Метод "Делфі" як технологія прийняття управлінських рішень
Характеристика необхідності та можливості використання методу експертної оцінки "Делфі" при підготовці та прийнятті управлінських рішень. Отримання інформації високої достовірності в процесі анонімного обміну думками між учасниками групи експертів.
Рубрика | Менеджмент и трудовые отношения |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 29.12.2017 |
Размер файла | 26,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Моделювання в економіці та управління проектами
УДК 355/359.07(075.8)
Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
ЕКСПЕРТНІ ОЦІНКИ. МЕТОД «ДЕЛФІ» ЯК ТЕХНОЛОГІЯ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ
О.В. Полікашин,
А.І. Потіхенський,
В.М. Александров
Харків
Постановка проблеми. Для прийняття обґрунтованих, ефективних управлінських рішень необхідно спиратися на знання, досвід та інтуїцію фахівців. Після Другої світової війни в межах кібернетики, теорії управління, менеджменту і дослідження операцій почала розвиватися самостійна наука - теорія та практика експертних оцінок.
Методи експертних оцінок - це методи організації роботи з фахівцями-експертами та обробки думок експертів. Ці думки зазвичай виражені в кількісних та якісних формах. Експертні дослідження проводять з метою підготовки інформації для прийняття рішень командиром, або особою, яка приймає рішення (ОПР), а також з метою підготовки варіантів рішення для командира.
Існує безліч методів отримання експертних оцінок [1]. В одних випадках з кожним експертом працюють окремо, він навіть не знає, хто ще є експертом, а тому висловлює свою думку незалежно від авторитетів.
В інших - експертів збирають разом з метою підготовки матеріалів для ОПР, при цьому експерти обговорюють проблему, обмінюються досвідом, внаслідок чого помилкові думки відкидаються. В одних методах число експертів фіксоване і таке, щоб статистичні методи перевірки узгодженості висновків, їх усереднення дозволяли приймати обґрунтовані рішення. В інших - число експертів зростає в процесі проведення експертизи. Існує достатня кількість методів обробки відповідей експертів, в тому числі насичених математичними розрахунками, комп'ютеризованих.
Одним з найбільш відомих методів експертних оцінок є метод «Дельфі», який обіймає особливе місце серед наявних на сьогоднішній день інструментів, що призначені для вироблення, вибору та оцінки ефективності управлінських рішень.
Основою методу є ідея про те, що якщо певним чином зробити узагальнення та обробку індивідуальних оцінок експертів з приводу конкретної ситуації, то можна отримати загальну думку, у якій буде максимальна ступінь надійності та достовірності [2].
Цей метод базується на тому, що незалежні експерти набагато краще можуть оцінити ситуацію та запропонувати рішення, ніж структурована група людей.
Процес прийняття рішень необхідно розглядати як процедуру, головними учасниками якої є керівник та експерти. Залучаючи незалежних експертів, можна виключити зіткнення різних позицій, а також колективний вплив, які обумовлені спільною роботою та конформізмом.
Метод може здійснюватися рознесено в часі та незалежно від місця знаходження учасників. Особливостями такого методу є: анонімність, циклічність, багаторівневість.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Нажаль, нам не відомі дослідження та публікації в Україні за темою статті, методи експертних оцінок взагалі використовуються вкрай рідко, за власним усвідомленням окремих керівників.
Мета статті - дослідити можливості використання методів експертних оцінок та поставити проблему щодо необхідності застосування цих методів.
Виклад основного матеріалу
Історія виникнення, розвиток методу «Дельфі». Метод «Дельфі» («Дельфійський» або «Метод Дельфійського оракула») став результатом проекту розпочатого у 1944 році генералом ВПС США Генрі Х. Арнольдом для прогнозування методів ведення ядерної війни. Авторами методу прогнозування ймовірного майбутнього є: Олаф Хелмер (Olaf Helmer), Норман Нероби (Norman Nerobey) і Ніколас Ресчер (Nicholas Rescher) [2].
Проект отримав свій розвиток в стінах корпорації RAND (скорочення від Research and Development - науково-дослідні розробки), яка визнана першою в світі «фабрикою думки» (по- англійськи - think-tank).
З 1945 року існував перший варіант корпорації в рамках авіаційної компанії «Дуглас ейркрафт».
Надалі, з 1948 року корпорація здійснює діяльність в каліфорнійському містечку Санта-Моніка під егідою військово-повітряних сил США. Протягом перших десятиліть RAND займався в основному вирішенням технічних завдань - конструюванням літаків, ракетної техніки і супутників.
На початку 60-х років ХХ ст. фахівці RAND активно займалися обчислювальною технікою та програмуванням. Але вже з початку 50-х років RAND почав працювати на замовлення інших американських урядових організацій, проводячи дослідження з проблем національної безпеки. Спочатку виключно з військово-технічних, а потім і стратегічних аспектів. Поступово в дослідницькому центрі з'явилися фахівці з соціальних наук - політології, економіки, соціології, психології, менеджменту.
Сьогодні RAND публікує звіти з проблем охорони здоров'я і боротьби з наркотиками, досліджень ринку праці, регіональної інтеграції, екології, міжнародних відносин і питань безпеки, як США, так й інших країн.
Серед замовників RAND присутні автомобільний гігант Ford Motor, фармацевтична компанія Pfizer, Гарвардський і Стенфордський університети, ООН, Єврокомісія і Світовий банк, фонди Сороса і Рокфеллера та багато ін.
Корпорація «RAND» розробила цілу низку математичних методів: лінійне програмування, динамічне програмування, визначення черговості проблем, нелінійне програмування, метод Монте-Карло, теорія ігор, концепції "гнучкого реагування" і "кон- трсили". «RAND» розробляє також нові підходи в галузі методів футурології та технічного прогнозування.
Найбільш відомий метод - це метод «Дельфі».
Метод «Дельфі» заснований на так званому діалектичному дізнанні або мистецтві сперечатися, вести дискусію.
Після Другої світової війни і початку «Холодної війни» володіння ядерною зброєю стало головним стримуючим фактором початку Третьої і, можливо останньої в історії людства, світової війни. Прорахувати аналітично хід та наслідки ядерного конфлікту, «не натискаючи кнопки» - була головна мета цього методу.
Метод «Дельфі» у відкритій пресі, для широкого кола користувачів вперше був описаний в «Доповіді про вивчення довгострокового прогнозування» в 1964 році. Об'єктам дослідження пропонувалося зробити: наукові прориви, автоматизацію, дослідження космосу, приріст народонаселення та розподілу ресурсів, виникнення й запобігання воєн, майбутні перспективні системи озброєння. За наступні півстоліття, перелік прогнозованих процесів значно розширився, але, безсумнівно, найбільше застосування цей метод знайшов в галузях, пов'язаних з науково-технічним прогресом та проблемами управління. В теперішній час Дельфійський метод застосовується в техніці, футурології, бізнесі, стратегічному плануванні.
Прогноз, заснований на методі «Дельфі», це спроба передбачити розвиток тієї чи іншої технології на тривалу перспективу, до 20-30 років. Техніка методу «Дельфі» була використана вперше для цілей національного та галузевого технологічного прогнозування в Японії в 70-і роки. Тоді, вперше в світі, було проведено цикл з шести досліджень. Згодом, і в значній мірі за японським зразком, цей досвід був повторений в Німеччині, Франції, Великобританії, Іспанії, Австрії, Південній Кореї. В цілому, можна говорити про бум цього методу в 90-і роки.
У різних країнах виробилася своя специфіка проведення прогнозування за методом «Дельфі». Наприклад, в Іспанії залучалася група з 123 експертів, а в Південній Кореї до 25 тисяч на першому етапі.
Японія має не тільки найбільш тривалу історію оцінок технологічного розвитку своєї країни та світу, а й найбільш ефективну практику використання цих прогнозів для науково-технічного прогресу. Опитування за методом «Дельфі» проводяться кожні п'ять років з часовим діапазоном до 30 років, поступово охоплюючи всі сфери науки та техніки. Якщо перше опитування, що прогнозував період 1970-2000 років, зміг охопити 5 напрямків та 644 теми, то останній, що охоплює період 19962025 років, вже включав 14 напрямків та 1072 теми.
У Франції на початку 1994 року при використанні методу «Дельфі» було проведено широке обстеження перспектив розвитку 15 основних науково-технічних напрямів (електроніка, фізика елементарних частинок, проблеми навколишнього середовища, урбанізації, тощо). Для експертних оцінок були залучені понад тисячі фахівців з різних секторів економіки.
У 1991 році Міністерство досліджень і технології Німеччини провело порівняльний аналіз оцінок японських та німецьких експертів. Результати в цілому показали подібність позицій експертів двох країн щодо розвитку перспективних технологій, але і виявилися певні відмінності, що відображають національну культурну та промислову специфіку цих країн.
У Великобританії з 1994 року також почалося використання методу «Дельфі» для вибору національних науково-технічних пріоритетів.
Однак, на відміну від Німеччини та Франції, країна не пішла по шляху копіювання японського досвіду. Новий механізм визначення пріоритетів державної наукової політики Великобританії отримав назву «Передбачення». Програма передбачає спільне з промисловістю визначення перспективних ринків і технологій на найближчі 10-20 років, а також заходів, які дозволять використовувати нові можливості в цілях підвищення якості життя та прискорення економічного зростання.
Цілі «Передбачення»:
- по-перше, зібрати необхідну для прийняття рішень інформацію про стан та напрямки фінансування державою НДДКР;
- по-друге, створити нову культуру взаємодії між вченими та бізнесом;
- по-третє, визначити ресурси, необхідні для досягнення поставлених завдань.
Відмінні риси нового підходу - визначення не конкретних технологій, а напрямків розвитку, бага- товаріантність сценаріїв, безперервність етапів програми в часі. Програма «Передбачення 1» діяла в 1994-1999 років та перейшла в «Передбачення 2» на 1999-2004 роки.
Кожна програма являє собою три взаємно пов`язаних етапи: аналіз, поширення інформації та застосування результатів, підготовка до наступної програми. «Передбачення» визначає державні пріоритети в науково-технічних програмах, в підготовці кадрів, в методах державного регулювання. Разом з тим, вона не є жорстким керівництвом для держсектора, а для приватної промисловості вона слугує «запрошенням до дії» як в галузі участі в коопераційних програмах, так і в сфері стратегічного планування.
Зміст методу «Дельфі», етапи реалізації. Метод «Дельфі» застосовується на етапах формулювання проблеми та оцінки різних способів її рішення, дозволяє врахувати незалежну думку всіх учасників групи експертів з обговорюваного питання шляхом послідовного об'єднання ідей, висновків та пропозицій.
Мета методу отримання узгодженої інформації високого ступеня достовірності в процесі анонімного обміну думками між учасниками групи експертів для прийняття рішення.
Метод «Дельфі» - інструмент, заснований на багаторазових анонімних інтерв'ю.
Метод «Дельфі» характеризується такими рисами:
- анонімність думок експертів;
- регульований зворотний зв'язок, який здійснюється аналітичною групою;
- результати кожного туру повідомляються експертам;
- груповою відповіддю, яка формується за допомогою статистичних методів та відображає узагальнену думку учасників експертизи.
Метод «Дельфі» є найбільш формальним з усіх методів експертного прогнозування і найбільш часто застосовується в технологічному прогнозуванні, дані якого використовуються потім в плануванні. Це груповий метод за яким здійснюється індивідуальне опитування групи експертів щодо їх припущень про майбутні події в різних галузях, де очікуються нові відкриття або удосконалення.
Опитування здійснюється за допомогою спеціальних анкет, особисті контакти експертів і колективні обговорення виключаються. Отримані відповіді зіставляються аналітиками, а узагальнені результати знову спрямовуються членам групи. На основі такої інформації члени групи, як і раніше зберігаючи анонімність, роблять подальші припущення про майбутнє, причому цей процес може повторюватися кілька разів (так звана багатотурова процедура опитування). Після того як починає з'являтися збіг думок, результати використовуються в якості прогнозу.
Метод «Дельфі» відноситься до класу кількісних методів групових експертних оцінок [1]. Опитування експертів проводиться в 3-4 тури, що складаються з серії анкет, питання конкретизуються від туру до туру. Для проведення цього методу необхідно також створити аналітичну групу, яка після кожного туру виробляє статистичну обробку отриманої інформації.
Процедуру експертного опитування за методом «Дельфі» можна розділити на три етапи: попередній, основний та аналітичний етапи.
Попередній етап:
- формування робочої групи. Завдання робочої групи полягає в організації процедури експертного опитування;
- формулювання проблеми, розробка питань. Формулювання питань повинні бути чіткими та виключати подвійне тлумачення;
- підбір групи експертів. До неї може входити будь-яка кількість осіб, проте рекомендується формувати групу експертів з 10-15 фахівців в даній галузі (не більше 20 осіб). Компетентність експертів визначається шляхом анкетування, аналізом рівня реферування (кількості посилань на роботи даного фахівця), використанням аркушів самооцінки.
Основний етап (проведення експертизи):
- для проведення першого туру експертам розсилається питання і пропонується його розбити на підпитання. Робоча група відбирає ті, що найбільш часто зустрічаються. Формується загальний опиту- вальник.
- опитувальник розсилається експертам. Їх запитують, чи можна додати ще щось; чи достатньо інформації; чи є додаткова інформація з питання? У підсумку отримуємо варіанти відповідей з додатковими аспектами та інформацією. На основі цього складається наступний опитувальник. експертний управлінський інформація анонімний
- покращений опитувальник знову розсилається експертам, яким тепер необхідно дати свій варіант вирішення, а також розглянути найбільш крайні точки зору, висловлені іншими експертами.
Експерти повинні оцінити проблему з різних аспектів у відповідності до початкової постановки завдання. Таким чином, виявляються домінуючі судження експертів, зближуються їх точки зору. Всіх експертів знайомлять з доводами тих, чиї судження сильно відрізняються від середнього. Після цього всі експерти можуть змінювати думку, а процедура повторюється.
- операції повторюються, поки не буде досягнута узгодженість між експертами або не буде встановлено відсутність єдиної думки з проблеми.
Вивчення причин розбіжностей в оцінках експертів дозволяє виявити непомічені раніше аспекти проблеми і надає можливість звернути увагу на наслідки розвитку аналізованої проблеми або ситуації.
Відповідно до цього й виробляється остаточна оцінка та практичні рекомендації.
Аналітичний етап:
- перевірка узгодженості думок експертів, аналіз отриманих висновків і розробка кінцевих рекомендацій.
Експерти повинні обов'язково ознайомитися з результатами та висновками аналітиків, після чого проводиться другий (черговий) тур [3]. Експерти за його результатами можуть побачити, як корелюєть- ся їх думка з думкою всієї групи експертів. Вони можуть змінити свої думки або залишити незмінними, але в цьому випадку мають висунути контраргументи на свою користь. При цьому суворо дотримується принцип анонімності. Таким чином, проводиться 2-3 тури. В результаті отримуємо досить точну групову оцінку.
Зазвичай проводиться три етапи, але якщо думки сильно різняться - то більше.
Рекомендації. Деякі рекомендації щодо впровадження методу «Дельфі»:
- основна рекомендація полягає в тому, щоб виявити цілі прогнозного підходу;
- виявити, чи є «Дельфі» взагалі правильним методом для даної конкретної ситуації;
- перевірити наявність необхідних ресурсів.
Якщо обрано метод «Дельфі», то на наступні
запитання треба відповісти якомога швидше:
- Якою має буті широта дослідження?
- Скільки та які кола необхідно дослідити?
- Як організувати процес, хто буде керувати?
- Хто буде брати участь у процесі?
- Які результати слід очікувати?
- Які питання необхідно буде задавати?
- Як розробити анкету?
- Який аналіз необхідно буде провести?
- Як можливо запровадити та реалізувати результати?
- Чи будуть наступні дії: зв'язки з громадськістю, публікації, семінари, презентації, конференції та ін.
При використанні методу «Дельфі» слід враховувати наступне:
1. Групи експертів мають бути стабільними і чисельність їх має утримуватися в розсудливих межах.
2. Час між турами опитувань має бути адекватним проблемі та динаміці її розвитку.
3. Питання в анкетах повинні бути ретельно продумані та чітко сформульовані, не мають припускатися двозначні тлумачення.
4. Число турів має бути достатнім, щоб забезпечити всіх учасників можливістю ознайомитися з причиною тієї чи іншої оцінки, а також і для критики цих причин.
5. Повинен проводитися систематичний відбір і підготовка експертів.
6. Необхідно мати самооцінку компетенції експертів з розглянутих проблем.
Метод «Дельфі» можна застосувати практично в будь-якій ситуації, що вимагає прогнозування, в тому числі, якщо для прийняття рішення недостатньо інформації.
Переваги методу.
1. Метод «Дельфі» сприяє виробленню незалежності мислення членів групи.
2. Забезпечує спокійне та об'єктивне вивчення проблем, які вимагають оцінки.
Недоліки методу.
1. Надмірна суб'єктивність оцінок.
2. Вимагає багато часу на проведення та організаційні зусилля.
Очікуваний результат.
Погоджений список рішень проблеми (ідей) з їх супутніми сильними та слабкими сторонами.
Таким чином, запропонована технологія, за своїм характером, оптимізує прийняте рішення, тобто спрямована на оптимізацію процесу прийняття рішень в організації.
Висновки
За часів СРСР складання комплексних прогнозів науково-технічного розвитку країни і світу проводилося ще на початку 1970-х років, основними орієнтирами для них були інтереси оборонного сектору та партійного держапарату. На теперішній час мета розвитку, безумовно розширилася, але відповідна їм процедура вибору пріоритетів не розроблена, не узгоджена, не має нормативної бази та традицій, а головне, вимог щодо використання методів експертних оцінок. На жаль, в Україні, метод застосовується мало, тому що статистичні центри занадто централізовані та бюрократизовані, мало незалежних аналітичних структур, стратегічний аналіз не витребуваний, відсутні традиції проведення подібних аналізів.
Відомі спроби застосування цього методу при розробці законів, підзаконних актів, настанов, інструкцій в МНС України наприкінці 90-х років. Але застосований він був не в повному обсязі (в усіченому варіанті, було проведено один цикл), обробка результатів була вкрай забюрократизована, а прийняття остаточного рішення було віддано на відкуп непрофесіоналам.
Однак це не принижує переваг Дельфійського методу, і якщо необхідно вирішити будь-яку проблему та оцінити ефективність способу її вирішення - можна сміливо використовувати метод «Дельфі».
Цей метод можна вважати не тільки ефективним, але й креативним підходом до вирішення будь- яких проблем.
На наш погляд, для України застосування цього методу було б корисно, особливо з огляду на досягнення країн, які ефективно використовували цей метод для прискорення науково-технічного прогре- су, економічного розвитку, а також процесів управління.
З метою розробки та прийняття ефективних рішень, в тому числі управлінських, необхідно готувати експертів, фахівців із застосування методів експертного оцінювання в різних галузях.
Підготовку фахівців - експертів необхідно починати в ВВНЗ закладаючи як профільні знання, так і вивчаючи теорію управління, менеджмент, системний аналіз.
Список літератури
1. Орлов А.И. Экспертные оценки: учеб. пособ. / И. Орлов. - М.: МГТУ им. Баумана, 2002.
2. Gordon T.J. Report on a Long Range Forecasting Study / T.J. Gordon, O. Helmer. - Rand Paper P-2982. Rand Corporation, Santa Monica, California, 1964.
3. Орлов А.И. Эконометрика: учеб. пособ. / А.И. Орлов. -М.: Изд-во "Экзамен", 2002.
4. Полікашін В.С. Військовий менеджмент: під- ручн. / за ред. А.М. Явтушенко. - К.: Національна академія оборони України, НАО, 2006.
5. Полікашин В.С. Обґрунтування необхідності вивчення військового менеджменту / В.С. Полікашин, С.Ю. Поляков, О.В. Полікашин // Збірник наукових праць Харківського університету Повітряних Сил. - Х.: ХУПС, 2012. - Вип. 1 (30). - С. 193-197.
6. Полікашин В.С. Хто такі військові менеджери і чим вони повинні займаються у військовій організації? / С. Полікашин, С.Ю. Поляков, О.В. Полікашин // Збірник наукових праць Харківського університету Повітряних Сил. -Х.: ХУПС, 2013. - Вип. 3 (36). - С. 252-259.
Анотація
У статті аналізується необхідність та можливість використання методу експертної оцінки «Делфі» при підготовці та прийнятті управлінських рішень, можлива користь від використання методу.
Ключові слова: управління, експертні оцінки, управлінське рішення, рекомендації відносно застосування методу.
В статье анализируется необходимость и возможность использования метода экспертной оценки «Делфи» при подготовке и принятии управленческих решений, возможная польза от использования метода.
Ключевые слова: управление, экспертная оценка, управленческое решение, рекомендации относительно использования метода.
The article examines the need for and possibility of using peer review method "Delphi" with the preparation and adoption of managerial decisions, the potential benefits from using this method.
Keywords: management, expert evaluation, upravlenskoe decision, recommendations on the use of the method.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Характеристика змісту, форми і алгоритму прийняття управлінських рішень. Сутність, різновиди та функції прогнозування при прийнятті управлінських рішень. Бухгалтерський облік та економічний аналіз в системі прогнозування та прийняття управлінських рішень.
дипломная работа [2,8 M], добавлен 10.06.2012Характеристика змісту і алгоритму прийняття управлінських рішень. Сутність, різновиди та функції прогнозування при прийнятті рішень. Організація бухгалтерського обліку в системі прогнозування. Економічний аналіз у системі розробки управлінських рішень.
дипломная работа [1,4 M], добавлен 30.08.2014Сутність, класифікація і характерні риси управлінських рішень. Фактори, що визначають їх якість і ефективність. Стадії, структура, методи та моделі прийняття рішень. Застосування наукового підходу в процесі прийняття управлінських рішень на підприємстві.
курсовая работа [169,1 K], добавлен 01.07.2008Поняття управлінських рішень. Головні відмінності управлінських рішень. Класифікація управлінських рішень. Процес ухвалення рішення. Ухвалення рішення в реальному житті. Методи прийняття управлінських рішень. Технологія ухвалення рішення.
курсовая работа [39,9 K], добавлен 18.03.2007Перебудова систем управління підприємством. Природа рішень у менеджменті. Технологія розробки рішень. Науковий підхід до розробки i прийняття управлінських рішень. Методи розробки і обґрунтування, оцінка і прийняття рішень. Організація виконання рішень.
курсовая работа [64,7 K], добавлен 23.10.2008Поняття "прийняття рішення": місце цього процесу в системі управління. Етапи інтуїтивної та раціональної технологій прийняття рішень. Критерії оцінки якості інформації та істотні чинники впливу на рішення. Умови для використання різних стилів рішень.
методичка [1,3 M], добавлен 07.08.2008Аналіз ймовірності результатів прийняття управлінських рішень в умовах ризику (математичне чекання можливого доходу), невизначеності (максимізація мінімального та максимального прибутку, утрат) та конфлікту. Аналітична оцінка використання майна.
реферат [99,6 K], добавлен 21.01.2010Аналіз прийняття стратегічних управлінських рішень на корпоративному рівні у ПАТ "Компанія "Райз", фінансові індикатори їх ефективності. Впровадження системи контролінгу як інформаційно-аналітичної основи прийняття ефективних управлінських рішень.
курсовая работа [117,7 K], добавлен 05.06.2013Особливості підготовки управлінських рішень, які здійснюють на основі моделювання станів системи, її рухів на базі отриманої інформації. Аналіз принципів багатокритеріальної оптимізації. Характеристика прийняття рішень за умови ризику, стохастичні задачі.
реферат [38,3 K], добавлен 21.01.2010Етапи та особливості прийняття управлінських рішень, їх класифікація та різновиди. Характеристика аналітичної схеми прийняття рішення. Системний аналіз та типи проблем у теорії прийняття рішень. Сутність та призначення теорії масового обслуговування.
реферат [32,1 K], добавлен 16.11.2009Праксеологічні аспекти вивчення особливостей розробки, прийняття і реалізації оперативних управлінських рішень на прикладі компанії "Life Card Group". Кількісні (аналітичні та статистичні) та якісні методи обґрунтування оперативних управлінських рішень.
курсовая работа [63,4 K], добавлен 04.07.2013Прийняття рішення як соціальний процес, поняття та сутність, етапи прийняття рішень та чинники, що впливають на процес. Місце та роль керівника у прийнятті рішень, структура особистості керівника, мотивація прийняття управлінських рішень керівником.
курсовая работа [80,1 K], добавлен 18.05.2010Стан наукової розробки проблеми вивчення принципів та методів оцінки ефективності управлінських рішень. Ефективність управлінського рішення, як об'єкт теоретичного аналізу. Рекомендації щодо оптимальних принципів та методів оцінки управлінських рішень.
курсовая работа [119,6 K], добавлен 04.07.2010Створення нейромережової моделі оцінки відносної ефективності прийняття управлінських рішень на підприємстві. Напрямки перетворення організаційної структури підприємства. Аналіз методів прийняття та реалізації рішень на машинобудівному підприємстві.
курсовая работа [94,2 K], добавлен 25.07.2009Формування варіанту вихідних даних для прийняття управлінських рішень. Розрахунок величини сумарного пріоритету, моделювання імітаційних ситуацій в операційній системі. Аналіз варіантів управлінських рішень і вибір найбільш сприйнятливого варіанту.
курсовая работа [115,5 K], добавлен 18.09.2011Загальна класифікація управлінських рішень та методологічні основи оцінки їх ефективності. Маркетингові дослідження фармацевтичної галузі України як специфічного об’єкту управління. Прийняття управлінського рішення в умовах роздрібної аптечної мережі.
магистерская работа [588,6 K], добавлен 19.09.2011Напрямки аналізу сучасних інформаційних систем як основи процесів прийняття управлінських рішень. Методика розробки бізнес-плану реконструкції підприємства ПАТ "Ера" за допомогою програми Project Expert, вивчення та оцінка його практичної ефективності.
курсовая работа [5,1 M], добавлен 30.09.2013Мистецтво управління як основний фактор прийняття управлінських рішень. Сутність управлінського рішення та його роль в процесі управління. Загальна характеристика управління на основі кількісних і якісних методів. Способи прогнозування на підприємстві.
курсовая работа [644,9 K], добавлен 13.06.2011Аналіз та розробка методу підтримки прийняття управлінських рішень в інноваційній діяльності щодо попередньої оцінки варіантів нововведення для впровадження у виробництво на промисловому підприємстві з використанням теорії очікуваної корисності.
статья [167,7 K], добавлен 03.03.2012Процес прийняття управлінських рішень як процес постійного пошуку та адаптації методів до умов функціонування організації і специфіки прогнозованих цілей. Його загальнометодологічна основа, характеристика основних підходів. Розв'язання практичних завдань.
контрольная работа [239,4 K], добавлен 16.10.2009