Результативність трансферу інновацій у зональних науково-інноваційних центрах НААН

Размещено на http://www.allbest.ru/

РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ ТРАНСФЕРУ ІННОВАЦІЙ У ЗОНАЛЬНИХ НАУКОВО-ІННОВАЦІЙНИХ ЦЕНТРАХ НААН

ЛЮТИК Тетяна Василівна

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник

відділу науково-методичної роботи і

наукового реферування ННСГБ НААН

В умовах євроінтеграції в Україні відбувається прискорення формування ринку науково-технічної продукції АПК та посилення ролі трансферу інновацій в інноваційному розвитку сільськогосподарського виробництва.

На відміну від країн, які є технологічними лідерами в світі, де найбільш вагомими є два джерела фінансування наукової та науково-технічної діяльності - кошти підприємств та уряду [1, с. 214], в Україні основним інструментом науково-технічної й інноваційної політики є лише бюджетне фінансування. Актуальною проблемою наукових і науково-дослідних академічних установ аграрного профілю є зменшення обсягу фінансування з державного бюджету НААН у зв'язку з невиконанням вимоги ст. 34 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», що стосується забезпечення урядом бюджетного фінансування наукової та науково-технічної діяльності в розмірі не менше 1,7 % ВВП [2, ст. 48].

За оцінкою експертів Європейської економічної комісії ООН, частка інноваційних продуктів в обсязі промислового виробництва України за період 2007-2011 рр. зменшилася у 1,8 рази (з 6,7 до 3,8 %) [3, с. 36]. Однак перед проведенням АТО управлінці - фахівці вітчизняної аграрної науки А. С. Володін й І. М. Криворучко засвідчили піднесення технологічної готовності економіки України до впровадження інноваційних технологій [3, с. 36].

Щодо ефективності бюджетного фінансування вітчизняної аграрної академічної науки, то, за даними Президента НААН Я. М. Гадзала, загальна сума сплати податків й інших обов'язкових платежів установами, підприємствами та організаціями НААН у 2015 р. склала 650,7 млн грн, що на млн грн перевищує розмір фінансування [4]. Зокрема, державними підприємствами дослідними господарствами мережі НААН в 2014-2015 рр. сплачено податків та інших обов'язкових платежів відповідно 325 млн грн та млн грн при загальному фонді фінансування НААН відповідно 437,1 млн грн та 379 млн грн [5].

На переконання віце-президента Академії аграрних наук України А. В. Балян, процес реформування в сільському господарстві уповільнюється внаслідок хронічного недофінансування аграрної науки та відсутності загальнодержавної стратегії інноваційного розвитку [6]. Недостатній рівень фінансування за рахунок загального фонду НААН ще в 1990-х рр. зумовив пошук науковими та науково-дослідними установами Академії джерел надходження грошових коштів до спеціального фонду бюджету НААН, зокрема, шляхом трансферу інновацій [7]. Одночасно з метою вдосконалення й оптимізації установ мережі відомством НААН було розпочато створення 7 зональних науково-інноваційних центрів (Карпатський, Кримський, Лівобережно-Лісостеповий, Південно-Степовий, Північно-Степовий, Поліський, Правобережно-Лісостеповий).

В установах НААН у результаті трансферу інновацій залучаються відомчі кошти до спецфонду бюджету відомства, що забезпечує часткове здійснення розрахунків за сировину, матеріали, енерго-, водопостачання, інтернет, телефон, оновлення матеріально-технічної бази тощо. Відсутність фінансування із загального фонду на технічне переозброєння установ мережі також частково задовольняється видатками спеціального фонду [8, с. 323-324]. Однак брак спецкоштів теж проявляється, починаючи з початку незалежності України [9, с. 276]. Проте у дослідженнях вітчизняних учених проблеми наповнення бюджету НААН грошовими коштами спеціального фонду [10-13] не достатньо висвітлюють трансфер інновацій у процесі передачі завершених розробок академічних установ аграрним товаровиробникам в розрізі зональних науково- інноваційних центрів НААН. Але ж трансфер інновацій є одним із показників ефективності як аграрної науки, так і агропромислового виробництва в Україні.

Проаналізуємо динаміку формування спеціального фонду НААН за рахунок трансферу інновацій з академічного сектору в агроформування за науково-інноваційними центрами Академії до (2008-2013) і під час (20142015 рр.) проведення АТО в Україні.

Структура залучених коштів до спецфонду бюджету Академії у результаті трансферу інновацій у розрізі центрів наукового забезпечення агропромислового виробництва НААН в 2015 р. і 2012 р. (до проведення АТО) кардинально відрізняється (рис. 1). Передусім це пов'язано з галузевою і територіальною трансформаціями в країні.

Найбільшу частку в структурі залучених трансфером інновацій до спецфонду НААН грошових коштів у 2012 р. (30,6 %) займав Північно- Степовий центр наукового забезпечення агропромислового виробництва. За період 2012-2015 рр. лідерство у формуванні спецфонду бюджету НААН за рахунок трансферу перейшло від Північно-степового до Лівобережно- Лісостепового інноваційного центру, частка якого у спецфонді в 2015 р. склала 54,3 %.

Размещено на http://www.allbest.ru/

а) 2012 р.

Рис. 1 Структура залучених коштів до спецфонду бюджету Академії регіональними центрами наукового забезпечення агропромислового виробництва НААН, %

Джерело: складено автором за: [13, с. 647; 14, с. 364]

Послідовником першості як до проведення антитерористичної операції в Україні (2012 р.), так і під час її здійснення (2015 р.) був Карпатський центр наукового забезпечення вітчизняного агропромислового виробництва, частка якого в структурі спеціального фонду бюджету НААН у 2012 р. становила 22,8 %, 2015 р. - 14,7 %. Проте слід зазначити, що частка сформованого трансфером інновацій Карпатського центру збільшилася за згадані 3 роки лише на 1,1 % і наблизилася до рівня Правобережно-Лісостепового інноваційного центру НААН з часткою 12,0 %.

За останні роки області Півдня України втратили свої позиції на вітчизняному ринку трансферу інновацій, що формується, а зони Лісостепу - значною мірою їх посилили. Так, у Південно-степовому, Північно-степовому та Подільському науково-інноваційних центрах НААН частка залучених грошових коштів у структурі спеціального фонду бюджету відомства за 20122015 рр. зменшилася на 9,2 %, а в Правобережно-Лісостеповому й Лівобережно-Лісостеповому центрах - збільшилася на 42,6 %. Частку спецкоштів у бюджеті НААН за рахунок трансферу в науково-дослідних установах Кримського інноваційного центру (2,6 % у 2012 р.) втрачено в зв'язку з анексією Кримського півострова Російською Федерацією.

Отже з'ясовано, що з 2012 р. по 2015 р. відбулося значне розширення місткості ринку трансферу інновацій у сегменті Лівобережно-Лісостепового науково-інноваційного центру України, до якого входять Полтавська, Харківська, Сумська, а також Донецька та Луганська області. При чому в 2015 р. наукові та науково-дослідні установи НААН, які знаходяться в Сумській та Луганській областях, не брали участі в формуванні спецфонду бюджету НААН.

Кількість вітчизняних агроформувань, які впроваджували інновації з 2008 по 2015 р., збільшилася лише в Правобережно-Лісостеповому (Київська, Вінницька, Черкаська, Тернопільська, Хмельницька області) - на 64,3 % й Карпатському (Львівська, Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька) - на 0,9 % науково-інноваційних центрах України - відповідно на 64,3 і 0,9 % (рис. 2, 3).

В інших п'яти зональних науково-інноваційних центрах кількість господарюючих суб'єктів в аграрній сфері, які впроваджували інновації за згаданий період, зменшилася, зокрема, в Лівобережно-Лісостеповому - на 71,9 %, Північно-Степовому (Дніпропетровська, Кіровоградська, Запорізька) - на 18,3 %.

Кількість укладених договорів з 2008 по 2015 р. збільшилася лише у Правобережно-Лісостеповому та Лівобережно-Лісостеповому центрах наукового забезпечення агропромислового виробництва - відповідно на 64,3 й 0,9 %.

У Південно-степовому, Поліському, Північно-Степовому та Лівобережно- Лісостеповому науково-інноваційних центрах НААН цей показник зменшився за згадані 7 років приблизно вдвічі.

Рис. 2 Кількість вітчизняних агроформувань, які здійснювали впровадження інновацій, та кількість укладених ними договорів у розрізі зональних науково-інноваційних центрів, 2008-2015 рр

Джерело: складено автором за: [14, с. 364; 15, с. 647; 16, с. 388; 17, с. 510; 18, с. 503]

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3 Темпи приросту (зменшення) впровадження інновацій у розрізі зональних науково-інноваційних центрів, 2012-2015 рр.

Джерело: Розраховано та складено автором за: [15-18]

Збільшення кількості аграрних формувань, які впроваджували інновації в 2015-2008 рр., спостерігається в Правобережно-Лісостеповому - на 44,8 й Карпатському - на 6,1 % науково-інноваційних центрах. Темпи приросту укладених договорів у цих двох зональних науково-інноваційних центрах в 2015 р., порівняно з 2008 р., становили відповідно 0,9 і 64,3 %.

Як показав аналіз, з 2012 по 2015 р. кількість укладених договорів щодо впровадження розроблених науковими та науково-дослідними установами НААН інновацій збільшилася в:

- Правобережно-Лісостеповому (Київська, Черкаська, Вінницька, Тернопільська та Хмельницька області);

- Карпатському (Львівська, Закарпатська, Івано-франківська та Чернівецька області) науково-інноваційних центрах НААН.

Як бачимо, незважаючи на те, що за період 2012-2015 рр. кількість укладених договорів щодо впровадження розроблених академічними науково- дослідними установами аграрного профілю інновацій збільшилася в Правобережно-Лісостеповому й Карпатському науково-інноваційних центрах НААН, обсяг залучених грошових коштів до спецфонду бюджету Академії збільшився лише в Лівобережно-Лісостеповому її центрі (Полтавська, Сумська, Харківська, а також Донецька й Луганська області) - на 39,4 % (за 20122013 рр. - на 50,3 %) (рис. 4).

Втрачені можливості НААН щодо здійснення трансферу інновацій в Кримському науково-інноваційному центрі становлять (на рівні 2008-2012 рр.): при збільшенні агроформувань - 24,0 %, при укладанні договорів з ними - 6,7 %.

Размещено на http://www.allbest.ru/

¦ Карпатський 0 Поліський

? Правобережно-лісо степовий ? Лівобережно-лісо степовий

Н Південно-степовий ? Північно-степовий

? Кримський

Рис. 4 Темп приросту (зменшення) спецфонду бюджету НААН у розрізі центрів наукового забезпечення агропромислового виробництва України в 2015 р., %

Джерело: Розраховано та складено автором за: [13-16]

Встановлено, що, за умови функціонального зонування України, виключно Лівобережно-Лісостеповий науково-інноваційний центр НААН виконує важливу стратегічну роль у формуванні спеціального фонду бюджету НААН за рахунок трансферу інновацій, забезпечуючи приріст грошових коштів навіть в час проведення АТО в Україні. Для здійснення трансферу інновацій потребують економіко-організаційних й інституційних трансформацій як аграрні формування (суб'єкти впровадження інновацій), так і наукові та науково-дослідні установи системи НААН (розробники інновацій).

Список використаних джерел