Методика прийняття рішень щодо розвитку поліграфічного підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття

на тему: Методика прийняття рішень щодо розвитку поліграфічного підприємства

Виконала:

Зеленська М.О.

Постановка проблеми. Розвиток підприємства є складним багатоаспектним процесом, що враховує сукупність показників внутрішнього ресурсного забезпечення, компетенцій виробничого персоналу та керівників, готовність підприємства до впровадження змін та характеристику зовнішнього середовища. В умовах кризових економічних явищ, ризиків, скорочень ринків збуту та високого рівня конкуренції, завдання визначення оптимальних напрямів розвитку поліграфічного підприємства для оптимізації бізнес процесів, забезпечення стабільності функціонування та пристосування до змін зовнішнього середовища набуває особливої актуальності.

Основним аспектом ефективного досягнення цілей розвитку є обґрунтоване прийнятті управлінських рішень для формування напрямів реалізації змін, визначення інструментів та засобів їх застосування з метою трансформації підприємства. Отже, ефективне прийняття рішень на етапі стратегічного планування розвитку поліграфічного підприємства є основою для результативного управлінського впливу та досягнення бажаних цілей.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню питань розвитку підприємств присвячені наукові роботи багатьох вітчизняних та закордонних дослідників, таких як, І.Ансофф, Г. Герасимчук [3], В. Верба [1], Р. Каплан, О. Віханський, Т. Коллер, Г. Міцберг, Д. Нортон, М. Портер, А. Стрікленд, А. Томпсон, З. Шершньова, І. Должанський [5], Ю. Соболев, А. Томпсом, Р. Фатхутдінов, І. Федулова, Ю. Погорелов [8] та ін. Дослідженням діяльності поліграфічних підприємств та можливостей їх розвитку приділили увагу у своїх працях Л. Довгань [4], С. Бескоровайна, Г. Ісаєва, К. Андреєва, М. Любанова, Є. Маргуліна, Р. Марушкова, Д. Комков [7], А. Мерзлікін, Я. Котляревський та ін.

Однак, у більшості наукових досліджень не приділено достатньої уваги формуванню прикладних інструментів та засобів для прийняття рішень щодо визначення напрямів розвитку поліграфічного підприємства, впливу на складові ресурсів, можливостей та компетенцій відповідно до стратегічних цілей підприємства

Постановка завдання. Метою дослідження є розробка методики для прийняття рішень щодо розвитку поліграфічного підприємства з урахуванням визначених стратегічних цілей, що характеризують новий бажаний стан підприємства у майбутньому.

Виклад основного матеріалу дослідження. Ґрунтовний аналіз наукових праць [1; 3; 4; 5; 7; 8] дозволив визначити розвиток поліграфічного підприємства як процес розроблення і впровадження в діяльність підприємства сукупності ресурсів, інструментів, засобів та механізмів, що спрямовані на створення, покращення та реалізацію можливостей розвитку підприємства для досягнення його цілей, підвищення стабільності й адаптивності до зовнішнього середовища.

Для прийняття управлінських рішень щодо впливу на можливості підприємства потрібно врахувати як зовнішні можливості ринкового середовища, так і наявні внутрішні ресурси та компетенції, а також структуру зв'язків підприємства з суб'єктами ринкового середовища. Менеджери поліграфічного підприємства можуть впливати на внутрішні можливості (наявні та перспективні), а також частково на елементи зовнішнього середовища (за дослідженням [6] поліграфічні підприємства не мають значних важелів впливу на зовнішнє ринкове середовище).

З метою виявлення актуальних цілей розвитку поліграфічних підприємств України в сучасних умовах було проаналізовано дослідження [1; 6], в яких виділено основні цілі та перспективи змін для підприємств галузі, серед яких перевага цілей фінансового характеру (збільшення середньої виручки на одне замовлення, збільшення кількість замовлень, зменшення адміністративних витрат на одне замовлення), доцільність впровадження новітніх управлінських технологій та інформаційних технологій без порушення принципу системності.

З метою актуалізації даних з урахуванням економічної кризи було проведено додаткове експертне опитування управлінців десяти поліграфічних підприємств, що дозволило виділити такі цілі: збільшення кількості замовлень друкування продукції з рівня q₀ до q₆; розширення асортименту послуг та продуктів з k₀ до к_б; зменшення собівартості замовлення з е₀ до е_б.

Відповідно до визначених цілей доцільно визначити напрями розвитку підприємств з виокремленням внутрішніх складових його діяльності, на які можна здійснювати вплив, таких як, виробнича друкарська діяльність p-і, комерційна діяльність рг, організаційно-управлінська діяльність p₃.

Розвиток виробничої складової (друкарські можливості) розподіляється з урахуванням специфіки впливу на ресурси, компетенції та можливості на:

- розвиток наявних виробничих засобів (до альтернативних можливостей можна віднести оптимізацію витрат на друкування, проведення ремонту та реорганізації, навчання виробничого персоналу, вплив на ресурсне забезпечення (економія витрат та здешевлення), зменшення технологічних простоїв обладнання, мінімізація витрат часу на додрукарську та післядрукарську обробку замовлення та ін.);

- впровадження друкарських інновацій (можливості запровадження нових продуктів та послуг без додаткових інвестицій в основні засоби, впровадження технологічних змін з метою оптимізації, економії ресурсів без додаткових інвестицій, впровадження виробничих інновацій та ін.).

Зміни в комерційній діяльності включають розвиток складових:

- наявних маркетингових засобів (можливість оптимізації витрат та підвищення ефективності рекламних заходів, збільшення ефективності роботи персоналу, покращення управління кредиторською заборгованістю, скорочення часу на оформлення договорів та обслуговування замовника та ін.);

- впровадження інновацій маркетингу (можливості впровадження інформаційних систем (наприклад, CRM), інформаційних засобів для просування послуг поліграфічного підприємства та комунікації з потенційними клієнтами, формування компетенцій персоналу щодо використання нових інформаційних систем та ін.).

Вплив на організаційно-управлінську складову діяльності розподіляється на розвиток:

- управлінської складової (включно з кадровою діяльністю), що може включати можливості збільшення ефективності вертикальної комунікації, покращення формування стратегій та їх впровадження, збільшення компетентності керівників, покращення мотивації та ін.;

- фінансово-інвестиційної складової (можливості залучення кредитів на вигідних умовах, оптимізації фінансових потоків, здійснення додаткової інвестиційної діяльності, самофінансування розвитку та ін.);

- інформаційної складової (можливості інформаційного (інформація та засоби зв'язку) забезпечення суб'єктів виробничої, комерційної та управлінсько-організаційної діяльності);

- впровадження організаційно-управлінських інновацій (можливості впровадження нових управлінських систем та технологій у кадрову, інноваційну, фінансово-інвестиційну діяльність та ін.)

Можливості розвитку підприємства формуються на основі наявних або потенційних ресурсів та враховують специфічні ознаки його діяльності, а їх наявність є необхідною для реалізації цілей розвитку, зростання, змін.

Відповідно до визначених можливостей розвитку та потенційних напрямів сформовано ієрархічну структуру з використанням модифікованого методу аналізу ієрархій, що показана на рис. -.

Метод аналізу ієрархій реалізує декомпозицію задачі експертного оцінювання. Сформована ієрархічна структура досягнення цілей розвитку поліграфічного підприємства, представляє собою графічне уявлення завдання у вигляді перевернутого дерева, де кожен елемент, за винятком самого верхнього, залежить від одного або більше вище розташованих елементів [2].

Вершиною ієрархії є головна мета, тобто новий стан підприємства, а елементи нижнього рівня представляють безліч варіантів досягнення мети (альтернативних можливостей розвитку), елементи проміжних рівнів відповідають напрямкам розвитку, що пов'язують реалізацію цілі з альтернативами.

Відповідно до сформованої ієрархії, визначених можливостей і цілей розвитку підприємства доцільно здійснити вибір експертів, який має враховувати аналіз компетентності кандидатів. Вибір експертів доцільно здійснювати відповідно до кваліфікації та стажу, результативності роботи працівника, його професійного рівня тощо. Пропонується, що показники достатності будуть визначатись фахівцями відділів, а показники важливості - управлінським персоналом вищих рівнів (директор, заступники директора).

До початку проведення процедури експертної оцінки необхідно встановити критерії експертизи, що наведено у таблиці -.

В процесі попарного порівняння потенційних напрямів розвитку та альтернативних можливостей (тобто елементів ієрархії одного рівня) виявляють експертні оцінки щодо оптимальності та доцільності вибору альтернативних можливостей розвитку відповідно до напрямів та цілей (бажаного нового стану системи підприємства).

Таблиця Критерії порівняння експертами напрямів розвитку та можливостей

Джерело: складено автором

При складанні матриць для кожного напряму розвитку оцінюється доцільність реалізації можливостей за правилом пріоритетності вертикальних елементів. Тобто, якщо можливість по вертикалі важливіша за горизонтальну, то в матрицю заносять цілий ступінь значимості, якщо навпаки - дробовий. Відносна важливість будь-якого елемента, що порівнюється сам з собою, дорівнює одиниці. Матриця попарних порівнянь наведена у таблиці 2.

Таблиця 2 Матриця попарних порівнянь альтернатив розвитку