Організація позабюджетного фінансування шкіл на основі фандрайзингової діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організація позабюджетного фінансування шкіл на основі фандрайзингової діяльності

В умовах складної економічної ситуації в державі, кризових явищ в економіці, на жаль, державне фінансування не може забезпечити в достатній мірі потреби загальноосвітніх навчальних закладів. Саме тому пошук додаткових джерел фінансування, або фандрейзинг, стає актуальним для розвитку системи загальної середньої освіти в Україні.

Освітня система в Україні розвивається в умовах загальнополітичних, економічних і соціальних змін у нашій країні. Успіх у 'їхньому позитивному здійсненні та результативності залежить від того, наскільки відповідально і цілеспрямовано будуть виконувати свою освітню роль керівники загальноосвітніх навчальних закладів. Дослідження інноваційної діяльності у школі в основному орієнтуються на навчально-виховну діяльність, а залишається поза увагою фінансово-економічний та управлінський аспекти роботи школи.

У своєму дослідженні В. Огнев'юк зазначає, що модернізація суспільства має спиратися на реформування освіти. Зміни в сучасній освіті ґрунтуються на трьох важливих імперативах: всебічного, універсально-цілісного, гармонійного розвитку особистості; формування нової парадигми проблемно-орієнтованого професіоналізму; переходу від одновимірної до багатовимірної людини (Огнев'юк В., 2013, с. 9).

В Україні активно відбуваються процеси реформування системи управління та фінансування середньої загальної освіти, на це впливають зміни, які відбуваються як у самій системі освіти, так і суспільстві в цілому. До внутрішніх факторів, які стимулюють зміни в системі управління і фінансування середньої загальної школи, на думку науковців А. Гонорської та О. Франчук, впливають: вироблення нових стандартів освіти, оновлення навчальних програм і навчально-методичних матеріалів, використання нових форм і методів навчання. Усі ці прогресивні зміни потребують додаткового фінансування. До зовнішніх факторів, що впливають на діючу систему управління освітою, належать соціально - економічні зміни, які відбуваються в Україні: встановлення ринкових відносин в економіці, висока конкуренція на ринку праці, науково-технічний прогрес, демократизація та європейські прагнення суспільства. Ці фактори й створюють таке середовище, в якому централізована система управління школою не дозволяє повністю задовольняти потреби суспільства щодо рівня та якості базової освіти. Тому, виникає актуальна потреба пошуку нових, більш ефективних методів адміністративно - фінансового управління як для системи освіти в цілому, так і для конкретної школи зокрема, що в свою чергу мусить підняти престиж України у світовій системі освіти загалом (Гонорська А., Франчук О., 2005).

Науковець Михаць С.О. зазначає, що у високорозвинутих країнах як в теорії, так і на практиці існують дві позиції щодо ролі держави у фінансуванні освіти, зокрема: державна фінансова підтримка більшої частини сфери освіти та регулювання фінансування закладів освіти за рахунок недержавного сектору (Михаць С., 2015).

Проблеми розвитку позабюджетного фінансування та фандрайзингової діяльності присвячено роботи вітчизняних вчених А. Глєбової, А. Гонорської, А. Красулі, С. Михаця, О. Франчук та ін. Проте всі вони присвячені вивченню окремих аспектів фандрайзингової діяльності. Тому, на нашу думку, вивчення фандрайзингу та його впровадження в діяльність сучасного загальноосвітнього навчального закладу є актуальною проблемою.

Метою статті є дослідження теоретичних аспектів процесу організації позабюджетного фінансування шкіл на основі фандрайзингової діяльності.

Ефективна реалізація освітньої політики не можлива без належного фінансового забезпечення загальноосвітніх навчальних закладів. Актуальність означеної проблеми зумовлена обмеженим обсягом та неефективним і недосконалим використанням наявних фінансових ресурсів, що вимагає нових підходів до організації фінансування освітньої галузі (Красільник О., 2015, с. 111).

Фінансування загальноосвітніх навчальних закладів. Відповідно до ст. 14 Закону України «Про освіту» повноваженнями місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в галузі освіти є встановлення, не нижче визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти мінімальних нормативів, обсяги бюджетного фінансування навчальних закладів, установ, організацій системи освіти, що є комунальною власністю, та забезпечують фінансування витрат на їх утримання; здійснюють соціальний захист працівників освіти, дітей, учнівської і студентської молоді, створюють умови для їх виховання, навчання і роботи відповідно до нормативів матеріально - технічного та фінансового забезпечення (Закон України «Про освіту», 2015).

У статті 61 Закону України «Про освіту» зазначається, що фінансування державних навчальних закладів системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування (позабюджетних коштів). До додаткових джерел фінансування відносять: кошти, одержані за навчання, підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів відповідно до укладених договорів; плата за надання додаткових освітніх послуг; кошти, одержані за науково - дослідні роботи (послуги) та інші роботи, виконані навчальним закладом на замовлення підприємств, установ, організацій та громадян; доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання; дотації з місцевих бюджетів; дивіденди від цінних паперів; валютні надходження; добровільні грошові внески, матеріальні цінності, одержані від підприємств, установ, організацій, окремих громадян; інші кошти (Закон України «Про освіту», 2015).

У разі одержання коштів з інших джерел бюджетні асигнування закладів системи освіти не зменшуються. Бюджетні асигнування на освіту та позабюджетні кошти не підлягають вилученню. Зокрема, до дозволених джерел фінансування освіти включено такі надходження: державні стипендії обдарованим дітям, стипендії та гранти різних громадських, у тому числі міжнародних фондів та організацій, кредити комерційних банків та інших кредитних установ, а також державні чи муніципальні безвідсоткові кредити на навчання (Урусова З., 2013, с. 137).

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами» платними послугами, які можуть надаватися загальноосвітніми навчальними закладами визначено наступне: проведення спеціальних курсів, семінарів, тренінгів, стажування, підвищення професійної компетентності в іншій формі, що не потребує отримання відповідної ліцензії; підготовка до вступу до вищих навчальних закладів та до зовнішнього незалежного оцінювання; проведення Українським центром оцінювання якості освіти та його регіональними підрозділами пробного зовнішнього незалежного оцінювання; зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання на певному освітньому рівні; проведення понад обсяги, встановлені навчальними планами, з видачею або без видачі відповідних документів про освіту тренінгів, курсів, занять у гуртках, факультативів, семінарів, практикумів; організація, проведення у позанавчальний час (у тому числі канікули, святкові та вихідні дні) заходів за освітнім, науковим, технічним, художнім, туристичним, екологічним, спортивним, оздоровчим та гуманітарним напрямами, крім тих, що фінансуються за рахунок коштів загального фонду державного та місцевих бюджетів; утримання вихованців у загальноосвітніх школах з частковою оплатою відповідно до законодавства; видання та реалізація навчальної літератури, методичних, науково-методичних, наукових, науково-технічних видань, друкованих засобів масової інформації (газети, часописи, альманахи тощо); розроблення, впровадження та супроводження електронних навчальних матеріалів, курсів дистанційного навчання; надання послуг загальноосвітнього навчального закладу «Міжнародна українська школа», а саме: навчання осіб, які тимчасово або постійно проживають за кордоном і які не є громадянами України; проведення за згодою батьків або осіб, які їх замінюють, семестрового та річного оцінювання, державної підсумкової атестації учнів на території країн 'їх перебування (Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами», 2015).

Іншими джерелами фінансування загальноосвітніх навчальних закладів є благодійні внески. Так, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку отримання благодійних (добровільних) внесків і пожертв від юридичних та фізичних осіб бюджетними установами і закладами освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, культури, науки, спорту та фізичного виховання для потреб їх фінансування» вони можуть надаватися благодійниками набувачам у грошовій формі для потреб 'їх фінансування за напрямами видатків, визначеними благодійником, а також як товари, роботи, послуги. Якщо благодійником конкретні цілі використання коштів не визначено, шляхи спрямування благодійноговнеску визначаються керівником установи, закладу - набувачів відповідно до першочергових потреб, пов'язаних виключно з основною діяльністю установи, закладу. Частина коштів, отриманих як благодійні (добровільні) внески і пожертви від юридичних та фізичних осіб, може спрямовуватися на виплату заробітної плати. Благодійні внески не можуть заміняти плату за надання установами і закладами платних послуг за переліками, визначеними в установленому порядку. Благодійні внески у грошовій формі зараховуються на рахунок «Суми за дорученням». Бухгалтерський облік благодійних внесків ведеться відповідно до Порядку бухгалтерського обліку та звітності в бюджетних установах гуманітарної допомоги (Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку отримання благодійних (добровільних) внесків і пожертв від юридичних та фізичних осіб бюджетними установами і закладами освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, культури, науки, спорту та фізичного виховання для потреб їх фінансування», 2015).

Таким чином, усі потенційні джерела позабюджетного фінансування закладів освіти умовно можна поділити на дві групи: внутрішні (використання власних можливостей) та зовнішні (залучення сторонніх коштів). Основу першої групи складають кошти, отримані закладами освіти за рахунок надання платних послуг. Друга група альтернативних джерел фінансування базується на благодійній діяльності.

Якість надання освітніх послуг, особливо базової шкільної освіти, багато в чому залежить від тих ресурсів, які є у школах: наявності достатнього числа класних кімнат; устаткування навчальних кабінетів; кваліфікація вчителів; матеріально - технічної бази для позакласного навчання і ведення роботи в різних гуртках; організації літніх таборів і позакласної роботи із школярами; використання інноваційних методів у навчальному процесі; застосування дистанційних технологій і мультимедійних засобів інтерактивних методів навчання. Усе це повною мірою стає доступним тільки за умови достатнього державного фінансування і залучення альтернативних засобів фінансування у школу. В Україні в більшості випадків, шкільна адміністрація традиційно планує роботу школи, розраховуючи тільки на кошти, що надходять з держбюджету. Однак, як показують численні статистичні дослідження і засвідчує життя, цих засобів фінансування катастрофічно не вистачає (Гонорська А., 2005).

Фінансування шкіл на основі фандрайзингової діяльності. В умовах трансформаційних процесів в економіці України актуальними проблемами для сучасної школи є визначення додаткових джерел фінансування та ефективного використання коштів. Одним зі шляхів розв'язання цієї проблеми ми вбачаємо впровадження фандрайзингової діяльності.

Економічний словник подає таке тлумачення поняття фандрайзингу (англ. fundraising від англ. fund - «кошти»; raise - «добувати»): fund raising programs - програма збору коштів, мобілізація капіталу. Тобто, фандрайзинг для сучасного директора школи - це пошук і залучення додаткових джерел фінансування (Жданова И., Вартунян Э., 2005, с. 647.).

Науковець Красуля А.В. у своєму дослідженні наводить такі визначення фандрайзингу: це наука про успішне переконання інших у тому, що діяльність вашої організації заслуговує на увагу й підтримку. Освітній фандрайзинг - діяльність навчального закладу (або окремого інституційного відділу), що базується на його унікальній місії та стратегії й використовує ефективні способи отримання ресурсів необхідних для реалізації його проектів, що забезпечують бажану задоволеність да - рувальнику і має кінцевим результатом зміцнення добробуту академічної громади та суспільства в цілому (Красуля А., 2014, с. 134-135).

Дослідник Глєбова А.О. дає такі визначення поняття «фандрейзинг»: добровільна мобілізація внутрішніх та залучення зовнішніх ресурсів для безкорисного здійснення суспільно важливої діяльності; пошук ресурсів (людей, устаткування, інформації, часу, грошей та ін) для реалізації проектів та / або підтримання існування організації; мистецтво залучення коштів приватних осіб чи благодійних організацій, які надають фінансові ресурси у вигляді грантів (Глєбова А., 2013, с. 207).

Фандрайзинг означає не тільки здобуття фінансових коштів, а також встановлення продуктивних особистих та інституціональних контактів з організаціями-донорами, які необхідно буде надалі підтримувати з метою 'їхнього використання у довгостроковій перспективі. Варто завжди пам'ятати також те, що фандрайзинг не є повноправним синонімом благодійності. У ньому закладений великий елемент співробітництва, а не чистого споживання. Для того, щоб отримати підтримку, на яку розраховує загальноосвітній навчальний заклад, потрібно вести справу так, щоб донор також відчув зацікавленість у вашій діяльності. І тут зовсім не йдеться про якусь матеріальну вигоду (Шнирков О. І., Мінгазутдінов, 2000, с. 4).

Зазначимо, що фандрайзинг в країнах з перехідною економікою має такі характерні риси: не велика кількість грошових коштів; занедбана культура благодійності серед населення (нестача знань про філантропію та благодійності серед представників бізнесу).

Основним джерелом розвитку фандрайзінгу є пошук донорів. Потенційні донори є всюди. Їхня ідентифікація є важливою частиною фандрайзингу, яка значно покращує його ефективність. Умовно донорів можна поділити на такі категорії: фонди; громадські асоціації, релігійні організації та інші неприбуткові організації; підприємці, виробники та торгові організації; уряд та державні адміністрації; індивідуальні донори та громадськість.

Для того, щоб перетворити потенційних донорів на донорів фандрайзингу необхідно проводити сплановану, організовану, з використанням поетапного аналізу та контролю роботу (Соколова А., Клименко В., 2015, с. 75).

Категорії підтримки можна розділити так: операційна (загальна підтримка), яка покриває витрати на функціонування організації для відповідності потребам громади, також можуть покриватися із пожертв індивідуальних донорів, фондів, корпоративних грантів; спеціальні проекти - використовується для реалізації нових програм або для фінансування проекту з обмеженим часом виконання, також можуть фінансуватися фондами або грантами, державними установами або індивідуальними донорами; капітальне будівництво - використовується для побудови або ремонту матеріально-технічної бази, придбання земельних ділянок або устаткування, яке фінансується за рахунок збору коштів на будівництво, благодійними внесками від фондів, корпорацій та державних установ; грошові кошти та прибуток - основна сума використовується як довгострокова інвестиція, а прибуток з неї використовується для поточних потреб, зазвичай робиться індивідуальними донорами (заплановані пожертви) або кампаніями зі збору пожертв для довгострокових вкладів (Посібник з мобілізації ресурсів, 2015, с. 5-8).

Обрати правильний метод роботи - це перший крок на шляху до успішного звернення за пожертвою. Ресурси не надаються організацією для закладу освіти, вони надаються людиною - людині. Чим більш персоналізований підхід, тим більш ефективним буде фандрайзинг. Тут спрацьовує правило: «Чим персональніше, тим ефективніше!». Ефективна комунікація та чесна поведінка можуть відкрити двері до будь-якого донора, навіть і без досконалих знань всіх фандрайзингових методів та технік (Посібник з мобілізації ресурсів, 2015, с. 11).

На сьогодні виділяють такі методи фан - драйзингової діяльності: реклама, фандрайзинго - ві заходи, поштова розсилка, телефонні дзвінки, зустрічі віч-на-віч та ін. Розглянемо їх більш детально.

Реклама вважається найменш ефективним методом фандрайзингової діяльності, тому що відсутній персональний контакт. Перевагою може бути те, що ви можете звернутись до великої кількості людей та широкого загалу. Розміщення реклами у ЗМІ, розклеювання листівок чи оголошень у громадських місцях, транспорті, стінах будинків і вважається відносно нескладним, але не дуже ефективним методом фандрайзингу. Головна перевага цього методу - це те, що про навчальний заклад, завдання та потреби дізнається величезна кількість людей за відносно короткий проміжок часу. Але жодної гарантії, що серед них опиняться «потрібні люди», практично немає. Цей метод передбачає доволі безсистемний і випадковий пошук.

Фандрайзингові публічні заходи - дозволяють побачитись з потенціальним донором та поговорити з ним/нею, але слід врахувати, що зазвичай на заходах збирається багато людей. До фандрайзингових публічних заходів можна віднести: презентації, виставки, фестивалі, а також лотереї та благодійні аукціони. Директору школи завжди можна знайти нагоду для проведення фандрайзингових публічних заходів - це може бути ювілей школи, день вчителя, свято першого дзвоника, відкриття нової спеціальності тощо.

Поштові розсилки - персональний контакт відбувається від людини до людини у листі, ви не можете встановити контакт віч-на-віч. З другого боку, ви можете написати листа набагато більшій кількості людей, ніж кількість, з якою ви можете поговорити. Листи-пропозиції щодо можливого співробітництва або з виваженим та аргументованим проханням про фінансову підтримку мають бути місткими і не великим за обсягом - не більше 1,5 сторінки. Водночас вони не повинні надто нагадувати безадресні, стандартні аплікаційні форми. Додаткової роботи вимагає складання списку розсилки: важливо не просто знайти адресу чи номер факсу того чи іншого потенційного грантодавця; лист у даному випадку має нести в собі елемент особистості (принаймні зовні), отже потрібно заздалегідь з'ясувати ім'я та посаду контактної особи, звернення до якої є найбільш прямим шляхом вирішення проблеми. Варто також вкласти до конверту чисту поштову картку з маркою і своєю власною адресою. Такий поважливий підхід напевно привабить потенційного донора, а також просто полегшить йому процедуру відповіді, яку він, в принципі, міг би й проігнорувати.

Телефонні дзвінки - Ви можете говорити з індивідуальними донорами, цей метод дуже близький до персонального контакту. Знову ж таки, ви можете поговорити з більшою кількістю людей по телефону, ніж зустрітися.

Відносно новим методом є також використання можливостей Інтернету. 3 одного боку, він дозволяє отримувати оперативну інформацію щодо різного роду заходів та програм, що пропонуються донорськими організаціями, які мають свій власний сайт; з іншого - підтримувати в режимі реального часу постійний зв'язок з донорами засобами електронної пошти.

Зустрічі віч-на-віч - найефективніший метод з усіх, він пропонує всі переваги персонального спілкування. Цей метод потребує багато знань та досвіду, він вимагає найбільше часу з усіх, наведених вище (Посібник з мобілізації ресурсів, 2015, с. 11-12).

Таким чином, реформування системи освіти, яке в останні роки відбувається в нашій країні веде за собою масштабні зміни в фінансовій діяльності освітніх закладів та висуває високі вимоги до їх керівників. Сьогодні директору школи вже не можна працювати по-старому. Щоб вижити і розвиватися, домогтися успіху навчального закладу його директору необхідно докорінно змінитися в інформаційному, діловому та культурному відношенні. Бути директором школи сьогодні, значить володіти управлінською культурою, управлінськими вміннями та інформаційними технологіями, володіти інноваційної компетентністю. Ефективне спілкування, мистецтво взаємодії з людьми, здатність спрямовувати роботу в потрібне русло, моделювати можливі ситуації і уміти проводити фандрайзингову діяльність - все це є вимогою до керівника сучасної школи.

фандрайзінг фінансування керівник школа

Література

1. Глєбова А.О. Сучасні теоретичні та практичні аспекти процесу організації фінансування соціально важливих проектів на основі фандрейзингу / А.О. Глєбова // Проблеми економіки. - 2013. - №4. - С. 206-211.

2. Гонорська А. Пошук альтернативних шляхів фінансування середньої освіти через фандрейзінг та побудову партнерських відносин / Анна Гонорська // Громадянська Освіта. Демократія і освітня система, Релігія і школа. - №24. -, 2005 [Електронний Ресурс]. - Режим доступу: http://osvita.khpg.org/index. php? id=1130851943.

3. Гонорська А., Франчук О. Пошук альтернативних шляхів фінансування середньої освіти через фандрейзінг та побудову партнерських відносин / Анна Гонорська, Олена Франчук // Громадянська Освіта.

- №06. - 2005 [Електронний Ресурс]. - Режим доступу: http://osvita.khpg.org/index.php? id=1123087238.

4. Жданова И., Вартунян Э. Англо-русский экономический словарь / И. Жданова, Э. Вартунян. - Москва: Русский язык, 2005. - 880 с.

5. Закон України «Про освіту» [Електронний Ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/1060-12.

6. Красільник О.В. Проблеми та перспективи фінансування вищих навчальних закладів України / Олександр Володимимрович Красільник // Вісник Киівського національного університету ім. Тараса Шевченка. Серія: Економша. - 2015. - №2 (167). - С. 110 - 117., doi: dx.doi.org/ 10.17721/1728-2667.2015/167-2/18.

7. Красуля А.В. Історичні традиції благодійності та актуальний стан фандрейзингової діяльності у вищій освіті України / А.В. Красуля // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. - 2014. - №10. - С. 132 - 144.

8. Михаць С.О. Шляхи вдосконалення впливу освіти на економічне зростання [Електронний Ресурс].

- Режим доступу: http://tourlib.net/statti_others/myhac2.htm

9. Огнев'юк В. Основні тенденції розвитку сучасної освіти / В. Огнев'юк // польсько-український / українсько-польський щорічник «Освітологія». - К.: ВП «Едельвейс». - 2013. - Випуск ІІ. - С. 9 - 14.

10. Посібник з мобілізації ресурсів (матеріали для тренінгу) / Проект «Громадський міст Вишеграду для України» - Берегово. - 2015. - 57 с.

11. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами» [Електронний Ресурс]. - Режим доступу: http:// zakon1.rada.gov.ua/laws/show/796-2010-%25D0% 25BF.

12. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку отримання благодійних (добровільних) внесків і пожертв від юридичних та фізичних осіб бюджетними установами і закладами освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, культури, науки, спорту та фізичного виховання для потреб їх фінансування» [Електронний Ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/1222-2000-%D0% BF.

13. Соколова А. Модель фандрайзингової діяльності в Україні / А. Соколова, В. Клименко // Журнал європейської економіки. - 2015. - Т. 14, №1. - С. 72 - 88.

14. Урусова З.П. Роль держави у фінансуванні освіти в Україні / З.П. Урусова // Вісник Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва. Сер.: Економічні науки. - 2013. - №4. - С. 136 - 142.

Размещено на Allbest.ru