Суть категорії "корпоративна соціальна відповідальність"

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Національний технічний університет України «КПІ»

Суть категорії "корпоративна соціальна відповідальність"

Антошко Т.Р.

Анотація

Проведено дослідження корпоративної соціальної відповідальності, визначено значення кожної із складових категорії у її формуванні та поглядів на її складові. Розглянуто підходи щодо суті категорії «корпоративна соціальна відповідальність». Запропоновано авторське бачення категорій «відповідальність» та «корпоративна соціальна відповідальність».

Ключові слова: відповідальність, соціальна відповідальність, корпоративна соціальна відповідальність (КСВ).

Аннотация

Проведены исследования корпоративной социальной ответственности, определено значение каждой из составляющих категории в формировании и взглядов на ее составляющие. Рассмотрены подходы к сущности категории «корпоративная социальная ответственность». Предложены авторские видения категорий «ответственность» и «корпоративная социальная ответственность».

Annotation

THE ESSENCE OF TERM of CORPORATE SOCIAL RESPONSIBILITY

A study of corporate social responsibility, set the value of each component category in its formation and views of its constituents. The approaches to the essence of the category "corporate social responsibility" are discussed. Copyright vision categories "responsibility" and "corporate social responsibility" are proposed.

Вступ

Участь підприємницьких структур у соціально-економічному розвитку суспільства є необхідною умовою сталого ведення бізнесу та фактором підвищення стабільності і рівня життя суспільства. Таке твердження випливає з того, що способи жорстокої експлуатації трудових ресурсів не приносять відчутних фінансових результатів, разом з тим подальша інтелектуалізація суспільства вимагає адекватного соціального рівня працюючих залежно від ефективності їх праці. Крім того, потреба у врахуванні соціальних аспектів у підприємницькій діяльності набирає все більшої значущості. Однак в Україні і досі, на відміну від країн з розвинутим бізнесовим середовищем, ці аспекти підприємницької діяльності ще не віднайшли свого відображення і втілення. Особливо, це стосується проблем розроблення теоретичної основи забезпечення реалізації прав людей (працівників, з точки зору ресурсної складової організації) у контексті соціальної відповідальності бізнес-структур на основі сучасної національної моделі цих процесів.

Серед спроб вирішення цієї проблеми на теоретичному рівні значними за внеском у теорію та практику застосування способів здійснення корпоративних відносин (соціальних, правових, виробничих та управлінських) можна вважати розробки таких відомих вчених як Р. Краплич, К. Ющенко, Н. Волгін, В. Єгорова, Б. Мей, Ф. Котлер, Лі Ненсі та ін [1?23].

Постановка завдання. На жаль, в рамках означених досліджень ще не отримано значущих практичних результатів, які б дозволили активно застосовувати ефективні складові КСВ в діяльності вітчизняних підприємств. Також залишаються малодослідженими і потребують подальшого наукового обґрунтування методи формування та застосування принципів КСВ у сфері підприємницької діяльності в Україні. Для того, щоб всі зазначені аспекти могли бути реалізованими у діяльності підприємств, необхідно визначити суть категорії КСВ. Таким чином, метою статті є уточнення категорії «корпоративна соціальна відповідальність», систематизація понять, пов'язаних з соціалізацією підприємницькою діяльністю.

Методологія. Для вирішення поставленої мети були проаналізовані розробки вітчизняних та закордонних вчених, систематизовано отримані результати. Методи аналізу та синтезу дали змогу обґрунтувати визначення КСВ.

1. Результати дослідження

Логічним переходом у дослідженні економічної сутності сучасної КСВ є розгляд теоретичного та прикладного підґрунтя інших складових - відповідальності, соціальності та корпоративності.

Термін «відповідальність» вперше ввів у науковий обіг Альфред Бен та визначив її як «карність» [1, с. 3]. Довгий час проблема відповідальності була переважно предметом уваги правознавців саме в цьому аспекті.

Відповідальність у науковій літературі в більшості випадків трактується лише як підзвітність (accountability) і осудність (immutability). У юридичній науці феномен відповідальності вивчається, головним чином, у плані карності (punishability) [3, с. 12]. Таке одностороннє розуміння відповідальності і її реалізації на практиці призводить до істотних деформацій у сфері регуляції соціальних взаємодій.

У зарубіжній теорії і практиці, разом з відміченими значенями феномен відповідальності (responsibility) включає значно більше значень - зобов'язання (liability), підзвітність (answerability), розсудливість (reasonability), точність, визначеність (precision), надійність (dependability) тощо [3, с. 12].

У сучасній теорії відповідальність поділяється на два види - позитивну і негативну. Позитивна відповідальність виникає з обов'язку здійснювати позитивні, корисні для суспільства функції і реалізується в регулятивних правовідносинах, в яких зобов'язана сторона знаходиться в положенні підзвітності і підконтрольності, а негативна відповідальність - у зв'язку зі здійсненням правопорушення правопорушником, який піддається за скоєне відповідним правовим санкціям, несприятливим для нього [2, с. 232]. Це дало можливість виділити в правовій відповідальності дві її сторони: перспективну - за виконання обов'язків і ретроспективну - за їх порушення. Заслуговує уваги висловлена правознавцями думка про те, що обидва аспекти відповідальності вимагають комплексного вивчення [2, с. 232].

Особливі прояви розуміння відповідальності неправового характеру віддзеркалені у словнику Д.Н. Ушакова, де відповідальність трактується як «положення, при якому особа, виконуючи якусь роботу, зобов'язана дати повний звіт у своїх діях і взяти на себе провину за наслідки, що можуть виникнути в результаті дорученої справи, у виконанні обов'язків, зобов'язань» [4]. А за словником із суспільних наук відповідальність «це обов'язок і готовність суб'єкта відповідати за вчинені дії, вчинки і їх наслідки» [5]. З психологічної точки зору відповідальність - «вольова особова якість, що виявляється у здійсненні контролю за діяльністю людини» [6]. На нашу думку, під відповідальністю слід розуміти суб'єктивний обов'язок та/або об'єктивну вимогу для юридичної особи відповідати за вчинки і дії, а також їх наслідки.

За суб'єктом відповідальність поділяють на індивідуальну і колективну, громадян і юридичних осіб. Залежно від характеру вживаних санкцій розрізняють відповідальність юридичну, матеріальну, моральну, політичну. Розрізняють зовнішні форми, що забезпечують покладання відповідальності (підзвітність, караність і т. д.), і внутрішні форми саморегуляції (відчуття відповідальності, відчуття обов'язку). Відповідальність як межа особи формується в ході діяльності при дотриманні норм і правил суспільства. На прийняття відповідальності за успіх або невдачі істотний вплив робить рівень розвитку групи, її згуртованість, близькість ціннісних орієнтацій, емоційна ідентифікація [6].

У відносинах між людьми та їх групами відповідальність завжди соціальна, оскільки вона реалізується у міжособистісних відносинах через взаємозв'язок та взаємозалежність. Вона виникла як аспект суспільних відносин, разом з утворенням суспільства і впродовж всієї історії виступає як один з чинників управління та регуляції поведінки людини в процесі діяльності.

Разом з розвитком суспільства і адекватних йому соціальних правил і норм та відповідних соціальних, правових, політичних, економічних інститутів, які регулюють поведінку людини, розвивається і поняття соціальної відповідальності.

Взаємозв'язок цих двох понять в українській мові зумовлений і тим, що категорія «відповідальність» має два тісно пов'язаних між собою значення. Це відповідальність за щось, за когось і відповідальність перед кимось. Перша передбачає відповідальність за свої дії, за результати своєї діяльності і відповідальність за когось, заради когось, тобто має монологічний смисл. Друге значення -- відповідальність перед кимось: конкретною людиною, колективом, громадою чи суспільством у цілому, має діалогічний (комунікативний смисл). Тут відповідати -- це також давати відповідь і звіт, давати в діалозі обґрунтування причин власної діяльності [7, с. 15]. Така відповідальність виникає не лише між колективами, між фізичними особами, але і між юридичними особами.

Тепер ми можемо перейти до визначення економічної суті поняття КСВ на основі дослідження термінологічних особливостей соціальної відповідальності. Для цього розглянемо певний генезис цих понять.

Вважається, що активне обговорення поняття КСВ відбулося у кінці ХХ ст., а саме у 70 - 80-х роках. Викликано це було тим, що прихована інформація про негативні наслідки діяльності великих промислових корпорацій та підприємств стала доступною для всіх верств населення. Такі тенденції мають місце майже у всіх розвинутих країнах світу. Всі ці проблеми стали першопричиною початку обговорення ролі бізнесу в суспільстві, його соціальної відповідальності.

На сьогодні у світовій науковій і діловій літературі, присвяченій проблемам відносин бізнесу і суспільства, використовується безліч концепцій, асоційованих з КСВ. Серед них найбільшу популярність одержали: власне «корпоративна соціальна відповідальність», «корпоративна соціальна сприйнятливість» і «корпоративна соціальна сумлінність», «етика бізнесу» і «корпоративна філантропія», «соціальні проблеми», «корпоративна соціальна діяльність» і «процес корпоративної соціальної політики», «менеджмент зацікавлених сторін» і «корпоративне громадянство», «стійкий розвиток» і «корпоративна стійкість», «корпоративна репутація» і «соціально відповідальне інвестування», «потрійна звітність» і «корпоративна соціальна звітність».

Найбільш повний аналіз становлення і розвитку зазначених концепцій, а також спроби їхньої систематизації проведений у працях А. Керрола [8], Д. Віндзор [9], М. Ван Марревийка [10], Р. Штойера й ін. [11]. А. Керолл дослідив лише основні термінологічні зміни КСВ за десятилітніми періодами. Так, 50-ті роки ХХ ст. ним були визначені як «початок сучасної ери соціальної відповідальності», 60-ті роки - як період «змістовного поглиблення дефініцій КСВ», 70-ті роки - як «посилення розмаїтості дефініцій КСВ». Періодом, що характеризується «зменшенням числа дефініцій, ростом досліджень і появою альтернативних тем», стали 80-ті роки, а 90-ті роки продемонстрували «збереження концепції КСВ як «ядра» при його поступовій трансформації в альтернативні тематичні рамки або при його заміщенні останніми» [8, с. 268].

Вважається, що робота Г. Боуена «Соціальна відповідальність бізнесмена» поклала початок сучасній теорії КСВ. На думку автора, соціальна відповідальність бізнесмена полягає в «реалізації тієї політики, прийнятті таких рішень або проходженні такої лінії поводження, що були б бажані з позицій цілей і цінностей суспільства» [12, с. 6]. Трохи пізніше К. Девіс уперше обґрунтував, що проблема соціальної відповідальності повинна розглядатися в управлінському контексті. Він підкреслював, що ця відповідальність має відношення до тих «рішень і дій бізнесменів, які здійснюються з причин, що принаймні частково виходять за межі прямого економічного або технічного інтересу фірм», причому «деякі соціально відповідальні рішення в бізнесі можуть бути в ході тривалого, складного процесу аналізу пояснені як такі, що надають гарний шанс для одержання фірмою довгострокового економічного ефекту» [13, с. 70]. Проблема змісту КСВ була уточнена Дж. Макгуайром, на його думку «корпорація має не тільки економічні і правові зобов'язання, але несе і якусь відповідальність перед суспільством, що виходить за їхні межі» [14, с. 144]. У свою чергу С. Мережі конкретизував зміст КСВ, указавши, що теорія «припускає виведення корпоративних дій на рівень, що відповідає переважаючим соціальним нормам, цінностям і очікуванням» [15, с. 62].

Вже на початку 70-х років ХХ ст. Д. Вотав відзначав надмірно широке тлумачення КСВ: «Термін просто чудовий; він щось означає, але не для всіх те саме. Для когось він виражає ідею правової відповідальності або правових зобов'язань; для інших він характеризує соціально відповідальне поводження в етичному змісті; для наступної групи йому надається значення «бути відповідальним» у казуальному сенсі; багато хто просто прирівнює його до благодійних внесків; хтось трактує його як суспільну свідомість; більшість з тих, хто ним користується, особливо гаряче відстоюють трактування терміну як простого синоніму «легітимності» у контексті... правильності й обґрунтованості; деякі розглядають його як свого роду фідуціарний обов'язок встановлювати більш високі стандарти поведінки для бізнесменів, ніж для звичайних громадян» [16, с. 11]. Важливо відзначити, що подібна термінологічна невизначеність породила для менеджерів досить комфортну «сутінкову зону», де цілком могли сховатися ті, хто не бажав брати на себе додаткових зобов'язань, що виглядали надмірно амбіційними, ідеалістичними або просто нетрадиційними для управлінської діяльності.

Своєрідною вищою точкою розвитку тлумачень КСВ наприкінці 70-х років стала модель А. Керолла, що запропонувала трактувати корпоративну соціальну відповідальність як «відповідність економічним, правовим, етичним і дискреційним очікуванням, запропонованим суспільством організації в даний період» [17, с. 500]. Трохи пізніше автор дав цій моделі закінчену форму, відповідно до якої КСВ являє собою багаторівневу відповідальність, яку можна подати у формі піраміди [18]. Знаходячись в основі піраміди економічна відповідальність безпосередньо визначається базовою функцією компанії на ринку як виробника товарів і послуг, що дають змогу задовольняти потреби споживачів і, відповідно, отримувати прибуток. Правова відповідальність має на увазі необхідність законослухняності бізнесу в умовах ринкової економіки, відповідність його діяльності очікуванням суспільства, зафіксованим у правових нормах. Етична відповідальність, у свою чергу, вимагає від ділової практики відповідності очікуванням суспільства, не передбаченим у відповідних правових нормах, але заснованим на існуючих нормах моралі. Філантропічна (дискреційна) відповідальність спонукує фірму до дій, спрямованих на підтримку і розвиток добробуту суспільства через добровільну участь у реалізації соціальних програм. Важливо відзначити, що в моделі А. Керолла представлений не тільки упорядкований зміст КСВ, але і певна систематизація рівнів абстрагованості. Економічна і соціальна відповідальність обов'язкові для бізнесу, вони відповідають твердим суспільним вимогам; етична відповідальність суспільством очікувана, тоді як філантропічна - лише бажана [19].

Нині вважається, що КСВ - це спосіб управління бізнес-процесами з метою забезпечення позитивного впливу на суспільство [20, с. 11].

За версією Міжнародного форуму бізнес-лідерів, КСВ розуміється як просування практик відповідального бізнесу, які приносять користь бізнесу та суспільству, та сприяють економічно стійкому розвитку шляхом максимізації позитивного впливу бізнесу на суспільство і мінімізації негативного [21]. Світова рада бізнесу для сталого розвитку вважає, що КСВ - це зобов'язання бізнесу вносити свій вклад у сталий економічний розвиток, трудові відносини з працівниками, їх сім'ї, місцевою спільнотою і суспільством в цілому для поліпшення їх якості життя [23].

Для Світової ради компаній зі сталого розвитку, КСВ - це довгострокове зобов'язання корпорацій поводитися етично та сприяти економічному розвитку, одночасно покращуючи якість життя працівників та їх родин, громади й суспільства загалом [23, с. 60].

За визначенням Організації економічної співпраці та розвитку (OECD), сталий розвиток передбачає збалансованість економічних, соціальних та екологічних цілей суспільства, інтеграцію їх у взаємовигідні приписи та підходи (policies and practices) [20].

Висновки

Наукова новизна дослідження полягає у визначенні та тлумаченні категорії «корпоративна соціальна відповідальність», відображенні значення КСВ у діяльності підприємства на основі узагальнення існуючих бачень КСВ та створенні фундаменту для подальших досліджень у сфері КСВ, визначення її переваг для діяльності підприємств, можливостей кількісного розрахунку значень.

На нашу думку, під КСВ слід розуміти відповідальність організації за вплив своїх рішень та діяльності (а саме продукцію і послуги) на суспільство і навколишнє середовище, що реалізується через прозору і етичну поведінку, відповідає сталому розвитку та суспільному добробуту, враховує очікування зацікавлених сторін, поширена в усій організації і не суперечить відповідному законодавству та міжнародним нормам поведінки.

«Відповідальність» є однією з наукових категорій, що є об'єктом дослідження багатьох наук. Важливість вивчення даної категорії пов'язана зі значенням цієї категорії у житті людини. Різновиди відповідальності дають можливість визначити її багатоаспектність у діяльності людини. Зрушення діяльності людини у бік комерціалізації, формування складних підприємницьких утворень (корпорацій) та розроблення системи управління, що є необхідним і в діяльності інших підприємницьких утворень дає можливість досліджувати категорію КСВ.

корпоративний соціальний відповідальність підприємницький

Література

1. McKeon R. The development and the significance of the concept of responsibility / R. McKeon // Revue Internationale de Philosophic. - Bruxelles, 1957. - An 11 N. 39. - P. 3.

2. Назаров Б.Л. Ответственность юридическая / Б.Л. Назаров // Юридический энциклопедический словарь. - М.: Советская энциклопедия, 1984. - 415 с.

3. Введение в философию ответственности: [монография] / А.И. Ореховский [и др.]; под общ. ред. А.И. Ореховского. - Новосибирск: СибГУТИ, 2005. - 186 с.

4. Толковый словарь русского языка: В 4 т. [Электронный ресурс] / [под ред. Д. Н. Ушакова]. -- М.: Гос. ин-т «Сов. энцикл.»; ОГИЗ; Гос. изд-во иностр. и нац. слов. - 1935 ? 1940. - Режим доступа: http://slovari.yandex.ru/ответственность / Толковый словарь Ушакова / Ответственность /

5. Сучасний словник із суспільних наук / [За ред. О.Г. Данильяна, М.І. Панова]. - Х.: Прапор, 2006. - 432 с.

6. Социальная психология : словарь [Электронный ресурс] / [под общ. ред. А.В. Петровского]. - М. : ПЕР СЭ, 2006. - Режим доступа: slovari.yandex.ru/dict/psychlex4/

7. Ермоленко А. Этика ответственности и социальное бытие человека (современная немецкая философия) / А. Ермоленко - К.: Наук. думка, 1994. - 200 с.

8. Caroll A.B. Corporate Social Responsibility: Evolution of Definitional Construct / A.B. Caroll // Business and Society. ? 1999. - Vol. 38, N 3. - P. 268?295.

9. Windsor D. The Future of Corporate Social Responsibility / D. Windsor // The International Journal of Organizational Analysis. - 2001. - Vol. 9, N 3. - P. 225?256.

10. Van Marrewijk M. Concepts and Definitions of CSR and Corporate Sustainability: between Agency and Communion / Van Marrewijk M. // Journal of Business Ethics. - 2003. - Vol. 44. N 2/3. - P. 95-105.

11. Steurer R. Corporations, Stakeholders and Sustainable Development I: A Theoretical Exploration of Business-Society Relations / R. Steurer, M. Langer, A. Konrad, A. Martinuzzi // Journal of Business Ethics. - 2005. - Vol. 61, N 3. - P. 263?281.

12. Bowen H. Social Responsibilities of the Businessman / H. Bowen - N. Y.: Harper & Row, 1953.

13. Davis K. Can Business Afford to Ignore Social Responsibilities? / K. Davis // California Management Review. - 1960. - Vol. 2, N 3. - P. 70?76.

14. McGuire J. Business and Society / J. McGuire - N. Y.: McGraw-Hill, 1963.

15. Sethi S. Dimensions of Corporate Social Performance: An Analytic Framework / S. Sethi // Califor¬nia Management Review. - 1975. - Vol. 17, N 3. - P. 58?64.

16. Votaw D. Genius Becomes Rare / D. Votaw // The Corporate Dilemma / Eds. D. Votaw, P. Sethi. - Englewood Cliffs, NJ: Prentice Hall, 1973.

17. Caroll A. A Three-Dimentional Conceptual Model of Corporate Performance / A. Caroll // Academy of Management Review. - 1979. - Vol. 4. N. 4. - P. 497-505.

18. Carroll A. The Pyramid of Corporate Social Responsibility: Toward the Moral Manage¬ment of Organizational Stakeholders / A. Carroll // Business Horizons. - 1991. - Vol. 34, N 4. - P. 39?48.

19. Благов Ю.Е. Генезис концепции корпоративной социальной ответственности / Ю.Е. Благов // Вест. Санкт-Петербург. ун-та. Сер. 8. Менеджмент. - 2006. - Вып. 2. - С. 3-24.

20. Воробей В. Корпоративна соціальна відповідальність чи вигода? / В. Воробей // Києво-Могилянська бізнес держ. студія. - 2005. - №10. ? С. 11?20.

21. Assurance Standard Revision Process ? ...http://accountability.opendemocracy. net/aa1000 /index.php/Main_Page/. - Title from the screen.

22. About GRI [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.globalreporting.org/AboutGRI/. - Title from the screen.

23. Краплич Р. Корпоративна соціальна відповідальність українського бізнесу: Досвід Фундації Острозьких [текст] : [посібник для бізнесу та неприбуткових організацій] / Краплич Р.; упоряд. Р. Бовгиря, С. Пайсаніді, О. Краплич, А. Кіслов, С. Гутюк. - Рівне: Фундація ім. князів-благодійників Острозьких, 2005. - 74 с.

Размещено на Allbest.ru