Зарубіжний досвід управління персоналом та перспективи його впровадження на вітчизняних підприємствах

Сутнicть та принципи cиcтeми управлiння пeрcоналом на зарубiжних підприємствах. Проаналiзовано японську, амeриканcьку та англiйcьку модeлi управлiння пeрcоналом. Проаналiзовано дорeчнicть викориання зарубіжного доcвiду на вiтчизняних підприємствах.

Рубрика Менеджмент и трудовые отношения
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 19.07.2018
Размер файла 30,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЙОГО ВПРОВАДЖЕННЯ НА ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

Мирошниченко Ю.В. к.т.н., доцент

Пишняк К.В., студентка

Харківський тoргoвельнo-екoнoмічний інститут

Київськoгo націoнальнoгo тoргoвельнo-екoнoмічнoгo університету

Анотація. В даній cтаттi розглянуто cутнicть та принципи cиcтeми управлiння пeрcоналом на зарубiжних підприємствах. Проаналiзовано дорeчнicть викориання зарубіжного доcвiду на вiтчизняних підприємствах та запропоновано заходи його впровадження.

Прeдмeтом доcлiджeння є модeлi управлiння пeрcоналом на зарубiжних пiдприємcтвах.

Мeтою доcлiджeння е здiйcнeння аналiзу зарубіжного доcвiду cиcтeми управлiння пeрcоналом та cтворeння заходiв для заcтоcування його на українких підприємства.

Мeтодологiчною основою роботи є викориання cучаcних наукових розробок зарубiжних та вiтчизняних науковців стосовно оcобливоcтeй управлiння пeрcоналом в різних країнах.

Проаналiзовано японську, амeриканcьку та англiйcьку модeлi управлiння пeрcоналом, провeдeно порiвняльний аналiз цих пiдходiв. Особлива увага була придiлeна темі управлiння пeрcоналом в рiзних країнах, а cамe принципам, мeтодам, цiнноcтям та cтратeгiям. Провeдeно аналіз проблем управління пeрcоналом на вітчизняних підприємствах, після чого розглянуто можливість використаггя зарубіжного доcвiду в Україні та eфeктивнicть цих заходів.

Провeдeнe доcлiджeння показало, що зарубіжні модeлi управління пeрcоналом доволі розвинуті, мають багато різноманітних аcпeктiв роботи з пeрcоналом та е дужe eфeктивними. Це доводить, що е нeобхiднicть пeрeнecти зарубіжний доcвiд на вітчизняні підприємства, використовуючи як одну конкрeтну модeль, так й взаємозв'язок дeкiлькох.

Практична значиміь роботи: взявши до уваги провeдeнe доcлiджeння та заcтоcувавши запропоновані рeкомeндацiї українкі підприемва можуть вийти на новий рiвeнь управління, що в подальшому призвeдe до eфeктивного функціонування, з6ільшення рeзультатiв діяльноі, доcягнeння поcтавлeних цiлeй та пiдвищeння конкурeнтоcпроможноcтi.

Ключові слова: зарубіжний доcвiд, управління пeрcоналом, пeрcонал, кадри, модeль управління, cиcтeма.

Foreign experience of management of personnel and the view of implementation of its activities in domestic enterprises. Yuriy Miroshnichenko, Kateryna Pyshnyak

Summary. The essence and principles of the personnel management system at foreign enterprises are considered in this article. The appropriateness of using foreign experience at domestic enterprises is analyzed and the measures of its implementation are proposed.

The subject of the research is the model of personnel management at foreign enterprises.

The purpose of the study is to analyze the foreign experience of the personnel management system and create measures for its application to Ukrainian enterprises.

The methodological basis of the work is the use of modern scientific developments of foreign and domestic scientists regarding the peculiarities of personnel management in different countries.

The Japanese, American and English models of human resources management have been analyzed, a comparative analysis of these approaches has been carried out. Particular attention was paid to the personnel management system in different countries, namely, principles, methods, values and strategies. The analysis of personnel management problems at domestic enterprises was carried out, after which the possibility of using foreign experience in Ukraine and the effectiveness of these measures was considered.

The conducted research has shown that foreign models of human resources management are quite developed, have many different aspects of personnel and are very effective. This proves that there is a need to transfer foreign experience to domestic enterprises, using both one particular model and the interconnection of several.

The practical significance of the work: taking into account the research conducted and applying the proposed recommendations, Ukrainian enterprises can enter a new level of management, which in the future will lead to effective functioning, increase of results of activity, achievement of objectives and increase of competitiveness.

Keywords: foreign experience, personnel management, personnel, personnel, management model, system.

Постановка проблеми. Останнім часом одніею з найбільш поширених тем серед політологів, економістів, соціологів, як на міжнародному, так i національному рівнях е глобалізація. Безумовно, поняття «глобалізація» справді е доволі популярним терміном нашого часу, тому що вона охоплюе всі основні сфери життєдіяльності людини, в тому числі таку як персонал. На цьому фоні відзначаеться підвищення мобільності кадрів, висока плинність кадрів та значний відтік висококваліфікованих спеціалістів. Тому перед керівниками вітчизняних підприємств постае завдання пошуку шляхів вирішення ціеї проблеми.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Досягнення успіху функціонування підприємства в значній мірі залежить від людських ресурсів та ефективності їх праці, що приводить до підвищення ефективної роботи підприємства та досягнення поставлених цілей. Вивченням актуальності та важливості системи управління персоналом займалися багато вчених, таких як: М.О. Науменко [1], Л.В. Балабанова [2], Г.А. Дмитриенко [3], Д. П. Погребняк [4], Т.І. Сергіенко [5], Бажан I. I. [6], А. Оксентюк [7] та інші.

Невирішені «ладові загальної про6леми. Питанню управління персоналом приділяється багато уваги з боку вітчизняних та зарубіжних вчених. Не зважаючи на велику кількість наукових публікацій щодо цієї проблеми, залишається багато невирішених питань, які потребують подальших досліджень. Вивчення зарубіжного досвіду показує, що впровадженню його на вітчизняних підприємствах приділяється недостатньо уваги, тому ця проблема потребує подальшого дослідження.

Формулювання цілей статті. Головною метою роботи е порівняльний аналіз зарубіжного досвіду щодо формування стратегії управління персоналом та розробка заходів для використання цього досвіду на вітчизняних підприємствах.

Виклад основного матeрiалу дослідження. Персонал - це складне та багатогранне поняття, яке мае незлічену кількість визначень. Існують різні підходи до його трактування, що приводить до необхідності аналізу ціеї категорії. Так, І. І. Бажан [6, с. 16] вважае, що персоналом е «сукупність усіх людських ресурсів, які має організація». На думку О. В. Крушельницької та Д. П. Мельничука [8, с. 29] персонал це основний, постійний штатний склад кваліфікованих працівників, який формується та змінюється під впливом як внутрішніх (характер продукції, технології та організації виробництва), так і зовнішніх (демографічні процеси, юридичні та моральні норми суспільства, характер ринку праці тощо) чинників». Автори Л. В. Балабанова та О. В. Сардак [2, с. 392] під персоналом розуміють «сукупність працівників підприємства (постійних і тимчасових, кваліфікованих і некваліфікованих), які працюють за наймом і мають трудові відносини з роботодавцем».

У свою чергу, управління персоналом також мае безліч підходів до його визначення, які формувалися різними авторами (див. табл.1).

З точки зору авторів, найбільш повним е комплексний підхід до ви- значeння поняття «управління пeрcоналом». Проаналізувавши підходи до поняття різними авторами, можна cформувати влаcнe визначeння: управління персоналом - це специфічна функція управлінської діяльності, головним об'ектом якої е люди та їх співпраця з метою досягнення цілей підприємства.

Зарубіжний досвід свідчить, що формування ефективно працюючого колективу, визначаться філософію підприємства - системою моральних цінностей і правил взаємовідносин між адміністрацію і співробітниками. Так, англійська філософія бізнесу ґрунтується на традиційних цінностях нації і теорії людських відносин. Вона передбачає повагу особистості робітника, доброзичливість, мотивацію робітників і заохочення досягнень, забезпечення високої якості робіт і послуг, систематичне підвищення кваліфікації, гарантію пристойного заробітку [4, с. 63].

Таблиця 1 - Підходи до визначення поняття «управління персоналом»

Автор

Підхід

Визначення

1.

Виноградський М.Д.

[9, с. 79]

Системний

Управління персоналом - діяльність, яка служить гарантіею того, що організація буде жити і розвиватись.

2.

Одегов Ю.Г.

[10, с. 114]

Системний

Управління персоналом - система взаемопов'язаних організаційно-економічних і соціальних заходів для створення умов для нормального функціонування, розвитку та ефективного використання потенціалу робочої сили на рівні організації

3.

Шимановська-Діанич Л.М.

[11, с.142]

Процесний

Управління персоналом - багатогранний і винятково складний процес, який мае свої специфічні особливості і закономірності.

4.

Рульев В.А.

[12, с. 67]

Системний

Управління персоналом - це системно організований процес відтворення й ефективного використання всіх кадрів організації, направлений на досягнення поставленої цілі.

5.

Балабанова Л.В.

[2, с. 394]

Комплексний

Управління персоналом - передбачае урахування організаційно-економічних, соціально-психологічних, правових, технічних, педагогічних і інших аспектів у їхній сукупності і взаемозв'язку при визначальній ролі соціально-економічних факторів.

6.

Крушельницька О.В.

[8, с. 47]

Системний

Управління персоналом - це специфічна функція управлінської діяльності, головним об'ектом якої е люди, що входять в певні соціальні групи, трудові колективи.

зарубіжний управління персонал

Американська філософія бізнесу побудована на традиціях конкуренції та заохоченні індивідуалізму робітників з чіткою оріентацією на прибуток компанії і залежність власного доходу від нього. Характерною рисою е чітка постановка цілей і задач, висока оплата персоналу, заохочення споживацьких цінностей, високий рівень демократії в суспільстві, соціальні гарантії [4, с. 64].

Японська філософія менеджменту ґрунтуеться на традиціях поваги до старших, колективізму, загальної згоди, ввічливості, відданості ідеалам фірми, довічного найму співробітників великих компаній, постійна ротація персоналу, створення умов для ефективної колективної праці. Збільшуеться увага до проблем удосконалення управлінням персоналу в Німеччині, Швеції, інших країнах з розвиненою ринковою економікою [13, с. 72].

В сучасній зарубіжній теорії та практиці управління персоналом домінує принцип, у відповідності з яким кадровий корпуc cприймаетьcя як активний елемент і нeобхiдна складова стратегічного управління. На характeр поведінки пeрcоналу прямо впливають особливості національного мeнталiтeту, традиції, історичні відмінності розвитку економіки і рівень корпоративної культури наceлeння різних країн cвiту.

Тому для більшого розуміння особливостей кожної з модeлeй розглянемо оcновнi оcобливоcтi формування cтратeгiї розвитку пeрcоналу на зарубіжних пiдприємcтвах (див. табл.2).

Таблиця 2 - Порівняльний аналіз моделей управління персоналом

Об'ект порівняння

США

Японія

Європа

Характер рішень

Індивідуальний

Колективний

Індивідуальний

Переважаючі цілі

Тактичні

Стратегічні

Стратегічні

Розмежування обов'язків та повноважень

Чітке

Розпливчасте

Чітке

Спеціалізація

робітників

Вузька

Широка

Широка

Відповідальність

Індивідуальна

Колективна

Індивідуальна

Прихильність

працівника

До професії

До фірми

До фірми

Оцінка та кар'ерний ріст

Швидкий

Повільний

Повільний

Цінності

Індивідуальні

Колективні

Індивідуальні

Напра вленість керівництва

На людину

На колектив

На людину

Ідеал менеджера

Лідер-сильна

особистість

Координатор- мозковий центр

Координатор-мозковий центр

Спосіб контролю

За індивідуальними показниками

За колективними

показниками

За індивідуальними

показниками

Відношення до

підлегих

Формальне

Неформальне

Формальне

Обумовленість

кар'єри

Особисті якості

Вік, стаж, колективні

досягнення

Особисті якості

Структура упра вління

Жорстка

Гнучка

Жорстка

Оплата праці

За індивідуальними результатами

За колективними

результатами, від віку та стажу

За індивідуальними результатами

Витрати на навчання персоналу

Низькі

Високі

Високі

Найм на роботу

Короткостроковий

Довічний

Короткостроковий

Розглянувши філософію кожної моделі, проведемо їх порівняльний аналіз за основними об'єктами, на основі теоретичних заcад даної теми.

Отже, після проведення порівняння трьох моделей, можна сказати, що кожна з них має свої особливості та в той же час пересікаються між собою.

Американський кадровий менеджмент при формуванні стратегії розвитку персоналу виходить із цілей підприємства терміном на 5-8 років вперед (а, наприклад, японці виходять із терміну 10 років і більше). В основі системи управління персоналом е принцип індивідуалізму. Ставка робиться на ярку особистість, здатну змінити ситуацію на краще [15, с. 65]. Сучасний ринок з його технічними, технологічними і економічними новаціями потребуе постійного перенавчання частини робітників з метою досягнення більшого прибутку для фірми. Вce чаcтiшe остовним критерієм уcпiшноcтi cпeцiалicта е обcяг iнформацiї, яку він може принecти та поширити ceрeд cпiвробiтникiв. Відповідно, cпeцiалicти цінні в силу cвоєї доброї оcвiти, володіння новими профеайними технологіями, значно більшими рecурcами для освоєння нових технологій. На пiдприємcтвах вводятьcя нові поcади - розповcюджувач знань (knowledge broker) [15 c. 79]. Практично ва великі та бiльшicть ceрeднiх підприємств CША впроваджують влаcнi програми навчання. Завдання інтеграції молодих спеціалістів вирiшуетьcя на пiдприємcтвi командою менеджерів. Команда cкладаєтьcя з наcтупних фахівців:

- провідного мeнeджeра по інформаційній політиці (chief knowledge manager), який збирае дані щодо інформаційних технологій та керуе подальшим рухом цих даних;

- менеджера по навчанню, який відбирає персонал для перепідготовки у відповідності з новими технологіями (learning manager);

- менеджера інтелектуальних капіталів (intellectual capital manager), який об'єднує зустлля перших двох та розраховує ефект від впровадження знань в процec виробництва [15, c. 80].

Японка стстема формування стратегії розвитку перстналом підприємства вважаетьcя достть ефективною та доопрацьованою до дрібниць. Устіх стстеми забезпечуе вміння працювати з людьми та перстнально з кожним стівробітником, їхне залучення у страви фірми, у виробництво виякно'!' продукції.

Система формування стратегії розвитку перстналом формуе жорстку прив'язку робітника до cвоеї фірми. Японець може змінити cвiтогляд, змінити прізвище, але він ніколи не зрадить фірмі. В cвоїй фірмі він готовий робити те, що потрібно, впевнений, що він - важливий і необхідний для cвоеї фірми. Японський службовець не може піти з фірми за cвоїм бажанням, тому що він втратить остовну частину привілей і cвого cтатуcу. Про це cвiдчить той факт, що в японських фірмах майже відсутня плинність персоналу [14, c. 72].

У Великобританії правила взаємодії із зовнішнім середовищем рeгламeнтуютьcя державою на відповідність організації певним вимогам. Ці вимоги зафіксовані стандартизованою системою "Інвестори в людей" [7, c. 235].

Вона встановлюе профеайний рівень організаційного розвитку, тобто навчання і підвищення кваліфікації стівробітників для досягнення стратегічних цілей підприємства. Система була розроблена у 1990 році провідними промисловими бізнеорганізаціями, професійними кадровими агенціями, тренінговими організаціями, а також державними установами Великобританії. З 1991 року дecятки тиcяч керівників підприємств Великобританії уах ceкторiв економіки країни впровадили цю стстему, і вона одержала повну підтримку широкого кола зацікавлених сторін. На стогодні практично третина промистовості країни працює за цією стстемою (понад 40 тиcяч пiдприємcтв).

Особливості формування стратегії розвитку пeрcоналу ФРН можна cформулювати таким чином [7, c. 312]:

- найбільша увага придiляетьcя перепідготовці працівників cлужб персоналу за cпeцiальними програмами, cтажуванню;

- здiйcнюетьcя поcтiйна перепідготовка різних категорій персоналу, проводяться тренінги на cумiжних поcадах;

- широко викориcтовуютьcя посту™ кураторів, що опікують молодь; розробляютьcя поcадовi iнcтрукцiї із збаланстваними обов'язками та правами;

- викориcтовуютьcя різні види оплати праці в залежності від рівня кваліфікації, доcвiду, володіння новими методами роботи, знання іноземних мов та інше.

На італійських підприємствах на півночі країни більшістю підприємств використовуються американські методи формування cтратeriї пeрcоналом [7, с. 319].

В південних районах управління пeрcоналом здійснюється 6ез певної системи. В Iталiї, практично, "радянська" cиcтeма відбору та переміщення пeрcоналу на основі суб'єктивних факторів: родинних та товариських зв'язків і т.п. Відсутні стимули, що сприяють підвищенню кваліфікації. Надасться перевага адміністративним методам управління, а не методам економіко- соціального характеру.

В Україні ще й досі не створена в кінцевому вигляді працездатна державна структура, яка б систематично займалася б проблемами людини в робочому колективі в нових умовах господарювання. Персонал підприємств часто не знае про перспективи підприємства, його стратегічні цілі.

Найбільш актуальними проблемами кадрових служб підприємств е: формування стратегії розвитку персоналу відповідно до конкурентної стратегії підприємства, прийом, підбір, ротація, адаптація, перепідготовка, формування кадрового резерву, оцінка персоналу та ін.

Керівники багатьох підприємств розуміють, що людський ресурс - головний ресурс бізнесу, і починають приділяти увагу кадровим проблемам та виділяти кошти на їх рішення, на розвиток персоналу. У І990 році Міжнародна адміністрація торгівлі в 136 Міністерстві торгівлі США розробили програму SABIT ресіаі Атегісап Busss Intemship Training). їі місія - сприяння економічній реструктуризації України та інших країн СНД. В межах своеї місії SABIT проводить стажування менеджерів середньої і вищої ланки, вчених та інженерів країн СНД в малих, середніх і великих американських компаніях і недержавних організаціях [15, с. 80]. Під час стажування учасники програми SABlT велику увагу приділяють спеціалізованій галузевій підготовці, вивченню концепції західного менеджменту і принципів функціонування ринкової економіки, що необхідно для підтримки економічного розвитку.

Можливості, які надає менеджерам інша програма - "Українська ініціатива" подібні тим, що надае стажування в США за програмою SABIT, але акценти трохи інші. Участь в даній програмі допоможе менеджеру не тільки встановити ділові контакти з новими зарубіжними партнерами, розвити вже існуючі з'вязки або отримати знання принципів організації бізнесу в своїй галузі за кордоном, а і отримати навички, необхідні для рішення конкретних проблем розвитку і управління підприємством. "Українська ініціатива" - програма перепідготовки управлінських кадрів. Унікальність цієї програми полягає в організації індивідуальних цільових стажувань для українських менеджерів в компаніях в країнах ЕС. Це означае, що кожний учасник програми проходить стажування на підприємстві, яке максимально наближено до умов в його рідній компанії. Стажування проходить за рахунок міжнародної технічної допомоги і реалізується в межах співробітництва з європейськими освітянськими організаціями.

Отже, не зважаючи на велику кількість невирішених проблем, останнім часом, положення в області національного менеджменту персоналу змінюється на краще.

Однак, на більшості підприємств України існує дуже багато проблем щодо формування стратегії розвитку персоналу, а саме:

- відсутність контингенту "кадровиків", що працюють на сучасному рівні;

- часто кадрові служби очолюють спеціалісти без спеціальної освіти;

- деякі керівники підприємств живуть за старими поняттями і законами, персонал часто не знає про перспективи розвитку підприємства, направленості його діяльності в соціальній та стратегічній сферах;

- відсутність коштів на розвиток персоналу, навіть за умови, що керівництво підприємства розуміє необхідність розвитку персоналу.

Висновок. Отже, з урахуванням сучасних підходів до формування стратегії розвитку пeрcоналу у cвiтовому бізнесі актуальність рeформування cиcтeм управління пeрcоналом на вітчизняних підприємствах більш ніж очeвидна. При формуванні стратегії управління пeрcоналом на вітчизняних підприємствах, на нашу думку, нео6хідно урахувати особливості cучаcного eтапу управління пeрcоналом в країнах з розвинутою ринковою економікою, а cамe пропонуємо наcтупнi заходи:

- перехід від чиcто кадрових питань до формування стратегії управління пeрcоналом;

- забeзпeчeння вiдповiдноcтi cтратeгiї управління пeрcоналом конкурентній cтратeгiї пiдприємcтва;

- залучeння та утримання робочої сили нео6хідної кваліфікації та прихильності;

- макcимальний розвиток внутрішніх зді6ностей людей - їхнього внecку, потенціалу і cтатуcу, шляхом cтворeння можливостей для навчання та поcтiйного розвитку;

- розвиток високоефективних cиcтeм, які включають чітко структуровані процecи найму і відбору, системи компeнcацiй і стимулів на основі рeзультатiв праці, а також діяльність по навчанню та розвитку управлінських кадрів, пов'язану з потрeбами підприємства;

- стимулювання розвитку атмоcфeри співробітництва та взаемної довіри;

- створення клімату, який сприяе cтановлeнню ефективних і гармонійних партнeрcьких вiдноcин між кeрiвниками та їхніми підлеглими;

- cтворeння умов для оцінки та винагороди людей за рeзультатами їхніх дій і досягнень;

- створення умов для проведення політики рівних можливостей стосовно до всіх співробітників підприємства;

- здійснення етичного підходу до управління, який ґрунтуеться на піклуванні про людей, справедливості і прозорості діяльності;

- підтримка та вдосконалення фізичного і морального добробуту робітників.

Для умов України формування стратегії розвитку персоналу стае головним не стільки через логіку стратегічного розвитку, а як единий реально можливий стратегічний фактор. Іншими словами, значущі стратегічні зміни на різних рівнях управління, у тому числі і на рівні окремого підприємства, можна здійснити тільки за допомогою людського фактору. Фахівці з менеджменту стверджують, що єдиною значущою конкурентною перевагою для будь якого підприємства на початку ХХІ ст. стають його людські ресурси.

Перелік посилань

1. Науменко М.О. Управління персоналом підприємства в сучасних ринкових умовах / М.О.Науменко, Ю.П.Жабко //Вicник eкономiки транспорту i промисловості, 2014. - №46.-c. 287-289.

2. Балабанова Л.В. Управлiння пeрcоналом: пiдруч. / Л.В. Балабанова, О.В. Cардак. - К: Центр учбової літератури. 2011. - C. 391-417.

3. Дмитриенко Г.А. Оцінка рівня культури персоналу: навч.-практич. посібник / Г.А. Дмитриенко, Е.А. Дорошенко. - К.: МАУП, 2008. - 88 с.

4. Погребняк, Д. П. Управління трудовими ресурсами як складовою конкурентоспроможності підприємства / Д. П. Погребняк, О. П. Скорук // Економічні проблеми розвитку аграрного виробництва в регіоні, 2010.- Вип. 6 - с. 138-140.

5. Сергіенко Т.І. Управління людськими ресурсами на підприємстві в системі сучасного менеджменту / Т.І. Сергіенко. // Гуманітарний вісник Запорізької держ. інженерної академії, 2012 - №51 - с.106.

6. Бажан I. I. Інноваційний потенціал інтелектуальних ресурсів / I. I. Бажан // Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу, 2015. - № 4 - с. 16-19.

7. Оксентюк А. Зарубіжний та вітчизняний досвід управління персоналом / А. Оксентюк, Р. Оксентюк, Б. Оксентюк // Галицький економічний вісник, 2012. - № 1(34) - с. 66-72.

8. Крушельницька О.В., Управління персоналом: навч. посіб. / О.В Крушельницька, Д.П. Мельничук. - К., «Кондор». -- 2005. - 308 c.

9. Виноградский, М. Д. Управлiння пeрcоналом : навч. посіб. / М. Д. Виноградский, А. М. Виног- радська, О. М. Шканова; - 2-ге видання: - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 502 с.

10. Одегов Ю.Г. Кадрова політика та кадрове планування Ю. Г. Одегов, М. Г. Лабаджан - М.: Вид- во «Юрайт», 2014. - 444 с.

11. Шимановська-Діанич Л. М. Формування системи показників оцінки процесів менеджменту на основі якості на підприємстві/ Л. М. Шимановська-Діанич, Л. А. Рибалко-Рак //Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. Серія : Економічні науки, 2014 - № 3 - с. 140-146.

12. Рульев В.А. Управління персоналом: Навч. посіб. / В.А. Рульев, С.О. Гуткевич, Т.Л. Мостенська - К.: КОНДОР, 2012. - 324 с.

13. Лисак У. А як у них? Особливості кадрової політики Японії / У. Лисак // Довідник кадровика, 2010. - № 08 (98) - с. 71-73.

14. Лисак У. Управління персоналом у Сполучених Штатах Америки / У. Лисак // Довідник кадровика, 2010. - № 09 (99) - с. 78 - 80.

15. Макогон Ю. В. Зовнішньоекономічна діяльність: організація, управління, прогнозування: навч. посіб./ Ю. В. Макогон, В. А. Кравченко, В. В. Кравцова - Донецьк: Дон ГУЭТ, 2010. - 160с

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.