Застосування проактивного підходу при формуванні економічної безпеки на залізничному транспорті

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання застосування проактивного підходу та проактивного управління підприємством в різних сферах економічного характеру, впровадженню інноваційних методик проактивного управління висвітлено у працях таких авторів: Н.М. Гуржій [1], О.О. Плахотнік [2], І.М. Суворова [3], Н.О. Держак [4], Г.О. Чорноус [5]та інші. Формуванням і забезпеченням екомічної безпеки присвячені праці таких науковців Є.А. Олейніков [6], В.Л. Дикань, І.Л. Назаренко [7], Васильців Т.Г. [8], Прохорова В.В., Прохорова Ю.В., Кучеренко О.О. [9], В.І. Франчук [10]та інших. Ці питання стосовно залізничного транспорту висвітлені у працях Р.А. Кожевникова [11], Костюк Ж.С. [12] та інших.

Виклад основного матеріалу

Традиційними для вітчизняної управлінської практики методологічними підходами є функціонально орієнтовані, зазвичай, вони використовуються в процесі формування механізму реактивного управління змінами. Реактивні підприємства проявляють свою активність як реакцію на ті або інші явища зовнішнього і внутрішнього характеру (дії), але що не прогнозує зміни і що не впливає на них.

Реактивне управління можна визначити як дії підприємства у вигляді негайних реакцій на зміни, що відбуваються на ринку. Ці дії характеризуються наступним: мають оперативний характер і направлені на корегування стратегії і тактики; достатньо швидкі, але можуть носити накопичувальний характер, що, у результаті, може змінити загальну поведінку підприємства на ринку; негайні в режимі реального часу.

Такі дії, насправді, не передбачають прогнозу результату, не здатні впливати на зміну внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства та робить зовсім незахищеними перед новими викликами та загрозами. Реалізація реактивного управління вимагає швидких дій за короткий проміжок часу, значних фінансових затрат, необхідність у високопрофесійних спеціалістах, а саме брак у цих ресурсах і виникає при кризових ситуаціях. Натомість, проактивний підхід дозволить заздалегідь бути готовим до процесів, що викликають нестабільність та незбалансованість діяльності. Розглянемо наглядно переваги та недоліки даних методів (рис. 1).

1) силовий підхід, захист комерційної таємниці (Раздіна Є.В. [16]);

2) підхід стабільності(Камлик М.І. [17], Варналія З.С. [18]);

3) математичний підхід (Забродський В. [19]);

4) підхід захисту, реалізації інтересів, в т.ч. економічних (Іванов А.В., Шликов В.В. [20], Раздіна Є.В. [16], Франчук В.І. [10]);

5) ресурсно-функціональний підхід, як стан ефективного використання ресурсів, потенціалу та виділення функціональних складових (Олейніков Є.А. [6], Гетьман О.О., Шаповал В.М. [21], Варналія З.С. [18], Дикань В.Л., Назаренко І.Л. [7]);

6) стратегічний підхід, з точки зору захисту від внутрішніх і зовнішніх загроз (Козаченко Г.В., Пономарьов Р.П., Ляшенко О.М. [22], Прохорова В.В., Прохорова Ю.В., Кучеренко О.О. [9], Гетьман О.О., Шаповал В.М. [21], Іванілов О.С. [23], Дикань В.Л., Назаренко І.Л. [7]);

7) кримінальний підхід; як захист від корисливих, економічних злочинів (Мочерний С. В. [24]);

8) гармонізаційний підхід, гармонізація економічних інтересів (Зайцева І.Ю. [25], Мочерний С. В. [24]);

9) ринковий підхід, наявність конкурентних переваг (Кашин А.В. [26]).

Переваги та недоліки реактивного та проактивного підходів (складено на основі джерел 13, 14, 15).

Проактивний підхід:

- орієнтоване в основному на майбутнє, на здійснення безперервних змін в різних напрямах діяльності підприємства;

- прогнозуються ймовірні напрями змін, щоб скоріше досягти своєї мети;

- спрямоване на пошук оптимального рішення, вибір альтернатив розвитку;

- прагнення врахувати як фактори внутрішнього, так зовнішнього середовища та їх зміни;

- наявність контролю над часом для вирішення проблеми;

- є можливість детальніше розглянути і вивчити процеси, що впливають на діяльність підприємства, краще оцінити, проаналізувати та передбачити можливі ризики та загрози;

- ретельний підхід до формулювання стратегії підприємства та головних цілей його діяльності як цілісної програми їх досягнення, тобто дотримання принципу синергетизму.

- дотримання принципу партисипативності;

- використання останніх досягнень науки та техніки, новітніх та прогресивних методів управління, планування та прогнозування;

- мета проактивного планування - виживання та зростання підприємства;

- не вимагає від робітників швидкого переходу від виконання;

- практично не використовується накопичений досвід;

- не достатньо уваги приділяється повсякденним потребам підприємства;

- використання нових методів управління вважається гарантом успішного результату діяльності підприємства.

Реактивний підхід:

- використання минулого досвіду, а відповідно запобігання при плануванні минулих помилок;

- обережність в прийнятті рішень утримує від різких і необдуманих змін;

- наслідування традиціям сприяє розвитку в персоналу підприємства почуття стабільності та безпеки;

- необхідність прийняття швидких дій та реакцій може викликати певний азарт та піднесення загального настрою;

- виробничі проблеми підприємства розглядаються окремо, а не як система. Як наслідок, не враховується взаємодія цілого (підприємства) та окремих частин (підрозділів), через що втрачається позитивний ефект від цієї взаємодії, тобто відсутність принципу синергетизму;

- брак часу для виконання завдання;

- під час швидкого вирішення питань є можливість розібратися лише з симптомами проблеми;

- виникає необхідність кардинально змінювати або зовсім відмовлятися від попередніх планів, на коригування цих змін витрачається весь час, який би міг бути використаний на побудову планів на майбутнє;

- не враховуються реальні обставини сьогодення та відбувається абстрагування від майбутніх змін, не дотримуються принцип гнучкості, вважається, що ситуація, яка склалася в минулому буде перенесена на майбутнє, тобто управління орієнтоване на минуле;

- не дотримується принцип партисипативності (участі), так як основну роль в процесі управління відіграє тільки вище керівництво;

- до процесу управління залучаються лише працівники з великим стажем роботи, а потенціал та ініціатива молодих працівників не використовується, крім того постає необхідність від робітників у швидкій зміні виконуваних завдань або працювати з інформацією, що постійно змінюється;

- знижує загальну ефективність господарської діяльності підприємства, що призводить до ситуації, коли його продукція стає неконкурентоспроможною, витісняється продукцією інших підприємств, які краще планують свою діяльність.

Найбільш поширеним та застосовуваним є ресурсно-функціональний та стратегічний підходи, в тому числі і на залізничному транспорті, але вони потребують удосконалення. Дані підходи частково враховують принципи проактивності, але поза увагою залишаються важливі моменти які необхідно врахувати при управлінні економічною безпекою. Тому, у сучасних умовах господарювання постає необхідність у виділенні нового наукового підходу до визначення економічної безпеки підприємства залізничного транспорту з точки зору його проактивного управління. Особливої важливості цей підхід набуває в умовах реформування залізничного транспорту в Україні. Підприємства з проактивною поведінкою прогнозують (в результаті спостережень, вимірювань, аналізу) можливі дії і впливають на них і на себе, попереджуючи їх. Зазначений підхід полягає в тому, щоб постійно вивчати змінні межі можливого і в цих рамках досягати поставлених цілей, зокрема цілей зростання і розвитку.

На наш погляд, проактивне управління діяльністю підприємства залізничного транспорту - це процес, заснований на попереджуючих управлінських діях, що враховують можливість виникнення негативних результатів його діяльності. Використовуючи проактивне управління, підприємства залізничного транспорту розробляють свій власний курс ринкового руху і діють у вибраному напрямі. Проактивне підприємство здатне вивчати себе, навколишнє середовище і змінюватися, використовуючи ці знання, щоб забезпечити попереджуючий розвиток по відношенню до динаміки потреб споживачів і викликів конкурентів у середині галузі та за її межами на основі балансу інтересів зацікавлених сторін. Таким чином, підприємство використовує проактивну модель ухвалення управлінських рішень. реактивний проактивний економічна безпека

Висновки

Отже, застосування проактивного підходу у формуванні та управлінні економічною безпекою на залізничному транспорті дасть можливість передбачити ризики та загрози внутрішнього та зовнішнього середовища, підготуватися до попередження проблем, виділити пріоритетні і найбільш важливі задачі, врахувати необхідні для цього ресурси та ефективно їх використовувати, змінити план після початку роботи, додати нові задачі, отримати додатковий час для аналізу поточних дій для покращення якості їх виконання, а також для планування розв'язання проблем.

Список літератури

1. Гуржій Н.М. Механізм проактивного управління стратегічною маркетинговою стійкістю / Н.М. Гуржій. - Вісник ОНУ імені І.І. Мечникова. - 2013. - Т.18. - Випуск 2. - С. 110-119.

2. Плахотнік О.О. Ефективні механізми проактивного антикризового управління підприємствами: автореф. дис.... канд. екон. наук: 08.00.04 / Державний вищий навчальний заклад "Приазовський державний технічний університет" / О.О. Плахотнік. - Маріуполь, 2011. - 22 с.

3. Суворова І.М. Проблеми оцінювання фінансового стану авіатранспортних підприємств України для забезпечення ефективного процесу проактивного управління / І.М. Суворова. - Глобальні та національні проблеми економіки. - Миколаїв: МНУ імені В.О. Сухомлинського, 2014. - Випуск 2. - С. 720-724.

4. Держак Н.О. Управління реакціями підприємства на ринкові зміни / Н.О. Держак. - Маркетинг і менеджмент інновацій. - Суми: Видавництво СумДУ, 2011. - №3. -Т. 1. - С. 98102.

5. Чорноус Г.О. Інформаційна підтримка проактивного управління підприємством / Г.О. Чорноус. - Теоретичні та прикладні питання економіки: збірник наукових праць. - К: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2011. - Випуск 26. - С. 88-95.

6. Основы экономической безопасности: (государство, регион, предприятие, личность): Учеб.-практ. Пособие / Под ред. Олейникова Е.А. - М.: ЗАО "Бизнес-школа "Интел-Синтез", 1997. - 279 с.

7. Дикань В.Л. Комплексна методика визначення рівня економічної безпеки, оцінки ризиків та ймовірності банкрутства підприємства: Монографія / В.Л. Дикань, І.Л. Назаренко; Українська державна академія залізничного транспорту. - Х.: УкрДАЗТ, 2011. - 142 с.

8. Васильців Т.Г. Економічна безпека підприємництва України: стратегія та механізм зміцнення: Монографія. / Т.Г. Васильців - Львів: Арал, 2008. - 384 с.

9. Прохорова В.В. Управління економічною безпекою підприємств: [Монографія]/ В.В. Прохорова, Ю.В. Прохорова, О.О. Кучеренко; [Українська державна академія залізничного транспорту]. - Х.: УкрДАЗТ, 2010. - 283 с.

10. Франчук В.І. Основи економічної безпеки: навч. посіб. / В.І. Франчук. - Львів, держ. ун-т внутр. справ. - Львів: Каменяр, 2009. - 203 с.

11. Кожевников Р.А. Экономическая безопасность железнодорожного трансопрта: Учебник для вузов ж.-д. транспорта / Р.А. Кожевников, З.П. Межох, Н.П. Терешина и др. - М.: Маршрут, 2005. - 326 с.

12. Костюк Ж.С. Сутність поняття "Економічна безпека підприємств залізничного транспорту" / Ж.С. Костюк // Вісник економіки транспорту і промисловості. - 2013. - №41. - С. 173-179.

13. Планування діяльності підприємства [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://labook.com.ua/book_planuvannya-diyalnosti- pidpriyemstva_849/6_nedoliki-reaktivnogo- planuvannya. - Назва з екрану.

14. Стратегічне планування як головна умова функціонування підприємства [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //pidruchniki. com/13820328/menedzhment/strateg ichne_planuvannya_golovna_umova_ funktsionuvanny a_pidpriyemstva. - Назва з екрану.

15. From Reactive to Proactive Management [Electronic Resource]. - Mode of access: http://www.mindtools.com/pages/article/reactive- proactive-management.htm. - Title from the screen.

16. Раздина Е.В. Экономическая безопасность: сущность и тенденции развития: Автореферат дис.... канд. экон. наук: 08.00.01. МГУ им. М.В. Ломоносова./ Е.В. Раздина - М., 1998. - 22 с.

17. Камлик М.І. Економічна безпека підприємницької діяльності. Економіко-правовий аспект: Навч. посіб. / М.І. Камлик - К.: Атіка, 2005. - 431 с.

18. Економічна безпека: навч. посіб. / за ред. З.С. Варналія. - К.: Знання, 2009. - 647 с.

19. Забродский В. Теоретические основы экономической безопасности отрасли и фирмы / В. Забродский, Н. Капустин // Бизнес-информ. - 1999. - № 13. - С. 35-37.

20. Иванов А.В. Экономическая безопасность предприятий / А.В. Иванов, В.В. Шлыков - М.: Вираж-Центр, 1995. - 40 с.

21. Гетьман О.О. Економічна діагностика: Навч. посіб. для студентів ВНЗ / О.О. Гетьман, В.М. Шаповал - Київ: Центр навчальної літератури, 2007. - 307 с.

22. Козаченко Г.В. Економічна безпека підприємства: сутність та механізм забезпечення: Монографія / Г.В. Козаченко, Р.П. Пономарьов, О.М. Ляшенко - К.: Лібра, 2003. - 280 с.

23. Іванілов О.С. Економіка підприємства: підруч. [для студ. вищ. навч. закл.]/ О.С. Іванілов - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 728 с.

24. Економічна енциклопедія: У трьох томах / Редкол.: С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін.. - К.: Видавничий центр "Академія", 2000. - 864 с. - Т. 1.

25. Зайцева І.Ю. Економіко-організаційні основи захисту підприємств автотранспорту від недружніх поглинань: Монографія / І.Ю. Зайцева - Харків: УкрДАЗТ, 2011. - 427 с.

26. Кашин А.В. Экономическая безопасность предприятия: управленческие проблемы / А.В. Кашин // Экономика управления. - 2008. - №1. - С. 11-12.