Гідна праця у формуванні якості трудового життя

Джерело: Складено автором на основі джерел [6; 7]

Як видно з табл. 1, між критеріями гідної праці та критеріями якості трудового життя багато спільного, так як вони описують ідентичні якості одного і того ж процесу, але критерії якості трудового життя роблять акцент на ціннісних орієнтирах особистості. еалізація особистих цінностей індивіда може бути оцінена з допомогою суб'єктивних даних, тобто відношення самої людини, її оцінки досягнень у реалізації власного ціннісного потенціалу. Дані для аналізу якості трудового життя можна отримати з допомогою соціологічного опитування працівників організації.Для визначення значущих факторів гідної праці та якості трудового життя необхідний ретельний аналіз причин, що породжують їх дефіцит. Так, в узагальненому вигляді існують такі форми асиметрії в області соціально-трудових відносин, що породжують дефіцит гідної праці:

— інституціональна (несформованість інститутів-норм та інститутів- організацій, які повинні виключити диспропорції у розподілі ризиків, нерівність прав і стартових позицій і можливостей суб'єктів);

— економічна (свідоме зниження трудового вкладу та ущемлення інтересів у процесі розподілу доходів);

— соціальна (нерівність соціального стану, порушення принципу соціальної справедливості, поглиблення розшарування за рівнем доходів і добробуту, нерівність доступу до соціальних благ, зростання відмінностей в якості життя);

— інформаційна (нерівномірний доступ і розподіл або спотворення інформації) [4, с. 275].

Дані причини викликані неефективною політикою держави в галузі соціально- трудових відносин. Такі поширені явища, як порушення принципу соціальної справедливості, поглиблення розшарування за рівнем доходів і добробуту демотивують працівників, позбавляючи їх стимулів до праці, що знижує якість трудового життя. Наприклад, однією з окремих причин даних явищ є тендерний дисбаланс можливостей доступу жінок до гідної праці. Так, наприклад, за даними Державної служби статистики України протягом 2009-2014 років співвідношення середньої заробітної плати жінок і середньої заробітної плати чоловіків знизилося на 0,9 % (рис. 1), тобто у 2009-му році частка середньої заробітної плати жінок становить 77,2 % від зарплати чоловіків, тоді як у 2014-му році цей показник знизився до 76,3 %.

Джерело: розраховано автором на основі даних [3, с. 120]

Наведені дані свідчать про збільшення гендерного розриву в оплаті праці жінок і чоловіків не на користь жінок. Розглянуті диспропорції часто призводять до явища «фемінізації бідності». У зв'язку з цим автор вважає за необхідне контроль і моніторинг на рівні держави умов і оплати праці різних гендерних груп, а також запровадження гендерної експертизи нормативно-правових актів у сфері праці. Ці заходи, з одного боку, сприяють усунення асиметрії та дефіци-ту гідної праці, з іншого боку - підвищення якості трудового життя. Необхідними є державні програми із створення законодавства та регулювання з метою контролю за дотриманням принципів соціальної справедливості в сфері зайнятості і забезпечення можливостей гідної праці.

13.11.2015 р. в Україні був прийнятий Закон №3442, стосовно заборони дискримінації у трудовій сфері [3]. Даний закон суттєво наближає законодавство країни до європейських стандартів. Проте цей закон носить лише декларативний характер, не вміщуючи конкретних норм і способів досягнення рівності у сфері праці. Він лише проголошує принципи рівності, але вимагає серйозного доопрацювання у частині конкретизованих норм і правил. Закон не передбачає санкцій у разі його порушення. Тобто, на інституційному рівні відсутній механізм, що дозволяє виключити диспропорції в трудового життя, що суперечить принципам гідної праці.

Проблеми становлення гідної праці, як і формування якості трудового життя носять на даний час, в основному, не тільки економічний, правовий, але швидше етичний, ціннісно-світоглядний характер. Явно виражена гуманістична спрямованість концепції гідної праці диктує необхідність обліку цінностей працівників у процесі організації їхнього трудового життя, відповіді на питання про пріоритетність цінностей трудового життя, їх структури та ієрархії. Інноваційний розвиток економіки є невідокремленим від забезпечення процесів інтелектуалізації праці, що в свою чергу висуває нові вимоги до визначення характерних риси суб'єктів інноваційного праці, їх базових цінностей.

Якість трудового життя повинна базуватися на принципі відповідності умов, організації та змісту праці потребам і цінностям працівника. Такий підхід мінімізує внутрішньоособистісний конфлікт працівника, запобігає професійному вигорянню і відчуженню праці, позбавленої персонального внутрішнього змісту [10, с. 71].

Суб'єктів інноваційної праці відрізняє високий рівень внутрішньої мотивації. Таких працівників менше хвилює розмір заробітної плати, ніж цікаві і складні завдання. В ієрархії їх цінностей і ціннісних орієнтацій домінують цінності самовдосконалення і розвитку, які є ядром системи цінностей особистості. Тобто інноваційність є ціннісним способом моделювання особистістю діяльності, яка завдяки цьому наповнюється моральним змістом: пріоритетом створення, а не споживання цінностей [8, с. 368].

Таким чином, на думку автора, основними факторами і процесами, що формують гідну працю і якість трудового життя в Україні є рівність прав і можливостей суб'єктів праці, принцип соціальної справедливості, ціннісний підхід до мотивації і стимулювання суб'єктів праці (рис. 2).

Рис. 2. Детермінанти, що формують гідну працю і якість трудового життя в Україні.

Джерело: складено автором

Профіль Гідної Праці в Україні містить одинадцять тематичних сфер з певним 21 правовим індикатором, які відображають важливі статистичні дані і сучасні виклики щодо подальшого розвитку гідної праці в Україні:

- можливість зайнятості;

- достатні заробітки та продуктивна зайнятість;

- гідна тривалість робочого часу;

- поєднання трудових та сімейних обов'язків та особистого життя;

- дитяча праця і примусова праця, які повинні бути скасовані;

- стабільність і впевненість у збереженні роботи;

- рівні можливості та рівне ставлення у сфері зайнятості;

- безпечна робота;

- соціальне забезпечення;

- соціальний діалог, представництво працівників і роботодавців;

- економічний та соціальний контекст гідної праці.

На думку автора, державна статистика не відображає проблему гідної праці та якості трудового життя в Україні в контексті представлених сфер. Так, наприклад, проблему рівних можливостей і рівного ставлення у сфері зайнятості не відображено в показниках офіційної статистики через відсутність гендерно- чутливих індикаторів для вимірювання рівня нерівності. Автор вважає, що врахування гендерних аспектів у статистиці відкриє нові можливості для досягнення рівності. Так, необхідно ввести показники про витрати часу жінок і чоловіків, їх участі в неформальному секторі економіки, побутовому насильстві і сексизмі на роботі, розподілі ресурсів, доходу тощо.

У сфері соціального діалогу, представництва працівників і роботодавців проблема полягає в тому, що показники охоплення колективними договорами враховуються тільки для великих і середніх підприємств, без урахування даних по малим підприємствам. Таким чином, державна статистика України не володіє чутливими індикаторами для моніторинга гідної праці і рівня якості трудового життя.

Отже, в результаті проведеного аналізу, основними напрямками вирішення проблеми гідної праці та якості трудового життя в Україні автор вважає забезпечення:

- належного рівня механізму аналізу та оцінки проблем гідної праці та якості трудового життя;

- статистичних даних і чутливих індикаторів, які описують проблему гідної праці та якості трудового життя;

- узгоджених зусиль держави, роботодавців і суспільства для забезпечення гідної праці;

- адекватної нормативно-правової бази, що дозволяє виключити диспропорції в процесі трудового життя.

Висновки

Досягнення успішного вирішення проблем забезпечення гідної праці потребує застосування сучасних інструментів державної політики. Так, офіційна статистика України не відображає проблему гідної праці та якості трудового життя. Автор вважає, що врахування гендерних аспектів у статистиці відкриє нові можливості для забезпечення гідної праці в Україні.

Так, необхідно ввести показники про витрати часу жінок і чоловіків, їх участі в неформальному секторі економіки, побутовому насильстві і сексизмі на роботі, розподілі ресурсів, доходу тощо.У сфері соціального діалогу, представництва працівників і роботодавців необхідний облік показників підприємств усіх видів і форм власності.

З урахуванням викладеного, в Україні пріоритетні напрями політики держави у сфері праці полягають у такому:

- впровадження моніторингу та експертизи нормативно-правових актів у сфері праці;

- запровадження в державну статистику гендерно-чутливих показників;

- бюджетне планування з урахуванням аспектів гідної праці;

- облік статистичних показників підприємств усіх видів і форм власності.

Інститути, що формують економічне життя суспільства в Україні, повинні бути спрямованими на забезпечення гідної праці та якості трудового життя.

Особливе значення для підвищення якості трудового життя в аспекті гідної праці становлять: захист материнства, недопущення сексуальних домагань на робочому місці, поліпшення умов праці на шкідливих виробництвах, адекватна нормативно-правова база. Рівні можливості та рівне ставлення у всіх сферах політичного, економічного та суспільного життя необхідні для забезпечення гідної праці в Україні.

Література

1. Богатыренко З.С. Международная организация труда. Конвенции, документы, материалы. - М: Дело и Сервис, 2007 -- 752 с.

2. Верховна Рада України (2015), Закон України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо гармонізації законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації з правом Європейського Союзу від 13.11.2015 р. №3442» // Відомості Верховної Ради України. - 2015. - № 49-50. - С. 467.

3. Державна служба статистики України. Жінки і чоловіки в Україні. Статистичний збірник. - К.: Державна служба статистики України, 2014. - 120 с.

4. Колот А.М. Соціально-трудові відносини зайнятості: сучасні тенденції, виклики, шляхи розвитку : монографія, за наук. ред. А.М. Колота, І.Ф. Гнибіденко. - К.: КНЕУ, 2015. - 295 с.

5. Профіль гідної праці в Україні / Під ред. Іванкевича С.Т. - Міжнародна організація праці. - 2011. - С. 87.

6. Рябоконь І. О. Модель якості трудового життя інноваційного працівника в новій економіці / І. О. Рябоконь // Соціально-трудові відносини: теорія та практика. - 2014. - №1. - С. 367-372.

7. Рябоконь І.О. Якість трудового життя: аналіз концептуальних підходів / І.О. Рябоконь // Соціально-трудові відносини: теорія та практика. - 2013. - № 2(6). - С. 181-187.

8. Рябоконь І. А. Методичні підходи до оцінки якості трудового життя: критичний огляд, Людина-суспільство-економіка, Зелена Гура, Том 2: Управління персоналом. Людський капітал. - 2015. - С. 65-73.

Размещено на Allbest.ru