу думку, може виникати складність в розрахунках наведеного ряду показників для отримання достовірних результатів, оскільки їх обчислення ґрунтується на основі масиву ґендер- но-агрегованих показників, підбір яких в умовах вітчизняної статистики не завжди можливий через відсутню дисагрегацію (розподіл статистичних даних за статтю).

Таблиця 3. Розрахунок індексу граничної відповідності по відношенню до певного гендерно-домінуючого типу на ринку праці України, 2013 р.

Джерело: розраховано за даними [1], [2]

Визначивши індекси граничної відповідності серед безробітних та працевлаштованих, нами встановлено, що за допомогою даного показника можна виявити ступінь зв'язку між статтю працівника та належністю його до виду економічної діяльності. Перевагою наведеного показника вважаємо відсутність впливу на його значення змін у питомій вазі чоловіків і жінок в економіці в цілому, а також в професійній структурі ринку праці.

Оскільки значення індексу ММ може змінюватися від 0 до 1, то пропонуємо здійснювати аналіз рівнів гендерної сегрегації на основі шкали індексів граничної відповідності (табл. 4).

Таблиця 4. Шкала індексів граничної відповідності

Джерело: власна розробка автора

Високий рівень значень індексів граничної відповідності при ММ = 0,76-1,0 свідчить про абсолютну або максимальну сегрегацію, коли всі жінки зайняті (вивільнені або працевлаштовані) в «жіночій» економічній діяльності та професіях, а чоловіки - в «чоловічій».

Середній рівень при ММ = 0,65-0,75 та помірний при ММ = 0,26-0,5 пояснює такий рівень відхилення дійсної ситуації на ринку праці від абсолютної сегрегації, при якому спостерігається «перетікання» жінок у «чоловічі» сфери діяльності, а чоловіків - у «жіночі».

При низькому рівні індексу граничної відповідності, коли ММ = 0-0,25 загальна чисельність працівників в «жіночих» видах економічної діяльності та професіях співпадає з загальною чисельністю зайнятих (вивільнених або працевлаштованих) жінок, а чисельність зайнятих (вивільнених або працевлаштованих) чоловіків співпадає з чисельністю чоловіків у «чоловічих» професіях та видах економічної діяльності.

Результати аналізу індексів граничної відповідності розподілу жінок за видами економічної діяльності у 2013 році наведено у табл. 5.

Таблиця 5. Відмінність результатів ранжування та індексів граничної відповідності розподілу жінок (безробітних та працевлаштованих) за видами економічної діяльності по Україні, 2013 р.

Наведене у табл. 5 ранжування видів економічної діяльності, у яких переважають жінки є свідченням того, що у міжгалузевому розрізі безробіття та працевлаштування жінок спостерігається 'їх перерозподіл(перетікання) із одних сфер економічної діяльності в інші: матеріального виробництва (зі сфери транспорту, складського господарства, поштової та кур'єрської діяльності у сферу постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря) та сфери обслуговування (зі сфери професійної, наукової та технічної діяльності до сфери операцій з нерухомим майном). Аналогічно відбувається перерозподіл безробітних та працевлаштованих чоловіків.

Розрахунки індексів граничної відповідності (значення індексів при працевлаштуванні і безробітті відповідають рівню - «помірний») підтверджують домінування жінок у сферах економічної діяльності, пов'язаних з наданням послуг, а «чоловічими» залишаються такі види економічної діяльності, як переробна промисловість (виробництво); водопостачання; каналізація, поводження з відходами; транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність; сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство; будівництво; добувна промисловість і розроблення кар'єрів.

Такі розбіжності галузевої структури відображають специфіку національних факторів, таких як економічна структура, система соціального захисту, ставлення роботодавців до працівників, стан промисловості національної економіки, що спричиняє різне використання надлишку робочої сили.

Тому можна стверджувати, що розподіл жінок і чоловіків за видами економічної діяльності залежно від характеру та складності виконуваних робіт і в подальшому буде поглиблювати ґендерні диспропорції на ринку праці через різне залучення жінок і чоловіків до різних видів економічної діяльності. Саме чоловікам найближчим часом доведеться кардинально переглядати свої професійні інтереси та переваги. Певні зрушення в цьому напрямку можна відзначити вже сьогодні - наприклад, притік чоловіків із технічною освітою у сферу фінансово-економічної діяльності.

Водночас уже зараз у змінах складу зайнятих за статтю в професійному розрізі простежується принцип підвищення частки чоловіків у сферах, у яких вища заробітна плата та суспільний престиж. Чоловіки залучені, здебільшого, у тих видах економічної діяльності, які пов'язані з формуванням ринкових структур.

Моніторинг індексів граничної відповідності дозволить знижувати наслідки сегрегації при здійсненні управління процесами адекватного перерозподілу зайнятих за видами економічної діяльності та професійними групами шляхом прискорення адаптації безробітних до якісних і кількісних характеристик пропозиції праці, враховуючи масштабність процесів трудової мобільності в умовах відсутності жорстких обмежень на індивідуальний вибір сфери зайнятості як для чоловіків, так і для жінок.

Тому запропоновані на основі аналізу індексів граничної відповідності заходи дозволять забезпечити доступ жінок до робочих місць на ринку праці у більш ширшому переліку видів економічної діяльності та професійних груп. Якщо екстраполювати отримані результати на усіх зайнятих жінок, то це дозволить зробити висновки про те, що для регіонів з низьким рівнем участі жінок у робочій силі, значення індексу граничної відповідності буде досить низьким, відображаючи незначний рівень сегрегації на ринку праці.

Висновки. Наведені розрахунки і підходи дозволяють здійснювати аналіз стану тендерної сегрегації на ринку праці і розробляти відповідні заходи сприяння зайнятості жінок та підвищення 'їх конкурентоспроможності. Це дозволить виявити фактори різної динаміки участі жінок у ґендерно-орієнтованих сферах економічної діяльності регіону, встановити тенденції ґендерної сегрегації при безробітті та працевлаштуванні за видами економічної діяльності, що необхідно враховувати при визначенні регулюючих інструментів вирівнювання гендерних диспропорцій зайнятості.

Список використаних джерел

1. Державна служба зайнятості України. Статистичний збірник «Ринок праці України - 2013». Розділ 6. Гендерні аспекти ринку праці [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http://www.dcz. gov.ua/control/uk/index.

2. Державний комітет статистики України [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : www. ukrstat.gov.ua.

3. Мальцева И.О. Гендерная сегрегация и мобильность на российском рынке труда / И.О. Мальцева / Высшая школа экономики. -- 2-е изд. -- М. : Изд. дом ГУ ВНЭ, 2007. -- 295 с.

Размещено на Allbest.ru