Аналіз існуючих класифікацій фінансового ризику

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКО

РЕФЕРАТ

з дисципліни «Управління фінансовими ризиками»

на тему: « Аналіз існуючих класифікацій фінансового ризику»

Виконала:

Студентка3-го курсу

Багинська Наталія Олегівна

Перевірила:

К.е.н., доц. Тлуста Ганна Юріївна

КИЇВ - 2018



В процесі своєї діяльності підприємці стикаються з сукупністю різних видів ризику, які відрізняються між собою за місцем і часом виникнення, сукупності зовнішніх і внутрішніх факторів, що впливають на їх рівень і, отже, за способом їх аналізу і методам опису. З метою полегшення управління, ризики необхідно класифікувати. Класифікація є одним з важливих інструментів управління ризиками.

Класифікація ризиків означає систематизацію безлічі ризиків на підставі якихось ознак і критеріїв, що дозволяють об'єднати підмножини ризиків в більш загальні поняття. Впорядкування цього безлічі необхідно з кількох причин.

По-перше, класифікація потрібна для полегшення процесу виявлення ризиків. На будь-який об'єкт одночасно впливає велика кількість різнорідних ризиків. Якщо спробувати скласти їх список безсистемно, то швидше за все деякі з ризиків будуть пропущені або, навпаки, відзначені кілька разів, але з різними назвами. Тому розумно спочатку розділити всі безліч з яких-небудь ознаками і далі цілеспрямовано виявляти ризики в кожній з областей. Знаючи напрямки пошуку і правильно структурируя його результати, можна ефективно виявити практично всі існуючі для даного об'єкта ризики.

По-друге, хороша класифікація дозволяє швидше підбирати методи роботи з ризиками. Якщо для певної категорії (групи, класу) вже знайдені ключові принципи або ефективні способи управління, то вони швидше за все зможуть добре підійти і для кожного нового виявленого ризику, що потрапляє в цю категорію. Тоді при пошуку методів обробки нового ризику правильніше буде починати саме з цих способів. Знаючи, до якої групи належить ризик, можна відразу уявити основні методи управління ним.

Ризик - явище багатогранне. Тому можна виділити велику кількість критеріїв класифікації. Єдиних підходів поки немає. Для різних завдань і областей діяльності використовують свої суттєві ознаки поділу на види, групи, класи. При цьому важливо, щоб класифікація не ставала самоціллю, а була корисна з практичної точки зору, давала можливість досягти кінцевої мети - ефективно управляти ризиками. Дуже докладна і дрібна класифікація, безумовно, дозволяє виділити більше особливостей, але в ряді випадків вони стають не так вже й важливі, і навіть можуть ускладнювати аналіз.

Фінансові ризики підприємства класифікуються за такими основними ознаками (рис. 1.1).

1. Перший класифікаційний ознака - це вид фінансового ризику. Даний класифікаційний ознака є основним параметром диференціації фінансових ризиків в процесі управління ними. Характеристика конкретного виду ризику одночасно дає уявлення про генерує його факторі, що дозволяє "прив'язати" оцінку ступеня ймовірності виникнення та розміру можливих фінансових втрат по даному виду ризику до динаміки відповідного фактора. Видове різноманіття фінансових ризиків в класифікаційної їх системі представлено в найбільш широкому діапазоні. При цьому слід зазначити, що поява нових фінансових технологій, використання нових фінансових інструментів та інші інноваційні фактори будуть відповідно породжувати і нові види фінансових ризиків [1] . На сучасному етапі до числа основних видів фінансових ризиків підприємства відносяться ризики, представлені на рис.

Дамо коротку характеристику зазначених видів фінансових ризиків.

Ризик зниження фінансової стійкості (або ризик порушення рівноваги фінансового розвитку) підприємства - формується недосконалістю структури капіталу (надмірною часткою використовуваних позикових коштів), що породжує незбалансованість позитивного і негативного грошових потоків підприємства за обсягами.

Ризик неплатоспроможності (або ризик незбалансованої ліквідності) підприємства - обумовлений зниженням рівня ліквідності оборотних активів, що породжує розбалансованість позитивного і негативного грошових потоків підприємства в часі. За своїми фінансовими наслідків цей вид ризику також відноситься до числа найбільш небезпечних.

Інвестиційний ризик - характеризує можливість виникнення фінансових втрат в процесі здійснення інвестиційної діяльності підприємства. Інвестиційні ризики включають в себе наступні підвиди:

* ризик упущеної вигоди;

* ризик зниження прибутковості;

* ризик прямих фінансових втрат.

Ризик упущеної вигоди - це ризик настання непрямого (побічного) фінансового збитку (неодержаний прибуток) у результаті нездійснення якого-небудь заходу (наприклад, страхування, хеджування, інвестування і т.п.).

Ризик зниження прибутковості - може виникнути в результаті зменшення розміру відсотків і дивідендів по портфельних інвестиціях, вкладах і кредитах. Портфельні (від іт. Porte foglio - сукупність цінних паперів, які є в інвестора) інвестиції пов'язані з формуванням інвестиційного портфеля і являють собою придбання цінних паперів та інших активів.

Ризики прямих фінансових втрат включають в себе наступні різновиди: біржовий ризик, селективний ризик, ризик банкрутства, а також кредитний ризик.

Біржові ризики являють собою небезпеку втрат від біржових угод. До цих ризиків відносяться: ризик неплатежу по комерційних справах, ризик неплатежу комісійної винагороди брокерської фірми і т.п.

Селективні ризики (від лат. Selectio - вибір, відбір) - це ризики неправильного вибору способу вкладення капіталу, виду цінних паперів для інвестування в порівнянні з іншими видами цінних паперів при формуванні інвестиційного портфеля.

Ризик банкрутства являє собою небезпеку в результаті неправильного вибору способу вкладення капіталу, повної втрати підприємцем власного капіталу і нездатності його розраховуватися за взятими на себе зобов'язаннями. В результаті підприємець стає банкрутом.

Інфляційний ризик - це ризик того, що при зростанні інфляції одержувані грошові доходи знецінюються з погляду реальної купівельної спроможності швидше, ніж ростуть. Цей вид ризику характеризується можливістю знецінення реальної вартості капіталу (у формі фінансових активів підприємства), а також очікуваних доходів від здійснення фінансових операцій в умовах інфляції.

Дефляційний ризик - це ризик того, що при зростанні дефляції відбувається падіння рівня цін, погіршення економічних умов підприємництва і зниження доходів. І в тому і в іншому випадку підприємець несе реальні фінансові втрати.

Багато дослідників відносять інфляційні ризики до групи фінансових ризиків, пов'язаних з купівельною спроможністю грошей. У цю групу також входять валютні ризики і ризики ліквідності.

Ліквідність (від англ. Liquidity) - це здатність матеріальних цінностей швидко і без проблем перетворюватися в грошові кошти, грошові активи для погашення боргів, проведення оплати, угод або для власних потреб. При цьому ліквідні матеріальні цінності зберігають свій номінал вартості. Іншими словами, під поняттям ліквідність варто розуміти товар, що володіє цінністю при збуті або обміні на грошову одиницю. Прикладом ліквідності може служити золото. Золото цінувалося, цінується і буде цінуватися в майбутньому. Золоті активи можна швидко і легко перетворити в реальні гроші в будь-якій країні світу. Золото практично не знецінюється по відношенню до світової валюті.

Поняття ліквідності при ситуації з кредитуванням визначається наступним чином: ліквідність - це здатність позичальника здійснити своєчасне виконання боргових зобов'язань; іншими словами - його платоспроможність. Ліквідність - це здатність задовольнити передбачувану і раптово що створюється ситуацію потреби в готівці в компанії.

Зазвичай розрізняють високоліквідні, низьколіквідні та неліквідні цінності (активи). Чим легше і швидше можна отримати за актив повну його вартість, тим більш ліквідним він є.

Процентний ризик відноситься до групи фінансових ризиків, пов'язаних з ризиками зниження прибутковості і полягає в непередбаченій зміні процентної ставки на фінансовому ринку (як депозитної, так і кредитної). До процентних ризиків комерційних банків, кредитних установ, інвестиційних інститутів відноситься небезпека втрат в результаті перевищення процентних ставок, виплачуваних ними по притягнутих засобах, над ставками за наданими кредитами. До процентних ризиків відносяться також ризики втрат, які можуть понести інвестори в зв'язку зі зміною дивідендів по акціях, процентних ставок на ринку по облігаціях, сертифікатам і іншим цінним паперам.

Зростання ринкової ставки відсотка веде до зниження курсової вартості цінних паперів, особливо облігацій з фіксованим відсотком. При підвищенні відсотка може початися також масове скидання цінних паперів, емітованих під більш низькі фіксовані відсотки і, за умовами випуску, достроково прийнятих назад емітентом. Процентний ризик несе інвестор, який вклав кошти в середньострокові і довгострокові цінні папери з фіксованим відсотком при поточному підвищенні середньоринкового відсотка в порівнянні з фіксованим рівнем. Іншими словами, інвестор міг би отримати приріст доходів за рахунок підвищення відсотка, але нс може вивільнити свої кошти, вкладені на зазначених вище умовах.

Процентний ризик несе емітент, що випускає в обіг середньострокові і довгострокові цінні папери з фіксованим відсотком, при поточному зниженні середньоринкового відсотка в порівнянні з фіксованим рівнем. Інакше кажучи, емітент міг би залучати кошти з ринку під більш низький відсоток, але він вже зв'язаний зробленим ним випуском цінних паперів.

Цей вид ризику при швидкому зростанні відсоткових ставок в умовах інфляції має значення і для короткострокових паперів.

Валютні ризики - це небезпека валютних втрат, пов'язаних зі зміною курсу однієї іноземної валюти по відношенню до іншої при проведенні зовнішньоекономічних, кредитних і інших валютних операцій. Валютний ризик найчастіше поширюється на підприємства, які ведуть зовнішньоекономічну діяльність (імпортують сировину, матеріали і напівфабрикати і експортують готову продукцію). Він проявляється в недоотриманні передбачених доходів в результаті безпосереднього впливу на зміни обмінного курсу іноземної валюти, що використовується у зовнішньоекономічних операціях підприємства, на очікувані грошові потоки від цих операцій.

Депозитний ризик (від англ. Depositrisk ) - ризик можливого неповернення повністю або частково депозитних вкладів у зв'язку з банкрутством банку чи іншої фінансової установи. Він пов'язаний з неправильною оцінкою і невдалим вибором банку (або іншої фінансової установи) для здійснення депозитних операцій підприємства. Випадки реалізації депозитних ризиків зустрічаються не тільки в нашій країні, але і в країнах з розвиненою ринковою економікою. Захист клієнта від втрати депозитного вкладу в разі банкрутства банку (або іншої фінансової установи) здійснюється шляхом страхування депозитних вкладів (від англ, depositinsurance). У ряді країн з розвиненою ринковою економікою інтереси вкладників у розмірі певної суми або певного відсотка від суми вкладу автоматично захищені централізовано формуються страховими фондами: в США - Федеральною корпорацією страхування депозитних вкладів (Federal Deposit Insurance Corporation), у Великобританії - Фондом захисту депозитних вкладів (Deposit Protection Fund) і т.д.

Кредитний ризик - має місце у фінансовій діяльності підприємства при наданні їм товарного (комерційного) або споживчого кредиту покупцям, формою його прояву є ризик неплатежу або несвоєчасного розрахунку за відпущену підприємством в кредит готову продукцію.

Податкові ризики - "можливість понести фінансові та інші втрати, пов'язані з процесом сплати і оптимізації податків, виражена в грошовому еквіваленті" [3] .

Суб'єктами податкового ризику є учасники відносин, регульованих законодавством про податки і збори відповідно до ст. 9 НК РФ. В цілому класифікацій податкових ризиків досить багато і єдності думок серед учених немає. Одні автори пропонують класифікацію за кількома ознаками, інші виділяють будь-якої один ознака і деталізують сто, треті ділять ризики на кілька досить великих груп. Наприклад, Д. Тихонов та Л. Липник об'єднують податкові ризики по виду наслідків в три великі групи: ризики податкового контролю, ризики посилення податкового тягаря, ризики кримінального переслідування податкового характеру [4] .

Виходячи з факторів, що визначають податкові ризики, їх поділяють на зовнішні і внутрішні. Наприклад, для господарюючих суб'єктів до зовнішніх чинників можна віднести:

* введення нових податків і зборів;

* зміна рівня ставок діючих податків;

* зміна порядку визначення оподатковуваних баз;

* скасування наданих податкових пільг;

* зміна термінів і умов здійснення податкових платежів;

* здійснення різних видів податкового контролю;

* недобросовісні дії контрагентів і ін.

Внутрішні чинники , в свою чергу, є:

* помилки, допущені при податковому і фінансовому плануванні;

* побудова господарських зв'язків з високим податковим ризиком;

* двояке читання податкового законодавства;

* людський фактор та ін. [5]

Для держави до зовнішніх податкових ризиків будуть ставитися ризики, пов'язані з дією міжнародних договорів в області оподаткування, діяльністю офшорних зон і пропонованих ними умов і т.д.

До внутрішніх податкових ризиків відносяться ризики, пов'язані з діяльністю законодавчих та виконавчих органів влади всередині держави, зі змінами законодавства, діяльністю господарюючих суб'єктів та ін.

Інноваційний фінансовий ризик - пов'язаний з інноваційною діяльністю і впровадженням нових фінансових технологій, використанням нових фінансових інструментів і т.п. Інноваційний ризик є результатом сукупної дії всіх факторів, що визначають різні види ризиків: валютних, політичних, підприємницьких та ін. Ризик інноваційної діяльності визначається як можливість несприятливого здійснення процесу і (або) результату впровадження нововведення. Інноваційна діяльність більшою мірою, ніж інші напрямки підприємницької діяльності, пов'язана з ризиком, так як повна гарантія благополучного результату в інноваційному підприємництві практично відсутня.

Криміногенний ризик проявляється у формі оголошення сто партнерами фіктивного банкрутства; підробки документів, що забезпечують незаконне присвоєння сторонніми особами грошових та інших активів; розкрадання окремих видів активів власним персоналом та ін. Значні фінансові втрати, які в зв'язку з цим несуть підприємства на сучасному етапі, обумовлюють виділення криміногенного ризику в самостійний вид фінансових ризиків.

І остання група ризиків досить обширна, але за ймовірністю виникнення або рівнем фінансових втрат вона не така велика для підприємств, як розглянуті вище. До них відносяться ризики стихійних лих та аналогічні " форс-мажорні " ризики , які можуть привести не тільки до втрати передбачуваного доходу, але і частини активів підприємства (основних засобів; запасів товарно-матеріальних цінностей); ризик несвоєчасного здійснення розрахунково-касових операцій (пов'язаний з невдалим вибором обслуговуючого комерційного банку); ризик емісійний та ін.

За що характеризується об'єкту виділяють наступні групи фінансових ризиків:

* ризик окремої фінансової операції;

* ризик різних видів фінансової діяльності;

* ризик фінансової діяльності підприємства в цілому.

За сукупністю досліджуваних інструментів фінансові ризики поділяються на такі групи:

* індивідуальний фінансовий ризик;

* портфельний фінансовий ризик.

За комплексності виділяють наступні групи ризиків:

* простий фінансовий ризик;

* складний фінансовий ризик.

Прикладом складного фінансового ризику є ризик інвестиційний (наприклад, ризик інвестиційного проекту).

За джерелами виникнення виділяють наступні групи фінансових ризиків:

* зовнішній, систематичний або ринковий ризик. Цей вид ризику характерний для всіх учасників фінансової діяльності і всіх видів фінансових операцій;

* внутрішній, несистематичний або специфічний ризик (всі терміни визначають цей фінансовий ризик як залежний від діяльності конкретного підприємства).

Розподіл фінансових ризиків на систематичний і несистематичний є однією з важливих вихідних передумов теорії управління ризиками.

За характером фінансових наслідків всі ризики підрозділяються на наступні групи:

* ризик, що спричиняє лише економічні втрати;

* ризик, що тягне упущену вигоду;

* ризик, що тягне як економічні втрати, так і додаткові доходи.

За характером прояву в часі виділяють дві групи фінансових ризиків:

* постійний фінансовий ризик. Він характерний для всього періоду здійснення фінансової операції і пов'язаний з дією постійних факторів.

* тимчасовий фінансовий ризик. Він характеризує ризик, що носить перманентний характер, що виникає лише на окремих етапах здійснення фінансової операції.

За рівнем імовірності реалізації фінансові ризики поділяються на такі групи:

* фінансовий ризик з низьким рівнем вірогідності реалізації;

* фінансовий ризик з середнім рівнем імовірності реалізації;

* фінансовий ризик з високим рівнем імовірності реалізації;

* фінансовий ризик, рівень ймовірності реалізації якого визначити неможливо.

За рівнем можливих фінансових втрат ризики поділяються на такі групи:

* допустимий фінансовий ризик;

* критичний фінансовий ризик;

* катастрофічний фінансовий ризик.

По можливості передбачення фінансові ризики поділяються на наступні дві групи:

* прогнозований фінансовий ризик. Прикладом прогнозованих фінансових ризиків є інфляційний ризик, процентний ризик і деякі інші їх види;

* непрогнозований фінансовий ризик [6] .

Відповідно до цього класифікаційної ознаки фінансові ризики підрозділяються також на регульовані і нерегульовані в рамках підприємства.

По можливості страхування фінансові ризики поділяються також на дві групи:

* страхуються фінансовий ризик;

* нестрахуемий фінансовий ризик.

Склад ризиків цих розглянутих двох груп дуже рухливий і пов'язаний не тільки з можливістю їх прогнозування, а й з ефективністю здійснення окремих видів страхових операцій в конкретних економічних умовах при сформованих формах державного регулювання страхової діяльності.

Умовно всі види ризиків можна розділити на три рівні (рис. 1.3).

фінансовий ризик податковий

Перший рівень багаторівневої класифікації фінансових ризиків підприємства представлений ризиком банкрутства. Банкрутство підприємства є інтегральним ризиком, так як не тільки вплив фінансових ризиків може привести до загрози банкрутства. Всі види ризиків: виробничі, технічні, інвестиційні, комерційні - здатні привести підприємство до даних фінансових результатів.

Другий рівень представлений так званими узагальнюючими ризиками. Це такі види фінансових ризиків: ризик зниження фінансової стійкості і ризик неплатоспроможності. Дані види фінансових ризиків можуть генеруватися в ризик банкрутства.

Третій рівень складають так звані конкретні фінансові ризики. Дані види ризиків пов'язані з конкретними видами діяльності підприємства. Розглядаючи різні класифікації фінансових ризиків, можна виділити наступні конкретні фінансові ризики: інвестиційний ризик, інфляційний ризик, дефляційний ризик, процентний ризик, депозитний ризик, валютний ризик, кредитний ризик, податковий ризик, біржовий ризик.

Існують зв'язку між ризиками другого рівня і ризиком банкрутства підприємства. Хронічна неплатоспроможність підприємства може привести підприємство до банкрутства (неспроможності), якщо не застосовуються необхідні антикризові заходи.

Аналіз фінансових ризиків третього і другого рівнів дозволяє зробити висновок про те, що конкретні ризики третього рівня при неправильному управлінні ними можуть привести підприємство до втрати платоспроможності і зниження фінансової стійкості. Високі темпи зростання інфляції, збільшення дебіторської заборгованості в результаті впливу кредитного ризику, несприятлива зміна валютного курсу, збільшення податкових ставок і ін. Можуть привести підприємство не тільки до тимчасової, але і до хронічної, неплатоспроможності, що призводить до зниження фінансової стійкості.

Як бачимо, між фінансовими ризиками першого, другого і третього рівнів існують вертикальні зв'язку, тобто ризики третього рівня можуть створювати ризики другого рівня, які, в свою чергу, можуть створювати ризик банкрутства підприємства. Разом з тим кредитний ризик може безпосередньо створювати ризик банкрутства, відповідно до російського законодавства.

Крім вертикальних зв'язків існують горизонтальні взаємозв'язки фінансових ризиків третього рівня, тобто втрати по одному виду фінансового ризику можуть генерувати втрати по іншому виду фінансового ризику.

Взаємозв'язку фінансових ризиків мають величезне значення для планування діяльності підприємства. Фінансовий менеджер, використовуючи взаємозв'язку фінансових ризиків, може розрахувати систему максимальних втрат, можливих при проведенні тієї чи іншої операції.

Взаємозв'язку між фінансовими ризиками, складовими третій рівень класифікації фінансових ризиків, наведені нижче.

1. Збільшення ставок податків (податковий ризик), банкрутство комерційного банку (депозитний ризик) або втрати внаслідок впливу криміногенного ризику можуть провокувати збільшення частки позикових коштів у складі оборотного капіталу, що призводить до збільшення впливу кредитного ризику.

2. Вплив інфляційних процесів, яке веде до знецінення фінансових ресурсів підприємства, може підштовхнути підприємство до вкладення ресурсів на банківський депозит (депозитний ризик, процентний ризик), в цінні папери або валюту (біржовий ризик, валютний ризик).

3. Разом з тим вкладення фінансових ресурсів в інвестиційний проект завжди супроводжується інфляційним ризиком. І чим більше термін окупності проекту, тим сильніше вплив інфляційного ризику.

4. Збільшення простроченої дебіторської заборгованості часто веде до залучення додаткових позикових коштів, що призводить до збільшення впливу кредитного ризику, а також процентного ризику [8] .

Поділ фінансових ризиків за рівнями дозволить фахівцям, які займаються фінансовим ризик-менеджментом на підприємстві, аналізувати фінансові ризики, враховувати наслідки від їх впливу, проводити своєчасні заходи з управління фінансовими ризиками з метою не допустити вплив на діяльність підприємства фінансового ризику вищого рівня.

Класифікація фінансових ризиків підприємства дозволяє:

* встановити конкретні фінансові ризики, що впливають на діяльність підприємства, які можуть бути причиною не тільки зниження платоспроможності і фінансової стійкості підприємства, але і його неспроможності (банкрутства);

* виявити можливість прогнозування фінансового ризику і характер прояву в часі;

* встановити рівень фінансових втрат за допомогою зон ризику і можливість страхування;

* встановити складові фінансового ризику і визначити джерела виникнення (зовнішні або внутрішні) фінансового ризику [9] .

Таким чином, в залежності від сукупності зовнішніх і внутрішніх факторів виділяють різні види фінансових ризиків. Класифікація фінансових ризиків дозволяє систематизувати фінансові ризики, аналізувати їх, враховувати наслідки від їх впливу, проводити своєчасні заходи з управління фінансовими ризиками, з метою їх запобігання та мінімізації.



Список використаної літератури:

Алехин Е.И. Теория риска и моделирование рисковых ситуаций. Конспект лекций / Е.И. Алехин. - Орел, 2006. - 90с.

БалабановИ.Т.Основыфинансовогоменеджмента:Учеб.пособие/И.Т.Балабанов. - 2-еизд.,доп.и перераб. - М.: Финансы и статистика, 1999. - 512 с.:ил.

Бланк И.А. Финансовый менеджмент: Учебный курс / И.А. Бланк. - 2-е изд., перераб. и доп. - К.: Эльга, Ника-Центр, 2004. - 656с.

Вітлінський В. В. Ризикологія в економіці та підприємництві: [монография] / В. В. Вітлінський, Г. І. Великоіваненко - К. : КНЕУ, 2004. - 480 с.

Гайдуцький А.П. Фінансові ризики в умовах глобалізації економіки / А.П. Гайдуцький // Фінанси України. - 2002. - №8. - С. 60-62.

Диба М.І. Основні джерела фінансових ризиків / М.І. Диба // Фінанси України. - 2009. - №5. - С.101-111.

Долан Э. Дж. и др. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика / Долан Э.Дж., Кэмпбелл К.Д., Кэмпбелл Р.Дж.; пер. с англ. В. Лукашевича и др.; под общ. ред. В. Лукашевича. - М.: Туран, 1996. - 448с.

Донець Л. І. Економічні ризики та методи їх вимірювання: Навчальний посібник /Л. І. Донець. - К.: Центр навчальної літератури. 2006. - 312 с.

Івченко І.Ю. Економічні ризики: Навчальний посібник. - Київ: «Центр навчальної літератури», 2004. - 304 с.

Литовских А.М. Финансовый менеджмент: Конспект лекций / А.М. Литовских. - Таганрог: Изд-во ТРТУ, 1999. - 76с.

Лук'янова В. В. Економічний ризик: [навч. посіб.] / В В. Лук'янова, Т. В. Головач Т.В - К.: Академвидав, 2007. - 464 с.

Міждисциплінарний словник зі страхування та ризик-менеджменту / [Р.В. Пікус, Н.В. Приказюк, О.М. Лобова та ін.]; за наук. ред. проф. Р.В. Пікус. - К.: Логос, 2015. - 509 с.

ОсадецьС.С.Страхування:Підручник/Керівникавт.колективуінаук.ред.С.С.Осадець. - Вид.2-ге, перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2002. - 599с.

Ризики економічної діагностики підприємства. Навчальний посібник / І. І. Сахарцева, О. В. Шляга; За ред. І. І. Сахарцевої. - К.: Кондор, 2007. - 285с.

Романов В. С. Управление рисками: этапы и методы // Факты и проблемы практики менеджмента: Материалынаучно-практическойконференции30октября2001г. - Киров:Изд-воВятскогоГЛУ, 2001. - С. 71-77.

СтояноваЕ.С.Финансовыйменеджмент:теорияипрактика:Учебник/Подред.Е.С.Стояновой. - 5-е изд., перераб. и доп. - М.: Изд-во «Перспектива», 2003. - 656с.

Управління фінансовими ризиками [Текст] : навч. посіб. / Р. В. Пікус. ? 2-ге вид., випр. ? К. : Знання, 2011. ? 598 с.

Управління фінансовими ризиками [Текст]: робоч. зошит / Р. В. Пікус, Н. В. Приказюк; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка, Екон. ф-т. ? Камянець-Подільський: Аксіома, 2010. ? 159 с.

Управління фінансовими ризиками: Лабораторний практикум / Р.В. Пікус, Н.В. Приказюк, Г.Ю. Тлуста. - К.: Логос, 2012. - 278 с.

Размещено на Allbest.ru

...