Ключові фактори формування результативності сучасних організацій

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Львівський торговельно-економічний університет

Ключові фактори формування результативності сучасних організацій

Трут О.О.

к.е.н., доцент

У статті опрацьовано сучасні тенденції та ключові фактори результативного функціонування та розвитку організацій. На засадах теорії ланцюга вартості досліджені структуроутворювальні фактори формування результативності сучасних організацій. Доведений їх системний зв'язок з результатами діяльності організації та обґрунтована їх роль в управлінні результативністю організації.

Ключові слова: вартість організації, менеджмент, результат, результативність організації, структура вартості, фактори, управління.

Трут О.А.

к.э.н., доцент, Львовский торгово-экономический университет

(Львов, Украина)

КЛЮЧЕВЫЕ ФАКТОРЫ ФОРМИРОВАНИЯ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТИ СОВРЕМЕННЫХ ОРГАНИЗАЦИЙ

В статье рассмотрены современные тенденции и ключевые факторы результативного функционирования и развития организаций. На основе теории цепи стоимости исследованы структурообразующие факторы формирования результативности современных организаций. Доказана их системная связь с результатами деятельности организации и обоснована их роль в управлении результативностью организации.

Ключевые слова: стоимость организации, менеджмент, результат, результативность организации, структура стоимости, факторы, управление.

Trut O.

PhD in Economics, Associate Professor, Lviv University of Trade and Economics

(Lviv, Ukraine)

KEY FACTORS OF FORMING THE PERFORMANCE OF MODERN

ORGANIZATIONS

The article deals with current trends and key factors for the effective functioning and development of organizations. On the basis of the theory of the value chain the structure-forming factors of performance formation of modern organizations are studied. Their systematic connection with the results of the organization performance has been proved and their role in managing the organization performance is substantiated.

Key words: organization value, management, result, organization performance, value structure, factors, management.

Актуальність проблеми. Сучасна парадигма менеджменту одним з найважливіших засобів досягнення успіху організації визнає методологію управління результативністю. Успішний розвиток українських організацій потребує концептуального бачення та прикладних механізмів використання менеджерами методології управління результативністю з урахуванням конкретних умов та обмежень середовища діяльності. Незважаючи на значний науковий доробок зарубіжних учених, українськими дослідниками практично не охоплена проблематика ефективного використання управлінських ресурсів для підвищення результативності організацій, формування адекватних систем управління, розробки відповідних інструментів і механізму управління результативністю. Актуальність дослідження з огляду на це не викликає сумніву.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Фундаментальний підхід до управління результативністю та ефективністю організацій висвітлено в працях зарубіжних учених: М. Армстронга, В. Білошапки, П. Друкера, Н. Энди, Р. Каплана, Г. Кокінза, П. Кругмана, Д. Лафта, Д. Нортона, Д. Сінка, Б. Фелпса, П. Самуельсона. Теоретичні та методологічні засади формування системи показників оцінки ефективності та результативності організацій є предметом наукових досліджень українських учених: О. Березіна, Я. Догадайла, О. Криворучка, О. Кузьміна, О. Олексюка, Й. Петровича, Ф. Поклонського, В. Стадника, Н. Тарнавської, Н. Терещенка, А. Тищенко , Л. Федулової, Ф. Хміля, В. Шинкаренка, Н. Яшина.

Вітчизняні дослідники сконцентрували свою увагу в основному на окремих складниках системи вимірювання результативності, зокрема на питаннях формування критеріїв і показників її оцінки. Немає теоретичних розробок і практичних рекомендацій з питань системного управління результативністю організацій у ринковому середовищі.

Постановка завдання. Метою дослідження є обґрунтування та узагальнення визначальних факторів формування результативності сучасних організацій.

Результати дослідження. Сучасний менеджмент українських організацій спрямований на забезпечення результативності й ефективності їх функціонування та розвитку. На думку зарубіжних учених, концепція “ланцюга створення вартості”, запропонована М. Портером, є важливим аналітичним інструментом діагностики результатів організації та чинників, що їх обумовлюють, а також визначення перспективних напрямів її подальшого розвитку. Неможливо визначити значимість того чи іншого фактора при формуванні вартості компанії, не визначивши при цьому, до яких результатів ви прагнете, зазначає зарубіжний учений Б. Фелпс. На його переконання, управління результативністю полягає в пошуку відповіді на запитання “Як виміряти успіх організації?” [10, с. 109]. Методологія управління результативністю допомагає менеджерам зрозуміти процес створення вартості організацією, структуру джерел її формування в нових умовах розвитку і факторів, що її обумовлюють.

Споживча цінність може створюватись у всіх ланках ланцюжка створення вартості. Менеджер, який розмірковує в категоріях ланцюжка створення вартості, починає розглядати будь-який вид діяльності не просто як витрати, а як дії, що додають до кінцевого продукту цінність. Ланцюжок створення вартості концентрує увагу керівників на конкретних діях, що генерують витрати і створюють вартість для покупців. Конкурентна перевага виникає з дій, що відрізняються від дій конкурентів в ланцюжку створення вартості, або виконання тих же дій, але дешевшим способом [1, с. 176-177].

Джерела вартості стали переміщатися, зазначає Г. Кокінз. У створенні вартості земля і майно почали поступатися місцем ідеям. Нині організації стали орієнтованішими на знання. Працювати з розумом тепер, мабуть, важливіше, ніж працювати старанно. Джерела створення вартості - у знаннях людей і в їх прагненні працювати. Менеджерам уже не потрібно стежити за фахівцем з розробки нових товарів або завідувачем рекламного відділу, щоб вони створили якісний товар або рекламу. Вони будуть цим займатися, якщо їм створити відповідні умови [2, с. 31-34].

На думку авторів концепції збалансованої системи показників Р. Каплана і Д. Нортона, інформаційна епоха, що ознаменувала своїм виникненням останні десятиліття XX століття, призвела до того, що багато фундаментальних постулатів промислової конкуренції застаріли. Завоювати стійку конкурентну перевагу в умовах ринку простим, хоча і швидким впровадженням нових технологій у виробництво (матеріальні активи) або відмінним управлінням фінансовими активами і пасивами стало неможливо [7, с. 7].

Американський дослідник, автор праці «У здоровому бізнесі - здоровий дух» Р. Карлгаард, спираючись на логіку і глибоке знання економічної теорії, пропонує і відстоює збалансовану конструкцію з трьох основних сил успіху організацій за сучасних умов: матеріальної конкурентної переваги; стратегічної основи; нематеріальної конкурентної переваги. Учений розглядає такі основні компоненти нематеріальної конкурентної переваги: довіра, інтелект, команда, смак, історії (культура, традиції) [6, с. 15].

На початку ХХІ ст. головне - «робити знання продуктивними», зазначає відомий гуру менеджменту П. Друкер. Основна ідея новітньої парадигми практичного менеджменту: «інтелектуальному суспільству - інтелектуальне управління». Ця управлінська парадигма орієнтована на ефективне використання інтелекту людських ресурсів організацій [3, с. 18].

За сучасних динамічних умов конкурентної боротьби спостерігається послідовна тенденція підвищення важливості інноваційного складника в успішному функціонуванні підприємства в межах розвитку суспільства нового типу - k-суспільства (Knowledge society), яке ґрунтується на продукуванні гармонізованих знань з використанням потужних інформаційних технологій.

Знання та інформація як фактори виробництва сприяють поширенню концепції спільного творення вартості виробниками і споживачами продукції. Відповідно, управління результативністю сучасних компаній здійснюється на основі нових концептуальних рішень, що обумовлюють структурні зміни ланцюжка вартості, зазначають зарубіжні вчені [5, с. 3945; 2, с. 226-233; 7, с. 7-11; 10, с. 43-49].

Отже, для сучасних організацій вирішальними факторами досягнення успіху є управління, інвестування в інтелектуальний потенціал своїх працівників і його використання. Саме дослідження структуроутворювальних елементів вартості організації дозволяє їх виявити.

Перший крок до розуміння структури вартості полягає у визначенні того, що слід вважати результатами діяльності компанії. Компанія може виробляти персональні комп'ютери і це визначає її вартість нині. Але орієнтир на стратегічні позиції і формування стратегічного конкурентного потенціалу також створює її вартість у майбутньому. Ринкова вартість компанії обумовлена як результатами її діяльності нині, так і результатами, яких вона здатна досягнути в майбутньому. Важливо розрізняти ці два типи результатів і надавати належного значення їм обом, стверджує американський учений - основоположник теорії розумних бізнес-метрик Ф. Боб.

Проте управління результативністю не обмежується лише вимірюванням результатів діяльності компанії, також необхідний і вимір факторів, що обумовлюють її теперішню і майбутню вартість, тобто чинників, які формують результати діяльності компанії, на які менеджери можуть здійснювати вплив. Наприклад, рівень зарплати може вплинути на одержуваний прибуток, а витрати на науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи можуть впливати на майбутню вартість [10, с. 43-44].

Оскільки існує різниця між фактичною і майбутньою вартістю компанії, необхідно також розрізняти фактори, що визначають нинішню вартість компанії (наприклад, зниження витрат), і фактори, що формують її майбутню вартість (наприклад, заходи з просування бренду і витрати на науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи). Учений пропонує фактори, що створюють теперішню вартість, називати “факторами-визначниками”, а фактори, що сприяють формувати майбутню вартість, - “факторами-будівничими”. Фактори- визначники різноманітні за формою, розмірами і значимістю. Наприклад, асортимент продукції, канали розподілу, мотивація персоналу, логістичні системи, контроль якості, методи просування продукції, фінансування, тривалість операційного циклу, інвестиції в обладнання, особистісні якості менеджера. Фактори, що визначають вартість компанії, залежать від конкретних умов, конкуренції і стану ринку. Фактори-будівничі здійснюють довгостроковий вплив на майбутню вартість компанії. Вони дозволяють використовувати переваги ризиків і можливостей у міру їх появи. Навички використовувати можливості, які виникають, зумовлені такими управлінськими здібностями, як готовність до змін, розуміння клієнтів і лідерство [10, с. 46]. Орієнтація менеджерів на фактори-визначники призводить до короткочасного підвищення ефективності діяльності компанії, а фактори-будівничі здійснюють довгостроковий вплив на майбутню вартість компанії. Вони дозволяють використовувати переваги ризиків і можливостей у міру їх появи. Такий поділ, на наш погляд, є дещо умовним, оскільки це не взаємовиключні терміни: найчастіше фактори- визначники, у свою чергу, роблять внесок у формування майбутньої вартості компанії, а фактори-будівничі - закладають її поточну вартість.

Ланцюжок нарахування вартості, розроблений М. Портером, показує взаємодію факторів-визначників і факторів-будівничих у процесі досягнення результату організації. Структура вартості об'єднує всі ці типи факторів-визначників і факторів-будівничих (рис. 1).

Незважаючи на те, що фактори-визначники впливають, в основному, на нинішню вартість компанії, а фактори-будівничі - на вартість компанії в майбутньому, у дійсності ж межа між ними нечітка. Фактори-будівничі також можуть впливати на результати діяльності організації сьогодні. Результати такої діяльності надають можливість для інвестицій, які в подальшому будуть впливати на майбутні результати (табл. 1).

Таблиця 1

Фактори і результати у формуванні вартості організації

Аналогічну позицію відстоюють автори концепції збалансованої системи показників (ЗСП) Р. Каплан і Д. Нортон. На їх переконання, правильно складена ЗСП повинна мати збалансований комплекс результатів (відстрочені характеристики) і факторів досягнення результатів (випереджувальні показники), що є невід'ємною частиною загальної стратегії бізнес-одиниці. Без останніх неможливо зрозуміти, як були досягнуті перші. Фактори досягнення результатів - це унікальні для кожної конкретної бізнес-одиниці показники випереджувальної оцінки. Вони відображають специфіку її стратегії, наприклад, фінансові чинники прибутковості, сегменти ринку, у яких дана бізнес-одиниця конкурує, а також особливі цілі складників внутрішніх бізнес-процесів і навчання та розвитку. Крім того, за допомогою тільки показників можна на ранніх етапах оцінити, наскільки успішно здійснюється стратегія компанії. І навпаки, фактори діяльності, наприклад тимчасовий цикл або частка браку (кількість дефектів на мільйон виробів), без відповідних показників можуть сприяти лише короткостроковим поліпшенням виробничого процесу, але не відображають їх вплив на стан клієнтської бази і, отже, на фінансові результати [7, с. 35].

В інтерпретації російських експертів І. Немировського та І. Старожукової, фактори формування результативності організації визначаються як випереджальні показники, а кінцеві результати діяльності організації - запізнілі показники. Випереджальні показники є важелями управління кінцевим результатом і визначають ті дії, які команда повинна зробити для досягнення необхідних результатів. Випереджальні показники - це ті важелі управління, які забезпечують результат, вимірюваний запізнілими показниками. «Випереджальні показники - це вимірники тих дій, які забезпечують досягнення стратегічно важливих цілей компанії (команди, співробітника). В основі результативного управління використаний простий принцип: 20% зусиль приносять 80% результатів. Тому менеджерам потрібно вибрати тільки ті найважливіші дії, які забезпечать необхідний результат у досягненні поставленої мети організації. Яку б стратегію менеджери не реалізовували, успіх буде залежати від ефективності в управлінні випереджальними показниками», - зауважують І. Немировський та І. Старожукова [8]. результативність організація команда

Випереджальні показники знаходять за допомогою методу «дерева чинників», при цьому кожен показник результатів формується кількома випереджальними показниками. З усіх факторів вибирають тільки ті, які здійснюють найсуттєвіший вплив на кінцевий результат. У кожного запізнілого показника є два-три чинники, які визначають кінцевий результат. Правильні випереджальні показники характеризуються двома головними критеріями: вони повинні прогнозувати досягнення мети організації і бути схильні до впливу членів команди. Управлінські дії, здійснені відповідно з випереджальними показниками - це ключовий принцип реалізації цілей організації [8, с. 326-329]. Наприклад, в активних продажах важелями управління кінцевим результатом - обсягом продажів є кількість зустрічей з клієнтами, конверсія цих зустрічей і сума замовлення клієнта.

Забезпечення результатів за допомогою випереджальних показників вимагає визначення щотижневих і щоденних завдань, які ведуть до мети. Потім щотижня або щодня команда визначає найважливіші дії, що впливають на реалізацію випереджальних показників і сприяють досягненню запізнілого показника. Досягнення поставлених цілей вимагає планування випереджальних показників і контролювання їх виконання, тобто управління результативністю - це управління випереджальними показниками [8, с. 337].

На наш погляд, в інтерпретації російських учених фактори досягнення результатів вимірюються випереджальними показниками, які є важелями управлінського впливу; а параметри результатів характеризують відтерміновані чи (запізнілі) показники. У цьому випадку сутнісна характеристика об'єктів вимірювання (чинників і результатів) є тотожною, відмінні лише найменування їх вимірювання.

Висновки

Отже, під час дослідження нами доведено, що управління результативністю організації - це управління ключовими факторами її успіху. Саме дослідження структуроутворювальних елементів вартості сучасної організації дозволяє виявити вирішальні фактори досягнення її успіху. В інформаційну епоху відбувся кардинальний переворот у ланцюжку створення вартості - заміна матеріальних активів нематеріальними. Відповідно, управління результативністю організації - це управління нематеріальними активами організації: знаннями, інтелектом, інформаційними технологіями при визначальній ролі персоналу організації.

Література

Армстронг М. Управление результативностью: Система оценки результатов в действии / М. Армстронг, А. Берон; пер. с англ. - М.: Альпина Паблишер, 2014.

Кокинз Г. Управление результативностью. Как преодолеть разрыв между объявленной стратегией и реальными процессами / Гэри Кокинз. - М.: Альпина Паблишер, 2008.

Друкер П. Управление, нацеленное на результаты / П. Друкер; пер. с англ. - М.: Технологическая школа бизнеса, 1994.

Друкер П. Задачи менеджмента в ХХІ веке / П. Друкер; пер. с англ. - М.: Издат. дом «Вильямс», 2001.

Измерение результативности компании / пер. с англ. - [2-е изд.]. - М.: Альпина Бизнес Букс, 2007. - 220 с. - (Серия «Классика Harvard Business review»).

Карлгаард Р. В здоровом бизнесе - здоровый дух / Р. Карлгаард. - М.: Манн, Иванов и Фербер, 2015.

Каплан Роберт С., Нортон Дейвид П. Сбалансированная система показателей. От стратегии к действию. - [2-е изд., испр. и доп.] / [пер. англ. М. Павловой]. - М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2014. - 314 с.

Немировский И. Выдающийся руководитель. Как обеспечить бізнес-прорьів и вывести компанию в лидеры отрясли / И. Немировский, И. Старожукова. - М.: Интеллектуальная литература, 2015. - 398 с.

Porter M.E. Competitive Advantage: Creating and Sustaining Superior Performance. - New York: The Free Press, 1985.

Фелпс Боб. Умные бизнес-показатели: Системы измерений эффективности как важный элемент менеджмента. - Днепропетровск: Баланс Бизнес Букс, 2004. - 312 с.

. Размещено на Allbest.ru