Окремі питання правового регулювання корпоративних інвестицій
Визначення суб’єктів корпоративної форми інвестування. Дослідження особливостей, обмежень та заборони щодо участі в корпоративному інвестуванні в контексті засобів державного регулювання господарської діяльності та забезпечення публічного інтересу.
| Рубрика | Менеджмент и трудовые отношения |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 22.08.2018 |
| Размер файла | 26,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
УДК 346.543:334.78
Окремі питання правового регулювання корпоративних інвестицій
Н.Р. Бойчук,
здобувач НДІ правового забезпечення інноваційного розвитку НАПрН України
Анотація
корпоративний інвестування господарський публічний
У даній статті визначено коло суб'єктів корпоративної форми інвестування. Автором проаналізовано ряд особливостей, обмежень та заборон щодо участі в корпоративному інвестуванні в контексті засобів державного регулювання господарської діяльності та забезпечення публічного інтересу. Висвітлено проблеми правового регулювання участі держави й іноземного елементу в корпоративному інвестуванні, наголошено на необхідності внесення змін та доповнень до Цивільного кодексу України та Закону України «Про господарські товариства».
Ключові слова: корпоративна форма інвестування, суб'єкти корпоративного інвестування, публічний інтерес, засоби державного регулювання господарської діяльності.
Аннотация
Н.Р Бойчук
соискатель НИИ правового обеспечения инновационного развития
НАПрН Украины
Отдельные вопросы правового регулирования корпоративных инвестиций
В представленной статье автором определен круг субъектов корпоративной формы инвестирования. Проанализирован ряд особенностей, ограничений и запретов в отношении участия в корпоративном инвестировании в контексте способов государственного регулирования хозяйственной деятельности и обеспечения публичного интереса. Освещены проблемы правового регулирования участия государства и иностранного элемента в корпоративном инвестировании, сделан акцент на необходимости внесения соответствующих изменений и дополнений в Гражданский кодекс Украины и Закон Украины «О хозяйственных обществах».
Annotation
N. R. Boychuk
PhD Candidate of Scientific and Research Institute of Providing Legal Framework for the Innovative Development of National Academy of Law Sciences of Ukraine
Certian issues of legal regulation of corporative investment
Problem setting. Given the need for continuous supply of resources in the economy to ensure the innovations, in addition to contract investment, the special role plays the corporate form of investment. The globalization of markets in the conditions of current competition between the parties of the global financial market for the place in the trade economic system and foreign investment leading to regulatory competition in the field of commercial law. The studying of the issues of corporate investment regulation is important due to the need to ensure stability, freedom and protection of investments by the state.
Analysis of recent research and publications. The issues of realization of investment activity in the corporate form and joint investment have been studied by such scholars as Ju. E. Atamanova, Ju. M. Zhornokuiy, O. R. Kibenko, I. V Spasibo-Fateeva, O. M. Vinnik, and others.
Target of research. The purpose of this article is to analyze the current legislation of Ukraine on corporate investment, differentiation the freedom of capital movements and the right to economic activity, also to analyze the existing system of prohibitions and restrictions of the investment in the light of objectives of ensuring public and private interests.
Article's main body. The article defines the circle of subjects of corporate form of investment. The author analyzes several features, restrictions and proscription on the participation of each subject in the corporative investment in the context of the means of state regulation of economic activities and ensuring the public interest. In particular, the article highlights the problems of legal regulation of participation of the state and foreign element in corporative investment and proved the necessity of implementing the appropriate changes to the current legislation.
Conclusions and prospects for development. It should be summarized that restrictions and prohibitions on the implementation of corporative investment by individuals and entities determined provided exclusively by law. Such restrictions and prohibitions relating, in particular, to the requirements of the financial situation and legal status of the investor, the article also listed the relevant conditions of entry or establishment of a commercial company. However, as a result of the analysis in terms of legal regulation of corporate investment, established a number of shortcomings and contradictions, given that the author suggested making appropriate amendments to the Civil Code of Ukraine and the Law of Ukraine «On Business Associations».
Key words: corporative form of investment, corporate investment subjects, public interest, means of state regulation of economic activity.
Постановка проблеми. З огляду на необхідність постійного постачання ресурсів в економіку країни з метою забезпечення розширеного відтворення на основі системного впровадження інновацій, окрім договірного інвестування, особливу роль відіграє корпоративна форма інвестування. Глобалізація ринків на тлі існуючої конкуренції між учасниками світового фінансового ринку за місця в економічній системі торгівлі й іноземних інвестицій веде до нормативної конкуренції в галузі (господарського) комерційного права. Інвестори здійснюють пошук місць виробництва, поширення, дослідження і розробки тільки на основі критеріїв ефективності. Держава повинна надати інвесторам таку правову систему, яка б пропонувала стабільність, свободу і захист інвестицій. Тому однією з основних функцій держави повинна бути роль свого роду «постачальника системи», яка змогла би притягнути інвестиції [1;11]. Це зумовлює необхідність глибокого дослідження проблем правового регулювання корпоративного інвестування.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню питань реалізації інвестиційної діяльності в корпоративній формі та формі спільного інвестування приділяють увагу такі науковці, як Ю. Є. Атаманова, Ю. М. Жорнокуй, О. Р. Кібенко, І.В. Спасибо-Фатєєва, О. М. Вінник, І. З. Фархутдінов, В. А. Трапезніков, Н. Г. Дороніна, Н. Г. Семилютіна, В. М. Бутузов, Д. В. Чернадчук, О. П. Сущ та ін.
Проте залишається чимало питань, які потребують подальшого дослідження, зокрема забезпечення приватних та публічних інтересів в інвестиційній сфері.
Формулювання цілей. Метою цієї статті є аналіз чинного законодавства України щодо корпоративного інвестування, розмежування свободи руху капіталів та права на здійснення економічної діяльності, існуючої системи заборон та обмежень такого інвестування через призму завдань забезпечення публічних та приватних інтересів.
Виклад основного матеріалу. Поняття «корпоративне інвестування» має досить спірний характер, оскільки, оперуючи такою правовою категорією, вчені-правники розуміють різні види діяльності.
У першу чергу корпоративне інвестування розглядається як вкладення коштів в акції підприємств, що мають форму акціонерних товариств, або статутний (складений) капітал інших підприємницьких товариств корпоративного типу та/або участь у такій організації з метою отримання прибутку, досягнення певного соціально-економічного ефекту.
Іншого підходу дотримуються ті науковці, які під корпоративним інвестуванням розуміють діяльність приватних осіб (інвесторів) з об'єднання майнових та інтелектуальних цінностей, пов'язану з набуттям корпоративних прав та прав власності на цінні папери, емітовані професійними учасниками ринку цінних паперів, які надалі розміщують отримані кошти в цінних паперах та корпоративних правах інших суб'єктів [2, с. 112].
У нашому дослідженні категорія «корпоративне інвестування» буде використовуватися в першому (ширшому) розумінні. Характерною та відмінною ознакою даного виду інвестування є набуття правомочності управління активами реципієнта будь-якої організаційно-правової форми шляхом участі особи у вищому органі управління такої організації та отримання частини прибутку від її господарської діяльності, особливим порядком припинення інвестиційної діяльності в порядку, визначеному законом.
На стадії прийняття рішення про корпоративне інвестування інвестор повинен проаналізувати всі переваги та недоліки певного виду господарської організації як реципієнта інвестицій, зважити всі передбачені законодавством заборони та обмеження щодо корпоративного інвестування. У залежності від мети здійснення інвестиції - отримання прибутку чи задоволення певних соціальних потреб - інвестор прагне обрати найоптимальнішу корпоративну форму реципієнта інвестицій з урахуванням визначених законом обмежень та заборон, що дасть змогу оцінити можливі ризики і мінімізувати їхні негативні наслідки.
Порядок створення господарської організації, розмір та вид корпоративних інвестицій в останню залежать від організаційно-правової форми підприємства, його виду діяльності, правового режиму об'єкта інвестування, суб'єктів інвестування та визначеного ними необхідного обсягу майнових цінностей для досягнення цілей, визначених установчими документами.
За таких обставин головними критеріями аналізу та систематизації особливостей корпоративного інвестування є: за суб'єктом інвестування, за об'єктом та за реципієнтом.
Щодо суб'єктів корпоративного інвестування, то в законодавстві України залишаються певні прогалини та суперечності.
Як убачається з положень Господарського кодексу України, засновниками та учасниками господарського товариства можуть бути суб'єкти господарювання, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності, а також громадяни, які не є суб'єктами господарювання. Таким чином, загальні норми Господарського кодексу України містять розширений перелік суб'єктів корпоративного інвестування. На противагу їм спеціальні норми Цивільного кодексу України, законів України «Про господарські товариства», «Про акціонерні товариства» містять певні особливості [3].
Так, відповідно до ч. 3 ст. 167 ЦК України держава може створювати юридичні особи приватного права (підприємницькі товариства тощо), брати участь в їх діяльності на загальних підставах, якщо інше не встановлено законом. Крім того, ч. 3 ст. 169 ЦК України закріплено право територіальних громад створювати юридичні особи приватного права (підприємницькі товариства тощо), брати участь в їх діяльності на загальних підставах, якщо інше не встановлено законом [4].
Однак ст. 114 ЦК України обмежує коло учасників господарського товариства, закріплюючи, що ними може бути фізична або юридична особа.
Причому слід відмітити, що згідно з приписами зазначеної статті обмеження щодо участі у господарських товариствах може бути встановлено законом.
Спеціальні норми ст. 3 Закону України «Про господарські товариства» теж містять обмеження щодо кола засновників (учасників господарського товариства). Засновниками та учасниками товариства можуть бути підприємства, установи, організації, а також громадяни, крім випадків, передбачених законодавчими актами України. Іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, а також міжнародні організації можуть бути засновниками та учасниками господарських товариств нарівні з громадянами та юридичними особами України, крім випадків, встановлених законодавчими актами України [5].
Ураховуючи те, що ст. 3 Закону України «Про господарські товариства» втратила чинність у частині, що стосується акціонерних товариств (на підставі Закону № 514-VI від 17.09.2008 р.), особливий інтерес становлять норми Закону України «Про акціонерні товариства».
Засновниками акціонерного товариства в силу ст. 9 зазначеного Закону визнаються держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, а також фізичні та/або юридичні особи, що прийняли рішення про його заснування [6].
Отже, необхідно зробити висновок, що законодавчими актами закріплено обмеження держави та територіальних громад бути засновниками та учасниками господарських товариств, крім акціонерних товариств. Так, наприклад, відповідно до Закону України «Про банки та банківську діяльність» держава в особі Міністерства фінансів України може брати участь у формуванні та/або збільшенні статутних капіталів банків шляхом придбання акцій первинної емісії (часток у статутному капіталі) банку чи акцій додаткової емісії (додаткових вкладів) банків в обмін на державні облігації України та/або придбання зазначених акцій за кошти Державного бюджету України, та відповідно управляти набутими корпоративними правами.
Утім і в даному випадку є виключення. З аналізу положень Закону України «Про інвестиційну діяльність» вбачається пряма заборона на участь в корпоративних інвестиційних фондах держави, територіальної громади, а також юридичних осіб, частка державної або комунальної власності в яких перевищує 25 відсотків.
Одночасно, згідно з офіційними даними реєстру корпоративних прав держави в статутних капіталах господарських товариств, на сьогоднішній день в управлінні органів державної виконавчої влади перебувають 90 товариств з обмеженою відповідальністю [7], а відповідно до реєстру корпоративних прав територіальної громади м. Києва у статутних капіталах господарських товариств станом на 01.01.2017 р. в управлінні Департаменту комунальної власності м. Києва перебувають 9 товариств з обмеженою відповідальністю [8].
На нашу думку, зазначена реалізація корпоративних прав держави та територіальних громад відбувається без відповідних на те правових підстав.
Між тим дію частин першої та другої ст. 3 Закону України «Про господарські товариства» зупинено у частині права державних підприємств бути засновниками або учасниками господарських товариств на підставі Декрету Кабінету Міністрів України від 31.12.1992 р. № 24-92, що є чинним і станом на сьогоднішній день. Згідно з останнім державні підприємства не можуть бути засновниками підприємств будь-яких організаційних форм та видів, господарських товариств, кооперативів, окрім випадків, коли засновником є:
- будівельні організації, підприємства будівельної індустрії та будівельних матеріалів, які є засновниками господарських товариств, що здійснюватимуть проектування та перспективне будівництво за кордоном;
- суб'єкти літакобудування, які підпадають під дію норм ст. 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості»;
- наукові (науково-дослідні, науково-технологічні, науково-технічні, науково-практичні) установи та державні університети, академії, інститути виключно у випадку, коли останні є співзасновниками господарських товариств, та виключно шляхом внесення майнових прав інтелектуальної власності як внеску до статутного капіталу таких товариств;
- біржі, торгові дома, страхові компанії та підприємства з іноземними інвестиціями.
Отже, у зв'язку з вищевикладеним, на нашу думку, необхідно внести зміни та доповнення до Цивільного кодексу та Закону України «Про господарські товариства», зазначивши, що держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, та територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, та державні підприємства, установи, організації можуть бути засновником та учасником юридичних осіб приватного права, а саме акціонерних товариств та товариств з обмеженою відповідальністю, з урахуванням законодавчих заборон та обмежень.
При цьому вважаємо за необхідне закріпити в положеннях Цивільного кодексу та Закону України «Про господарські товариства» пряму заборону на заснування та участь держави й територіальних громад, а також державних та комунальних підприємств, установ, організацій в організаційно-правових формах підприємницьких товариств, що встановлюють додаткову або повну відповідальність учасника. Яскравим прикладом є положення Закону України «Про банки і банківську діяльність», за змістом яких банкам забороняється інвестувати кошти в юридичну особу, статутом якої передбачена повна відповідальність її власників. Слід зазначити, що така заборона обґрунтована метою збереження капіталу та тим самим уникнення небажаних наслідків для інвесторів та вкладників банківської установи.
Таким чином, необхідність заборони на заснування та участь держави й територіальних громад, державних та комунальних підприємств, установ, організацій в організаційно-правових формах підприємницьких товариств, що встановлюють додаткову або повну відповідальність, вмотивована, по-перше, уникненням процесів скритого роздержавлення, адже у випадку доведення такого підприємства до банкрутства підвищується ризик небажаної приватизації майна його учасників. По-друге, створені підвищені корупційні ризики можуть призвести до звернення стягнення на державні кошти та кошти територіальної громади, що в даному випадку є нераціональним й неефективним використанням бюджетних коштів, таким, що порушує принцип економії бюджету [9]. У свою чергу, відсутність на законодавчому рівні врегулювання відповідних заборон та обмежень може призвести до таких негативних наслідків, як надмірне втручання держави в приватну сферу економіки, що призведе до великих збитків державному та місцевим бюджетам.
Таким чином, з урахуванням положень Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України «Про інвестиційну діяльність», Закону України «Про господарські товариства», що кореспондуються з нормами Закону України «Про інвестиційну діяльність», суб'єктами інвестиційної діяльності, зокрема засновниками, інвесторами та учасниками підприємства, можуть бути: 1) громадяни України, 2) іноземні громадяни, 3) юридичні особи (підприємства, установи, організації) України та іноземних держав (іноземні юридичні особи, а також міжнародні організації), 3) держава в особі уповноважених органів державної влади, 4) територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування.
Треба зазначити щодо громадян України, що відповідно до Цивільного кодексу України учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи, може бути фізична особа з неповною цивільною дієздатністю у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Зі змісту Закону України «Про міжнародне приватне право» вбачається, що процесуальна правоздатність і дієздатність іноземних осіб в Україні визначаються відповідно до права України. Оскільки за приписами Закону України «Про господарські товариства» іноземні громадяни, особи без громадянства можуть бути засновниками та учасниками господарських товариств нарівні з громадянами України, до них застосовуються вищезазначені вимоги щодо віку та обсягу дієздатності [10].
Проте законом передбачені винятки, що обмежують або унеможливлюють участь іноземного елементу в корпоративному інвестуванні. Так, з аналізу ст. 117 Закону України «Про господарські товариства», ст. 3 Закону України «Про інвестиційну діяльність» та ст. 4 Закону України «Про режим іноземного інвестування» вбачається заборона створення виключно на основі власності іноземців, іноземних юридичних осіб унітарного, корпоративного або придбання у виключну іноземну власність діючого підприємства в галузях, визначених законом, що мають стратегічне значення для безпеки держави.
Крім того, законом передбачені й інші обмеження щодо участі вищеперерахованих суб'єктів у вітчизняних підприємствах. Так, за змістом Закону України «Про господарські товариства» юридичні особи (підприємств, установ, організацій) України й іноземних держав та міжнародні організації, що мають намір інвестувати капітал, повинні мати задовільний матеріальний стан. Таким чином законом звужене коло юридичних осіб - суб'єктів корпоративного інвестування до таких, що за висновком аудитора або аудиторської фірми є фінансово спроможними здійснити відповідні внески до статутного (складеного) капіталу реципієнта.
Аналогічні вимоги передбачені й до осіб, що планують бути вкладниками банківських установ. Зокрема, згідно з положеннями Закону України «Про банки та банківську діяльність» власники істотної участі у банку повинні мати бездоганну ділову репутацію та задовільний фінансовий стан, вимоги до яких встановлюються Національним банком України.
Певні обмеження для вказаних осіб передбачені і Законом України «Про інститути спільного інвестування». Так, останні можуть бути засновниками банку та власниками істотної участі у банку лише за умови, що такий інститут спільного інвестування є корпоративним венчурним фондом, більш як 75 відсотків акцій (інвестиційних сертифікатів) якого і більш як 75 відсотків акцій (часток) компанії з управління активами якого прямо та/або опосередковано належать одній особі або групі асоційованих осіб. Як установлено, учасник інституту спільного інвестування - це особа, яка є власником цінних паперів інституту спільного інвестування. Зокрема, фізична особа може бути учасником венчурного фонду за умови придбання цінних паперів такого фонду в кількості, яка за номінальною вартістю цих цінних паперів складає суму не менше ніж 1500 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановленому законом на 1 січня 2014 р., а учасником кваліфікаційного інституту спільного інвестування - за умови придбання цінних паперів такого інституту в кількості, яка за номінальною вартістю цих цінних паперів складає суму не менше ніж 100 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановленому законом на 1 січня 2014 р.
Крім того, зазначеним законом передбачені й певні заборони. Не можуть бути учасниками інституту спільного інвестування особи, з якими вони уклали договори про обслуговування, зокрема: зберігач активів інституту спільного інвестування, депозитарій, аудитор (аудиторська фірма), оцінювач майна інституту спільного інвестування та їх пов'язані особи.
Висновки
Підводячи підсумок, необхідно зазначити, обмеження та заборони щодо здійснення корпоративного інвестування фізичними та юридичними особами визначаються виключно законом. Такі обмеження та заборони стосуються, зокрема, вимог до фінансового становища та правового статусу інвестора, перелічених відповідних умов вступу чи заснування певного господарського товариства. Однак у результаті проведеного аналізу на предмет законодавчого регулювання суб'єктів корпоративного інвестування встановлено ряд недоліків та протиріч.
Зокрема, вищезазначені прогалини та колізії стосуються участі іноземних інвесторів, держави та територіальних громад, потребують негайного належного впорядкування та врегулювання на рівні як загальних норм законодавства, так і спеціальних шляхом внесення відповідних змін та доповнень.
Такі висновки зумовлені в першу чергу необхідністю створення сприятливих та доступних умов для вступу в господарську організацію будь-якого типу з будь-яким видом діяльності, запобігання негативним наслідкам для держави та суспільства в цілому, адже забезпечення створення сталого інвестиційного фонду відповідної організації є засобом реалізації публічного інтересу.
По-друге, належне законодавче врегулювання обмежень та заборон щодо суб'єктів корпоративного інвестування в контексті засобів державного регулювання господарської діяльності є фактично складовою стратегії національної безпеки України, згідно з якою одним із ключових завдань політики національної безпеки у внутрішній сфері є забезпечення економічної безпеки країни [11].
Література
1. Бойчук Р. П. Окремі проблеми становлення інвестиційного права України [Електронний ресурс] / Р П. Бойчук // Право та інноваційне суспільство : електрон. наук. вид. - 2016. - № 1 (6). - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/pric_2016_1_3.
2. Жорнокуй Ю. М. Инвестиционное право : учеб. пособие / Ю. М. Жорнокуй. - Харьков : Прометей-Пресс, 2005. - 224 с.
3. Господарський кодекс України [Електронний ресурс] : Кодекс від 16.01.2003 № 436-IV. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/436-15.
4. Цивільний кодекс України [Електронний ресурс] : Кодекс від 16.01.2003 № 435-IV. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15.
5. Про господарські товариства [Електронний ресурс] : Закон від 19.09.1991 № 1576-XII. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1576-12.
6. Про акціонерні товариства [Електронний ресурс] : Закон від 17.09.2008 № 514-VI. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/514-17.
7. Моніторинг корпоративних прав територіальної громади м. Києва у статутних капіталах господарських товариств станом на 01.01.2017 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.spfu.gov.ua/ua/documents/ press-list/spf-management-rights-state/10017.html.
8. Моніторинг корпоративних прав територіальної громади м. Києва у статутних капіталах господарських товариств станом на 01.01.2017 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.gukv.gov.ua.
9. Про міжнародне приватне право [Електронний ресурс] : Закон від 23.06.2005 № 2709-IV. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2709-15.
10. Про ефективне використання державних коштів [Електронний ресурс] : Постанова Каб. Міністрів України від 11 жовт. 2016 р. № 710. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/710-2016-%D0%BF.
11. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України [Електронний ресурс] : Указ Президента України від 6 трав. 2015 р. «Про Стратегію національної безпеки України». - Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/ laws/show/287/2015.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Економічна сутність інвестицій та динаміка інвестування. Сутність, мета і завдання інвестиційного менеджменту. Основні поняття інвестиційної діяльності та стадії інвестиційного процесу. Регулювання інвестиційної діяльності державними органами в Україні.
курсовая работа [83,8 K], добавлен 09.01.2009Існуючі підходи щодо визначення поняття корпоративного управління. Основні фактори та елементи формування корпоративної культури на підприємстві, її роль в системі корпоративного управління та вплив на результативність господарської діяльності фірми.
статья [22,5 K], добавлен 31.08.2017Стандартизація як основа системи технічного регулювання. Гармонізація української системи з міжнародними та європейськими нормами і правилами. Правові питання забезпечення якості. Теорія управління якістю та державна політика України в сфері якості.
реферат [62,4 K], добавлен 09.04.2009- Активізація діяльності підприємств харчової промисловості шляхом удосконалення механізму регулювання
Підсилення конкурентної боротьби на ринку продуктів харчування. Підвищення ефективності діяльності підприємств шляхом вдосконалення чинної законодавчої бази в сфері економічних методів регулювання виробництва. Рентабельність підприємств Львівської обл.
автореферат [41,0 K], добавлен 10.04.2009 Визначення поняття групи, її основні види та принципи функціонування. Особливості управління групою підлеглих з погляду теорії мотивації. Загальна характеристика методів регулювання трудової поведінки. Поняття коучінгу, його трактування, цілі та принципи.
реферат [576,8 K], добавлен 12.05.2010Дослідження корпоративної культури вузу і професорсько-викладацького складу. Зростання професійної діяльності педагога й реалізація його як творчої особистості. Уміння вибудови корпоративних відносин на різних рівнях організаційної структури закладу.
контрольная работа [20,3 K], добавлен 11.12.2015Сутність зайнятості. Форми та види зайнятості. Їх характеристика. Державна політика регулювання зайнятості. Основні методи та заходи регулювання зайнятості, їх характеристика та особливості застосування в різних економічних системах. Зарубіжний досвід.
курсовая работа [70,7 K], добавлен 17.03.2007Дослідження питання налагодження внутрішньо системних відносин, уміння керівника делегувати свої повноваження підлеглим. Характеристика методів роботи з персоналом, організаційно-правового аспекту кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України.
реферат [21,8 K], добавлен 02.05.2011Теоретичні засади і принципи прогнозування та планування. Регулювання співвідношень між окремими видами технологічно споріднених виробництв. Об'єкти інвестиційної діяльності. Відтворення основних фондів підприємства. Планування розвитку соціальної сфери.
дипломная работа [68,7 K], добавлен 19.05.2011Методологія проектного аналізу господарської діяльності підприємства. Підприємство як суб’єкт господарської діяльності та об’єкт аналізу. Функціональні аспекти аналізу привабливості господарської діяльності. Проблеми, шляхи удосконалення аспектів аналізу.
курсовая работа [83,5 K], добавлен 21.03.2007Теоретичні основи дослідження механізму трансформації корпоративної культури організації. Характеристика діяльності туристичної фірми "Норіс". Впровадження пропозицій з вдосконалення трансформації корпоративної культури в системі управління підприємством.
курсовая работа [937,3 K], добавлен 28.01.2013Поняття та види документів. Договір як основа господарської діяльності. Особливості уніфікованої форми класифікації та кодування документації. Можливості використання Інтернету для оптимізації договірної діяльності проектно-конструкторського бюро.
дипломная работа [755,0 K], добавлен 09.12.2010Становлення інформаційного суспільства, принципи державного регулювання відносин у цій сфері, закон України "Про інформацію". Державна інформаційна політика, мета, функції, безпека України. Роль державної політики інформатизації в умовах глобалізації.
курсовая работа [45,5 K], добавлен 02.06.2011Управління професійним навчанням у сучасній компанії, теоретичні основи оцінки ефективності інвестицій в персонал. Шляхи інвестування мотивації, навчання, розвитку співробітників. Удосконалення системи керування персоналом та оцінки навчання компанії.
научная работа [1,1 M], добавлен 24.09.2010Поняття і сутність підприємництва та бізнесу. Організаційно-правові форми провадження господарської діяльності та класифікація суб’єктів підприємництва. Бізнес-план підприємства, як основа управління ним. Використання спрощеної системи оподаткування.
курсовая работа [81,2 K], добавлен 21.12.2011Особливість сучасного міжнародно-правового регулювання праці та його вплив на національну політику та законодавство України. Міжнародні стандарти в сфері праці. Специфіка аналізу основних досліджень і публікацій, у яких започатковано розв’язання проблеми.
реферат [22,3 K], добавлен 16.04.2010Аналіз організаційної структури ПП "Кіппроміс" та розробка пропозицій щодо її удосконалення. Ресурсне забезпечення роботи підприємства. Визначення та характеристика бізнес-плану фірми. Огляд обов’язків та контрольних функцій менеджера технічного рівня.
отчет по практике [43,1 K], добавлен 17.01.2012Обґрунтування системи якостей знань учнів, діяльність учителя щодо їх формування. Внутрішкільний контроль і регулювання діяльності вчителів. Аналіз стану проблеми в загальноосвітній школі. Фінансово-економічне обґрунтування комплексно-цільової програми.
дипломная работа [306,2 K], добавлен 17.03.2015Становлення та розвиток ринку праці в Україні: проблеми та перспективи розв'язання. Стан та завдання щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму регулювання зайнятості в Україні. Основні напрями регулювання ринку праці.
курсовая работа [53,4 K], добавлен 30.03.2007Механізм формування кадрового потенціалу торговельного підприємства. Аналіз господарської діяльності, фінансово-майнового стану ТОВ "Регата": організаційно-правова характеристика, стан і проблеми кадрового забезпечення. Оцінка ефективності персоналу.
дипломная работа [752,2 K], добавлен 24.08.2011
