Комунікаційний прорив в управлінні підприємством

Якубенко І.М.

Постановка проблеми. Ще ніколи так стрімко не розвивалися інформаційні технології та управлінські комунікації, які забезпечують зв'язок між працівниками різних сфер діяльності, що знаходяться у різних куточках землі, як за останні пару десятків років. Практичність та новітні передові розробки управління комунікаціями в підприємствах кардинально змінюють нашу буденність на краще. Ми чудово можемо пригадати, що як тільки з'явилися перші потужні персональні комп'ютери в побуті, то це було лише початком прогресивних змін в сфері ІТ-технологій та новітніх ідей в управлінських рішеннях завдяки правильно налагодженим комунікаційним зв'язкам.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Комунікація є досить актуальним з точки зору перспектив на майбутнє для підприємства. Поняття «комунікація» в підприємствах широко розкривається в роботах різних науковців, таких як М. Кастельс, К. Шеннон, С. Бейкер, Ф. Котлер, Ч. Пірс, Дж. Бернет, Р. Ліпсі, О. Гудзь, О. Виноградова, П. Стецюк, В. Ільганаєва, Л. Попова, А. Федорчук та інших, що розглядали взаємопов'язані підходи, розвиток та функціональну взаємодію накопичення та передачі комунікацій для перспектив комунікаційного прориву в управлінні підприємством. Проте, як показує практика, сучасні комунікаційні реалії ускладнили раніше існуючі моделі з переходом до більш інтенсивних інформаційно-комунікаційних та потребують більш детальнішого розгляду цієї важливої постановки в наш час.

Мета статті. Полягає у визначенні сучасного комунікаційного прориву в управлінні підприємством під впливом світової інформатизації, виявленні проблем та можливостей сучасних комунікаційних засобів на підприємстві, використанні інформаційно-комунікаційних технологій, що розкривають комунікаційний ривок інформаційного суспільства.

Виклад основного матеріалу. Як відзначають більшість дослідників [2; 6] нині глобальні інформаційні комунікації все більше проникають в середовище підприємства та буденне життя кожного працівника. Сучасний підприємець підпадає під вплив інформаційно-психологічних умов роботи, які відчуваються впродовж всього його життя у всіляких обставинах та ситуаціях в управлінні комунікаціями підприємства.

В ХХІ столітті, а особливо в епоху інформатизації, головною роллю комунікацій в управлінні підприємством виступають ефективні методи управління розвитком підприємства. Однією з важливих функцій менеджменту є налагодження ефективних комунікацій, так як саме з їх допомогою досягається єдність підприємства при досягненні правильно поставлених цілей та взаєморозуміння з партнерами.

На думку вченого Р. Ліпсі, який вивчає взаємозв'язок між технологічними змінами та економічним розвитком на основі цих інформаційних впровадження окреслюється така картина, що якщо не ефективно використовувати комунікації на підприємстві це матиме такий вплив в державі, а саме:

- початковий спад продуктивності і затримка виграшу продуктивності від впровадження нових комунікаційних технологій;

- скорочення штату (оскільки багато старих навичок не будуть більше потрібні);

- технологічне безробіття;

- зростаючі відмінності в розподілі доходів, які мають тимчасовий характер до моменту, коли пропозиція робочої сили наздожене нові вимоги до кваліфікації персоналу;

- значні зміни в регіональній структурі розміщення продуктивних сил, необхідній освіті і кваліфікаціях персоналу, інфраструктурі, нормах і правилах (інтелектуальна власність, антимонопольне законодавство тощо), способі життя [7].

Світова платформа, яка базується на інформаційно-комунікаційній революції полягає у забезпеченні кращого та дешевшого доступу до знань інформації на підприємстві, що прискорює здійснення бізнес-операцій та бізнес-процесів. Це в свою чергу знижує їх вартість та збільшує вигоду для користувачів. Такі переваги для підприємств від цифрового до інформаційно-комунікаційного простору дають змогу більш точно окреслити дії та посили для ефективного використання комунікацій в управлінні підприємством.

Нове поняття інформаційне (інформаціональне) суспільство має використовуватися лише для позначення і характеристики групи найрозвинутіших у науково-технологічному та інформаційному відношенні країн світу з комунікаційним відгалуженням від реальності. Проте в такому статусі вони можуть існувати лише на тлі пов'язаних із ними безліччю форм зворотних комунікаційних зв'язків менш розвинутих країн, відрив від яких невпинно зростає завдяки нееквівалентному обміну та перекачуванню фінансів до більш інформаційно- налагоджених підприємств, що базуються у найзаможніших державах, у першу чергу до США. Саме в такому сенсі інформаціональна економіка та відповідний тип суспільства мають розглядатися як глобальні.

У концепціях інформаціонального суспільства підкреслюється визначальна роль комунікацій у соціумі. На думку М. Кастельса, комунікація та обмін інформацією на підприємстві супроводжували розвиток держави протягом усього її періоду. У той же час інформаціанальне суспільство будувалося таким чином, що генерування обробки та ефективні комунікаційні потоки стали фундаментальними джерелами продуктивності та влади [3].

За даними досліджень Міжнародного союзу електрозв'язку все більша частина бюджетів комунікацій йде в on-line, що не дивно. Проникнення Інтернету до європейських країн складає в середньому 75%, а в країнах, що розвиваються - 30%. Бізнес, як відомо, слідує за своїми клієнтами. Але існують і перешкоди. Основними перешкодами, які можуть статися на шляху повноцінних комунікацій є:

- відсутність чіткої мети;

- невірний вибір каналу;

- цензура;

- невідповідність між дією і повідомленням;

- невірний вибір мовних засобів;

- неправильне оформлення;

- невміння висловлювати свої думки;

- непідходящий час;

- недооцінка адресата;

- нестача корисної інформації.

Довіра до інформації потрібно пов'язувати з групою «технічних» чинників, які також специфічні для ситуації довіри комунікацій в медійних он-лайн базисах. До «технічних» факторів ми відносимо технічні особливості браузера, навички роботи в Інтернеті, швидкість прийому-передачі даних.

Згідно з теоретичними уявленнями про те, як комунікації на підприємстві пов'язані із загальними соціально-психологічними факторами є багато точок зору. В якості основних в групі загальних соціально-психологічних чинників ми виділяємо довіру до світу та довіру до себе, що становить базову довіру особистості. Поділяючи точку зору Е. Еріксона про походження базової довіри і його обов'язковості для розвитку «здорових комунікацій», а також уявлення Т.П. Скрипкіної про фундаментальності базових комунікацій, ми вважаємо це значущим описом в будь-якій ситуації управління комунікаціями в підприємствах.

Комунікації на підприємстві зумовлюють виникнення нових інформаційних зв'язків, структур та механізмів впливу на розвиток інформаційного суспільства, а відтак до основних факторів ефективності комунікації відносимо:

1. Комунікація більш результативна в випадках, якщо звернення відповідає переконанням і уподобанням одержувача.

2. Ступінь впливу звернення збільшується, якщо адресат зацікавлений в даній темі, має досить повну інформацію про обговорюваному питанні.

3. Імовірність позитивного відгуку одержувача вище, якщо джерело комунікації має більшу монополією.

4. При комунікації необхідно завжди враховувати соціальний контекст, який завжди впливає на сприйняття.

5. Комунікація буде більш ефективною, якщо джерело вважається професійним, відомі його цілі і орієнтація, володіє високим статусом, має повагу у аудиторії.

До особливостей процесу комунікацій в управлінні підприємством можна віднести комунікативні ідеї чи функції, які повинні бути ретельно сформульовані, прийняті і зрозумілі, переведені в засоби подальшого інформування.

В контексті термінологічних трактувань набула широкого поширення ще одна форма передачі інформації - документна комунікація, яка побудована на обміні між двома або більше учасниками комунікаційного процесу. Документ виникає та існує в документно- комунікаційному процесі, тобто в такій комунікації, в якій від одного суб'єкта до іншого передається інформація, яка зафіксована на матеріальному носієві і передається у просторі та часі.

Сьогодні формується нова інформаційна культура, створюється передові правила комунікаційної поведінки на підприємствах нового типу. Паралельно розвиваються нові комунікаційні технології та з'являється інноваційне програмне забезпечення, ускладнюються мови програмування. У цих умовах зростає потреба у фахівцях, які вміють ефективно впроваджувати та керувати комунікаційними даними, їх зберігати та, особливо, аналізувати. Більш того, сучасні IT-фахівці на підприємствах повинні постійно адаптуватися до мінливих стандартів роботи в інформаційному суспільстві.

Головною проблемою в інформаційно-комунікаційній сфері залишається низька схильність підприємств до інновацій, що обмежує зростання продуктивності праці, не створює фундаменту для структурної перебудови економіки, не забезпечує її якісного оновлення [5].

І з цього постає питання, як буде розвиватися комунікації на підприємствах в майбутньому? Після очікуваного інтелектуального комунікаційного прориву в цій галузі повинні з'явитися абсолютно нові напрямки IT-технологій. Зараз уже завдяки комунікаційному прориву в управлінні підприємствами впровадженні та діють такі напрямки роботи:

- комп'ютерна лінгвістика і штучний інтелект;

- робототехніка та програмне обладнання для роботів;

- ЗБ-проектування і друк;

- доповнена і віртуальна реальність;

- хмарні технології;

- «розумні» міста;

- біоінформатика і IT в медицині;

- інформатика в статистиці (data science);

- інтернет речей (концепція обчислювальної мережі фізичних об'єктів («речей»), оснащених вбудованими технологіями для взаємодії один з одним або з зовнішнім середовищем).

Організаційні комунікації пропонується об'єднати в ознаку за характером взаємодії, які виникають поза безпосереднім зв'язком із посадовим становищем і здійснюються відповідно до системи особистих стосунків між працівниками комунікаційного процесу на підприємстві. Канали неформальних комунікацій іноді стають на перешкоді управлінню підприємствами, тому що породжують шуми або чутки, за яких достовірна або викривлена інформація передається набагато швидше. Вони носять і позитивний, і негативний характер, оскільки досить часто відповідають подіям і процесам, які реально відбуваються, негативно можуть вплинути на роботу працівників, знизити їх мотивацію, дезорієнтувати. Щоб звести до мінімуму подібні перешкоди, потрібно розробляти внутрішні стратегії комунікацій через офіційні канали для поширення інформації на підприємстві [4, с. 44].

Дуже важливо звернути увагу на бар'єри, які виникають при комунікаційному обміні інформації на підприємствах. У сфері інформатики інформаційним шумом іменується неможливість пошуку необхідної інформації. Так, накопичення інформації - одна з найцінніших можливостей комп`ютера. Але чим більші обсяги зібраної інформації, тим складніші засоби пошуку необхідної інформації в управління підприємством. Можливі помилки при видачі - повнота видачі інформації часто супроводжується фальшивими комунікаційними зв'язками.

Сам по собі план, розроблені комунікаційні стратегії не є достатньою умовою успіху комунікацій на підприємствах. В епоху ХХІ століття до цього списку ще добавляють ефективні комунікації. Комунікацією є взаємодія двох або більше унікальних і складних систем в різних ситуаціях з використанням різних засобів і каналів спілкування. Характеристики, параметри взаємодіючих систем, ситуації обраних засобів в кожному випадку будуть відрізнятися від іншого акта комунікації, тому типологізація видів спілкування може здійснюватися на різних підставах та за різними критеріями [4, с. 40].

Нічого не стоїть на місці, все розвивається. У слід за трендом кастомізації в виробництві (виготовлення продукту під конкретне замовлення клієнта шляхом її комплектації додатковими елементами або приладдям) в комунікаціях розвиваються два взаємодоповнюючих трендаперсоніфікація і кастомізація. Кожне підприємство намагається максимально чітко з деталізацією до окремого адресата визначити свою аудиторію і надсилати повідомлення так, щоб наблизитися до мети з повним зворотнім комунікаційним зв'язком.

І незважаючи на такий значний комунікаційний ривок, його цілком можна назвати колосальним інформаційно-технологічно-комунікаційним проривом, оскільки такий термін мізерно малий, в порівнянні з навіть відомої нам історією людства. Всі існуючі сьогодні способи комунікацій, тим чи іншим чином використовують електрику та електромагнітні хвилі для передачі інформації. Чим більший вплив надають репутаційні фактори на реальний бізнес підприємств, тим вище очікування від фахівців з комунікацій. Традиційні KPI, побудовані на чисто комунікаційних показниках (охоплення, частота, кількість ключових повідомлень і т.п.), стають показниками другого і навіть третього порядків.

Інформаційно-комунікаційні підприємства не впроваджують новітні науково-технічні розробки для здійснення своєї технологічної модернізації, оскільки існує висока ймовірність несприйняття більш якісних послуг споживачами внаслідок зростання собівартості. Проте відсутність розвитку та впровадження на підприємствах нових технологій веде до зниження їхньої конкурентоспроможності на світовому ринку [1, с. 914].

Разом з тим в дослідженнях та аналітиці на 2018 рік буде рости попит на оперативну комунікацію та її оцінку: опитування експертів, рівень довіри, реакція на пропозиції. Перш за все, ця тенденція безпосередньо буде пов'язана з антикризовими комунікаціями. Сучасні комунікаційні зв'язки дозволяють регулярно, з високим ступенем точності і одночасно витрачаючи мінімальну кількість ресурсів, отримувати сфокусовані дані окремих комунікаційних інструментів. А значить і більш ефективно, виходячи з цих даних, приймати рішення щодо управління комунікаційними підприємств.

Отже, цілі управлінських комунікацій підприємства формулюються в термінах ефективного комунікативного впливу, який корелюється з клієнтами підприємства: усвідомлення потреби, обізнаність, ставлення, намір.