Удосконалення державного механізму підготовки фахівців з моніторингу та врегулювання кризових явищ соціально-економічного характеру

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 35.078.7

УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО МЕХАНІЗМУ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ З МОНІТОРИНГУ ТА ВРЕГУЛЮВАННЯ КРИЗОВИХ ЯВИЩ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ХАРАКТЕРУ

С.В. Бєлай,

к.військ.н., с.н.с.,

докторант Національної академії Національної гвардії України, м. Харків

Розглянуто метод сценаріїв у державній підготовці фахівців з моніторингу та врегулювання кризових явищ соціально-економічного характеру. Визначено порядок розрахунку пріоритетів навчальних дисциплін на прикладі розгляду типових кризових ситуацій за допомогою МАІ шляхом проведення експертного оцінювання.

Ключові слова: кризові явища, державне управління, державний механізм підготовки фахівців.

Надійшла до редколегії 20.02.2015 р.

державний підготовка кризовий експертний

Bielai S. V Improving state mechanism for training experts in monitoring and management of crisis phenomena of socio-economic nature.

Reviewed by the method of scenarios in the public training on monitoring and settlement of the crisis ofsocio-economic nature. By examining the typical crisis situations using MAI through peer review the procedure for calculating the priority of academic disciplines.

Key words: concept, strategic management, crisis, public administration, standard of living.

Складна суспільно-політична та соціально-економічна обстановки в Україні вимагає вдосконалення існуючої системи реагування на кризові явища соціально- економічного характеру. За таких умов від державного управління вимагаються своєчасні ефективні дії на попередження та регулювання кризових явищ.

Наразі попередніми дослідженнями опрацьовано державні механізми з протидії кризовим явищам соціально-економічного характеру, а також розроблено типову організаційну структуру для моніторингу та врегулювання кризових явищ соціально- економічного характеру [1 - 3]. Такою структурою в умовах появи істотних кризових явищ є ситуаційні центри, за умов відсутності кризових явищ під час режиму повсякденної діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування та сил охорони правопорядку структура ситуаційних центрів у регіонах країни може бути скорочена до рівня групи з моніторингу кризової ситуації.

Однак для успішного функціонування зазначених структур необхідною є наявність фахівців, що зможуть якісно здійснювати поставлені завдання. Випускники як вищих навчальних закладів сил охорони правопорядку, так і державних цивільних вищих навчальних закладів повинні оволодіти певним переліком знань, навичок і вмінь для несення служби в групах моніторингу. Обсяг інформації, який повинні вивчити фахівці для моніторингу різних видів кризових явищ, досить великий, а час на її засвоєння обмежений.

За час навчання в навчальних закладах курсанти (студенти) вивчають більше п'ятдесяти навчальних дисциплін (залежно від фаху підготовки). Це дуже велика кількість предметів. Тому під час навчання курсантів (студентів) у навчальних закладах особлива увага повинна приділятися на вивчення навчальних дисциплін, що безпосередньо пов'язані з моніторингом та врегулюванням кризових явищ соціально- економічного характеру.

Питання щодо міжпредметної інтеграції підготовки фахівців не нове, але і досі має багато суперечностей [4; 5]. На жаль, неможливо ввести в навчальний план усі навчальні дисципліни, теми, види занять, які будуть потрібні майбутньому фахівцю. Не менш складним є завдання міжпредметного взаємозв'язку [6]. Існують випадки, коли навчальний план передбачає наявність навчальної дисципліни, але тематичний план дисципліни не в повній мірі відповідає вимогам реального життя.

Метою статті є вдосконалення державного механізму підготовки фахівців з моніторингу та врегулювання кризових явищ соціально-економічного характеру.

Основним документом, що визначає напрямок підготовки фахівця, є професіограма - це документ, що містить основні професійні вимоги, на які повинна бути орієнтована підготовка й розвиток професійних якостей фахівця моніторингу та врегулювання кризових ситуацій у ході оволодіння професією. У професіограмі відображаються професійні вимоги, сформульовані на основі аналізу професійної діяльності найбільш успішно працюючих фахівців.

Компетентність фахівця моніторингу та врегулювання кризових явищ соціально- економічного характеру полягає в його здатності використати отримані знання, наявні вміння, відомі способи інтелектуальної, пізнавальної, практичної діяльності, а також у придбанні нових знань і вмінь у процесі пізнання й безперервному особистісному самовдосконаленні.

Виходячи з набору завдань професійної діяльності, працівник групи моніторингу та врегулювання кризових явищ соціально-економічного характеру - це фахівець з вищою освітою, що пройшов спеціальну підготовку, повинен знати, уміти та бути ознайомлений з низькою питань, а також уміти здійснювати такі види діяльності: інформаційно-аналітичну; інформаційно-комунікаційну; інформаційно-управлінську;

інформаційно-референтську; організаційно-технічну; інформаційно-соціологічну; інформаційно-економічну; науково-дослідну тощо.

Фахівець моніторингу та врегулювання кризових явищ соціально-економічного характеру повинен мати: цільний характер; здоровий глузд і логіку; здатність до творчості; правдивість і обережність; об'єктивність; глибоку зацікавленість у рішенні функціональних завдань; інтелектуальну допитливість; здатність до аналізу й синтезу; розвинену інтуїцію.

Наведені вище вимоги професіограми потребують підготовки якісних фахівців. З цією метою в роботі пропонується використовувати типові сценарії в процесі державної підготовки студентів (курсантів) для виконання службових (службово-бойових) завдань. На прикладі одного із завдань, що покладені на групи з моніторингу та врегулювання кризових явищ соціально-економічного характеру (прогнозування масової активності громадян на соціально-економічному підґрунті), розглянемо типову кризову ситуацію - появу несанкціонованих масових заходів та акцій протесту (рис. 1) [7, с. 92-93].

Мовна комунікація: знання основ анти-конфліктної комунікації

Морально-психологічне забезпечення:

- особиста психологічна підготовка для виконання завдань;

На рис. 1 можливо відстежити, які навчальні дисципліни безпосередньо задіяні в процесі державної підготовки фахівців. З цієї ситуації видно не тільки ті предмети навчання, які необхідні для фахівців, а й теми та види занять. Визначений сценарій отримає подальший розвиток, якщо ця типова кризова ситуація (поява несанкціонованих масових заходів та акцій протесту) призведе до групових порушень громадського порядку, масових заворушень, уведення надзвичайних адміністративно- правових станів тощо тощо. Таким чином, недостатня підготовка з будь-якого напрямку ставить під загрозу прогноз розвитку кризової ситуації.

Усі визначені навчальні дисципліни є необхідними для державної підготовки фахівців, але вони мають різні пріоритети. Тому для їхнього визначення доцільним є проведення експертного оцінювання з метою визначення пріоритету кожної навчальної дисципліни.

Одним з напрямків для проведення експертної оцінки є аналіз відгуків на випускників та інформація про позитивний та негативний досвіт виконання завдань (рис. 2). Саме ці показники є дзеркалом, яке відображає рівень фахової підготовки випускників, внутрішнє наповнення навчального плану та відповідність цього плану сучасній політичній, економічній, соціальній обстановки в суспільстві. Ці джерела інформації (особливо їх негативна частина) мають пріоритетне значення та надають напрямки для проведення корекції навчальних планів та посилення міжпредметної інтеграції [7, с. 92-94].

Для експертного оцінювання доцільно використовувати метод аналізу ієрархій (МАІ) [8], який представляє собою систематичну процедуру для ієрархічного подання елементів, які визначають сутність проблеми, складові рішення або критерії, за якими остаточно приймається рішення; полягає в декомпозиції проблеми на дедалі більш прості складові та подальшій обробці суджень за парними порівняннями; включає процедури синтезу множини суджень, отримання пріоритетності критеріїв і знаходження альтернативних рішень.

Одержані таким чином значення є оцінками у шкалі відношень і відповідають так званим жорстким оцінкам.

Визначення пріоритетів навчальних дисциплін, що використовуються під час підготовки фахівці для прогнозу розвитку кризової ситуації, можна розглядати у вигляді складної системи. При застосуванні методів декомпозиції цю систему можливо деталізувати і з використанням МАІ проаналізувати за елементами, у цілому і після отримання кількісних оціночних показників вибрати варіант визначення пріоритету навчальних дисциплін.

На рис. 3 наведено алгоритм оцінки пріоритету навчальних дисциплін з використанням МАІ [8].

Першим кроком алгоритму є побудова ієрархій (мета; критерії, від яких залежать наступні рівні; множина альтернатив).

Далі будується множина матриць попарних порівнянь для кожного з нижніх рівнів та по одній матриці для кожного елементу, що примикає з верхнього рівня.

Наступним кроком алгоритму є проведення попарних порівнянь з використанням шкали відносної важливості (табл. 1) [8].

Таблиця 1 - Перелік відносної важливості начальних дисциплін при їх попарному порівнянні

Далі проводяться розрахунки для кожної з матриць у наступному порядку (на прикладі матриці 3х3, n=3)

Потім знаходиться компонента власного вектора кожного рядка [8]

V=гї (a, .

j=1

Далі знаходиться нормалізований результат для отримання оцінки вектора пріоритетів [8]: 3

Я = IV '

j=і

Потім знаходиться власний вектор Л та його максимальне значення [8]

Anax = ^ Л . i=1

Наступним кроком знаходиться індекс узгодженості [8]:

Amax 3 . 3 -1

Далі знаходиться відношення узгодженості [8]

ІУ

СВУ

де СВУ - середня випадкова узгодженість, отримана в Oak Ridge National Laboratory (США) для випадкових матриць різного порядку [9], значення якої наведено в табл. 2.

Таблиця 2 - Середня випадкова узгодженість матриць рангу n

По відношенню узгодженості (при ВУ<0,1) робиться висновок про узгодженість рішень.

По кожному предмету навчання визначається загальний ваговий коефіцієнт 0СІ, який дорівнює середній оцінці Хі за виразом

- 1 n

хі = xl}, i = 1,m, j = 1,n ,

nj=1

де m - кількість навчальних дисциплін; n - обсяг вибірки (кількість експертів); х.. - ваговий коефіцієнт і-ої навчальної дисципліни, який визначено j-м експертом.

Таким чином, розглянуто напрямок удосконалення державного механізму підготовки фахівців з моніторингу та врегулювання кризових явищ соціально- економічного характеру шляхом використовування методу сценаріїв. На прикладі розгляду типової кризової ситуації (поява несанкціонованих масових заходів та акцій протесту) за допомогою МАІ шляхом проведення експертного оцінювання визначено порядок розрахунку пріоритетів навчальних дисциплін.

Проведені дослідження дозволяють вдосконалити підготовку фахівців для роботи в групах моніторингу та врегулювання кризових явищ до дій у різноманітних ситуаціях. Подальші напрямки досліджень будуть спрямовані на деталізацію зв'язків тем та методик викладання дисциплін, розширення методу сценарію.

Література

1. Белай С. В. Прогнозирование кризисных ситуаций в современном обществе с помощью использования инновационных информационных технологий / С. В. Белай // PolitBook. Информационные технологии и политика. - НИИ общественных и политических наук. - Чебоксары : типография ИП Сорокина А.В. “Новое время”, 2013. - № 2. - С. 132-141.

2. Бєлай С. В. Розроблення комплексного державного механізму протидії кризовим ситуаціям за масовою участю населення / С. В. Бєлай // Держава та регіони. Серія: Державне управління. - Запоріжжя, 2013. - № 3 (43). - С. 57-61.

3. Белай С. В. Регулирование кризисных явлений социально-экономического характера: разработка координационного механизма взаимодействия органов государственной власти с общественностью / С. В. Белай // Социум и власть. - 2014. - № 2 (46). - С. 68-75.

4. Федорова В. М. Межпредметные связи / В. М. Федорова, Д. М. Кирюшкин. - М. : Педагогика, 1989. - 184 с.

5. Кулагин П. Г. Межпредметные связи в обучении / П. Г Кулагин. - М. : Просвещение, 1983. - 204 с.

6. Черкашин О. Д. Формування професійної спрямованості майбутніх офіцерів у процесі фахової підготовки / О. Д. Черкашин // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи : зб. наук. пр. - Х. : ХНПУ ім. Г С. Сковороди, 2008. - Вип. 28. - С. 132-136.

7. Петров В. Л. Визначення напрямків удосконалення способів фахової підготовки військовослужбовців внутрішніх військ МВС України до службово-бойових дій / В. Л. Петров, О. Д. Черкашин, С. В. Бєлай // Збірник наукових праць НА ДПС України. - № 48/2. Ч. ІІ. - Хмельницький : Вид. НА ДПС України ім. Б.Хмельницького, 2009. - С. 92-98.

8. Саати Т. Аналитическое планирование. Организация систем / Т. Саати, К. Кернс ; пер. с англ. Р Г Вачнадзе. - М. : Радио и связь, 1991. - 256 с.

9. ТахаХ. Введение в исследование операций / Х. Таха. - М. : Мир, 1985. - 164 с.

Размещено на Allbest.ru