Сучасні умови функціонування економічних суб'єктів господарювання в Україні характеризуються глобалізацією економічних процесів, складністю нових нормативно - правових і ринкових відносин, консолідацією власності, зростанням рівня і ступеня конкуренції між товаровиробниками, об'єднанням підприємств і реорганізацією вже створених інтегрованих промислових структур (далі ІПС).

Інтеграційні процеси в промисловості як результат поглиблення і розширення взаємозалежності окремих підприємств потребують теоретичного осмислення і визначення об'єктивних передумов створення, функціонування, позитивних і негативних наслідків виникнення ІСП та їх впливу на економіку України в цілому.

Вітчизняні ІПС є складним і неординарним економічним явищем, утвореним внаслідок поступового об'єднання простих систем, що послугувало ускладненню їх функціонування та управління. Труднощі, які іманентно притаманні управлінню такими об'єднаннями, пов'язані, передусім, з неузгодженістю підсистем управління та розбалансованіс - тю ресурсообміну акторів об'єднання. Такі труднощі є головною причиною виникнення економічних небезпек щодо функціонування та управління промисловими об'єднаннями, зумовлюючи необхідність забезпечення їх економічної безпеки, яке є неможливим без дієвого функціонування підсистеми кадрової безпеки, що передбачає визначення мети, завдань, принципів, об'єктів, суб'єктів та механізму її забезпечення у системі економічної безпеки ІПС. Отже, питання кадрової безпеки у системі економічної безпеки ІПС набувають особливої значущості.

Аналіз останніх досліджень та публікацій показав, що питання кадрової безпеки постійно перебувають у центрі уваги науковців. Теоретичні основи кадрової безпеки та спроба оцінювання її рівня на основі загальних показників діяльності підприємства знайшли відображення в працях вітчизняних і зарубіжних науковців Г.В. Козаченко, О.М. Ляше - нко,, В.Г. Алькема, В.П. Пономарьова, І.Я. Бурди, А.Я. Кібанова, В.Л. Ортинського, І.П. Мігус, В.І. Франчук, Н.А. Подлужної, В.А. Ліпкан, І.Г. Чу - маріна, Н.К. Швець й інших [1,2,3,5,10,12, 15,16,17, 19]. Однак відсутні комплексні дослідження поняття "кадрова безпека ІПС", яке має свою специфіку, складові, рівні забезпечення, критерії оцінки та інше. Проте, на наш погляд, саме кадрова безпека набуває особливої важливості та є однією з умов життєздатності і конкурентоспроможності ІПС. Дослідження понятійно-категоріального апарату кадрової безпеки ІПС слід визнати практично відсутніми.

Метою статті є визначення кадрової безпеки ІПС, як однієї із найважливіших складових економічної безпеки ІПС, систематизація наукових праць зарубіжних та вітчизняних вчених і практиків з питань кадрової безпеки та дослідження й розкриття суті, змісту, складу та основних загроз кадрової безпеки ІПС.

Матеріали і результати дослідження

На ряду з фінансовою складовою економічної безпеки ІПС, одну з головних, а можливо й найголовнішу роль займає інтелектуальна й кадрова складова [2,9,11]. Безумовно, всі інші складові економічної безпеки ІПС, відіграють значущу роль в процесі функціонування ІПС, виконують ті необхідні функції, які зумовлюють ефективну діяльність ІПС та забезпечують його такими необхідними властивостями як захист та конкурентоспроможність, але саме інтелектуально-кадрова ланка виглядає найбільш суттєвою та специфічною.

Необхідність приділення особливої уваги кадровій безпеці ІПС як ключовій функціональній складовій економічної безпеки ІПС, вмотивованої роллю персоналу, який одночасно є і об'єктом, і суб'єктом загальної системи економічної безпеки ІПС послугувало підґрунтям для уточнення розуміння кадрової безпеки, визначення її відмінностей та особливостей.

Персонал є найбільш вагомим ресурсом ІПС, основа забезпечення її стійкості, конкурентоспроможності та економічної безпеки. На мікрорівні людина, виконуючи функції персоналу певної ІПС, стає найважливішим інструментом, який забезпечує високу ефективність діяльності та досягнення місії. Зазначене знаходить підтвердження в структурі довгострокових інвестицій в економічно розвинених країнах, де сьогодні переважають вкладення не в нове обладнання і технології, а в підготовку та розвиток наукового, технологічного персоналу й управлінських кадрів. Наприклад, в Японії на нові технології й устаткування витрачається 8% ВВП, а на освіту і перепідготовку персоналу - 16%, у США ця частка становить 20% ВВП. Водночас персонал впливає на всі сфери життєдіяльності підприємства, виконуючи роль як об'єкта, так і суб'єкта економічної безпеки [9].

Один з найбагатших людей в Світі, Уорен Баффет, говорив: "Наймаючи людей, я звертаю увагу на три якості. Перше - цілісність, друге - інтелект і третє - висока енергетика. Але при відсутності першого - два інших вб'ють вас!"

Словом "цілісність" перекладач назвав те, що в Україні прийнято називати порядністю.

Однак цілісність - це щось більше, ніж порядність. Цілісність Людини - ще і вже зріла особистість, тобто сформовані моральні цінності людини. Плюс порядність дорівнює діяльність виходячи з цих своїх моральних цінностей.

А поки не сформовані моральні цінності - незріла особистість, і порядним, як не крути, - бути не вийде, напевно.

З'ясуванню сутності кадрової безпеки ІПС та виокремленню її особливостей має передувати конкретизація деяких термінологічних положень.

кадрова безпека інтегрована промислова структура

кадрова безпека інтегрована промислова структура

Дослідження свідчать, що до останнього часу саме поняття "кадрова безпека" у нашій управлінській практиці було відсутнє, хоча в системі управління кожної організації існувала підсистема управління кадрами і соціальним розвитком колективу. Проте і на сьогодні особливу увагу науковці приділяють дослідженню понять "кадрова безпека держави", "кадрова безпека регіону", "кадрова безпека підприємства" (табл. 1) [1,2,3,5,8,9,10,12], але відсутні комплексні дослідження поняття "кадрова безпека ІСП", яке має свою специфіку й особливості застосування. В табл. 1 наведено основні визначення поняття "кадрова безпека підприємства".

Беручи до уваги визначення понять економічна безпека підприємства, які подано в табл. 1, їх доцільно розділити на три частини за ключовими словами: перший, за якими кадрова безпека є частиною економічної безпеки і процесом запобігання загрозам, друга, упорядкована сукупність певних елементів і третя, забезпечення процесу управління персоналом.

Таким чином, кадрова безпека була й залишається поняттям складним і багатогранним, тому вітчизняні та зарубіжні автори виокремлюють різні підходи до визначення поняття та розуміння сутності і змісту трактування категорії "кадрова безпека". Головним завданням кадрової безпеки є запобігання негативним впливам на систему економічної безпеки підприємства через ризики і погрози, пов'язані з персоналом, його інтелектуальним потенціалом і трудовими відносинами загалом; визначення цілей діяльності організації на найближчу та віддалену перспективу, в контексті розгляду питання про забезпечення економічної безпеки.

Отже, дослідивши наявні у сучасному безпе - кознавстві поняття кадрової безпеки підприємства, формулювання її мети та завдань, специфіку функціонування і управління ІПС [4,6,11] маємо обрати авторську позицію щодо розуміння кадрової безпеки ІПС.

Під кадровою безпекою ІПС пропонуємо розуміти здатність до збереження організаційної, інформаційної та соціально-економічної цілісності такої структури внаслідок протистояння й подолання ризиків та загроз пов'язаних з персоналом, інтелектуальним потенціалом і трудовими відносинами загалом, що існують як у зовнішньому, так і в її внутрішньому середовищі, шляхом узгодження інтересів та досягнення збалансованості трудових ресурсів в часі та просторі.

Наріжним каменем такого розуміння кадрової безпеки є одна з найважливіших властивостей ІСП, якою є її цілісність, порушення якої призводить до руйнування кадрової безпеки ІСП. Набір таких ознак цілісності зумовлений, перед усе, специфікою утворення самих ІСП, а саме - необхідністю створення єдиного організаційно-інформаційного, соціально-економічного простору взаємодії її акторів.

Під організаційно-інформаційним цілісністю розуміється взаємодію організаційних та інформаційних процесів, які нерозривно пов'язані з економічними та технологічними процесами та формують контури управління економічною безпекою ІСП. Відповідно, соціально-економічна цілісність являє собою взаємодію соціальних та економічних процесів, які нерозривно пов'язані з організаційно-інформаційним процесами та формують контури управління економічною безпекою ІСП. Обидва набори ознак цілісності неможна розглядати відокремлено, їх також слід розглядати як цілісне утворення, оскільки зміна одного набору ознак зумовлює зміну іншого набору в загальній їх сукупності, внаслідок чого може змінюватися як стан кадрової безпеки ІСП, так і цілісність ІСП загалом.

Таблиця 1. Визначення поняття "кадрова безпека підприємства"

Уявлення про кадрову безпеку як систему доцільно доповнити визначенням її суб'єктної об'єктної структури, оскільки будучи соціально - економічною системою вона регулюється та управляється, а функціональне спрямування її рівнів проявляється у діяльності відповідних суб'єктів кадрової безпеки та їх впливові на об'єкти через відповідні механізми [9]. Таким чином, до внутрішніх суб'єктів кадрової безпеки варто відносити, крім кадрових служб і служб безпеки, також і менеджерів та керівників відповідних підрозділів, які на місцях реалізують ряд важливих функцій щодо забезпечення кадрової безпеки. Внутрішнім суб'єктом кадрової без - пеки, на нашу думку, виступає і персонал підприємства - шляхом прямого або ж опосередкованого впливу на дії адміністрації підприємства, кадрові та інші служби, представників трудового колективу, зовнішні структури тощо [9]. До зовнішніх суб'єктів кадрової безпеки, здатних чинити вплив на неї, забезпечувати умови її функціонування, удосконалення шляхом збору і аналізу необхідної інформації, отримання нових даних щодо способів організації роботи з персоналом або ж брати на себе функції управління ним, доцільно відносити рекрутингові агентства, державні служби зайнятості, органи статистики, НДІ, органи влади різних рівнів, компанії, що надають послуги аутсорсингу тощо.

Кадрова безпека ІПС є комбінацією складових пов'язаних між собою складними і часто завуальованими зв'язками:

безпека життєдіяльності;

безпека здоров'я (створення певних умов праці працівникам по запобіганню травматизму, захворювання на підприємствах ІПС);

фізична безпека (виконання комплексу заходів, щодо недопущення порушень правил безпеки); соціально-мотиваційна безпека; фінансова безпека (фінансова, грошово - кредитна платоспроможність працівників; впевненість в своєму робочому місці; оплата праці, яка враховує обсяг, кваліфікацію, професіоналізм і якість виконаної роботи);

кар'єрна безпека (професійно-кваліфікаційне та посадове просування працівників, заохочення в пристосуванні своєї кваліфікації до вимог робочого місця, в гарантіях виробничого зростання (планування кар'єри));

підвищення особистої мобільності на ринку робочої сили; отримання шансів для самореалізації на робочому місці;

естетична безпека (проведення загальноосвітніх семінарів, конференцій, групових дискусій; мотивація задоволення персоналу своєю роботою; поліпшення власного іміджу кожного працівника);

адміністративно-незалежна безпека (створення умов для відсутності можливості призначення непідготовлених і некомпетентних кадрів, що знаходяться у "родинних" стосунках з власниками, засновниками, акціонерами підприємства до керівництва трудового колективу персоналу).

Професійна безпека:

безпека праці (система принципів, підходів і дій, яка спрямована на створення певних умов праці (рівень оплати праці, посада, обладнання робочого місця), з урахуванням новітнього, передового досвіду на ринку праці);

інформаційна безпека (прогнозування структури персоналу, визначення потреби в кадрах, планування, залучення та розміщення персоналу; оцінювання результатів праці для виявлення потенціалу кожного працівника);

пенсійно-страхова безпека (соціальний захист працівників, страхування, медичне обслуговування);

безпека володіння сучасними знаннями (впровадження новітніх технологій у розвиток персоналу, удосконалення рівня професійних знань, навичок, умінь, здібностей у зв'язку з розвитком науково - технічного прогресу).

Антиконфліктна безпека:

патріотична безпека (створення психологічного клімату в колективі на основі позитивного відношення до підприємства, що характеризується психологічними показниками об'єднаності працівників, яка забезпечує узгодженість, безконфліктність спілкування, відповідальність та обов'язок, товариську допомогу, вимогливість до себе та іншого в інтересах виробництва);

психолого-комунікаційна безпека (сприяння міжособистісним комунікаціям і створенню сприятливого мікроклімату);

врахування інтересів і побажань працівників;

задоволеність міжособистісними стосунками по вертикалі ( (керівник-підлеглі) та горизонталі (виконавці)) [12].

Основною метою забезпечення кадрової безпеки ІПС є стабільний розвиток ІПС, та її акторів за рахунок забезпечення та підтримки належного стану кадрової безпеки, реалізації кадрового потенціалу та мінімізації ризиків і загроз, пов'язаних із персоналом.

Основними завданнями забезпечення кадрової безпеки ІПС є розробка та реалізація комплексу заходів із прогнозування та аналізу потенціальних і реальних загроз та ризиків з боку персоналу, встановлення причин загроз та ризиків і можливих наслідків цього впливу, заходів із попередження та мінімізації, визначення показників та індикаторів кадрової безпеки та обґрунтування критеріїв їх оцінки, ресурсного й функціонального забезпечення кадрової безпеки, заходи з її удосконалення.

У вітчизняній та зарубіжній літературі дослідження загроз діяльності підприємства є доволі актуальним.

Однак погляди науковців на сутність і контекст застосування поняття "загроза" мають низку розбіжностей. Поняття "небезпека" та "безпека" є юридичними нормами міжнародного та національного права. Глибоке дослідження питань загроз представлено в монографії О.М. Ляшенко. Автор, спираючись на думку провідних науковців чітко розділяє поняття "безпека", "небезпека", "загроза" і "ризик", дає детальний опис схематичній картині загроз, класифікує за певними критеріями та розкриває сутність поняття "загроза". Загроза - це кінцева стадія несприятливих умов, після яких спричиняється шкода [2]. Однак окремі наковці схильні ототожнювати поняття "загроза", "небезпека" та "ризик", що пояснюється багатоаспектністю та складністю кожного із цих понять. Багато в чому таке ототожнення понять та плутанина з ними породжені тлумаченням у словниках [7, 12, 19].

Слід зазначити, що дослідження суб'єктно - об'єктних відносин кадрової безпеки дозволяє дійти висновку, що в їх основі містяться загрози, які реалізуються суб'єктом загроз щодо об'єкта безпеки актора ІПС або ІПС в цілому.

Таблиця 2. Систематизація загроз кадрової безпеки ІСП

Проаналізувавши роботи українських науковців [1,2,3,10,12,14,16, 19] та зробивши висновки, пропонуємо систематизацію загроз ІСП, яка представлена в табл.2.

Надана класифікація загроз кадровій безпеці ІПС виступає своєрідним помічником у виявленні проблем кадрової складової. Тобто, для ліквідування цих проблем, необхідно розуміти до якого напряму виникнення вона відноситься, що може послужити причиною появи такої загрози, які можуть бути збитки від неї, і, найголовніше, який алгоритм її ліквідації. Насправді, класифікаційних ознак загроз кадровій безпеці ІПС значно більше, і кожна з них має свої особливості, тому розуміння процесу утворення таких загроз і розуміння важливості цього питання у сучасному економічному житті ІПС заслуговує на окрему увагу з боку керуючого складу ІПС. Наведена систематизація загроз ІСП характеризується широким діапазоном загроз та небезпек, їх виникнення, та й вона не відображає ту значну кількість загроз ІСП залежно від розміру, специфіки, спеціалізації ІСП та ін. Найбільш поширеною в науці є класифікація загроз за сферою виникнення. За цією ознакою розрізняють внутрішні і зовнішні небезпеки. Зовнішні загрози в ІСП мають два рівні: стосовно всього ІСП, тобто така зміна навколишнього середовища, яка може завдати збитків ІСП, та стосовно її акторів [1,2,3,9,10,12,15,17,18, 19].

Основні приклади внутрішніх та зовнішніх загроз кадровій безпеці ІПС представлено в табл.3.

Без сумніву, менеджери персоналу можуть продовжити цей список, що й треба зробити, проаналізувавши стан кадрової роботи з огляду на безпеку як беззбиткову складову трудових відносин в ІПС.

Основною ж причиною таких загроз є неефективна робота керівників в області управління кадровим складом ІПС, яка в свою чергу породжує проблеми в інших сферах діяльності ІПС. Ідентифікація, систематизація загроз кадровій безпеці ІПС, розробка заходів їх виявлення, попередження та нейтралізації є важливим аспектом функціонування кадрової безпеки ІПС.

Таким чином, кадрова безпека ІПС є однією з найважливіших складових системи економічної безпеки, тому що стосується найважливішого ресурсу виробництва - людини. Будується вона на різноманітних підходах. Кожний з них відрізняється так би мовити способом розглядання кадрової безпеки ІПС з позиції керівників та під впливом різноманітних чинників, які фактично є їх утворюючими елементами. Забезпечити нормальний процес праці робітникам та зберегти ефективність діяльності виробництва є першочерговими цілями сучасних менеджерів. З огляду на сучасні умови виробництва, досягти таких цілей, може далеко не кожний керівник, для цього йому потрібно дослідити стан кадрового менеджменту ІПС, визначитись з сильними та слабкими сторонами і на основі отриманої інформації вірним способом побудувати свої дії.

Таблиця 3. Основні загрози кадровій безпеці ІПС за сферою виявлення [2,3, 15,17].

Висновки